Футбольная жизнь в зеркале СМИ

Интернет − нейтральные оценки

 

За Палыча! Киевский дебют Юрия Семина в Лиге чемпионов удался

Максим Максимов

Svobodanews.ru

18.09.08

Прошлой осенью киевским «Динамо» поочередно руководили Анатолий Демьяненко, Йожеф Сабо (на снимке) и Олег Лужный. Никто из них не сумел взять хотя бы очко в Лиге чемпионов.

Дебют питерского «Зенита» в Лиге чемпионов выдался неудачным: команда Дика Адвоката потерпела поражение в Турине от «Ювентуса» − 0:1. А вот оба украинских клуба стартовали в очередном розыгрыше вполне успешно.

Что касается киевского «Динамо», то оно, сыграв дома вничью с лондонским «Арсеналом», уже добилось большего, чем за весь прошлогодний групповой турнир. Ведь тогда динамовцы не сумели набрать ни единого очка, показав наихудший результат среди всех тридцати двух команд.

Но нынешнее «Динамо» и прошлогоднее − это, как говорят в Одессе, две большие разницы: позади восемь месяцев напряженной работы. За это время много чего произошло: знакомство с новым тренером из России, победа в Кубке Первого канала над «Спартаком», беспроигрышная серия в прошлогоднем чемпионате Украины, поражение в финале Кубка страны от «Шахтера», неудача в матче за Суперкубок с той же командой Луческу, домашнее поражение от харьковского «Металлиста»... И, наконец, удивительный разгром московского «Спартака» в отборе к Лиге чемпионов. Однако не стоит забывать и о «Дрогеде», когда неожиданно все предыдущие завоевания повисли на волоске...

За это время Семин профильтровал состав и сделал ставку на тех исполнителей, которые, по его мнению, могут дать результат. Сейчас у него новая команда, не похожая на ту, которой руководили Сабо, Буряк, Демьяненко и Лужный. Очень важно, что игроки приняли и поняли нового тренера и, хочется верить, теперь выходят на поле бороться не только за честь клуба и высокие гонорары, но и за «Палыча».

Юрий Семин получил полнейшую информацию о будущем сопернике, съездив в Блэкберн, где своими глазами убедился, на что способны нынешние «канониры». Тот матч прошел при полном преимуществе «Арсенала», который, несмотря на четыре забитых мяча, не использовал еще много возможностей. Команда Арсена Венгера играла легко и непринужденно, получая удовольствие от такой игры.

«Главная сила нашего соперника − в сбалансированности линий и отлаженных командных действиях. А ведь это лишь начало сезона! Команда играет в комбинационный футбол, демонстрируя совсем не традиционную английскую игру. Стоит отметить и высокое индивидуальное мастерство футболистов. Для нас самое главное − проявить свои сильные стороны, которых у нас очень много. Необходимо сыграть на пределе своих возможностей», − с такими впечатлениями и соображениями вернулся из Блэкберна Семин.

На пресс-конференции накануне матча Арсен Венгер говорил: «Мы ничего не собираемся менять в своей игре. Мы не боимся «Динамо», но уважаем его. Главная сила соперника − в командной игре, дисциплине и мощной атаке. Мы попытаемся победить, но даже одно очко будет для нас хорошим результатом, поскольку все команды в Лиге чемпионов на своем поле играют хорошо».

Не остался в стороне и президент Федерации футбола Украины Григорий Суркис. Словно желая вдохновить бывших одноклубников, он в одном из многочисленных интервью провел анализ игры нынешнего «Динамо»:

«На мой взгляд, сегодня в команде произошла трансформация: футболисты научились без потерь контролировать мяч, появился быстрый переход от обороны к атаке − такого не было даже при Лобановском. Если раньше ей было свойственно бросать в прорывы своих быстрых форвардов, используя среднюю линию и игру от обороны, то на сегодняшний день мяч уже движется по другим траекториям и законам. Выучка, которую прививает команде Юрий Семин, уже несколько иная. В игре появился коллективный прессинг, чего раньше не было».

