Футбольная жизнь в зеркале СМИ

Интернет − нейтральные оценки
У УЕФА не нашлось добрых слов для оценки визита Платини в Украину
Ostro.org
04.07.08
Союз европейских футбольных ассоциаций (УЕФА) воздержался от каких-либо оценок вчерашнего визита Мишеля Платини в Украину. Такой вывод можно сделать, анализируя информацию официального сайта УЕФА.
В частности, 1 июля на сайте была размещена информация о том, «делегация УЕФА во главе с президентом организации Мишелем Платини посетит страны-хозяйки ЕВРО-2012 Польшу и Украину в ближайшие два дня».
После посещения Польши, сайт УЕФА напечатал материал под названием «В Польше все по плану». В ней сообщалось, что господин Платини заявил: «Все в Польше идет по плану. Польское правительство заверило нас, что Национальный стадион в Варшаве будет построен вовремя. Также будет тщательно продумана и транспортная инфраструктура. После визита в Польшу я абсолютно уверен, что чемпионат Европы-2012 удастся на славу».
После визита делегации УЕФА в Украину никакой информации о том, как инспекторы Союза европейских футбольных ассоциаций оценили степень готовности Украины к проведению Чемпионата Европы в 2012 году, не появилось.
Зато сайт весьма оперативно сообщил о том, что «4 июля президент УЕФА Мишель Платини в сопровождении делегации высокопоставленных футбольных функционеров прибыл в Астану, где встретился с президентом Казахстана Нурсултаном Назарбаевым».
Вся появившаяся сегодня в Украине информация о визите президента Союза европейских футбольных ассоциаций в Киев, содержащая оценки, высказанные господином Платини, ссылается на сайт Федерации футбола Украины и официальное представительство Президента Украины.
«УЕФА считает, что визит его официальной делегации в Украину был полезным и информативным. Об этом говорится в официальном заявлении организации, опубликованном на сайте Федерации футбола Украины», − от лица УЕФА сообщает ФФУ
«Президент УЕФА подчеркнул, что в УЕФА никогда не возникали вопросы и сомнения в правильности решения о проведении ЕВРО-2012 в Украине и Польше. «Вы демократично выиграли свое право на проведение чемпионата», − сказал М.Платини, − в свою очередь цитирует президента Союза европейских футбольных ассоциаций пресс-служба главы государства.
И только сайт УЕФА ничего не написал по поводу визита главы УЕФА в Украину.
+++
Киев готов к Евро-2012
Obozrevatel.com
04.07.08
К Евро 2012 Киев готовится по плану. Об этом, в пятницу, 4 июня, после аппаратного совещания в мэрии заявил первый заместитель КГГА Анатолий Голубченко, передает корреспондент «Обозревателя». Голубченко подчеркнул: «К городу Киеву вопросов нет, у нас все сделано» и порекомендовал обращаться по этим вопросам в министерство молодежи и спорта.
Что касается строительства, то Голубченко подчеркнул, что «Юджин сносится полным ходом», а так же строится Подольско-Воскресенский мост и метро.
Напомним, Киевская городская государственная администрация намерена выделить 225 млн. гривен Государственному управлению делами Украины за то, что оно передаст земельный участок компании «Юджин» на территории Национального комплекса «Экспоцентр Украины». Об этом заявил первый заместитель председателя Киевгорадминистрации Анатолий Голубченко.
Заметим, что во вторник, 1 июля, начался демонтаж недостроенного торгово-развлекательного комплекса, который ставил под вопрос реконструкцию «Олимпийского». Компания «Юджин» дала согласие на демонтаж «Троицкого». Согласно договору, подписанному между компанией и КГГА, «Юджину» выделили участок в районе Национального выставочного комплекса «Экспоцентр Украины».
Отметим, что в четверг, 20 марта, перед НСК «Олимпийский» начался демонтаж «Троицкого». Генподрядчиком демонтажа конструкций назначена компания «Киевметрострой». По словам председателя правления «Киевметростроя» Владимира Петренко, невозможно приступить к работам до тех пор, пока не будет утвержден проект демонтажа, а, как известно, утверждение любого проекта занимает немало времени.
Камнем преткновения в данном вопросе является помимо финансового аспекта, вопрос безопасности при эвакуации зрителей с НСК «Олимпийский».
+++
Платини дал срок
Юрий Окунь
Donbass.ua
04.07.08
Вчера мы уже вкратце сообщали о визите в нашу страну Мишеля Платини − президент УЕФА встретился с Виктором Ющенко и Юлией Тимошенко, чтобы детально узнать о ходе подготовки Украины к Евро-2012. Сегодня хотелось бы более подробно остановиться на итогах этого визита.
Пыль в глаза
Итак, что нового Платини увидел и услышал в Украине? Сначала о том, что он увидел или мог увидеть. Начать знакомство с нашими «успехами» в подготовке к европейскому форуму глава УЕФА мог еще в аэропорту: к его приезду «Борисполь» украсили специальными табличками с надписями на английском о том, что для подготовки к Евро-2012 аэропорт будет реконструирован и усовершенствован. Что ж, таблички − это серьезно, можно сказать, полдела сделано.
Возле НСК «Олимпийский» Мишель Платини мог увидеть мощную подъемную технику − «Мостобуд» начал демонтаж чаши олимпийского огня, информационных табло, мачт освещения и прочих объектов, «мешающих» реконструкции стадиона. Правда, самого проекта реконструкции еще нет, но ведь главное − начать, не правда ли? Там же президент УЕФА мог полюбоваться огромными столбами пыли − это за два дня до его приезда наконец-то начали сносить ТРЦ «Троицкий», делавший невозможной нормальную эксплуатацию стадиона. Дело это хорошее − если, конечно, забыть о том, что понадобился почти год, чтобы оно сдвинулось с места. Да, пыль в глаза пускать мы умеем.
Еще в день приезда высокого «ревизора» МВД с привлечением «Беркута» и военнослужащих ВВ провело тактико-специальные учения по предотвращению и противодействию массовым беспорядкам на стадионе во время футбольного матча в рамках подготовки к проведению Евро-2012. Участвовало полторы тысячи человек. Масштабно, ничего не скажешь. А главное − весьма своевременно, учитывая, насколько за четыре года может поменяться обучаемый ныне личный состав.
Слов больше, чем дел
Со зрелищами, пожалуй, все. Теперь о том, что нового услышал Платини от глав государства и правительства. Виктор Ющенко заверил президента УЕФА, что с правительством достигнута договоренность о выделении 5 млрд. долларов на корпоративные проекты по строительству 4,2 тыс. км дорог. Касаясь вопроса построения аэропортов, Ющенко сказал, что без согласия
местной власти, в частности областных советов, не состоится изменение формы собственности этих аэропортов. При этом, правда, добавил, что вопрос по аэропортам является решенным. Как и по железным дорогам − «Укрзалізниці» выделены необходимые финансы для работ на вокзалах принимающих городов. Еще президент Украины заявил, что решен вопрос с НСК «Олимпийский» − компромисс найден, инвестор дал гарантию, так что проблем со стадионом не будет.
И, конечно же, было много общих фраз о том, что все идет хорошо, а будет еще лучше, что Украина не упустит свой шанс и т.д., и т.п. Особенно в этом плане была хороша премьер-министр: «Наша команда благодарна вам за то, что Украине выпала такая честь, и за то, что вы Украине такую честь предоставили. Мы сделаем все, даже невозможное, чтобы Евро-2012 стал прекрасным праздником для всего мира и чтобы Украина выглядела как хороший партнер». Правда, Юлия Владимировна не разъяснила, каким именно образом она собирается «делать невозможное», если за год не сделано даже элементарное − одни слова, склоки и дрязги.
Еще три месяца
В общем, слишком много всего в будущем времени − «сделаем», и практически ничего в прошедшем − «сделали». Неудивительно, что реакция со стороны УЕФА на демонстрацию наших «достижений» была весьма сдержанной. Мишель Платини «протокольно» сказал, что доволен визитом, и выразил надежду, что Евро-2012 станет большим праздником футбола. Но при этом намекнул, что «это непростое и нелегкое задание». По его словам, отчет об этой поездке будет направлен в Исполком УЕФА, а окончательное решение о состоянии и перспективах подготовки и проведения Евро-2012 в Украине и Польше будет рассматриваться
25-26 сентября в Бордо. Что ж, у нас есть еще три месяца, чтобы представить что-то, кроме набивших оскомину словесных гарантий. В Бордо членам Исполкома УЕФА пылью глаза запорошить не удастся, даже если это пыль от сноса ТРЦ «Троицкий».
Найдите десять отличий
Виктор ЮЩЕНКО, 18 апреля 2007 года, Кардифф:
«Я счастлив, что Украина вместе с Польшей победили в нелегком конкурсе и удостоились высокой чести принять финальную часть чемпионата Европы по футболу 2012 года. Я очень благодарен Исполкому УЕФА за принятое решение. Мы подтверждаем, что наши страны готовы принять чемпионат, и сделаем все возможное, чтобы его проведение было незабываемым... Уверяю вас: за пять лет Украина и Польша сделают то, чего при других обстоятельствах не смогли бы сделать и за полвека».
Виктор ЮЩЕНКО, 3 июля 2008 года, Киев:
«Украина высоко ценит решение УЕФА провести финальную часть чемпионата Европы по футболу в Украине. Достойное проведение в Украине ЕВРО-2012 − вопрос чести для государства, для меня лично. Я уверен, что все работы по подготовке к Евро-2012 пройдут согласно графику, мы вас не подведем. Украина гарантирует, что в 2012 г. мы проведем чемпионат на самом высоком уровне».
+++
Подготовку к Евро-2012 хотят поручить Совету нацбезопасности
Focus.in.ua
04.07.08
Народный депутат, представитель Украинской народной партии Ярослав Джоджик предлагает передать подготовку к «Евро-2012» в «одни руки», а именно единому органу при Совете национальной безопасности и обороны.
Данный орган предлагается уполномочить на прямые указания мэрам городов и губернаторам, какие программы в настоящий момент приоритетны и куда нужно в первую очередь вкладывать деньги.
Как сообщает пресс-служба Украиной народной партии, такой подход позволит сломать существующую систему «лебедя-рака-щуки».
«Поскольку в государстве уже появились силы, которые стремятся сделать политический капитал на провале подготовки Украины к Евро-2012, руководство государства должно взять ее под собственный ежедневный контроль, ведь это не дело Червоненко, Черновецкого, Добкина или Садового − это дело украинского народа, которое они не имеют права провалить», − заявляет депутат.
Предложение Джоджика поступило в тот момент, когда лица, ответственные за подготовку «Евро-2012», регулярно обмениваются обвинениями. Так президент Федерации футбола Украины Григорий Суркис утверждает, что Archasia Design Group Limited, выигравшая конкурс на право реконструкции НСК «Олимпийский», представила проект, не соответствующий стандартам УЕФА. Попутно Суркис обвинил главу Национального агентства по вопросам подготовки и проведения в Украине «Евро-2012» Евгения Червоненко в лоббировании интересов компании. Червоненко, в свою очередь, не исключил, что будет через суд добиваться опровержения обвинений. Сам он считает, что тайваньскую компанию отстранили от работ несправедливо.
НСК «Олимпийский», по словам Премьер-министра Юлии Тимошенко, остается единственным критическим объектом в подготовке к Чемпионату Европы по футболу 2012 года.
+++
Без создания единого окна для инвесторов Евро-2012 в Украине может не состояться
Kontrakty.ua
04.07.08
Существует огромная потребность в инвестициях в строительство, реконструкцию транспортной инфраструктуры, гостиничных комплексов, считает Евгений Червоненко, глава Национального агентства по подготовке к Евро-2012.
Я выступаю за создание единого окна для инвесторов. Киевской власти следует максимально упростить систему привлечения средств.
+++
В Харькове в три раза меньше гостиничных номеров, чем требует УЕФА. Обещает помочь Полтава
Mediaport.info
04.07.08
Три звездочки, четыре звездочки, а лучше конечно, пять звездочек. Построить семь новых и отреконструировать 15 уже существующих гостиниц − программа максимум для Харькова к Евро-2012. В мэрии уверяют: даже с таким «отельным бумом» к Чемпионату Европы по футболу в первой столице все равно будет дефицит номеров.
В три раза меньше номеров, чем требует УЕФА − информация от городских властей − сегодняшние харьковские реалии. 30 тысяч болельщиков, которые через 4 года приедут в Харьков посмотреть большой футбол, пока селить некуда. На площадках, которые фигурируют в городской программе подготовки к ЕВРО, как места, где появятся новые отели − затишье. В плане подготовки − в графе «сдача объекта в эксплуатацию» напротив многих гостиниц стоит дата − 2011 год.
Виктор Христоев, директор Департамента по вопросам подготовке Евро-2012: «В городе Харькове у нас появится с вами, дай Бог памяти: 6 отелей пятизвездочных, и мы будем иметь 821 номер с дефицитом, и мы говорим об этом сегодня − 1106 номеров. Четырехзвездочных отелей на сегодня у нас только 3, мы выходим уже на 12 четырехзвездочных».
Фантазии годичной давности о том, как расселить болельщиков в дома-сендвичи и вагоны поездов, остались в прошлом. Строить на века − лозунг этого года подготовки. О своих «гостиничных» планах заявил бизнесмен Александр Ярославский (отель будет частью «Металлист-сити»). С другой стороны стадиона замыслил «номера» нардеп Дмитрий Святаш.
Сергей Стороженко, зам. председателя облгосадминистрации: «Во-первых, расчет очень сильный на «Металлист-сити» и на этот город в городе. Рассчитываем на гостиницу там, рассчитываем, что гостиница «Харьков» все-таки, где активно очень ведется реконструкция, даст достаточное количество номеров. Я думаю, что город выполнит гарантии, которые давал УЕФА».
Сергей Стороженко объясняет: разместить фанов на время матча не проблема. Базы отдыха, пансионаты и здравницы в стокилометровой зоне от Харькова − футбольная традиция. Загвоздка в другом − номера VIP-класса. В Харькове нет ни одной пятизвездочной гостиницы и всего четыре с четырьмя звездами. Мэрия озабочена поисками желающих строить дорогие отели. Сегодня чиновники с гордостью заявляют о семи проектах новых гостиниц. Гарантии строительства, уверяет директор департамента по подготовке к ЕВРО Виктор Христоев, дали бизнесмены.
Пять звезд на улице Клочковской − там за год до Чемпионата Европы сдадут 104 номера VIP-класса. Гостинице «Харьков» придется постараться, чтобы к ее четырем звездам добавилась такая необходимая пятая. На пустыре напротив инвесторы тоже обещали отель VIP-класса, но планы поменялись: у будущей постройки будет только четыре звезды.
Изменился и проект комплекса на улице Пушкинской, 2: еще год назад здесь анонсировали многофункциональный общественно-торговый центр и жилой дом с многоэтажной автостоянкой, теперь обещают гостиницу в пять звезд.
Те, кто уже работают в гостиничном бизнесе города, говорят: изобилие отелей оправдано. В Харькове дефицит хороших гостиниц.
Ксения Боронкова, начальник отдела продаж и маркетинга отеля: «Еще таких, как мы, нужно гостиниц этак пятнадцать-десять минимум. Я считаю: Харьков сможет продавать такое количество номеров после окончания УЕФА. Это не сложно. В конце концов мы сможем бороться с частными квартирами».
Харьков не туристический и не курортный, это город бизнесменов, уверяют в отелях. Здесь выходные − традиционно «пустые» дни недели. Туристы для персонала гостиниц − диковинка.
Артем Лобойко, директор гостиницы: «Если говорить о нашем отеле, то это единичные случаи. Вот мы чуть меньше года как работаем. Если их набрался десяток, от силы полтора, которые люди приезжают... У нас сейчас живет гость из Шотландии. Его цель визита − непосредственно посмотреть город Харьков. Но таких можно пересчитать по пальцам, их единицы».
