Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет − нейтральные оценки
Олександр Красильніков: «Севастополю є над чим працювати»
Ffu.org.ua
16.10.08
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна» кореспондент Інформ-служби ФФУ поспілкувався із головою міської Федерації футболу Севастополя (ФФС) Олександром Красильніковим.
− Олександре Львовичу, яким нині є футбольне господарство Севастополя?
− Щорічно у нас проводяться три основні турніри. У місцевій прем'єр-лізі беруть участь 6 колективів, які з’ясовують стосунки у чотири кола. У першості виступають 12 команд, у розіграші Кубка міста − 18. До того ж цього року був проведений дебютний матч за Суперкубок Севастополя. Додам, що 12 колективів беруть участь у футзальній першості, вже кілька років у місті проводяться чемпіонат і Кубок з пляжного футболу − на спеціально збудованому для нього стадіоні.
Також пропагується у Севастополі футбол ветеранів. Наш представник − трикратний чемпіон і трикратний володар Кубка Криму. Згадаю і про місцеву команду інвалідів, яка є призером національної першості серед спортсменів із порушенням слуху.
− Як обстоять справи із розвитком дитячо-юнацького футболу в Севастополі?
− Наші юнаки змагаються у трьох вікових групах, до того ж ФФС організує для них першість з пляжного футболу. У турнірах на призи клубу «Шкіряний м'яч» цього року брали участь близько півтори тисячі хлопців, у першості Севастополя серед навчальних закладів − близько 1700. Вдруге наша федерація виступає у ролі співорганізатора чемпіонату міста з дворового футболу (дві вікові категорії − для юнаків, одна − для дівчинок), куди останнього разу заявилися понад 130 команд.
У нас функціонують футбольна школа ПФК «Севастополь», СДЮШОР №5, а також відділення футболу у трьох ДЮСШ. До речі, збірна команда юнаків «ПФК «Севастополь» − СДЮШОР №5» бере участь у чемпіонаті ДЮФЛ України серед команд вищої ліги у чотирьох віках.
− А як щодо якості стадіонів? В яких умовах доводиться тренуватися і грати севастопольським футболістам?
− У місті налічується сім арен, дві з яких зараз перебувають на реконструкції. Роботи на «Гірнику» плануємо закінчити наступною весною, а ось про те, коли буде «розморожено» фізкультурно-оздоровчий комплекс «Таврика», говорити складно… До якого відомства зараз належить цій стадіон, досі вирішується судовими інстанціями.
На жаль, інші п’ять арен не відповідають вимогам ФФУ. Та й взагалі умови для тренувань і змагань у Севастополі − незадовільні: футбольні поля низької якості, штучне покриття на дитячих футбольних майданчиках експлуатується вже по 4-5 років, і його необхідно міняти.
− Чи відчувається в місті дефіцит кваліфікованих тренерських кадрів?
− Певно, що так. Адже ліцензії ФФУ мають лише 12 наставників. На мій погляд, Севастополю необхідно мати принаймні вдвічі більше таких фахівців.
− За рахунок чого забезпечується робота міської федерації? Чи допомагають їй влада, ФФУ?
− Щорічно з міського бюджету на розвиток тутешнього футболу виділяється 150 тисяч гривень. Втім, з урахуванням тих проблем, про які я вже казав, цієї суми явно недостатньо. Федерація футболу України зі свого боку виділила для потреб ФФС автотранспорт, комп'ютер і 50 тисяч гривень, а також допомогла облаштувати дитячі футбольні майданчики зі штучним покриттям.
− Чи існує в Севастополі власна програма розвитку футболу?
− Так, відповідна програма на 2004-2008 роки була прийнята сесією міської Ради у грудні 2003-го. Її основні напрямки − підвищення якості дитячо-юнацького та поліпшення матеріально-технічної бази дитячого, аматорського і професіонального футболу. Щодо першої частини програми, то ми, вважаю, досягли певних успіхів. Проте із розвитком матеріально-технічної бази, за великим рахунком, справи кепські.
Зараз ФФС закінчує розробку нової програми − на період з 2009-го по 2013 роки. Сподіваюся, вона буде виконана, адже у ці строки пройде Євро-2012 − грандіозна подія для всієї України. У тому ж 2012-му відзначатиме 100-річний ювілей севастопольський футбол. Крім того, 10 років виповниться головній міській команді − ПФК «Севастополь»!
− До речі, як пропагується у місті футбол, і наскільки великий інтерес до нього?
− На мій погляд, пропаганді футболу у нас приділяється достатньо уваги. Наприклад, у газеті «Слава Севастополя», яка є інформаційним партнером ПФК «Севастополь» і ФФС, існує постійна рубрика відповідної тематики. Видається в місті і спеціалізований щотижневик «Футбол». На двох телеканалах − « Девком-Інформ +» та «Народному каналі» − в ефір виходять щотижневі передачі, присвячені грі мільйонів.
Завдяки ПФК «Севастополь», який успішно виступає у національній першості серед команд першої ліги, у нас взагалі спостерігається справжній футбольний бум. За домашніми матчами улюбленого клубу зазвичай спостерігає численна глядацька аудиторія − не менше чотирьох тисяч вболівальників. Має свою групу підтримки навіть щойно створена молодіжна команда, яка грає у другому дивізіоні. Не обділений увагою публіки і колектив ПФС, що виступає не тільки у футзальній першості, але й в елітній національній лізі з пляжного футболу, в якій цього року він досяг Суперфіналу.
Сподіваюся, севастопольський футбол і надалі розвиватиметься швидкими темпами, адже ми знаємо, над чим нам треба працювати.
