Футбольная жизнь в зеркале СМИ

Интернет − нейтральные оценки

 

Платини: Будут стадионы в Варшаве и Киеве − будет Евро-2012 в Польше и Украине

Delo.ua

29.12.08

Президент УЕФА Мишель Платини повторил, что футбольный чемпионат Евро-2012 пройдет в Польше и Украине. Об этом он сказал в интервью итальянской газете «La Stampa», которая вышла в понедельник.

Также Платини напомнил, что условиями организации Евро в этих странах являются стадионы в Варшаве и Киеве.

Новости по теме

Президент УЕФА два раза утвердительно ответил на прямые вопросы действительно Евро-2012 пройдет в Польше и Украине. На поставленный уже второй раз вопрос Платини ответил: «шутки в сторону, поляки и украинцы знают, чего хотим. Новый стадион в Варшаве и один в Киеве».

Если этого (стадионов) не будет, тогда «никакого чемпионата».

На вопрос какие будут другие страны, если стадионов в Польше и Украине не будет, Платини ответил, что решение будет принято в соответствующий момент. А на сегодняшний момент от является оптимистом в этом деле.

Напомним, Польша и Украина должны принять чемпиона Европы по футболу Евро-2012. В Украине городами, где будут проходить матчи, являются Киев (тут будет проходить финал Евро-2012), Донецк, Львов и Днепропетровск. Проблемы со стадионами есть только в Киеве и Львове. В Киеве только в середине этого года  начался демонтаж ТРЦ Троицкий, который мешал принимать стадион на НСК Олимпийский, а во Львове еще не определились с подрядчиком строительства стадиона.

По материалам Puls Biznesu

+++

 

Президент Федерації футболу України про мафіозі, Євро-2012 І напівпорожні трибуни

Олег Олійник

Unian.net

29.12.08

Участь у недавньому засіданні Футбольного прес-клубу у Києві президента ФФУ Григорія Суркіса позначилася його гучною заявою про те, що в українському футболі існують мафіозі.

«Я не хочу весь наш футбол звинуватити у тому, що він мафіозний, але певні люди у футболі, незалежно від того, це тренери, менеджери чи президенти клубів, або це окремі судді, − вони у моєму розумінні мафіозі. Вони знищують футбол… Це крамола і ми будемо до безкінечності мати з цим справу, поки ми всі разом не будемо чесні у тому, яке визначення треба дати тому чи іншому факту» −  сказав Г.Суркіс

«Покажемо раз і назавжди на одному прикладі , що таке  огидне  явище існує, ми з ним боремося всі разом, а не піаримося» −  далі закликав він.

Цей один приклад − справа Олексія Савченка, донедавна президента чернігівського ФК «Десна», якого місцеві журналісти підловили на зізнанні у тому, що він  купував результати  матчів від 5 до 15 тисяч доларів у суддів першої ліги.

23 жовтня 2008 року О.Савченко заявив: «Грала не «Десна», а грали мої «бабки» і мої амбіції. А мої гроші, я вам скажу...гра у мене коштувала від 5 до 15 тисяч доларів. Я по прізвищах можу назвати суддів, які отримували від нас гроші, я по прізвищах можу представити людей, які давали гроші».

У Федерації футболу на це одкровення зреагували швидко. Президент ФФУ звернувся до Генеральної прокуратури з проханням провести розслідування фактів, які були викладені у  заяві О.Савченка, і дати їм правову оцінку.

Заступник Генерального прокурора України  В.Кудрявцев також не забарився з відповіддю:

„Шановний Григорію Михайловичу, Ваше звернення щодо перевірки законності дій президента ПФК „Десна-Партнер” з приводу розповсюдження ним через засоби масової інформації звинувачень у вчиненні корупційних дій працівниками клубу та арбітрами, які обслуговували матчі за участю команди, Генеральною прокуратурою України розглянуто. Оскільки порушене у зверненні питання належить до компетенції прокурора Чернігівської області, цей документ направлено для вирішення прокурору області, якому доручено організувати належну перевірку, прийняти рішення у порядку статті 97 КПК України, повідомити Вас про вжиті заходи у терміни, встановлені Законом України «Про звернення  громадян».

Генеральною прокуратурою України вирішення Вашого звернення взято на особливий контроль”.

