Жовтень збірної: чекайте голу від Шевченка

Харків − сьоме українське місто, в якому виступить наша національна збірна. Раніше домашні арени надавали Київ, Львів, Одеса, Ужгород, Донецьк і Дніпропетровськ.

Тільки столичний та львівський дебюти принесли «синьо-жовтим» перемоги − відповідно над Білоруссю (1994-й рік, 3:1) та Вірменією (2001-й, 3:0). В Одесі й Дніпропетровську було підписано мирні угоди (1993-го року з Ізраїлем − 1:1, 2005-го з Албанією − 2:2). Ужгород і донбаська столиця фартовими не стали. На Закарпатті українська збірна поступилася у квітні 1992 року в своєму найпершому поєдинку угорцям − 1:3, а у Донецьку в 2003-му програла Румунії з рахунком 0:2. Від аури багато залежить. Подивимося, яка вона в Харкова.

Одинадцяте жовтня − один із найбільш насичених днів у біографії української збірної. В різні роки цього дня «синьо-жовті» вже провели аж п’ять матчів, які стали складником вельми успішної місячної статистики. Загалом жовтневих зустрічей нараховується 26. Із них рівно половина приносила нашим землякам перемоги, а програні лише п’ять поєдинків за восьми нічиїх і співвідношення м’ячів 37:22.

До знакових ігор, проведених національною командою в жовтні, слід, безперечно, віднести принциповий матч у Москві, коли неймовірний гол Шевченка вивів українців до плей-офф відбірного турніру Євро-2000, залишивши за бортом змагань росіян; домашню перемогу над майбутніми чемпіонами Європи греками у 2002-му − певно, найкращий двобій збірної під керівництвом Леоніда Буряка; «сухий» дебют Олега Блохіна на посаді тренера національної команди в зустрічі з македонцями в 2003-му й досить несподіваний виграш у португальців сімома роками раніше.

Жовтень − напрочуд вдалий місяць для Андрія Шевченка: у цих матчах збірної він провів 11 м’ячів! Шева, котрий, до речі, вперше вийшов у поєдинку національної команди з «сімкою» на спині саме в жовтні, в єреванському матчі 2000-го року, значно випередив іще двох снайперів місяця − Максимова й Гусіна (в їхньому активі − по три голи).

У зустрічі з хорватами Шевченко може підняти планку гвардійського рекорду збірної до позначки 85 матчів. Поки Шева ділить першість за цим показником із Олександром Шовковським, котрий втратив місце у воротах національної команди. Андрій, котрий поновив свій снайперський реєстр у «Мілані», стоїть на порозі ще одного ювілею. Наступний його гол стане 40-м у формі збірної. Серед європейців, котрі продовжують виступи в своїх національних командах, українець поступається тільки чеху Коллеру (55 м’ячів), данцю Томассону (51), французу Анрі (46), німцю Клозе (44) й англійцю Оуену (40).

Назаренко, завдяки гольовому «дуплету» в Алмати наздогнав у снайперському списку збірної свого нинішнього одноклубника Калиниченка й поділяє з ним шосту-сьому позицію. Ще три голи − й Сергій займе третє місце в реєстрі, слідом за Шевченком і Ребровим!

Якщо в Харкові господарі заб’ють хорватам більше одного м’яча, то другий з голів стане сотим домашнім голом збірної України. Ото був би подарунок до 100-річчя харківського футболу! У двох останніх поєдинках підопічні Михайличенка вже округлили кілька абсолютних показників команди. Так, гол Шевченка у ворота білорусів став 180-м забитим м’ячем в історії «синьо-жовтих», влучний удар казахстанця Остапенка − 150-м пропущеним, а виграш у Казахстану − 60-ю перемогою наших земляків.

Отже, чекаємо продовження. У хвилюючому передстартовому очікуванні − власники квитків на трибуни стадіону «Металіст» і багатотисячна армія телевболівальників. До речі, якщо харківська арена сьогодні буде заповнена, двобій із Хорватією стане найвідвідуванішим поєдинком нашої збірної з тих, що проводилися не в Києві. Поки пальму першості тримає львівська гра з вірменами 2001-го року, яка зібрала 28 500 глядачів.

