Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет − нейтральные оценки
Скошена трава на місці львівського євростадіону − у зоні високого ризику
Zik.com.ua
11.09.08
Території, приліглі до місця побудови стадіону
У Львові справу зі зведенням стадіону до «Євро-2012» загнали в глухий кут. Терміни кваплять, а будівництво так і не розпочалося. Угода про генпідряд з австрійською «Альпіною» не підписана. Міський голова Садовий не має грошей навіть на початок будівництва і не знає, де їх взяти. А тим часом на ділянці під стадіон самотньо працюють геологи та проростає скошена трава…
Кожен великий об’єкт починається з проекту. Чи має його майбутній львівський євростадіон − загадка і досі. Адже попри те, що міські чиновники запевняють, мовляв, проект готовий і затверджений, його дотепер не представили на ознайомлення для ЗМІ та громадськості. У міськраді стверджують, що цей документ обійшовся місту у 5,7 млн євро (40 млн грн). Чимало, враховуючи те, що проектанти використали за основу типове проектне рішення стадіону у Клагенфурті (Австрія).
Це перший момент, про який Садовий і компанія чомусь досі мовчать. І далеко не єдиний. ЗІКу вдалося отримати з конфіденційних джерел звіт УЄФА щодо стадіону у Львові. Там таких моментів більш ніж достатньо…
Отож, далі. Досі у Львові офіційно ніхто, а в першу чергу міський голова, не назвав конкретної суми, яку потрібно на будівництво стадіону. Спочатку йшлося про 80 млн євро, а деякі «гарячі» депутати Львівської міськради називали навіть 143 млн євро. Натомість у звіті УЄФА зазначено: «Компанія «Альпіна Бау» (Австрія) є переможцем тендеру на проектування та будівництво нового стадіону загальною місткістю 33 000 глядачів в межах кошторису 99,5 млн євро».
Для порівняння: Державна комісія уже підписала акт прийому стадіону «Дніпро» у Дніпропетровську, який вміщатиме 31 тисячу вболівальників. Вартість цього об’єкта − близько 45 млн євро.
Наступна проблема від команди Садового: дата підписання угоди про генпідряд між львівською міськрадою та «Альпіною». Її кілька разів переносили на «наступний тиждень» чи обіцяли підписати «з дня на день». У міськраді стверджували, що вся проблема у перекладі тексту угоди з німецької мови на українську. Проте, як заявив член робочої групи з контролю за підготовкою до «Євро-2012» Львівської міської ради Володимир Гірняк, переклад проекту угоди про генеральний підряд нарешті завершили. Проте депутати його знову не змогли отримати.
Брехня з перекладом «вилізла» під час візиту віце-прем’єр-міністра України Івана Васюника до Львова. Після короткого вступу Васюника на засіданні Оргкомітету з питань підготовки до «Євро-2012» був запланований виступ Садового. Однак саме перед тим, як мер мав відкрити рота, журналістів попросили з зали засідань. Однак по закінченні роботи оргкомітету Васюник повідомив, що львівський стадіон був переведений зі степеня середнього ризику у ступінь високого. Основна причина − досі не укладена угода з генпідрядником. За кілька днів прес-служба Львівської міськради та чиновники з Києва спробували спростувати цю інформацію, і, посилаючись на «офіційні документи УЄФА» повідомили, що, навпаки, стадіон перенесено до помірного рівня ризики. А «високий рівень» Васюника виявляється стосувався червня. Та диктофонний запис та відсутність підписаної угоди з «Альпіною» свідчать про цілком протилежне...
Чому ж австрійці не підписують генпідряд? Про це трохи пізніше. А зараз про основне − гроші на будівництво.
Усі пошуки Садовим інвестора закінчилися «великим пшиком». Зрозумівши це, 4 серпня на сесії Львівської міської ради було прийнято рішення про виділення (11,4 млн євро) 80 млн грн з бюджету розвитку Львова на початок будівництва. За словами голови Львівської ОДА Миколи Кметя, цих коштів, згідно з розрахунками за планом робіт, до кінця року має вистачити, оскільки цього року «далі, ніж до фундаментних робіт, процес будівництва стадіону не зайде».
