Футбольная жизнь в зеркале СМИ

29.12.2008 13:53

Печатные СМИ − нейтральные оценки

Супергод Тимощука

Алексей Павлюченко

2000

26.12.08

От А до Я

В конце прошлого года, отвечая на вопрос «2000» о планах на будущий сезон, Анатолий Тимощук был лаконичен: «Этот год будет лучше...»

Действительно, 2008-й полузащитник питерского «Зенита» и сборной Украины может занести себе в актив. Парадокс: годом раньше Анатолий собрал куда больше индивидуальных призов (по различным версиям), однако командные достижения он всегда ставит выше. В современную историю украинского футбола Тимощук войдет как капитан команды, выигравшей в один год Кубок УЕФА и Суперкубок Европы.

Для затравки несколько любопытных цифр. Анатолий перешел в «Зенит» из донецкого «Шахтера» в марте 2007 г. С той поры полузащитник принял участие в 86 официальных матчах, постоянно выходя в стартовом составе, лишь в трех случаях был заменен. За отчетный период «Зенит» провел 92 встречи. Получается, что без Тимощука команда играла всего-то в шести (!) матчах. Такой стабильностью из нынешних одноклубников уроженца Луцка не отличался никто.

С Кубком УЕФА в руках и повязанным сине-желтым флагом на шее — таким болельщики запомнили счастливого Тимощука в момент триумфа. Флаг Анатолию передали родители, которые специально приезжали из Луцка поддержать сына. К слову, Тимощук первым среди всех зенитовцев повез Кубок УЕФА в родные края.

Подводя итоги лучшего (пока!) года в карьере Анатолия, мы вспомнили самые яркие моменты в карьере футболиста, составив своеобразный алфавит.

Аршавин

«У меня нормальные отношения с Андреем Аршавиным. Я — профессионал, на первое место ставлю интересы команды, и поэтому разного рода провокации в прессе никак не могут повлиять на мои поступки. Все люди разные, каждый человек живет и мыслит в силу своего воспитания, уровня мышления и опыта, что и делает его индивидуально особенным. Поэтому одинаковых людей, конечно же, не бывает. Однако ситуацию вокруг возможных трансферов ни с Аршавиным, ни с кем-либо другим я не обсуждаю. Это личное дело каждого».

«Бавария»

«Буквально за несколько дней до закрытия летнего трансферного окна руководство «Баварии» выходило на моих представителей, мюнхенцы обращались с предложением в «Зенит», но клуб, к сожалению, отказал в переговорах. Что же касается последних слухов, то их бы я комментировать не хотел. Я вообще никогда не имел контактов ни с одним из клубов, заинтересованных в моих услугах. В футболе есть свои правила. Переговоры, если они вообще имеют место быть, обычно ведутся через личных представителей, адвокатов или агентов».

«Великие украинцы»

«Проект «Великие украинцы» я не видел — в России ведь недоступны украинские каналы. В моем понимании великий украинец — это тот человек, который достиг определенных результатов в своей сфере деятельности настолько, что его мнение могло бы быть достаточно авторитетным, и который бы использовал свои знания и авторитет для развития Украины, а также формирования позитивного имиджа нашей страны на международной арене. Такой человек в конце своей жизни смог бы прежде всего сам себе, перед своей совестью честно ответить, что он использовал свой потенциал без остатка для блага народа Украины».

Голы

«Перед началом сезона у меня был личный план забить четыре мяча в чемпионате России. Получилось — шесть. Если позволяет игровая ситуация, стараюсь не отсиживаться в обороне, но и атаковать».

День рождения

«Лично я не испытываю какого-то дискомфорта или неудобства по поводу того, что в день рождения придется сыграть матч. Для меня это знаковый день, как и для любого человека, но надо выходить на поле, добиваться результата. Что касается результатов, то не стоит вспоминать только лишь домашнее поражение от «Рубина» 30 марта этого года. К примеру, в 2005 г. сборная Украины победила датчан в важнейшем поединке отборочного цикла к чемпионату мира со счетом 1:0».

Евро-2008

«Сборная Украины и сборная России добились одинаковых достижений на двух ведущих футбольных форумах: выход во второй раунд плей-офф чемпионатов мира и Европы соответственно. Получается, что в первой и последней игре команды потерпели крупные поражения, но любую тенденцию надо стараться преодолевать. С той игрой, которая позволила сборной России победить голландцев, у нее были очень хорошие шансы на участие в финале, но в полуфинале команда сыграла не в свой футбол, Испания была сильнее и по праву стала победителем Евро».

Журналисты

«Очень часто встречаюсь с ситуацией, когда журналисты пытаются пропустить мои слова через свое мышление. Зачастую оно составлено из какого-то околофутбольного опыта, который, как им кажется, беспрекословно правильный. Но самое смешное, когда мои слова замещают каким-то своим сленгом, применяя словосочетания, которые я никогда не использую. Самое неприятное, когда все вышеперечисленные ситуации журналист соединяет в одном интервью.

Чтобы критиковать команду, надо разбираться в футболе и складывать все субъективные и объективные причины, знать ситуацию изнутри. В этом заключается профессионализм. Я никогда не делаю поверхностные выводы. Тем более если не знаю ситуацию изнутри и не разбираюсь в сути проблемы».

Здоровый образ жизни

«Я не употребляю алкогольные напитки. Что касается знаменитой фразы «кто не пьет — тот не играет», то возьмите шутников на заметку и посмотрите: где они играют, чего они добились, а самое главное — проследите, где и как они заканчивают. Большинство людей моего круга тоже не употребляют спиртные напитки вообще или же делают это с умом. Даже самые большие вечеринки у нас не заканчиваются чьим-то угарным опьянением, отравлением. Все предпочитают этому нормальное общение. Я, мои друзья в основном — уже взрослые и самодостаточные личности. Для того, чтобы нормально общаться или интересно проводить время, нам не нужна дополнительная стимуляция в виде алкоголя или же каких-то наркотиков».

Иконы

«Коллекционировать иконы я начал несколько лет назад. Хочу, чтобы это увлечение приносило пользу. Мотивация одна: создать достойное частное собрание, которое могло бы обогатить историю украинской иконописи. Мы планируем выпустить каталог, открыть выставку. Проблема одна: нужно найти время. Свою коллекцию я не перевозил в Санкт-Петербург, она должна оставаться в Украине. Все мое собрание — большое и разнообразное — хранится в сделанном для меня спецхранилище в одном из банков».

Капитанская повязка

«Сейчас в Питере я играю с двумя повязками: сверху красная — с символами Санкт-Петербурга, а под ней — капитанская повязка Лотара Маттеуса, цветов немецкого флага. Это подарок от Александра Спиридона — ассистента Мирчи Луческу в «Шахтере». Дело в том, что в детстве мне очень нравилась игра Маттеуса — капитана «Баварии» и сборной Германии. В одном из матчей Александр Федорович — будучи капитаном сборной Молдавии — обменялся капитанскими повязками с Лотаром, а когда узнал мою историю, то подарил эту повязку. С ней я стал чемпионом Украины, чемпионом России, выиграл Кубок УЕФА и Суперкубок Европы».

Лобановский

«Это величина всего советского и украинского футбола! Я три года пробыл в киевском спортинтернате, после окончания которого вернулся в Луцк и дебютировал с «Волынью» в профессиональном футболе. Был вариант продолжить карьеру в «Динамо», но мне он не подошел. Когда Валерий Васильевич возглавлял сборную Украины, он тоже предлагал рассмотреть такой вариант, мы с ним общались на эту тему. Лобановский интересовался: не жалею ли я, что не остался в Киеве. Я ответил, что не жалею, я играю в амбициозном клубе «Шахтер», являюсь капитаном команды. На что Лобановский сказал, что я поступил верно».

Монако

«После победы в Суперкубке Европы мы остались на пару дней в Монако. От столицы игорного бизнеса у меня самые приятные впечатления. Здесь все совпало: хорошая погода, атмосфера и результат матча, красивое место. Я не могу согласиться с тренером «Зенита» Диком Адвокатом, что матч с «Манчестер Юнайтед» был похож на товарищеский. Находясь на поле, чувствовал высокий накал игры. За трофей и неофициальное звание сильнейшего клуба Европы боролись победители Кубка УЕФА и обладатели Кубка чемпионов. В игре была полная самоотдача, жесткие стыки, игроки были настроены достаточно агрессивно».

Номер

«Так получилось, что в «Зените» «четверка», с которой я раньше играл в «Шахтере» и сейчас — в сборной Украины, была занята хорватским защитником Ивицей Крижанацом. Пришлось взять другой номер. Мне изначально предлагали «двадцатку», но я посчитал, что будет символичным, если на футболке появится не одна «четверка», а две. Очень часто эта цифра сопровождает меня в разных жизненных ситуациях. К примеру, даже контракт с «Зенитом» был подписан в 00.04... Думаю, что две четверки принесли мне двойную удачу».

Опыт

«Все ошибки подписания контракта с «Шахтером» были учтены перед подписанием контракта с «Зенитом», поэтому в соглашении учтены и варианты возможного трансфера. Любой футболист, который хочет прогрессировать, всегда ставит перед собой высокие цели, а достигая их — стремится к новым, более сложным».

Политика

«Россия и Украина — достаточно молодые независимые государства, поэтому культура политики и политиков в том числе, думаю, находится также в стадии развития. Присутствие здравого смысла меня больше волнует у простых граждан, поскольку от их выбора зависит жизнь и будущее их детей».

Ребров

«Я поздравил Сергея Реброва с чемпионским титулом, послал ему сообщение. Победа и завоевание трофея в зарубежном чемпионате — это всегда определенная ступень в карьере любого футболиста».

Сауна, стретчинг...

«В прошедшем сезоне я сыграл более 50 официальных матчей. Существует определенная методика восстановления после игр, она включает в себя достаточно стандартные процедуры: сауна или баня, стретчинг, массаж, легкие пробежки, работа с мячом. Восстановительные мероприятия — очень важная часть футбола, особенно в тех условиях, когда игрокам приходится проводить два матча в неделю: в чемпионате и еврокубках плюс поединки за свои национальные сборные».

Тяжелый трофей

«Кубок УЕФА — достаточно тяжелый. Но когда на эмоциях, то не обращаешь внимания на его «весовую категорию». К тому же определенные навыки у меня есть, в Украине кубок тоже не из самых легких: весит он около 15—20 кг».

Украина и «Украина»

«Раньше большинство домашних матчей сборная проводила в Киеве. Теперь же мы играем по всей Украине. Положительный момент есть в том, что игру сборной смогут увидеть во многих городах, которые не всегда могли нас поддержать на стадионе. Львов для нашей сборной остается фартовым местом. Я думаю, что очень многое решает поддержка болельщиков и та атмосфера, которая присутствует на стадионе «Украина». Все это благоприятствует игре, помогает команде в стремлении побеждать».

Футбол искусственный

«Искусственный газон не всегда позволяет играть в полную силу. Играя на синтетике, я не получаю такого удовольствия от футбола, поэтому я не сторонник игры на искусственных полях».

Хорваты и англичане

«После поражения хорватов от англичан на «Максимире» бытует мнение, что первое место в нашей группе квалификации ЧМ-2010 уже забронировано за подопечными Фабио Капелло, а за вторую позицию борьбу поведут сборные Украины и Хорватии. Так многие думали в прошлом отборочном цикле, что первое место займет Англия, а Россия, Хорватия и прочие команды в группе будут бороться за вторую путевку. В итоге получилось по-другому. У сборной Англии опытный тренер, хороший подбор исполнителей, но не стоит забегать вперед, делать какие-то выводы — отборочный цикл только начался».

Ценности на поле и за его пределами

«Совсем необязательно футболистам дружить домами. Самое главное, чтобы был коллектив единомышленников на поле, чтобы все игроки стремились к единой цели, каждый уважал друг друга. Чтобы команда была дружной и общительной, каждый жертвовал своими интересами ради общих интересов, бился бы за себя и за партнеров».

Чемпионат России

«Если сравнить чемпионат-2008 с первенством прошлого года, то можно отметить, что конкуренция выросла не только в середине турнирной таблицы, но и в верхней и нижней части. С точки зрения конкуренции, непредсказуемости результатов, можно отметить, что чемпионат России прогрессирует. Например, в матчах с аутсайдерами — «Спартаком» (Нальчик) и «Шинником» — «Зенит» потерял 10 очков, которые нам бы очень пригодились на финише турнира».

«Шахтер»

«Будучи игроком «Шахтера», я отдавал все силы и старался добиться такого же результата, как и с «Зенитом». Убежден, европейский кубок может покориться и украинским клубам. Вероятно, если такой результат еще не пришел, то надо проанализировать причины неудач и сделать определенные выводы. Стремление наших клубов играть на высоком уровне не может быть незамечено. Если они не остановятся в своем развитии, то смогут сделать шаги к прогрессу. Я был бы только рад увидеть донецкий «Шахтер» в финале Кубка УЕФА».

Щедрость украинская

«Я показал Кубок УЕФА в трех городах, с которыми меня связала футбольная судьба — Киеве, Луцке и Донецке. Если бы было время и такая возможность, я бы повез Кубок во все украинские города. Тронули до глубины души подарки от украинцев. Например, в Киеве президент ФФУ Григорий Михайлович Суркис подарил мне казацкую саблю, в Луцке, зная мое хобби — коллекционирование футболок, сделали подарок в виде футболки «Волыни» с «четверкой» на спине».

Экстремальный полет в Луцк

«После встречи с Кубком УЕФА в Киеве мы сразу отправились на взлетную площадку, где нас ждал вертолет. Чуть больше полутора часа в полете, и мы приземлились в Луцке прямо на трассе. Это был мой первый полет на вертолете — ощущения просто незабываемые. После прилета нас до замка Любарта сопровождал специальный кортеж, в замке нас встречал известный Волынский хор, средневековые рыцари, князь Витовт. В честь приезда Кубка УЕФА был произведен двойной залп пушек замка. Болельщики на стадионе в Луцке ждали этой встречи несколько часов, поэтому сразу после торжественного приема мы отправились на арену, где собрались тысячи лучан, а также те, кто приехал из соседних областей».

Ющенко

«Прием у Президента Украины проходил в теплой атмосфере, мы встретились с Виктором Андреевичем в специальном зале аэропорта в Борисполе, пообщались. Ющенко поздравил меня с победой в Кубке УЕФА, пожелал будущих успехов в составе клуба и сборной Украины. Я же в свою очередь подарил ему победную золотую капитанскую футболку «Зенита».

Языки

«В школе у меня иностранным языком был немецкий. В детстве мы ездили на соревнования в Германию, и нас расселили не в гостиницах, а в немецких семьях. В общем, я знаю язык Гете и Шиллера на достаточно неплохом разговорном уровне. И мне было очень смешно читать в одном из российских таблоидов, о том, что Тимощук собираясь в «Баварию», усиленно учит немецкий...».

Личный счет

Десять клубных титулов Тимощука

«Шахтер»

1. 2000/2001 — обладатель Кубка Украины

2. 2001/2002 — чемпион Украины

3. 2003/2004 — обладатель Кубка Украины

4. 2004/2005 — чемпион Украины

5. 2005 — обладатель Суперкубка Украины

6. 2005/2006 — чемпион Украины

«Зенит»

7. 2007 — чемпион России

8. 2008 — обладатель Суперкубка России

9. 2007/2008 — обладатель Кубка УЕФА

10. 2008 — обладатель Суперкубка Европы

+++

Перестройка по Михайличенко

Михаил Одинцов

2000

26.12.08

Первым сезоном у руля национальной сборной тренер должен быть доволен

В 2008 год национальная команда Украины вступила без главного тренера.

Олег Блохин еще 6 декабря 2007-го подал в отставку и переключился на клубную деятельность, а имя его преемника — Алексея Михайличенко — стало известно только через месяц с хвостиком — 11 января 2008-го.

Стартовав буквально с места в карьер, Алексей Александрович за год создал практически новую команду. Основанная на игроках национального чемпионата, она успешно стартовала в отборочном турнире ЧМ-2010 и совершила мощный рывок в рейтинг-листе ФИФА (с 30-й позиции в конце 2007 г. на 15-ю по итогам 2008-го).

До и после Голландии

Уже на первый спарринг с национальной командой Кипра новый тренерский штаб вызвал большую группу новичков — хорошо известных Михайличенко по совместной работе в «молодежке» защитников Виталия Мандзюка, Виталия Федорива и Олега Допилку. А еще вернул в сборную Вячеслава Шевчука, который в итоге вытеснил Андрея Несмачного с левого фланга обороны.

Впрочем, из первой партии новобранцев в строю остался один Мандзюк, но и он играл лишь в товарищеских матчах. А вот следующие попытки найти свежую кровь для сборной оказались более удачными. Причем в роли «доноров» выступили не привыкшие к роли поставщиков кадров «Динамо», «Шахтер» и «Днепр», а «Ворскла», «Таврия», «Арсенал». Под занавес года — и «Металлист».

В матче с Сербией место в воротах занял еще один «возвращенец» — игнорируемый Блохиным и его помощником по работе с вратарями Юрием Роменским кипер «Днепра» Вячеслав Кернозенко, а на левом фланге полузащиты ярко дебютировал Денис Голайдо из «Таврии». В Роттердаме против Голландии свой первый поединок в национальной команде провели полтавчане Григорий Ярмаш (он успел показать себя и на правом фланге защиты, и на позиции опорного хавбека) и Сергей Кравченко, а также столичный «канонир» Евгений Селезнев.

Через несколько дней во встрече с Швецией пару Селезневу в нападении составил крымчанин Владимир Гоменюк. Динамовец Александр Алиев дебютировал в игре с Белоруссией, а уже в заключительном спарринге года майку сборной надели сразу пятеро новичков — харьковчане Сергей Валяев, Валентин Слюсар и Марко Девич (первый натурализованный легионер из дальнего зарубежья), динамовец Станислав Богуш и полтавчанин Олег Красноперов.

