Футбольная жизнь в зеркале СМИ

Интернет − нейтральные оценки

І хай ростуть діти здоровими

Євгеній Столітенко

Український футбол

16.12.08

Федерація футболу України, Міністерство освіти і науки та Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту підписали договір про взаємодію в розвитку шкільного футболу на 2009-2012 роки. На шпальтах «УФ» ми друкуватимемо методичні матеріали щодо викладання футболу в школі

Відбулася знаменна подія в розвитку галузі фізичної культури та шкільного футболу в Україні: підписання Договору про взаємодію ФФУ, МОН України та Мінсім'ямолодьспорту щодо розвитку шкільного футболу в загальноосвітніх навчальних закладах України у 2009-2012 роках.

Цей, без перебільшення, історичний крок було зроблено у стінах Будинку футболу під час Всеукраїнського семінару «Стан та перспективи розвитку шкільного футболу» для керівників структур Міністерства освіти, фахівців системи освіти з кожного регіону, провідних учителів фізичної культури та тренерів дитячо-юнацьких футбольних клубів м. Києва.

Нагадаємо, що завдяки співробітництву ФФУ та МОН України на сьогодні у шкільній програмі на фізичну культуру відводиться 105 годин на рік − це три уроки на тиждень (раніше було два). З них 34 години відводиться на футбол (раніше було по 8 годин тільки у 5-9 класах). Зараз це фактично третя частина всієї Програми.

Глибоко аналізуючи стан справ та перспективи розвитку шкільного футболу в Україні, Григорій СУРКІС підкреслив:

«...Не дивно, що угоду укладено саме до 2012 року, оскільки спільний проект «Урок футболу» ми вважаємо одним із найвагоміших чинників створення в Україні суспільне сприятливої футбольної атмосфери напередодні фінального турніру чемпіонату Європи. Адже Євро-2012 для молодіжного середовища та старшокласників є доволі привабливою і перспективною темою обговорення.

...Реалізуючи ідею проведення уроків футболу, ми вирішуємо кілька взаємопов'язаних завдань. Це, зокрема, матеріально-технічна та методична допомога системі освіти в забезпеченні шкільного спорту. Однак найголовніше соціальне завдання — пропаганда масового футболу як вагомого чинника у формуванні здорового способу життя дітей.

Свого часу Федерацією футболу України було впроваджено програму спорудження при школах майданчиків зі штучним покриттям, яку зараз продовжує реалізовувати Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту. Наразі таких полів уже 800, до того ж, половина з них — 42 на 22 метри. Розумію, що в масштабі країни це — крапля в морі. Тим більше, що замало просто побудувати майданчик. Його потрібно утримувати. На жаль, багато з подарованих федерацією міні-полів уже доведені до жалюгідного стану і зіпсовані. Безвідповідальність та безгосподарність призвели до того, що ситуацію зі шкільною спортивною інфраструктурою можна характеризувати як катастрофічну.

До нинішнього Договору внесений пункт, згідно з яким Міністерство освіти перевірить стан спортивного сектора матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів і дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Результати цієї перевірки будуть передані Кабміну та місцевим держадміністраціям. Тільки їхнє втручання дасть можливість поліпшити становище.

Не обійтися без державної допомоги і в питанні з інвентарем для занять фізкультурою. ФФУ подала приклад: протягом дії першого Договору школам передано більше 800 тисяч футбольних м'ячів, а в наступному році їх надійде до навчальних закладів іще півмільйона.

Фахівці ФФУ підготували методичний посібник «Футбол у школі», 50 тисяч примірників якого видано нами та передано до загальноосвітніх закладів. Створений і робочий зошит для школярів 1-11 класів, він прагне не обмежуватися шкільною програмою, а самостійно займатися футболом у вільний час. До шкіл передано понад 6 мільйонів таких зошитів — фактично він потрапив до рук кожного школяра. Сьогодні ми презентуємо ще одну новинку — підготовлену на замовлення федерації навчальну комп'ютерну програму «Футбол — джерело здоров'я».

Окрім матеріального й методичного забезпечення, важливим завданням була також перепідготовка вчителів фізкультури. Фахівці ФФУ розробили програму курсів, затверджену Міністерством освіти. Вони прирівнюються до курсів підвищення кваліфікації вчителів. Також перепідготовка викладачів здійснюється на обласних семінарах зі шкільного футболу. Починаючи з 2001 року, спеціалізоване навчання пройшли понад ЗО тисяч вчителів фізкультури.

Популярними і традиційними стали всеукраїнські заохочувальні конкурси на найкращий інноваційний урок фізкультури і найкращий урок футболу. До речі, другу частину нашого семінару приймають переможці торішнього конкурсу. У цих невтомних ентузіастів із Київщини є чого повчитися.

Продовжуючи тему нашого співробітництва з Міністерством освіти, відзначу, що саме завдяки цим тісним і плідним стосункам нам вдається підтримувати високий рівень наймасовіших в Україні футбольних змагань — турніру «Шкіряний м'яч» та фестивалю «Даруймо радість дітям!».

Перспективним напрямком роботи є впровадження гуртків футболу при загальноосвітніх школах. На це виділяються кошти з місцевих бюджетів. Зокрема, у столиці з минулого року запроваджено ставку керівника спортивного гуртка (переважно це саме футбольні секції). Завдяки нашим із вами спільним зусиллям викладачі отримують надбавку за позакласну роботу з фізичного виховання. Від 10 до 40% ставки — суттєва підтримка для людей, за чию зарплату державі має бути соромно.

На тлі політичної, економічної та соціальної кризи в суспільстві нам є чим пишатися. Український досвід розвитку масового та молодіжного футболу гідно оцінений з боку УЄФА та ФІФА. Цього року ФФУ отримала від Європейського футбольного союзу статус «5 зірок масового футболу», який у Старому Світі мають лише шість країн. ФІФА рекомендує рецепти «українського дива» до вивчення: влітку цього року організовано перші виїзні семінари за участю керівника Відділу ФІФА з розвитку країн Європи пані Єви Паск'є та представників ФФУ. Одна з провідних тем цих занять — урок футболу».