Если не хватит номеров в самом Харькове, мэрия рассчитывает на помощь соседей. Мэр Полтавы уже предложил свои отели. Тоже пока не построенные.
+++
Верхи не хочуть чи не можуть?
Intersvoboda.com
04.07.08
Чи встоїть коаліція без громадянина Жванії?
Чи не обрушить коаліцію Мішель Платіні?
Коли будуть дострокові вибори?
Спікери
* Васюник Іван Васильович
віце-прем'єр-міністр України
* Герман Ганна Миколаївна
член фракції Партії регіонів
* Литвин Володимир Михайлович
лідер «Блоку Литвина»
* Симоненко Петро Миколайович
лідер КПУ
* Суркіс Григорій Михайлович
президент ФФУ
* Яворівський Володимир Олександрович
член фракції БЮТ
Савік Шустер: Добрий вечір. У прямому ефірі «Свобода» − програма, яка визначає лідерів, або программа, в которой свободу ограничивают всего лишь время и я, Савик Шустер. В принципе, это последняя программа в этом сезоне. Мы вернёмся в эфир в сентябре. Мы так планируем. Конечно, если Верховная Рада нам не преподнесёт на следующей неделе большой сюрприз, сделает что-то абсолютно экстраординарное. И мы опять будем работать вместе с депутатами. Хотя у меня ощущение, что депутаты тоже хотят на каникулы. Не знаю. Неважно. В любом случае мы обсуждаем главные темы уходящей недели. Участники программы... Иван Васюник − вице-премьер в правительстве Украины. Григорий Суркис − президент Федерации футбола Украины. От Партии регионов мы ожидаем Анну Герман. Владимир Сивкович уже в студии. И Ирина Бережная. Лидер Коммунистической партии Украины Пётр Симоненко. От Блока Юлии Тимошенко − Владимир Яворивский. Один и беззащитный.
Володимир Яворівський: Защитный.
Савік Шустер: От Блока Литвина − сам Владимир Литвин и Михаил Сирота. От «Нашей Украины − Народной самообороны» − Лилия Григорович, Владимир Стретович, Геннадий Москаль, Роман Зварич и Николай Катеринчук. А также в студии Людмила Супрун и Вадим Гуржос, заместитель министра транспорта. Итак, я прошу сразу аудиторию... Вот Анна Герман. Анна Герман, добрый вечер.
Ганна Герман: Як я рада вас бачити...
Савік Шустер: Итак, я прошу аудиторию сразу начать работать. И среди всех событий этой недели есть одно приятное. Неделя наша начинается в субботу, естественно. Потому что программа в пятницу. И мы сообщаем, что впервые украинка выиграла конкурс «Миссис мира». Это конкурс красоты, в котором соревнуются замужние женщины старше 18-ти лет. Миссия конкурса − привлечь внимание общественности к значимости семейных ценностей. Так вот в субботу звание «Миссис мира-2008» выиграла заслуженный артист Украины Камелия. Камалия. Извините. «Камелия» − это другое произведение. Камалия, пожалуйста. Давайте вас покажем стране. Камалия, вы к микрофону, пожалуйста, подойдите. Камалия, первый вопрос в стиле программы «Свобода». Очень многие говорят и пишут, что конкурсы такого рода проплачены. Это так?
Камалія: Прежде всего, добрый вечер всем. С удовольствием отвечу на этот вопрос. Организаторы этого конкурса − настолько богатые люди... Это люди-миллиардеры, которые организовали 30 лет назад этот конкурс. И они настолько щепетильно подходят к имиджу своего конкурса, что для них совершенно не нужно продавать места. И дамы принимали участие в этом конкурсе такие, как жёны премьер-министров страны, жёны миллиардеров, известных политиков. А также живущие... многие живущие − можно сказать и судить − на Майами, в Америке, в Нью-Йорке, ещё где-то...
Савік Шустер: А скажите: Золушки никак не могут туда попасть?
Камалія: Тоже могут. И все участвуют на таких же одинаковых совершенно... на одинаковом уровне. То есть когда мы приехали − что самое было интересное, − был общий автобус, была общая охрана, был один водитель. И мы, не зная, кто откуда и чем занимается, у кого какие мужья... Мы вели себя совершенно друг к другу одинаково. То есть это та самая прелесть конкурса, когда девушки, независимо от своего состояния, могут общаться на равных друг с другом. И действительно, это конкурс, который поднимает статус семьи. И он − очень честный конкурс. Потому что, во-первых, десять жюри было из разных стран. Судили из разных стран десять жюри. И из Филиппин, и из Америки, и из России, и из Украины, и из Вьетнама... Поэтому я думаю, что... Нам сразу сказали, когда мы приехали... То есть да, ходят такие слухи. Нам сразу сказали: «Девушки, не волнуйтесь. Места не продаются. Потому что это очень серьёзный конкурс, очень честный конкурс. Поэтому боритесь, показывайте себя и свою красоту, и таланты».
Савік Шустер: Мне надо опустить ваш микрофон немножко ниже. Вот так. На такой вопрос обычно надо отвечать очень коротко. «Проплачен или не проплачен?» − «Нет». Иначе... На такие вопросы не надо отвечать длинно. Значит, я вам скажу ещё одну вещь. Этот год вы выиграли в Калининграде. Но, в общем-то, этот год можно считать годом России. Потому что смотрите: победа в хоккее, на «Евровидении», полуфинал Чемпионата Европы, кубок УЕФА... Ещё много, наверное, будет побед на Олимпийских играх. Ваша победа − пока такая, единственная украинская победа... Тем более − на территории Российской Федерации. Скажите: а вот такой вопрос по Евро-2012... Верите ли вы − потому что это одна из наших тем недели... Верите ли вы, что Украина может потерять Евро-2012?
Камалія: Я знаю, что вчера была конференция президента, где президент уверил, что мы проведём у себя в стране на высоком уровне... И мне хочется верить, что действительно пройдёт Евро-2012 в нашей стране. И мне бы хотелось, чтобы оно прошло. Потому что так, как я боролась за корону, действительно первую в истории Украины с конкурсов международных красоты... Мне хочется, чтобы престиж нашей страны поднимался. И мне, конечно же, хочется, чтобы Евро-2012 состоялся у нас. И я буду болеть за это.
Савік Шустер: Спасибо, Камалия. Поздравляем вас. От души поздравляем с победой. Если хотите, оставайтесь с нами. Пожалуйста. Любое место.
Камалія: Спасибо.
Савік Шустер: Если нет, до свидания. Камалия − оптимист. Наша аудитория немного менее оптимистична. Мы задали вопрос: «Ощущаете ли вы некие опасения такие, что Евро-2012 под угрозой?» Наша аудитория до начала программы ответила... (коментуючи діаграму) 89.3 процента считают, что они чувствуют вот такие опасения. 89 процентов. 11 − «нет». Сейчас попытаемся изменить их точку зрения. Григорий Суркис, пожалуйста, к микрофону. Аудиторию прошу работать. Прошу работать. Значит, заголовки западных информационных агентств... «Платини дал Украине три месяца». Дал три месяца на что?
Григорій Суркіс: Я думаю, что, Савик... Добрый вечер. Не нужно сегодня ставить вопрос, что Платини дал нам три месяца. Все гарантии украинского и правительства, и президента, и местных органов власти, и центральных органов власти... Звучало, что мы конкретно в сроки тех требований, которые есть у УЕФА перед странами-организаторами Евро-2012, будем чётко их выполнять. Да. Действительно, будем говорить откровенно... Нужно сказать о том, что в прошлый год, возможно, мы могли сделать гораздо больше. Он был нестабилен. И УЕФА это понимает. И у нас возник целый ряд рисков, которые УЕФА никоим образом не может пропустить мимо своего внимания. И в январе-месяце − я это говорил несколько недель тому назад на вашей передаче... Несколько месяцев тому назад − собственно говоря, пять месяцев тому назад... в январе-месяце в Загребе на исполкоме УЕФА было принято решение о том, чтобы Украине и Польше дать возможность войти в то русло, в котором должны две страны двигаться для того, чтобы в полной мере УЕФА после окончания Евро-2008... А мы убедились в том, насколько это было восхитительное действо. В двух странах...
Савік Шустер: Мы можем показать некую статистику. Можем показать такую небольшую статистику по итогам чемпионата Швейцарии и Австрии.
Григорій Суркіс: Насколько это было привлекательно для зрителей, для аудитории... В совокупности около двух миллиардов зрителей смотрело Евро-2008.
Савік Шустер: Вот смотрите. (коментуючи таблицю) У нас, значит, та и другая страна примерно... 0.2 процента ВВП, 0.18 процентов ВВП... Это то же самое. Это примерно полмиллиарда долларов прибыли каждой из них. Значит, вот рабочие места. 11 тысяч и 7 тысяч. В Швейцарии... И около 4-х миллионов туристов в общей сложности. Это первые итоги совершенно. А первые − они всегда положительные. Потом пойдут ещё отрицательные. Но, в принципе, пока вот такой итог. Извините. Я вас прервал.
Григорій Суркіс: Но я думаю, что и Швейцария, и Австрия продемонстрировали нам всем и культуру, и обстоятельность подготовки не только инфраструктурной. А этот турнир действительно вызвал интерес во всём мире. Если быть объективными, то фактически 29-го числа июня-месяца мы получили эстафетную палочку. Украина и Польша. И вслед за окончанием турнира президент УЕФА Мишель Платини вместе со своими вице-президентами посетил 2-го числа, соответственно, Польшу, Варшаву, где имел встречи на высшем уровне... А вчера посетил Украину. Скажу вам откровенно: в разговоре политических лидеров... премьер-министра, президента страны, членов исполнительной власти... Были заданы конкретные вопросы. И прозвучала обеспокоенность тем, что у нас есть сегодня степень рисков. Степень рисков, которые заключаются прежде всего в том, что инфраструктура спортивная должна быть готова в 2010-м году. И турнир теряет всякий смысл, если «Олимпийский» стадион не будет готов своевременно. Или вообще потеряет смысл, если мы не сумеем в Киеве принять этот турнир. Вот это, собственно говоря, и является обеспокоенностью членов исполкома УЕФА и его президента. Первая каденция Платини. Первая каденция − блестяще проведённый турнир. И вместе с тем мы сегодня испытываем вместе с Польшей определённые трудности. Но на мой взгляд − я ещё должен раз вернуться в 18-е апреля в Кардифф, когда мы получили исторический шанс... И на мой взгляд, только от нас на сегодняшний день зависит, сумеем ли мы им воспользоваться. Высшие руководители страны − и президент, и премьер-министр − вчера в полной мере продемонстрировали своё понимание проблем, стоящих перед страной, и тех ключевых решений, которые должны быть приняты исполнительной властью, приняты парламентом... А сегодня здесь представлены все политические силы. Я ещё в который раз говорю о том, что не может сегодня в стране быть оппозиции к Евро-2012, которое даёт возможность нам смотреть в будущее. Будущее наших детей и внуков. Собственно говоря, мы будем преступниками перед будущим, если − а это и есть наши дети и будущее... если сегодня мы из-за своей безалаберности этот турнир потеряем. На мой взгляд, что очень правильно Мольер... Мы ответственны только за то, что мы делаем. Мы ответственны и за то, что мы не делаем. И сегодня я призываю все политические партии, всех лидеров, которые здесь находятся, объединиться вокруг той идеи, которая на ближайшие четыре года может сплотить всех абсолютно и политиков, и простых граждан ради того, чтобы наши дети и внуки жили в других стандартах и инфраструктуре... и стандартах жизни. На мой взгляд, на все эти вопросы отвечают наши дальнейшие действия последующие, прежде всего, три месяца. Три месяца, которые скоро, в общем-то, будут закончены. И УЕФА на своём заседании уже в Бордо 26-27-го числа... Если мы не сумеем обстоятельно, прагматично привести конкретными делами, а не словами, что мы способны выровнять ситуацию, прежде всего решить ключевой проблемный вопрос − это «Олимпийский» стадион... Нужно наконец-то взяться за то, чтобы решить проблему, которая, возможно, не даст нам в полной мере реалистичности картины именно в Бордо. Нужно немедленно решать в совокупности все вопросы, связанные с состоянием инфраструктуры в каждом из принимающих городов. Но вместе с тем − подчёркиваю − и президент Платини, и его команда сегодня улетели из Киева в полной уверенности в том, что высшее руководство страны понимает проблему и не даст возможности, чтобы в сентябре-месяце у нас забрали ожидаемый эффект от будущего четырёхлетия.
Савік Шустер: Господин Яворивский, пожалуйста.
Володимир Яворівський: Шановний пане Суркіс, те, що в українській владі може бути все... і вже ми не маємо можливості чомусь дивуватися, − це зрозуміло. Але скажіть: як ви оцінюєте як професіонал те, що... В нас є Міністерство спорту, яке повинно було би займатися вже конкретно. Є міністр. Який сенс був створювати оцю якусь агенцію, яку очолює сьогодні Червоненко? Це що, треба було його десантувати з Запоріжжя сюди? Який сенс? Я почув якесь його недавно інтерв’ю по телебаченню... Я не знав... я місця собі не знаходив. Що ця людина взагалі говорить? Йому, виявляється, всі заважають працювати, він не може... Так для чого це все? Поясніть мені.
Григорій Суркіс: Ви знаєте, я вам дуже коротко відповім на ваше запитання. Сьогодні не є сферою моєї відповідальності...
Савік Шустер: Одну хвилинку. Я могу сказать? Нет. Не дают.
Григорій Суркіс: І бажання відповідати на питання, яке від мене не залежить... Тому що це питання не для мене.
Володимир Яворівський: Але оцінка ваша...
Савік Шустер: Подождите. Евгений Червоненко был приглашён на эту программу. Он не смог по причинам здоровья... Но Григорий Суркис его достаточно жёстко обвинил в том, что он лоббировал интересы одной из компаний − тайваньской компании − в тендере на реконструкцию «Олимпийского» стадиона. Прямое обвинение. На что в письменном виде господин Червоненко потребовал слова обратно... «Извинитесь. Иначе обращусь в суд».
Григорій Суркіс: Вы знаете, Савик, скажу вам откровенно. Я получил это письмо буквально за несколько часов до программы. А ещё вчера… Если Червоненко и Национальное агентство реагировало на мою статью, интервью в газете «Команда»... Я направил в адрес вчера... Интервью и вышло вчера, собственно говоря. Направил ответ и просьбу о том, чтобы была опровергнута неточность, которую допустила корреспондентка. На моё заявление о том, что в своём письме господин Червоненко и Национальное агентство Платини констатируют, что сферой компетенции Национального агентства является «Олимпийский» стадион. Мои слова были искажены. «Олимпийский» стадион как раз не является компетенцией Национального агентства. И тут же я продолжаю. Так ответьте мне, пожалуйста, почему же тогда господин Червоненко в рамках не своей функции и компетенции пытается подменить господина Павленко, функцией и компетенцией которого является − и, собственно говоря, и ответственностью... возможность Павленко этот проект сделать реалистичным. Вот и всё. У меня есть копия этого письма. Я думал, что Евгений Альфредович здесь будет. Ему его передать...
Савік Шустер: Но он заболел, к сожалению. Да. Очень жаль. Мы желаем ему выздоровления скорого. Значит, и Катеринчук, и Стретович... Мы обязательно зададим вопросы Григорию Суркису после короткой рекламы.
(РЕКЛАМА)
Свобода Савика Шустера
Савік Шустер: «Свобода» в прямом эфире. Продолжаем. Я не представил уважаемого Александра Мороза, лидера Социалистической партии Украины. Добрый вечер. У микрофона Григорий Суркис. Прошу аудиторию работать. Николай Катеринчук, пожалуйста.