+++
Президент провів зустріч з Керівником Бюро національної безпеки Республіки Польща
President.gov.ua
16.10.08
ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА
Співрозмовники обговорили широке коло питань двостороннього співробітництва України та Польщі, зокрема, розвиток політичного діалогу, співпрацю у сфері проведення Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012 та питання енергетичної безпеки.(…)
+++
Будівництво стадіону у Львові зірвано
Inozmi.glavred.info
15.10.08
Не зійшлися в ціні! Стадіону у Львові не буде? Німецька Financial Times Deutschland з посиланням на пресову агенцію dpa повідомляє, що австрійський концерн, який отримав підряд на спорудження стадіону у Львові, відмовився від будівництва.
Підготовка до Євро-2012 в Україні та Польщі ніяк не ввійде в спокійне русло. У Львові, одному з чотирьох міст, де мають відбутися матчі, наразі зірвано будівництво стадіону.
Австрійський концерн, який спорудив «Альянц-Арену» у Мюнхені, відмовився від підряду на будівництво стадіону попри те, що дозвіл на його зведення вже отримано. Причина − не вдалося домовитись з міською владою Львова про фінансові умови будівництва арени. За інформацією, отриманою від концерну, місто готово було сплатити 85 мільйонів євро, а вимоги фірми були значно вищими.
«Кожен, хто займається спорудженням стадіонів, знає що збудувати за такі гроші − нереально», − повідомила німецькому інформагентству dpa речниця концерну, підтвердивши інформацію, що з’явилася у газеті Bild. Концерн, який вона представляє, не хоче зіпсувати свою добру репутацію, беручись за замовлення на спорудження стадіону, яке він потім не зможе виконати. Речниця відмовилася повідомити, яку суму хотів отримати концерн.
Рішення було прийнято ще десятого жовтня. «Будівництво цього стадіону, враховуючи вимоги клієнта, що перевищують рівень вимог УЄФА, і, крім того, включають особливі побажання міста, за таку ціну реалізувати неможливо», − передала вона слова керівника концерну Романа Естербауера. Генеральний план будівництва вже готовий, всі необхідні дозволи отримано. «Що буде далі − ми не знаємо», − повідомила речниця.
Але в Україні − інше бачення ситуації. Відповідно до нього, будівельний концерн збільшив кошторис спорудження стадіону з 85 до 120 мільйонів євро, пояснивши це новою калькуляцією. Львівська міська рада, згідно повідомлень київських мас-медіа, у відповідь на це заявила про припинення переговорів. Депутати звинувачують концерн в «корупційній поведінці» і подали заяву до Генеральної прокуратури.
Тим часом, як повідомляють українські мас-медіа, львівський мер розпочав переговори з іншим будівельним концерном, що так само брав участь у тендері. Австрійська фірма одноголосно отримала підряд на будівництво стадіону шостого лютого 2008 року. На площі у 25 гектарів має бути споруджено стадіон із паркувальним майданчиком мінімум на 1200 місць, готелем і спорткомплексом. В будь-якому разі навіть у Львові вже мало хто вірить у те, що стадіон буде здано вчасно.
Оригiнал матерiалу:
http://www.ftd.de/sport/fussball/auslandsfussball/news/:Ukraine-S…
+++
У Луцьку вирішили, що для підготовки Євро-2012 потрібні будівельники, бармени та покоївки
Zaxid.net
16.10.08
У Луцьку пройшла нарада-семінар заступників директорів міських, міськрайонних та районних центрів зайнятості. Темою наради-семінару було визначення пріоритетів діяльності обласної служби зайнятості на 2009 рік. Про це повідомив власкор ZAXID.NET у Луцьку.
«Оскільки наближається Євро-2012, потрібно визначитися з тим, які професії будуть потрібні на ринку праці. Якщо для будівництва транспортних сполучень − це дорожники, будівельники, для роботи в готелях, кафе − це покоївки, бармени, кухарі, інші професії. А щодо громадських робіт, то вони повинні бути і додатковим заробітком, і стимулом для подальшого працевлаштування, а також забезпечувати благоустрій міста», − зазначила перший заступник Волинського обласного центру зайнятості Світлана Мишковець.
+++
Мер Львова мав би подати у відставку, якщо місто втратить право на проведення Євро-2012, − заява
Zaxid.net
16.10.08
Фракція «Пори» у Львівській міськраді вимагає публічної заяви мера Львова Андрія Садового про його особисту відповідальність за підготовку Львова до Євро-2012, а у випадку втрати можливості проведення чемпіонату − його відмови від посади міського голови та від подальшого балотування на будь-які посади в Україні. Про це під час засідання сесії Львівської міської ради заявив депутат Львівської міської ради від ГП «Пора» Петро Соболь.
Зокрема, у заяві йдеться, що «Пора» до 30 жовтня вимагає представити депутатському корпусу та громаді Львова детальні календарні плани робіт щодо будівництва та реконструкції кожного об’єкта до Євро-2012, а також створити підприємство «Дирекція з підготовки Львова до Євро-2012». Окрім цього, «Пора» вимагає від ЛМР визначитися з джерелами фінансування та генпідрядником, і, в першу чергу, зосередитися на переговорах з львівськими будівельними компаніями.
«Пористи» рекомендують меру делегувати більше повноважень та відповідальності виконавчим органам міськради, які беруть участь у підготовці міста до чемпіонату.
Окрім того, «Пора» занепокоєна станом підготовки до Євро і вимагає припинити всі суперечки довкола цього питання.
«Звіт міського голови щодо підготовки до Євро-2012 не можна розцінювати як звіт, а швидше можна розглядати як інформацію про частково зроблену роботу… Виконана робота є недостатньою та потребує значних доопрацювань», − зазначив Петро Соболь.
+++
Чат-конференция Министра по делам семьи, молодежи и спорта
Korrespondent.net
16.10.08
ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА
Когда в стране начнется реальная подготовка к Евро-2012?