В то же время перестали попадать в список кандидатов не только возрастные Владислав Ващук, Сергей Федоров, Олег Шелаев и Александр Грицай, но и переживающие определенный игровой кризис более молодые защитники Вячеслав Свидерский и Александр Романчук, полузащитник Сергей Даниловский, нападающий Алексей Белик и вратарь Богдан Шуст. Уже по ходу 2008 г. потеряли место в сборной Андрей Воробей, Владимир Езерский, Александр Шовковский, Руслан Ротань и Андрей Несмачный.

Еще год назад без этой компании представить национальную команду было почти невозможно, однако удачные выступления сборной Михайличенко быстро выветрили фамилии ветеранов из памяти. Даже провальный спарринг с Голландией (поражение — 0:3) не поставил под сомнение концепцию тренерского штаба по омоложению состава, а лишний раз подтвердил, что в сборной должны играть футболисты с амбициями и желанием реализовать свой талант. Некоторые ветераны здорово дискредитировали себя в Роттердаме, и то, что Михайличенко дал им возможность реабилитироваться, говорит лишь о гибкости сегодняшнего руководства «сине-желтых», чего временами не хватало в прежние годы.

Оборона — плюс, атака — минус

При всем положительном балансе календарного года главная команда страны показала не очень убедительную игру в официальных матчах. В спаррингах у нее получалось намного лучше, чем в поединках отборочного турнира ЧМ-2010.

Белоруссию удалось победить только за счет пенальти, заработанного уже в компенсированное время. С Казахстаном неуверенно действовала оборона, а Хорватия и вовсе играла против наших так, словно матч проходил не в Харькове, а где-нибудь в Загребе или Сплите.

И все же семь очков из девяти возможных — неплохой результат, позволяющий с надеждой смотреть на перспективу борьбы с Англией и Хорватией за путевку на чемпионат мира.

Надежность у нынешней сборной Украины неплохая (шесть матчей из девяти — без пропущенных мячей), осталось улучшить дела в атаке (1,1 гола в среднем за игру — не самый выдающийся показатель), где никак не найдется достойная замена Шевченко. Впрочем, капитан и в свои 32 года выглядит намного солиднее молодых партнеров по нападению, и несмотря на клубные проблемы, сделал качественный вклад в удачное в целом выступление «сине-желтых» в 2008 г.

Молодежь пока не радует

Можно не сомневаться, что тренерами будет продолжен курс по поиску резерва для сборной, об отсутствии которого неоднократно заявлял ворчливый Блохин.

Тем более что завершила очередной отборочный цикл молодежная команда (она так и не сумела прорваться в плей-офф Евро-2009 со второго места — не хватило самой малости), где было собрано немало талантливых ребят. А преемники Михайличенко в «молодежке» (вначале его подменял Владимир Мунтян, затем был найден постоянный рулевой — Павел Яковенко) уже провели приличный объем подготовительной работы по созданию новой команды на базе футболистов 1988—1989 г. р. (до старта нового отборочного турнира остается еще около девяти месяцев).

К сожалению, неудачно провели официальные матчи года и другие сборные страны — юниорские и юношеские. Игроки 1989 г. р. под руководством Александра Лысенко не смогли пройти испанский барьер во втором квалификационном раунде, хотя в составе были самые сильные на сегодняшний день украинские представители этого возраста — киевляне Артем Кравец и Андрей Ярмоленко, а также запорожанин Тарас Степаненко.

Еще в 2007-м лишила себя шанса попасть в финальный турнир ЧЕ-2008 (U-17) сборная Анатолия Бузника, составленная из футболистов 1991 г. р., которая в 2008-м проводила только спарринги, но сумела победить лишь в двух из восьми. А в сентябре прекратила борьбу за путевку в финальный турнир юношеского чемпионата Европы 2009 г. команда Александра Головко (игроки 1992 г. р.), с треском проигравшая Норвегии — 0:4.

Еще две сборные в уходящем году находились на особом положении. Одна, которую из ребят 1993 г. р. начал создавать Александр Лысенко, в августе провела первые товарищеские поединки на турнире в Пскове. А другая команда (футболисты 1990 г. р.) под началом Юрия Мороза продолжает подготовку к финальному раунду Евро-2009 (U-19), матчи которого пройдут в Украине — на полях Донецка и Мариуполя. Украинцы в роли хозяев турнира в финальную стадию попали без отборочных матчей и теперь должны отработать аванс. Это будет своего рода репетиция подготовки к Евро-2012 — как в организационном, так и в игровом плане.

ПРОТОКОЛ

Кипр — Украина — 1:1

6 февраля. Товарищеский матч. Никосия. Стадион «Нео ГСП». 1 000 зрителей.

Кипр: Георгалидес, Сациас (Марангос, 67), Оккаридес (Лабру, 46), Христу, Хараламбус, М. Николау, Хараламбидес, Михаэль (Гарпозис, 46), Алонефтис (Алеку, 80), Макридис (Теодоту, 60), Ясемакис (Георгиадис, 60). Тренер Ангелос Анастасиадис.

УКРАИНА: Шовковский, Допилка (Езерский, 75), Русол, Кучер, Шевчук (Федорив, 75), Гусев (Гай, 60), Тимощук (к), Михалик (Мандзюк, 88), Назаренко, Ротань (Милевский, 46), Воробей (Гладкий, 46). Тренер Алексей Михайличенко.

Голы: Алонефтис, 20, с пенальти (1:0), Милевский, 71 (1:1).

Предупреждение: Хараламбус, 74.

Украина — Сербия — 2:0

26 марта. Товарищеский матч. Киев. Стадион «Динамо» им. В. Лобановского. 8 400 зрителей.

УКРАИНА: Кернозенко, Несмачный, Мандзюк, Тимощук, Чигринский, Шевченко (к) (Гладкий, 88), Голайдо (Воробей, 89), Гусев (Гай, 56), Воронин (Милевский, 77), Допилка, Назаренко. Тренер Алексей Михайличенко.

Сербия: Стойкович, Рукавина, Видич (Рнич, 74), Иванович, Смилянич (Ковачевич, 82), Лазович (Йованович, 46), Сулеймани (Тошич, 82), Станкович (Янкович, 74), Лукович, Жигич (С. Илич, 69), Кузманович. Тренер Мирослав Джукич.

Голы: Шевченко, 54 (1:0), Назаренко, 58 (2:0).

Предупреждения: Воронин, 73 — Лазович, 32, Станкович, 47, Жигич, 59.

Голландия — Украина — 3:0

24 мая. Товарищеский матч. Роттердам. Стадион «Де Куйп». 35 000 зрителей.

Голландия: Стекеленбург, Ойер, Хейтинга (Буларуз, 61), Боума (Матейсен, 72), ван Бронкхорст (де Клер, 61), де Зеув (де Йонг, 72), Кюйт, Энгелар, Хунтелар, ван дер Варт (Ландзат, 78), Афеллай (Бабель, 61). Тренер Марко ван Бастен.

УКРАИНА: Кернозенко, Несмачный, Чигринский, Тимощук, Езерский (Гай, 46), Шевченко (к) (Селезнев, 66), Голайдо (Калиниченко, 46), Мандзюк, Воронин, Ярмаш, Назаренко (Кравченко, 74). Тренер Алексей Михайличенко.

Голы: Кюйт, 22 (1:0), Хунтелар, 37 (2:0), Бабель, 63 (3:0).

Предупреждение де Зеув, 38.

Швеция — Украина — 0:1

1 июня. Товарищеский матч. Сольна. Стадион «Расунда». 25 300 зрителей.

Швеция: Исакссон (Шаабан, 46), Нильссон, Мелльберг, Ханссон, Линдерот (Свенссон, 57), Александерссон (Стоор, 74), Ибрагимович (Эльмандер, 57; Альбек, 79), Кальстрем, Х. Ларссон, С. Ларссон (Люнгберг, 46), Вильхельмссон. Тренер Ларс Лагербек.

УКРАИНА: Пятов, Кучер, Русол (к) (Чигринский, 46), Селезнев, Гоменюк (Гладкий, 68), Шевчук, Левченко (Мандзюк, 46), Ярмаш, Кравченко, Гай, Назаренко. Тренер Алексей Михайличенко.

Гол: Назаренко, 82 (0:1).

Украина — Польша — 1:0

20 августа. Товарищеский матч. Львов. Стадион «Украина». 21 000 зрителей.

УКРАИНА: Пятов, Тимощук (к) (Левченко, 62), Голайдо (Мандзюк, 90), Воронин (Шевченко, 46), Шевчук, Ярмаш, Милевский (Гоменюк, 57), Кравченко (Калиниченко, 61), Михалик, Назаренко (Гай, 73), Чигринский.Тренер Алексей Михайличенко.

Польша: Фабианский, Кокошка (Полчак, 46), Голанский (Ковальчик, 14), Дудка, Смолярек (Загорский, 46), Кжинувек, Елень (Павловский, 79), Жевлаков, Блащиковский (Маевский, 59), Левандовский, Муравский (Рожер, 46). Тренер Лео Бенхаккер.

Гол: Кравченко, 45 (1:0).

Предупреждения: Ярмаш, 21 — Блащиковский, 45.

Украина — Белоруссия — 1:0

6 сентября. Отборочный матч

ЧМ-2010. Львов. Стадион «Украина». 24 000 зрителей.

УКРАИНА: Пятов, Тимощук (к), Ярмаш, Русол, Калиниченко (Алиев, 46), Воронин (Селезнев, 56), Шевчук, Милевский (Шевченко, 75), Кравченко, Михалик, Назаренко. Тренер Алексей Михайличенко.

Белоруссия: Жевнов, Кульчий, Филипенко, Омельянчук, Корытько (Чухлей, 68), Булыга (В. Глеб, 72), Страханович, А. Глеб, Кутузов, Путило (Павлов, 80), Верховцов. Тренер Бернд Штанге.

Гол: Шевченко, 90, с пенальти (1:0).

Предупреждения: Тимощук, 44 — Корытько, 7, Кутузов, 48, Кульчий, 90.

Казахстан — Украина — 1:3

10 сентября. Отборочный матч

ЧМ-2010. Алма-Ата. Центральный стадион. 17 000 зрителей.

Казахстан: Лория, Азовский, Кучма, Ирисметов, Карпович, Асанбаев (Байжанов, 73), Скорых, Остапенко, Балтиев (Узденов, 87), Жумаскалиев, Смаков. Тренер Арно Пейперс.

УКРАИНА: Пятов, Кучер, Тимощук, Ярмаш, Шевченко (к) (Воронин, 88), Алиев, Селезнев (Гоменюк, 86), Шевчук, Левченко, Михалик, Назаренко (Кравченко, 80). Тренер Алексей Михайличенко.

Голы: Назаренко, 45 (0:1), Шевченко, 54 (0:2), Остапенко, 68 (1:2), Назаренко, 80 (1:3).

Предупреждения: Азовский, 26, Ирисметов, 63, Кучма, 66 — Ярмаш, 58.

Украина — Хорватия — 0:0

11 октября. Отборочный матч

ЧМ-2010. Харьков. Стадион «Металлист». 38 500 зрителей.

УКРАИНА: Пятов, Тимощук, Чигринский, Шевченко (к), Алиев, Голайдо, Шевчук, Левченко (Кравченко, 83), Ярмаш, Михалик, Назаренко. Тренер Алексей Михайличенко.

Хорватия: Плетикоса, Шимунич, Крижанац, Чорлука, Праньич, Ракитич (Манджукич, 82), Вукоевич, Ковач, Срна, Модрич, Олич. Тренер Славен Билич.

Предупреждения: Кравченко, 85 — Ковач, 45, Срна, 71.

Украина — Норвегия — 1:0

19 ноября. Товарищеский матч. Днепропетровск. Стадион «Днепр-Арена». 16 500 зрителей.

УКРАИНА: Богуш, Мандзюк, Кучер (Красноперов, 57), Слюсар (Гай, 69), Русол (к) (Чигринский, 46), Валяев, Гоменюк (Девич, 46), Селезнев (Милевский, 46), Шевчук, Кравченко, Назаренко (Алиев, 46). Тренер Алексей Михайличенко.

Норвегия: Кнудсен, Хегли (Солли, 65), Региниуссен, Хангеланд, Й. Риисе, Холм (Скьонберг, 57), Скьельбред, Абделауэ (Эльюнусси, 85), Педерсен (Хусеклепп, 89), Гриндхейм, Ольсен (Б. Риисе, 80). Тренер Аге Харейде.

Гол: Селезнев, 26, с пенальти (1:0).

Предупреждение: Абделауэ, 16.

Удаление: Й. Риисе, 50.

Справка «2000»

Лидеры сборной

Сыгранные матчи

1. Андрей Шевченко (1995 — 2008) 85

2. Александр Шовковский (1994 — 2008) 84

3. Анатолий Тимощук (2000 — 2008) 81

4. Сергей Ребров (1992 — 2006) 75

5. Андрей Гусин (1993 — 2006) 71

6. Андрей Воробей (2000 — 2008) 68

7. Андрей Несмачный (2000 — 2008) 66

8. Владислав Ващук (1996 — 2007) 63

9. Александр Головко (1995 — 2004) 58

10. Андрей Воронин (2002 — 2008) 56

Капитаны

1. Олег Лужный 39

2. Андрей Шевченко 38

3 — 4. Александр Головко 13

3 — 4. Юрий Калитвинцев 13

5. Александр Шовковский 10

6. Анатолий Тимощук 9

7 — 8. Сергей Беженар 4

7 — 8. Юрий Максимов 4

9 — 10. Сергей Дирявка 3

9 — 10. Игорь Кутепов 3

Бомбардиры

1. Андрей Шевченко − 39

2. Сергей Ребров − 15

3 — 4. Андрей Воробей − 9

3 — 4. Андрей Гусин − 9

5. Тимерлан Гусейнов − 8

6 — 7. Максим Калиниченко − 7

6 — 7. Сергей Назаренко − 7

8 — 11. Андрей Воронин − 6

8 — 11. Олег Гусев − 6

8 — 11. Виктор Леоненко − 6

8 — 11. Руслан Ротань − 6

Тренеры (матчи)

1. Олег Блохин (2003 — 2007) 46

2. Йожеф Сабо (1994, 1996 — 1999) 34

3. Леонид Буряк (2002 — 2003) 19

4. Валерий Лобановский (2000 — 2001) 18

5. Олег Базилевич (1993 — 1994) 11

6. Алексей Михайличенко (2008) 9

7. Анатолий Коньков (1995) 7

8. Виктор Прокопенко (1992) 3

9. Владимир Мунтян / Николай Павлов (1994) 2

10. Николай Павлов / Леонид Ткаченко (1992) 1

Рейтинг-лист ФИФА для национальных сборных по итогам  008 г. (топ-20)

1. Испания 1663

2. Германия 1381

3. Голландия 1338

4. Италия 1326

5. Бразилия 1246

6. Аргентина 1180

7. Хорватия 1142

8. Англия 1115

9. Россия 1103

10. Турция 1016

11 — 13. Франция 1007

11 — 13. Португалия 1007

11 — 13. Чехия 1007

14. Камерун 989

15. УКРАИНА 909

16. Египет 894

17. Парагвай 889

18. Израиль 877

19. Нигерия 876

20. Греция 872

+++

«Пятерка» за осень

Валерий Рекунов

2000

26.12.08

По итогам осенней части еврокубкового сезона Украина вошла в топ-пятерку ведущих первенств Старого Света. Результаты наших клубов превзошли только представители Англии, Италии, Испании и Германии.

Максимальный минимум Маркевича

Словно в награду за прекрасно проведенный год, судьба подарила команде Мирона Маркевича возможность сыграть на одной из красивейших арен Европы — стадионе «Да Луж». Той самой, на которой четыре года назад проходил финальный матч чемпионата Европы.

Болельщики помнят слезы и разочарование хозяев первенства: выглядевшие безоговорочными фаворитами в решающем поединке Криштиану Роналду и компания уступили сборной Греции. Сознательно или нет, но Мирон Маркевич избрал на групповой турнир Кубка УЕФА ту же тактику, которая принесла в 2004-м сенсационный успех подопечным Отто Рехагеля.

Начиная с четвертьфинала, ни в одном поединке греки не считались фаворитами. Трезво оценив свои силы, эллины сделали ставку на надежную оборону и острые контратаки. Тактика «хитрого лиса» Отто сработала безотказно. Три матча подряд, словно под копирку, южане побеждали соперников с одинаковым счетом — 1:0.

Голкипер «Металлиста» Александр Горяинов тоже повесил на свои ворота надежный замок. Ключи к нему пытались подобрать форварды берлинской «Герты» Андрей Воронин и Марко Пантелич, звезды турецкого «Галатасарая» Гарри Кьюэлл и Милан Барош, снайперы «Олимпиакоса» Лучано Галлетти, Предраг Джорджевич и Диогу, наконец, лучший бомбардир «Бенфики» парагваец Оскар Кордосо, похоронивший год назад все надежды в Лиге чемпионов донецкого «Шахтера». Каждый раз эти известные в футбольном мире нападающие словно упирались лбом в стену.

Перед встречей в Лиссабоне харьковчане две недели оставались без серьезной игровой практики, что не могло не сказаться на боеспособности команды. В середине декабря растеряли былую цепкость и неуступчивость в единоборствах даже столпы обороны — Милан Обрадович и Папа Гуйе. Благодаря этому хозяева поля трижды выходили один на один со стажем ворот «Металлиста», дважды в пользу гостей «сыграли» штанга и перекладина, но успеха самый титулованный клуб Португалии так и не добился.

Рекорд с «третьей силой»

33-летний Горяинов стал единственным из всех голкиперов группового этапа Кубка УЕФА, который сохранил свои ворота «сухими». Все остальное сделали его партнеры и тренер. В очередной раз Мирон Маркевич с филигранной точностью провел замены. Вышедший на второй тайм вместо Руслана Фомина Марко Девич отдал изысканный пас на Александра Рыкуна, заменившего своего сербского тезку Тришовича, — 0:1.

Новой традиции — склонять чашу весов в свою пользу в концовке поединка гости не изменили и на сей раз. Линию ворот за спиной вратаря «красно-белых» Жозе Морейры мяч пересек, когда электронное табло отсчитывало 85-ю минуту встречи.