У свою чергу  прокурор Чернігівської області відповів президенту Федерації футболу Україну:

«Шановний Григорію Михайловичу, прокуратурою Чернігівської області проводиться перевірка за Вашим зверненням до Генеральної прокуратури України з приводу розповсюдження президентом ПФК „Десна-Партнер” О.Савченком інформації про корупційні дії працівників зазначеного клубу та окремих футбольних арбітрів.

Зважаючи на вищевикладене, прошу Вас у термін до 25.11.2008 року надіслати до прокуратури області копії матеріалів перевірки, пояснювальні листи та інше проведене за вищевказаним фактом працівниками Федерації футболу України. З повагою прокурор Чернігівської області, державний радник юстиції А. Василевський”.

Але 28 листопада старший  прокурор прокуратури  Чернігівської області О.Косенко ухвалив постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ФК «Десна» −  за фактом дачі хабара, і відносно футбольних арбітрів − за фактом отримання хабара. Мовляв, оскільки футбольні арбітри не є службовими особами,  то за законом їх не можна звинувачувати в  отримані хабара, і в їхніх діях відсутній об’єктивний склад злочину.  І взагалі − «президент ТОВ ПФК «Десна-Партнер» Савченко О.Ю. від дачі пояснень з приводу зроблених ним заяв відмовився.  Факти передачі коштів футбольним арбітрам не зафіксовані, предмети хабара відсутні».

Згодом  справу було повернено на повторну перевірку, яка триває і донині.

Г.Суркіс так прокоментував останні дії прокурорів:

“Своїм зверненням до Генеральної прокуратури я намагався звернути увагу на ці прикрі факти  і зупинити свавілля в українському футболі. Суспільство повинне знати своїх антигероїв, а Савченко це антигерой. Я як керівник громадської організації не можу власними силами з’ясувати, чи дійсно всі факти, які наводив О.Савченко, стверджують те, що сьогодні весь український футбол побудований на подібних злочинних діях. Я не є людиною, яка не розуміє, що такі факти існують, але їх потрібно довести. Довести може лише слідство, і я в рамках презумпції невинності не хочу наголошувати на тому, чи  винні судді чи винен сам пан Савченко. Якщо пан Савченко, використовуючи футбольну трибуну, взявши під опіку  клуб “Десна”, намагався таким чином привернути до себе увагу мешканців Чернігова під час виборів мера − це його справа, а не моя як президента ФФУ чи виконкому Федерації.

Ми ж з свого боку повинні дати конкретні відповіді на його гучні і неприємні заяви. Ми повинні все зробити, щоб український футбол був на рівні тих вимог, які існують в УЄФА і ФІФА, тобто йдеться про прозорість, чесність, фейр-плей і не про жодні намагання підтасувати результати матчів.

Я сподіваюсь, що моє чергове звернення до заступника Генерального прокурора пана Кудрявцева знайде розуміння, і фахові якості тих людей, яким буде доручено достеменно розібратися у цій справі, допоможуть зробити  логічні висновки”.

Отже, як бачимо, гучні заяви з усіх боків про корупцію в українському футболі  поки що завершилися нічим. Усі − від керівника і функціонерів Федерації футболу України до конкретного власника клубу  − говорять про “мотивацію” арбітрів, коли “грають бабки і амбіції”, за допомогою яких досягається потрібний результат. Прокуратура, втім, поки що не бачить цього.

Між тим, у наших партнерів по Євро-2012 − Польщі − боротьба з футбольною корупцією набрала вражаючих масштабів.  У цій країні від  серпня 2005 року, коли вперше з’явилась інформація про існування злочинної групи, яка заздалегідь узгоджувала  результати футбольних матчів, затримано 180 футбольних функціонерів, у тому числі і суддів, підозрюваних  у корупції.

Лише за останні місяці  заарештовано колишнього  тренера національної збірної Польщі,  звинувачення у корупції висунуто  кільком членам правління  Польського футбольного союзу, а сам його керівник −Міхал Лісткевич, який керував тут майже 10 років, був змушений  піти з посади.

Крім усього, Федерація футболу Польщі запроваджує спеціальну посаду прокурора, завданням якого буде контроль членів федерації для  протидії корупції.

Підводячи на засіданні Футбольного прес-клубу підсумки року, Г.Суркіс виокремив  у ньому ту обставину, що  вдалося зберегти право на проведення Чемпіонату Європи  2012 року за Польщею та Україною.