Микола Катеринчук: Перш за все я хотів би висказати такий протест проти того, щоб ми таку серйозну тему спускали до з’ясування стосунків між «той, хто сказав», «той, хто не сказав»... Треба через площину «хто що зробив, хто що не зробив»... Я зараз маю запитання до Григорія Михайловича. Рада коаліції була не так давно, де ми прийняли рішення, що на наступному пленарному тижні ми виділяємо один день виключно для голосування всіх необхідних законів, які потребують Євро-2012. Чи знайомий Григорій Михайлович з тим переліком законодавчих ініціатив, які мають розглядатися? Чи згоден він із цими законодавчими ініціативами? І як ви нам могли би допомогти переконати опозицію так само прийняти участь в голосуванні задля того, щоб Євро-2012 все ж таки було в Україні?
Григорій Суркіс: Я вам відповів би так. Я майже це і намагаюся зараз тут робити. Безумовно, я знаю, які закони конче необхідні країні для того, щоб вона рухалася і адаптувала ці закони до євростандартів. І ці закони працювали б на країну. І власне кажучи, надали б нам можливість спростувати недовіру УЄФА до України. Тобто я був переконаний, що декілька тижнів тому, коли я стояв у цій студії і наголошував, які закони конкретно потрібно прийняти Верховній Раді до ще перерви в її роботі... сприймається Верховною Радою як певний заклик для об’єднання. Конкретно для об’єднання країни, яка рухається в напрямку інтеграції в європейську спільноту. Але наше намагання, на мій погляд, може бути сприйнято зі сміхом. Тому що ми можемо бути посміховиськом. Якщо навіть сьогодні я... потрібно мені казати в цій аудиторії, що шановні пани опозиціонери, ви до кого опозиція?.. До Суркіса? То я вам скажу відверто. Я можу жити без того, що не буде турніру Євро-2012. Але я вважаю, що це було б недоречно, якщо б ви сьогодні не об’єдналися біля національної ідеї, яка може стати національною ідеєю чотири майбутні роки. І надасть можливість нашим ввійти чи відкрити двері в європейське співтовариство. Я впевнений в тому, що в нас немає жодного шансу стати асоційованими членами Євросоюзу, бути прийнятими в Євросоюз, якщо ми на сьогоднішній день не скористаємося цим шансом. Тому давайте ми зараз не будемо наголошувати на тому, що Суркіс спроможний навіть у такій передачі, яку дивиться вся країна, спростувати те, що сьогодні... про що не можуть домовитися політики. Я вважаю, що ви самі повинні об’єднатися. Ви знаєте, є такий дуже гарний вислів президента − «кохаймося». Давайте будем обнимать друг друга, давайте будем любить друг друга, любить страну, быть патриотичными не на словах, а конкретными делами. Вы знаете, говорил Пифагор: «Не обещай великое, а делай великое». Так давайте вместе вокруг этого великого праздника, который под названием «Евро-2012» может пройти в нашей стране, объединимся. Не исключительно... не только политики, а дадим нашим гражданам понять, что этот турнир может им дать. Он может дать нам «фьюче». Будущее.
Савік Шустер: Владимир Литвин.
Володимир Литвин: Григорій Михайлович, я розумію вашу експресію. Я хочу вам сказати, щоб люди почули... Які треба закони приймати, щоб дорогу робили? Скажіть, будь ласка. Що в нас їздити можна тільки на горбі. І то ще тих, які діди робили. Скажіть, будь ласка: які закони треба приймати для того, щоб будувати стадіон центральний і знести ті споруди, які були побудовані там невідомо в який спосіб? Які закони потрібно прийняти? Це перше. І друге. Скажіть, будь ласка: коли рішення було прийнято про проведення Євро, чому тільки зараз сказали, що Рада коаліції прийняла рішення один тиждень чи один день виділити на прийняття цих законів? А де раніше були всі? Чому раніше не закликали «об’єднаймося» й «кохаймося»? Знову спрацювала, очевидно, українська звичка − коли смажений півень клюнув, тоді почали закликати до консолідації. Я не бачу тут ніяких проблем. Жодних проблем не існує. А ще один момент... Уже зараз на прикладі обміну цими листами спостерігається, що йде боротьба, хто свою комерційну структуру поставить для проведення тих чи інших робіт. Якщо думають, що Верховна Рада буде приймати рішення, щоб освячувати лобістські закони... Я думаю, цього рішення не буде. Бо ці закони треба дати у Верховну Раду і показати людям, щоб знали, що це за закони. А ще цих законів ніхто не читав, а вже сказали, що один день виділено на розгляд цих законів. Не буде жодних проблем. Будуть ці рішення прийняті. Але рішення, які потрібні абсолютно державі. Це не звинувачення. Це просто констатація факту. Бо ваше таке звернення − «дорогі опозиціонери»... Та тут сидять нормальні люди, які розуміють нормальну мову і приймуть нормальне рішення.
Григорій Суркіс: Володимир Михайлович, якщо б я вас не поважав, я б не сказав «дорогі опозиціонери». Я вас дійсно всіх поважаю. Я просто сьогодні ще раз повинен наголосити на тому, що в нас так, дійсно, швидко змінюються декорації, що сьогодні влада лягли спати, а ввечері чи вранці це вже опозиція. Я просто кажу про те, що сьогодні опозиції до Євро-2012 не може бути в жодного пересічного навіть громадянина. В тому числі у політичних партій. Між іншим, я всім вам вдячний. В тому числі коли ви були спікером. Коли ви надавали гарантії. І політичні партії, і всі спікери, і два президенти, і всі уряди... Про те, що ми спроможні виконати ті гарантії, які ми надали, і ті вимоги, які ставить нам на сьогоднішній день УЄФА. Щодо законів... Скажіть, будь ласка: закон «Про єдине інвестиційне вікно» − що, він Суркісу потрібен? Він потрібен країні. Він потрібен, між іншим, країні не тільки для проведення Євро-2012. Він руйнує «разрешительную систему» − дозвільну − в стране. Тому що він сьогодні надає кожному... кожній людині відкрити свій бізнес дуже швидко. Скажіть, будь ласка: закон «Про концесії»... Ви сказали про дороги. Закон «Про концесії» дозволяє нам швидко отримувати можливості нові і партнерів, і інвесторів. Скажіть, будь ласка: закон «Про Євро-2012» на рівні закону, який буде працювати всі чотири майбутні роки, − що, це Суркісу потрібно? Чи Федерації футболу? Тобто я коли казав «шановні опозиціонери», я нікого не бажав образити. Якщо це зробив, будь ласка, ви мене вибачте.
Ганна Герман: Шановний пане Суркіс...
Володимир Литвин: Вибачте. Я одну репліку скажу. У мене питання. Ви так і не відповіли. Чому ці закони, які ви розказуєте − «Про концесії», «Про єдине вікно», «Про Євро-2012», − тільки зараз, на наступний тиждень, з’явилися? Чому цих законів не було раніше? Це стало відомо тільки тепер? Оце питання...
Володимир Яворівський: А що, Суркіс має за це відповідати?..
Григорій Суркіс: Якщо бути відвертим, я вам скажу відверто, що є три сьогодні ключові проблеми. Ще раз наполягаю на цьому. Це функція, компетенція і відповідальність. Федерація футболу сьогодні може вам відповісти. Но я сьогодні думаю, що я це шановне товариство не повинен напружувати до такої ступені, щоб ви самі не розібралися, хто повинен внести ці закони.
Ганна Герман: Шановний пане Суркіс, якщо ми розділяємо... опозиція розділяє вашу стурбованість долею Євро... І якщо ви одного дня прокинетеся, і ті, хто в опозиції, вже будуть при владі, ми вам гарантуємо, що ті люди не будуть думати, чия фірма більше заробить. А ті люди будуть думати про результат. І все з Євро буде в порядку.
Григорій Суркіс: Пані Ганна, я вам дуже дякую. Але в мене до вас пропозиція. Щоб я якимось часом не проснувся, а Євро вже не було, будь ласка, давайте об’єднаємося зараз.
Ганна Герман: Ми швидко це зробимо. Ви встигнете.
Савік Шустер: Николай Катеринчук.
Микола Катеринчук: Я все ж таки націлений на якийсь результат цієї дискусії. Володимир Михайлович, ви будете голосувати за ці закони чи ні?
Володимир Литвин: Будемо голосувати за ці закони за однієї умови − що ви припините блокування трибуни, що... Ви − влада − блокуєте цілий тиждень трибуну. Невідомо для чого її блокуєте. Ми готові голосувати за будь-які рішення. Але за умови, що ви між собою розберетеся, закінчите з розбірками і почнете працювати.
Микола Катеринчук: Так будете голосувати чи ще є умови?
Володимир Литвин: Я ще раз сказав. За однієї умови − коли ви знімете блокаду трибуни... Друга умова − коли ви будете приймати рішення. І коли ви будете брати участь також у голосуванні. Між собою з’ясуйте стосунки.
Микола Катеринчук: Закони «Про Євро-2012» − ваша фракція голосує чи ні? Так чи ні?
Володимир Литвин: Я ще раз сказав. Ми будемо голосувати всі рішення.
Микола Катеринчук: Так чи ні?
Володимир Литвин: Я сказав, що ми будемо голосувати всі рішення. Чи ви не чуєте мене?
Микола Катеринчук: Все. Дякую.
Савік Шустер: Пётр Симоненко.
Ганна Герман: Пан Катеринчук не знає, що законопроекти ще не внесені у Верховну Раду. І ще там не зареєстровані. А він уже переживає, чи буде Литвин голосувати.
Петро Симоненко: Уважаемые коллеги и уважаемые друзья, я думаю, что вопрос совершенно в другом. И не надо сегодня вести разговор о законах. Можно принять законы, а у нас не будет открыт чемпионат Евро-2012. Почему? Потому что у нас могут реализовать подготовку только тайванские или зарубежные фирмы. Ни одного треста или комбината украинского промышленного строительства не существует. Они уничтожены. Поэтому этот Евро-2012 чемпионат будет как украинским называться, а работать здесь будут турки, тайванцы и другие. Украинцы будут рабами у них. Вот же в чём вопрос. Законы можно какие угодно попринимать. Но на сегодня нет организатора, который бы вёл, по сути дела, строительный комплекс. Потому что надо строить. Закон можно принять. Но кто-то должен строить это. И если у нас сегодня те, кто занимается гуманитарными проблемами, возглавляет и − я никого не хочу обидеть... Каждый должен своим делом заниматься. Но возглавляет, а не знает, как составить сетевой график строительных работ... То этим уже всё объясняется. Мы не должны здесь обсуждать профессиональные вопросы. Поэтому я глубоко убеждён, что лишний раз коалиция показывает свою несостоятельность сегодня в организации конкретного дела. И они в очередной раз провалят то, что является гордостью украинского народа. И не должен Григорий Михайлович здесь объяснять, выполним мы условия или не выполним. Они решили − Федерация футбола − главный вопрос. Они решили, что УЕФА оказали доверие сегодня нам, государству. Но в государстве есть политические силы, которые не в состоянии решить этот вопрос. Вот в чём проблема нашего сегодняшнего разговора.
Савік Шустер: Ирина Бережная, пожалуйста.
Ірина Бережна: Добрый вечер. Я хочу акцентировать внимание на том, что сегодня проведение Евро-2012 − это уже не вопрос просто политики. Это вопрос национального престижа Украины. И это серьёзный экзамен для показания состоятельности украинского государства и − в том числе − правящей коалиции. Я полностью с вами согласна, что проведение Евро-2012 должно стать тем национальным проектом, который способен и обязан консолидировать украинское общество и политикум. Но это, к сожалению, наверное, может стать как национальным успехом, так и национальным позором. Так вот Григорий Михайлович, у меня к вам вопрос. Если всё-таки в одно прекрасное утро вы проснётесь, как вы сказали, и вдруг окажется − чего я искренне не желаю и надеюсь, что этого никогда не случится, − что Украину лишили права проведения этого престижного чемпионата... Вы как человек, который внёс огромный вклад для того, чтобы мы это право получили, скажите: уйдёте ли вы в отставку с должности президента Федерации футбола Украины? Потому что определённая доля ответственности лежит... также будет лежать и на ваших плечах. Так как вы не сумели объединить политикум и не потерять вот это престижное для страны...
Григорій Суркіс: Я вам скажу, уважаемый политик, вы внезапно возникли вдруг на небосклоне политическом... Я имел честь быть в политическом бомонде. Скажу вам откровенно, что как раз в вашем вопросе заложен ответ. Когда вы, сидя здесь и представляя, опять-таки, оппозицию, говорите о том, что правящая коалиция... Да помогите правящей коалиции, в конце концов, сплотить усилия для того, чтобы мы все вместе не выясняли отношения... Для того, чтобы наши дети имели будущее. А вы говорите, что я проснусь... пойду я в отставку или нет. Вы скажите, как я с этим грузом буду жить. Для меня важнее сегодня не должность, не кресло, а как жить с грузом того, что четыре года прошедшие мы работали вместе для того, чтобы получить этот турнир... И в синхроне, кстати, работали все. Два президента − Леонид Кучма и Виктор Ющенко. Работали абсолютно все спикеры, все политические партии. Работали правительства Януковича, Тимошенко, Еханурова. Опять-таки, Януковича. И опять − Тимошенко. Скажите, пожалуйста: какие аргументы нужно найти мне для вас, чтобы вы объединились не в рамках своих эгоистических интересов − я сейчас обращаюсь к вам, − не в рамках персонифицированных желаний сегодня кого-то ужалить... Я вам хочу сказать: меня вы не ужалили. Я за своё кресло не держусь. Советую вам делать то же самое.
Савік Шустер (коментуючи графік): Поддержка очень большая.
Ганна Герман: Григорій Михайлович, я прошу вас... Я прошу, Григорію Михайловичу: назвіть, будь ласка, абсолютно конкретно ті кілька питань, в якому опозиція може дати коаліції голоси, які їй не вистачає, щоб вам було легше працювати. Раз, два, три, чотири, п’ять. І я вам гарантую, що ми зробимо все для того, щоби ви могли виконати своє завдання.
Григорій Суркіс: Шановна пані Анна, я можу вам конкретно сьогодні сказати, що потрібно зробити. Якщо ви мені дозволите. По-перше: я не можу погодитися з тим, що сьогодні входження нашої країни в останні три місяці підготовки, які чи дадуть можливість нам бути оптимістами і готуватися до проведення Євро-2012... Між іншим, Євро-2012 − це не тільки футбол. Це інші стандарти життя, як я сказав. Це інші стандарти життя, інші стандарти... євростандарти сьогодні інфраструктури. Це можливість вийти якраз з того стану суспільного життя, яке нас привело до того, що казав шановний Володимир Михайлович... що де ті колдобини, яким чином сьогодні позбавитися і тощо. Але я скажу вам відверто, що для цього що потрібно?.. Потрібно не блокувати, дійсно, трибуну. Дійсно, не блокувати трибуну. А для цього що потрібно? Щоб політики сіли і сказали, що «ми наступний тиждень не блокуємо трибуни, а даємо можливість один одному вислухати сьогодні урядовців, якщо так сталося, що дійсно є опозиція і є коаліція, які повинні внести ці закони в парламент, конкретно за них проголосувати і дати майбутнє країні...». Тобто я сьогодні наполягає на єдиному. Я не хочу сьогодні кваліфікувати, яким чином складаються ваші взаємовідносини. Це не до мене. Я сьогодні кажу тільки про єдине. Якщо ми втратимо...
Ганна Герман: Чи ви зверталися до БЮТ, щоб вони більше не блокували трибуну, щоб ми мали можливість... Тому що ми готові − я повторюю вам... Ми готові підтримати сьогодні все, що вам потрібно. Опозиція готова голосувати за все, що вам потрібно для проведення Євро-2012. Ви знаєте, що Валерій Борзов колись сказав, що прем’єр Віктор Янукович зробив для українського спорту більше, ніж всі прем’єри за всі роки незалежності. Ми є в опозиції. Готові вам помогти. І я сподіваюся, що БЮТ не буде блокувати трибуну наступного тижня.