Последний гол уходящего года позволил «Металлисту» стать победителем одной из самой сложных по составу групп. Результат бронзового призера украинского чемпионата — 10 очков из 12 возможных сумели повторить лишь игроки немецкого «Вольфсбурга». Безоговорочный же лидер этого этапа — московский ЦСКА: армейцы выиграли все четыре матча.

«Еще в сентябре мало кто из специалистов и журналистов мог предположить, что мы вмешаемся в борьбу за выход из группы В, в которой не оказалось ни одного аутсайдера, — напомнил Мирон Маркевич. — О первом месте в таком квинтете до старта никто и не мечтал. Тем приятнее, что ребята проявляли мужской характер не от случая к случаю, а на протяжении всего турнира. Я же в свою очередь всегда повторяю: главное — показать свою игру, а результат придет».

Самым ярким открытием сезона назвал харьковчан заслуженный тренер страны Сергей Морозов.

«В Кубке УЕФА команда Маркевича совершила невероятный прорыв, — отметил специалист. — Ведь до этого дальше квалификационного этапа команда не проходила ни разу. Такого успеха я не помню со времен великолепного «Днепра», когда его возглавлял Евгений Кучеревский. Сегодняшний «Металлист» — это гармоничное сочетание игроков хорошего уровня, продуктивной работы тренерского штаба и финансовых возможностей президента клуба Александра Ярославского».

Осенью 2004 г. украинцы установили новый рекорд, добавив в таблицу коэффициентов УЕФА 8,100 балла. Четыре года спустя наш квартет улучшил это достижение — 8,375. Это значит, что как минимум два ближайших года чемпион и серебряный призер нашего чемпионата сыграют в Лиге чемпионов, причем обладатель титула без отбора попадает в групповой раунд.

Второй раз в новейшей истории три украинских клуба попали в 1/16 финала Кубка УЕФА. Успех стал возможен только после того, как усилия традиционных фаворитов — горняков и киевлян поддержали представители «третьей силы». В европейскую копилку динамовцы внесли 12,5 очка, «Шахтер» — 11, «Металлист» — 9. Подкачали лишь игроки «Днепра», ограничившиеся одним пунктом.

Пройти грандов и сыграть между собой

Уходящий в историю Кубок УЕФА собрал напоследок под своими знаменами отменный состав участников. Конкуренция оказалась настолько острой, что в 1/16 финала не сумели пробиться такие именитые клубы, как его двукратный обладатель — испанская «Севилья», старожилы немецкой Бундеслиги «Шальке-04» и «Герта», семь раз игравшая в финале Кубка чемпионов португальская «Бенфика», а также клубный король Старого Света сезона-1970 — голландский «Фейеноорд».

В Лиге чемпионов Испания сумела сохранить все четыре команды. А вот во втором по значению европейском турнире потеряла «Расинг» и «Севилью». Причем андалусцам в квинтете С для выхода в плей-офф не хватило даже шести очков. Подобный случай до этого был зафиксирован лишь однажды: четыре года назад не повезло шотландскому клубу «Глазго Рейнджерс».

Поэтому нет ничего удивительного в том, что среди будущих соперников украинцев не оказалось ни одной проходной команды. Изначально трудно было рассчитывать на улыбку фортуны неудачникам Суперлиги — «Шахтеру» и «Динамо». Даже победителю группы В «Металлисту» достался самый сильный оппонент из всех возможных — итальянская «Сампдория».

Тем не менее нынешней осенью харьковчане заставили уважительно говорить о себе даже старожилов Серии А.

«В феврале нам предстоит встретиться с соперником, который сумел навязать свой футбол командам, имеющим огромный еврокубковый опыт, — подчеркнул главный тренер «Сампдории» Вальтер Маццари. — Украинский клуб опередил «Галатасарай» и «Олимпиакос», «Бенфику» и «Герту». К такому конкуренту следует отнестись с большой осторожностью».

Последний раз в феврале киевское «Динамо» играло три года назад под руководством Йожефа Сабо. Тогда соперником «бело-голубых» был испанский «Вильярреал». В украинской столице гости сумели уберечь свои ворота — 0:0, а в родных стенах добиться комфортного преимущества в счете — 2:0. Юрию Семину предстоит испытание на порядок сложнее. Сегодняшняя «Валенсия» — ближайший преследователь великолепной «Барселоны» в национальном чемпионате. Имена Давида Вильи, Фернандо Мориентеса и Рубена Барахи говорят сами за себя.

«Швейцарская рулетка» в Нионе приготовила украинским полпредам на евроарене еще один сюрприз. В случае февральского успеха «Металлист» и «Динамо» могут встретиться между собой в 1/8 финала Кубка УЕФА.

В августе московских спартаковцев не пустили в Лигу чемпионов Артем Милевский и его партнеры. Четыре месяца спустя лондонский «Тоттенхэм» оставил самый титулованный клуб соседней страны и без Кубка УЕФА. Без восьми игроков основного состава англичане сумели сыграть вничью — 2:2 с «народной командой» России.

А в феврале помериться силами с нынешним клубом экс-спартаковца Романа Павлюченко выпало футболистам «Шахтера». Команде Мирчи Луческу играть на высоком уровне на исходе зимы не привыкать. На этой стадии еврокубков она уже побеждала французский «Нанси» и немецкий «Шальке-04». Почему бы не повторить этот результат?

+++

Кубок Первого канала доконали?

Руслан Меженский

Комсомольская правда в Украине

26.12.08

В 2006-м первым обладателем КПК стал «Шахтер». Затем выигрывали ЦСКА и «Динамо» (Киев). На этом все? Неофициальный «чемпионат СССР» в Израиле не состоится.

У Абрамовича закончились деньги?

По наивным, но все-таки не раз звучавшим из самых разных уст идеям возродить некое подобие чемпионата СССР нанесен сокрушительный удар. Кубок Первого канала, проводившийся несколько лет в Израиле с участием действительно сильнейших (в отличие от медленно умирающего Кубка чемпионов стран Содружества) команд России и Украины не состоится. После серии отказов со стороны российских клубов главный организатор КПК − Национальная академия футбола − решила вовсе не проводить турнир в Израиле нынешней зимой. Вначале восемь клубов-участников и организаторы не сошлись во мнении о формуле турнира: команды не хотели приезжать в Израиль, чтобы сыграть всего одну игру, так как вначале планировалась схема «на вылет», начиная с матчей 1/4 финала. Затем был отменен призовой фонд турнира, который проводится на деньги одного из богатейших людей мира − Романа Абрамовича. Поддержать Романа Аркадьевича в нелегкие для него времена финансового кризиса один за другим отказались московские «Спартак», «Динамо», питерский «Зенит». В итоге на этой неделе было объявлено о том, что КПК в этом году не будет. Любопытно, что представители украинских клубов (в Израиле планировали сыграть киевское «Динамо», «Шахтер», «Металлист» и «Днепр») узнали об этом… из выпусков теленовостей и газет. Их никто даже не поставил в известность, что возмутило многих.

− Это некорректно по отношению к «Динамо» и остальным украинским клубам, − поделился мнением в интервью клубной пресс-службе главный тренер Юрий Семин. −  Все сверстали свои графики подготовки, и в них центральное место занимало участие в Кубке Первого канала. С помощью матчей в этом турнире мы собирались готовиться к выступлению в Кубке УЕФА. Отмена турнира внесла определенные сложности, в том числе и организационные. Ведь давно был заказан самолет, зарезервированы гостиницы…

Сами с усами!

Еще жестче высказался на сей счет президент «Динамо» Игорь Суркис. И с ходу предложил в дальнейшем рассчитывать на собственные силы.

− Новость об отмене Кубка Первого канала воспринял с большим возмущением, − сказал шеф «Динамо». − Таким образом проявляется неуважение к украинским клубам. Сначала к нам обратились с просьбой отказаться от призового фонда в миллион долларов, на что мы, естественно, дали добро. Уверен, так же поступили и три других наших клуба. Считаю, что президенты «Динамо», «Шахтера», «Днепра», «Металлиста» вполне состоятельные люди, чтобы самостоятельно провести подобный турнир. И в этом мы не нуждаемся в чьей-либо помощи. В дальнейшем мы это обсудим и, возможно, так и сделаем.  Такой турнир можно проводить также летом и пригласить для участия российские команды ЦСКА, «Спартак», «Зенит» и другие. В этом случае по крайней мере не будут срываться планы нашей подготовки. Кстати, письмо с извинением, что КПК отменен, мы до сих пор не получили.

Впрочем, «Динамо» недолго расстраивалось по поводу отмены Кубка Первого канала. Не меняя планов подготовки (киевляне все-таки летят в Израиль, а спарринг-партнеров будут подыскивать уже на месте), «Динамо» договорилось о проведении одной или двух товарищеских игр с московским ЦСКА.

Донецкий «Шахтер» отправится на Канарские острова, где примет участие в турнире «Кубок Маспаломас», который в свое время уже выигрывал. Что дальше − решится в ближайшее время.

+++

Гранды новичкам дорогу не закрывали  

Константин Герщанко

Блик

26.12.08

    Прошедший сезон можно назвать самым удачным для грандов в плане селекции. Шутка ли, но почти все новички «Динамо» и «Шахтера», пришедшие в команды накануне сезона, без проблем влились в коллектив, внеся свою лепту в достижения «горняков» и «динамовцев».

Правда, не стоит забывать, что приглашенные в короткое летнее межсезонье футболисты были достаточно опытные, имеющие за плечами выступления в элитных дивизионах Украины, России и Италии. Худжамов и Селезнев, Асатиани и Федецкий − эти игроки в дополнительных представлениях не нуждаются.

Но все же нельзя не отметить и грамотную работу тренерских штабов обоих клубов. Практически все из приглашенных ними футболистов получили шансы проявить себя. Другое дело, кто из них как им воспользовался.

К примеру, вопросом о целесообразности приобретения Романа Еременко никто никогда не задавался. «Российский финн» настолько органично вписался в игровой ансамбль «Динамо», что, казалось, играл там не первый год. Станислав Богуш, приобретенный, как виделось, чуть ли не в экстренном порядке, оказался не только отличной заменой Шовковскому, но и вытеснил Сашу из «основы». А вскоре получил и приглашение в сборную страны.

Наверное, не зря возвращал «Шахтер» из аренды и Евгения Селезнева. Парень, хоть и забивал не так много, как в «Арсенале», но свои мячи все-таки положил. К тому же, не стоит забывать, что в «Шахтере» конкуренция в атаке намного выше, чем у «канониров».

Александр Чижов и Николай Ищенко приобретались дончанами в свете лимита на легионеров, но оставили тоже благоприятное впечатление. И пусть играли ребята не так много, свое право на место в «основе» они доказали. Теперь же, учитывая финансовый кризис, их шансы заиграть в числе первых одиннадцати значительно возросли. И как бы это банально ни звучало, дальше все зависит только от них.

ШАХТЕР

Евгений Селезнев, форвард, 23 года

21 матч (6 голов, 3 предупреждения).

В чемпионате Украины − 15 матчей (3 гола).

В Кубке Украины − 2 матча (2 гола).

В Суперкубке − 1 матч.

В Лиге чемпионов − 3 матча (1 гол).

В прошлом сезоне в составе киевского «Арсенала» забил 17 голов в 26 матчах, стал одним из лучших голеадоров чемпионата. В «Шахтере» результативность форварда резко снизилась, хотя играет Женя практически постоянно. Но сил на полный матч не хватает, а выходя на замену, дважды отличился в чемпионате и один раз в Лиге чемпионов (с «Базелем»).

Артем Федецкий, защитник, 23 года

8 матчей (0 голов, 3 предупреждения).

В чемпионате Украины − 4 матча.

В Кубке Украины − 3 матча.

В Лиге чемпионов − 1 матч.

В тех немногих матчах, что появлялся на поле (в основном со скамейки запасных), отличался надежностью, однако так и не стал игроком основного состава. Иногда мешали травмы. Дебютировал в Лиге чемпионов в выездной игре с «Базелем», выйдя на замену всего на 7 минут.

Николай Ищенко, защитник, 25 лет

12 матчей (0 голов, 2 предупреждения)

В чемпионате Украины − 6 матчей.

В Кубка Украины − 2 матча.

В Лиге чемпионов − 4 матча.

Хотя сыграл не так много матчей, но зато экс-игрок «Карпат» отличается завидной стабильностью. 9 матчей провел «от звонка до звонка», еще в трех выходил на замены. Лучший матч − безусловно, в Донецке с «Барселоной». За 90 минут ни одной ошибки, к тому же просто «съел» Анри.

Рустам Худжамов, вратарь, 26 лет

5 матчей (пропустил 7 голов).

Чемпионат Украины − 2 матча (пропустил 4 гола).

Кубок страны − 2 матча (пропустил 2 гола).

Суперкубок − 1 матч (1 гол).

Ни одного «сухого» матча за «Шахтер». Сразу после прихода стал в «рамку», помог «горнякам» выиграть Суперкубок. Но два мяча, пропущенные в 1-м туре от «Львова», предопределили выбор Луческу: дальше стоял уже Пятов. В 7-м туре в Донецке против запорожского «Металлурга» Худжамов получил новый шанс, однако очередная неудача «горняков» (2:2) и два пропущенных мяча Рустамом снова заставили Луческу вернуться к Пятову. Худжамов, правда, играл в двух кубковых поединках, с «Александрией», получил серьезную травму скулы. На сегодня − восстановился.

Александр Чижов, защитник, 22 года

2 матча (0 голов)

В чемпионате Украины − 2 матча.

Оба матча (без замен) за «Шахтер» Чижов провел еще в августе − против «Днепра» и своей бывшей «Ворсклы». Потом была травма, однако игрок явно не выдерживает конкуренцию в команде, хотя считается одним из самых перспективных украинских футболистов своего возраста.

ДИНАМО 

Роман Еременко, полузащитник, 21 год

17 матчей (2 гола).

Чемпионат Украины − 9 матчей (1 гол).

Кубок страны − 2 матча.

Еврокубки 6 матчей (1 гол).

Креатура Юрия Семина. Россиянин с финским паспортом пытался сделать себе карьеру в Италии, но пока лучший этап карьеры провел как раз в Киеве. В динамовскую игру Семин посвящал его постепенно. И ближе к середине осени Роман воспользовался своим шансом. На его счету победный мяч в ворота «Фенербахче», который вывел «Динамо» в Кубок УЕФА. Весной ему будет сложнее − придется конкурировать с Корреа и Гусевым, которые на подходе к «основе». Если не остановится на достигнутом, Игорь Суркис выкупит его контракт у «Удинезе», и он станет полноправным динамовцем. 

Малхаз Асатиани, защитник, 27 лет

12 матчей (1 гол).

Чемпионат Украины − 5 матчей.

Кубок страны − 2 матча (1 гол).

Еврокубки − 5 матчей.

В «Локомотиве» больше играл в линии полузащиты. Правда, в последнее время потерял место в составе, после чего Юрий Семин решил перетянуть игрока сборной Грузии в Киев. В «Динамо» тренеры чаще использовали его в центре обороны, когда из-за травм выпадали из «основы» Михалик или Диакате. «Локо» уже заявил, что продаст грузина «Динамо» за «символическую сумму». Не прочь продолжить сотрудничество с игроком и Юрий Семин.

Станислав Богуш, вратарь, 25 лет

20 матчей (пропустил 11 мячей).

Чемпионат Украины − 13 матчей (пропустил 6 мячей).

Еврокубки − 7 матчей (пропустил 5 мячей).

До переезда в Киев в августе нынешнего года Богуша знали только в футбольных кругах да, пожалуй, еще болельщики его родного запорожского «Металлурга». Стас всегда подавал надежды, в свое время вызывался в юношескую и молодежную сборные Украины, но реализовать недюжинный потенциал мешали травмы. Благодаря голкиперу киевляне стали одной из самых непробиваемых команд Лиги (4 мяча в 6 матчах!!!)

+++

Виталий Федорив: «В дубле «Динамо» мог просто пересидеть»    

Максим Розенко

Блик

26.12.08

    Экс-защитник киевского «Динамо» и молодежной сборной Украины Виталий Федорив (21 год) вчера улетел из Киева в Доминиканскую Республику, где и отпразднует Новый год.

В нынешнем году Виталий неплохо поработал − закрепился в составе российского «Амкара», куда его отдали в аренду, а несколько недель назад подписал с клубом из Перми трехлетний контракт. Вчера с Федоривым пообщался корреспондент «БЛИКа».

БЛИК: − Виталий, как отнеслись к предложению «Амкара» стать полноценным игроком клуба?

− С воодушевлением. Думаю, что сезон в Перми могу занести себе в актив. Я сумел доказать, что могу выступать на уровне российской премьер-лиги. «Амкар» воспользовался тем, что имел первоочередное право выкупить мой трансфер. В итоге я подписал с российским клубом контракт на 3 года. Надеюсь, что в будущем сезоне у меня будет регулярная игровая практика. В «Динамо» ведь пробиться в первую команду мне было очень сложно.

БЛИК: − То есть, в киевском «Динамо» вы не видели для себя перспектив?

− Факт, что в Киеве мне бы было очень трудно пробиться в «основу». Конкуренция сейчас в команде просто сумасшедшая. Ждать же своего часа 2−3 года − это не для меня. Ведь можно элементарно пересидеть в дубле. Хотя не могу сказать, что тренерский штаб «Динамо», когда я играл в Перми, забыл о футболисте Федориве. Например, мне звонил Юрий Калитвинцев. 

БЛИК: − В первенстве российской премьер-лиги «Амкар» финишировал четвертым, на три очка опередив экс-чемпиона страны питерский «Зенит». В чем заключается секрет такого успешного выступления?

− У нас очень дружный коллектив. У команды была поставлена игра. Мы не устаем друг от друга. Нет бесконечных заездов на базу. Например, если матч был в субботу, мы отправлялись на базу в пятницу вечером. Тренировались, ужинали и оставались на ночь. 