«Ми вийшли з зони ризику і фактично увійшли у плани підготовки. Принаймні, на папері ми виглядаємо досить  перспективно для того, щоб не впасти до травня 2009 року  у песимізм, якщо  зуміємо скоординувати всі зусилля влади. Відверто кажучи, УЄФА передовсім хвилює питання нестабільності політичної ситуації як в Україні, так і в Польщі... Коли ми заявляємо про те, що опозиції до цього турніру не може бути, а водночас деякі люди, зокрема колишній міністр спорту Корж  жорстко критикують дії влади, це недоречно, це паплюжить саму країну”.

Все це моніториться, це викликає  сумніви відносно спроможності держави виконати свої зобов’язання і гарантії,  сказав він.

Г.Суркіс підкреслив свою налаштованість на дотримання  паритету між Польщею та Україною  щодо кількості міст, які прийматимуть матчі Євро-2012.

«Ми домовилися з польською стороною, що з 6 міст-кандидатів у кожній країні повинно бути знайдено 4,  які у повній відповідності до взятих зобов’язань  підготують інфраструктуру за стандартами  УЄФА. Ми боремося за те, щоб як мінімум 3 + 3 (якщо всього за рішенням УЄФА буде 6 міст), і, як максимум,  4 + 4 міст в Україні і Польщі приймали Євро-2012. Сьогодні я маю можливість судити, де ведуть розмови, а де конкретно виконують вимоги УЄФА».

«З цієї кризи ми повинні  вийти ще сильнішими, консолідованими, адже втрата цього турніру призведе до ще більшого краху  надій країни на світле майбутнє, передовсім наших дітей та онуків».  

Відповідаючи на запитання про те, що Федерація  планує зробити, аби підвищити  інтерес глядачів до матчів в українському футболі, аби трибуни стадіонів не відлякували своєю порожнечею, Г.Суркіс сказав:

“Безумовно, ми зацікавлені у тому, щоб український футбол був передовсім конкурентоспроможним, а це і є те, що потрібно зробити, аби глядачі  повернулися на трибуни. Адже ми пам’ятаємо роки, коли на київський стотисячник неможливо було дістати зайвого квитка, коли  болоньєвого плаща вартістю 80 рублів віддавали за квиток в один рубль.

Сьогодні, безумовно, не можливо порівнювати ті часи з нинішніми. Тоді у людей розваги які були? Футбол, кіно і доміно. Та й проблем тоді наче менше було.

А нині треба сказати і про те, що не всі наші стадіони комфортні для глядача, сам футбол не завжди цікавий, тож люди або залишаються біля екранів телевізорів, чи взагалі не цікавляться  футболом.

Але як тільки Прем’єр-ліга, створена власниками клубів, успішними людьми  у бізнесі, у політиці, буде спроможна об’єднати свої зусилля, відкинути персональні амбіції, думати про інтереси всього українського футболу, тоді ми зможемо покращити інфраструктурні стандарти, стандарти кадрові, селекційні. Можливо потрібно, щоб  і фінансування клубів було на іншому рівні.

Ми повинні  навчитися всі разом робити гарну упаковку продукту під назвою український футбол у Прем’єр-лізі і продавати його потенційним покупцям, а отримані кошти спрямовувати на рефінансування футболу. Поки що ми не можемо казати, що футбол у нашій країні може бути прибутковою частиною у діяльності кожного клубу. Але потрібно пройти цей шлях, і я переконаний, що з кожним роком український чемпіонат спроможний досягати інших  висот

Пройде небагато часу і ми з вами разом, можливо, будемо шукати вільного квитка на наші стадіони”.

+++

Посол України у Польщі Олександр Моцик: «У 2009 році українсько-польська співпраця продовжуватиметься по висхідній»

Укрінформ  

29.12.08

ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА

У контексті міждержавної співпраці, відносини України з Польщею сьогодні можна віднести до розряду зразкових. І це не випадково, оскільки географічне сусідство, спільність історичної та культурної спадщини, європейський та євроатлантичний досвід Польщі, а також підготовка до проведення Євро-2012 є темами, які визначають стратегічний характер співпраці. Про підсумки широкого спектру двосторонніх відносин між Києвом та Варшавою у 2008 році та плани на наступний рік у розмові з власним кореспондентом УКРІНФОРМу поділився Надзвичайний і Повноважний Посол України у Республіці Польща Олександр Моцик.