От тільки ще одна проблема − грошей немає! За інформацією першого заступника міського голови Львова Олега Синютки, яку оприлюднив Володимир Гірняк, Львів має боргових зобов’язань на суму 53 млн євро, з них 33,7 млн євро − основний борг, 19,6 млн євро − сума відсотків. «Бюджет розвитку Львова на 2008 рік запланований у сумі близько 28,6 млн євро. По майну він фактично виконується, однак щодо землі, то із запланованих 15,3 млн євро до бюджету розвитку надійшло тільки 2,6 млн євро. Тобто, тих 11,4 млн євро (80 млн грн), які ухвалою сесії Львівської міської ради було виділено на початок будівництва стадіону до «Євро-2012», насправді поки немає», − підкреслив Гірняк.
Можливо, ці кошти вдасться витягувати з бюджету розвитку частинами. Але й тут проблеми − таким чином можна завалити усю господарку міста. Пояснимо це на прикладі страйку працівників «Львівелектротрансу», яким не змогли виплатити вчасно зарплату. А річ у тому, що Садовий і компанія поставили собі за мету вивести на самоокупність комунальні підприємства міста, щоб позбутися «зайвих» витрат і нашкребти грошей на будівництво євростадіону. Однак, про яку самоокупність може йтися, якщо «Львівелектротранс» виконує насамперед соціальну функцію і покликане надавати послуги незаможним громадянам міста.
Тепер уявіть собі, що буде з містом, коли доведеться фінансувати усю вартість будівництва!
Натомість Андрій Садовий впевнено припиняє пошук інвестора стадіону, прийнявши рішення будувати його коштом міського бюджету. На що він розраховує? Ймовірно, на кошти із загального міського бюджету.
Можливо, такий варіант пройшов би, коли б не «Альпіна» − повертаємося до не підписаної угоди про генпідряд. Уся проблема в тому, що менеджмент австрійської компанії вимагає від Садового додаткових гарантій, які він не може надати. Тож затримка з перекладом − це лише казочка, якою годують львів’ян та пресу.
Що робить Садовий? «Крутиться» в пошуках виходу із патової ситуації, в яку сам себе загнав. Терміни підпирають, відмовитися від послуг «Альпіни» він не може…
Дійшло навіть до того, що міська рада самостійно знайшла для австрійців субпідрядника − турецьку компанію «Yeditepe», яка буцімто бере на себе зобов’язання у термін 18-20 місяців збудувати нову спортивну арену. Ця фірма вже відома в Україні тим, що збудувала у Дніпропетровську стадіон до «Євро-2012», а у Львові працює над зведенням торгово-розважального комплексу «Леополіс» для ТК «Інтермаркет».
Беручи до уваги, те що турецька компанія збудувала стадіон у Дніпропетровську за кошти українського олігарха Ігоря Коломойського, то можна припустити його участь і у львівському проекті. Без заперечень, Коломойський здатен надати «вагомі» фінансові гарантії «Альпіні», однак яка частина міста перейде у його власність по закінченню будівництва євростадіону у Львові − це ще питання…
Проте і цей варіант може нічого не означати у будівництві у Львові євростадіону. Він може виявитися черговою «качкою» запущеною Садовим і компанією для того, щоб відволікти увагу громадськості. Подібних «качок» в інформаційний простір запускалося вже чимало, проте їх зміст мало відповідав дійсності − пустці на місці майбутнього стадіону.
+++
За планом Садового, Львів встигає з підготовкою до «Євро-2012». «Юра може спати спокійно»
Zik.com.ua
11.09.08
Сьогодні, 11 вересня, депутати Львівської міської ради так і не дочекалися інформації міського голови Львова Андрія Садового про підготовку міста до проведення фінальних матчів чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Андрій Іванович був змушений покинути сесійну залу близько 17.30, оскільки поспішав на зустріч з «поважними гістьми». Про це повідомив кореспондент ЗІКу.