Матч «Динамо» − «Арсенал» с первых минут складывался в пользу гостей: более техничные, пластичные и решительные, они уже в дебюте должны были открыть счет. Ван Перси вышел к воротам и с угла расстреливал Богуша, но молодой динамовский вратарь уверенно ликвидировал угрозу. После этого минут пятнадцать обе команды никуда не торопятся, мяч подолгу курсирует поперек поля. Динамовские защитники очень долго катают мяч на своей половине поля, не стесняясь даже подключать к перепасовке вратаря… Но где тонко, там и рвется, и вот уже Адебайор, легко разобравшись с двумя защитниками, вышел один на один с вратарем, однако пробил мимо − как говорится, простил киевлян.

«Динамо» пробует играть активнее, но это продолжается всего лишь несколько минут. В ответ «Арсенал» перехватывает инициативу и, в свою очередь, подолгу разыгрывает мяч. Остроты − ноль! Создается впечатление, что гости терпеливо ждут своего часа.

И тут опять взрывается Адебайор: легко обыграв защитника, отдает пас в штрафную на Ван Перси, который вместо того чтобы забивать самому, сбрасывает мяч в центр на Фабрегаса. А чемпион Европы метров с восьми с разворота попадает прямо во вратаря.

После перерыва динамовцы едва не открывают счет: Еременко метров с 15-ти мяч попадает в штангу, от нее мяч ударяется в спину голкипера и чуть не оказывается в воротах. Но большинство атак «Динамо» заканчиваются в центре поля − киевляне допускают много брака в передачах.

Неожиданно во время размашистой атаки хозяев Сонг в штрафной валит Вукоевича, ожидавшего паса от Бангуры − арбитр указывает на 11-метровую отметку, а Исмаэль изящно разводит мяч и голкипера по разным углам ворот − 1:0.

Пропустив гол, гости заиграли куда собраннее и решительнее, раз за разом проводя затяжные атаки. Во время одной из них, на 88-й минуте, мяч, выбитый из украинской штрафной, оказывается у Бангуры и тот бросается вперед на одинокого защитника. Исмаэля поддерживает Алиев и стадион, предчувствуя победный гол, в едином порыве вскакивает на ноги… Очевидно, это волнение передалось Бангуре, так как он очень уж неловко пасует партнеру, и защитник перехватывает мяч.

Едва не распрощавшись с надеждами на заветное очко, которое собирался увезти из Киева их тренер, «канониры» разворачивают атаку по всему фронту: Адебайор передает мяч Уолкотту и тот сильно простреливает вдоль ворот, и Галлас  первым оказывается у дальней штанги − 1:1. Киевское счастье было так близко… А «Арсенал», кстати, впервые сумел не проиграть на Украине − удалось это ему лишь с четвертой попытки.

Можно по-всякому относиться и к результату, и к самой игре, но, как бы там ни было, за динамовцев и Семина стоит порадоваться. Во-первых, не позволили именитому сопернику сыграть в тот футбол, в который он умеет играть, во-вторых, добились вполне заслуженной ничьей с очень сильной, молодой и перспективной командой. Во всяком случае, тот факт, что киевляне могут почти на равных играть с лучшими командами Европы, дорогого стоит! Такого давно уже не было. Осталось лишь сохранить боевой настрой на выездной матч с «Фенербахче», где, думаю, всю Украину устроила бы еще одна ничья.

+++

Сьогодні Васюник і Суркіс відзвітують перед Наглядовим комітетом Євро-2012 за підготовку України до цієї події

УНІАН

18.09.08

Сьогодні, 18 вересня, віце-прем'єр-міністр України Іван ВАСЮНИК перебуває з робочим візитом в м.Ніон (Швейцарія), де разом з Президентом Федерації футболу України Григорієм СУРКІСОМ візьме участь в засіданні Наглядового комітету Євро-2012.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі віце-прем’єр-міністра.

Планується, що І.ВАСЮНИК та Г.СУРКІС представлять УЄФА звіт про виконану роботу за останні три місяці.

Засідання розпочнеться о 13.30.

Як повідомляв УНІАН, вчора, 17 вересня, віце-прем'єр-міністр України І.ВАСЮНИК запропонував уряду в терміновому порядку розглянути проект закону «Про загальнодержавну цільову програму підготовки України до Євро-2012», а також питання про створення олімпійського центру підготовки спортсменів із ігрових видів спорту в селі Гореничі Київської області.

