«Дві країни – один турнір»
Виступ президента ФФУ Григорія Суркіса на засіданні Виконкому УЄФА у Бордо (25-26 вересня 2008 року).
Шановні колеги!
Пройшло майже півтора року з моменту перемоги спільної заявки України та Польщі у тендері УЄФА. Цього строку цілком достатньо для підбиття перших проміжних підсумків. На жаль, через різні причини, вони не такі вагомі, на які ми могли б розраховувати. Це правда. Однак, попри це, я не бачу приводу для песимізму.
Як член Виконавчого комітету УЄФА я повинен бути об'єктивним і неупередженим у своїх звітах і оцінках щодо стану справ із підготовкою України до Євро-2012. Але у той же час, як президент національної федерації, я не можу не бути найбільш зацікавленою людиною щодо перспектив моєї країни в цьому проекті. Сукупність саме цих обставин і змусила мене взяти на себе особливі зобов'язання − у випадку, якщо для цього виникнуть вагомі підстави, першим попередити вас, шановні колеги, про неможливість проведення фінального турніру Євро-2012 в Україні.
Із великим задоволенням відзначу, що такі причини не з'явилися. Наразі визначилися ще більш переконливі аргументи, які дозволяють мені стверджувати, що Україні разом із Польщею цілком до снаги провести фінальний турнір на найвищому рівні. І мені як президентові ФФУ, так само як і моєму колезі Міхалу Листкевичу, це додає мотивації у щоденній роботі над проектом Євро-2012.
Фактично вона стартувала відразу ж після проголошення історичного рішення Виконкому УЄФА в Кардіффі. По-перше, на рівні інститутів державної влади ми мали створити всі необхідні правові й організаційні основи для успішної й безперешкодної реалізації цього масштабного проекту. А вже на наступній стадії − перейти у практичну площину реалізації наших зобов'язань перед УЄФА.
Шановні колеги! Ще на етапі боротьби нашої тендерної заявки більшості з вас вистачило мудрості повірити в амбіційні плани українсько-польської команди. Хоча, по суті, на той момент нічим, окрім ентузіазму й гарантій на папері, ми не могли підкріпити своє бажання здобути право на проведення Євро-2012.
Через неповних півтора року ми вже можемо впевнено говорити про істотний прогрес у реальному просуванні наших країн до спільної мети. Масштаб цього прогресу значний. У матеріалах, що перебувають у вас на руках, представлена більш деталізована інформація, ніж та, яку я можу донести у презентаційній частині свого виступу. Ще в жовтні 2007 року уряд України затвердив Державну цільову програму підготовки до проведення фінального турніру Євро-2012. У серпні поточного року завершено формування Генерального плану інфраструктури. Положення цих базових документів акумулювали весь спектр конструктивних побажань і зауважень, що містяться в докладних звітах експертів УЄФА.
З того, що було заплановано нами, вже багато чого, як кажуть, можна помацати руками. За чотири роки до проведення фінального турніру Євро-2012 ми здали в експлуатацію дніпропетровський красень-стадіон. На черзі − перша у Східній Європі арена еліт-класу, що відкриється влітку в Донецьку. Нам удалося вивести з глухого кута ситуацію навколо реконструкції київського НСК «Олімпійський». І хоча червневий звіт експертів УЄФА по стадіонах не залишав йому жодних шансів бути зданим у строк, нині вони свідчать про те, що є всі підстави прогнозувати введення головної футбольної арени країни в експлуатацію в червні 2011 року. Таким чином, ми будемо мати мінімум дванадцять місяців для тестування стадіонів України та Польщі перед початком матчів Євро-2012. Це повністю відповідає параметрам вимог УЄФА.
Безумовно, досягти таких результативних кроків нам дозволила безпрецедентна підтримка й опіка з боку керівництва УЄФА, його провідних фахівців. Уже з вересня 2007 року, з ініціативи Європейського футбольного союзу, впроваджено програму експертизи й моніторингу підготовки спортивної й базової інфраструктури наших країн. Наскільки мені відомо, нічого подібного УЄФА раніше не застосовував, традиційно починаючи роботу з організації наступного чемпіонату Європи з футболу лише по завершенні вирішального матчу попереднього турніру. Але саме це нововведення допомогло нам істотно скоротити період адаптації вітчизняних механізмів керування процесом реалізації проекту Євро-2012 до вимог і стандартів УЄФА. Узагальнюючи результати виконання двох стадій Планів дій по підготовці до чемпіонату Європи під фактичним патронатом експертів УЄФА, ми переконалися, що запропонована ними концепція зробила цей процес більш прогнозованим і контрольованим.