Отже, ми визначили, яким напрямком рухатися у справі розвитку шкільного футболу протягом найближчих років, ознаменованих підготовкою України до Євро-2012.

«Наше міністерство задоволене розвитком проекту «Урок футболу», — відзначив перший заступник міністра освіти та науки Олександр Гребельник. — І ми дуже вдячні ФФУ, котра перша і поки єдина з усіх спортивних федерацій проводить системну роботу з популяризації футболу та здорового способу життя через уроки фізкультури. До цього проекту залучено близько чотирьох мільйонів дітей — це прекрасно! Але нам би дуже хотілось, щоб подібні програми впроваджувалися й іншими федераціями, до керівників котрих я зараз апелюю. Ми готові співробітничати з усіма, аби сприяти гармонійному фізичному розвиткові наших дітей».

+++

Юнацький чемпіонат працюватиме на розвиток Донбасу

Український футбол

16.12.08

Підготовка до фінального турніру першості Європи-2009 серед 19-річних, який пройде влітку наступного року в Донецьку і Маріуполі, вийшла на новий етап. УЄФА та ФФУ уклали договір, що регламентує, зокрема, передачу комерційних прав організаторам юнацького фіналу регіональним структурам Донеччини.

Мова йде про права на телетрансляції (дев'ять зустрічей покаже канал Eurosport), виготовлення атрибутики із символікою турніру, продаж квитків, розміщення реклами навколо футбольних полів тощо. Отож із рекламних щитів, що ними обладнають простір біля газонів, більше двох десятків віддадуть місцевим компаніям, які готові будуть виступити як спонсори чемпіонату (для порівняння: УЄФА задіє дев'ять таких щитів, ФФУ — чотири).

«УЄФА схвалила розроблену Федерацією футболу України організаційну структуру юнацького Євро-2009, — розповів директор турніру, перший віце-президент ФФУ Олександр Бандурко. — 22 грудня в Донецьку відбудеться спільне засідання оргкомітету і дирекції турніру. На ньому буде підписано угоду, згідно з якою донеччани отримають весь обсяг комерційних прав. Тобто футбольний форум уже почне працювати на розвиток регіону».

Важливий аспект, щодо якого зараз точиться багато зайвих суперечок в українських ЗМІ: за чий рахунок проводитиметься Євро-2009. Значну частину витрат на оренду стадіонів у Донецьку й Маріуполі, проживання, харчування та перевезення учасників бере на себе УЄФА — відповідні кошти будуть передані через ФФУ місцевим профільним організаціям та установам. Решту видатків із бюджету проведення змагань органи влади Донеччини планують покрити саме за рахунок реалізації комерційних прав.

«Цінова  політика  стосовно квитків  на  матчі  юнацьких змагань буде гнучкою, — говорить Олександр Бандурко. — Адже наше завдання — не лише забезпечити високу відвідуваність поєдинків турніру, а й зробити їх якомога доступнішими для дітей та юнаків Донбасу, нашої футбольної зміни». Стартові матчі Євро-2009 заплановані на 25 липня. А 12 червня відбудеться жеребкування фіналу. Участь у церемонії розсіювання візьмуть представники усіх восьми команд-учасниць турніру.

ФФУ вже понад півроку тісно співпрацює з організаторами Євро-2009. Проводяться регулярні робочі наради, вирішуються ключові питання на місцях. Зокрема, впроваджується концепція страхування, а вітчизняні митники визначили відповідальних осіб та режим перетину кордону обладнання, яке використовуватиметься для забезпечення потреб турніру. До міністерств економіки та фінансів подані пропозиції стосовно додаткового фінансування з держбюджету заходів із підготовки та проведення змагань.

«Донеччина готується до Євро-2009 ударними темпами, — резюмує Олександр Бандурко. — Хочу відзначити чіткі, злагоджені й конструктивні дії керівників області та міст-господарів, зокрема голови облради Анатолія Близнюка та міського голови Донецька Олександра Лук'янченка. Сподіваюся, уряд підтримає ініціативи Донбасу щодо розбудови тих об'єктів регіональної інфраструктури, які будуть задіяні в турнірі, медичного забезпечення, транспорту тощо. Адже фінал юнацької першості справедливо вважається генеральною репетицією дорослого Євро-2012, і ми маємо провести його на найвищому рівні».

+++

Дебют без фіналу

Український футбол

16.12.08

У п'ятницю, 12 грудня, молодіжна збірна України з футболу проведе свій півфінальний матч дебютного чемпіонату Європи проти господарів змагань — однолітків з Росії. Про це стало відомо після того, як наші хлопці програли заключний матч групового турніру іспанцям — 1:2, посівши другу сходинку в квартеті «В». Натомість росіяни розійшлися миром з італійцями — 2:2, забронювавши собі перше місце у групі.

Що стосується матчу проти загальновизнаних фаворитів — іспанців у груповому турнірі, то його українці провели не в оптимальному складі, адже не грали Дмитро Литвиненко, Сергій Журба та Дмитро Клочко. Підопічні Геннадія Лисенчука обрали свою улюблену тактику контратак, хоча своє щастя вони зуміли знайти тільки під час розіграшу кутового. Це Олександр Колесников за п'ять хвилин до перерви обіграв  опікуна  та  потужно пробив у верхній кут.

На жаль, втримати свої ворота на замку «синьо-жовтим» не вдалось. Ще до гола Колесникова нашому запасному голкіперу Кирилу Ципуну довелося виймати м'яча з сітки після удару найкращого бомбардира турніру Поли, котрий виявився найспритнішим після розіграшу ауту. А вже у другому таймі Рауль Кампос приніс нашим суперникам перемогу, невідпорне пробивши у верхній кут воріт.