«Як ви знаєте, завтра буде засідання стратегічної ради УЄФА, на якій практично вирішуватиметься остаточне питання про проведення турніру в Україні та Польщі», − аргументував необхідність розгляду питання І.ВАСЮНИК.

+++

Можемо сказати УЄФА − прийняти Євро-2012 нам під силу

Euro-2012.unian.net

18.09.08

Здається, всі страхи з приводу можливої втрати права на проведення в Україні фіналу Чемпіонату Європи з футболу 2012 року відходять у минуле. Сьогодні оптимізму сповнені не лише очільники держави, які встигли наобіцяти керівникам УЄФА золоті гори, а й більш прагматичні експерти  вітчизняного футболу.

Аргументи України

Цей тиждень розпочався зі спільної прес-конференції віце-премўєр-міністра Івана Васюника та президента Федерації футболу України Григорія Суркіса. Обидва сповнені оптимізму і в один голос заявляють, що підстав позбавляти нашу державу права на Євро-2012 немає. Примітно, що президент ФФУ, мабуть, чи не вперше також підтримав радість можновладця з приводу зробленої роботи. Адже не так давно, лише навесні, він мало не волав з відчаю, коли на владному Олімпі замість того, щоб вживати реальних кроків з підготовки, ділили повноваження у сфері керівництва − Президент створив координаційну раду, уряд − оргкомітет і далі до низу піраміди в регіони.

Але всі тривоги, наче б то, вже позаду. Спекотної літньої пори ціною напруження всіх зусиль було зроблено те, що уповноважені особи повинні були спокійно зробити за рік − провели тендери, визначили виконавців будівельних робіт та реконструкції, зацікавили спонсорів та інвесторів.

За неповні три місяці завершилися дискусії навколо майбутнього НСК “Олімпійський”, зрушилося з мертвої точки будівництво стадіона у Львові, схвалено проект реконструкції стадіона у Харкові і розпочато будівництво арени в Донецьку. А найголовнішою подією на користь України стало відкриття “Арена “Дніпро” у Дніпропетровську − першого стадіону до Євро-2012. Це вже реальні кроки, які побачили та оцінили інспектори УЄФА.

Вагомим аргументом з нашого боку є і посилена увага уряду до підготовки Євро. І.Васюник, призначений відповідальним за цю ділянку роботи, все літо провів у активних вояжах, намагаючись оперативно діяти на найзагрозливіших напрямках. У Львові, здається, він бував щотижня перед приїздом європейських експертів. Результатом такої жвавої діяльності і став цілком обґрунтований оптимізм України. Як також прикметно сказав Г.Суркіс, “останні два місяці довели, що коли державні структури реально беруться за справу, можна подолати всі негативні явища”.

Своє вагоме слово сказала і Прем’єр-міністр. 16 вересня, помпезно презентуючи громадськості проект Державного бюджету на 2009 рік, Юлія Тимошенко назвала динаміку підготовки інфраструктури до ЧЄ-2012 в Україні позитивною і такою, що задовольнить наших партнерів. Вона звернула увагу на заплановані урядом видатки для цієї справи − в бюджеті 2009 року вони удвічі перевищать асигнування 2008 року (6,5 млрд грн.) і сягнуть суми в 13,5 млрд грн.

Крім цього, за словами глави уряду, у 2009 році країна перейде на принципи приватно-державного партнерства і залучить великі обсяги грошей у вигляді кредитів.

Свій внесок у нашу перемогу, як це не дивно буде звучати, зробили й інспектори УЄФА, страх перед якими, власне, і змусив “обраних на Олімпі” припинити перетягування ковдри і взятися до роботи. Шановні експерти, мабуть пам’ятаючи, як заповзятливі українці обдурили Мішеля ПЛАТІНІ з демонтажем ТРЦ “Троїцький” у Києві, після запланованої п’ятиденок інспекції ще майже три тижні чи не через день  були в Україні, відвідували кожне місто і перевіряли хід робіт. Отож їхню роль у нашій перемозі применшувати чи заперечувати неможна.