Подготовка к Евро-2012 уже происходит полным ходом. На сегодняшний день утвержденная госпрограмма, сформирована вертикаль органов власти от совета, который возглавляет Президент, до отделов, управлений в органах центральной и местной власти, а также в принимающих городах. Идет в соответствии с программой финансирование всех проектов связанных с евро-2012. Налажен полноценной коммуникация, работа с УЕФА и с нашими польскими партнерами. Самые сложные проекты − сегодня вошли в плановый характер организации: НСК Олимпийский. На сегодня закончен демонтаж Троицкого, которые были выполнены в точно поставленный срок − 100 дней. 14-го вечером закончилась работа техники. Сейчас − благоустройство территории. Мы получили от проектировщика концептуальный проект, который проходит экспертизу в госархитектурной инспекции и до 5-го ноября мы планируем закончить экспертизу и утвердить проект и смету. Уже сегодня на НСК начата подготовительные работы к новому строительству. По утвержденному плану полноценно они начнутся в начале декабря. Сегодня в вопросе НСК мы выдерживаем все сроки и графики УЕФА, а по некоторым позициям имеем опережение. Единственная проблема − стадион во Львове. Но я уверен, что в ближайшее время окончательное решение будет принято и работы начнутся. Практически по всем аэропортам тоже есть решения, думаю, что там тоже не будет задержек с реализацией. Гостиницы и тренировочные центры в большинстве случает тоже все работы идут в соответствии с планом. Уверен, что план 2008 по подготовке к Евро будет выполнен в максимальных объемах. На следующий год есть определенный набор задач. Уверен, что политическая ситуация никоим образом не повлияет на подготовку к Евро-2012. Министерство отвечает за подготовку спортивных объектов, тренировочных центров и фанзон. На сегодня я не вижу ни одной проблемы по проектам, за которые отвечает министерство.(…)
(…)Почему во Львове так затянулась подготовка к 2012. Это было спланировано?
Я уверен, что Львов выйдет из той сложной ситуации, в которой оказался, и будет принимать матчи Евро-2012. Уверен, что будет найдено решение по строительству стадиона и аэропорта. На протяжении последних 4 дней во Львове работала спецгруппа министерства во главе с заместителем министра Ростиславом Карандеевым, которая детально проанализировала ситуацию по подготовке Львова, дала необходимые рекомендации и выразила замечания городским властям. У Львова еще есть время для устранения всех недостатков. Уверен, что хватит мудрости у мэра Львова Садового и депутатов горсовета для реализации исторического шанса для города. Я лично поддерживаю Львов, как принимающий город, и буду впредь это делать. Львовские власти четко понимают, что им дышат в затылок Харьков и Одесса, поэтому вылет Львова из принимающих городов не критичен, но очень нежелателен и неприятен.(…)
+++
Червоненко: Днепропетровцы могут спать спокойно!
Komitet12.org.ua
16.10.08
Глава Национального агентства по подготовке к Евро-2012 сегодня работает в Днепропетровске − сообщает корреспондент сайта Комитет ЧЕ-12.Первым объектом, с которым ознакомился Евгений Червоненко был «Аэропорт «Днепропетровск». Затем глава Нацагенства переместился на новый стадион «Днепр», чтобы понять, насколько проблематичным является для этой арены недостающее количество мест для болельщиков. Как известно, на тридцатиоднотысячнике не хватает 2 тысячи мест, но руководство стадиона заверило, они разберут верхние ряды и сократят расстояние между сиденьями. За счет этой небольшой реконструкции, которая обойдется примерно в 300 тысяч гривен, стадион и наберет необходимое по требованиям УЕФА количество мест для зрителей. С «Днепра» Евгений Червоненко переместился на две строительные площадки, где возводятся гостиницы специально для чемпионата Европы по футболу. В целом, глава Национального агентства по подготовке к Евро 2012 остался доволен увиденным и подчеркнул, что Днепропетровск одним из первых украинских городов будет полностью готов к футбольному празднику. «Первое впечатление от визита на фоне всего, что сейчас происходит в стране, Днепропетровск и Донецк − те города, где не говорят, а делают. По крайней мере, за этот город я не волнуюсь, уверен, что Днепропетровск достойно представит Украину во время Евро-2012. Проблему аэропорта мы обсудили, те замечания, которые есть по стадиону это вообще не проблема, паркинг строится. Вобщем, днепропетровцы могут спать спокойно, их город никогда не станет резервным!» − подчеркнул Евгений Червоненко.
+++
Андрей Воронин: «Может, Алексей Михайличенко и прав, но ситуация получилась некрасивая...»
Андрей Майдебура
Novaya.com.ua
15.10.08
Андрей ВОРОНИН: «Может, Алексей Михайличенко и прав, но ситуация получилась некрасивая...» В английском «Ливерпуле» он стал заложником активной трансферной политики и был обречен на роль запасного. Менеджеру Андрея Воронина пришлось приложить немало усилий, чтобы найти для подопечного приемлемый вариант продолжения карьеры. Но на этом неприятности не закончились: только одессит, отправившийся на правах аренды в «Герту», успел забить первый гол за берлинский клуб, как случился скандал − в матче Украина − Хорватия главный тренер нашей команды Алексей Михайличенко не выпустил футболиста даже на замену. И это в тот день, когда супруга Юлия подарила Андрею дочь…
− Почему не сыграл, не знаю, − не скрывая эмоций, рассказывает нападающий. − Если кто-то скажет, что я перегорел из-за того, что моя жена оказалась на родильном столе, то это неправда. Наоборот, я был очень рад тому, что роды прошли удачно, получил заряд положительных эмоций и с огромным желанием готовился к поединку. Но, видимо, я по каким-то причинам не попадаю в планы Михайличенко. В матче против Казахстана он выпустил меня на поле на 89-й минуте, а теперь вообще проигнорировал. Если бы я знал, что так получится, лучше бы поддержал Юлю в больнице. Всегда мечтал выступать в сборной Украины, но при таком отношении…
− Тренер сказал, что ты в последнее время провел слишком много матчей за «Герту» и выглядел уставшим.