ЗБІРНА УКРАЇНИ: ВСІ МАТЧІ В ЖОВТНІ

28.10.92 Білорусь − УКРАЇНА 1:1 ТМ
16.10.93 США − УКРАЇНА 1:2 ТМ
20.10.93 Мексика − УКРАЇНА 2:1 ТМ
23.10.93 США − УКРАЇНА 0:1 ТМ
12.10.94 УКРАЇНА − Словенія 0:0 ЧЄ
11.10.95 Словенія − УКРАЇНА 3:2 ЧЄ
  5.10.96 УКРАЇНА − Португалія 2:1 ЧС
11.10.97 Вірменія − УКРАЇНА 0:2 ЧС
29.10.97 Хорватія − УКРАЇНА 2:0 ЧС п/о
10.10.98 Андорра − УКРАЇНА 0:2 ЧЄ
14.10.98 УКРАЇНА − Вірменія 2:0 ЧЄ
  9.10.99 Росія − УКРАЇНА 1:1 ЧЄ
  7.10.00 Вірменія − УКРАЇНА ¬2:3 ЧС
11.10.00 Норвегія − УКРАЇНА 0:1 ЧС
  6.10.01 Польща − УКРАЇНА 1:1 ЧС
12.10.02 УКРАЇНА − Греція 2:0 ЧЄ
16.10.02 Півн. Ірландія − УКРАЇНА 0:0 ЧЄ
11.10.03 УКРАЇНА − Македонія 0:0 ТМ
  9.10.04 УКРАЇНА − Греція 1:1 ЧС
13.10.04 УКРАЇНА − Грузія 2:0 ЧС
  8.10.05 УКРАЇНА − Албанія 2:2 ЧС
12.10.05 УКРАЇНА − Японія 1:0 ТМ
  7.10.06 Італія − УКРАЇНА 2:0 ЧЄ
11.10.06 УКРАЇНА − Шотландія 2:0 ЧЄ
13.10.07 Шотландія − УКРАЇНА 3:1 ЧЄ
17.10.07 УКРАЇНА − Фарери 5:0 ЧЄ

УКРАЇНА − ХОРВАТІЯ: ЯК БУЛО РАНІШЕ

ХОРВАТІЯ − УКРАЇНА − 3:1 (1:0)
Товариський матч. 26 червня 1993 р. Загреб. Стадіон «Максимір». 25 000 глядачів.
Арбітр
− Ямсек (Словенія).
Хорватія: Ладич, Живкович (Гаспар, 46), Павлічич, Вуліч (Младенович, 42), Ярні, Першон, Аджич (Челіч, 85), Міше, Бобан, Шукер (Шпехар, 81), Бокшич (Бічанич, 59). Тренер − Маркович.
Україна: Шовковський, Беженар, Дірявка, Попов, Похлєбаєв, Михайленко (Топчієв, 81), Полунін, Коновалов, Грицина (Гусін, 46), С.Гусєв (Ковалець, 46), Шкапенко. Тренер − Базилевич.
Голи: 1:0 Шукер (13), 2:0 Аджич (47), 2:1 Гусін (57), 3:1 Бічанич (81).
Попереджені: Дірявка, Михайленко.

На сьомий за ліком матч в історії української збірної її тренер Олег Базилевич, на відміну від свого опонента Влатко Марковича, не став викликати легіонерів. Часу на підготовку майже не було, адже дозвіл на спаринг із ФІФА надійшов лише за тиждень до гри. Господарі мали незаперечну перевагу і перемогли заслужено, а гол престижу записав до свого активу 20-річний дебютант національної команди − форвард львівських «Карпат» Андрій Гусін.

ХОРВАТІЯ − УКРАЇНА − 4:0 (2:0)
Відбірний матч чемпіонату Європи 1996 р. 25 березня 1995 р. Загреб. Стадіон «Максимір». 45 000 глядачів.
Арбітр
− Вебер (Німеччина).
Хорватія: Ладич, Юрчевич (Влаович, 81), Білич, Ярні, Єркан, Павлічич, Просінечки, Асанович, Бобан, Бокшич (Туркович, 74), Шукер. Тренер − Блажевич.
Україна: Тяпушкін, Лужний, Телесненко, Букель, Шматоваленко, Мартинов (Орбу, 46), Мізін, Калитвинцев, Коновалов, Шевченко, Леоненко. Тренер − Коньков.
Голи: 1:0 Бобан (14), 2:0 Шукер (21), 3:0 Просінечки (71, з пенальті), 2:0 Шукер (80).
Попереджені: Юрчевич, Єркан − Телесненко, Тяпушкін.

Долю цього поєдинку було вирішено ще до середини першого тайму. Підсумкова поразка з рахунком 0:4 протягом 11 років залишалася найвідчутнішою у історії збірної України, поки досягнення «картатих» на ЧС-2006 не повторили іспанці… Щодо матчу на «Максимірі», саме в ньому відбувся дебют у першій збірній 18-річного Андрія Шевченка − нинішнього капітана нашої національної команди.

УКРАЇНА − ХОРВАТІЯ − 1:0 (1:0)
Відбірний матч чемпіонату Європи 1996 р. 11 червня 1995 р. Київ. Республіканський стадіон. 15 000 глядачів.