Григорій Суркіс: Шановна пані Анна, я повинен погодитися з вами, що дійсно, Віктор Янукович дуже багато зробив для олімпійського руху в нашій країні. Тому що я був під час його прем’єрства членом виконкому Національного олімпійського комітету. Сьогодні є віце-президентом Олімпійського комітету. Я кажу зараз про інші речі. Давайте ми будемо жити не історією, а рухатися в майбутнє. Давайте ми на сьогоднішній день ту мрію, ту «дрім», яку нам дали... давайте ми його спільно зробимо не мрією, а конкретною дійсністю. І для цього вам і потрібно об’єднатися. А яким чином ви це зробите... Скажу вам відверто: я не можу вам дати поради.
Савік Шустер: Владимир Стретович.
Володимир Стретович: Добрий вечір. Добре, що ми сьогодні в такому форматі дискутуємо ту тему для того, щоб визначити, хто винен і що взагалі відбувається. Тому що, певно, в цій залі немає чоловіка, який не грав у дитинстві в футбол. А деякі і зараз грають.
Савік Шустер: Почему? Зварич не играл в футбол.
Володимир Стретович: Грав. Він у американський грав. В касках, у шлемах... Знаєте, так називається... Грав у футбол. Тому Григорій Михайлович, у мене до вас два питання. На перше ви можете не відповісти. Але чи не здається вам, що поведінка наших польських партнерів, які заявили, що «якщо Україна не зможе, то ми готові це все провести в себе», є трошки така, підстьогуюча, і дає УЄФА подумати над тим, що в Україні не все в порядку? А друге... Оскільки в нас програма така публіцистично-політична, то чи не вважаєте ви, що в наших негараздах, крім традиційної української волокити, бюрократизму, корупції і так далі, ще винний зовнішній чинник? Оскільки всі розуміють − ви про це сказали, − що безуспішно Євро-2012... ми можемо похоронити свої євроатлантичні наміри входження в Європейський Союз. І таким чином хтось ззовні працює на те, щоб Україна не провела цей чемпіонат. Ви допускаєте такий варіант чи ні? Дякую.
Григорій Суркіс: Ви знаєте, я на сьогоднішній день... Якщо відповідати вам на друге запитання, хочу сказати, що ми сьогодні спонукаємо один одного сказати про наступне. Безумовно, у нас є сьогодні друзі і є вороги. Польща − це наші друзі. І безумовно, на сьогоднішній день хтось хоче чи намагається нас посварити. Я переконаний, що і президент Польщі пан Качинський − і я знаю це безпосередньо від президента Платіні − намагався пояснити дещо затримання Україною вимог УЄФА і гарантій як певні передумови для того, що потрібно взяти поки що старт... Він, можливо, низький. А потім ми, як-то кажуть, рвонемо. Як каже Платіні, «якщо сів на велосипед, то крути педалі». Це італійська поговорка. Це дуже слушна поговорка... прислів’я. А якщо відповідати на друге ваше запитання... Я вам скажу. Я, між іншим, про атлантичний напрямок нічого сьогодні не казав. Я казав саме про напрямок... Я сказав про євроінтеграційні процеси. Я ще раз кажу. Давайте ми не будемо сьогодні один одного втягувати в дискусію, щоб сьогодні аудиторія не розумілася, що Суркіс нікого не агітує за вступ в НАТО чи в ПДЧ, чи за те, щоб ми були членами Євросоюзу, чи ні. Я вам скажу відверто: я сьогодні за євроінтеграцію. Я за майбутнє наших дітей. Тому я перед вами... Рахуйте, що я голий перед вами. І благаю вас: надайте країні скористатися цим шансом. Він єдиний, який може нас усіх об’єднати. Якщо ми розумні.
Савік Шустер: Александр Мороз.
Олександр Мороз: Григорій Михайлович, я не буду вам задавати питання, на які не треба відповідати. Бо є речі абсолютно зрозумілі. Сьогодні в ситуації довкола Євро-2012 видно проблеми нашої влади як у каплі води. Вони відображені. І приклад яскравий по «Олімпійському». Це чиста афера, яка зводилася до забудови там, де на розумну голову ніхто будувати не повинен, де потім зроблено кілька комбінацій відносно знесення, права на знесення... І закінчується це 80-ма гектарами безцінної київської землі... Виникає питання: за що? Що би зробила нормальна влада? Вона би, по-перше, прийняла рішення для суспільних потреб... що має право робити за законодавством. Про знесення. Компенсувала б частину затрат тому, хто поніс ці затрати. Притягала б до суду винних. І за рахунок винних частину зняла би. І все було би гаразд. Запитання до Григорія Михайловича. Чи згодні ви з тим, що було би зараз доцільно, можливо, навіть не приймаючи якихось законів або потім прийнявши відповідні закони, прийняти єдину державну програму стосовно проведення цього заходу?.. Де було б передбачено, які об’єкти зводяться, хто відповідає, обсяги фінансування, джерела покриття витрат, контроль і етапи за виконанням... І підвести риску. І щоб хтось один крайній відповідав за ці справи. Я гадаю, що це було би корисно сьогодні. І не треба було б навіть тут вести політичних дискусій. Бо весь час виникає підозра, що хтось хоче − у тому числі використовуючи Савіка Шустера − вибити собі якісь преференції в тому, аби скористатися бюджетними коштами тощо. Я жартую в даному випадку. Я вважаю, потрібна державна політика, лінія в цьому відношенні. Тоді буде порядок.
Григорій Суркіс: Я повністю з вами повинен погодитися. Саме тому − я ще раз наполягаю − є постанова уряду не на рівні закону про Євро-2012. Тому потрібно сьогодні це затвердити загальнодержавною програмою підготовки до Євро-2012, де будуть якраз всі ті речі, про які ви зараз сказали.
Савік Шустер: Так. Мы ещё на одну короткую рекламу... Все. И ваши предложения, Пётр Симоненко, и Людмила Супрун, и Владимир Сивкович, и Виталий Портников... Мы все скажем. Немножко рекламы.
(РЕКЛАМА)
Свобода Савика Шустера
Савік Шустер: «Свобода». Прямой эфир. Продолжаем. Прошу аудиторию работать. Камалия покидает студию. Спасибо вам за участие. Поздравляем вас ещё раз. Миссис мира-2008. У микрофона Григорий Суркис. Обсуждаем мы итоги визита Мишеля Платини − президента УЕФА − в Украину. Три месяца, которые есть у страны для того, чтобы доказать, что она реально сможет провести Евро-2012. Виталий Портников.
Віталій Портников: Я думаю, що насправді це реально тест для нас усіх. Я тут можу тільки поспівчувати Григорію Михайловичу. Тому що ми тут переконалися під час цієї дискусії, що наші політики вміють бігати тільки на короткі дистанції. А Євро-2012 − це довга дистанція. У нас немає жодного політика і жодної політичної сили, як виявилося...
Ганна Герман: Крім Партії регіонів.
Віталій Портников: Ні. Не окрім Партії регіонів, Ганно. Партія регіонів у тому числі, на жаль. Це треба визнати. Але є тест і для українського суспільства. Оці маленькі українці − вони так чудово завжди... Вони виходили на вулицю, коли вони вважали, що їхнього вождя кудись не обрали і кудись не пустили... Вони збирались сотнями тисяч. І 2004-го року, і потім − 2007-го року. З різних регіонів приїжджали в Київ. А це нація футбольних уболівальників. І ми не бачимо... Я абсолютно впевнений, що якщо влада зустрілася б з масовими акціями протесту хоча б футбольних уболівальників, хоча б помітила, що є люди, яким не байдуже, відбудеться цей чемпіонат чи ні, хоча б помітила, що є люди, яким буде соромно жити і казати... «Ви звідки?» − «Я з України». − «Це та країна, в якої відібрали Євро-2012. От ідіоти які...» От якщо б влада побачила цих людей, я впевнений, що вона б все прекрасно вирішила дуже швидко, без голосувань у Верховній Раді, без нових законів, без нових Національних агенцій. Це насправді все вирішити дуже просто. Якщо є воля до вирішення цього питання. І я абсолютно впевнений, що якщо б український народ дійсно був би зацікавлений у тому, щоб у нього відбувся Чемпіонат Європи по футболу і був здатний до самоорганізації, а не до приїзду в Київ у автобусах на замовлення політиків, то це Євро і відбулося б. А якщо український народ до цієї самоорганізації не здатний, так Євро і не відбудеться. Тому що ми цю аудиторію вже бачимо. Цю. Не ту. От і все.
Григорій Суркіс: Віталій, перепрошую. Я залишаюся оптимістом. Євро-2012 обов’язково повинно відбутися в нашій країні. І відбудеться.
Савік Шустер: Спасибо.
Віталій Портников: Це буде означати, що український народ здатний до самоорганізації.
Григорій Суркіс: Савик, разрешите, я один анекдот расскажу. Может быть, нашу аудиторию я попытаюсь объединить.
Савік Шустер: Так вы её уже объединили. 80 процентов.
Григорій Суркіс: Одну секунду буквально. Может быть, мы вот это напряжение в зале снимем. Во Франции судят за изнасилование француза, американца и русского. А по французскому законодательству, каждый из них может принять казнь исконно, соответственно... или ту, которая свойственна этой нации, или гильотину. Потому что это происходит во Франции. И вот через каземат ведут на эшафот француза. Он выходит на эшафот. Его причащают. Он ложит голову на плаху. Нажимает на кнопку палач. Гильотина не работает. По французским законам, он амнистирован. Он идёт через каземат. Навстречу ему ведут американца. Он ему шепчет: «Гильотина не работает». Он выходит на эшафот. На эшафоте американцу говорят: «Вы можете воспользоваться традиционным электрическим стулом, но можете в рамках нашего сегодня гостеприимства и наших законов воспользоваться эшафотом». Он говорит: «Вы знаете, я так люблю Францию... Я здесь участвовал в изнасиловании. Пожалуй, эшафот, гильотина». Ложит голову на плаху. Нажимают на кнопку. Гильотина не сработала. Он свободен. Он амнистирован. Он идёт через каземат. Навстречу ведут русского. Он говорит: «Гильотина не работает». Выходит русский на эшафот. Ему говорят: «Вы можете воспользоваться традиционной казнью русской. Это расстрел. А можете воспользоваться нашим гостеприимством. Будьте любезны, гильотина...» Он говорит: «Вы мне пургу не гоните. Я что, не знаю, что гильотина не работает? Расстрел». Поэтому я хочу сказать... Давайте, чтобы нас не расстреляли.
Ганна Герман: А українця навіть на гільйотину не пустили...
Григорій Суркіс: Я про украинцев не казав, щоб сьогодні нікого не образити.
Савік Шустер: Так. Значит, я зачитываю официальное заявление УЕФА после визита Мишеля Платини. «Этот турнир является приоритетным общенациональным проектом». Это он понял, будучи в Украине. «Правительство Украины приняло на себя обязательство сделать всё возможное, чтобы создать необходимые условия для успешного проведения Евро-2012. УЕФА получило многочисленные заверения от правительственных органов относительно строительства стадионов, аэропортов, гостиниц и автомобильных дорог». Вот вы как вице-премьер... Что может помешать правительству выполнить эти обязательства, которые оно приняло на себя?
Іван Васюник: Добрий вечір. Я думаю, що ні пан Платіні, ні УЄФА, ні хтось ззовні... ні наші партнери чи наші недруги нам ні не допоможуть, ні не зашкодять провести і підготуватися до Євро. Це виключно залежить від України. Це виключно залежить − я настоюю на цьому − не тільки від української влади, а від української влади і опозиції. Залежить від української нації, залежить від того, чи ми будемо мати одну позицію і одну думку. А чи ми зможемо, власне кажучи, на цьому етапі перебороти ці недоліки нашого управління, які здебільшого будуються на планах і обіцянках... Це ще зі старих добрих часів, які Петро Миколайович пам’ятає. Ми вміли приймати п’ятирічні плани, а потім після п’яти років звітуватися про їх невиконання і переносити на наступний рік. Це той шанс, це той випадок, коли нам ніхто не дозволить переносити. З однієї сторони. А за цими сухими строками повідомлення УЄФА криється все. Але там є правда. Бо там є і тривога, там є і велика надія. А УЄФА − це організація, яка, на щастя, на відміну від системи державного управління, − я хотів би сказати своїм колегам і зліва, і справа... яка сформувалася не вчора і не з 1-го січня 2008-го року. Яка вже працює 15 років. УЄФА є дуже прагматична організація. Вона не вірить ні словам, ні обіцянкам, ні планам. Вона цього не обговорює. Вона тільки вірить тому, що зроблено на сьогодні. А це тільки може бути підтвердженням того, що ми можемо зробити на завтра. Я перед тим, як, власне кажучи, відповісти на один, два, три ті конкретні маленькі, як назвав пан Платіні... Насправді це маленькі і великі проблеми, які треба перейти Україні за наступних два-три місяці. Щоби ми остаточно зняли питання «Бути чи не бути Євро в Україні?»... Значить, я хотів би сказати дві речі. Перше. Перш за все я хочу подякувати пану Суркісу. Тому що він узяв удар на себе по багатьох питаннях, які не стосуються Федерації футболу. Але це ознака командної гри. Бо він переживає. І не тільки переживає. Команда − професійна команда − Федерації футболу України разом з урядом працює для того, щоб це сталося. А тепер я повертаюся до конкретних проблем. Ми маємо три конкретні проблеми. Це проблема аеропортів, проблема НСК «Олімпійський» і проблема розміщення. Тобто готельного господарства України. Хотів би вам сказати, шановні, що якщо аналізувати, чому ми зараз у цій ситуації, то треба починати не з емоцій, не з критичних оцінок. Треба просто повернутися всім нам разом десь на рік хоча би назад, на той момент, коли Україна отримала право. І там тоді буде набагато легша відповідь, чи справді треба шукати винуватого. Бо я вам хочу сказати, що на 1-ше січня 2008-го року український уряд цей − я ні на кого пальцем не показую − отримав по всіх шести аеропортах приймаючих міст такі проблеми, які не вирішувалися десятками років. Львівський аеропорт розданий був по чотирьох структурах: Мінтрансу, Міноборони... І я свідомо хотів би звернутися до тих, хто каже, що вони професійно і найкраще можуть організувати... Чому вони це не вирішили минулого року? Ми говоримо про будівництво доріг, і чи можемо ми приймати закони? Та шановні, закон «Про концесію» в Україні діє. Не знаю, Володимир Михайлович, чи за вашої каденції він приймався... Але років п’ять чи шість тому. З 95-го року. Десять років. Але цей закон... По цьому закону, в Україні не побудований жоден кілометр дороги. І зараз за три місяці останніх із залученням інвесторів вели професійної спільноти юридичної України... Ми підготували цей закон. Ми, Володимир Михайлович, його привнесемо у Верховну Раду і будемо благати... П’ять законів є у Верховній Раді, Володимир Михайлович. Я ще раз наголошую, що десять років ті, хто був при владі, такого закону не зробили. А тепер я вертаюся до проблем. І мене так, як і нашу шановну аудиторію, теж тривожить питання чи тривожить та думка, що близько 90-та відсотків... у 90-та відсотків наших співгромадян закралося хвилювання. Я хочу вам сказати, що я не боюся відставки. Я точно не боюся відставки з причин... «бути чи не бути Євро в Україні?». Можливо, з інших політичних причин. Бо таке життя в Україні. Я вам аргументую чому. У питанні аеропортів... Остання перевірка УЄФА була три місяці тому. За ці три місяці український уряд − і тут є шановний пан Гуржос, який займається цим безпосередньо, − прийняв рішення, які дозволили нам зійти з мертвої точки. Вирішені всі питання власності, виділено більше мільярда гривень у цьому році на реальну підготовку аеропортів. Продовжується реконструкція смуги аеропорту в Донецьку. Починається реконструкція аеропорту «Бориспіль», яка не здійснювалася останні п’ять і більше років. Виділені кошти на проектування всіх аеропортів. Я вас переконую, що у вересні-місяці тема проблеми підготовки українських аеропортів зникне. Ми просто будемо рухатися в плані. І головна проблема. НСК «Олімпійський». Я не хочу, знову ж таки, звертатися до історії. Я хочу тільки нагадати, що донецький стадіон до того часу, поки його почала будувати ця структура, яка зараз його завершує, два роки йшли переговори власника пана Ахметова, приватного бізнесмена, найбагатшої людини з великим досвідом управління... Два роки йшли переговори з трьома структурами. Аж після того заключилася угода з третьою структурою. І стадіон побудований. Ми не маємо такої розкоші в часі. Але ми прийняли дуже правильне рішення − що ми вчасно відмовилися від помилкового рішення, яке було прийнято авторитетним журі. У цьому журі були більшість архітекторів України. Це навіть не влада була. Більшість архітекторів... провідних архітекторів України. Ми вийшли з цього рішення, ми доповіли УЄФА, що в наступні два-три тижні буде здійснений вибір між двома фірмами. Я говорю про проектувальні фірми. Це німецька і англійська фірма. Щодо, Петре Миколайовичу, будівництва... Я бачу, що ви киваєте головою. У нас немає зараз проектувальної потужності, яка би могла...