БЛИК: − Кстати об ужине. К уральским пельменям в Перми не пристрастились?

− Не поверите − даже ни разу не попробовал. Когда только приехал, навел справки, где в Перми находятся заведения с украинской кухней. Оказалось, что там есть два-три ресторана быстрого питания, которые так и называются − «Украинская кухня». Там и кушал.

БЛИК: − С кем из украинцев, которые выступают в других командах российской премьер-лиги, поддерживали отношения?

− После домашней игры с «Рубином» вместе с Сергеем Ребровым пошли в ресторан. Поужинали, поговорили. Сергей как раз получил выходные и собирался улетать в Киев.

БЛИК: − А в родной Жидачив во время отпуска заехали?

− Конечно. Стараюсь быть там два раза в год − летом и зимой. Немного погостил у родителей, а затем поехал отдыхать в Египет. Вернулся в Киев, пробыл здесь пару дней и вот вновь улетаю в Доминиканскую Республику. Там и встречу Новый год. Возвращаюсь из теплых краев 3 января. А 5-го мне уже нужно прибыть в расположение «Амкара».  

БЛИК: − Правда, что в Перми вам уже предлагали принять российское гражданство?

− Нет.

+++

ИСМАЭЛЬ БАНГУРА СТАЛ ОДНИМ ИЗ ЛУЧШИХ СНАЙПЕРОВ МИРА

Жизнь как она есть

26.12.08

Футболист «Динамо» вошел в историю

Гвинейский нападающий киевского «Динамо» Исмаэль Бангура по версии Международной Федерации футбольной истории и статистики признан одним из лучших снайперов мира.

Футболист забил 8 мячей за свою национальную сборную и 4 гола за киевское «Динамо» в Лиге чемпионов. Таким образом, Бангура с 12 голами делит 9-13 места в рейтинге Федерации.

− Я очень рад, что меня отметили в Международной федерации футбольной истории, − рассказал Исмаэль Бангура «Жизни». − Не каждый день удостаивают таких званий.

Напомним, что данный рейтинг считается как сумма мячей, за» битых футболистом как за свою Исиаэль Бангура сборную, так и за свой клуб на международной арене. Такой же показатель у Адебайора, Погребняка, ангольского футболиста «Аль-Дхли» Флавио и нигерийца Стефана Воргу.

Кстати, лидирует в списке бразилец Леандсон из бирманского «Аль-Мухаррака» − у него 19 голов.

У боливийца Морено из донецкого «Шахтера» − 19-я позиция с одиннадцатью мячами: 3 гола за сборную Боливии, плюс 8 голов в Кубке Либертадорес, забитых в то время, когда Морено еще выступал в футболке «Крузейро».

+++

ЛІГА ДЛЯ ВСІЄЇ ЄВРОПИ

Український футбол

26.12.08

Один із найстаріших європейських турнірів у 2009 році набуде нового формату. Кубок УЄФА, перший розиграш якого відбувся в кампанії 7 9 71/72 pp., в наступному сезоні отримає нове ім'я і називатиметься Лігою Європи УЄФА.

Нова назва відбиває останні зміни, яких зазнав формат турніру, в груповій стадії якого тепер гратимуть 48 команд. Крім централізованого маркетингу прав на трансляції матчів групового етапу, офіційного м'яча та представляючого спонсора, спонсорська програма Ліги Європи, починаючи зі стадії плей-офф, здійснюватиметься централізовано. Турнір також отримає новий логотип і візуальне оформлення. Зміна назви, емблеми та символіки є наступним логічним кроком після ухвалення поправок до формату Кубка УЄФА і введенням повноцінного групового етапу із матчами вдома та на виїзді. Це рішення було прийняте виконкомом УЄФА ще в грудні 2007 року на зустрічі в Люцерні.

Нове ім'я і логотип як найкраще відображають формат змагання. Європа — старогрецьке слово, яке зрозуміле на всіх мовах. УЄФА пішов на ці зміни з метою вдихнути нове життя в турнір і посилити його позиції на футбольному обрії, який дуже змінився з появою Ліги чемпіонів. Нова Ліга Європи має затвердити свої позиції як один із найпрестижніших турнірів планети. «Ми віримо, що за допомогою нових назви, бренду і формату цей турнір, за підтримки спонсорів, зможе швидко набути популярність», — сказав генеральний секретар УЄФА Девид Тейлор після засідання виконкому УЄФА у вересні.

Переможець Ліги Європи визначиться після 205 матчів. 48 команд будуть поділені на 12 квартетів. До 1/16 фіналу потраплять по два найкращі клуби з усіх груп, а також вісім клубів, які посядуть треті місця у своїх групах Ліги чемпіонів. Фінал складатиметься з одного поєдинку, який гратиметься на нейтральному стадіоні. Число відбіркових раундів зросте з нинішніх двох до чотирьох. Збільшення кількості учасників стало можливим за рахунок скасування Кубка Інтертото.

Матчі Ліги Європи гратимуться по четвергах на ігрових тижнях Ліги чемпіонів або по середах і четвергах на тижні, коли в Лізі чемпіонів матчів не заплановано. Залежно від місця проведення матчі починатимуться о 19.00 або 21.05 за європейським часом. Фінал відбудеться в середу о 20:45.

+++

ДОБРИЙ ПОЧАТОК − ПОЛОВИНА СПРАВИ

Олексій Комаровський

Український футбол

26.12.08

У приміщенні Професіональної футбольної ліги відбулося засідання Центральної ради ПФЛ.

В основному такий форум мав би адекватно відреагувати на рішення та пропозиції, що прозвучали на останньому засіданні Конгресу ФФУ, і визначити плани на весняну частину сезону. Нагадаємо, що це перше засідання під орудою новообраного президента ПФЛ Святослава Сироти.

СИДЖУ В ДОНЕЦЬКУ − БАЧУ КИЇВ

Одразу відзначимо, що ПФЛ на цьому засіданні ввела ноу-хау — спілкування з членами Центральної ради ПФЛ, які знаходяться в інших містах і не можуть з об'єктивних причин бути присутніми на засіданнях, через інтернет. Простіше кажучи, через спеціальну програму «Скайп». Член Ради ПФЛ сидить у Донецьку чи в Севастополі, бачить та чує засідання, чують і бачать його, й він може брати участь і в обговоренні, і в голосуванні. Цього разу такими були президент ПФК «Севастополь» Олександр Красильников та спортивний директор ФК «Олімпік» (Донецьк) Олександр Проців.

Напевно, з цього виходить засідання-мрія: усі члени Ради ПФЛ сидять по своїх регіонах, а один секретар чи адміністратор лише курує хід засідання. Поки що ж президент ПФЛ Святослав Сирота зауважив, що така практика — використовувати спілкування із функціонерами через мережу інтернет — буде втілюватися і розвиватися. Ідея, до речі, непогана. Така програма в інтернеті багато витрат на себе не бере, а представникам клубів обійдеться дешевше — не буде витрат на поїздку до столиці.

ВОНИ БУДУТЬ РАДИТИСЯ І ВЕРШИТИ ДОЛІ

Для початку Центральна рада ПФЛ визначила, хто буде представляти клуби у радах першої та другої ліг.

Це, практично, ті ж самі представники клубів, що були й раніше. Зміни лише у представництві клубу «Олександрія». Оскільки президент його є віце-президентом ПФЛ, у складі Ради першої ліги клуб із Кіровоградщини представлятиме віце-президент ПФК «Олександрія» Ігор Матаков.

Буде в Центральній раді ПФЛ і представниця прекрасної статі — це віце-президент ФК «Десна» (Чернігів) Катерина Мельник.

Загалом список членів Ради першої ліги набув такого вигляду: Олександр Алімов («Оболонь»), Андрій Бірюльов («Ігросервіс»), Олександр Васильєв («Кримтеплиця»), Олександр Гельштейн («Геліос»), Анатолій Коньков («Сталь»), Олександр Красильников (ПФК «Севастополь»), Ігор Матаков (ПФК «Олександрія»), Ростислав Лисенко («Фенікс-Іллічівець»), Мирослав Лотоцький («Енергетик»), Катерина Мельник («Десна»), Андрій Полунін («Нафтовик-Укрнафта»), Андрій Продаєвич («Дністер»), Анатолій Ревуцький («Прикарпаття»), Василь Столяр («Волинь»), Іван Шіц («Закарпаття»), Федір Штукатуров («Княжа»).

Затвердили склад Ради і другої ліги. Тут із кожної групи другого дивізіону обрано по вісім представників. Це такі люди, як Сергій Григорович (ЦСКА), Ігор Григорчук («Коростень»), Альберт Заля-лутдінов («Дніпро»), Паша Касанов («Нива» В), Валерій Королянчук («Буковина»), Юрій Рижков («Арсенал» Б), Валерій Сандул (МФК «Миколаїв»), Сергій Челноков («Рось-Ригонда») — усі група «А». А також Вадим Гордієнко («Суми»), Владислав Гельзин («Олімпік»), Петро Каплун («Гірник-Спорт»), Микола. Колючий («Сталь» Д), Євген Куценко («Олком»), Андрій Недяк («Кремінь»), Анатолій Петухов («Титан» А), Володимир Чумак («Арсенал» X).

Визначено також, хто буде вершити долі клубів безпосередньо під час змагань, тобто, хто матиме членство у бюро ПФЛ. Це такі фахівці, як Ігор Ярменчук (відповідальний секретар ПФЛ, голова бюро); Олександр Алімов (член Центральної ради ПФЛ, віце-президент ФК «Оболонь»); Валерій Баглай (інспектор першої ліги ПФЛ); Милетій Бальчос (заступник голови комітету професіонального футболу ФФУ); Анатолій Віденко (голова комітету професіонального футболу ФФУ); Олег Голубєв (інспектор другої ліги ПФЛ, група «А»); Андрій Гуч (інспектор другої ліги ПФЛ, група «Б»); Валерій Королянчук (віце-президент ПФЛ, віце-президент ФК «Буковина»); Микола Лавренко (віце-президент ПФЛ, президент ПФК «Олександрія»); Андрій Недяк (член Ради другої ліги ПФЛ, директор ФК «Кремінь»); Євген Репенков (перший віце-президент ПФК «Севастополь»).

Також, виконуючи постанову останнього звітно-виборчого Конгресу ПФЛ, Центральна рада прийняла рішення про створення Антикризової ради. Хто до неї увійде, клуби мають визначити до 12 січня нового року.

КОГО Я ЗАЯВЛЮ, ЯКЩО ПОПЕРЕДУ ЩЕ МІСЯЦЬ?

Найбільше дискусій викликало питання плану-календа-ря на весняну частину сезону. Справа в тому, що у попередньому плані-календарі стояла дата початку другої половини сезону 10 березня. Але ж реалії такі, що можна грати у цей період або на «ковзанці», або в «болоті». Тому клуби першої та другої ліг висловили пропозицію, щоб перша ліга поновила змагання 29 березня, а друга — 4 квітня. Звісно, затверджувати календар весняної частини сезону буде виконком ФФУ. У ході обговорення було порушене ще одне важливе питання заявкового періоду, тобто трансферного вікна. Річ у тім, що за нормами ФІФА та УЄ-ФА, терміни трансферного вікна обмежені лютим, а змагання у дивізіонах під егідою ПФЛ розпочнуться аж наприкінці березня — на початку квітня. А хто знає, що може статися за цілий місяць, — ні переглянути новачків, ні встигнути їх заявити. Тому Центральна рада ПФЛ попросить виконком ФФУ, по можливості, максимально наблизити період заявки на друге коло до початку змагань. Також до 5 січня клуби мають надати до адміністрації ПФЛ свої пропозиції щодо проекту плану-календаря на 2009 рік нинішнього сезону.

ЗБОРИ АРБІТРІВ

В АНТАЛІЇ − НЕПАТРІОТИЧНО

Виникли суперечки та дискусії з приводу того, де мають проводити у зимовий період навчально-тренувальні збори арбітри. Голова комітету арбітрів ФФУ Вадим Шевченко навів аргументи, чому свої практику та навчання рефері мають проводити саме у Туреччині. Це і велика кількість спарингів (практика для арбітрів), і відносно невелика, на його переконання, сума на утримання одного арбітра на добу. Клуби ж спробували на ходу підрахувати, наскільки велика ця сума, до того ж, такі клуби, як «Кримтеплиця» та «Закарпаття», виступили з пропозицією надати на зимовий період свої клубні бази для проведення навчально-тренувальних зборів для команд першої та другої ліг.

«Навіщо віддавати кошти іншим країнам, якщо можна вкладати їх у проекти у своїй країні?», — поширився гул у залі. Зрештою, адміністрація ПФЛ дала три дні клубам на те, щоб вони надали плани підготовки на зимову перерву з метою визначити, скільки команд буде працювати в Криму і Закарпатті у лютому-березні, аби визначити, чи вистачатиме арбітрам практики. «І дешевше, напевне, буде, і гроші підуть на зміцнення бюджетів вітчизняних же клубів», — резюмували члени Центральної ради.

У ЛІГИ БУДУТЬ СВОЇ ЕКСПЕРТИ ТЕЖ

Як відомо, зараз існує така інстанція, як Експертна комісія ФФУ. «У нас, окрім цієї, буде своя!», — так вирішили клуби і ухвалили рішення, що до старту вітчизняної частини змагань буде визначено чітко її функції та склад.

ПІД «БАТЬКІВСЬКУ РУКУ ФЕДЕРАЦІЇ»? ЗАЧЕКАЄМО

Як повідомлялося раніше, на останньому Конгресі ФФУ президент Федерації Григорій Суркіс запропонував ПФЛ переїхати до Будинку футболу, мотивуючи такий крок тим, що всі колективні члени ФФУ мають бути під батьківською рукою Федерації. Як проінформували на засіданні президент ПФЛ Святослав Сирота та віце-президент ліги Микола Лавренко, вони мали зустріч із Григорієм Суркісом, який показав можливі майбутні кабінети Професіональної футбольної ліги. Поки що, як вважає керівництво ПФЛ, майбутня робоча територія не зовсім відповідає вимогам організації Професіональна футбольна ліга. Зрозуміло, що ПФЛ не відмовила остаточно керівництву ФФУ, але поки що відстрочила рішення переїхати до Будинку футболу.

СПІВПРАЦЮВАТИМЕМО ТІСНІШЕ

Центральна рада ПФЛ своїм рішенням визнала нашу багаторічну роботу на ниві професіональних нижчих дивізіонів. Зокрема, почесний президент ПФЛ Равіль Сафіуллін зазначив, що наша газета єдина, яка не поділяє футбольне життя на вищі і нижчі ешелони, і не лише не гребує справами клубів нижчих ліг, а й повноцінно їх висвітлює. «За довгі роки «Український футбол» стало чи не єдиним виданням, яке прагнуло висвітлювати події, на відміну від багатьох вітчизняних ЗМІ, не однобоко», — зауважив Сафіуллін.

Докладатимемо й надалі максимум зусиль для всебічного й об'єктивного висвітлення футбольного життя у першій та другій вітчизняних професіональних лігах.

НАЗУСТРІЧ КЛУБАМ − ОПЛАТА ЗАЯВКИ ЧАСТИНАМИ

Оскільки виконавчий директор ПФЛ Святослав Сирота став уже президентом ПФЛ, його колишня посада стала вакантною. За пропозицією Святослава Анатолійовича, Центральна рада ПФЛ підтримала кандидатуру на цю посаду Милетія Бальчоса. На посаду виконавчого директора ПФЛ, яку колись обіймав відомий вітчизняному футбольному загалу Анатолій Попов, обрано Ігоря Ярменчука, який до цього часу перебував на посаді відповідального секретаря ПФЛ.

Також було встановлено таку процедуру перерахування другої частини заявкових внесків клубів для участі у весняній половині змагань. Клуби здійснюватимуть перерахунки рівними частинами у два етапи в такі терміни: перша частина — до 18 лютого 2009 р, а друга частина вже до 18 березня.

+++

ОДИН РІК ОЛЕКСІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА

Олександр Озірний

Український футбол

26.12.08

ВСЕ МОЖУТЬ КОРОЛІ?

Ему дворцом был отчий дом, И в нем придворных стая, Он был законным королем. (Его судьба такая.)

Мошкович Іцхак «Абсолютно голий король»

У країна — Польща — 1:0 (1:0).

20 серпня, м. Львів. Стадіон «Україна». 21 000 глядачів.

Україна (1-4-1-3-2): П'ятов — Ярмаш, Михалик, Чигринський, Шевчук — Тимощук (Левченко, 59) — Назаренко (Гай, 70), С. Кравченко (Калиниченко, 58), Голайдо (Мандзюк, 90+2) — Вороній (Шевченко, 46), Милевський (Гоменюк, 68). Запасні: Шовковський, Селезньов, Кучер, Русол.

Гол: С. Кравченко (45+2).

Перед грою

Список викликаних футболістів.

Воротарі: П'ятов, Шовковський

Захисники: Кучер, Михалик, Чигринський, Русол, Шевчук, Ярмаш, Мандзюк.

Півзахисники: Тимощук, Левченко, Назаренко, Гай, С.Кравченко, Голайдо, Калиниченко.

Нападники: Селезньов, Воронін, Шевченко, Милевський, Гоменюк.

Лейтмотивом цього поєдинку було те, що він — останній напередодні старту у відбірковій групі. Це по-перше. По-друге, любителів підходити до футболу з «жовтого» боку цікавив момент: хто ж із країн-організаторів Євро-2012 сильніший на футбольному полі. Люди зі здоровим глуздом розуміли, що жодних висновків робити за такими матчами не можна.

Спочатку викликаних футболістів було 23, але Несмачний та Кернозенко травмувалися. Про Олега Гусєва вже ніхто особливо й не згадував: найкращий правий хав країни вже давно був травмований. Не викликали і Єзерського, який у «Шахтарі» практично не грав. Випливла і проблема легіонерів, адже ні Шевченко, ні Вороній у своїх клубах не грали.