Намір Садового покинути сесійний зал без звітування викликав обурення та безліч запитань у депутатів. Зокрема, голова фракції БЮТ у Львівській міськраді Юрій Гудима захотів почути з уст мера, яким є реальний стан справ з найважливішими об’єктами до «Євро-2012». «У нас все йде за графіком. Ми фактично погодили текст угоди про генпідряд. Тому, Юра, можеш спати спокійно», − заспокоїв міський голова і покинув сесійний зал.
Однак, замість звіту Андрія Садового депутатів потішили інформацією першого заступника мера Олега Синютки про роботу конкурсної комісії з визначення інвестора стадіону у Львові до «Євро-2012». Зокрема, Синютка зазначив, що в результаті цього конкурсу не було досягнуто головного результату − не знайдено інвестора. А на запитання депутатів, чому цього не вдалося зробити, Синютка зауважив, що ділянка, запропонована під стадіон, за компенсаторним механізмом не є адекватною кількості коштів, які інвестор може вкласти у сам стадіон.
Довідка ЗІКу.
Звіт міського голови про підготовку до «Євро-2012» було внесено до порядку денного додатковим питанням. Таку пропозицію голови фракції «Наша Україна» Василя Трача підтримало 83 депутати Львівської міської ради.
+++
13-14 вересня в Дніпропетровську працюватимуть експерти УЄФА
Adm.dp.ua
11.09.08
У Дніпропетровську, протягом 13-15 вересня працюватимуть експерти УЄФА, які делеговані в Україну для огляду ходу виконання проектів стадіонів України у рамках підготовки до Євро-2012.
До складу делегації входять: керівник підрозділу стадіонів та безпеки УЄФА Марк Тіммер, експерт УЄФА з питань стадіонів Давид Петріашвілі, директор виконавчої дирекції ЄВРО-2012 Іван Федоренко, експерт ФФУ з питань стадіонів Андрій Микитів, заступник директора виконавчої дирекції ЄВРО-2012 Юрій Барабаш.
В обласному центрі експерти планують детально оглянути стадіон, що вже побудований і використовуватиметься для проведення матчів фінального турніру Євро-2012. А в неділю, 14 вересня, інспектори візьмуть участь у офіційному відкритті стадіону та переглянуть товариську зустріч ветеранів ФК «Дніпро», Дніпропетровськ − ФК «Спартак», Москва.
+++
На ЧЕ12 государство не спешит выделять средства для регионов
Komitet12.org.ua
12.09.08
На подготовку к Чемпионату Европы по футболу 2012 государство не спешит выделять средства для регионов. Об этом сказал журналистам начальник управления по вопросам физической культуры и спорта Донецкой облгосадминистрации Виктор Кирбаба, передает корреспондент Комитета ЧЕ-12.
«Есть государственная программа, которая предусматривает выделение части средств на подготовку к Евро. Но на сегодняшний день есть такое топтание или нежелание поделиться с регионами государственными средствами, которые в свое время были заложены на подготовку к Евро-2012. То принимали 3 млрд. гривен на эти цели, то отменяли...», − посетовал господин Кирбаба.
К примеру, продолжил он, донецкий аэропорт является значимым объектом, однако, несмотря на то, что в текущем году было запланировано из госбюджета перечислить на реконструкцию взлетно-посадочной полосы более 700 тысяч гривен, город получил около 250 тысяч гривен, которые были и освоены. «Как дальше будет..?», − задался вопросом В.Кирбаба.
Кроме того, В.Кирбаба отметил, что «на 4% выполняется программа по обеспечению транспортными средствами».