  

− Пане Посол, як Ви загалом оцінюєте співпрацю між Україною та Польщею у 2008 році?

 

 − Сьогодні Україна, з-посеред усіх закордонних партнерів, має найбільш інтенсивні відносини з Польщею. Лейтмотивом нашої активної співпраці є політичні контакти. Президенти України та Польщі цього року зустрічалися 11 разів, п'ять разів відбувалися контакти на рівні прем'єр-міністрів, така ж кількість зустрічей була на рівні керівників МЗС. У двосторонніх взаєминах ми запровадили інноваційні форми співпраці, маємо позитивну додану вартість на всіх напрямах. Сьогодні ми маємо розвинуту мережу контактів на міжрегіональному рівні: підписано близько 430 партнерських угод про співпрацю між суб'єктами місцевого самоврядування обох країн. У цю роботу, фактично, включені всі області України. Власне, співпраця на місцевому рівні є дуже важливим елементом загального характеру українсько-польських відносин.

 

− Олександре Федоровичу, одна з основних тем, яка сьогодні викликає зацікавлення в Україні − це співпраця в організації Євро-2012. Як Ви оцінюєте рівень відносини між країнами у цьому контексті?

  

− Сьогодні це дійсно найбільший проект у двосторонніх відносинах. Він важливий не тільки у спортивному аспекті, але й геополітичному, геоекономічному, геотуристичному вимірах, як проект, який дає великий шанс для розвитку обох країн. Для України це ще й проект практичної європейської інтеграції. Цей рік був дуже важливим у контексті напрацювання практичних механізмів співпраці для організації чемпіонату. Під головуванням голів урядів відбулося два засідання спільного українсько-польського комітету з підготовки до Євро-2012, в рамках якого створено 11 робочих груп за різними напрямками діяльності. Ці групи між собою активно співпрацюють, підготовка триває у конструктивному руслі. На сьогодні всілякі розмови, що хтось інший, а не Україна і Польща, проводитимуть Євро-2012, просто закриті. Фінал будемо проводити у Києві на Олімпійському стадіоні.

  

− У рамках підготовки до Євро-2012, як практично втілюється в життя задум з відкриття нових пунктів перетину кордону?

  

− Хотілося б, щоб усі задуми вдалося втілити в життя. Чи є можливості − так є. Чи справимося ми − потрібно робити все можливе й тоді, переконаний, справимося. Кордон, на сьогодні, це фактично, єдина проблемна точка у двосторонніх відносинах. При цьому, вона проблемна для обох сторін, оскільки кордон, на жаль, не європейського стандарту. У цьому контексті хочу зробити таке порівняння. На польсько-німецькому кордоні, довжина якого складає 500 км, до вступу Польщі в Шенгенську зону (21 грудня 2007 року − УКРІНФОРМ), було 38 пунктів пропуску, з них 19 автомобільних. У той же час, сьогодні на українсько-польському кордоні, який простягається на 542 км, є тільки 12 пунктів пропуску, з яких шість автомобільних, тобто втричі менша кількість. Тому, звичайно, дуже важливо, щоб будувалися нові пункти перетину кордону. У нас є попередня домовленість про створення ще восьми пунктів пропуску і, звичайно, хотілося б, щоб вони були побудовані до Євро-2012.

  

На договірному рівні ми досягли домовленостей по двом пунктам перетину кордону: Угринів-Долгобичів та Грушів-Будомеж. Вони будуватимуться з польської сторони, і я так розумію, там залучатимуться певні кошти з фондів ЄС. І ще один пункт пропуску Нижанковичі-Мальховіце вже дуже близький до погодження, і, думаю, найближчим часом буде прийнято позитивне рішення. У той же час, по решті п'яти пунктам перетину кордону робота ще триває. Але хочу підкреслити, що темпи розбудови кордонів відстають від динаміки розвитку українсько-польських відносин та співпраці з Євросоюзом.

  

Цього року ми мали величезні черги на кордоні, тому розуміємо незадоволення українських громадян. Щоб ліквідувати ці негативні тенденції і мати нормальний європейський кордон, потрібні нові пункти пропуску. Крім того, необхідно реконструювати існуючі та збільшити їх потужність. Для спрощення процедури перетину кордону необхідно також запровадити механізм спільного контролю, що дасть можливість скоротити час огляду однієї одиниці транспорту майже вдвічі. Звичайно, у контексті підготовки до Євро-2012, необхідно будувати в Україні та Польщі дороги, розбудовувати інфраструктуру навколо пунктів перетину кордону. Роботи багато, потрібно працювати.