Востаннє,  минулого тижня експерти УЄФА з питань стадіонів Марк Тіммер і Давід Петріашвілі оглянули у Донецьку будівництво стадіону «Шахтар» і назвали його фантастичним. Перевіряючи НСК “Олімпійський” вони відзначили складність робіт з демонтажу освітлювальних опор та побачили, що ці роботи вітчизняним будівельникам під силу.

І наостанок були повністю вражені відкриттям нового стадіону в Дніпропетровську, засвідчивши Г.Суркісу, що відкриття фіналу Ліги чемпіонів проходить скромніше.

Отже, маємо всі підстави обґрунтовано сподіватися на позитивний висновок УЄФА.

Марафон міст господарів

Наразі всі шість міст, які мають шанси стати господарями матчів Євро-2012, як спортсмени, що вийшли на старт, кинулися до фінішу за перемогою. Сьогодні з високим ступенем впевненості можна сказати, що Дніпропетровськ, Донецьк та Київ вириваються вперед і, найімовірніше, питань до них не буде. Інтригою залишається четвертий переможець цього забігу − формально фаворитом є Львів, але шанси у Харкова і Одеси теж високі. Отож яким буде рішення виконкому УЄФА стосовно четвертого українського міста-господаря − загадка.

Але всі ці міста вже розкручують підготовчі роботи − майже на повну силу запрацював маховик конкурсів і тендерів на будівництво чи реконструкцію стадіонів, спортивних баз, доріг, готелів та аеропортів. Але переможець тільки один...

Риторичне запитання − а що робити двом іншим? Згортати роботи? А якщо ні, то заради чого і головне на які кошти їх продовжувати? Якщо держава, яка планує витрати на підготовку Євро-2012 у 2009 році на шість міст змінить свої плани і скаже, що двом із них ці гроші не дадуть (адже для нас змінити бюджет на четвертому місяці нового року − дрібниця)?

Тут хочеться бути оптимістом − як каже президенту ФФУ, Євро-2012 кардинально змінить наше життя і наблизить нас до Європи. Хочеться вірити, що влада і тих двох міст, котрі не прийматимуть матчі ЧЄ, доведе почату справу до кінця, а уряд їм у цьому допоможе.

Адже набагато важче запустити процес (Україна робила це цілий рік!), а коли він вже зрушив з мертвої точки, підтримувати його на марші значно легше. А оновлені чи зведені заново за сучасними вимогами стадіони, готелі, дороги та аеропорти стануть окрасою будь-якого міста і дозволять жителям відчути себе європейцями.

P.S. 17 вересня авторитетне видання Reuters поширило інформацію, отриману від власного неназваного джерела в УЄФА, згідно з якою інспектори не мають наміру рекомендувати виконкому організації позбавляти нашу країну права приймати ЧЄ-2012. У їхній доповіді, нібито, міститиметься чимало критики, але загальний висновок буде на нашу користь.

Час, а точніше 18 вересня, покаже, наскільки ця інформація достовірна. Але ще раз хочеться підкреслити, Україна нарешті запустила процес і зупинити його, здається, вже ніхто і ніщо не зможе.

+++

Матч против “Шахтера” проведем на Банникова

Fcarsenal.com.ua

18.09.08

Вниманию болельщиков и любителей футбола! Сообщаем вам, что место проведения домашнего матча канониров изменено. Еще недавно “Арсеналу” абсолютно негде играть, и разовые вакцинации в виде договоренности о стадионе на проведения встречи, все более и более нагнетали обстановку. Но руководству клуба удалось договориться с руководителями “Динамо”, и до конца первого круга канониры имели возможность принимать гостей на стадионе им. В. В. Лобановского. Теперь же канониры проведут свой домашний матч на стадионе полей Банникова. Матч состоится в воскресенье, 21 сентября. Начало матча 17:00.

+++

ВР приняла в первом чтении постановление о внесении изменений в Бюджетный кодекс Украины

Rbc.ua

18.09.08

Верховная Рада Украины приняла в первом чтении постановление №2709/П1 о принятии проекта закона Украины о внесении изменений в Бюджетный кодекс Украины. За соответствующее решение проголосовали 369 депутатов из 431 зарегистрированных в зале.