− Мой график действительно получился очень насыщенным − почти каждую неделю по две игры. Но за время пребывания в лагере сборной вполне можно было восстановить кондиции. Это элементарная вещь − соответственные нагрузки, витамины, восстановительные процедуры. В конце концов, минут на двадцать меня в любом случае хватило бы, даже если тренер не был уверен в том, что я готов провести весь матч. Но по каким-то причинам он решил обойтись без меня. Может быть, Михайличенко и прав, но ситуация получилась некрасивая − и на родах не присутствовал, и на поле не вышел.
− Тебе действительно было о чем переживать, ведь совершить переезд из Ливерпуля в Берлин с женой, которая находилась на восьмом месяце беременности, и с годовалым сыном на руках − серьезное испытание.
− Вообще-то мы настраивались, что девочка появится на свет числа 18-го, но, как это часто бывает, точную дату никто не знает, только приблизительную. А путешествия по маршруту Ливерпуль − Берлин − Ливерпуль − Берлин и вообще первые три недели сентября получились нелегкими.
Все ведь решилось буквально за полдня. Вначале перелет в Германию, ознакомительный, потом вернулись в Англию, Юля осталась собирать вещи, а я рванул в лагерь «Герты», потому что сезон был уже в разгаре. И только когда из гостиницы перебрался в съемную квартиру, семья прибыла ко мне. Квартиру в Ливерпуле сдали, а покупать в Берлине свою не вижу смысла − ведь я выступаю на правах аренды. Контракт-то у меня с «Ливерпулем».
− Шансов остаться в английской команде на самом деле не было?
− Получилось так, что прошлым летом тренер «Ливерпуля» Рафа Бенитес приобрел дорогостоящего нападающего Фернандо Торреса из «Атлетико», а нынешним − Робби Кина из «Тоттенхэма». Это уже своего рода стратегический момент: тренер не может оставлять в запасе футболистов, на приглашение которых потрачены десятки миллионов евро. Остальным нужно перебиваться крохами с барского стола. Честной конкуренцией там и не пахло, хотя как раз я во время предсезонной подготовки выглядел очень даже ничего − играл, забил три мяча. Но все уперлось в звездный статус Торреса с Кином, а мне такой подход не нравится. Поэтому мы с менеджером Андреем Головашем начали искать другие варианты. Я хочу играть в футбол и зарабатывать деньги, а не просто получать их.
Предложений хватало, но некоторые по каким-то непонятным причинам не устраивали англичан, некоторые − меня лично. Время шло, и хорошо, что появилась возможность договориться с «Гертой». Конечно, это не «Ливерпуль», но берлинцы тоже выступают в еврокубках (а это было одним из обязательных условий при переходе), к тому же с бундеслигой я знаком не понаслышке.
− Смена чемпионата и вообще обстановки прошла безболезненно?
− Я ведь лишь год не был в бундеслиге, хотя разницу, конечно же, успел ощутить − и прошлым летом, и нынешним. В Англии футбол другой, это правда, однако в Германии я не новичок. Язык знаю, многих игроков и тренеров тоже. Времени для адаптации, словом, не требовалось.
− Не жалеешь, что в прошлом сезоне сорвался в премьер-лигу?
− Играть в великом клубе вроде «Ливерпуля» − мечта для любого футболиста. И далеко не всем удается ее осуществить. Рад, что выступал в такой команде и оставил след в виде забитых мячей. Пусть их было не так много, как хотелось, но на то была объективная причина в виде травмы. В любом случае не считаю этот год потерянным временем. В Ливерпуле все буквально помешаны на футболе и любимой команде − ощущения непередаваемые, только ради этого можно было год провести в красной футболке.
− А как ты считаешь, шансы вернуться имеются?
− Изменится подход тренера в отношении конкуренции за место в составе − почему бы и нет. Правда, для этого нужно показать себя с лучшей стороны в «Герте». А вообще загадывать не хотелось бы. Неизвестно, что произойдет за восемь месяцев, которые нужно прожить до окончания арендного соглашения. Может, мне не захочется возвращаться в «Ливерпуль», а может, в «Ливерпуле» откажутся иметь со мной дело.
− В «Герте» ты шесть матчей не мог забить. Привыкал к новым партнерам? Как вообще тебя приняли в Берлине?
− Встретили очень хорошо. Меня и раньше неплохо знали в бундеслиге, а после года, проведенного в великом клубе, отношение стало еще более уважительным. По крайней мере, интервью сейчас берут чаще, чем раньше (смеется). А что касается затянувшегося голевого молчания, то моментов хватало. Старался не забивать себе этим голову, ведь знал, что рано или поздно прорвет.
− Однако особой радости по поводу долгожданного гола ты не проявил. Почему?
− Дело в том, что мы играли в Леверкузене, в городе, где я провел не самых плохих три сезона. С болельщиками «Байера» я поддерживал хорошие отношения, они тоже ко мне относились с теплотой. Поэтому постарался понять их эмоции и лишний раз не будоражить чувства. Когда твоя команда на родном стадионе пропускает решающий мяч на 89-й минуте от своего бывшего футболиста, ощущения не из приятных. Хотя сдерживать себя было трудно − гол-то яркий получился, тем более победный.
− Волею жребия «Герта» оказалась соперником «Металлиста» в групповом турнире Кубка УЕФА…
− Компания у нас интересная − «Олимпиакос», «Бенфика» и «Галатасарай». Думаю, все понимают, что в такой группе всем придется непросто, но мы верим в свои силы. У «Герты» есть лидеры, хорошо известные в Европе, − хорват Йосип Шимунич, немец Арне Фридрих, серб Марко Пантелич, так что команде есть на кого опираться. Мы и в чемпионате Германии будем сражаться за пропуск в еврокубки. Кстати, за «Металлистом» я наблюдал в прошлом году, когда харьковчане приезжали в Ливерпуль на матч с «Эвертоном». Хорошая команда у Мирона Маркевича, играющая. Буду ждать выезда в Харьков с особым настроением. Против украинских клубов я выступал только однажды − против «Динамо» в Лиге чемпионов. Лишняя возможность еще раз приехать в Украину − чем не повод для радости?