Після вдалого для київських динамівців кваліфікаційного матчу Ліги чемпіонів проти московського «Спартака» руба постало «питання Алієва», який зарекомендував себе з найкращого боку. Проте Олексій Олександрович був невблаганним: «Якби він був готовий, я б його викликав. Алієв виглядає непогано, але якщо взяти до уваги той обсяг роботи, який виконує Сашко, концепцію гри, якої він дотримується, то на даний момент він мене не влаштовує».

Тактика

Прізвища та розстановка футболістів на даний матч викликали підвищений інтерес, адже було зрозуміло, що в цьому матчі вже не до експериментів, і Михайличенко намагатиметься змоделювати поєдинок проти Білорусії.

На ворота тренер поставив П'ятова, давши таким чином зрозуміти, що епоха Олександра Шовковського добігла кінця, і діяти тепер будуть інші герої. Праворуч знову з'явився Ярмаш, в принципі ніхто й не сумнівався, адже особливої альтернативи йому й не було. Хіба що універсальний Мандзюк та «завжди готовий» Володя Єзерський. На найменш проблемну зону нашої команди — центр захисту (принаймні за кількістю гравців), Олексій Олександрович виставив Михалика та Чигринського. І тут, як не дивно, жодних претензій. Те ж саме стосується і позиції лівого бека — В'ячеслав Шевчук у суперечці з Несмачним трішки перетягнув канат на свій бік. Та й думати тут особливо не треба було, адже Несмачний програв боротьбу за місце в основі Бадру ель Каддурі, а Шевчук, навпаки, витіснив Развана Раца. Щодо опорного. У будь-кого з претендентів на цю позицію є лише один шанс вийти в основі: якщо Михайличенко вирішить зіграти з двома «хвилерізами». Якщо опорник буде один, то ім'я йому Толя Тимощук. І це справедливо! Трійка атакувальних хавів — Назаренко (правий), Сергій Кравченко (плеймейкер), Голайдо (лівий). Зауваження такі. Знову ж повторюсь, Назаренко — не фланговий гравець, а Голайдо не гравець рівня збірної. Чим він кращий за Олексія Годіна — я й досі не можу зрозуміти.

Гра

Найприємніше у цьому поєдинку — перемога нашої збірної. Все інше не варте уваги. Дві посередні збірні, одна з яких, до того ж, не дуже прагнула досягти позитивного результату. Всі з нетерпінням очікували виходу Шевченка. Та Андрій показав, що недаремно його в «Челсі» на лавці тримають. А гравці збірної, на жаль, ніяк не можуть переорієнтуватися, шукаючи передачі Царя. Продовжуючи вірш із епіграфа: «Он понимал, что он король, и к трону он привязан, а если ты играешь роль, то ты играть обязан.».

НА ЩАСТЯ, ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ЛИШЕ РАЗ НА РІК

Україна — Білорусь — 1:0 (0:0).

Україна (1-4-1-3-2): П'ятов — Ярмаш Михалик Русол, Шевчук — Тимощук — Калиниченко (Алієв, 46), С. Кравченко, Назаренко — Вороній (Селезньов, 58), , Милевський (Шевченко, 74). Запасні: Шовковський, Мандзюк, Кучер, Левченко.

Гол: Шевченко (90+4, з пенальті).

Перед грою

Список викликаних футболістів.

Воротарі: П'ятов, Худжамов, Шовковський.

Захисники: Шевчук, Чигринський, Кучер, Михалик, Несмачний, Ярмаш, Мандзюк, Русол.

Півзахисники: Калиниченко, Назаренко, Голайдо, Гай, Тимощук, Левченко, С. Кравченко.

Нападники: Вороній, Шевченко, Гоменюк, Селезньов, Милевський.

Нарешті настала пора офіційних матчів. Добра вона тим, що прорахунки у підготовці і в усьому, що впливає на результат, уже не можна списувати на те, що матч контрольний. Ось, будь ласка, був період для награвання складу, визначення тактичного малюнку гри, турнірної стратегії (благо, суперники відомі вже давно) — демонструйте, на що ви здатні.

У порівнянні з минулим матчем проти поляків заміна серед викликаних футболістів була лише одна: замість травмованого Кернозенка приїхав посидіти на лавці Рустам Худжамов. Та пізніше життя підкоригувало список детальніше. Після проведеного медогляду повернувся до табору донецького «Шахтаря» травмований захисник Дмитро Чигринський. Також Олексій Олександрович відзначив, що півзахисник симферопольської «Таврії» Денис Голайдо займається за індивідуальною програмою і навряд чи зможе взяти участь у поєдинках із Білоруссю і Казахстаном. У зв'язку з цим до табору збірної викликаний півзахисник «Динамо» Олександр Алієв. А напередодні Сашко дав інтерв'ю, у якому, на прохання прокоментувати ігнорування його персони з боку Михайличенка, сказав: «Мабуть, Олексій Олександрович мене не пробачив». Як виявилося, пробачив. Або попросили пробачити. Одне з двох.

Українці побоювалися білорусів, адже ті перед матчем провели кілька спарингів із сильними збірними і показали дуже непоганий не тільки рівень гри, а й результат. Як виявилося, недаремно...

Тактика

Розстановку футболістів на полі головний тренер вирішив не змінювати — лише прізвища. Замість травмованого Чигринського на поле вийшов Андрій Русол. З тієї ж причини замість Голайдо вийшов не такий швидкий, не такий старанний, але набагато креативніший Калиниченко. Пара нападників залишилася тією самою.

Гра

Як показав хід поєдинку, саме швидких флангів нам і бракувало. Бо технічні та швидкі білоруси в центрі поля виглядали набагато краще, а їхні контрвипади і дальні удари в купі з невпевненою грою Андрія П'ятова кілька разів ледь не завершилися голом. Та сталося навпаки. Саме цей матч продемонстрував, що за «фартовістю» Михайличенко ще посперечається з Блохіним. Ідуть додані арбітром хвилини. Збірна Україна усім гуртом лізе вперед. Думки у цій навалі простежуються рідко, але в пригоді стає фортуна. «Супердриблер» Анатолій Тимощук на куті штрафного майданчика намагається обіграти білоруського гравця і випадково влучає тому в руку — формальний привід для пенальті. Шева без проблем реалізує, а наші північні сусіди, в особі Глеба, кажуть, що ми «купили» арбітра. Зрозуміло, що вітчизняні «експерти» одразу ж почали захищати нашу збірну та її головного тренера. Наприклад, Володимир Мунтян сказав: «Я вважаю, що зараз не мають ставитися питання про те, подобається гра збірної чи ні. Адже нас має турбувати не те, яку гру показала команда, а вихід збірної до фінальної частини чемпіонату світу-2010. Можна грати красиво і програти матч.» Зрозуміло, що з точки зору теорії ймовірності може статися будь-що. Але чи не здається вам, що набагато легше програти тоді, коли граєш так, як робила це збірна України у матчі проти Білорусі. І ще одна теза Мунтяна: «Я залишився незадоволений коментарем матчу. Мовляв, нічого не показали. Чи можна так поводитися стосовно спортсменів, якщо коментатор, як-то кажуть, не нюхав спортивного пороху?» По-перше, ніколи не чув, що коментатор обов'язково мав би бути колишнім спортсменом. А по-друге, Володимире Федоровичу, так виходить, що коментатор повинен бути в будь-якому випадку лояльним до спортсмена тільки через те, що один нюхав спортивний порох, а інший ні?! Потішив Олексій Михайличенко, який щиро зізнався, що його команда на перемогу не напрацювала і справедливим результатом була б нічия. До речі, ця перемога стала чудовим подарунком Григорію Суркісу на день народження, але сам іменинник сказав, що воліє таких інфарктних подарунків не отримувати.

Далі буде.

+++

Олександр КОСИРІН: НА СВІТІ НЕМАЄ СПРАВЕДЛИВОСТІ

Анатолій Волков, Василь Матійчук

Український футбол

26.12.08

Перед одеським клубом на початку сезону стояло завдання потрапити до зони УЄФА.

Наразі «Чорноморець» із 6-ма перемогами, 2-ма нічиїми і 9-ма поразками засів на 9-му місці, маючи у клубному доробку лише 20 очок, а відстань до четвертого місця складає вже 13 пунктів. Що ж діється з одеситами? На цю тему ми вирішили поспілкуватися з головною зіркою «Чорноморця» Олександром Косиріним. Сашко після трирічного перебування в Донецьку повернувся до команди, де провів найкращі свої роки, одразу заграв на звичному для себе високому рівні, забивши у першому півріччі сім м'ячів.

— Олександре, клуб змінювати часом не збираєшся?

—  Ні,  наразі  залишаюся  в Одесі, а далі − час покаже.

— Багато змін сталося в «Чорноморці» і місті за час Вашого перебування в Донецьку?

—  Команда змінилася повністю. Залишився лише Віталій Руденко з того складу, та і той зараз відновлюється після травми. Місто теж змінилося. Звісно, в кращий бік. Все тече все змінюється. Нічого вічного нема. Тихої гавані немає ніде. (Афоризм від Косиріна №1, рахуйте! — Прим, авт.)

— Як гравець, Ви можете назвати  причини невдалого  виступу «Чорноморця» у першому колі, і чи взагалі Ви вважаєте його невдалим?

—  Посідаємо не ту позицію, яку б хотілося. Але що вдієш? Усі команди прагнуть бути у п'ятірці найкращих, але ж має хтось  бути  на  десятому, п'ятнадцятому  місці  (афоризм від Косиріна №2 — Прим, авт.) Ну, а причини... Я гадаю, в тренері і гравцях.

—  Причини завжди в них, а конкретніше?

— Я вважаю, що за результат і його відсутність відповідає тренер, і важливу роль відіграє, звичайно, підбір виконавців.

— А він наразі якісний у  «Чорноморця»?  Принаймні  в  порівнянні  з «Металургом» чи тією ж одеською  командою трирічної давнини.

—  Однозначно сказати я не можу. Були гравці в Донецьку, які боролися за 11—15  місця в чемпіонаті, те ж саме відбувається зараз в Одесі. Прийшов новий тренер, привів нових гравців. Нехай навіть вони будуть із Кіпру чи Вірменії, але на якому місці зараз «Металург»? Яку гру  демонструє  команда?  Як тренер поставив командну гру? Тепер порівняйте з «Чорноморцем»  і  погляньте  на  турнірну таблицю. Цим усе сказано.

—  Коли  Ви  переходили  до «Металурга» Ви були лідером команди, залучалися до складу збірної  України. У  Донецьку заграли не одразу, команда була у середині турнірної таблиці, в той час, як «Чорноморець» здобув  бронзові  медалі.  Зараз Ви знову повернулися до Одеси, а «Металург» знову третій. Де справедливість?!

— А хіба вона є? На світі немає справедливості. (Афоризм від Косиріна №3 — Прим, авт.)

— Не шкодуєте, дивлячись на третє місце донеччан?

— Навпаки, я радий за футболістів! Я радий, що пішов із «Чорноморця», і він став третім! Я радий, що пішов із «Металурга», а він посідає і посяде третє місце, буде грати в Лізі Європи. Це життя. Нічого страшного в цьому немає. Хтось десь губить, хтось десь знаходить. Неможливо все прорахувати (афоризм від Косиріна №4 — Прим, авт.)

— Які суттєві зміни сталися у клубі після звільнення Шевченка?

—  Про це говорити зарано. Минув  лише  місяць,  потрібно більше часу.

— А якщо говорити про локальні зміни в колективі?

—  Покращилась атмосфера в команді, також повністю змінився наш розклад, тренувальний процес. Футболісти, які не грали за Шевченка,  отримали шанс проявити себе і автоматично, як і в будь-якому клубі, ці гравці прагнуть довести новому тренеру, що вони чогось варті. Є поштовх для розвитку, а як буде далі — покаже лише час.

— Як впливають на атмосферу в колективі латинські легіонери?

— Справа не в тому, легіонер ти чи ні. Яка різниця? Он у «Шахтарі» багато легіонерів...

— А Ви вважаєте, що в «Шахтарі» чудова атмосфера в команді? Це для Вас еталон?

—  Яка різниця? Атмосфера? Команда грає, показує чудові результати, ставить високі завдання, виступає в єврокубках, бореться за чемпіонство в країні. Подивіться, лишень! До чого тут атмосфера? Зрозумійте, є  результат! Якщо це буде в «Чорноморці», то нехай грають хоч китайці, хто завгодно! Але якщо цього немає, то про яких легіонерів іде мова? Тільки про «Шарашкіну контору»!

— Як Ви можете охарактеризувати тренера і людину Гришка  —  вашого  нинішнього  наставника?

—  Як тренера, я його раніше не знав, чув лише, що він працював у дитячій команді. Головним тренером до цього він здається взагалі не працював, тому як підуть справи далі, не скажу напевно. А як про людину, можу сказати лише хороше: добрий, завжди прийде на допомогу, за спиною ніколи не говорить — тільки в очі, щирий, чесний. Я вірю,  що він може згуртувати колектив і повести гравців за собою, лише б вони повірили в нього, але на все потрібен час, в тому числі і для результатів.

—  Олександре, вам завдання на сезон  поставили? Воно  не змінилось після першого кола?

—  Ні, завдання, як і в майже всіх команд, — зона єврокубків, воно максимально складне, але, якщо будемо боротися, нам воно до снаги.

—  Скажіть,  будь  ласка,  у зв'язку з  відомими подіями  в країні і світі, а також заявою вашого  президента,  особисто Вам знизили заробітну плату?

— Якщо чесно, я і сам не знаю.

__?!

— Так, так, сьогодні я цього не знаю,  можливо,  завтра  щось зміниться.

—  Тобто, можливо, що Вам знизять зарплату без Вашого ж відома? Це не стане причиною погіршення стосунків із керівництвом?

—  Яка різниця? Я що, стану менше забивати чи грати гірше?

— Ну, забивати Ви навряд чи перестанете...

—  І щодо всіх цих чуток навколо «Чорноморця»: у нас усе гаразд, будемо існувати і грати далі,  просто паски затягнемо тугіше і все, про зниження зарплат і мови не було.

— Вам щось відомо про можливі трансфери команди?

— Наразі, ні. Все буде відомо у січні, коли збереться команда.

+++

БЕЗ НАШИХ, АЛЕ З НАМИ!

Микита Крилов

Український футбол

26.12.08

Груповий етап цьогорічної Ліги чемпіонів завершено.

Уже й жеребкування встигли провести, а тому цікаво було 6 підбити певні підсумки, поділитися враженнями, а також зробити якісь прогнози щодо майбутніх баталій.

У групі під першою літерою абетки дивні речі відбувалися з першого туру, коли римська „Рома» на своєму полі за беззаперечної ігрової та територіальної переваги поступилась новачку турніру — румунському „Клужу», а „Челсі» просто розбив „Бордо», який перед початком групового турніру мав намір кинути виклик двом фаворитам групи. Далі французи ще більш безвольно поступились у рідних стінах „Ромі», а „Клуж» лише дивом не зняв скальпа з „Челсі», розписавши з „аристократами» мирову. Наступний тур начебто розставив усе по своїх місцях, коли „сині» з потугами виграли вдома у „Роми», а „Бордо» здобув першу перемогу та перші очки. Здавалось, що ось тепер три команди боротимуться за другу путівку, а „Челсі» вже немає чого напружуватись. Але ні! Розлючена „Рома» у матчі-відповіді просто розірвала „аристократів», „Бордо» ж удруге поспіль, цього разу на виїзді, обіграв румунів. Далі лише дивом французи вдома не взяли три очки з „Челсі». Римляни тим часом остаточно відчепили румунів із потягу Ліги чемпіонів. Таким чином, перед останнім туром „Челсі» мусив грати виключно на перемогу, бо в разі втрати очок і перемоги „Бордо» в Римі лондонці ризикували залишитися поза бортом змагань. Вийшло ж усе набагато простіше, щоправда, перше місце „Рома» суперникові так і не віддала...

1-й ТУР

Челсі — Бордо — 4:0 Рома — Клуж — 1:2

2-й ТУР

Клуж — Челсі — 0:0 Бордо — Рома — 1:3

3-й ТУР

Челсі — Рома — 1:0 Бордо — Клуж — 1:0

4-й ТУР

Рома — Челсі — 3:1 Клуж — Бордо — 1:2

5-й ТУР

Бордо — Челсі — 1:1 Клуж — Рома — 1:3

6-й ТУР

Челсі — Клуж — 2:1 Рома — Бордо — 2:0

Дивна ця група. Хоча б тим, що на такій пізній стадії у цей квартет потрапили, по суті, дві еллінські команди. Більше того, кіпрський „Анортосис» разом зі своїм відомим молодим і амбітним головним тренером Темурі Кецбайєю та екс-зіркою з „Реалу» Савіо геть не розглядалися як хлопчики для биття. Ще б пак, адже на останній стадії кваліфікації кіпріоти впевнено вибили сусідів із Пірею — „Олімпіакос».

Перший тур здивував лише поєдинком у Бремені, де „Анортосис» показав класику „катенач-чо» могутньому атакувальному арсеналу „Вердера». Коли ж у наступному турі кіпріоти впевнено переграли вдома „Панатінаїкос», про команду заговорили вже більш серйозно, тим паче, що решта команд регулярно втрачала очки і першому місцю „Анортосиса» ніхто особливо не дивувався: всі розуміли, що це справа тимчасова. Але три нічиї поспіль від „Вердера» та одне очко „Панатінаїкоса» у трьох матчах дозволяло новачкам відчувати себе впевнено. Могли спокійно програти обидва матчі „Інтеру», але не захотіли, і феєричні 3:3 на Кіпрі пам'ятатимуться ще довго. Тим часом, „Вердер» продовжувало лихоманити. Інакше, як можна було пояснити програш у Бремені 0:3 „Пао». Греки після цього реанімувались і гепнули ще й „Інтер» в Мілані! Перед останнім туром „Інтеру» вже нічого не було потрібно. Перше місце, напевно, їх не цікавило, тому вони люб'язно підставились під „Вердер», якому для продовження єврокубкової кампанії потрібна була лише перемога, а греки таки обіграли кіпріотів і вскочили в 1/8 з першого місця!