Відповідно до цієї логіки, зараз ми перебуваємо в стадії конкретизації й систематизації комплексу гарантійних зобов'язань для створення об'єктів інфраструктури, які будуть задіяні в турнірі. Ми усвідомлюємо те, що сама по собі гарантія − це ще далеко не фізичний об'єкт, готовий до експлуатації. Однак іншого способу підтвердити обґрунтованість намірів ще не винайдено. Тому запорукою нашої послідовності в цей період є солідарна позиція Президента, Прем'єр-міністра України, лідерів усіх політичних сил щодо пріоритетності проекту Євро-2012 для суспільно-політичного й економічного життя держави. Це дає мені право з усією відповідальністю заявити, що в Україні не було, немає і не може бути опозиції до реалізації заходів щодо підготовки до фіналу чемпіонату Європи з футболу.
Користуючись медичною термінологією, можу констатувати, що підготовка до проведення Євро-2012 призвела до необоротних змін у зміцнілому тілі нашої молодої держави. І найближчим часом вони, безсумнівно, вплинуть на загальний стан усього організму. Справедливість цих слів підтверджується, наприклад, значним прогресом у вирішенні ряду правових та адміністративних проблем готовності аеропортів. Уже наприкінці цього року буде повністю підготовлено проектну документацію щодо реконструкції злітно-посадочних смуг за рахунок коштів із державного бюджету. Маючи про запас три повних будівельних сезони, кваліфіковані людські й потужні технологічні ресурси, ми впевнені, що аеропорти приймаючих міст будуть готові задовольнити потреби Євро-2012 у встановлений термін.
Не викликає сумнівів і перспектива готовності українських готелів до забезпечення потреби розміщення родини УЄФА та гостей турніру. Адже значну частину номерного фонду планується здати в 2010 і 2011 роках, що закріплено відповідними гарантіями й графіками фінансування.
Для потреб команд-учасниць фінального турніру Євро-2012 будуть підготовлені тренувальні центри, загальна кількість яких до 2012 року складе 24 об'єкти.
Реконструкція автомобільних шляхів і залізничного господарства дозволить нам використовувати переваги наземного транспорту для організації перевезень між приймаючими містами, у тому числі нічний режим роботи пасажирського залізничного сполучення.
Позитивний досвід співробітництва ФФУ з основною телекомунікаційною компанією країни «Укртелеком» гарантує відсутність негативного впливу можливої приватизації цієї компанії. Вона, як і будь-яка інша компанія, обрана УЄФА, буде виконувати свої договірні зобов'язання, незалежно від форми власності.
Ще на стадії заявки нами був запропонований варіант розміщення Міжнародного центру мовлення (IBC) на території київського Міжнародного виставкового центру. Його переваги − як вдале розміщення відносно стадіону, готелів і транспортних магістралей міста, так і можливість надання повного спектру послуг, необхідних для організації роботи ключового об'єкту фінального турніру Євро-2012.
Окрім того, в Україні вже діє закон «Про Євро-2012». На цей момент, із урахуванням досвіду проведення чемпіонату Європи в Австрії та Швейцарії, він зазнає певних змін, зокрема й у частині захисту прав інтелектуальної власності. Найближчим часом Верховна Рада розглядатиме пакет інвестиційних законів, спрямованих на підготовку до Євро-2012.
Однак найкращим свідченням відданості України проекту Євро-2012 є особиста зустріч Мішеля Платіні із Президентом і Прем'єр-міністром України, у ході якої вищі посадові особи держави фактично надали персональні гарантії виконання взятих країною зобов'язань.
Яскравим прикладом корпоративної відповідальності керівників уряду України та Польщі за долю проекту стала їхня зустріч у Києві 19 вересня в рамках другого засідання спільного Оргкомітету з питань підготовки до Євро-2012. Воно відбулося вже наступного дня після наради Наглядової ради УЄФА в Ньоні. Передусім Юлія Тимошенко та Дональд Туск зацікавлено обговорили підсумки цього зібрання й виразили солідарну впевненість у тому, що спільними зусиллями приймаючої команди всі гарантії й зобов'язання перед УЄФА будуть виконані. До речі, прем'єри домовилися про регулярні робочі зустрічі на такому рівні з метою утримання процесу підготовки в необхідному діловому тонусі.
У цьому контексті певну політичну нестабільність в Україні варто розглядати не як фактор ризику, а як невід'ємну складову природного розвитку молодої демократії. Суспільно значущий і аполітичний статус проекту Євро-2012 забезпечує йому імунітет від ситуативних політичних колізій. А визнання підготовки до турніру проектом загальнонаціонального значення автоматично ставить його на перше місце в діяльності всіх без винятку гілок української влади.
Завершуючи свій виступ, хочу ще раз запевнити вас, шановні колеги, що подальше просування на шляху реалізації завдань Євро-2012 гарантовано урядами України та Польщі. Воно буде здійснюватися у відповідності до всіх вимог УЄФА. Це дозволить нам спільно реалізувати принцип «Дві країни − один турнір» і успішно підготуватися до проведення фінальної частини наступної європейської першості.
Дякую за увагу!