  

− Україна має амбітні плани переконати європейських партнерів у відміні віз для своїх громадян до 2012 року. Як вирішується це питання сьогодні?

  

− В Угоді між Україною і ЄС про взаємні поїздки громадян передбачена у майбутньому можливість відміни віз. Для цього, звичайно, ми повинні зробити багато перетворень усередині країни, а також схилити ЄС до позитивного співробітництва у цьому контексті. Ми маємо переконати європейців у тому, що європейська країна, яка прагне стати членом Євросоюзу та НАТО, повинна мати безвізовий режим з ЄС. Ми вже зробили крок у цьому напрямку: Україна кілька років тому відмінила візи для громадян Євросоюзу для поїздок до нашої країни.

− Кілька днів тому Ви підписали Протокол та Декларацію до Угоди про правила місцевого прикордонного руху між Україною та Польщею. Керівник МЗС Польщі з цього приводу висловив думку, що Угода може набрати чинності вже навесні 2009 року. Чи погоджуєтеся Ви з такими перспективами запровадження нового механізму?

  

− Зараз ми завершили усі процедури з підписання угоди. Наступний крок − це її схвалення і затвердження. У Польщі це робитиме польський парламент − Сейм та Сенат, в Україні ми сподіваємося, це зробить Кабінет Міністрів. Після затвердження відбудеться обмін повідомленнями. І тоді треба буде приступати до її імплементації. Я думаю, що, за сприятливих обставин, вона повинна запрацювати десь наприкінці зими.

  

Говорячи про територіальні рамки дії цієї Угоди, українським дипломатам, шляхом довгих та інтенсивних переговорів, вдалося домовитися про формулу 30+. Це означає, що за основну адміністративну одиницю при поширенні її дії братиметься район, тому райони, які дещо виходять за рамки 30-ти кілометрів, також повністю увійдуть до цієї прикордонної смуги. На практиці це означатиме, що її жителі зможуть безперешкодно в'їжджати до Польщі. У свою чергу, громадяни Польщі, у порядку місцевого прикордонного руху, матимуть змогу перетинати український кордон.

    

+++

УЄФА сподівається, що Євро-2012 «нарекордить»

City-adm.lviv.ua

23.12.08

В УЄФА сподіваються, що під час Євро−2012 буде встановлено нові рекорди за всіма показниками турніру − спортивним, фінансовим, телекомунікаційним тощо.

Таку думку висловив голова комітету УЄФА з турнірів для збірних Жилберту Мадаіл, коментуючи високі досягнення Євро−2008.

«Ми побачили футбол дуже високої якості, а з точки зору організації та логістики все пройшло дуже добре. Якщо подивитися на фінансові та спортивні аспекти, то до 2000−го року прогрес ішов лінійно, тоді як у 2004 відбувся різкий стрибок, а 2008−го − ще один. Ми можемо сподіватися, що у 2012 році буде встановлена нова планка», − цитує Мадаіла офіційний сайт УЄФА.

+++

В радиоэфире США: По законам жанра...         

Fcdk.org

29.12.08

В традиционной «украинской страничке» журналиста и писателя Дэви Аркадьева, что звучит в радиоэфире США, автор поставил перед собой сверхзадачу...

Фонограмма выступления журналиста и писателя Дэви АРКАДЬЕВА

в радиопрограмме «ПУЛЬС»

Здравствуйте, уважаемые радиослушатели!

Отдаю себе отчет в том, что сегодня в американском эфире звучит заключительная «украинская страничка» радиопрограммы «Пульс» 2008-го года. И по законам жанра ваш покорный слуга, словно по Станиславскому, поставив перед собой сверхзадачу, изо всех сил должен постараться не испортить своим радиослушателям настроение в канун Нового, слава Богу, уже не високосного 2009-го. А тут, как назло, события минувшей недели словно бы напомнили о мрачных поверьях и прогнозах преимущественно негативного характера, которые обещали нам в такие же декабрьские дни ровно год назад. Но поверья поверьями, а Президент Украины Виктор ЮЩЕНКО считает, что трагедия в Евпатории произошла из-за халатности отдельных личностей. Об этом он заявил в выпуске программы «Свобода» на телеканале «Интер». Так и сказал: «Из-за халатности, очередной халатности мы потеряли 27 людей». И еще Виктор Андреевич при этом отметил, что Генеральная прокуратура Украины, цитирую: «обеспечивает установление причин трагедии». Глава государства также выразил надежду, что до 31 декабря люди, которые пострадали от взрыва, получат новое жилье.