1-й ТУР

Панатінаїкос — Інтер — 0:2 Вердер — Анортосис — 0:0

2-й ТУР

Інтер — Вердер — 1:1 Анортосис — Панатінаїкос — 3:1

3-й ТУР

Інтер — Анортосис — 1:0 Панатінаїкос — Вердер — 2:2

4-й ТУР

Анортосис — Інтер — 3:3 Вердер — Панатінаїкос — 0:3

5-й ТУР

Інтер — Панатінаїкос — 0:1

Анортосис — Вердер — 2:2

6-й ТУР

Вердер — Інтер — 2:1 Панатінаїкос — Анортосис — 1:0

Уболівав за наших і, без долі суб'єктивізму, можу сказати, що „Шахтар» був слабкішим і за „Спортинг», і за „Барсу», але мав проходити далі. Якийсь клятий нефарт і незібраність не дозволили симпатичній команді Луческу задовольнитися чимось більшим, аніж просто путівкою до Кубка УЄФА. Впевнена стартова перемога в Базелі і очікуваний програш „Стортинга». Уже є +3. А далі — всі, мабуть, пам'ятаєте втрачену перемогу в Донецьку над „Барсою»? Втрачену навіть і нічию. Прикрий ляп П'ятова. „Спортинг» в цей час так само впевнено перемагає швейцарців, пояснюючи, що нічого героїчного в цьому немає. Ключовими мали стати спарені  матчі  проти „Спортинга»:  практично, хто набирав у цьому протистоянні більше очок, той і мав виходити далі у плей-офф. За два матчі „Шахтар» не забиває жодного м'яча і отримує два „бублики». Команду не впізнати; в журналістських кулуарах ходять чутки про те, що команда просто „плавить» Луческу. Наступні дві яскраві перемоги над „Базелем» та дублем „Барселони» могли принести команді хіба що преміальні та моральне задоволення. Моментами гра „Шахтаря» викликала захоплення і здивування — де ж ви раніше були, хлопці?

1-й ТУР

Барселона — Спортинг — 3:1 Базель — Шахтар — 1:2

2-й ТУР

Шахтар — Барселона — 1:2 Спортинг — Базель — 2:0

3-й ТУР

Базель — Барселона — 0:5 Шахтар — Спортинг — 0:1

4-й ТУР

Барселона — Базель — 1:1 Спортинг — Шахтар — 1:0

5-й ТУР

Спортинг — Барселона — 2:5 Шахтар — Базель — 5:0

6-й ТУР

Барселона — Шахтар — 2:3 Базель — Спортинг — 0:1

Ось у цій компанії після першого туру все мені стало зрозуміло. Неозброєним оком було помітно, наскільки „Ліверпуль» та „Атлетико» сильніші за своїх суперників. Весь інтерес групи стосувався лише того, хто ж посяде перше місце в групі і кого з „лузерів» делегують на Кубок УЄФА. Коли два фаворити групи штампували мирові між собою і трощили інших суперників, „Марсель» та ПСВ обмінялися домашніми перемогами, і все найголовніше вирішувалося в останньому турі. ПСВ мало перемагати вдома „Ліверпуль» і сподіватися, що „Марсель» не зробить того ж із „Атлетико». Сталося ж усе майже навпаки: „Марсель» забрав очки в іспанців і пустив „Лівер» на перше місце, а себе до Кубка УЄФА. Більш справедливого розкладу я не помітив у жодній із інших груп.

1-й ТУР

Марсель — Ліверпуль — 1:2 ПСВ — Атлетико — 0:3

2-й ТУР

Ліверпуль — ПСВ — 3:1 Атлетико — Марсель — 2:1

3-й ТУР

Атлетико — Ліверпуль — 1:1 ПСВ — Марсель — 2:0

4-й ТУР

Ліверпуль — Атлетико — 1:1 Марсель — ПСВ — 3:0

5-й ТУР

Ліверпуль — Марсель — 1:0 Атлетико — ПСВ — 2:1

6-й ТУР

ПСВ — Ліверпуль — 1:3 Марсель — Атлетико — 0:0

Перший тур, і одразу два „сухих» матчі — стало зрозуміло, що легко тут не буде нікому. Хоча минуло ще два тижні, і думки змінилися: просто аутсайдер грав з аутсайдером, а лідер — з лідером. Хоча „Селтик» в Іспанії проти „Вільярреала» показував подекуди непоганий футбол. Знаючи вміння шотландців грати на своєму полі, сподівався, що підопічні Гордона Страчана принаймні поборються з іспанцями. На „Ольборг» ніхто й гроша не поставив би, навіть після веселих матчів із „Вільярреалом». Шотландці, як і в першому матчі, трохи не дотисли свого суперника вдома. Уявіть: і „Ольборг», і МЮ ОДНАКОВО безпорадно виглядали на „Селтик Парку» і лише за рахунок фарту зуміли вивезти з країни горців очки. Але не будемо все списувати лише на Фортуну, взагалі-то, треба інколи і по воротах з кількох метрів влучати, і тут час шукати батарею, аби ноги свої вирівнювати... Хто винен шотландцям у невиразній грі в Данії. Дивився я на „Ольборг» і не міг зрозуміти, як цій команді взагалі можна програвати, і чому ці „кельти» так уже залежать від власного поля. До сміху доходить: така цифра команди Страчана без перемог на виїзді у єврокубках...

1-й ТУР

Манчестер Юнайтед — Вільярреал — 0:0 Селтик — Ольборг — 0:0

2-й ТУР

Ольборг — Манчестер Юнайтед — 0:3 Вільярреал — Селтик — 1:0

3-й ТУР

Манчестер Юнайтед — Селтик—3:0 Вільярреал — Ольборг — 6:3

4-й ТУР

Селтик — Манчестер Юнайтед — 1:1 Ольборг — Вільярреал — 2:2

5-й ТУР

Вільярреал  —  Манчестер Юнайтед — 0:0 Ольборг — Селтик — 2:1

6-й ТУР

Манчестер Юнайтед — Ольборг—2:2 Селтик — Вільярреал — 2:0

„Ліон» і „Байєрн» − фаворити цієї групи починали турнір у дещо розібраному стані. На початку сезону гра цих команд не виглядала такою вже бездоганною, тому шанси „Фіорентини» на боротьбу за одне із двох вакантних місць вбачалися цілком райдужними. Коли ж уже в першому турі на „Жерлані» італійці втратили два очки з „Ліоном», виграючи по ходу зустрічі у два м'ячі, ці шанси підтвердились наочно. Але коли „фіалкам» необхідно було грати першим номером удома зі „Стяуа», команда Чеза-ре Пранделлі виглядала дуже блідо. Не пощастило італійцям і з календарем, де спарені матчі вони мали грати з „Баварією». Немає нічого дивного в тому, що особливо зачепитися за очки там не вдалося, а от „Ліон» доволі вправно штампував перемоги над слабкими румунами. Шанси залишалися, і потрібно було майже нічого — обіграти на власному стадіоні „Ліон». А „Фіорентина» програла, перетворивши матчі останнього туру на цинічну формальність. Цікаво, непотрібність останнього туру у більшості груп змусить чиновників УЄФА задуматись щодо змін або доповнень у регламенті змагань? Бо це ж зовсім не годиться — грати матчі найпрестижнішого європейського турніру резервними складами за напівпорожніх трибун...

1-й ТУР

Стяуа — Байєрн — 0:1 Ліон — Фіорентина — 2:2

2-й ТУР

Байєрн — Ліон — 1:1 Фіорентина — Стяуа — 0:0

3-й ТУР

Байєрн — Фіорентина — 3:0 Стяуа — Ліон — 3:5

4-й ТУР

Фіорентина — Байєрн — 1:1 Ліон —Стяуа —2:0

5-й ТУР

Байєрн — Стяуа — 3:0 Фіорентина — Ліон — 1:2

6-й ТУР

Ліон — Байєрн — 2:3 Стяуа — Фіорентина — 0:1

Боле мій... Як же так сталося, що „Динамо», демонструючи чи не найкращий футбол у цій Лізі чемпіонів, не потрапило до 1/8?! Старт і втрачена наприкінці матчу перемога над „Арсеналом» на тлі впевненої перемоги „Порту» над „Фенербахче». Але все це не лякало, адже вдалося відібрати очки у фаворита групи, а португальці І турки за такої яскравої гри киян не виглядали страшними взагалі. У другому турі „Динамо» спокійно відстояло нулі в Туреччині, причому виграти більше шансів мали саме українці. От і вийшло, що здобуті у двох важких матчах очки справді тішили, але було якесь відчуття неповноцінності очкової скарбнички. Хоча й розгромна перемога „Арсеналу» над „Порту» вивела нас на друге місце в групі...

Поїздка в Португалію сприймалася як перевірка на міцність. Команда Сьоміна цю перевірку боєм пройшла більш ніж гідно, і куражний гол Алієва зі штрафного на „Драгау» пам'ятатимуть ще довго. Для нормальних турнірних перспектив у матчі-відповіді необхідно було просто не програти вдома „Порту». Вигравали... довгий час... потім пропустили після стандарту... відбивалися... могли забивати на контратаках... пропустили на останній доданій...

Ніхто вже не вірив у команду Сьоміна, а вона перегравала на „Ашбертоні» „Арсенал» за всіма показниками, окрім голів. А „Арсенал» наприкінці забив доволі сумнівний гол, вилучення Алієва, коли той відсував суддю наприкінці матчу, аби бити по воротах і рятувати матч...

Останній тур подарував перемогу над турками і місце в Кубку УЄФА. Тепер „Валенсія», а далі, як пройдемо, зможемо потішити себе 1/8 Кубка УЄФА „Динамо» — .Металіст».

1-й ТУР

Динамо — Арсенал — 1:1 Порту — Фенербахче — 3:1

2-й ТУР

Арсенал — Порту — 4:0 Фенербахче — Динамо — 0:0

3-й ТУР

Фенербахче — Арсенал — 2:5 Порту — Динамо — 0:1

4-й ТУР

Арсенал — Фенербахче — 0:0 Динамо — Порту — 1:2

5-й ТУР

Арсенал — Динамо — 1:0 Фенербахче — Порту — 1:2

6-й ТУР

Порту — Арсенал — 2:0 Динамо — Фенербахче

Тут все просто, і ніякі переможці Кубка УЄФА в Лізі не цінуються. Вигравайте собі в усіляких Суперкубках у МЮ. А тут „бабки» крутяться, і ніхто вас не пустить далі. Непогано „Зеніт» грав у Турині, а потім — вдома з „Реалом», — теж усе добре, але результат здобувають лише найдосвідченіші. А коли вдома потрібно обігрувати білорусів, то жижки за результат труситися починають. Далі, коли результат і відповідальність уже майже не тяжіють, здобувається і перша перемога, та кому вона вже потрібна? Найбільш непотрібна і нецікава група, де „Ювентус» примудрився двічі зіграти внічию з БАТЕ і двічі обіграти ..Реал»!

1-й ТУР

Ювентус — Зеніт — 1:0 Реал —БАТЕ —2:0

2-й ТУР

Зеніт — Реал — 1:2 БАТЕ — Ювентус — 2:2

3-й ТУР

Зеніт —БАТЕ — 1:1 Ювентус — Реал — 2:1

4-й ТУР

БАТЕ —Зеніт —0:2 Реал — Ювентус — 0:2

5-й ТУР

Зеніт — Ювентус — 0:0 БАТЕ —Реал —0:1

6-й ТУР

Реал —Зеніт —3:0 Ювентус — БАТЕ — 0:0

Бомбардири: Карим Бензема („Ліон»), Стівен Джеррард („Ліверпуль»), Мирослав Клозе („Байєрн»), Ліонель Мессі („Барселона») — по 5.

Символічна збірна групового турніру Ліги чемпіонів (версія „УФ») − Рейна („Ліверпуль») — Майкон („Інтер»), Джон Террі („Челсі»), Джеммі Каррагер („Ліверпуль»), Філіпп Лам („Байєрн») — Рафаель ван дер Ваарт („Реал»), Жильберту Сильва („Панатінаїкос»), Стівен Джеррард („Ліверпуль») — Ліонель Мессі („Барселона»), Алессандро дель П'єро („Ювентус»), Карим Бензема („Ліон»). Тренер: Темурі Кецбайя („Анортосис»).

ЖЕРЕБКУВАННЯ

1/8 фіналу

Челсі (Англія) — Ювентус (Італія)

Одна з центральних пар жеребкування. „Челсі» представляти немає ніякого сенсу — це постійний один із головних претендентів на перемогу у турнірі і, якби „Юве» потрапив „аристократам» трохи раніше, я б, без сумніву, віддав англійцям перевагу, а так боротьба очікується надважка, і перевага італійців, які вирішальний матч проводитимуть удома, має свою вагу.

Тим паче, як уже анонсувалося раніше, нинішній головний тренер туринців точить зуби на свій колишній клуб, який просто виставив італійця за двері, коли гроші, витрачені на повну комплектацію клубу, взагалі жодних прийнятних результатів не давали.

Прогноз „УФ» — „Ювентус».

Вільярреал (Іспанія) — Панатінаїкос (Греція)

Дуже пощастило „Вільярреалу». Слабшого суперника на стадії плей-офф із першого місця просто уявити собі було неможливо. Жодних сумнівів немає в тому, що команда Мануеля Пеллегріні без проблем пройде свого супротивника.

Прогноз „УФ» — „Вільярреал».

Спортинг (Португалія) — Байєрн(Німеччина)

Ще одна пара, де ймовірного переможця визначити дуже легко. Хоча тут не все вже так ясно. Справа у тому, що „Байєрн» цього року зі своїм ексцентричним головним тренером Юргі Клінсманом виробляє такі дивні штуки, що ніхто вильоту німців не здивується. Інша справа, що суперник у німців такий, якого навіть у низинах турнірної таблиці  бундесліги  зустрінеш рідко, а тому, скільки б там не чудили Ренсинг та компанія, все має бути в шоколаді. Прогноз „УФ» − Байєрн.

Атлетико (Іспанія) — Порту (Португалія)

Не дуже імениті, проте досить симпатичні команди зустрілися на стадії 1/8, і сказати щось однозначно доволі важко. Безперечно, склад мадридців є дещо сильнішим, та й яскрава атаку-вальна гра команди Агірре подобається більше, але... „Порту» значно більш перевірений євро-кубковий боєць, який вигравав уже не один євротрофей. Ту ж Лігу чемпіонів кілька років тому. Так, втрата Куарежми позначилась на якості та красі гри „драконів», але досвід і перевага фактора власного поля у вирішальному матчі може відіграти свою роль.

Прогноз „УФ» — „Порту».

Ліон (Франція) — Барселона (Іспанія)

Колись „Ліон» був дійсно симпатичною командою з усіма своїми ще тоді невідомими зірками; увесь футбольний світ симпатизував команді Жана-Мішеля Ола, але сам президент організував бізнес-план з продажу всіх лідерів, намагаючись триматися на плаву у національній першості просто за рахунок більш дешевих місцевих футболістів, яких викуповували у найближчих конкурентів команди по національній першості.

„Барселона» ж наразі демонструє просто найкращий футбол у Європі, і зупинити цю машину зуміє хтось інший, але не „Ліон». Очевидно, що проблем у майбутнього чемпіона Іспанії з проходженням у чвертьфінал не буде.

Прогноз „УФ» — „Барселона».

Реал (Іспанія) — Ліверпуль (Англія)

Класичне протистояння оригіналів іспанської та англійської школи футболу з маленькою поправкою на те, що пан Рафа Бенітес, безперечно, додав до гри команди з Мерсисайда щось іспанське. Але якість гри „Лівера» у цьому сезоні залишає бажати значно кращого. Окрім того, перевірений єврокубковий боєць цього разу всерйоз зачепився за перше місце у національному чемпіонаті, який не вигравав уже дуже давно. „Реал» же, навпаки, давненько, як для себе, не виходив до фінальних стадій ЛЧ, тепер у ранзі чемпіонів Іспанії, отже, такого першочергового завдання у команди Хуанде Рамоса уже немає.

Прогноз „УФ» — „Реал».

Арсенал (Англія) — Рома (Італія)

Обидва колективи, мабуть, задоволені, що потрапили одне на одного, адже криза торкнулася гри і результатів обох. Нехай в „Арсеналу» не все настільки безрадісно, і місце в Лізі чемпіонів на кожен рік їм майже гарантоване. У „Роми» ситуація була схожою, доки то „Юве», то „Фіорентина» по нижчим лігам терлися. Тепер команда Спальєтті навряд буде кидати великі сили на єврокубки. А навіть якщо й буде, „Арсенал», особливо після одужання Едуардо, Росицького, Туре та Уолкотта, наразі значно сильніший за „вовків».

Прогноз „УФ» − „Арсенал».

Інтер (Італія) — Манчестер Юнайтед (Англія)

Центральна пара. Кожна персоналія складу, протистояння тренерів Моуриньо — Фергюсон. Тут робити якісь прогнози нерозумно, але давно вже я не пригадував, щоб двічі поспіль одна команда вигравала Лігу чемпіонів, „Інтер» же, навпаки, давно нічого у єврокубках не демонстрував. „Манчестер» я бачив і сильнішим, Рональде не в формі, та й просто за дуже вдалим сезоном спокійно може настати спад, який уболівальники рідній команді таки пробачать.

Прогноз „УФ» − „Інтер».

+++

СЕРГІЙ ДІЄВ − ГОЛОВНИЙ ТРЕНЕР СЕВАСТОПОЛЬЦІВ

Олексій Комаровський

Український футбол

26.12.08

НАСТАВНИКУ ПОТРІБНО ТРОХИ ЧАСУ

24 грудня відбулася конференція севастопольської Федерації футболу, присвячена підсумкам року, що минає.

Заслужені нагороди отримали переможці першості та прем'єр-ліги Севастополя. КДК отримав нового члена комітету: замість Володимира Файфора, який перейшов на тренерську роботу, конференція обрала Миколу Тарана — начальника команди ПФК «Севастополь».

Головну ж новину голова федерації залишив на десерт.