«Все ложиться на плечи городов, населения, предприятий. В Донецке благодаря нашему выдающемуся, я не побоюсь этого слова Ринату Ахметову, строится стадион. Есть другие регионы, которые заявляются на госбюджетное финансирование. Я считаю, в этом плане должны быть определенные критерии, которые предусматривают справедливое распределение государственных бюджетных средств, ведь каждый регион имеет право на это... А если у нас есть Ринат Леонидович, так что теперь государственные средства нам и не надо выделять. Это ж неправильно», − отметил господин Кирбаба.
В заключении, В.Кирбаба отметил, что со своей стороны Донецкая область в плане подготовки к Евро «делает все». «Заседания оргкомитета на уровне области проводятся систематически. Рассматриваются все вопросы», − резюмировал он.
+++
Загрози зриву організації Євро-2012 не існує − міністр спорту та туризму Польщі
Ukrinform.ua
11.09.08
УЄФА (Союз європейських футбольних асоціацій) добре оцінює рівень підготовки до Євро-2012. Про це заявив сьогодні міністр спорту та туризму Польщі Мірослав Джевєцький під час XVIII міжнародного економічного форуму, що триває в містечку Криниця-Здруй на півдні країни, передає УКРІНФОРМ з посиланням на Польське агентство преси (ПАП).
«Загрози зриву організації Євро-2012 не існує. УЄФА високо оцінив нашу підготовку», − відзначив міністр, виступаючи на форумі «Найбільший будівельний майданчик в Європі − інвестиції в Євро-2012».
Як повідомляв УКРІНФОРМ, наприкінці вересня в Бордо відбудеться засідання виконавчого комітету УЄФА. На ньому буде представлено детальний звіт про готовність України та Польщі до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Президент УЄФА Мішель Платіні, у цьому контексті, неодноразово наголошував, що на цій зустрічі остаточно буде визначено готовність Києва та Варшави приймати футбольний єврофорум 2012 року.
+++
Понад сто представників вітчизняних і зарубіжних ЗМІ висвітлюватимуть церемонію відкриття нового стадіону «Арена-Дніпро» в Дніпропетровську
Тетяна Колядинська
Ukrinform.ua
21.09.08
Понад сто представників засобів масової інформації України та зарубіжжя, в тому числі Польщі й Росії, висловили бажання висвітлити тригодинне свято відкриття нового стадіону «Арена − Дніпро» в Дніпропетровську, на якому будуть зіграні матчі чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Два загальнонаціональні канали − «ТЕТ» та «5 канал» − планують 14 вересня транслювати подію у прямому ефірі, передає кореспондент УКРІНФОРМу із посиланням на управління преси та інформації облдержадміністрації.
Як раніше повідомляв УКРІНФОРМ, на церемонію відкриття нової арени дніпропетровського ФК «Дніпро» зможуть потрапити близько 30 тисяч городян і гостей Дніпропетровська, який у ці вихідні святкуватиме День міста. Глядачам обіцяють грандіозне театралізоване шоу, матч ветеранів «Дніпра», московського «Спартака» та київського «Динамо», присвячений ювілейним датам завоювання дніпропетровським клубом золотих медалей у чемпіонатах СРСР (1983 і 1988 роки).
Новий стадіон, будівництво якого розпочалося у квітні 2005 року, вміщає 31 тис глядачів, має поле розміром 105х68 м, дві роздягальні, два зали для розминки, тренажерну залу, тренерські кімнати, приміщення для представників ЗМІ, суддів, VIP-ложу на 296 місць, ресторан на 550 місць. Гідні умови також забезпечені вболівальникам з обмеженими фізичними можливостями. Біля стадіону планується збудувати підземний паркінг.
+++
Подписан договор между Украиной и Китаем о взаимопомощи и обмене опытом в спорте
Galaolympics.com
11.09.08
Сегодня, 11 Сентября, в Пекине Министр Украины в делах семьи, молодежи и спорта Юрий Павленко и Министр спорта Китая подписали соглашение о взаимопомощи и обмене опытом и в сфере спорта.