Напомню, взрыв в пятиэтажном доме по улице Некрасова в Евпатории произошел 24 декабря в 21:45 по киевскому времени. Обрушился частично первый и второй подъезды. По последним данным, число погибших составляет 27 человек. В субботу, 27-го декабря, об этой трагедии шла речь и на внеочередном заседании Кабинета министров Украины. Премьер-министр Юлия ТИМОШЕНКО сообщила, что жители разрушенного дома в 2007-2008 годах неоднократно писали заявления начальнику управления городского коммунального хозяйства о взрывоопасных баллонах с кислородом и ацетиленом, находящихся в подвале, однако эти заявления были проигнорированы. В свою очередь первый вице-премьер Александр Турчинов отметил, что правительство будет требовать от силовых структур привлечения виновных к ответственности в ближайшее время. «Нужно, чтобы те, кто преступно относились к своим обязанностям, сели на скамью подсудимых»,− сказал первый вице-премьер.

Между прочим, в определенной степени об отношении к своим обязанностям самого Президента страны свидетельствует вопрос, сформулированный на днях интернет-аудиторией и получивший наибольшее количество голосов,− более 100 тысяч! Вдумайтесь, как он сформулирован: «Уважаемый господин президент, скажите, пожалуйста, сколько нам (простым людям) нужно вам заплатить, чтобы вы вместе со всеми депутатами Верховной рады, министрами, членами правительства навсегда выехали за границу и не мешали Украине нормально развиваться?»

К слову сказать, Ющенко и Тимошенко, об отношении которых друг к другу широко известно во всем мире, на месте трагедии в Евпатории появились вместе. И вглядываясь в выражения их лиц, выхваченных телеоператорами крупными планами, подумал даже о том, что, быть может, на том горестном клочке крымской земли − на фоне людского горя! − эти политики наконец-то осознают свою... временность в этом мире!? А коль осознают, то и, Бог даст, за отпущенное относительно очень короткое время своего правления успеют еще сделать что-то доброе и мудрое для своего многострадального народа!? Ведь в Украине им есть с кого брать пример. «С кого же именно?»− вправе поинтересоваться вы. И первым же назову президента Федерации футбола Украины, члена Исполкома УЕФА Григория Суркиса, которого газета «Спорт экспресс в Украине» второй раз подряд назвала «Человеком года».     Готовясь к нашей с вами заключительной встрече уходящего года в американском радиоэфире, на одном из сайтов в Интернете с удовольствием прочитал обстоятельное интервью с этим неординарным человеком. Полагаю, что о нем − в назидание потомкам! − впору снимать полнометражные документальные фильмы, писать книги, слагать песни... Впрочем, важны ведь не слова, а дела и поступки человека. Так вот, оказывается, еще задолго до того, как Украина и Польша выиграли тендер EURO-2012, Григорий Суркис сказал знаменитую фразу: «Если бы мне пришлось выбирать между футболом и политикой, футболом и бизнесом я, не задумываясь, выбрал бы футбол». В ту пору слова успешного бизнесмена, депутата тогдашнего Верховного Совета Украины, влиятельного политика были восприняты, как некая бравада и даже вызов. Но жизнь распорядилась так, что, оказавшись перед выбором, Суркис и в самом деле выбрал стезю футбольного функционера высокого ранга, навсегда доказав себе и другим, что слово у него не расходится с делом. И когда ему предложили «... пожелать что-то нашему футболу в канун нового года», в ответ прозвучало вполне понятное людям пожелание, вселяющее оптимизм:

− Хотел бы пожелать всем нам оставаться оптимистами. Чтобы год приносил нам чаще положительные эмоции, и, конечно же, на зеленых газонах стадионов. Ведь футбол − это особое состояние души, когда на смену огорчениям и расстройствам приходит радость. И счастье людей, влюбленных в эту игру, в том, что мы не умеем мириться с поражениями, но можем терпеливо ждать победы,− сказал Григорий Суркис, которому, к счастью, нынче верят все больше и больше украинцев...