− И последний вопрос. Как вы оцениваете игру сборной Украины в матче с Хорватией и наши перспективы после потери двух очков в домашнем противостоянии с основным конкурентом?
− Сложно говорить об игре команды, когда ты остаешься в запасе. Я очень хотел выйти на поле и помочь ребятам, но увы… Сам же матч получился непростой, но никто и не ждал, что будет легко. Конечно, у нас получалось далеко не все, но я считаю, ребята − молодцы, они сражались, выкладывались на все сто. Да, не смогли победить, однако ничья − не самый плохой вариант. А что касается наших перспектив в отборе к ЧМ-2010, то логичней к этому вопросу будет вернуться следующей осенью. Впереди еще куча матчей и шансов на путевки в ЮАР в нашей группе не утратил ни один из реальных претендентов.
Андрей Воронин − лучший бомбардир чемпионата Германии среди футболистов из бывшего СССР. На его счету 38 мячей в 122 матчах (первый − в мае 1998-го, 38-й − в октябре 2008-го), а на первое место в этом реестре он пробился еще в сезоне-2006/2007, перед отъездом в «Ливерпуль».
До одессита пальма первенства принадлежала знаменитому в первой половине 90-х воспитаннику московского «Динамо» Сергею Кирьякову (34 гола в 174 играх), который выступал за «Карлсруэ», а последние голы в бундеслиге забил в чемпионате-1998/1999 в составе «Гамбурга». В пятерку лучших входят два представителя Грузии − Александр Иашвили (30 точных ударов, 181 поединок) и Леван Кобиашвили (28, 261), а также россиянин Иван Саенко (18, 83).
Впрочем, последний уже вернулся на родину, где выступает за московский «Спартак», а вот оба грузина еще могут улучшить свои показатели, поскольку Иашвили играет в «Карлсруэ», а Кобиашвили в «Шальке». Если же брать отдельно украинских футболистов, то следом за Ворониным расположились Юрий Максимов (9 голов в 69 играх), Виктор Скрипник (7, 137), Владимир Лютый (6, 39) и Игорь Беланов (4, 24).
Послесловие
Хватит кланяться!
Отборочный поединок ЧМ-2010 Украина − Хорватия оставил двоякое впечатление. С одной стороны, ничья − не самый плохой результат для команды Алексея Михайличенко, с другой − слишком уж с большой оглядкой на тылы действовали «сине-желтые» в домашнем матче с основным конкурентом, по поводу чего и получили порцию критики от СМИ. А что думают по этому поводу футбольные специалисты? В качестве эксперта «Новой» выступает заслуженный тренер Украины Анатолий Заяев:
− В субботу со стороны нашей команды я увидел игру на ничью. Но, учитывая силу соперника и то, что к этому матчу подопечные Михайличенко подошли без очковых потерь, я не стал бы обвинять тренерский штаб в чрезмерной осторожности. Сборная Украины значительно изменила состав, и уверенности некоторым ее игрокам еще не хватает. Да и по части индивидуального мастерства хорваты все же будут посильнее наших.
Что положительного можно отметить в игре украинской команды? Мы достаточно надежно оборонялись, футболисты неплохо страховали друг друга, а когда дело все же доходило до опасных моментов у наших ворот, отлично действовал голкипер Пятов.
Но вот в атаке, особенно, это касается второго тайма, дело обстояло, неважно. Хотя Михайличенко, на мой взгляд, поступил правильно, выставив на острие одного Шевченко.
Неудивительно, что хорватские защитники уделяли обладателю «Золотого мяча»-2004 повышенное внимание. Жаль только, что, имея пару неплохих моментов для взятия ворот, Шевченко не смог их поразить. Поэтому я не поставлю ему даже «четверку» по пятибалльной системе. Это касается и большинства других игроков, призванных созидать. У Алиева явно сбился прицел. Инертен был Назаренко. Голайдо в одной из атак вместо того, чтобы выдать партнеру диагональную голевую передачу, подарил мяч вратарю соперников. Вдобавок почти все наши футболисты непозволительно часто грешили неточными передачами в центре поля.
Словом, в атаке нам необходимо прибавлять, но на данном этапе главное для сборной Украины − результат. Ничья же с хорватами, как мне представляется, вполне приемлема с точки зрения турнирной стратегии. Да, впереди у нас два сложнейших выездных матча − против Англии и той же Хорватии. Но лично я верю, что с этими командами можно успешно соперничать и в гостях. Огромную роль тут сыграет психология. Наша беда (и это касается не только футбола) в том, что мы привыкли кланяться кому-то, вместо того чтобы выпрямиться и сделать так, чтобы кланялись нам. Михайличенко − с его-то авторитетом − может вселить в ребят уверенность. Круг кандидатов в сборную, извините за каламбур, округлился, наставник достаточно хорошо изучил возможности подопечных, и, думаю, в дальнейшем игра «сине-желтых» будет смотреться интересней.
+++
Сергій Стороженко − у гостях програми «Відверто про футбол»
Ua-football.com
16.10.08
− Вітаємо вас шановні друзі. В ефірі програма „Відверто про футбол”. Перше телевізійне ток-шоу про футбол представляє торгівельна марка „Оболонь”. В гостях у нас сьогодні перший президент Федерації футболу України і заступник харківської державної обласної адміністрації Сергій Стороженко. Сергій Михайлович, насамперед дозвольте привітати з тим, що збірна України нарешті відвідала Харків. Ви займалися організацією матчу з хорватами, які залишилися враження?
− По-перше організацією матчу займалася Федерація футболу України. Була команда, яка виконувала завдання президента ФФУ. Щодо самого матчу, то враження дуже позитивні. З точки зору організаційного та емоційного накалу цього матчу. Як з точки зору самого поєдинку, так і з точки зору підтримки вболівальників. Було дуже багато людей з Києва, Дніпропетровська, Одеси, Львова... Ми дуже вдячні всім, хто приїхав підтримати збірну. Підтримка була шалена.