Петро Симоненко: Куди ж вони подівалися?
Іван Васюник: А це вже до вас питання.
Петро Симоненко: Ну як же, до мене?..
Іван Васюник: Запроектувати... Я ще раз наголошую.
Савік Шустер: Господин Симоненко, ну что, у нас даже нет структуры, которая может построить коммунизм. Ну что вы?..
Іван Васюник: Яка би могла запроектувати стадіон, який би відповідав вимогам УЄФА.
Петро Симоненко: У нас стадион не могут построить. Заводы строили. А тут стадион не могут построить.
Іван Васюник: У нас, Петре Миколайовичу, за вашої влади не було і шансів отримати право на Євро.
Петро Симоненко: Можно вопрос?
Іван Васюник: Я завершу. Так от ми визначимо проектувальника. І з вересня-місяця почнуться проектувальні і паралельно монтажно-будівельні роботи. Ці роботи будуть в абсолютній своїй більшості проводити українські будівельні фірми. Я на цьому хочу наголосити. І останній аргумент. Підтвердженням того, що ми можемо і − я в цьому абсолютно переконаний − підготуємо стадіон, є те, що ми після двохрічної тяганини − дуже великої тяганини − вийшли з проблеми забудови напроти НСК «Олімпійський». Ця забудова після довгих переговорів... Знову ж таки, нам треба було просто одне зробити. Просто виправити помилки старої влади. Не показуючи ні на кого пальцями. За три місяці площа напроти НСК «Троїцький» буде пуста.
Ганна Герман: А ви маєте бульдозер хоч один в країні? Ви могли загнати бульдозер і все звалити, що вам заважає почати будувати? Коли в 2004-му році Віктор Янукович виділив кошти своїм урядом для реконструкції донецького аеропорту, ви в 2005-му за це проти нього відкрили кримінальну справу. І поки всі олімпійські чемпіони СНД не почали протест, ви не закрили кримінальну справу. А якби ви тоді дали закінчити реконструкцію донецького стадіону... донецького аеропорту, ви б зараз його мали таким самим готовим, яким Ринат Ахметов зробив вам стадіон.
Іван Васюник: Пані Ганна, Ринат Ахметов зробив стадіон для себе і для України. Це раз.
Ганна Герман: Для України. Насамперед.
Іван Васюник: Пан Янукович, до якого я не маю ніяких претензій персонально... Пан Янукович, на превеликий жаль, у 2004-му році виділив гроші тільки для донецького аеропорту.
Ганна Герман: Але сьогодні ви би вже мали цей аеропорт. А ви не дали його тоді зробити.
Іван Васюник: А не для дніпропетровського, львівського і київського. І хай це залишається на совісті тих, хто приймав тоді рішення.
Савік Шустер: Господин Гуржос, пожалуйста.
Вадим Гуржос: Я хочу декілька слів сказати... Тут тема Донецька піднялася. Я маленький тільки коментар зроблю. Що цей уряд − уряд Тимошенко − і донецький аеропорт... На донецький аеропорт урядом Тимошенко, якщо ми вже кажемо про уряди і про відносини до минулих урядів... виділив на донецький аеропорт у цьому році 733 мільйони. З мільярда і 8 мільйонів, які виділені на всі аеропорти для підготовки до Євро-2008. Інші кошти розподілили. 120 мільйонів − на аеропорт «Бориспіль». Там очікується ще будівництво терміналу нового за кошти японського кредиту. Тому, скажімо, 120 мільйонів їм достатньо на цей рік. 63 мільйони − на аеропорт «Жуляни», який є комунальною власністю. І далі розподілили на проектування, на інші аеропорти... З одною метою. Що да, дійсно, той клубок проблем, який ми отримали сьогодні по аеропортам, − його розв’язати в один момент неможливо. Там особливі проблеми полягають якраз у власності. І я бачу Людмилу Супрун, яка по власності хоче зараз щось прокоментувати. Я хочу упередити вас і пояснити, що ми розділили зараз цю проблему на два рівні. І той меморандум, який підписаний Кабінетом Міністрів, Міністерством транспорту, Федерацією футболу, приймаючими містами... Ми розділили цю ситуацію на питання, які потребують зараз фінансування, які потребують рішення, які потребують проектування для того, щоб не пройти ті терміни, коли нам уже УЄФА скаже «до побачення, ви вже нічого не встигаєте». Ми прийняли це рішення свідомо. І віднесли трошки в сторону питання власності. Абсолютно добре розуміючи, що ці питання в найближчий час розв’язати буде неможливо. Тому державний бюджет сьогодні виділяється на ці аеропорти незалежно від їх власності. Донецький аеропорт належить-то обласній владі. Він не є державним на сьогоднішній день. Кошти виділені з державного бюджету. У минулому році ситуація була аналогічна. Та ж сама ситуація з будівництвом доріг у місті Донецьк. Я скажу відверто, що з державного бюджету в цьому році виділені значні кошти на місто Донецьк, яке не відноситься, скажемо, до компетенції «Укравтодору» або Мінтрансзв’язку. Свідомо це було зроблено. Для того, що всі розуміють, що місто Донецьк сьогодні готується найкраще до Євро-2012. І йому допомагають. І ні в кого не піднялася рука викреслити ці кошти. Хоч вони в якійсь ступені не є навіть і законними. Інше питання...
Ганна Герман: То чому в 2005-му році за це саме проти Януковича кримінальну справу ви відкрили? Чому? Ви то саме зараз робите.
Вадим Гуржос: Я хочу повернутися к тому, що сказали попередні виступаючі. Не повертайтеся в історію. Ідемо в майбутнє. Є сьогоднішній день, є сьогодні приклади. І я ще хочу заспокоїти людей, які сидять у цій студії, які знаходяться у телеекранів. Я думаю, що ця дискусія трошки важка для них. Бо вони не розуміють, про що йде мова. І взагалі де рамки і де кордони цієї всієї проблеми. Прислухайтеся до того, що каже зараз віце-прем’єр. Вимоги УЄФА відносяться, по-перше, до стадіонів, які на сьогоднішній день вирішуються і будуть вирішені. По-друге, вони відносяться до розміщення. Це питання місцевої влади і місцевого самоврядування. І тут не дуже багато законів потрібно. І я абсолютно впевнений в тому, що в існуючому полі ми виконаємо ці завдання. І третє питання. Підготовка транспортної інфраструктури. Перш за все це аеропорти. Дороги ми відбудовуємо з 2005-го року. Ми їх підготуємо спокійно. Аеропорти... Сказано. Я не буду повторюватися. Тільки в цьому році більше мільярда ми витратимо, все зробимо. «Укрзалізниця»... Ми відкрили такий факт, скажемо, в бесіді, яка була з Платіні і з присутніми членами УЄФА... Я їм сказав, що українська залізниця є одною з найбільших в Європі. 22 тисячі кілометрів. І вона може порівняна бути з Францією чи з Німеччиною. У нас є така особливість як перевезення пасажирів у нічний час. Уся Європа їздить тільки вдень. І не мають спальних вагонів. Я сказав, що тільки в напрямку Донецька ми можемо поставити 12 поїздів в одну сторону і 12 − в другу. 24 тисячі пасажирів щонайменше можна перевезти. Скажемо, були певні події, коли ми пам’ятаємо, що ці пасажири перевозилися. Слава Богу. І їх це абсолютно задовольнило. На сьогоднішній день той контроль і той моніторинг, який існує на сьогоднішній день у виконавчій владі... Я коли вчора розмовляв з президентом Федерації футболу Турції і Кіпру, вони були здивовані, коли я їм показав на схемі, як сьогодні є контроль і моніторинг... Кабінет Міністрів, наприклад, по інфраструктурі...
Савік Шустер: Спасибо.
Вадим Гуржос: Міністерство транспорту... Такого не було ні в одній країні. І я думаю, що не буде. Можливо, тільки в Китаї буде. Дякую.
Савік Шустер: Вице-премьеру нечего сказать на это?
Іван Васюник: Ні. Я дякую своєму колезі. І я в цій частині хотів би наголосити... Просто, можливо, розвінчати певний міф, який тут звучав, у цій залі. А чи є хтось такий один і чи може бути хтось такий один великий в Україні, який візьме і підготує Україну до Євро? Я стверджую, що ні. Тому що вся влада і вся країна має підготуватися. От у даному випадку ви бачите перед собою відповідальну людину, яка відповідає за підготовку аеропортів, доріг. Є Міністерство сім’ї, молоді і спорту, міністр, який відповідає за підготовку стадіону. І так кожне міністерство, яке має певні функції і певні ресурси, має відповідати за підготовку кожної ділянки. Уряд, прем’єр-міністр як керівник уряду безпосередньо організовує... Я як віце-прем’єр-міністр несу пряму, безпосередню відповідальність за координацію, за результати. За все, що буде добре. І все, що буде не добре.
Савік Шустер: Подождите. Вице-премьер говорит. Я не хочу его прерывать. Он отчитывается даже перед вами, депутатами. Поэтому Пётр Симоненко...
Петро Симоненко: Шановні, я хотів би, щоб усі зрозуміли... Серед політичних партій, які є у Верховній Раді чи у нас в Україні, жодна політична партія не виступила проти Євро-2012. Тому тут шукати ворогів немає ніякої потреби. Це по-перше. По-друге. Щоб дати відповідь, коли аплодують у цій аудиторії... чи, може, хтось не розуміє біля екранів телебачення... То ви повинні зрозуміти... Ось як мені відповідати? Я сьогодні відкриваю план роботи на наступний тиждень. А там записано: розглядаємо у вівторок бюджет України. А бюджет ще не вносився. Все кажуть про плани, про виконання. Кажуть про закони Євро-2012... А законів-то не внесено ще. Ми ще їх не бачили в очі. Я ще раз кажу: комітети не розглядали, не бачили в очі ці проекти. Це по-друге. По-третє. Я хотів би, щоб тут зрозуміли нашу державницьку позицію. Коли говорять про залізницю, то повинні знати, що 20 процентів верхнього покриття залізниці не маємо права експлуатувати. У нас треба переглянути... всі перекласти верхні покриття доріг для того, щоб виконати норми, які сьогодні передбачають по перевезенню пасажирів. І основне ще раз хочу заявити... Що ми якраз і хотіли послухати сьогодні уряд, що вони організували українську економіку, що вони цим проектом дадуть робочі місця нашим громадянам... Не з Тайваню, не з Туреччини будуть везти. До речі, я думав, що віце-прем’єр знає, що ще стадіон донецький не побудований. А він просто не знає цього − що він не побудований.
Іван Васюник: Петре Миколайовичу, давайте не...
Петро Симоненко: Тому я хотів би запропонувати сьогодні зрозуміти одне: наше завдання спільне. Через Євро-2012 організувати сили в Україні для того, щоб створити робочі місця, відновити наші, так скажемо, будівельні підприємства, які можуть займатися промисловим будівництвом. Нам є чим займатися сьогодні. А це, на жаль, тільки, так скажемо, розмова про те, хто більше... І я заявляю тут ще раз, що прийде час − і ми після Євро-2012 будемо розглядати, хто і яка структура більше вкрав. Ось до чого прийде при цьому.
Іван Васюник: Петре Миколайовичу, на відміну від вас, я говорю тільки фактами. І знаю те, що я знаю. Петре Миколайовичу, я ставлю вас до відома, що 14-го вересня на день міста Дніпропетровськ буде відкритий стадіон − перший європейський стадіон... У Дніпропетровську.
Петро Симоненко: Ми говорили про стадіон у Донецьку. І ви сказали про Донецьк, а не про Дніпропетровськ.
Іван Васюник: Петре Миколайовичу, майте стримок. Петре Миколайовичу, стадіон у Донецьку буде відкрито наступного року. Два наступних стадіони будуть відкриті до 2010-го... Три наступні стадіони будуть відкриті до середини 2010-го року. І стадіон НСК «Олімпійський», на якому буде визначений переможець наступного Євро-2012, і йому вручений кубок і золоті медалі, буде відкритий із запізненням, відповідно до цих термінів... Але до кінця 2010-го року. Що абсолютно відповідає параметрам і вимогам УЄФА. Бо згідно вимог УЄФА, стадіон не може бути введений в дію не менше, ніж за рік до початку Євро.
Савік Шустер: Владимир Сивкович.
Володимир Сівкович: Ви знаєте, коли я зараз слухаю, мені згадується Насреддін, який сказав, що він може навчити осла говорити. Коли спитали як... «Через 20 років». − «А чому через 20 років?» − «Бо осел умре або щось станеться ще інше». От зараз така ж сама картина. Нам обіцяють все, що завгодно. Але глибини і понять великих у цьому немає. Тому я не бачу, наприклад, і не бачив ніколи до сьогоднішнього дня план роботи по Євро-2012. План, в якому відображалося б все, що потрібно. І в тому числі відповідальні. У нас є агенція на чотири кімнати і на чотири мільйони гривень. Є Червоненко. Але в нього, наскільки я розумію, більше нічого немає. Крім цього, обвиняють опозицію. Та опозиція рада робити все що завгодно... І коли в 2007-му році було прийнято Євро, Григорій приїхав з радісною звісткою, то тоді парламент прийняв рішення... прийняв постанову про те, що ми − парламент − зобов’язуємося голосувати все, що потрібно для Євро-2012. З тих пір нічого не було внесено в парламент. Жодного законопроекту по цим питанням. Тоді про що ми взагалі говоримо? І саме страшне − що у вересні-місяці цей ключ, який буде... На жаль, сьогодні я не побачив, що Євро-2012 − це вперше комерційно-спортивний проект. А раз комерційно-спортивний, то потрібно до нього і підходити таким чином. Тому що УЄФА − Суркіс Григорій не дасть сказати неправду − вона в першу чергу хоче з нас витягнути гроші. З цього проекту. Не з нас, а з цього проекту. Як же вона його витягне, як у нас не буде сервісу, не буде давати такі квитки, як, наприклад, за кордоном... Від 200-т до 3-х тисяч євро за місце в фіналі. Такого ж не може бути − коли немає...
Савік Шустер: Я прошу вас: очень коротко. У нас просто времени... Михаил Сирота, пожалуйста. Людмила Супрун потом.
Іван Васюник: Шановному колезі скажу, що є програма, є генеральний план. І щоби мати якийсь аналіз, то треба її прочитати, а потім говорити фактами. Так от аналіз цієї програми і плану говорить нам про дуже прості завдання, які стоять перед Україною. Про підготовку шести стадіонів. І, будьте певні, я знаю напам’ять графік їх підготовки. Про реконструкцію більше чотирьох тисяч кілометрів доріг в Україні. Про будівництво більше 300-т кілометрів нових залізничних ліній. Про будівництво в Україні більше 100-та нових готелів. Чого не було ще розуміння в нашої попередньої влади. Я абсолютно не є прихильник показувати пальцем і звертатися в минуле. Я хочу, щоб ми чесно дивилися один одному у вічі і сказали, що за минулий 2007-й рік влада, яка вважала себе професійною і ефективною, подала до Верховної Ради України один законопроект і зробила одне засідання організаційного комітету по підготовці до Євро, яке вів Дмитро Володимирович Табачник. Оце увага влади.