Присутнім був представлений новий керманич першої севастопольської команди. Ним став Сергій Валер'янович Дієв, котрий останні три з половиною роки працював тренером молодіжної команди полтавської «Ворскли», — інформує прес-служба севастопольців.

Сергій Валер'янович коментарів із приводу свого призначення поки не давав, попросивши дати час йому самому осмислити подію. Попрохав севастопольців про підтримку, а зі свого боку обіцяв застосувати всі свої знання та вміння для досягнення найвищих цілей.

ТРОЄ ЗАЛИШАЮТЬ КОМАНДУ

Столична «Оболонь» перебуває у відпустці, проте це аж ніяк не означає, що клубне життя завмерло. Так, із неофіційних джерел стало відомо, що провідними гравцями команди «пивоварів» цікавляться інші клуби, причому не лише України, а й іноземні. Мова йде про найкращого бомбардира киян в осінній частині змагань Валерія Куценка та про лівого півоборонця Євгена Кармалиту. Хто зацікавлений у їхніх послугах, то це багаторазовий чемпіон Словаччини — «Жиліна».

Прокоментувати таку інформацію кореспондент попросив виконавчого директора «Оболоні» Олексія Злотоябка:

— У Кармалити завершується контракт, і він має право вести переговори про своє працевлаштування з будь-яким клубом. Щодо Куценка, то клуб йому запропонував новий контракт, і гравець його підписав.

Також Олексій Злотоябко додав, що деякі гравці, а саме: Ярослав Вишняк, Андрій Кандауров та Володимир Яланський узимку залишать команду. «Головний тренер команди Юрій Максимов звернувся до керівництва клубу з клопотанням не продовжувати з цими гравцями контракти», — додав Олексій Нісонович.

З «ПИВОВАРАМИ» РОЗРАХУЮТЬСЯ ОЧКАМИ

Досі з лідером першого дивізіону не розрахувався за перехід гравця один із клубів прем'єр-ліги. Мова йде про маріупольський «Іллічівець». Азовці не виконали рішення Апеляційного комітету ФФУ та Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ про проведення повної оплати за трансфер екс-гравця столичної команди Андрія Товта. Зняття очок мало відбутися автоматично, згідно рішення Контрольно-дисциплінарного комітету ще від 11 грудня, де маріупольській команді надавалося сім днів для розрахунків із ФК «Оболонь». Та оскільки «Іллічівець» офіційно підтвердив отримання копії цього рішення лише 16 грудня, отож і відлік часу робили саме з цього дня. Однак до 23 грудня на рахунок киян коштів так і не надійшло. Тож не дивно, що керівництво ФК «Оболонь» висунуло вимогу внести зміни до турнірної таблиці прем'єр-ліги, а також попросило КДК ФФУ вжити більш жорстких заходів до ФК «Іллічівець». Тепер, за ідеєю, з маріупольців мають зняти три очки і внести корективи до турнірної таблиці. Слово за ФФУ.

+++

ВІДПУСТКУ ПРОДОВЖЕНО

Олег Шевчук

Український футбол

26.12.08

Керівництво ФК «Геліос» і тренерський штаб команди, беручи до уваги більш, ніж вірогідне перенесення старту весняної частини першості України серед колективів першої ліги, прийняли рішення продовжити відпустку гравцям першої клубної команди, — інформує прес-служба харків'ян.

Раніше планувалося, що передсезонна підготовка розпочнеться в «сонячних» 21 грудня. Дата початку підготовчої роботи була визначена з урахуванням старту весняної частини сезону 10 березня. Проте ні для кого не є секретом (щоправда, ця інформація ще офіційно не підтверджена), що друга частина першості стартує аж 20 березня, а можливо, й пізніше.

Враховуючи відсутність необхідності у форсуванні передсезонної підготовки, й було вирішено продовжити відпочинок «основи» першої команди «Геліоса». Орієнтовно зимові канікули мають завершитися в команди 14 січня.

Відповідно й подальший графік проведення командою «предсезонки» зазнає незначних змін. Яких саме, визначиться найближчим часом.

+++

СЕРГІЙ КУЧЕРЕНКО -ГРАВЕЦЬ ЧЕРНІГІВЦІВ

Український футбол

26.12.08

Нещодавно в пресі було розміщено повідомлення про те, що один із лідерів команди — Сергій Кучеренко — буде виступати за один із клубів першої ліги чемпіонату Росії.

ТОВ «ПФК «Десна-Партнер» повідомляє, що в Сергія Кучеренка наразі чинний контракт із футбольним клубом «Десна» (Чернігів).

Намірів щодо переходу в інший футбольний клуб Сергій Кучеренко не виявляв, і переговорів стосовно трансферу цього футболіста в будь-який інший футбольний клуб керівництво ФК «Десна» не вело.

+++

КОЗЛОВ ПОВЕРНУВСЯ ДО АЛЧЕВСЬКА

Український футбол

26.12.08

24-річний нападник Дмитро Козлов, який перебував в оренді у дніпродзержинській «Сталі», повернувся до клубу, з яким у нього підписаний повноцінний контракт («Сталь» Алчевськ). Дмитро в першій частині сезону провів за дніпродзержинську «Сталь» 15 матчів, у яких забив 2 голи, — інформує прес-служба друголігового колективу.

Відзначимо, що в більшості поєдинків гравець діяв на позиції правого півзахисника і зарекомендував себе по-справжньому командним гравцем. Чи варто чекати повторної появи Козлова у дніпродзержинській «Сталі»? Поживемо — побачимо.

+++

КРОК ДО ВІДРОДЖЕННЯ

Юрій Чернишов

Український футбол

26.12.08

За більш ніж вікову історію українського футболу чимало місті клубів закарбували на сторінках свої здобутки й досягнення.

У радянські часи, коли на вищому рівні виступали, окрім «Динамо» й «Шахтаря», лише 3-4 українські команди, чималої слави зажив і житомирський «Автомобіліст», що грав у другій групі класу «А». На його рахунку титули чемпіона України 1967 року та володаря Кубка України 1972 року. Наступником цієї чудової команди, створеної Віктором Жиліним, був «Спартак», пізніше — «Полісся», що здобуло вдруге у 1990 році Кубок нашої республіки. Часи незалежності кілька разів давали житомирській торсиді надію на вихід полісян до еліти національного футболу, та знаходилися негативні чинники, які перешкоджали цьому. А потім, у 2004 році, взагалі перервалася славетна історія «Полісся», яке, втративши підтримку владних структур краю, зникло з футбольноїмапи України. Непрості випробування випали й на долю аматорського футболу Житомирщини. Але сезон 2008 року пройшов уже без будь-яких збоїв і засвідчив, що оновлена федерація футболу області рухається у правильному напрямку.

Детальніше про це розповідає голова Житомирської обласної федерації футболу Олександр ЧЕРНЯВСЬКИЙ:

— Нині у нас в області проводиться низка футбольних змагань. Це зимова першість, до якої долучилося 12 команд, Кубок області, в якому змагалися 24 команди, чемпіонат та першість Житомирщини, де виступало відповідно 10 та 12 команд. Поновили ми й Кубок осені, участь у якому взяли поки лише 6 команд, та надалі їхня кількість має принаймні подвоїтись. Звісно ж, найголовнішим у цьому переліку змагань є чемпіонат області, який 2008 року пройшов, на мій погляд, досить пристойно. Майже усі команди вищої ліги, що брали у ньому участь, мали можливість посісти досить високі місця у підсумковій таблиці. Тож боротьба була напруженою до самого завершення сезону, і жодний матч не був прохідним для будь-якої з команд. Відзначу й рівень гри футболістів та підвищення організованості змагань. До позитиву минулого сезону я б заніс і те, що більшість клубів із відповідальністю поставилися до своєї справи в усіх її проявах, включаючи й роботу з уболівальниками.

Особливо хотів би відзначити клуб «Звягель-750» з Новограда-Волинського, який за останні два роки чудово оновив міський стадіон та, повернувшись до чемпіонату області після тривалої паузи, вже залучив на свою підтримку тисячі прихильників. На них рівняються й деякі інші клуби, як, наприклад, «Прес» із Радомишльського району. Втім, найкраще справи ідуть у «Металурга» з Малина, який невипадково став нині чемпіоном області. Традиційно високий рівень футболу у «княжому місті» Коростені, де, окрім команди майстрів, є й заводська команда «Хіммаш», що останніми роками нижче другої сходинки у чемпіонаті області не опускається. Відзначу й команду з Бердичівського району «Арсенал», яка завдяки ентузіазму свого керівника О.Баранова вже продемонструвала досить пристойну гру.

Дещо здав свої позиції ФК «Бердичів», керівництву якого не вдалося налагодити плідну роботу, відновити в колективі творчу атмосферу. Щоправда, в цьому місті вже розпочато реконструкцію стадіону «Прогрес», який може стати найкращим в області. Що ж до головного міста Полісся, котре має величезні футбольні традиції, то помітних зрушень, на жаль, поки що непомітно. І це при тому, що Житомирська міська федерація футболу, очолювана В. Ткачем, є чи не найактивнішою в області, та жодної підтримки влади вона не має. Тож минулорічний чемпіон — «Легіон» — посів лише третю сходинку, не дуже вдало виступив і «Дорожник», стосовно ж юнаків із футбольної школи, то головні їх перемоги, вочевидь, ще попереду. А ось у Центрального стадіону Житомира поки що є лише минуле: десятий рік обласна влада тільки обіцяє узятися за реконструкцію цієї давно аварійної споруди. Та й грати на ньому наразі практично немає кому...

Стосовно першості області, у якій брали участь 12 команд першої ліги, можна також зазначити зростання організаційного рівня та підвищення класу гри. І не лише в таких традиційно футбольних містечках як Черняхів, Баранівка, Романів, Довбиш, але й у найвіддаленіших райцентрах — Овручі, Олевську, Ємільчині, де місцева влада вже повернулась обличчям до футболу. Усі команди, що побували останнім часом у Ємільчині, відзначали високу якість оновленого стадіону, який має чудовий газон, зручні сучасні роздягальні з гарячою водою, а також гостинність. На черзі ремонт стадіону у давньоруському місті Овручі, а також у смт Довбиш Баранівського району.

Втім, не можна не відзначити й низку недоліків у футболі області. Навіть у тому ж Коростені, де команда майстрів грає на чудовому  стадіоні  «Спартак», аматори мають приймати своїх суперників на «Локомотиві», де, окрім пристойного газону, немає нічого. Відсутні роздягальні та душові й на деяких стадіонах першої ліги. Ці та інші недоліки свідчать, що роботи у всіх, хто задіяний у нашому футболі, ще досить-таки багато.

Щодо команд, які беруть участь у Всеукраїнських змаганнях, то нині в області таких дві — друголіговий

ФК «Коростень» та житомирський «Контингент», який змагається у вищій футзальній лізі. Цей неординарний колектив створений і тримається поки що на плаву завдяки лише одній людині — О.Шнайдеру. Команда репрезентує обласну Спілку ветеранів Афганістану, але жодної підтримки від владних структур Житомира вона не отримує. Дещо інша ситуація в Коростені, але й там без труднощів не обходиться, бо команда майстрів існує лише завдяки підтримці міського голови В.Москаленка та народного депутата України М.Присяжнюка. Головною надією на майбутнє поліського футболу, звісно ж, є наша дитячо-юнацька футбольна ліга, у якій нині грають 44 команди. Діє ліга на базі обласної СДЮШОР із футболу, директор якої М.Сюсюра не лише перший заступник голови ЖОФФ, але й сам керує цією лігою. Готують футбольні кадри також ДЮСІП у Бердичеві, Коростені, Новограді-Волинському, інших містах та районах області. У чемпіонаті України серед юнаків беруть участь чотири команди житомирської СДЮШОР, а в першості — дві команди з Бердичева. Чимало колишніх вихованців названих шкіл виступають у чемпіонаті області, однак ступінь використання їхнього потенціалу недостатній, і над цим ми збираємося попрацювати.

Повертаючись до стану футболу в самому Житомирі, зазначу, що у великому 300-тисячному місті нині немає не лише професійного футбольного клубу (такий сором є ще в одному обласному центрі — Херсона!), але й жоден із 5-ти існуючих стадіонів не здатен приймати змагання такого рівня. І ніхто нічого не намагається робити, аби хоч якось поліпшити ситуацію. Та навіть елементарних футбольних полів, де могли б грати студентські, дитячі, жіночі команди, у місті практично немає. Ті декілька штучних майданчиків, встановлених за останні роки, не вирішать проблеми навіть частково.

Плануючи подальший розвиток змагального процесу в області, зіштовхнулися ми з такою перепоною, як великі відстані. Адже від Ружина до Олевська більше 300 км, і саме через це тривалий час не брали участі в обласних змаганнях команди з півночі, а деякі південні райони й нині не виходять за межі власних чемпіонатів. Доведеться нам, мабуть, повернутися до зонального принципу формування чемпіонату й першості, якщо зросте кількість учасників. Чимало проблем і в самої федерації як органу управління футбольним господарством області. Існувати лише на членські внески, які, до речі, надходять вкрай нерегулярно, неможливо, а очікуваної підтримки з обласного бюджету немає вже котрий рік. Лише завдяки допомозі ФФУ ми зуміли обладнати свій новий офіс у готелі «Спортивний», але щомісячна орендна плата, встановлена його власником — обласною радою, для нас є непосильною.

Та, все ж таки, робота у федерації триває: активізувалися суддівський та інспекторський комітети, створено власний прес-центр. На часі розгортання роботи міських та районних федерацій футболу, майже півтора десятка з яких уже зареєстровано, решта ж легалізовано або готують необхідні документи. Особливо потребують допомоги у цьому такі райони як Народицький, який найбільше постраждав від аварії на ЧАЕС, та Брусилівський, куди переселилося чимало людей саме з Народичів.

Вистачає труднощів наразі з проведенням наймасовіших дитячих змагань на приз «Шкіряний м'яч», бо колишній штаб уже не працює, а спортивні відділи в органах влади відсторонюються від них. Та де ж нашій федерації узяти кошти для проведення цих змагань? Не вдається поки й організувати жіночий чемпіонат із футболу. Але є й позитивний приклад: це ті футбольні змагання, які проводить сільське спортивне товариство «Колос». Ми з радістю допомагаємо цим людям, які професійно та своєчасно роблять усе, що їм належить у цій царині.

Серед проблем, які чекають на своє вирішення, зазначу дефіцит кваліфікованих тренерів аматорських команд. І ми були б дуже вдячні ФФУ, якби у подальшому вона знайшла можливість провести декілька семінарів із нашими фахівцями як в обласному центрі, так і в деяких інших містах, де є відповідна база. Адже організовано футболом в області займається близько ЗО тисяч гравців, з якими потрібно працювати професійно.

— Величезна армія прихильників футболу Житомира й області  давно  очікує  на  повернення до нашого міста великого футболу. Чи дасте ви їм хоч якусь крихту надії на це?

—  Мені вже давно ставлять подібні запитання,  де б я не з'явився. Але особисто я не можу щось конкретне сказати з цього приводу. В Житомирі немає своїх Суркісів чи Ахметових, які б узяли на себе відповідальність за стан професійного футболу міста та відповідне його  фінансування.  Можливо, влада й хотіла б зробити щось для людей, та не знає, де для цього знайти кошти...

+++

ЛІТОПИС УКРАЇНСЬКОГО МІНІ-ФУТБОЛУ

Володимир Братусь

Український футбол

26.12.08

ЧАСТИНА 2

1994 рік

Створена національна збірна України з футзалу під керівництвом майстра спорту СРСР, президента АМФУ Геннадія Лисенчука, яка стала переможцем на міжнародному турнірі «Катара» (ОАЕ), посіла друге місце на міжнародному турнірі «Петербурзька осінь» (Росія), а також виграла міжнародний турнір «Кубок Донбасу».

У товариському матчі в Мінську з рахунком 2:1 (Андрій Субота, Геннадій Лунін) збірна України перемогла національну збірну Білорусі.

Студентська збірна України, вперше виступивши на чемпіонаті світу (Кіпр), посіла п'яте місце.

У чемпіонаті України взяли участь такі команди: «СКІФ-Селекс» (Київ), «Запоріжкокс» (Запоріжжя), «Фортуна» (Дніпропетровськ), «Ріта» та «Інга» (Харків), «Капітал» (Красногорівка), «Механізатор» і «Металіст» (Дніпропетровськ), «КрАЗ» (Кременчук), «Омета» (Херсон), «Водеяр» (Кременчук),  «Авангард» (Жовті Води), «Славутич» (Славута), «Шахтар» (Донецьк), «Вулкан» і «Фотоприлад» (Черкаси), «Інтурист» (Запоріжжя).

Найкращим бомбардиром чемпіонату став Віктор Бакум із команди «Авангард» (Жовті Води).

Володарем Кубка України стала команда «Ніка» із Дніпропетровська.

Створений інспекторський комітет (керівник Микола Повисший), комітет арбітрів очолив Валентин Савицький.

Команда «Надія-ЗГУ» (тренер − Юрій Аристенко) стала переможцем змагань на «Кубку слов'янських держав».

На засіданні виконкому АМФУ затверджена емблема Асоціації.

У фіналі шостого турніру «Кубка Великого Дніпра» команда «Механізатор» із Дніпропетровська з рахунком 5:2 переграла команду «Донбас».

1995 рік

Національна збірна України з футзалу виграла 12-й міжнародний турнір «Артус-Кап» у Німеччині, посіла треті місця на міжнародних турнірах «Катара-95» (ОАЕ) і «Хаме» (Бельгія), а також стала срібним призером відбіркових ігор, що проводяться під егідою УЄФА та ФІФА серед національних збірних команд в Турині (Італія).

Звання чемпіона України під керівництвом Геннадія Шура здобула команда  дніпропетровського «Механізатора». Володарем Кубка України стала команда «Ніка» із Дніпропетровська (тренер, майстер спорту міжнародного класу Іван Вишневський, граючий тренер Олександр Вобліков).

Команда «Надія-ЗГУ» із Запоріжжя виграла перше місце в Євро-Азійській лізі (тренер, майстер спорту України Юрій Аристенко).