− Які враження від самого матчу. Є дуже багато відгуків про гру збірної. В основному вони негативні. Багатьом гра не сподобалася навіть не зважаючи на те, що ми все же таки не програли.
− У футбольної громадськості є дві думки. Одна про те, що гра не вдалася. І по суті гри не було, особливо в другому таймі. І це ганьба, і тренер не такий, і склад не такий... Інша думка про те, що нам протистояв дуже серйозний опонент. І те, що ми змогли взяти одне очко, дуже важливо. Це пішло до турнірної скарбнички нашої команди. Я вважаю, що люди ходять на футбол для того, щоб побачити гру. Але, без результату також нічого не відбувається. Ми маємо результат, який вартий того, щоб його поважали.
− Ми, одні з фаворитів групи, вдома не грали на перемогу. Таке враження було. У вас такого враження не було? Ми з вами говоримо не як з першим віце-президентом ФФУ, а як з вболівальником та колишнім футболістом.
− Можна думати по різному. Ми, у Федерації футболу, поважаємо різні думки. Я очікував комбінаційної та атакуючої гри нашої збірної. Не вдалося. Ми зіграли так, як дозволив суперник. Але ми маємо досягнення − одне турнірне очко. Це може не подобатися тим, хто приходить на стадіон побачити гострий футбол та голи. Але про турнірну таблицю не слід забувати. Треба знайти якусь золоту середину. Щоб була і гра і результат. Як це зробити на ваш погляд?
− Шукаючи золоту середину ми можемо втратити гравців. Всі вже знають, що Андрій Воронін висловив своє незадоволення тим, що йому не дали зіграти. У нас футболістів рівня Вороніна далеко не мішок. До того ж харківський „Металіст” другий рік поспіль займає третє місце в чемпіонаті України. І вперше був викликаний, в останній момент, Валентин Слюсар. Який в підсумку так і не зіграв. Вам не здається дивною така ситуація?
− У кожного з нас може бути свій склад команди. Але його формує головний тренер.
− Але ми зараз зібралися, щоб поділитися своїми думками.
− Я готовий це зробити. Але ви повинні зрозуміти мене. Я не хочу називати прізвищ, кого поставив би я. Я не головний тренер, я функціонер, який повинен зробити для збірної все, щоб вона грала. За гру та склад відповідає головний тренер. Я також не розумію, чому такому гравцю як Вороніну не знайшлося місця в складі. Але це в компетенції головного тренера. Потрібно поважати його вибір. Безумовно буде серйозний розбір цього матчу. Безумовно головний тренер буде доповідати, чому він зробив так, а не по іншому. Я можу назвати 4-5 прізвищ, включаючи Вороніна, кого я очікував побачити у складі. Але ще хочу сказати, що за результат відповідає головний тренер.
− Проясніть ситуацію з Девічем. Він має право грати за збірну України?
− Девіч є громадянином України і має право виступати за національну збірну України. Коли його майстерність буде задовольняти головного тренера він, я впевнений, буде грати в збірній. На мій погляд, він зараз вже міг би бути викликаним до збірної.
− Під кінець матчу харківська публіка скандувала „Металіст!”, команда не задовольнила смаки харківської публіки.
− Я з вами погоджуюся, в Харкові вболівальники дуже добре розбирається в футболі і звикли до іншої гри. Комбінаційної, гостро атакуючої, результативної гри. Я також на це розраховував. І коли почали скандувати „Металіст!”, деякі не зрозуміли, до чого це. А це до того, що люди казали, що їм подобається. Який в них смак гри.
− Які зараз у Харкова перспективи щоб приймати і надалі матчі збірної?
− Знову вимушений вам сказати, що думки розділилися. Є люди, які кажуть, щоб команда більше не приїжджала і вони на збірну більше не підуть. Але таких людей дуже мало. Більшість людей звертається з проханням, щоб на стадіоні „Металіст” провели матч з Англією. Люди готові підтримати в Харкові збірну, але вони хочуть бачити видовищну гру. Ми будемо робити все для цього.
− Зараз на стадіоні „Металіст” почали проводити попередні роботи для того, щоб встановити дах. Чи може це завадити тому, щоб проводити там матчі збірної?
− Представники УЄФА дійсно вважають високою ступеню ризику те, що матчі проходять у той час, коли на стадіоні проводяться роботи з реконструкції стадіону. Матчем фіналу Кубку України, матчем з „Бешикташем”, матчем з Хорватією ми довели, що якщо є належна організація, то можливо і проводити змагання і будувати стадіон одночасно. Ми не можемо зупинити реконструкцію стадіону. Також ведеться будівництво на території стадіону сучасного центру підготовки молоді для футбольного клуба „Металіст”.
− Чи є зараз впевненість в тому, що Євро-2012 пройде в Україні та Польщі?
− Ми про це кажемо більше року. В Бордо нам сказали, щоб ми робили справу. Є позитив, почалася робота. Представники УЄФА їздять по країні та бачать результати. Будується стадіон в Донецьку, побудовано шикарний стадіон в Дніпропетровську, ведуться роботи на Харківщині, зрушена справа в Києві, в Одесі почали роботу. В Бордо нам сказали, хто буде готовий, той і буде проводити Євро-2012. Тобто підтвердили мою думку, що не буде розподілу на основні та резервні міста. Хто встигне зробити все згідно регламенту, той і буде приймати матчі чемпіонату Європи. Тому треба зосередитися на будівництві стадіонів, аеропортів, готельних комплексів та доріг. Це чотири пріоритетних компоненти. Все інше можна побудувати після червня 2010 року.
Також я хочу нагадати, що багато спекуляцій є на цю тему. Нехай на мене не ображаються, але це завдяки деяким журналістам та ЗМІ. В суспільстві з’являється соціальна апатія. Так не можна спекулювати на Євро-2012. Я вмикаю телевізор, чи дивлюсь сайти провідних видань, а там пишуть, що ось-ось відберуть Євро.