Image© ARK TV Дэви Аркадьев, 29 декабря 2008, Филадельфия.

+++

29 грудня на «СпортОбозі» відбулась прес-конференція Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка на тему: «2008-й спортивний рік: нова філософія ставлення до спорту»

Sport.oboz.ua

29.12.08

ФРАГМЕНТ  МАТЕРИАЛА

(…)Юрий Алексеевич, а что с Евро-2012? Успеваем подготовиться? кризис все-таки...

Я переконаний, що всі завдання, які стояли на 2008 рік в питаннях підготовки України до Євро-2012, були виконані, всі кризові моменти в підготовці подолані, і ми увійшли у нормальний плановий ритм підготовки країни до проведення Євро-2012.

Що стосується нашого Міністерства, то у відповідності до розподілу відповідальності, Міністерство спорту відповідає за три ключові напрямки. Це, насамперед, будівництво стадіонів, підготовка тренувальних баз і виступи національної збірної України з футболу.

Що стосується стадіонів, то найбільш кризовим протягом цього року був об’єкт НСК «Олімпійський». Я можу ще раз засвідчити, що сьогодні реконструкція НСК відбувається чітко у відповідності до затвердженого графіку, який погоджений з УЄФА. Жодних збоїв з тими чи іншими видами робіт чи з фінансуванням на цю хвилину немає. Сподіваюся і впевнений, що така позитивна динаміка відбудеться і наступного року.

Що стосується тренувальних баз. Чітко визначені 32 тренувальні бази, які будуть вводитись в експлуатацію відповідно до затвердженого з УЄФА графіку. В 2009 році буде введено в експлуатацію 6 тренувальних баз, у 2010 − 13, в 2011 − 9. тут немає жодних сумнівів, тим більше, що значна частина із цього переліку практично відповідає вимогам УЄФА.(…)

+++

Ирина Горина: Не может реконструкция стадиона стоить вдвое дороже, чем строительство нового! это парадокс!..

Валерий Бугай

Pl.com.ua

29.12.08

…Еще более парадоксальным «ПЛ» показалось создание Ириной Гориной, Юлией Новиковой и Ириной Акимовой (народными депутатами от ПР) в условиях затянувшегося политического кризиса, на который наложился глубокий экономический, нового общественного объединения «Спільна мета». Зачем?

− Ирина Анатольевна, с какой целью создано ваше объединение?

− Создавая «Спільну мету», мы руководствовались необходимостью решения наиболее острых, на наш взгляд, проблем украинского общества в трех важнейших сферах: экономической, культурной и гуманитарной, в частности, здоровья подрастающего поколения. Не только физического, но и психологического здоровья детей, проблем, вызванных нынешней экологической ситуацией. Да, у политиков есть свои инструменты воздействия на общество, и в их основе лежит политическая риторика. Понимая, насколько негативна информация о процессах, происходящих в политикуме, мы решили выступить не как люди, чьей основной профессией сегодня является политика, а как обычные активные члены общества. Государство не может успешно функционировать, не имея международного авторитета, развивающейся экономики, инвестиционной привлекательности, без гуманного отношения к людям. Более того, наши люди из разных регионов очень мало знают друг о друге! Поэтому сегодня нужно стараться находить те темы и осуществлять те проекты, которые действительно смогут подействовать на общество как объединяющий фактор! Это и является основной задачей «Спільної мети».

− Поэтому вы выступили с инициативой проведения проекта «Украина и Евро-2012»? Думаю, в свете последних заявлений Мишеля Платини о том, что Польша может провести Евро-2012 и без Украины, это более чем актуально.