Україна — Іспанія — 1:2 (1:1).

Україна: Ципун — Д.Сорокін, А.Сорокін, Зінченко, Кузь, Шамотій, Гавриленко, Колесников, Цимбаляк.

Голи: Колесников (15) —Пола (9), Кампос (36).

А поступившись у півфіналі господарям змагань — 0:1, молодіжна збірна України з футзалу (U-21) завершила свій виступ на європейській першості в Санкт-Петербурзі.

Регламентом дебютного молодіжного фіналу не передбачено поєдинку за третє місце, отже, для когось із суперників ця гра ставала останньою на турнірі, а переможений задовольнявся б умовною «бронзою». Українці розділять її з командою Іспанії, яка у своєму півфіналі з таким же рахунком поступилася італійцям.

Не менш принципове протистояння українців і росіян пройшло за територіальної переваги господарів. Про це свідчить і статистика: 16 ударів у «рамку» проти п'яти наших, 16 поданих кутових — проти одного-єдиного. Вирішальним моментом матчу став прохід Прудникова на 34-й хвилині, коли лідер атак росіян ефектно перекинув м'яч через нашого воротаря Литвиненка.

Росія — Україна — 1:0 (0:0).

Україна: Литвиненко — Д.Сорокін, А.Сорокін, Зінченко, Клочко — Кузь, Колесников, Журба, Гавриленко — Шамотій, Цимбаляк.

Гол: Прудников (34).

А переможцями турніру стола збірна Росії, яка у фіналі у додатковий час переграла збірну Італії з рахунком — 5:4.

+++

Бос іде у вільне плавання

Юрій Вишневський

Український футбол

16.12.08

Сергій Овчинников з'явився в «Динамо» рівно рік тому, разом із російським фахівцем Юрієм Сьоміним. Овчинников став єдиним помічником, кого рекомендував керівництву особисто новий наставник команди. 37-річний колишній воротар цілком ще міг продовжувати кар'єру гравця, але вирішив зосередитися на тренерській діяльності. Результат не змусив на себе довго чекати − у грудні 2008 року Сергій Іванович став головним тренером представника російської прем'єр-ліги, Краснодарської «Кубані».

Своєю кар'єрою гравця Сергій Овчинников має бути задоволений цілком. Вихованець дитячої школи московського «Динамо», куди 7-річним хлопчиком його привела бабуся, Овчинников так і не спромігся закріпитися в основному складі рідного клубу. Талант 20-річного голкіпера вдалося розгледіти наставнику московського «Локомотива» Юрію Сьоміну. Перед стартом сезону 1991 року Сергій підписав контракт із клубом, таким чином на довгі роки пов'язавши свою долю із «залізничниками».

Саме із «Локомотивом» Овчинников виграв усі можливі вітчизняні трофеї і виступав у європейських клубних турнірах проти найсильніших команд Старого Світу. Завдяки впевненій грі, яка неодноразово допомагала «залізничникам» здобувати перемоги, Сергій здобув визнання громадськості, а разом із цим і місце у воротах національної збірної Росії, у складі якої брав участь у чемпіонатах Європи 1996 і 2004 років.

П'ять років своєї кар'єри Овчинников провів за межами Росії, а саме в далекій Португалії. За цей час Сергій змінив три клуби країни на Піренейському півострові («Бенфіка», «Алверка» і «Порту»), після чого повернувся до Росії — адже завершувати кар'єру було ще зарано — і влаштувався в рідному московському «Локомотиві». Навчений досвідом, Овчинников одразу ж завоював авторитет серед молодших партнерів по команді. Поштовхом до завершення кар'єри гравця стала відставка з «Локомотива» Юрія Сьоміна. Прийнявши московське «Динамо», Юрій Павлович покликав до своєї команди і Сергія. Проте заграти на звично високому для себе рівні голкіпер так і не зміг. Не затримався на своїй посаді й Сьомій — 4 серпня 2006 року Юрій Павлович подав у відставку, а за певний час керівництво клубу виставило на трансфер і Овчинникова.

Завершивши кар'єру, Сергій Іванович вступив до Державного університету управління на кафедру «Менеджмент в ігрових видах спорту», де незабаром успішно захистив диплом «Управління конфліктами у спорті». Сам колишній голкіпер не відзначався хорошою поведінкою, часто від нього діставалося головним тренерам команд і суддям, тому із вибором теми Овчинников явно не помилився. У квітні 2007 року Бос, як прозвали воротаря ще за часів виступів у «Локомотиві», знову повернувся до табору «залізничників», де посів посаду клубного тренера воротарів.

Тренерська робота явно припала до душі Сергію Івановичу, але він прагнув більшого, ніж борсатися із юними вихованцями дитячо-юнацької школи «Локомотива» та воротарями дублюючого складу. І тут знову на горизонті виник Юрій Сьомій. У грудні 2007 року Юрій Павлович очолив київське «Динамо» і запросив до тренерського штабу свого колишнього підопічного.

Овчинников не міг відмовити Сьоміну і з радістю погодився вчергове почати роботу під керівництвом свого багаторічного наставника. А здобутий досвід Сергій Іванович мав намір надалі використовувати в самостійній роботі. У травні 2008 року Овчинников зробив перший крок у напрямку до своєї мети, пройшовши навчання в центрі підвищення кваліфікації тренерів при Федерації футболу України і отримавши диплом категорії «В».

Хто знав, що вже за півроку Сергій Іванович отримає пропозицію очолити команду, яка представляє російську прем'єр-лігу. Краснодарська «Кубань», яка після відставки українця Олега Протасова залишилася без головного тренера, підписала з Овчинниковим трирічний контракт (за схемою 1+2). Керівництво «Динамо» не перешкоджало рішенню Сергія, а головний тренер Юрій Сьомій сказав: «Давай, твій час настав». Не зупинило керівництво клубу і той факт, що на даний момент Сергій Іванович не є власником Pro-диплома УЄФА, який дає право керувати професійними командами. Втім, із цим не має виникнути проблем, і до початку сезону в російському чемпіонаті новий наставник «Кубані» буде дипломованим фахівцем.