По словам Юрия Павленко, соглашение будет действительным 4 года, а через месяц уже будут известны конкретные планы на 2 следующие года. Опытом обе стороны будут обмениваться в сферах медицины, тренировочных баз, противостоянию допингу. Особенно важно украинцам, в процессе подготовки к Евро 2012 перенять у китайской стороны опыт проведения таких масштабных мероприятий. Также, Юрий Павленко отметил, что данное соглашение является очень важным для развития украинского спорта в целом.
+++
Яценюк прогнозує, що ВР ухвалить закони, які стосуються Євро-2012
УНІАН
11.09.08
Голова Верховної Ради України Арсеній ЯЦЕНЮК прогнозує, що парламент ухвалить закони, які стосуються проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив сьогодні у виступі на загальних зборах членів Європейської бізнес-асоціації.
Водночас, за словами А.ЯЦЕНЮКА, на сьогодні у парламенті немає «серйозного пакета» законопроектів щодо Євро-2012.
«Є три законопроекти, які по суті повторюють один одного», − зазначив А.ЯЦЕНЮК.
+++
Кризис ликвидности повысил интерес западных инвесторов к рынкам недвижимости РФ и Украины − мнение
Интерфакс-Украина
11.09.08
ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА
− Глобальный кризис ликвидности повысил интерес западных инвесторов к развивающимся рынкам недвижимости России и Украины, считает директор отдела экономических и стратегических исследований компании Jones Lang LaSalle в России и СНГ Владимир Пантюшин.(…)
(…)Эксперты компании также отметили перспективность гостиничного сегмента на рынке недвижимости и туристической инфраструктуры Украины в целом. «Заявленный чемпионат (Евро-2012 − ИФ), по сути, является мощным стимулом для полного обновления инфраструктуры страны и дает Украине отличный шанс за очень короткий промежуток времени встать в один ряд с наиболее развитыми с точки зрения туристской инфраструктуры странами Европы и мира», − сказала исполнительный вице-президент компании Jones Lang LaSalle Hotels в России и СНГ Марина Усенко. (…)
+++
Интернет − негативные оценки
Физическое бескультурье
Оксана Лысенко
Proua.com
12.09.08
Уроки физкультуры в школе могут нанести вред здоровью ребенка.
По мнению экспертов, чтобы укрепить здоровье населения страны нужно, в первую очередь, менять подходы к физическому воспитанию в школах. А они, хоть и устарели, как и все спортивное оборудование в общеобразовательных учреждениях, но живут уже полвека. Эксперты отмечают три главных проблемы нынешней системы физического воспитания в школах − ретроградность государственных документов, отсутствие надлежащего финансирования спортивной базы школ и дефицит кадров.
Зафутболить здоровье
В связи с переходом средней школы на 12-летку, были несколько реформированы и подходы к преподаванию физкультуры. Изменились государственные стандарты начальной и средней школы, были приняты новые учебные программы по физическому воспитанию − в 2005 году для 5-12 классов, а в 2007 − для начальной школы. Их главным нововведением стал третий урок физкультуры в неделю в начальной школе. 5,6,7 классы перешли на 2,5 часа в неделю. Впрочем, по усмотрению администрации школы, три часа физкультуры может быть и у учеников 5-11 классов. Еще одно заметное новшество − регулярные уроки футбола. Больше кардинальных изменений нет. Школы имеют возможность выбрать между несколькими типовыми учебными планами, могут сделать физвоспитание профильным. Такие школы в стране появляются.
Однако у существующей учебной программы есть и авторитетные критики − кафедра теории и методики физического воспитания Национального университета физического воспитания и спорта. По мнению Галины Смолиус, старшего преподавателя кафедры, в прошлом члена сборной УССР по баскетболу, новая программа является ничем иным, как «глупостью».