Законопроектом, в частности, предложено:

− предусмотреть с 1 января 2009 г. зачисление в бюджет развития местных бюджетов 10% налога на прибыль частных предприятий;

− засчитывать 3% (с 10%) налога на прибыль предприятий, которая поступает в бюджет развития, к бюджетам городов республиканского Автономной Республики Крым и областного значения;

− изменить распределение сбора за загрязнение окружающей естественной среды между местными бюджетами, увеличив часть в интересах бюджетов местного самоуправления (с 20% до 50%);

− засчитывать на период подготовки и проведения финальной части чемпионата Европы 2012 г. по футболу в Украине городским бюджетам принимающих городов областного значения 70% сбора за загрязнение окружающей естественной среды, 10% налога на прибыль, которая поступает в бюджет развития.

+++

Иностранные инвесторы не спешат вкладывать средства в подготовку к Евро-2012 − замглавы секретариата президента Украины

Интерфакс-Украина

18.09.08

Иностранные инвесторы не спешат вкладывать свои средства в проекты по подготовке к Чемпионату Европы по футболу в 2012 году в Украине из-за несовершенной законодательной базы страны, заявляет заместитель главы секретариата президента Украины, представитель президента в Верховной Раде Украины Оксана Слюсаренко.

      

«К сожалению, такой большой активности иностранных инвестиций, как мы ожидали, сегодня нет… Инвестор сегодня хочет вкладывать средства, но он также хочет знать, какие у него появятся гарантии и каким образом он сможет получить свою прибыль», − сказала она в ходе встречи с представителями американской Торговой палаты в четверг в Киеве.

      

«Если мы проанализируем тех инвесторов, которые сегодня уже вовлечены в проекты и работают над объектами комплексного плана − то это наши локальные местные инвесторы», − подчеркнула О.Слюсаренко.

      

По ее словам, иностранные компании, которые уже принимают участие в проектах по подготовке к Евро-2012 в Украине, не вкладывают напрямую свои средства, а вместо этого осваивают бюджетные и местные − коммунальные − средства, предназначенные для реализации проектов Евро-2012 в Украине.

      

«Фактически, местные финансовые группы на сегодняшний день являются основным источником и инвесторами по объектам Евро-2012. Я надеюсь, что до начала 2009 года действительно будут подготовлены нормативно-правовые акты и законы, которые дадут абсолютно прозрачную картину для инвесторов, дадут возможность увидеть, каким образом они смогут вкладывать свои средства и каким образом эти средства будут возвращаться им обратно», − сказала О.Слюсаренко.

+++

Олександр Чернявський: «Житомирщина заслуговує на більше»

Ffu.org.ua

18.09.08

У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна» кореспондент Інформ-служби ФФУ поспілкувався з головою Житомирської обласної Федерації футболу (ЖОФФ) Олександром Чернявським.

− Олександре Петровичу, свого часу ви були капітаном «Полісся» і як ніхто інший знаєте, що раніше Житомир вважався футбольним містом. Нині, очолюючи трохи більше року обласну федерацію футболу, як вважаєте, буде вороття до тих гарних традицій?

− Будь-яку справу можна вивести на високий рівень лише тоді, коли до цього є інтерес та кошти, адже живемо ми в ринкових умовах. Від того футболу, яким у свій час славився Житомир, залишились руїни. Це доконаний факт, про який усі знають і всі про це говорять. Кожен крок щодо відродження в області футболу дається дуже непросто, потребує великих зусиль, і, що дуже прикро, не знаходить розуміння і підтримки влади.

Приміром, ми з величезними потугами вибили приміщення для офісу обласної федерації, але орендна плата завелика. На прохання про пільгу в оплаті отримали відмову. Ми зверталися про допомогу коштами на розвиток футболу − нам теж відмовили, мотивуючи це тим, що ЖОФФ − громадська організація. Отже, федерація існує виключно за рахунок членських внесків. Тепер доведеться по 1300 гривень щомісяця забирати з інших витрат і платити за оренду приміщення.