Бос із добротою згадує той час, який він провів у «Динамо» в тренерському штабі Юрія Сьоміна, й охоче розповідає, чого навчився за рік роботи в Києві: «Робота у великому клубі поряд із великим тренером — щастя для будь-якого фахівця. Звісно, таке не може минути марно. Хоча після стількох років роботи під керівництвом Юрія Павловича в «Локомотиві» я побачив небагато принципово нового, коли став його помічником у Києві. Але там я був під його крилом, а зараз тягар відповідальності доведеться нести самому». Сергій Іванович не боявся труднощів за часів кар'єри гравця, із честю долаючи їх. Впевнені, не змінить Бос своїм принципам і в тренерській діяльності.

+++

Не стало футболіста «Дніпра» та капітана молодіжної збірної

Олександр Петров

Український футбол

16.12.08

У п'ятницю о пів на дванадцяту Україну швидко облетіла сумна звістка. В результаті трагічних подій в самому розквіті своєї спортивної кар'єри не стало одного з найперспективніших вітчизняних гравців, півзахисника «Дніпра» і капітана молодіжної збірної України Максима ПАШАЄВА.

Максим Пашаєв потрапив в автомобільну аварію вранці 11-го грудня неподалік міста Градизьк Полтавськой області (населення 7 400 жителів). Він відвіз своїх батьків, які відлітали на відпочинок до Єгипту, в бориспільський аеропорт. По дорозі назад до Кременчука автомобіль марки «Міцубісі», за кермом якого перебував футболіст, потрапив на обмерзлу ділянку траси і вилетів у кювет, де вдарився у штучно створений земляний насип, в якому був умонтований інформаційний стенд. Максима викинуло через вітрове скло, і він відлетів від автомобіля на відстань близько 40 метрів. До рідного Кременчука залишалося якихось пару десятків кілометрів.

Очевидці стверджують, що трагедія сталась о 7.58. «Швидка» прибула близько 8.05, хлопця було доставлено в реанімаційне відділення градизької лікарні в непритомному стані. У нього була відкрита черепно-мозкова травма, перелом основи черепа і перелом другого шийного хребця. Одразу ж із Дніпропетровська виїхала бригада нейрохірургів обласної клінічної лікарні імені Мечникова. Також прибули фахівці з Києва. На консиліумі було вирішено Максима не оперувати І не транспортувати.

Він тримався на штучному вентилюванні легенів, на апаратному диханні рівно добу. Лікарі до останньої секунди боролися за життя футболіста, проте привести його до тями і врятувати від смерті так і не вдалося. Здоров'я 20-річного футболіста програло свій головний матч життя...

Максим народився 4 січня 1988 року в місті Красний Луч Луганської області. Кар'єру футболіста розпочав у кременчуцькому клубі «Атлант» (тренер — Сергій Мурадян). Із 2004 року по 2007-й виступав за дублюючий склад «Дніпра» (64 поєдинки, 1 гол). Потім на умовах оренди було запрошення до «Кривбасу», де Максим став гравцем основного складу, провівши за криворіжців в еліті 29 матчів і забивши один гол. По завершенні сезону-2007/08, повернувшись до «Дніпра», Максим став фактично незамінним, і Олег Протасов, на чолі з яким «Дніпро» розпочав чемпіонат, і Володимир Безсонов, що змінив його на тренерському містку, беззаперечно довіряли цьому футболісту. Пашаєв відіграв усі 17 матчів поточного чемпіонату, витримавши конкуренцію з боку Денисова, Шелаєва, Грицая, Холека.

Максим показав  себе як універсальний гравець, який міг закрити обидва фланги в обороні та надійно відіграти на позиції опорного півзахисника. Подібні якості не залишилися не помічені й тренерами збірних. Так, у 2004-му юного півзахисника дніпропетровців запросили до юнацької збірної України. А в 2006 році його покликали захищати кольори молодіжної збірної, за яку Максим провів 22 матчі. У нинішньому 2008 році як капітан «молодіжки» Пашаєв брав участь у 10-и з 11 матчів. В останній грі проти збірної Польщі він відзначився двома голевими передачами. Він був справжнім капітаном — і на полі, і за його межами. Друзі та колеги цінували Максима за працьовитість у грі та на тренуваннях, за бійцівські якості та високу майстерність, а поза футболом — за товариськість, чуйність і почуття гумору.

Смерть Максима — величезна втрата для рідних та близьких. Справжнього професіонала, одного з найкращих молодих півзахисників країни, який мав усі підстави очікувати на яскраве футбольне майбутнє, втратив «Дніпро» і весь український футбол. Генеральний директор футбольного клубу «Дніпро» Андрій Стеценко висловив свої співчуття родині талановитого футболіста: «Доля наділила Максима справжнім талантом, але взяла за це дуже велику ціну. У наших серцях він залишиться добрим, чуйним хлопцем і прекрасним футболістом».

Враховуючи заслуги Максима Пашаєва, який провів за різні збірні України 97 матчів, тренерський штаб «молодіжки» ухвалив рішення, яке підтримала і Федерація футболу: залишити за футболістом на період відбіркового циклу до Євро-2011 (U-21) п'ятий номер і вшанувати таким чином пам'ять талановитого півзахисника і капітана команди. Земля тобі пухом, Максиме...