Методисты говорят, что в ее основе, как и раньше, осталась теория видов спорта. Так же, как и в детско-юношеских спортивных школах (ДЮСШ), на школьных уроках физкультуры вынуждены проходить теоретическую, тактическую (элементы игры в соревновательных условиях) и техническую подготовку к спортивным играм. Кроме того, из программ ДЮСШ в школу перекочевали уровни подготовки по видам спорта. «Эту программу приняли, потому что она не требовала изменений, по ней можно работать как 40-50 лет тому назад, − возмущается Галина Григорьевна. − И Министерство образования это устраивает. А ведь физическое воспитание в школе и занятия спортом в ДЮСШ − это совершенно разные вещи. Я хоть и являюсь одним из автором этой программы, но спорить со всеми было невозможно. Иной раз и стесняюсь, что там стоит моя фамилия».
Галина Смолиус нынешнюю систему занятий физкультурой в школе считает в корне неправильной, давно устаревшей и даже опасной для здоровья ребенка, ведь она не учитывает в полной мере особенностей развития детского организма. Ярким примером являются обязательные уроки футбола, введенные в школе по предложению собственников ФК «Динамо» братьев Суркисов. Несмотря на обещания, дети не получили ни нужной формы, ни специальной обуви, ни достаточного количества мячей (а нужен один для двух детей).
«Одно дело, когда в футбол учатся играть в ДЮСШ, используя специальную обувь и форму, другое дело, когда в школах, − комментирует доцент кафедры, кандидат педагогических наук Елена Давиденко. − Стопа ребенка формируется до 14 лет. А мы прямо с первого класса отрабатываем удар верхней и средней частью стопы. А это все ведет к плоскостопию и другим нарушением. Для девочек 5-6 класса программа предусматривает изучение элемента «прием мяча грудью». При том, что этот возраст − начало периода полового созревания, и удар по груди несет угрозу.
Физреабилитация вместо физкультуры
Дети не справляются с нормативами, принятыми в стране 30 лет назад. «Вот только один пример, − рассказывает Валерий Новак, методист Житомирского областного института последипломного педагогического образования, курирующий вопросы преподавания физической культуры. − В 1970-80 годы юноша должен был пробежать «стометровку» за 13,3 секунд, сейчас норматив − 14,6».
Уложиться в норматив среднестатистическому школьнику не позволяет слабое здоровье. Ситуация такова, что, по мнению некоторых специалистов, в нынешних школах уже пора больше заниматься физической реабилитацией, чем физкультурой.
«Если брать северные районы Житомирской области (наиболее пострадавшие от чернобыльской катастрофы − ред), − говорит Валерий Новак, − то там до 70% детей относится к специальной медицинской группе. Вообще же в каждой городской школе, где учится в среднем тысяча учеников, есть три-четыре спецгруппы по 13-15 человек». И как отметили нам в одной из средних школ Киева, эти специальные медицинские группы не создаются из-за экономии средств, которой требуют от школ райотделы образования. Да и работать в таких группах преподавателям сложно.
Если в районе для создания спецгруппы в школе достаточно 8 учеников, то в областном центре их нужно 15. Причем в такие группы, как правило, попадают учащиеся всех возрастов, которым приходится заниматься либо на нулевом уроке, либо на седьмом. Уделить всем внимание учителю сложно. Кроме того, если для таких детей и существуют специальные учебные программы, то учителей с соответствующим образованием практически нет − в общей программе педагогического вуза по специальности «Физическая культура» на лечебную физкультуру отводится в среднем лишь 24 часа.
Спортивный интерес
Из-за неудовлетворительного состояния спортивных площадок, отсутствия необходимого спортивного инвентаря футбол и баскетбол остаются единственными доступными спортивными играми для школьников. В волейбол часто не играют по причине отсутствия сеток, нет инвентаря для гандбола, да и учителя часто отказываются от занятий из-за высокой травматичности этой игры (было несколько случаев, когда падение невысоких ворот становилось причиной перелома основания черепа у детей). Не говоря уже об опасностях, да и сложностях широко используемой на уроках физкультуры работы по снарядной гимнастике.