Савік Шустер: Михаил Сирота. Прошу вас: коротко.
Михайло Сирота: Шановний Іван Васильович, бачу четверту проблему, яку ви не назвали. Хотів спитати Григорія Михайловича. Але оскільки командна гра демонструється, то хочу спитати у вас. Ми не потрапили у Євро-2008. Наша збірна команда. І програли вихід у світовий, очевидно, цей раунд. То як ми плануємо на рівні уряду, на рівні нашого суспільства?.. Все ж таки як росіяни? Хоча би вийти у півфінал? Чи, не дай Боже, програти у першому ж загальному турнірі? І якщо ми плануємо зайняти достойне місце, то що планується зробити тут з тренерським складом, гравцями? Як це зробити? Щоб Україна не опозорилася на момент гарної підготовки нашого турніру і нульового місця за результатами футбольних ігор.
Григорій Суркіс: Все ж таки я перепрошую, але давайте... Я казав про компетенцію, функцію і відповідальність. Давайте ми до шановного Івана Васильовича все ж таки не будемо це питання звертати. А до мене. Тому що я зовсім не зволікаю про те, що ви зараз наголошуєте. Але я повинен вам сказати... Знаєте, що найбільш хибне сьогодні? Я три тижні тому прийшов у цю аудиторію і конкретно Савіку сказав, що я не прийду в аудиторію жодним чином, якщо я буду сприймати те, що в цій аудиторії буде проходити, як сварку. Як образу одної політичної сили на іншу. Сьогодні саме я можу констатувати, що темою нашої дискусії не є конкретні, практичні рішення про те, як опозиція − я ще раз підкреслюю − і як влада можуть спільно зробити, щоб усі гарантії, всі вимоги УЄФА були виконані. І я сьогодні скажу вам відверто. Ви підозрюєте навіть Федерацію футболу, яка спромоглася дійти до висновку УЄФА, до шановного журі... 12 членів журі, які вирішили віддати 8 голосів за Україну, 4 голоси за Італію, яка більш готова, ніж ми... Майже готова. Хорватія і Угорщина отримали зеро. Нуль. Я тоді сказав, що якщо б я в свою країну привіз би нуль голосів, то я повинен був би повіситися. Скажу вам відверто, що точно так же я вам скажу сьогодні... Якщо ми втратимо шанс провести Євро-2012, я переконаний в тому, що вішатися я не буду. Але я повинен сказати, що життя-буття наших дітей і онуків під великою загрозою того, що ми відбираємо у них майбутнє. І я ще раз сьогодні цю аудиторію запрошую до дискусії. Не хто винен, яка влада, перебуваючи при владі, більше зробила чи менше... Давайте сьогодні казати не хто винен, а що потрібно зробити місяці три наступні, а потім ще три з половиною роки для того, щоб зустріти це свято на українській землі. Щодо вашого запитання... Тренерський штаб. Тренерський штаб національної збірної очолює п’ятикратний чемпіон Радянського Союзу, пан Михайличенко. Чемпіон Італії, п’ятикратний чемпіон Шотландії. Людина, яка знана всьому світу. Сьогодні йому допомагає володар і Кубка Кубків, і Суперкубка... Євтушенко. Пан Володимир Веремєєв. Ці всі знані люди, які колись нас радували своєю грою на смарагдових стадіонах різних країн... І останнє. Ви знаєте, у нас сьогодні випестовуються доморощені гравці 89-90-го року народження, які саме в 2012-му році будуть спроможні додати потенції, сили, передчуття передбачуваності, патріотичності і перемог на наших стадіонах і польських.
Савік Шустер: Спасибо. Людмила Супрун, пожалуйста.
Людмила Супрун: Я постараюся дуже коротко.
Савік Шустер: 30 секунд. И 30 секунд − вице-премьеру. Я прошу.
Людмила Супрун: Я постараюся дуже коротко сказати наступне. Я вірю в те, що ще Україна може встигнути все зробити. І в нас був такий приклад, коли за 186 днів паном Кирпою, колишнім міністром транспорту, був збудований об’єкт, який можна порівняти з «Олімпійським» стадіоном. І за півтора року практично він привів у порядок всі без виключення центральні вокзали в обласних центрах України. Тобто є така можливість. Були українські будівельники. Були українські проектанти. І були нормальні люди. Для цього потрібна хоча б одна відповідальна людина. І не діліть ви на одного дракона, в якого 300 голів, одне завдання. Дайте в уряді одну відповідальну людину. Але ще одне... Сьогодні в нас практично залишилося два дні. І немає коаліції. Тому і коаліція, і не коаліція в однакових умовах. За таких умов пропоную опозиції чи тим, хто сьогодні поки що ці два дні в опозиції, взяти ініціативу по прийняттю законів і примусити коаліції − чи колишню коаліцію, чи яку там... діючу, чи не діячу... прийняти ці закони заради Євро-2012. Тоді буде зрозуміло, що є можливість подолати такі проблеми в Україні. І Євро буде проведено.
Савік Шустер: Господин вице-премьер, мы сейчас будем переголосовывать. Я, кстати, вам скажу, что люди, которые вас поддерживали − а у вас больше 50-ти процентов, − в основном были женщины. Женщины более оптимисты, как Людмила Супрун. Но мы сейчас будем переголосовывать, встревожены или не встревожены люди. Вот у вас есть 30 секунд, чтобы их успокоить.
Іван Васюник: Я хочу приєднатися до моєї колеги. Ми маємо унікальний за останніх років 15-17 і наступні 15-20 років проект для України. Цей проект, який через 4 − не через 12 − років поставить перед нами зовсім іншу Україну. Я ні на секунду не сумніваюся в тому, що в цьому проекті є місце кожному із тут присутніх у залі. І кожному громадянину. І тільки це... тільки запорука єдності, консолідації, припинення сварок, припинення дискусій і непорозумінь... а факт, що ми приступимо всі разом до активних дій і виконання наших планів, може переконати всіх нас у тому, що ми будемо мати успіх. Євро-2012 буде в Україні.
Савік Шустер: Дякую. Итак, приготовьте ваши пульты. Голосуем. Обеспокоены ли вы тем, что проведение Евро-2012 в Украине оказалось под угрозой? «Да, обеспокоен/обеспокоена» − кнопка «так». Зелёный свет. Видите? Нажимайте ещё раз... Приняли. Смотрим. Помним: 89.3 были обеспокоены до нашей дискуссии. А что у нас получится сейчас?.. (коментуючи діаграму) А сейчас у нас получится 87. Значит, в принципе, не очень-то изменилось общественное мнение. Люди продолжают быть очень обеспокоенными. Вы видите, очень обеспокоенными. Видимо, это потому, что люди чувствуют, что реально дискуссия − она политическая. Что стенка на стенку. А когда стенка на стенку, очень сложно что-то создать. После рекламы мы продолжим.
(РЕКЛАМА)
Свобода Савика Шустера
Савік Шустер: «Свобода». Прямой эфир, продолжаем. Мы продолжаем обсуждать главные темы недели. Люди в центре поменялись − значит, и тема меняется. Значит, одна из главных тем этой недели, наиболее обсуждаемых в обществе, − это то, что в среду, 2-го июля, Апелляционный суд Киева отменил решение Радянского районного суда 99-го года о наличии оснований для предоставления гражданства Давиду Жвании, ныне народному депутату Украины. Мы хотим обсудить эти… Для меня эта тема очень важная, потому что это тема прав человека, во-первых, а во-вторых, если мы только что говорили, как с Евро-2012 будет двигаться в Европу, то с такими решениями проблем Украина в Европу двигаться, с моей точки зрения, точно не будет. Да? Поэтому я Романа Зварыча приглашаю к микрофону. Роман Зварыч тоже, может быть, когда-нибудь кем-нибудь…
Володимир Сівкович: Хороші прогнози, хороші.
Савік Шустер: Да. Так вот вы мне скажите как человек западный, как человек…
Ганна Герман: Чому не запросили Жванію?
Савік Шустер: Ну, слушайте, он был на прошлой программе…
Володимир Сівкович: Он на каждой программе был. Сейчас почему-то нет. Может…
Ганна Герман: Это очень странно.
Савік Шустер: Скажите, пожалуйста: ну что… Ну, он может позвонить, он может приехать. Но что нового он может сказать, да? Я считаю, я могу больше сказать в его адрес.
Ганна Герман: А может быть, может что-то новое сказать?
Савік Шустер: Я могу сказать, что есть у человека дети. Эти дети каждый день живут с этой историей, и это неправильно. Потому что они не должны становиться жертвами этого гонения − это раз. У человека есть жена, которая только что родила, и она тоже не должна жить под стрессом этого. И вообще я считаю, что общество должно отвыкнуть от таких проблем. Просто общество, которое идёт вперёд, − оно должно забыть, что такое может быть. Я понимаю, что были…
Володимир Яворівський: Савік, можна закінчити дискусію після ваших слів.
Савік Шустер: Нет, всё, я молчу, я молчу. А, работайте, пожалуйста (звертаючись до аудиторії). Сейчас можно, сейчас можно. Как вы считаете, господин Зварыч?
Роман Зварич: Ну, я відверто кажучи, я не хотів би коментувати рішення суду. Це завжди була моя принципова позиція.
Савік Шустер: Нет, вообще ситуацию.
Роман Зварич: Але якщо виходити із вимог чинного на сьогоднішній день із 2000-го року закону, немає підстав − це загальний висновок, який я зараз можу зробити, − для того, щоби скасовувати надання статусу громадянина України Давиду Жванії. Закон чітко визначає, які можуть бути підстави. Зокрема, є − можна говорити про те, що є, − одна така підстава, яка вважається абсолютно залізобетонною − мовою обивателя. Це є при умові, якщо людина, яка подала заяву на те, щоби отримати громадянство, якимось чином ввела в обман відповідні органи, які приймали відповідне рішення. Я не бачу підстав для того, щоби це робити. Зрозуміло, що питання є політичне. Воно абсолютно не в юридичній площині. І я переконаний в тому, що в зв’язку з різними обставинами проти пана Давида ведеться політична розправа − інакше я її не можу назвати.
Савік Шустер: Ну, я вижу, что 50 процентов нашей аудитории как-то очень вяло реагируют на эту тему (коментуючи графік). Может, она не интересна? Господин Москаль.
Геннадій Москаль: Ну, я хочу сказати, що я був представником і в суді Святошинському, і в Апеляційному суді − представником Жванії на процесі. Ну, такого, будем казати, зреліща, мабуть, в Україні не було за 18 років незалежності, які ми будемо скоро святкувати. Коли в суд приходять по три − по п’ять представників Генпрокуратури, і суд питає: «А чиї інтереси ви представляєте?» Вони кажуть: «Інтереси держави». Так невже сьогодні громадянство Жванії є основними інтересами держави? Не інфляція, не ріст цін, там, не ріст бензину чи підготовка до Євро. Сьогодні основний інтерес держави вийшов, що це є громадянство Жванії. То де гарантія, що завтра мене чи вас всіх присутніх не визвуть в суд і скажуть, що ваша національність є інтересом держави, і суд її скасує? Що ваша віра в ту чи іншу церкву є тоже інтересом держави, і суд її скасує? Це абсолютно… це… Ми доходимо до дебілізму, ми доходимо до маразму сьогодні уже в такій гострій політичній боротьбі, яка переходить всі межі дозволеного і всі межі розумного. Ні в якій державі світу держава не відмовляється від свого громадянина. Колись при Радянському Союзі Луїс Корвалан, який втік від переслідування Піночета, − то його не виключили з громадянства Чилі. Він находився в Москві громадянином Чилі. Хто втік від переслідування Франко в Іспанії, жили в Радянському Союзі довгий час, але вони залишалися громадянами Іспанії. Франко їх не виключив з громадян Іспанії. Немає сьогодні аналогів в Європі. Ми находимося в центрі Європи, і на нас дивиться вся Європа. Хто після цього схоче ще стати громадянином України? І ми кажемо: «Приїжджайте, заробітчани», − які вже є громадянами Італії, які є громадянами Іспанії, Португалії, Чехії. Вони що, приїдуть знову? Вони приїдуть знову в Україну для того, щоб в них відібрали… Хто з інвесторів після цього приїде? Який ми взагалі приклад сьогодні ставимо в центрі Європи? Це… це… просто треба сьогодні тим, хто затіяв цю ігру, − а прокуратура прямо зсилається, що це лист і вимога Секретаріату Президента − треба дати якийсь тормоз, інакше це просто може привести до втрати повного міжнародного іміджу України як… будущої європейської держави.
Савік Шустер: Я скажу тоже одну вещь. Вот я сказал несколько слов про… Мне кажется, я так как гражданин, человек чувствую, да? Но должен сказать, что Давид Жвания тоже делает заявления, которые, в общем-то, вызывают, ну, по крайней мере недоумение, да? Вот у нас…
Геннадій Москаль: Савік, у каждої людини є точка кипіння. Вона є у вас, вона є у мене, вона є у всіх…
Савік Шустер: У меня нету: смотрите, как я с вами общаюсь.
Геннадій Москаль: Нє, нє. Я говорю, вона є у каждого. Ви розумієте, що можна довести любу людину до точки кипіння. Абсолютно сьогодні так і зроблено, яку довели сьогодні Жванія. Я не берусь сьогодні судити про його висловлювання − правдиві вони чи не правдиві, − але давайте хтось хай поставить себе на його місце. Ви правильно сказали: чотири дитини між першим і другим судом, родилася четверта дитина − громадяни України. Дружина − громадянка України. Він приїхав в 91-му році − коли багато з України втікали в той час. Тому що були такі часи, як ви помните, говорили: «Чемодан, вокзал, там, Росія» чи «Україна для українців», − і тому подібне. Він не побоявся в ті часи − в 91-й рік − приїхати з Грузії і взяти українське громадянства. Люба держава повинна гордитися тим, що юдина іншої національності хоче стати громадянином України. Но саме головне, Савік, я хочу сказати: це б не було такою, ну, будем казати, міжнародного іміджу, якщо б це було у відношенні титульної нації зроблено. Но Європа, основні… Декларація прав людини говорить, що національні меншини не повинні підвергатися ніякому утисненню з боку держави в Україні.
Людмила Супрун: Давайте дамо… Людина біля мікрофону стоїть…
Савік Шустер: Пожалуйста, Людмила Супрун, почему вы так хотите услышать господина Зварыча? У меня есть ещё более интересный для вас человек. Знаете?
Людмила Супрун: З однієї причини: мені просто дуже жаль, що склалася така ситуація, тому що Жванія прийшов в команді «Народної самооборони − Нашої України». І якщо це команда, якщо це команда, якщо вона вважає, що вона правильно включила цю людину до списків, і він мав право бути депутатом, і він мав громадянство, то вона повинна була вся як один стати на його захист. До нього можна мати будь-які претензії, але точно не з приводу громадянства.
Савік Шустер: Так Роман Зварыч был с ним в одном правительстве − более того. Не только в одной фракции.
Роман Зварич: Пані Людмило, я вас запевняю, ви тоді не слідкуєте за діями нашої фракції, нашої політичної сили. Тільки це питання почалося, ми вийшли з відповідною заявою і робимо все можливе, щоби захистити нашого колегу. Я черговий раз вголос говорю і я думаю, що це невипадкові слова, коли заступник керівника фракції заявляє про те, що фракція розглядає цю справу навколо Давида Жванії, як політичну розправу. Нас дивує… Крім того, нас дивує, що починається така справа з паном Давидом, коли ми точно можемо довести зараз, що є окремі і навіть народні депутати України − в тому числі, до речі, членами нашої фракції, які вийшли із коаліції, − які… по яких є значно більш сумнівні підстави щодо їхнього громадянства. І про це я буду готовий говорити значно більш авторитетно тоді, коли уже всі документи будуть у мене в наявності.