− Можливо це через брак інформації. Коли журналісти бачать, що нічого не робиться вони можуть бити у дзвони. Можливо це варто робити? Щоб звернути увагу.
− Шановний, коли навіть ви кажете, що нічого не робиться, я не можу прийняти вашу думку. Ми не живемо в казковому світі, де можна взяти стадіон, і перенести його до Львова.
− Львів, це взагалі окрема тема...
− Вибачаюсь... Не можна взяти стадіон на Луні, чи на Марсі і перенести його до Харкова. Його треба будувати. Це робиться в Донецьку, Дніпропетровську...
− А у Львові?
− Я дуже хочу, щоб робилося. Але хто зробить, той і прийме фінальну частину матчів Євро-2012. Я впевнений, що в України буде мінімум 4 міста, які приймуть ці матчі. Чи буде у їх числі Львів? Як сказав Григорій Михайлович, треба почати працювати.
− Ще потрібні гроші.
− Гроші завжди є. Це може тільки здаватися, що їх немає.
− Але вони можуть піти на позачергові вибори...
− Футбол, це частина суспільства. В тому числі і політичного. Але футбол, на щастя, від політики віддалений. В Києві футбол грали навіть під час окупації. В футбол грають завжди.
− Чиновники ФІФА та УЄФА звертають увагу на політичну ситуацію в країні?
− Звичайно. Як не один раз зазначав Григорій Михайлович, основним чинником перешкоджанню проведення нашої роботи, не проведенню чемпіонату Європи, а саме проведенню роботи з підготовки, є політична нестабільність в країні. Я впевнений, ми подолаємо це найближчим часом.
− Можете пояснити ту проблему, яка сталася у Польщі з Футбольним Союзом?
− Це проблема не тільки Польщі. В Європі інколи виникають зіткнення державної виконавчої влади з Федераціями футболу. В статуті ФІФА та УЄФА чітко написано, що головним чинником визнання футбольної асоціації є вільні, прямі вибори її Виконкому та керівництва. Без втручання влади. Коли конфлікт стався у Польщі Григорій Михайлович полетів туди та вирішив ситуацію.
− Яким чином?
− За допомогою переговорів, доводів, доказів. Ситуація була вирішена. Але, нажаль, ненадовго. Конфлікт спалахнув знову.
− Яка координація дій між нашими країнами? Чи є вона взагалі?
− Координація існує на самому високому рівні. Але кожен з нас повинен зробити свою частку роботи. У нас є спільний кордон і це наша головна біль. Там повинні бути додаткові прикордонні переходи. Повинна бути розбудована митна інфраструктура. Це наша спільна робота. Також там повинні бути побудовані дороги.
− Постійно доводиться чути, що полякам в Євросоюзі та „захід їм допоможе”. А хто нам допоможе?
− Допомагати треба бідним, бездарним... Навіщо нам допомога? У нас в країні дуже високий потенціал. Якщо треба, ми можемо взяти кредити. Якщо ми чогось не знаємо, ми можемо запросити іноземних фахівців. Але ми своїми руками повинні будувати своє майбутнє. За нас ніхто нічого робити не може.
− Але ви кажете про кредити...
− Це також частка робота.
− Це реально? Враховуючи ту фінансову кризу, яка зараз по всьому світу?
− Ситуація складна. Але для тих, хто не хоче працювати.
− Після створення Прем’єр-ліги склалося враження, що стали менше говорити про арбітрів. Вам так не здалося?
− Хочу сказати, що створення Прем’єр-ліги позитивно вплинуло на український професійний футбол. Я каже не про роботу організації, а про її створення. Це позитивно вплинуло на накал, на емоції, на майстерність, на те, що всі побачили, що є не тільки два клуби. Є ФК „Львів”, є „Кривбас”, є „Ворскла”, є інші клуби. Створення Прем’єр-ліги було емоційним стимулом. Що стосується суддівства, в мене є особиста думка. Я не хочу коментувати арбітраж. Є принципові речі, яких я дотримуюсь.
− Ходять чутки, лише чутки, ми не хочемо нікого ображати, що харківський „Металіст”... є там якісь нюанси в тому, що команда успішно грає. І арбітражні справи ту грають не останню роль.
− Тобто ви нічого прямо не кажете і натякаєте?
− Ми не маємо повноважень.
− Ну тоді я скажу, що я думаю з цього питання. В 1998 році, якщо мені не зраджує пам’ять, Мирон Богданович Маркевич будучи головним тренером футбольного клубу „Карпати” виборов зі своїми футболістами бронзові медалі чемпіонату України. І був звільнений...
− Тоді продали багатьох футболістів і він не хотів з цим миритися.
− Він пішов з клубу. Ті, хто звільнив його, потім почали говорити, що звільнили його тому, що він працював із суддями. Це вони зробили для того, щоб фани, суспільство, Львівщина не засуджували такі дії. Бо так не можна робити. Не можна так поступити з таким фахівцем. З тих пір, цей хвіст тягнеться за Мироном Богдановичем з клубу в клуб. Ті люди ще працюють у футболі і вони продовжують розповсюджувати ці наклепницькі твердження. Я можу сказати, що знаю Мирона Богдановича Маркевича близько три роки, до цього я знав його як тренера в Запоріжжі, Львові і завжди ставився до його роботи та до нього з великою повагою. Можу підтвердити, що за три роки, що він працює в „Металісті”, він жодного разу не дав можливості, щоб хто-небудь засумнівався у його порядності. Просто кожного разу, коли він досягає високого результату, знаходяться люди, які хочуть принизити і цей результат, і команду, і його самого. Тому я категорично не сприймаю цих пліток. Я кажу, що футбольний клуб „Металіст” за політикою президента Олександра Владиленовича Ярославського принципово не працює з суддями, не коментує їх помилок, не вдається до оцінок арбітрів, не грає договірних матчів. І може це все викликає таку заздрість у людей, які так працювати не можуть.