Чорний автосписок  українського футболу:

21 грудня 1992 — Степан Беца («Динамо») та Олексій Сасько («Дніпро») загинули неподалік Дніпропетровська;

16 березня 1994 − Микола Кудрицький, екс-гравець «Дніпра», «Бней Ієгуда» не доїхав до Тель-Авіва 20 кілометрів після матчу Ізраїль — Україна. Його машина врізалася в бетонну стіну, що розділяє шосе;

29 вересня 1999 — в Івано-Франківську розбився капітан «Прикарпаття» та екс-гравець «Динамо» і збірної Андрій Хомин;

5 вересня 2001 — в Кіровоградській області загинув у автокатастрофі захисник «Поліграфтехніки», екс-гравець юнацької збірної України Омар Мішков;

5 жовтня 2002 — на під'їзді до Маріуполя загинув футболіст місцевого «Металурга» (зараз — «Іллічівця») та молодіжної збірної України Степан Молокуцько;

21 грудня 2004 — в Херсонській області потрапив в аварію футболіст «Ворскли» Віталій Несин, який помер на наступний день у лікарні;

26 серпня 2006 — Євген Кучеревський їхав у своєму «Мерседесі» на матч дублюючих складів «Дніпра» й «Арсеналу» у Новомосковськ. У машину екс-тренера «Дніпра» врізалась вантажівка МАЗ. По дорозі до лікарні Євген Мефодійович, не приходячи до тями, помер.

+++


Печатные СМИ − негативные оценки

 

Один рік Олексія Олександровича

Олександр Озірний

Український футбол

16.12.08

Вони шукають те, чого нема, Щоб довести, що його не існує

Лесь Подерв'янський

Призначення на посаду головного тренера збірної України Олексія Михайличенка було одним із найменш дискусійних за всю історію незалежності.

«УФ» був одним із небагатьох видань, яке піддало сумніву демократичність обрання на основі начебто голосування серед уболівальників. Хотілося б зазначити, що сумніву піддавалася, в основному, не сама кандидатура Михайличенка (хоча й тут було багато питань, які піднімалися зовсім нещодавно), а процедура його обрання. Нагадаю, що тоді на сайті ФФУ було оголошене голосування, за результатами якого й обіцяли зробити вибір на користь того чи іншого кандидата. Використання Інтернету з такою метою є дискримінацією певних верств населення, котрі про Інтернет читали хіба що в науково-фантастичних романах. Це, по-перше. По-друге, хіба можна тренера національної збірної обирати за допомогою голосування в Інтернеті? Чи не компрометує це саму посаду? Ось цей момент і викликав підозру. Склалося враження, що голосування — лише така собі демократична ширма. А насправді вибір давно зроблено. Чи не краще було сказати так: хлопці, я плачу — я й замовляю, та все це приправити думкою кількох «експертів». А так, читаючи коментарі «голосувальників», розумієш, що контингент складають діти 13-16 років і саме вони вирішували долю націоналки. Як би там не було, але перші місця впевнено тримали Мирон Маркевич та Олег Протасов. Та потім за ніч усе змінилося. Як казав класик: «Змішалось все: іконі, й люди». Прокинувшись вранці, подивився на результати голосування і зрозумів, що таки не ту країну назвали Гондурасом. На першому місці впевнено сидів Олексій Олександрович, із висоти своєї величі поглядаючи на Миро-на Богдановича та Олега Валерійовича. Звісно, якщо є король, то має бути й кардинал. І колір його сірий. Та не будемо про це. Місія наша в даному матеріалі проаналізувати рік, що минає (а для збірної він уже минув, бо матч проти «вікінгів» був останнім). Спробувати поставити на шальки терезів «плюси» та «мінуси», знайти логіку в рішеннях пана Михайличенка та тренерського штабу. До речі, після свого призначення Олексій Олександрович представив своїх помічників. Зробив він це так.

Литовченко Геннадій Володимирович. Гадаю, цей фахівець особливого представлення не потребує. Разом із ним ми дуже довго працювали в молодіжній збірній, і його кваліфікація мені добре відома. Одразу обмовлюся, Геннадій Володимирович суміщатиме роботу у збірній і працюватиме в «Динамо-2». Ми вважаємо, що це буде доцільно, адже Литовченко матиме повну інформацію про фізичний та психологічний стан кандидатів до збірної, які виступають у «Динамо» .

Євтушенко Вадим Анатолійович. Його тренерська кар'єра в основному проходила за кордоном, у Швеції. Проте мені здається, що цей момент відіграє для нас і позитивну роль, бо він може «свіжим поглядом» подивитися на наш футбол і дати нову оцінку тим чи іншим гравцям, а також зруйнувати якісь стереотипи, що склалися у нас щодо тих чи інших виконавців.

Михайлов Михайло Леонідович. Основні його зусилля будуть спрямовані на роботу з голкіперами, але я б не обмежував його сферу тільки воротарськими проблемами. Досвід Михайлова і його бачення футболу, напевно, дозволять цьому фахівцеві відійти від вузької спеціалізації та розширити повноваження.

Веремеев Володимир Григорович. Він має досвід роботи як у клубі, так і в збірній. У нашій команді Веремеєв не лише відповідатиме за збір інформації, але й стане повноправним тренером команди.

ЗАМІСТЬ ВІДПУСТКИ

Кіпр — Україна — 1:1 (1:0).

6 лютого. Кіпр. м. Нікосія. Стадіон «ГСП». 1000 глядачів.

Україна (1-4-2-3-1): Шовковський — Допилка (Єзерський, 75), Русол, Кучер, Шевчук (Федорів, 75) — Тимощук, Михалик (Мандзюк, 88) — Гусєв (Гай, 60), Назаренко, Ротань (Милевський, 46) — Воробей (Гладкий, 46). Запасні: П'ятов.

Голи: Милевський (71).