Савік Шустер: У нас в программе Ростислав Валихновский. Ростислав Валихновский − личный врач президента Украины. И те заявления, которые Давид Жвания сделал по отношению отравления, которого не было, − он это заявлял везде… Я думаю, что это вызвало, по крайней мере, там, у самого президента недоумение.
Ростислав Валіхновський: Дозвольте, будь ласка…
Савік Шустер: Я… Что он заявлял? Что не было отравления, что было, там… Что там было?
Ростислав Валіхновський: Дозвольте, я…
Савік Шустер: Воспаление нерва… Боже ты мой…
Володимир Сівкович: Зачем это повязывать с гражданством Жвании?
Савік Шустер: Нет, подождите, дайте врачу сказать.
Ростислав Валіхновський: Я хотів би, шановні пани та панове, сказати про доцільність і актуальність сьогоднішнього дня, оскільки сьогодні в одному з видань власне пан Давид зробив заяву, в якій образив президента України. І власне кажучи, іде питання про ті заяви, які він робив. Прошу згадати хронологічно − я дуже лаконічно, оскільки я маю обов’язок і честь захищати честь президента нашої держави, − сказати про то, як ця хронологія відбулася. 2004-го року отруєння. Наш президент отримує дозу 5 міліграм діоксину, яка є в світовій історії − історії світової медицини − найвищою. Це задокументовано у чотирьох найбільших сертифікованих в GMP-стандарті лабораторіях світу: Великобританія, Бельгія, Німеччина і Федеральна лабораторія Швейцарії. Через 14 днів після того, як зникають гострі − вірніше, вони розвиваються, але наступає фаза інших проявів діоксинового отруєння, так звані хлоракне, − ми бачимо уражене обличчя президента, бачимо президента, який виходить на трибуну Майдану. Всі звертають увагу: змінена міміка президента. Повністю ставиться класичний діагноз. Не тільки швейцарськими лікарями, не тільки «Рудольф Іннерхаус» − Австрія, − не тільки токсикологи, воєнні Сполучених Штатів Америки. Професор Соран − Університетська клініка Женеви − починає працювати, поставивши діагноз над проектом і лікуванням власне нашого пацієнта. Проходить лікування. На зустрічі з Саркозі і Біллом Клінтоном президент це підтвердив − 24 операції під загальною анестезією. З них 6 реконструктивних операцій на обличчі. Я вперше це говорю, тому що наше суспільство поки що за це не чуло, на жаль. За це треба говорити, тому що будуть лунати такі заяви, як лунають від Давида Жванії. Успішно проводиться лікування. Після того, як отриманий результат − 90 відсотків на даний момент діоксину виведено. На даний момент президент і тоді, і зараз не відходив від своїх повноважень глави держави: виконує свої зобов’язання, ми знаємо, що не так давно літав на бойовому літаку і так далі, і так далі. Інше діло − ви зараз як політики шановні, шановне панство, керівники великих організацій можете говорити про саму діяльність. Я говорю зараз де-факто про сам процес лаконічно, як відбулося отруєння. Це перше. Друге: є етична сторона. Я бачив, я бачив кожен день, будучи з президентом, як ця людина боролася − послухайте всі, будь ласка, − боролася кожен день з цією хворобою. Це не просто болі, це не просто один якийсь маленький абсцес, який дошкуляє кожному, сидячому… Це десятки тисяч цих паталогічних утворень, це страшна інтоксикація, страшні болі − людина мовчить благородно, поважно. Ці речі не побажаєш ворогам. Я думаю, кожна поважна людина в цьому залі − всі − не побажають це навіть своїм ворогам. Відповідно − закінчую свою думку − я вимагаю як особистий лікар, як заступник керівника Державного управління справами, щоб пан Жванія вибачився перед президентом, перед його родиною за ті принизливі заяви, які звучать абсолютно в якомусь безглуздому форматі, говориться про якісь терміни, які не мають жодного відношення до медицини: називаються, наприклад, певні речі… про… те, що «Кортизон» належить до знеболюючих препаратів…
Геннадій Москаль: Або одну справу, або іншу обсуждаємо.
Ростислав Валіхновський: Ні, послухайте мене, будь ласка, уважно. Я уважно слухав, був присутній на нашому зібранні. Буквально ще 15 секунд. І вибачиться перед всім українським суспільством за свою поведінку, яка недостойна називатися поведінкою громадянина нашої держави. Дякую.
Ганна Герман: Мене цікавить в тій ситуації гасло «Закон один для всіх». Якщо б пан Давид Жванія в 2004-му році, як він стверджує, знав, що президент, як він каже, отруєний не був, − чому він не сказав тоді про це людям? Адже це би змінило навіть результати голосування: люди багато співчували президентові через те, що хтось його отруїв. Якщо пан Давид Жванія знав, що президент обдурив народ, і вся «помаранчева» коаліція − чому він не вийшов і не заявив про це? Чому він користувався всіма благами, багатів при президентові, ходив хрестив його дітей, а тепер виходить і ллє на того президента бруд, і ллє бруд на всю Україну? Жванія не має права так себе вести в Україні. Я дуже люблю грузин, я дуже часто бувала в Грузії − я не бачила в Грузії жодного українця-мільйонера. Жванія приїхав в 90-му році − став мільйонером в Україні. Прилизався до президента, скривав − якщо це було злочин президента, якщо такий був, − а тепер обливає Україну і президента брудом. Я вважаю, що Жванія не може залишатися в Україні. І ви, пане Зварич, повинні би запитати свого колегу, чому − ви ж правник, − чому, якщо він знав, що таке було, якщо це правда, що президент Ющенко обдурив народ, а сам він не був отруєний, чому Жванія тоді про це не сказав? Значить, він співучасник злочину і повинен сісти до тюрми. Не лише позбавити громадянства, а й відсидіти за те, що… А якщо це неправда, якщо він обмовляє президента, обливає його брудом, то, Савік, президент теж має дітей і теж має дружину. І його сім’я теж не повинна страждати від того, що його хтось брудом обливає. Ось де є правда і ось де є принцип «Закон один для всіх». Ви з тим законом ішли на вибори, і будь ласка, всі − і Жванія, і президент, і ви, пане Москаль, − всі ви повинні того закону дотримуватися.
Геннадій Москаль: Виїхати з країни, да? По-вашому.
Роман Зварич: Савік, якщо можна репліку. Пані Ганно, по-перше − я дуже лаконічно, − я не маю ні найменших сумнівів, я точно може про це говорити, що президент був отруєний. Я також не можу схвалювати ті слова, які говорить Давид Жванія. Я можу приєднатися до тих слів, які були сьогодні сказані, щоби засудити такі виступи Давида Жванії. Але я хочу вам також нагадати, що в брехні брехня не є складом злочину, і щонайменше за це не карається позбуттям людини громадянства України. Це не є та міра кари.
Ганна Герман: Я не говорю про це. Я говорю про те, що закон один для всіх.
Роман Зварич: Ви це сказали. Ви сказали, пані Ганно, що треба вигнати його з країни.
Геннадій Москаль: Ви сказали, що треба виїхати з країни. Скажіть: куди, в яку країну?
Ганна Герман: Я сказала про те, що закон один для всіх.
Роман Зварич: Пані Ганно, ви сказали, що треба вигнати його з країни.
Ганна Герман: Якщо він покривав злочин − він є такий самий злочинець, як той, хто був злочинцем.
Роман Зварич: Де є склад злочину?
Ганна Герман: Я не говорю про…
Роман Зварич: Де є склад злочину? Скажіть.
Ганна Герман: Я говорю, якщо склад злочину є, так як стверджує пан Жванія.
Роман Зварич: А який склад злочину? Який склад злочину?
Ганна Герман: А такий, що якщо президент…
Роман Зварич: Що не було отруєння?
Ганна Герман: Президент обдурив…
Роман Зварич: Чекайте, навіть припустімо, що Давид правий…
Ганна Герман: Ви згадайте Клінтона…
Роман Зварич: Де є склад злочину?
Ганна Герман: Ви згадайте Клінтона: коли Клінтон не зізнався про зв’язки з Монікою, то йшлося не про те, чи він мав ті зв’язки, а про те, що він збрехав українському народові − американському народові.
Геннадій Москаль: При чом тут Моніка до Жванії, люди добрі? При чом тут Моніка до Жванії?
Ганна Герман: Тут ідеться не про те, чи був він отруєний, чи ні, а про те, чи він збрехав, чи не збрехав про своє отруєння. Ось де правда. Якщо він збрехав − це є злочин.
Савік Шустер: Александр Мороз.
Роман Зварич: Пані Ганно, ваша політична сила займається брехнею практично кожного для. Це злочин теж?
Ганна Герман: Ви колись чули, щоб ми одне на одного… одне одного брудом обливали чи одне одного викидали з громадянства?
Роман Зварич: Пані Ганно, я черговий раз кажу, що ви щойно сказали, що за неправду треба людину виганяти з країни…
Ганна Герман: Ми всі як одне. А ви дерете одне одного. Ви тих…
Роман Зварич: Оце є ваше гуманне обличчя Партіі регіонів?
Ганна Герман: Пане Зварич, пане Зварич, ви говорите мені брехню?
Роман Зварич: Я засуджую ті слова, які говорив Давид Жванія щодо отруєння − щодо відсутності отруєння, − але не можна, не можна такими речами займатися.
Ганна Герман: Хто збрехав всій Україні про свій диплом? Хто, як не ви? Так що не треба нам говорити, хто тут бреше.
Геннадій Москаль: О, щас начнем до диплома.
Ганна Герман: Треба діяти за принципом «Закон один для всіх».
Савік Шустер: Александр Мороз.
Ганна Герман: Закон є один для всіх: і для президента, і для вас всіх. І не обливайте одне одного брудом, працюйте, дійте по закону: суд присудив − значить, треба суд слухати. Або подавати до Апеляційного. А Апеляційний суд…
Геннадій Москаль: Дайте чоловіку сказати. Ну ви ж не одна в залі.
Олександр Мороз: Я про що хотів сказати? Радий, що лікар висловився відповідним чином, хоч його інформація ніякого відношення до нашої передачі не має, бо з юридичної точки зору, ситуація Жванія − вона ніякої перспективи не має взагалі: він уже, здається, і депутатом був мало не десять років, так що… тут нема про що говорити. Але насторожує от що: ситуація, про котру розповідає лікар, Генеральною прокуратурою і Службою безпеки чотири роки не розслідується, ніякого зрушення немає, вісім років не розслідується справа Ґонґадзе. Тому люди з недовірою ставляться до всього, що діється у владі, і так уважно прислухаються до того, що говорить Давид. Давид Жванія мені не друг, але він сьогодні жертва інтриги, і це абсолютно зрозуміло. Тому я хотів би висновок із цього такий зробити: а що можуть, відстоюючи свої права, зробити громадяни України? Всі. Коли навіть кум президента не може себе захистити. Я думаю, що тут ось шукати треба відповідь. У нас така влада, така правова система, коли прокуратура і Служба безпеки робить на замовлення тих, хто призначає або якимось чином впливає на призначення цих людей на посаду. Ось із цим треба боротися.
Роман Зварич: Я погоджуюся. Це абсолютно правильні слова.
Савік Шустер: Виталий Портников.
Віталій Портников: Для мене є дуже важливою зараз ситуація, про яку сказав лікар пана президента: вперше сказав про ці операції. Тому що я не знаю, чи був президент отруєний, чи ні: мені це може стверджувати не лікар президента, а тільки слідство і суд. Тільки після того, як відбудеться кримінальна справа по отруєнню Віктора Ющенка, і ми дізнаємося, хто був замовником отруєння, хто був виконавцем і як це відбулося, тільки після цього можна буде говорити, що президент був отруєний. Все інше − чи в заявах пана Жванії, чи в заявах лікаря президента, чи в заявах самого президента − це тільки свідчення окремих осіб. Однак є набагато більш важлива інформація: 24 операції президента України не можуть бути повідомлено емоційно в цій програмі у відповідь на якісь заяви окремого громадянина України. Кожна операція, яка відбувається з президентом України має повідомлятися Головним управлінням медичної охорони керівників держави в день, коли ця операція відбувається. І ввечері, коли вони закінчується, ми маємо знати, що вона закінчилася. Якщо у нас немає закону про кожне, про медичне освічення вищих посадових осіб − його треба приймати негайно. Тому що країною не можуть − це не відноситься до самого пана Ющенка, це відноситься до юридичної бази − не можуть керувати люди, які йдуть під операцію, виконуючи вищі посадові обов’язки. Ми з вами, Савік, це переживали в Росії з президентом Єльциним, який був тяжкохворою людиною. І ми з вами завжди гадали: чи керує він державою, чи зараз він в такому стані, коли він, скажімо, не може керувати у зв’язку з тим, що у нього погане здоров’я? У цивілізованих країнах − як, там, західні країни, як Польща − якщо президент хворіє, відразу йде бюлетень про стан його здоров’я, навіть якщо це звичайні 38.5. Ми мали б хоча б з сьогоднішнього дня знати, що якщо президент хворіє і його оперують, має бути висновок: перше − що це сьогодні відбувається, друге − що він здатний виконувати обов’язки. Це має бути освічена медична комісія, воно має друкуватися у «Віснику Президента України». Бо якщо комісія вирішить, що це не так − людина не може виконувати свою роботу. Це дуже просто. І ми тепер в цій аудиторії не знаємо, чи може реально Віктор Ющенко виконувати обов’язки президента України. Може, ні. І це, я вважаю, серйозна компрометація президента людиною, яка має його лікувати, тому що вона мала б взяти на себе відповідальність за щоденне повідомлення стану здоров’я президента тоді, коли цей стан погіршується, щоб ми точно знали: приймав президент цього дня якісь рішення, підписував він якісь укази… А може, його цього дня не було на роботі? 24 дня виконання президентських обов’язків − це ж не жарти.
Ростислав Валіхновський: Я щиро вдячний за таку відкриту полеміку…
Віталій Портников: Ніяка це не полеміка.
Ростислав Валіхновський: Я прошу, щоб ви мене не перебивали: я хочу дати вам достойну відповідь, відповідно до сказаного. На момент отруєння, коли почалася вся історія з отруєнням…
Савік Шустер: Извините, пожалуйста, можно − потому что я тоже не хочу вас прерывать − можно, мы уйдём на рекламу, и потом вы уже всё скажете без перерыва?
Ростислав Валіхновський: Ну, я хотів би головні речі сказати ще до реклами, якщо можна.
Савік Шустер: До реклами? Пожалуйста.
Ростислав Валіхновський: Коротко, до реклами. І на даний момент ми говоримо про те, що людина взяла на себе цей хрест, коли була отруєна, коли одна постраждала була під час цих подій. Безумовно, безумовно, йде мова про лікарську таємницю. Йде мова про те, що ми не могли і не можемо говорити про ті операції, які виконувалися. Президент заявив, заявив на зустрічі з Саркозі і Клінтоном про результат лікування − про успішний результат лікування. Більше того, якщо говорити про морально-етичну і професійну сторону, то я скажу глибше: ці операції, які виконані − так? − це так звана дерматохірургічна… дерматохірургічні втручання, які включають в першу чергу втручання на покривних тканинах. І чому така кількість? Дійсно, ви абсолютно логічно мислите. І дійсно, така абсолютна присутність під час всіх… прийняття рішень, на всіх політичних нарадах і так далі, і так далі − ви краще знаєте, як трактувати, якими термінами вживати. Але в даний момент я хочу сказати, що ці втручання дійсно проведені, проведені унікальними технологіями. І ті технології, які дозволяють зразу відновлюватися після загальних анестезій, але які зроблені методами сучасних анестетиків, які дозволили президенту зробити так ці втручання, його вилікувати. І це треба визнати і зробити низький уклін українсько-швейцарській групі лікарів, що так проведено − на самому високому рівні − це лікування, що людина керувала державою і впевнено вела. Я би сказав вам як громадянину, щоб ви зараз підтримували президента, тому що він єдиний, хто взяв на себе цей хрест отруєння.