− Тобто ви натякаєте на те, що є такі нехороші процеси в українському футболі?
− Я можу відповісти тільки за те, що я спостерігаю особисто. Я не знаю, як в інших клубах, командах... Я хочу бачити футбол, де результат досягається чесно.
− Як ви ставитеся до того, що 9-ма голосами в Прем’єр-лізі можна відсторонити будь-якого арбітра?
− Негативно. Я хочу сказати, що процес арбітражу дуже важкий, не всі розуміють цього. Судити матчі не так легко. Помилка арбітра − це частина емоцій.
− На Інтернет порталі UA-Футбол ви можете поставити запитання до гостя нашої програми. Сьогодні запитання трохи повертає нас назад, але все одно воно дуже популярне серед вболівальників. Як ви ставитеся до можливості провести Євро без Польщі?
− Я також повертаюся назад і кажу: Польща наш стратегічний партнер. Ми домовлялися з представниками Федерації футболу Польщі щодо злагоджених дій по тендеру в Кардіфі. Ми готували спільну заявку. Ми провели чудову презентацію. Ми не можемо зраджувати нашої домовленості. Ми люди, які тримають своє слово. Якщо у Польщі є труднощі, вони повинні їх подолати. Ми не можемо відмовитися від нашого стратегічного партнера. Ніхто не забере фінальну частину Євро-2012 у Польщі.
− Але чи може таке статися? Хоча б теоретично.
− Навіть не хочу допускати, що у Польщі заберуть Євро-2012.
− На цьому ми будемо завершувати нашу передачу. Дякуємо Сергію Михайловичу, першому віце-президенту Федерації футболу України, заступнику харківської обласної державної адміністрації за відверту розмову, яка у нас відбулася на телеканалі Мегаспорт. Ми на цьому з вами прощаємося, прощаємося з Сергієм Михайловичем. Ну і чекайте нас за тиждень. На все добре.
− До побачення.
+++
Близкий друг Канделаки устроил дебош. Футболист сборной Украины Милевский подрался из-за девушки
Life.ru
16.10.08
Игрок сборной Украины по футболу Артем Милевский и его друг футболист ФК «Динамо» Денис Олейник избили девушку. Милевский, который известен близкими отношениями с Тиной Канделаки, повел себя не как джентльмен, первым набросившись на девицу.
Некрасивая история случилась в одном из самых пафосных ночных клубов Киева. Воскресной ночью Артем и Денис решили отдохнуть после тренировок в ночном клубе, куда приехали около одиннадцати вечера. Несколько часов звезды украинского футбола вели себя более чем пристойно − танцевали, знакомились с девушками и выпивали. Но спустя время молодых людей словно подменили. Артем и Денис устроили настоящий погром в заведении. Но больше всего отличился Олейник, который прямо на глазах у посетителей ударил кулаком в лицо девушку по имени Эльмира, танцевавшую рядом с именитыми спортсменами. По всей видимости, на футболистов подействовал алкоголь, который они пили в немалых количествах.
Драка
Причиной потасовки стало то, что девушка вылила коктейль на брюки его друга Дениса.
− Я эту незнакомку не бил, − признался Артем. − Конечно, Денис неправ, что поднял на нее руку, но она тоже была неправа. Когда я попросил ее подвинуться и не мешать нам, а тем более не выливать какую-то жидкость на брюки Олейника, она что-то грубо ответила. В итоге слово за слово и получилось драка. Хотя, наверное, я тоже был неправ, что как-то грубо ее об этом попросил. Ну вот и все...
По словам участкового Печерского отделения милиции Киева, куда футболиста Олейника доставили на «бобике» в половине первого ночи, девушка написала заявление с просьбой завести уголовное дело по факту избиения ее в ночном клубе.
− По заявлению девушки по имени Эльмира, ее ударил кулаком по лицо Денис Олейник, который был в нетрезвом состоянии, − рассказал участковый. − Сейчас проходит следствие, мы разбираемся в этой ситуации.
Охранник
В свою очередь претензии к Артему Милевскому и Денису Олейнику имеет и руководство клуба «Пати Па».
Как рассказала сотрудница заведения, футболисты, когда приехала милиция, умудрились еще и подраться на выходе с одним из охранников заведения.
− Когда один футболист ударил девушку по лицу и у нее со лба потекла кровь, мы сразу вызвали милицию, − говорит менеджер клуба. − Сотрудники правоохранительных органов приехали очень быстро, и, пока они разбирались с девушкой, возле парней стоял наш охранник, которого они ударили тоже, когда он просил их успокоиться.
Сейчас ФК «Динамо» пытается сделать все возможное, чтобы мирно уладить эту ситуацию, так как в противном случае на футболистов заведут уголовное дело и им светит до семи лет лишения свободы.
+++
Понад 270 проектів зареєстровано для подання на Міжнародному інвестиційному саміті Донецької області
Олена Васіна
Укрінформ
16.10.08
Більш як 270 проектів зареєстровано для подання на Міжнародному інвестиційному саміті Донецької області, в тому числі й до Євро-2012. Як повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу, про це розповів заступник голови облдержадміністрації Сергій Дергунов.
За його словами, близько 300 підприємств вже зареєструвалися як потенційні інвестори. Загальна сума поданих проектів − 42 мільярди гривень. На виставці буде представлено не лише проекти, які шукають інвестора, а й приклади вдалої співпраці.
Міжнародний інвестиційний саміт Донецької області матиме три основні тематичні розділи: інновації, Євро-2009/12 та інфраструктура, реальний сектор економіки.
«У розділі Євро-2009/12 вже можна побачити велику кількість проектів, − говорить Сергій Дергунов. − На виставці представлятимуть свої проекти люди, які хочуть отримати інвестиції. Планується проводити подібний саміт щороку. Коли буде отриманий перший досвід, формат заходу буде відкоригований, саміт проходитиме в жовтні».