Перед грою

Список викликаних футболістів

Воротарі: Олександр Шовковський («Динамо»), Андрій П'ятов («Шахтар»);

Захисники: Дмитро Чигринський, Олександр Кучер, Володимир Єзерський, В'ячеслава Шевчук («Шахтар»), Олег Допилка, Андрій Несмачний («Динамо»), Андрій Русол «(Дніпро»);

Півзахисники: Олексій Гай («Шахтар»), Олег Гусєв й Тарас Михалик («Динамо»), Сергій Назаренко й Руслан Ротань («Дніпро»), Анатолій Тимощук («Зеніт», Росія);

Нападники: Олександр Гладкий («Шахтар»), Артем Милевський («Динамо»), Андрій Воробей («Дніпро»), Андрій Шевченко («Челсі», Англія).

Коментуючи список футболістів, яких ощасливив Михайличенко, можна сказати, що був він трішки семимісячний. Ну, по-перше, не змогли взяти участь Несмачний, Чигринський, Вороній та Шевченко. За бортом залишився, основний у Блохіна, опорний півзахисник дніпропетровського «Дніпра» Олег Шелаєв. До речі, на збір із «Дніпром» до Кіпру полетів Вадим Євтушенко, що свідчить про професійний підхід. Або хоча б його імітацію.

Перед матчем Володимир Веремеєв розповідав, що у тренерського штабу є розширений список футболістів, до якого потрапили навіть Олійник, який добре проявив себе за «Нафтовик», та Кравець, котрого піднесли на вершину кілька вдалих матчів за «Динамо». Серед викликаних за збірну не грав лише один Допилка.

Тактика

Враховуючи стиль гри і тактику, яких дотримувався Олег Блохін, було цікаво подивитися, що ж запропонує нам новий коуч. Пройдемося швиденько по новим прізвищам. По-перше, було незрозуміле, навіщо Михайличенко у товариському матчі поставив у «рамку» Шовковського. можливості якого давно відомі, а не П'ятова, адже в інших лініях експериментував він доволі сміливо. Ось, наприклад, на правому фланзі вийшов Олег Допилка, який дуже вдало відіграв Кубок Першого каналу. Лівим беком ми побачили гірника Шевчука, якого Блохін уперто ігнорував. У парі з Тимощуком другим опорним вийшов Тарас Михалик, якого Сьомій на той час вже активно використовував у центрі захисту. Тріо атакувальних півзахисників здивувало лише одним: ліворуч грав Руслан Ротань, котрий на той момент був просто «ніяким». А поява попереду Андрія Воробея — простий аванс за непогано проведені півроку у «Дніпрі». Хоча, звісно, всі розуміли, що це була лебедина пісня Андрія. Коротше кажучи, різниця між Блохіним та Михайличенком була лише в одному: якщо перший грав із двома опорними, двома флангами та двома нападниками, то останній виставив тих самих двох опорних і прибрав одного нападника на користь центрального атакуючого півзахисника (в народі плеймейкер).

Гра

Поєдинок вийшов сірим, сумбурним та нудним і ознаменувався лише тим, що Артем Милевський забив свій перший гол у футболці збірної України. Кіпріоти першими відкрили рахунок з пенальті, але українці, завдяки дальньому удару Милевського (меншою мірою) та рикошету (більшою), рахунок зрівняли. Робити якісь висновки з цього матчу можна, хіба що підрахувавши наші улюблені ТТД... А з точки зору пересічного вболівальника здалося,

що футболісти, які мали б справді бігати, немов скажені, і доводити коучу свою профпридатність, наслухалися Володимира Семеновича Висоцького і діяли за принципом: «Так оставьте ненужные споры! Я себе уже все доказал!».

ЗАПЛАНОВАНИЙ ДЕБЮТ

Україна — Сербія — 2:0 (0:0).

26 березня, м. Київ. Стадіон «Динамо». 11000 глядачів.

Україна (1-4-1-3-2): Керно-зенко — Допилка, Чигринський, Мандзюк, Несмачний — Тимощук — Гусєв (Гай, 56), Назаренко, Голайдо (Воробей, 88) — Вороній (Милевський, 77), Шевченко (Гладкий, 87). Запасні: Шуст, Шевчук, Русол.

Голи: Шевченко (54), Назаренко (58).

Перед грою

Список викликаних футболістів

Воротарі: Олександр Шовковський (Динамо), Богдан Шуст (Шахтар)

Захисники: Олег Допилка (Динамо), Андрій Несмачний (Динамо), Андрій Русол (Дніпро), В'ячеслав Шевчук (Шахтар), Дмитро Чигринський (Шахтар), Олександр Кучер (Шахтар)

Півзахисники: Олексій Гай (Шахтар), Анатолій Тимощук (Зеніт), Олег Гусєв (Динамо), Тарас Михалик (Динамо), Денис Голайдо (Таврія), Руслан Ротань (Дніпро), Сергій Назаренко (Дніпро)

Нападники: Андрій Шевченко (Челсі), Андрій Вороній (Ліверпуль), Андрій Воробей (Дніпро), Олександр Гладкий (Шахтар), Артем Кравець (Динамо)

Цього разу в пару до Шовковського викликали Шуста. Серед захисників зміни теж були дуже мінімальними. Якщо минулого разу їх було вісім, то цього разу просто не запросили Єгерського, і їх стало сім. Протилежна картина спостерігалася в лінії півзахисту. Олексій Олександрович до тих шести хавбеків, що були минулого разу, запросив ще й Дениса Голайда. Найбільших пертурбацій зазнала лінія нападу. Артем Милевський залишився в таборі свого клубу, а йому на заміну приїхали відразу двоє − Андрій Вороній, який одужав від травми, та Артем Кравець, який був у Сьоміна в фаворі.

Але вже напередодні матчу травми отримали Кравець, Шовковський та Ротань, і Михайличенко зробив подарунок Милевському та Кернозенку.