Не хватает не только инвентаря, но и учителей − низкая оплата труда отталкивают от школ молодых специалистов. Сегодняшний уровень обеспеченности «физруками» в школе − 60-70%. При этом, говорит Галина Смолиус, в стране 60 факультетов выпускают учителей физического воспитания, уровень подготовки которых не соответствуют требованиям времени. Впрочем, есть и еще одна причина дефицита кадров − квалифицированному специалисту работать в школе неинтересно в профессиональном смысле. В школе у него нет возможности применить полученные знания, разнообразить преподавание. Ведь ко всем выше перечисленным проблемам физкультуру в ранге важности школьных предметов обычно ставят на последнее место.
Комментарий эксперта.
Татьяна Круцевич: Государственные стандарты по физкультуре установили критерии физподготовки, но не критерии здоровья
− Изменилась ли с внедрением новых государственных стандартов концепция физического воспитания в школах?
− К сожалению, нет, потому что стандарты, по сути, касались оформления программ. Они не изменили суть физического воспитания в школах, не повысив мотивацию детей, заинтересованность учителей физкультуры в своем труде, проведении внеклассной работы. Стандарты установили критерии физической подготовленности, но не критерии здоровья. Поэтому директор школы, не имея этих критериев, фактически не отвечает за здоровье своих учеников. А по статистике среди первоклассников около 8% детей по состоянию здоровья относятся к спецмедгруппе. К 11 классу стойкие нарушения осанки, да и целый букет хронических заболеваний имеют уже 30-40% учеников. Та же картина наблюдается в вузах. На первом курсе порядка 20-30% студентов зачисляют в спецмедгруппу. По мере обучения их количество увеличивается до 40%.
Причина этой ситуации в нарушении режима двигательной активности. В средней школе программа насыщена до предела. Все считают своим долгом ввести дополнительные предметы, не задумываясь о том, что это дополнительная нагрузка на школьника, который должен все время просидеть в обездвиженном состоянии. Не говоря уже о большом количестве домашних заданий, чего в иностранных школах практически нет.
При переходе из дошкольного учреждения в школу режим двигательной активности ребенка меняется кардинально. При этом от него еще и требуют сидеть весь день ровно, сложив руки на парту. Естественно, что через пять минут урока ребенок начинает искать себе удобное место, результатом чего становится искривление позвоночника. Детям не разрешают бегать на переменах. У младших школьников насильно подавляется двигательная активность, а к 5-6 классу, когда их приглашают в спортивные секции, дети уже этого не хотят, потому что выработалась привычка не двигаться.
− Какими, по вашему мнению, должны быть уроки физического воспитания в школах?
− Мы об этом говорим уже давно − пора менять сам подход к физвоспитанию. Мы в 2006 году разработали экспериментальную программу для младших классов. Но ее не приняло Министерством образования. Мы отказались от изучения видов спорта (как сейчас), а взяли за основу физвоспитания виды движений и назвали это «школой движения». Она позволяет удовлетворить потребность организма в двигательной активности, используя виды спорта как средства физического воспитания. Так, если, например, на уроке футбола всех детей просто заставляют гонять мяч, то мы предлагаем использовать футбольный мяч для овладения техникой движения. Ведь мячи имеют разные вес и форму, с ними можно двигаться по-разному. Так развиваются сенсорные функции, пространственные представления, да и занятия проводятся в виде игр, что детям всегда интересно.
− В чем отличие вашего подхода к видам спорта в школе?
− Для 1-4 классов мы не рекомендуем специализированные занятия, а наоборот предлагаем создание широкой базовой подготовки. А начиная с 5 класса, когда дети могут осознанно выбрать какой-либо вид спорта, то на третьем уроке физкультуры можно было бы развивать плавание, спортивные танцы, туризм, фитнес. Но почему-то в действующей школьной программе специализированные занятия мы находим только в старших классах. Зато вплоть до старшей школы имеем снарядную гимнастику. Скажите, кто из детей ходит на уроки физкультуры только для того, чтобы попрыгать через коня, козла, позаниматься на брусьях, бревне?