Створено міні-футбольний клуб «Київ-Уніспорт» (фундатори Андрій Голякевич і Леонід Матьков) на базі команди першої ліги «Зварювальник-Адамс», що брав участь у першості України з 1993 року. «Київ-Уніспорт» — незмінний учасник турнірів вищої та першої ліг, а також Кубка України. Команду спонсорував «Weld Tecx Group» — виробник порошкових електродів для зварювання та напилювання.

У смт Покровське Дніпропетровської області під патронатом голови райдержадміністрації Івана Лободи, тренера місцевої команди Анатолія Мірошниченка і за активної участі Олександра Жовтонога пройшов міжнародний турнір серед ветеранів, у якому взяли участь команди з Баку, Тбілісі, Дніпропетровська і Запоріжжя.

1996 рік

Національна збірна України з футзалу в Іспанії виграла бронзові медалі на чемпіонаті світу, студентська збірна України з футзалу у Фінляндії посіла третє місце на чемпіонаті світу серед студентських команд. У фінальній стадії чемпіонату Європи національна збірна посіла 5-е місце, на міжнародних турнірах «Київська Русь», «Кубок Великого Дніпра», «Граау» (Голландія) здобула перші місця.

Створений комітет ветеранів міні-футболу, який очолив ентузіаст і вдячна людина, арбітр національної категорії Олександр Жовтоног.

Чемпіоном України стала команда «Локомотив» із легендарного міста Одеса — «Перлини Чорного моря» (президент Микола Березський, тренер Валерій Водян). Золоті медалі завоювали: Володимир Трибой, Максим Кондратюк, Олег Безуглий, Сергій Коридзе, Георгій Мельников, Сергій Ожегов, Кирило Красій, Павло Ардаковський, Тарас Шпичка, Віктор Бакум, Віталій Сурич, Олександр Кохан, Сергій Серба, Олександр Москалюк, Сергій і Юрій Усаковські, Юрій Куліш.

У підсумковій таблиці команди розташувалися таким чином: «Локомотив» (Одеса) —  51очко,  «Механізатор» (Дніпропетровськ) — 51, «Дніпроспецсталь»  (Запоріжжя) —  45,  «Случ»  (Рівне)  —  33, «КрАЗ»  (Кременчук)  —  31, «Донбас» (Донецьк) — 28, «Україна»  (Львів)  —  27,  «Кий-Адамас»  (Київ) —  26,  «Ехо» (Харків) — 25, «Надія» (Запоріжжя)  —  24,  «Гірник»  (Донецьк) — 21, «Вуглик» (Макіївка) — 18, «Фортуна» (Дніпропетровськ)  —  17,  «Водіяр» (Кременчук) — 15, «Авангард» (Жовті Води) — 10. Володарем Кубка України стала професійна команда «Механізатор» із Дніпропетровська — фут-зальної колиски України.

Головному тренерові національної збірної України футзалу Геннадієві Лисенчуку присвоєно почесне звання «Заслужений тренер України».

Гравцям національної збірної В'ячеславу Корнєєву, Ігорю Москвичову, Олегу Безуглому, Олександру Косенку, Георгію Мельникову, Рамизу Мансурову, Сергію Коридзе і Василю Сухомлинову присвоєно високе звання «Майстер спорту України міжнародного класу».

У запорізькому турнірі «Кубок Великого Дніпра» взяла участь національна збірна України, яка у фіналі виграла у неодноразового призера чемпіонатів Росії — московської команди «КСМ-24». На турнірі вперше застосовувалися зміни до правил — пробиття 12-метрових ударів після накопичення п'яти командних фолів.

Команда «Дніпроспецсталь» виграла золотий комплект золотих медалей на турнірі робочої спартакіади підприємств металургії і гірничо-видобувної промисловості.

У Сумах на базі Аграрного університету відбувся фінал першості України ДФСО «Колос», переможцем стала команда СНАУ, яка обіграла з рахунком 7:3 команду «Донцемент» із Амросіївки.

В Одесі проведений перший міжнародний турнір «Біла акація».

15 січня у Львові у спорткомплексі Державного університету ім. Івана Франка відбулася установча конференція, на якій створена Асоціація міні-футболу (футзалу) області.

1997 рік

У березні відбулася друга звітно-виборна конференція АМФУ, на якій були затверджені зміни і доповнення до Статуту Асоціації.

Одноголосно, 53-а голосами, президентом Асоціації був обраний Геннадій Лисенчук, віце-президентом — Валерій Кир'ян.

19 грудня відбулася друга звітно-виборна конференція у Львові. Асоціацію очолив Юрій Сорочик, відповідальним секретарем обрано Олега Верещинського.

За ініціативи спортивного клубу «Ехо» (президент В. Симонов) і профспілкового комітету ГП «Харківський завод електроапаратури» (голова А. Бондаренко) 3 лютого відкрито дитячо-юнацьку спортивну школу з футзалу. Більше двадцяти вихованців школи нині виступають за професійні та зарубіжні клуби. Команди 1981, 1983, 1984, 1985, 1988, 1989, 1990 р.н. ставали переможцями юнацької першості України. Тренер ДЮСШ Сергій Устенко — один із кращих дитячо-юнацьких тренерів в Україні, що відкрив для вітчизняного футзалу гравців національної збірної — Василя Сухомлинова, Артема Ковальова і Сергія Якуніна. Під його керівництвом команди ставали переможцями юнацької першості України у трьох вікових категоріях.

Також професійно і успішно працюють в дитячо-юнацькому футзалі тренери: Євген Ривкін (Харків), Олександр Каплун (Іллічівськ), Ігор Чурсін (Одеса), Денис Філоненко (Київ), Ігор Черненко (Енергодар).

Вперше в історії футзалу на Україні в одному спортивному сезоні команда «Локомотив» із Одеси стала і володарем Кубка України, і чемпіоном України. Авторами «золотого» дубля стали тренер Валерій Водян і його підопічні: Олександр і Сергій Москалюки, Олександр Косенко, Ігор Москвичов, Вадим Чередниченко, Володимир Трибой, Максим Кондратюк, Геннадій Мірошниченко, Олег Безуглий, Сергій Коридзе, Георгій Мельников, Павло Ардаковський, Віктор Бакум, Олександр Кохан, Сергій і Юрій Усаковські.

У підсумковій таблиці чемпіонату команди розташувалися таким чином: «Локомотив» (Одеса) — 72 очки, «Інтеркас» (Київ) — 61, «Дніпроспецсталь» (Запоріжжя) — 60, «Корпія» (Київ) — 45, «Ехо» (Харків) — 41, «Надія-Запорі-жкокс» (Запоріжжя) — 34, «Форміка»   (Амросіївка),

«Случ» (Рівне) — 31, «Вуглик» (Макіївка) — ЗО, «Донбас» (Донецьк), «Механізатор» (Дніпропетровськ), «Україна» (Львів), КрАЗ — 23 (Кременчук), «Кий-Політехнік» (Київ) — 23.

Команда ФК «Колос» із Сум у складі Олега Хавренка, Ігоря Остроги, Сергія Триценка, Олександра Ігумнова, Сергія Сербіна, Володимира Гнати-шина, Сергія Горбача, Віталія Надточого, Романа Галеніна, Івана Булата, В'ячеслава Григоренка (найкращий бомбардир команди — 14 м'ячів), Віталія Седала, Руслана П'я-тченка, Олександра Белецького та Олега Гусєва (майбутнього гравця київського «Динамо» і національної збірної України з футболу) дебютувала в першості України серед команд першої ліги і посіла перше місце. У цьому велика заслуга президента Олександра Єлшанського і головного тренера Костянтина Капіци, тренера Володимира Гладова.

Затверджена цільова Комплексна програма розвитку футболу, у тому числі й футзалу на 1997-2002 pp.

21—24 серпня у Харкові на високому організаційному рівні (відповідальні — В. Симонов, Ю. Кобзар, В. Гуренко і В. Грабовський) проведений перший турнір «Кубок Звільнення», присвячений 54-й річниці звільнення Харкова від фашистських загарбників, і 20-й — Харківського палацу спорту «Ювілейний». Володарем Кубка стала команда «Інтеркас». Перемогу святкували президент клубу Сергій Веселов, тренер команди Станіслав Гончаренко, гравці Микола Давиденко, Віктор Давиденко, Сергій Ожегов, Микола Костенко, Олег Солодовник, Володимир Нудик, Олександр Письменний, Тарас Шпичка, Володимир Дейнега, Олег Шайтанов, Максим Павленко, Олег Лук'яненко, Руслан Хоботов.

Якісне суддівство турніру забезпечили арбітри Юрій Рудинський, Ігор Бік і Володимир Туховський.

Чемпіонами України серед команд ветеранів (35 і старші) стала команда «Нефтотранс» (Кременчук) (тренери Валерій Головський і Сергій Шаманський), призерами — команди «Рішильє» (Одеса) (тренер Петро Чилібі) і команда «Рось» (Біла Церква) (тренер Ігор Золотницький).

Вперше в Україні під егідою АМФУ і за ініціативи керівників ДЮСШ «Ехо» (Харків), ФК «Локомотив» (Одеса) та МФК «Кий» (Київ) проведено першість України серед хлопців 1981-1982 років народження. Змагання пройшли в манежі Харківського авіаційного інституту. Переможцем стала команда ДЮСШ «Ехо» (тренери Сергій Устенко і Валерій Мкртчян). В іграх заявили про себе перспективними гравці Артем Ковальов, Олександр Хурсов (найкращий нападник), Сергій Ладигін. Олексій Беспорочний визнаний найкращим гравцем першості.

Створено міні-футбольний клуб ТВД (Львів) (президент Мирон Киндій, тренер Роман Ковальчик, лікар Роман Вайда).

Вперше проведено першість Донецької області серед команд вищих навчальних закладів. Переможцем стала команда Донецького політехнічного інституту (тренер Анатолій Муравйов).

Проведено три навчально-тренувальні збори для арбітрів, за підсумками яких визначено 25 суддів для проведення змагань. Українським суддям вперше присвоєно звання арбітрів ФІФА (Сергій Лисенчук, Юрій Рудинський, Ігор Бік, Юрій Зорін, Олег Іванов).

Триденна боротьба за місця в турнірі з міні-футболу «Золотий колос», організованого Львівською пивоварнею і присвяченого Покрові Пресвятої Богородиці, а також Святу львівського пива, завершися перемогою його господаря. У вирішальному поєдинку команда «Колос» (тренер Григорій Брунець) перемогла гравців із команди «Хлібокомбінату» з рахунком 10:4.

Володарем «Кубка Великого Дніпра» стала київська команда «Інтеркас».

Далі буде.

+++

Печатные СМИ − негативные оценки

Виктор Корж: «Шансы Киева на ЕВРО − 2012 стремительно снижаются»

Дмитрий Коротков

Сегодня

26.12.08

— Виктор Петрович, вы являетесь одним из главных критиков нынешней власти в вопросе Евро-2012. Однако в недавнем интервью «Сегодня» министр спорта Павленко объяснил, что все не так плохо...

— Главное, о чем молчит Павленко, — это то, что 2008 год его руководства министерством был просто потерян для Евро-2012. До этого, в 2007-м, правительством Януковича была подготовлена вся нормативная, законодательная, организационная база проведения этого чемпионата. Уже был в работе пакет законов, необходимых для сопровождения всего процесса подготовки. На март было запланировано принятие Закона «Про загальнодержавну програму підготовки до Євро-2012». Хотел бы напомнить, что крайний срок подготовки и подачи законов в Верховный Совет на заседании Координационного совета президент назвал 1 февраля 2008 года. Но до сегодняшнего дня в зал парламента в установленном порядке ни одного готового законопроекта по Евро от правящей коалиции и правительства не подано. А нет законов — нет инвестиций. И отсюда — отставание по всем основным направлениям в графике подготовки к Евро-2012.

То же касается «Олимпийского». К декабрю 2007 года была проведена работа по подписанию договора с фирмой Hochtief AG. Эта фирма появилась не случайно. Мною как министром, с моей командой, было проведено более 23 переговоров с различными строительными компаниями. Но поняли, что фирма Hochtief AG обладает самым большим опытом, и предложила сроки и стоимость, которые были признаны оптимальными.

Проект этого контракта был предложен при смене правительства как основной для реализации. И первые работы по реконструкции НСК «Олимпийский» могли начаться 1 января 2008 года, на что в проекте бюджета, подготовленного нашим правительством, было выделено порядка 300 млн гривен. Но вместо этого новая власть заявляла, мол, мы сделаем все иначе, мы сделаем за месяц больше, чем правительство Януковича за год, и начались процедуры «прозрачных и честных» конкурсов — как по определению строительной компании, так и по определению генподрядчика. Но эти конкурсы закончились крахом и как фирма, определенная для разработки проекта, так и генподрядчик, выбраны без конкурса. Причем при выборе автора проекта нынешняя команда расписалась в собственной некомпетентности и вернулась фактически в фирме Hochtief AG, хотя фигурирует фирма GMP, которая является архитектурным бюро компании Hochtief AG.

Кстати, и сегодня я считаю, что генподрядчиком должна была быть фирма Hochtief AG, которая не претендовала на привлечение иностранной рабочей силы, а будучи генподрядчиком могла бы обеспечить качество, проверенное строительством десятков европейских стадионов. Вместо этого появляется фирма «Киевгорстрой», которая никогда не строила стадионов. Ее финансовое положение общеизвестно — очень угрожающее на сегодняшний день. Также не могло не обратить на себя внимание то, что замминистра, курирующий реконструкцию НСК «Олимпийский», пришел с должности заместителя гендиректора Киевгорстроя. То есть, на фоне заявлений о «прозрачности и честности» мы становимся свидетелями коррупционных проявлений, лоббизма. Убежден, если бы сейчас был проведен действительно прозрачный и честный конкурс с участием хотя бы даже украинских компаний, уверен, выиграл бы не «Киевгорстрой» и цена была бы существенно ниже.

Кроме того, сомневаюсь, что сроки, которые установлены и громогласно обещают, будут выполнены. Даю девять против одного, что стадион в срок — до конца 2010 года — не построят. Я согласен с Григорием Суркисом, что мы в конечном итоге можем получить эрзац-участие в чемпионате Европы, на уровне двух, максимум — трех городов. Скорее всего, это будут Днепропетровск, Донецк и Харьков. А возможно, два из этих трех. На мой взгляд, шансы Киева, Одессы и особенно Львова для участия в этом проекте стремительно снижаются. Я об этом говорил еще весной.

Вдвойне удивляют кадровые решения по дирекции НСК «Олимпийский». И.о. директора назначают г-на Чернявского, который никогда не был строителем, никогда не работал на государственной службе. И он подписывает уже сегодня баснословные контракты на 1,767 млрд. Притом что ни министерство, ни дирекция, ни кто бы то ни было, не готовы к подписанию таких контрактов. Думаю, что не надо быть семи пядей во лбу, чтобы понять, с какой целью это делается — для того, чтобы пролоббировать свои интересы, какие-то фирмы, как подрядчики этой реконструкции.

— Но Павленко говорит, что никакого увеличения сумм на работы по самому «Олимпийскому» не произошло. Увеличились расходы только на вынос всех коммуникаций.

— О какой сумме сегодня можно говорить, трудно понять. Я бы делил это на определенные этапы и согласовывал каждый этап, а не утверждал на заседаниях Кабинета Министров сумму с точностью до одной гривны, не понимая вообще, что происходит, хотя бы потому, что нет проекта. Кроме того, кто может сегодня сказать, на какой цене остановятся стройматериалы через два, три, пять месяцев? Сегодня мы знаем о падении цен на 20—40%. Как они учтены в этих сметах, представить очень сложно. Но эксперты говорят, что смета реконструкции завышена минимум на 10%.

— Но ведь они ориентируются на первоначальные цифры Hochtief AG...

— Дело в том, что публично это полностью отрицается. Г-н Павленко сказал, что сумма, которую мы внесли в государственную программу, взята с потолка. Но это — неправда. Ну, как вы себе представляете, чтобы я как министр внес в государственную программу и доложил премьеру с президентом сумму, которую я придумал себе в плохом сне?! Фирмой Hochtief AG были представлены предварительные сметы на реконструкцию НСК «Олимпийский». Речь шла о максимальной сумме в $300 млн. И в целом фирма Hochtief AG брала на себя письменные обязательства о том, что она вписывается в смету и о том, что она выдерживает сроки, назначенные УЕФА. Я больше чем уверен, никто из сегодняшних строителей и подрядчиков таких письменных гарантий не даст. На мой взгляд, это уже практически невозможно.

— Как вы себе представляете, когда реально может закончится строительство и сколько уйдет денег?

— Я больше всего опасаюсь, что в тот день, когда станет понятно, что с реконструкцией НСК «Олимпийский» в нашей стране не успевают, он в нынешних условиях финансовой катастрофы может превратиться в памятник бесхозяйственности, бездарности сегодняшней власти. Сегодня уже из УЕФА просочилась информация, что, возможно, это будет не универсальный стадион, возможно, там не будет второго яруса, возможно, этот стадион станет сугубо футбольным. Хочу подчеркнуть, что наше правительство только по одной причине поддерживало именно бюджетное финансирование НСК «Олимпийский», потому что это центральный стадион страны, лицо украинского спорта. А если в конечном итоге мы получим концепцию профессионального футбольного стадиона, это будет полная несуразица.

Отвечая на вопрос, каков предел отставания, за которым стоит исключение НСК «Олимпийский» из числа стадионов Евро-2012, экс-министр спорта ответил: «Скажите, как можно было потерять благополучный 2008 год со стабильным курсом гривни, нормально еще наполненным бюджетом? Это фатальная ошибка. Сегодня начинаются работы в условиях обвала экономики, совершенно непонятной бюджетной ситуации и так далее. Для того, чтобы вписаться в сроки УЕФА, нужно ежемесячно осваивать более 100 млн гривен. Я заезжал вчера на стадион, там работает два человека. Думаю, при таких реалиях к апрелю-маю все станет очевидно»...