Арбітр − Ротлісбергер (Швейцарія).
Україна: Суслов, Жабченко, Головко, Горілий, Скрипник, Орбу, Похлєбаєв, Максимов, Калитвинцев, Паляниця (Нагорняк, 76), Гусейнов (Шкапенко, 46). Тренер − Коньков.
Хорватия: Габрич, Павлічич (Мрмич, 26), Білич, Ярні, Єркан, Сольдо, Младенович, Асанович (Пралья, 50), Бобан (Бутурович, 37), Бокшич, Шукер. Тренер − Блажевич.
Гол: 1:0 Калитвинцев (12).
Попереджені: Похлєбаєв, Горілий − Павлічич.
Вилучений на 28-й хвилині Габрич.

У порівняні із загребським матчем, Анатолій Коньков зробив одразу дев’ять змін у стартовому складі. Як це не дивно, але українці, чиї шанси на здобуття однієї з двох путівок до фіналу Євро-96 виглядали примарними, переважали лідера групи, що мав п’ять здобутих поспіль перемог. Склалося враження, що хорвати сподівалися здобути чергові три очки на класі. Долю зустрічі вирішив гарматний удар Юрія Калитвинцева метрів з 25. Спроби балканців відновити  рівновагу ні до чого не призвели, а після вилучення голкіпера Габрича гості зосередилися на тому, аби зберегти мінімальний рахунок. Київська поразка в підсумку стала для них першою і єдиною у кваліфікації. А у фінальному турнірі хорвати стали одним із відкриттів.

ХОРВАТІЯ − УКРАЇНА − 2:0 (1:0)
Відбірний матч чемпіонату світу 1998 р. Плей-офф. 28 жовтня 1997 р. Загреб. Стадіон «Максимір». 28 000 глядачів.
Арбітр − Сарс (Франція).
Хорватія: Ладич, Шимич, Білич, Шарич, Ярні, Юрич, Просінечки, Бобан (Юрчич, 67), Станич (Асанович, 59), Шукер, Влаович (Цвітанович, 82). Тренер − Блажевич.
Україна: Шовковський, Дмитрулін, Головко, Ващук, Скрипник, Нагорняк (Зубов, 59), Гусін, Максимов (Гецько, 87), Косовський, Ателькін (Михайленко, 54), Ребров. Тренер − Сабо.
Голи: 1:0 Білич (11), 2:0 Влаович (49).
Попереджені: Станич, Білич − Максимов.

Багато в чому невтішний результат у Загребі зумовила відсутність двох ключових виконавців збірної України − Юрія Калитвинцева й Андрія Шевченка, які відбували дискваліфікацію через перебір жовтих карток. Знайти рівнозначні заміни киянам Йожеф Сабо не зміг. Рахунок у поєдинку, вдало зігравши на другому поверсі, відкрив теперішній наставник хорватської команди Славен Білич, а гол Горана Влаовича, що він втік від Олександра Головка, забезпечив більш ніж сприятливий для хорватів результат.

За кілька днів надійшло повідомлення з УЄФА про те, що допінг-проба Сергія Нагорняка дала позитивний результат − у крові нашого форварда знайшли бромантан. Проте результат зустрічі залишили в силі, обмежившись дискваліфікацією самого гравця.

УКРАЇНА − ХОРВАТІЯ − 1:1 (1:1)
Відбірний матч чемпіонату світу 1998 р. Плей-офф. 15 листопада 1997 р. Київ. НСК «Олімпійський». 70 000 глядачів.

Арбітр − Педерсен (Норвегія).
Україна: Шовковський, Лужний, Беженар, Головко, Дмитрулін (Михайленко, 62), Попов, Гусін (Кривенцов, 86), Калитвинцев, Косовський, Ребров, Шевченко. Тренер − Сабо.
Хорватія: Мрмич, Шимич, Шарич (Н.Ковач, 56), Юрич, Ярні, Сольдо, Юрчич, Асанович (Тудор, 90), Бобан, Бокшич (Влаович, 80), Шукер. Тренер − Блажевич.
Голи: 1:0 Шевченко (4), 1:1 Бокшич (27).
Попереджені: Бобан, Сольдо.

Від самого початку матчу господарі запропонували опонентам шалений темп, швидко відкривши рахунок. А за чотири хвилини після того, як Калитвинцев із Шевченком організували перший гол, відзначився й Віталій Косовський, проте норвезький рефері Руне Педерсен скасував чисте взяття воріт. Нетривалої розгубленості «синьо-жовтих» вистачило, аби хорвати прийшли до тями, а згодом і забили м’яч у відповідь. Вдруге змусити балканців запанікувати наші не змогли. Наступного року підопічні Блажевича вирушили до Франції, звідки повернулися в ранзі бронзових призерів чемпіонату світу. Як кажуть, з нашої легкої руки...

Підписатися на новини