Цього року СДЮШОР-»Полісся» грала в аматорській лізі України. Внесок за участь у турнірі та інші витрати оплачувала обласна федерація. У подальшому ми вже не матимемо можливості виділяти кошти на подібне, зокрема, на ті ж змагання. Обласне керівництво вперто відмовляє нам у підтримці. У той час, як, приміром, Вінницька обласна рада виділила 1 мільйон гривень місцевій федерації на організацію футбольних турнірів. Ми не просимо таких сум, але хоча б на кубки, призи та грамоти футболістам можна було б виділити кілька тисяч гривень.

− А з чого потрібно розпочинати відродження футболу?

− Найболючіше питання − це нестача стадіонів чи просто футбольних полів в області й навіть у самому Житомирі. Відновлений не так давно чемпіонат міста припинив своє існування саме з цієї причини. Ми маємо проблему й з арбітражем: арбітрів потрібно 40-50, а їх всього 30, і то − в наявних кваліфікація недостатня. А в чемпіонаті області дехто приймає суперників на стадіонах, де немає навіть роздягалень, не кажучи про душові та суддівські кімнати.

Єдиний стадіон «Спартак» перевантажений, двічі в тиждень на ньому грають дві ветеранські команди. З одного боку, як їм заборониш − це ж приклад для молоді, наступництво поколінь має бути. Але ж це арена СДЮШОР, у якій займається 500 учнів, поле має бути в належному стані. Поки ж там нема навіть поливу, потрібно замінити комунікації − влада й цього не хоче зробити.

На 300 тисяч населення в Житомирі лише 3 футбольних поля! Навідкривали міні-футбольних майданчиків, більшість із яких 24х12 м: хіба можна належним чином готувати юних футболістів в таких умовах? У нас є й жіночі команди − в Любарі, в Овручі, в Бердичеві, а агроуніверситеті. Але який рівень підготовки цих дівчат, коли вони не виходять на велике поле? Є колишній стадіон у Гуйві, у Житомирі в районі Мальованка, та щоб їх повноцінно експлуатувати, потрібно вирішити питання оренди землі, інші господарські паперові проблеми, а потім приводити до належного стану. Однак місцеві чиновники не бажають вирішувати цих питань.

Хоча є й позитивні приклади − Романів, Ємільчине, де місцеві адміністрації подбали про своїх спортсменів. Є розуміння і гарне відношення до розвитку футболу в Черняхові. У Житомирі ж усі багаторічні розмови про капітальний ремонт Центрального стадіону − головної спортивної споруди області − так нічим і не закінчилися. Коли до влади прийшла жінка − губернатор Ірина Синявська, вона обіцяла, що на наступний день її повноважень тут стоятиме кран, розпочнуться роботи. Та час ішов, уже немає ні Синявської при владі, і кран до стадіону не доїхав.

В області дуже часто мінялись губернатори, кожен щось обіцяв зробити для футболу. Вони пішли − обіцянки залишились. У нас навіть дві команди другої ліги заявлялись, хоча логічно було б мати одну пристойну. Якщо навіть наша молодь й здобуде право виступати у змаганнях майстрів, в обласному центрі грати їй нема де. Президент ПФЛ Сафіуллін запропонував Житомиру місце в другій лізі, але потрапив туди ФК «Коростень», бо в цьому місті є стадіон, і команда, і підтримка влади та спонсорів.

− А чи є в області масовий інтерес до футболу?

− Ще й який! В нас понад 25 тисяч осіб різного віку організовано займаються футболом. Я вже не кажу про тих, хто не декларує свого захоплення, грає без нашого відома. Ситуація вирівнюється і в районах. Приміром, у Новоград-Волинському − 19 команд, у Радомишлі − 12.

У Коростишеві з’явилася людина, яка взялася за місцевий футбол. Ремонтують стадіон, у цьому році провели Кубок району. Я бачу зацікавленість у цій справі голови райдержадміністрації О.Братуня.

Відновилися змагання у Лугинському районі. У цьому році представнику Лугин не вдалося заявитися у обласну першість. Справа в тім, що районна влада виділила на місцеву ДЮСШ кошти, але постало питання: купити автобус для ДЮСШ, або заявитися на першість області. Вони купили автобус, адже потрібно на змагання на чомусь їздити.