Тактика

У порівнянні з минулим матчем Михайличенко вирішив потішити нас атакувальною тактикою. Але почнемо знову з дивного. Вибачте, якщо це контрольні матчі, тобто такі, де можна (і треба!) перевіряти найближчий резерв, то чому в основі замість молодого Шуста виходить Кернозенко, про перспективність якого потрібно було говорити ще років п'ятнадцять тому. Може, Олексій Олександрович за довгі роки кар'єри В'ячеслава так і не зрозумів, якого рівня цей воротар, а може, хвилювався за власний дебют у ролі тренера «націоналки» на Батьківщині? Праворуч у захисті знову з'явився Допилка, а в центрі (і це правильно!) нова пара центральних оборонців Чигринський—Мандзюк (хоча Віталій уже почав себе зарекомендовувати як правий захисник). Ліворуч вийшов Несмачний, єдиний конкурент Шевчука на той момент.

Зрозуміло, що єдиним опорним став Тимощук. У тріо атакувальних хавбеків зміна лише одна: ліворуч замість Ротаня вийшов швидкісний Голайдо. Пара нападників була класичною — Шевченко — Вороній.

Гра

Наші бігали жвавенько (не останню роль зіграла й не дуже тепла погода) і повністю переграли інертних сербів. Особливо це було видно в другому таймі, коли ввійшли у гру Назаренко та Голайдо, які в першій половині припускалися багато браку. Кримський дебютант навіть узяв участь у створенні гола. Саме його удар переправив у сітку Шевченко. Коротше кажучи, відіграли добре. А найприємнішим стало те, що навіть після двох голів наші не зупинилися і продовжили тиск на ворота сербів. Ходили, до речі, чутки, що серби не дуже пручалися цьому результату. Такому потрібному для доброго гумору Олексія Олександровича.

+++


Моніторинг телеефіру

 

 

Понеділок-вівторок, 15-16.12.08 (запис)

 

 

1. Телеканал «24 канал»

 

Програма «Новини спорт», 16.12.08, 02:20

 

1) Англійський «Манчестер Юнайтед» готується вступити в боротьбу за трофей Клубного чемпіонату світу. «Манкуніанці» в півфіналі зустрічатимуться з японською «Гамбою Осакою».

2) Президент ФІФА З. Блаттер спростував чутки про перенесення Чемпіонату світу-2010. Блаттер запевнив, що мундиаль пройде саме в ПАР. 

 

+++

 

2. Телеканал «СТБ»

 

Програма «Вікна спорт», 16.12.08, 00:40

 

1) В традиційному іспанському ель-класіко «Барселона» − «Реал», переконливу перемогу святкували «каталонці» 2:0. Голами відзначились Етоʼо та Мессі. 

 

+++

3. Телеканал «5 канал»

 

Програма «Час спорту», 16.12.08, 00:20

1) Сюжет про приїзд англійського «Манчестер Юнайтед» на Клубний чемпіонат світу, що проходить в Токіо. Стартуватиме «МЮ» з півфіналу матчем проти місцевої «Гамба Осака».

2) Автор сюжету: «У тому, що ПАР спроможна провести ЧС-2010 року на належному рівні багато хто сумнівався ще від тієї миті, як країна виборола це право. Причиною таких песимістичних настроїв були і низький рівень транспортної інфраструктури, і кволе будівництво спортивних споруд, і рівень злочинності, який у цій африканській країні один з найвищих у світі. Зепп Блаттер увесь час залишався чи не головним захисником ПАР. У понеділок на спеціальний прес-конференції в Токіо президент ФІФА остаточно підтвердив − Чемпіонат світу-2010 пройде у ПАР. При цьому Блаттер наголосив, що ніякі запасні варіанти не розглядаються. «Я пишаюсь своїм рішенням. Впродовж 34 років я мріяв провести ЧС в Африці і тепер це моє дітище» − зазначив Блаттер. 

+++

4. Телерадіокомпанія «Україна»

 

Програма «События спорт», 15.12.08, 19:25 

 

1) Огляд матчів звітного туру в європейських чемпіонатах.

 

+++

5. Телеканал «Новий канал»

 

Програма «Спорт репортер», 15.12.08, 19:15

1) До Хуан де Рамоса в історії “Реалу” було троє ентренадорів, яким, ставши біля керма команди, довелося у чемпіонаті розпочинати з матчу проти “Барселони”.

 

Жодному з тренерів в різні часи не вдалося виграти в подібних поєдинках. Не став унікумом і Рамос, як і його попередники, попавши під розстріл. “Синьо-гранатові” забили двічі на останніх хвилинах.

 

Настільки пізні голи Пепе Гвардіола пояснює тим, що його футболісти начиталися преси, в якій “Барселоні” передрікали найбільший розгром “Реалу” в історії “ель-класико”, і з перших хвилин хотіли бігти швидше за м’яч. Каталонці таки встановили досягнення, але в іншому.

 

Після перемоги 2:0 на ледь повзучий “Реал” тепер вони споглядають з висоти пташиного польоту: 12-очковий відрив від принципового опонента після 15-ти турів − рекордний для “Барси” в історії новітньої Примери. “Реал” вже шостий.

 

Найближчими ж до лідера на відстані восьми очок є “Валенсія” та “Севілья”. “Кажани” здобули вольову перемогу над “Еспаньйолом” 2:1, а «андалузці» мінімально подужали “Вільярреал”.

 

+++

 

6. Телерадіокомпанія «Київ»

 

Програма «СТН спорт», 15.12.08, 21:25

 

1) Ведучий: «ПФЛ на порозі змін. Від завтра керуватиме нею новий очільник, а її поки що чинний керівник вже готовий поступитися своїм місцем».

 

Автор сюжету: «У кабінеті президента ПФЛ Р. Сафіулліна усе говорить, що від завтра у цій кімнаті хазяйнуватиме новий господар. А Сафіуллін після 8 років президентства в ПФЛ залишить цю посаду».