− Если это произойдет, мы просто не отмоемся! Страна на сто лет потеряет право проведения спортивных форумов подобного уровня. Что такое Евро-2012? Во-первых, это общенациональный проект. Во-вторых, очень серьезный имиджевый проект для Украины. Это возможность в позитивном свете показать крупный бизнес страны, привлечь инвестиции, это строительство дорог, гостиниц, аэропортов, развитие ЖКХ. Имея доступ к реальной информации о ходе подготовки к Евро, мы решили форсировать развитие ситуации еще с одной стороны. В рамках нашей акции была проведена выставка детских рисунков «Мир футбола − мой мир» и фотовыставка, рассказывающая о том, как огромный мяч работы Ильи Чичкана путешествовал по городам Украины, в которых планируется проведение Евро. Об этом также снят фильм. И нужно было видеть, с каким интересом люди в разных городах подходили к этому мячу (а он выставлялся на улицах), прикасались к нему! Была проведена выставка-продажа и детских рисунков, и фоторабот, в результате которой мы собрали 200 тыс. грн. Средства будут направлены в пять детских домов, дети из которых участвовали в конкурсе детского рисунка. Эта благотворительная акция прошла при содействии благотворительного фонда Рината Ахметова «Развитие Украины». Перед Новым годом мы планируем объехать эти заведения и вручить детям подарки от ФК «Шахтер» и БК «Киев». Также состоялся общенациональный круглый стол, на котором рассматривались вопросы маркетинга территорий в связи с проведением в Украине Евро-2012.

− Вы говорите о необходимости продемонстрировать в позитивном свете крупный бизнес. Но такие ли уж альтруисты господа Ахметов, Ярославский, Коломойский?

− Проведение Евро-2012 в Украине имеет не только экономическую составляющую, но и мощную, и суперважную гуманитарную − это развитие спорта, укрепление здоровья нации. Именно поэтому сегодня необходимо срочно принять те 12 специальных законов, которые необходимы для организации чемпионата. Иначе мы просто не успеем подготовиться. Это даст возможность частным инвесторам оперативно получить землеотводы под строительство аэропортов, гостиниц, спортивных центров, торгово-развлекательных комплексов, а также обеспечит им наиболее благоприятствующий режим содействия со стороны государства. Каким бы негативным ни был образ олигарха, сложившийся в обществе, не следует забывать: строительство всего выше перечисленного − это новые рабочие места. А в условиях сегодняшнего экономического кризиса они более чем актуальны.

− Вы провели круглый стол. Уверены в том, что он даст реальные результаты, а не закончится банальной говорильней?

− Мы прекрасно понимали, что люди давно устали от «бла-бла-бла» и в команде Президента, и в Кабмине, и в стенах парламента. Поэтому привлекли к участию в круглом столе трех известных зарубежных экспертов. Причем не теоретиков, а практиков, людей, занимавшихся разработкой генеральных планов развития территорий Германии, Франции, Великобритании − именно в тех городах, где проходили чемпионаты по футболу. У нас же не только отсутствуют подобные планы развития городов, у нас даже нет стратегических планов развития территорий, страны. Строится все хаотично. К чему это приводит? Вспомните историю с ТРК «Троицкий». Ну хорошо, построит у нас кто-то пятизвездочную гостиницу. Провели Евро. И в какое место, пардон, затем девать эти пять звезд? Дальше что? Зима, прорванные трубы и прочие ужасы? Для того мы и провели круглый стол, чтобы связать напрямую этих специалистов с муниципальными чиновниками городов Украины, принимающих у себя чемпионат Европы. Разумеется, нельзя применять зарубежный опыт как кальку. Но прислушаться к советам и рекомендациям можно? И мы будем контролировать контакты и совместную работу этих иностранных экспертов с нашими специалистами, чтобы действительно извлечь практическую пользу.

− Юрий Павленко сказал, что на подготовку к Евро-2012 будет потрачено 120 млрд грн, 100 из которых − частные инвестиции. Существует ли механизм контроля над расходованием этих средств?

− С частными инвестициями все просто: человек, вкладывающий деньги в тот или иной проект, кровно заинтересован в том, чтобы эти деньги работали. Если же говорить о расходовании 20 млрд грн, выделяемых из бюджета, то я уверена: будут воровать. Причем на всех уровнях. У меня сегодня − как у гражданина, как у политика, как у члена организации «Спільна мета» − возникает простой вопрос: почему в Донецке современный стадион абсолютно с нуля построен за 1 млрд 200 тыс. грн, а  «Олимпийский» в Киеве, имея площадку и готовую основу, будет построен за 2 млрд 170 тыс. грн? Парадокс в том, что, когда появилось постановление Кабмина о выделении этих средств, не было никакой проектной документации по реконструкции! Откуда появилась эта цифра, я понять не могу! Этот «караул» нужно останавливать всем людям всеми возможными средствами! Не может стадион, подлежащий реконструкции, стоить в два раза дороже, чем строительство нового! Не может! И пока в Украине подобное возможно, мы и будем продолжать жить так, как живем!

Підписатися на новини