− Достаточно ли трех уроков физкультуры в неделю?
− Конечно, нет. Учтите, что физкультуру еще и ставят нулевым или последним уроком. А ведь важно, чтобы физкультура была в средине занятий, чтобы снять усталость с ребенка, дать ему взбодриться.
− Обеспечивается ли мотивация посещения учащимися детско-юношеских спортивных школ?
− Количество ДЮСШ в стране сократилось, а система отбора в них и преемственность между секционными спортивными занятиями и ДЮСШ нарушилась. Раньше учителя физкультуры проводили секционные занятия по легкой атлетике, спортивным играм, и т.д. Далее учитель, видя способных детей, рекомендовал их тренеру ДЮСШ. Но сейчас этого нет, потому что учитель не может проводить занятия по секциям. Сейчас, например, очень трудно набрать детей в ДЮСШ на легкую атлетику. Ведь представление о ней − это бег вокруг стадиона в начале каждого урока, низкий старт, стометровка, что в итоге вызывает у ребят отвращение.
− Нужна ли 12-балльная система оценивания?
− Вы знаете, нужна, это уже доказано. Чем больше баллов, тем больший интерес можно вызвать у ребенка в определении прогресса его достижений. Так что эту систему я приветствую, но она используется у нас неправильно, потому что в образовательных стандартах предусмотрена комплексная оценка по физкультуре. В 12 баллов входят и теоретические знания, и умения, и физическая подготовленность. Мы предлагаем иную систему, кроме всего названного, учитывающую еще и качество физического развития, из чего выводится средний балл. Но, самое важное, − ученика нужно оценивать не по тому, в какой коридор он попадает по нормативам. Все дети разные, у всех разные темпы развития. А нормативы для всех одинаковы. Как же можно оценивать одинаково, если детям они заведомо будут недоступны? Кто выше ростом, тот лучше прыгнет в длину, не тренируясь. Хотя при этом не сдаст стометровку, потому что у акселератов за ростом не успевают сердце и сосуды.
Мы предлагаем оценивать детей по приросту показателей относительно его исходного уровня. В начале учебного года фиксируем его результаты в обычных упражнениях − прыжок в длину с места или в высоту, бег на 30 метров. Ребенок не может пробежать тысячу метров, мы предлагаем ему функциональную пробу − 20 приседаний и фиксируем восстановление его пульса. Этот показатель четко определяет уровень его тренированности, его работоспособность. Мы предложили карту физподготовленности, куда ученик или учитель в начале года записывает показатели, а в конце семестра они измеряются снова. И в зависимости от прироста определяется, как ребенок работал в течение учебного года. При таком подходе на первый план выходит именно отношение к физкультуре, а не уровень физического состояния. И что важно, родители тоже могут следить за прогрессом своих детей.
− Как подходят к физкультуре в зарубежных школах?
− В Новой Зеландии в начальной школе, которая длится восемь лет, занятия детей различными видами спорта оценивается специальными поощрительными сертификатами. В России имеются школы, где уроки физкультуры проводятся по специализированным видам спорта, которые выбирают дети. В США также делается упор на спорт. Там вы не найдете таких уроков физкультуры, как у нас. Если в школе культивируется баскетбол, то подготовка команд идет планомерно и интенсивно, поощряется участие в соревнованиях. Спорт в США − это престиж и самореализация. Там нет и спецмедгрупп − люди с ограниченными возможностями занимаются вместе со здоровыми, потому что иначе это считается дискриминацией.
Татьяна Круцевич − заведующая кафедрой теорией и методикой физического воспитания Национального университета физического воспитания и спорта, профессор, доктор наук по физическому воспитанию и спорту, кандидат в мастера спорта по прыжкам в высоту, тренер по легкой атлетике. Она − один из главных оппонентов нынешней системы физического воспитания в школах.