Серйозно взялися за розвиток футболу і в Олевську. Зокрема, за ініціативи тамтешнього керівництва району у серпні відбувся комерційний турнір Кубок Поліщуків-2008, куди були запрошені представники навіть Рівненської області. Районний футбол − це фундамент великого футболу. Звичайно ж, поряд з дитячо− юнацьким.

− Чи наявна в області програма розвитку футболу?

− Так. Термін її дії у цьому році спливає. Це програма розвитку футболу на 2003-2008 роки, але посадовців, причетних до цієї програми, які на першому етапі її лобіювали, давно звільнили. Час не стоїть на місці, в документ потрібно було вносити зміни, проте цього ніхто не робив. Зараз пишеться і затверджуватиметься нова, але, знову ж таки, якщо коштів не передбачать, який сенс у такій програмі?

Щоб організувати футбол в обласному центрі та в районах, повторюсь, потрібна зацікавленість посадовців. Наведу такий приклад. Мер Коростеня Володимир Москаленко нещодавно брав участь у Європейському саміті, де йому надали слово для виступу. Він розповідав, що коли заговорив про футбол, і сказав, що у міста є пристойний стадіон, професійна команда, то просто виріс в очах присутніх. Тому, що в Європі футбол як індикатор − якщо він є, це означає, що в економічному, в соціальному плані в регіоні все в порядку.

− То невже такі в нас кепські справи, немає прогресу у футбольному житті?

− Звичайно є прогрес, бо є багато ініціативних, зацікавлених людей, ентузіастів. Кілька клубів мають своїх почесних президентів, це бізнесмени, які вкладають кошти в команди. Ми відчуваємо й неабияку підтримку з боку ФФУ.

Наша перспектива − це молодь, юнацтво, діти. Прикро, що влада цьому не надає значення, адже це зайнятість підлітків, відволікання їх від негативних суспільних проявів, зрештою − це їхнє здоров’я. Приміром, десятки юнаків, яких батькам нікуди відправити в період літніх канікул, грають у дворовий та вуличний футбол на міні-майданчику «Спартака».

Нині обласна ДЮФЛ налічує вже 46 команд, які грають у двох вікових групах, а кілька років тому вона розпочиналася з неповного десятку. В області 22 ДЮСШ, де є відділення футболу, у чотирьох містах активно розвивають футзал, а житомирський «Контингент» виступає у вищій лізі чемпіонату країни.

Належним чином уже оформлено 15 федерацій на місцях. Ми навіть спробували відродити газету «Спорт Полісся», вийшов навіть пілотний номер, щоправда виникли питання з фінансуванням, але, думаю, ми знайдемо кошти. Бердичівська команда навіть власний Інтернет-сайт відкрила. Усе більше сільських районів долучаються до проведення футбольних чемпіонатів та кубків. В області нині функціонують більш як 250 аматорських колективів.

Минулорічний сезон ми почали надто пізно і з 10 команд, що стартували у вищій лізі обласної першості, до фінішу прийшли лише сім. Чемпіоном став житомирський «Легіон», повернувши до обласного центру футбольне лідерство Поліського краю. Друге місце посів «Хіммаш» (Коростень), третє дісталося «Металургу» з Малина. Це ті команди, що вирізнялися серед інших організованістю та злагодженою грою. Провальним вийшов сезон у ФК «Бердичів», не витримав змагальної напруги й житомирський «Дорожник», укомплектований переважно ветеранами. Натомість «Зв’ягель» порадував прихильників із Новограда-Волинського, повернувшись після тривалої відсутності до обласних змагань.

Прикро ось що − для кого ми готуємо футболістів? Адже вихованці школи Миколи Сюсюри не бачать перспективи у рідному місті й змушені шукати себе у командах інших регіонів чи навіть країн. Ось що хвилює тренерів − вони вкладають свої знання, душу в хлопців, які потім прославляють інші регіони. До прикладу: вихованець житомирської СДЮШОР Андрій Ткачук зараз грає в основному складі львівських «Карпат», в київському «Динамо» − Андрій Сахневич...

А що в нас? Вінниця нещодавно помпезно відзначала ювілей «Ниви», це було грандіозне свято футболу, яке мало великий резонанс. Наступного року житомирській команді майстрів виповнюється 50 років − місто буде відзначати ювілей команди, якої немає...

Підписатися на новини