 

Р. Сафіуллін: «Длительное время, всегда, мою фамилию связывали с «Шахтером». Да я выходец из ФК «Шахтер», но как может руководить ПФЛ выходец одного из клубов. Поэтому, чтобы не было таких разговоров, я и принял такого рода решение».

 

Автор сюжету: «На посаду нового президента ПФЛ претендують 5 осіб. Під першим номером переліку Мілетій Бальчос − заступник голови комітету ФФУ. Другий номер − Юрій Малишев. Прес-аташе збірної України. Третій у списку С. Мохник − заступник ген. директора ФК «Динамо». Анатолій Ревуцький, президент ФК «Прикарпаття» під номером 4. І замикає п’ятірку виконавчий директор ПФЛ Святослав Сирота. Цікаво, що від самого початку був і чинний президент ПФЛ Р. Сафіуллін. Однак сам Сафіуллін доклав чимало зусиль, щоб не відповідати вимогам справжнього кандидата».

 

Р. Сафіуллін: «Он должен быть выдвинут клубом, он должен написать заявление, я не писал, он должен опубликовать программу. Вот я только одно выполнил требование, то есть меня предложили. Поэтому я по Уставу не отвечаю».

 

Автор сюжету: «Тож ім’я нового президента ПФЛ стане відоме вже завтра, але ним точно не буде Р. Сафіуллін».       

        

+++          

 

7. Телеканал «ICTV»

 

Програма «Факти спорт», 16.12.08, 01:20

1) Ведучий: «Львів активно готується до Чемпіонату Європи-2012 року. Міська влада запевняє − будівництво стадіону не зупинять. Сьогодні влада запевняє, що будівництво стадіону ніяк не позначиться на освіті, медицині та інших важливих сферах міста. Все дуже просто, арену фінансують не з міського бюджету, а з приватних інвестицій. Якщо ж цього буде не достатньо, банки дадуть кредит. Криза львів’ян не бентежить, вони переконані, що банки залюбки дадуть кредити під гарантії міста. Можна випустити і міські облігації, але в будь-якому разі, будівництво стадіону не припинять і Львів отримає матчі чемпіонату».

2) Президент ФІФА З. Блаттер спростував чутки про перенесення Чемпіонату світу-2010. Блаттер запевнив, що мундиаль пройде саме в ПАР. 

3) Огляд матчів звітного туру в європейських чемпіонатах. 

+++

8. Телеканал «Мегаспорт»

 

Програма «Мегафон», 16.12.08, 06:30

 

1) В Іспанїі в неділю відбувся другий за значимістю, після «Ель Класіко», матч 15 туру Прімери. В очній дуелі зустрічалися сусіди по турнірній таблиці − «Севілья» і «Вільяреал». На всіх, хто прагнув голепаду, чекало розчарування − команди розродилися лише одним м’ячем. І той викликав цілу хвилю суперечок. Його під завісу першого тайму на свій рахунок записав Ренато. Щоправда, як показав повтор, забитий цей м’яч був з офсайду. Вже у другому таймі «Вільяреал» залишився в меншості. Цілком справедливе вилучення за брутальність заробив Хосеба Льоренте. Та скористатись більшістю «Севілья» не зуміла, в підсумку − 1:0.

 

«Барселона» − одноосібний лідер першості. По 30 пунктів мають «Валенсія» і «Севілья», яка завдяки перемозі над «Вільяреалом» піднялася на 3 місце. Втім, «Жовта субмарина» також в зоні Ліги Чемпіонів. «Реал» на 6 сходинці. Аутсайдери Прімери «Мальорка», «Рекреатіво» і «Осасуна», однак щільність висока, тому на дні може опинитись і чинний володар 11 позиції.

 

Чемпіонат Іспанії. Primera. 15 тур

Альмерія 1 : 1 Расінг

Атлетік 3 : 0 Спортінг

Хетафе 4 : 1 Мальорка

Малага 2 : 0 Нумансія

Рекреатіво 1 : 0 Осасуна

Вальядолід 3 : 0 Депортіво

Севілья 1 : 0 Вільяреал

Атлетіко 2 : 0 Бетіс.

 

2) Німецький «Хоффенхайм» творить історію. Дебютант німецького вищого дивізіону став зимовим чемпіоном Бундесліги! Вперше в історії німецького чемпіонату новачок еліти вирушає на різдвяні канікули з першої позиції. Для цього «Хоффенхайму» вдома потрібно було не програти міцному «Шальке» в матчі 17 туру. «Хоффен» з цим завданням впорався. Хоча й не без певної допомоги арбітра, який на 57 хвилині вилучив з поля гравця «Шальке» Джермейна Джонса. До того моменту Гельзенкірхен вів у рахунку 1:0. Однак, «Хоффенхайм» спромігся встановити паритет завдяки голу Селіма Тебера. У підсумку 1:1.

 

«Хоффенхайм» має однакову кількість очок із «Баварією», однак завдяки кращій різниці забитих і пропущених м’ячів маловідомий вискочка посідає перше місце. На третій позиції «Герта» Андрія Вороніна. Аутсайдери чемпіонату «Енергі», «Бохум» та менхенгладбахська «Боруссія».

+++

9. Телеканал «Мегаспорт»

 

Аналітична програма «Відверто про футбол», 15.12.08, 20:40

1) Гість програми міський голова Львову Андрій Садовий, який розповів про підготовку львів’ян до Чемпіонату Європи-2012.

Основні питання, про які йшла мова:

− підтримка інших видів спорту у контексті підготовки до Євро-2012;

− спорудження нової арени, проведення тендеру на будівництво;

− будівництво аеропорту, готелів та транспортної інфраструктури.

Повна текстова версія програми з’явиться пізніше. 

+++

10. Телерадіокомпанія «Ера»

 

Програма «Спорт», 15.12.08, 23:55

 

1) Інформація про те, що мадридський «Реал» зацікавлений у послугах капітана донецького «Шахтаря» Д. Срни.
Підписатися на новини