Віталій Портников: Ви мене не розумієте. Я не вважаю, що у президента − у вищої посадової особи − може бути такого плану медична таємниця. Якщо людина бажає зберігати цю медичну таємницю − вона має бути приватною особою. І я закликаю депутатів…
Ростислав Валіхновський: А я вам на це скажу, що я до Генеральної прокуратури на даний момент − я як лікар теж звертаюся до Генеральної прокуратури: шановні колеги, дайте відповідь суспільству, не зволікайте, тому що інформаційне середовище, де відсутня інформація, або вакуум інформаційний дійсно створює такі от відповіді Жванії, заяви і так далі, і полеміки, і всякі дискусії, які є грою просто − і це нечесна гра абсолютно, але…
Савік Шустер: Реклама.
Ростислав Валіхновський: На даний момент, на даний момент я вважаю, що зроблена унікальна робота.
Ганна Герман: Але 24 анестезії, про що ви зараз заявили, − це дуже небезпечна річ. Я не знаю, чи правильно ви зробили: чи зробили добру послугу президенту, що ви сказали, що він 24 рази був під анестезією. Ви хоч розумієте, про що ви говорите?
Ростислав Валіхновський: Пані Ганно, я хочу сказати, що є в анестезіологів…
Савік Шустер: Можно, я вас прерву?
Ростислав Валіхновський: Я хочу вам…
Володимир Сівкович: А давайте не будемо про це взагалі говорити.
Савік Шустер: Да.
Володимир Сівкович: Про що ми говоримо? Ми зовсім не про те говоримо.
Геннадій Москаль: Мы хотим уйти на рекламу.
Савік Шустер: Это правда. Но я скажу. Мы говорим о том, что говорит Виталий Портников: как в Соединённых Штатах Америки здоровье президента, да, является достоянием общественности, так как он человек, который принимает судьбоносные решения − то, что нам говорит Виталий Портников, то, что нам говорит личный врач президента: что президент всегда находился в состоянии принимать решения, даже если он прошёл через эти, да?
Геннадій Москаль: Жаждаем рекламы, господин Савик.
Савік Шустер: Да? Всё. Сейчас мы уходим на рекламу и продолжим.
(РЕКЛАМА)
Свобода Савика Шустера
Савік Шустер: Прямой эфир, «Свобода». Продолжаем... Прошу аудиторию работать. У микрофона Роман Зварыч. Вы очень хорошо там смотритесь. Владимир Сивкович...
Володимир Сівкович: Если честно, то мы все немножко не поняли, что произошло. Во-первых, при чём здесь отравление и личный врач Ющенко к гражданству Жвании? Если это отместка за то, что говорит Жвания, то это потеря последнего достижения − и единственного, которое осталось от Помаранчевой революции, − это достижение свободы слова. Мы сегодня сидим в «Свободе»... Ну, не в «слова», а «Савика Шустера». Мы сегодня фактически на всю страну связали эти две проблемы. Связали... И они, получается, родственные. Это первая часть. Вторая часть − это личный врач. «Моє велике переконання», як каже Порошенко... Він повинен лічити, а не піарити. А для цього є інші служби, для цього є інші люди. І третє... Якщо президент був такий великий час відсутній, то він не повинен був отримувати, по-перше, заробітну плату. По-друге, повинен бути лікарняний листок. По-третє, якщо цього не було, то це теж злочин. І що ми робимо? Получається, що команда президента сама ганьбить президента. Я вибачаюся перед вами, я не знаю, наскільки ви хороший лікар, але повірте мені, що те, що ви робите, − це похоже на те, що Гелетей робив у цій самій студії... Ви дуже похожі. Таке враження, що ви з одного інкубатора.
Ростислав Валіхновський: Я хотів би сказати, що лікарі, напевно, існують для того, щоб навчити суспільство відповідати тим моральним нормам, яких їх навчили їхні батьки. Це по-перше... І витримувати ті норми спілкування, які дійсно відповідають нормальному людському глузду і повазі взаємній. Це по-друге... І третє − це відносно самого вашого трактування. Юридичного трактування ситуації... На даний момент ми можемо сказати, що всі ці операції, які були проведені, − вони висвітлювалися у тих засобах інформації... Тобто коли президент під час своїх відпусток, під час того часу, коли не були оплачувані від’їзди, то чи він якимось чином порушував законодавство про працю... Це друге.
Володимир Сівкович: У мене до вас велике прохання. Давайте, ви взагалі не будете про це говорити, тому що ми зайдемо дуже далеко... Ми опозоримося перед всією Україною...
Ростислав Валіхновський: Послухайте, будь ласка... Я вас дуже уважно слухав. Можна, я буду говорити до кінця?.. Навчіться, будь ласка, поваги і етики розмови. Я вибачаюся... Можна, я закінчу, пане Савік?
Володимир Сівкович: А по-третє... По-третє...
Савік Шустер: Да, дайте закончить...
Володимир Сівкович: Хорошо. Але я тоді добавлю.
Ростислав Валіхновський: По-третє, я відповідаю тут як заступник Державного управління справами, який курує питання медицини в службі президента. І тут іде мова не тільки про особистого лікаря, але й про мої повноваження, про розмову, яку ми почали відносно того, як висвітлювати, на якому рівні висвітлювати, як говорити... Тобто про сам процес і про ті речі, які ви зараз сказали. Президент весь цей час − завдяки застосованим високотехнологічним методам молекулярної медицини, завдяки самим високим технологіям дермохірургії... Навіть, як сказала пана Ганна відносно втручання під загальною анестезією, яка носила поверхневий характер... Президент мав можливість зразу в норму і виконувати всі свої повноваження. У мене є свідки: вся українська й швейцарська група лікарів, медична спільнота, яка засідала в Кіото, яка зараз засідала в Ліверпулі...
Володимир Сівкович: Савік, я зараз добавлю, тому що я не можу...
Ростислав Валіхновський: Близько тисячі дерматологів.
Ганна Герман: Бідний президент, якщо він має таких лікарів.
Ростислав Валіхновський: Я не хочу з вами вступати в примітивні дискусії. Я вибачаюся...
Савік Шустер: Так, давайте...
Володимир Сівкович: Мені дуже шкода сьогодні нашого президента. І не через те, що я сьогодні бачу, а через те, що взагалі відбувається. А що відбувається? А сьогодні відбувається фактично його позор. І я думаю, що це зрозуміла вся країна. Це по-перше... По-друге, дуже чітко наша...
Савік Шустер (коментуючи графік): Не совсем с вами согласна аудитория.
Володимир Сівкович: Секунду... Наша передача показала, що, на жаль, Жванію лишають громадянства через те, що він щось сказав про президента. Тепер представте собі ситуацію, що хтось з людей щось скаже про голову адміністрації району чи області... Їх що, вбивати там почнуть? До чого ми так дойдемо?
Ростислав Валіхновський: Я хочу сказати... Пане Сівкович, ми знаємо...
Володимир Сівкович: Це ви сказали.
Ростислав Валіхновський: Пане Сівкович, послухайте, будь ласка, уважно... З вашого дозволу. Ми пам’ятаємо початок історії про отруєння. Ми навіть пам’ятаємо, як ви були на самому початку, яку ви роль грали в цій всій історії.
Ганна Герман: Слухайте, припиніть ганьбити президента. Я вас прошу...
Ростислав Валіхновський: Я не хочу вступати в ці принизливі якісь дискусії...
Ганна Герман: Припиніть ганьбити президента, Савік. Закрийте цю тему...
Савік Шустер: Про это мы когда-нибудь сделаем фильм, хорошо? Но не программа в прямом эфире, потому что это нереально...
Володимир Сівкович: Вот он лжец, помимо всего, потому что заключения комиссии были о том, что нету доказательств отравления. На тот период, когда я делал эту комиссию, их быть не могло. Потому что первые анализы Ющенко сдал через полтора года после окончания работы комиссии.
Роман Зварич: Це неправда.
Володимир Сівкович: Это факт. Анализы − это я имею в виду, что в прокуратуру.
Роман Зварич: Це неправда...
Володимир Сівкович: А то, что мы сейчас обсуждаем... Я отказался обсуждать любое...
Роман Зварич: Це неправда. Ви мали в своїй комісії аналізи, які були готовими...
Ростислав Валіхновський: Я прошу вибачення, тоді...
Володимир Сівкович: Я отказался обсуждать любые вещи, связанные с отравлением, до окончания расследования и передачи материалов в суд. Пожалуйста, давайте это прекратим. Пусть прокуратура этим занимается. Зачем мы это обсуждаем сейчас?
Ростислав Валіхновський: Я скажу дуже лаконічно...
Володимир Сівкович: Четыре года мы обсуждаем то, чем должна заниматься прокуратура...
Ростислав Валіхновський: Я скажу дуже лаконічно... Дозвольте, будь ласка... Не будьте провокатором − це по-перше. По-друге, я...
Володимир Сівкович: Слушайте, больше, чем вы сегодня спровоцировали, не спровоцировал никто в жизни.
Ростислав Валіхновський: Я не хочу вступати у таку дискусію.
Савік Шустер: Всё, господа... Вы же взрослые люди.
Ростислав Валіхновський: Для всього українського народу я хочу підкреслити, що президент пройшов це страшне випробовування, цю страшну хворобу. І майте совість зараз говорити якісь речі, які, як завжди... Ось завжди якимись такими нюансами висвітлюються...
Савік Шустер: Лилия Григорович...
Володимир Сівкович: Это уже смешно.
Лілія Григорович: Шановні колеги, насамперед я хочу сказати, що все нормально. Апеляційний суд визнав, що пан Жванія має мати громадянство. І він його справді має мати. Мені здається, що ця тема тут уже десь трішечки набирає оскоми, бо ми починаємо лякати один одного тим, чого в Україні ніколи нема, не було і не буде. Не буде расизму, не буде антитерпимості, нікого ні за яке слово нікуди не вишлють. І я би просто хотіла, щоб ми всі побажали пану Жванії добра. Тому що Україна йому дала тільки добро... Він має дружину-українку, він має чудовий бізнес в Україні, він має чудові палаци. Десь нещодавно, десь рік тому, показували його апартаменти з золотом... І він бідкався, що якісь там у нього не були гобелени ручної роботи, про які він мріяв. Він має четверо діточок. І ми бажаємо йому мати ще п’ятеро і шестеро. У Давида Жванії все в порядку. І буде все в порядку... Я хочу сказати, що Давид Жванія − він є наш побратим по 2002-му, по 2004-му році, тому що він ішов у команді, він став міністром, він дійшов до святая святих... Тобто до хреста, до таїнства хрещення допустили. Все нормально. Але, дорогі мої, ми чомусь згадуємо про певні справи в Україні... Але ми чомусь мовчимо і тупо не згадуємо, що вже десять років, як убили В’ячеслава Чорновола. Ми не хочемо про цю тему згадувати. А навіщо? Переступили і пішли. Чи не так? Наступне... Коли Давид Жванія... Можливо, це спосіб самооборони − я не про групу «Самооборони», але, можливо, це спосіб самооборони. Коли він сказав, що отруєння не було, то він з брата став для мене чужинцем. Тому що він має знати, що усіх гетьманів нашого − мого і вашого, українського, − народу не поховано в Україні. Тому що він має знати − і ви знаєте, − що вперше від Рождества Христового труять президента саме України. Не було цього ні з президентом Америки, ні з президентом Франції, ні з президентом Бельгії, ні з будь-яким іншим чільником... Це сталося з нашим президентом. І можливо, тому, що всі гетьмани українські поховані не в Україні, а тема Чорновола нікого не цікавить, − можливо, тому ми так в такому самому легкому варіанті ведемо цю тему. Шановні друзі, я хочу сказати тільки одне: я лікар з червоним дипломом, я нарікаю на Генеральну прокуратуру за те, що вона так довго з цими темами займається... Але я можу сказати тільки одне: повідомлення про те, що відбував президент у Женеву, були, ті оперативні втручання, які мали місце, − вони були не на важливих органах системи, а на поверхневій шкірі... Але, друзі мої, з 2005-го року, з інавгурації президента України, вперше від Рождества Христового у цьому світі людина творить подвиг... На очах у всіх нас. А ми того всього не просто не бачимо, а ми сьогодні будемо говорити про те, хто кому що сказав, можемо Жириновського прокрутити десь дві-три години... А мені видається, що ми творимо дуже неприємний прецедент. У Святому Письмі сказано: «Віра каміння кришить. І по вірі вашій вам воздасться». Якщо ми сьогодні доведемося до того, що народ у нас поганий, що президент у нас поганий, що Євро-2012 не відбудеться, що парламент поганий, і все інше... У нас хочуть забрати віру. Я пишаюся своїм народом, своїм президент. І я нікому не дам топтати цю історію так, як хотілося б чомусь... З якихось антиукраїнських міркувань.
Савік Шустер: Господин Стретович... А сейчас вы... Только коротко, пожалуйста.
Володимир Стретович: Я не буду торкатися медичних, політичних чи родинних аспектів проблеми, що виникла. Я лише хочу заявити те, на що маю право заявити... Ця спроба позбавити Жванію громадянства не первинна в Україні. Це було в 2002-му році, в 2004-му році. В той момент Жванія був членом комітету з питань боротьби з організованою злочинністю. Я був його головою. І я добровільно взявся бути адвокатом Жванії. У мене була ціла стопка паперів про те, як це відбувалося, як це діялося. Тому я хочу авторитетно заявити, що в 2004-му році МВС, ОВІР, відділ громадянства... При президенті Кучмі я переконав, що правових підстав позбавлення громадянства у Жванії немає. Тут політика. Але тут немає права... І суди виконують те замовлення, яке перед ними поставили. Щоб ми були в цьому усвідомлені. Дякую.
Савік Шустер: Всё, потому что дела нет... Господин Симоненко...
Ганна Герман: Я хочу сказати, що Кучму ви переконали... А Ющенка ви не переконали?
Володимир Сівкович: Ні, останній... Я хочу сказати, що якщо...
Ганна Герман: Як же так? Де ж демократія? Де злочинний режим? Якщо ви Кучму переконали, а Ющенка − ні...
Савік Шустер: Но это ваши коалиции по парламенту. Что я могу сказать? И по коалиции тоже...
Володимир Сівкович: Я хочу сказати, що якщо Жванію зараз лишать громадянства, то тоді потрібно відкривати безліч кримінальних справ. Про те, хто давав Жванії допуск, коли він ставав міністром, як він став народним депутатом, треба відміняти вибори, тому що Жванія був одним із основним фінансистів... І президентської кампанії, і парламентської кампанії, і «Народної самооборони»... А Жванія тоді вже не громадянин. І він по закону не мав права це фінансувати. Як тоді бути? Що ми взагалі робимо?
Петро Симоненко: Уважаемые коллеги, я всё-таки хотел бы пригласить всех опуститься на грешную землю и вернуться к той теме, с которой мы начали... То есть о правах человека. Мы с вами пытались затронуть проблему, когда на примере Жвании коснуться того, что происходит в Украине. Ведь у многих есть проблема в том числе с гражданством... Когда у нас некоторые имели − и до сих пор ещё имеют − гражданство других независимых государств. Когда это касается вопросов пересечения границы, получения паспортов для того, чтобы выезжать за рубеж... Тут проблем очень много. Я уже не говорю о состоянии преступности. Но если коснуться этого, то я хочу уйти от медицинской темы, потому что это проблема специалистов. И они должны делать выводы. Но я был свидетелем всех этих процессов, а поэтому хочу сам себе задать вопрос... Ведь сегодня Украина становится заручницею − як-то кажуть у нас, в Україні, − того, що відбувається в «помаранчевій» команді. Президент, коли він ще не був обраний, сказав на трибуні... Я тоді сидів на трибуні, а він був моїм колегою. Сказав: «Я знаю, хто мене отруїв. Оберуть мене народним президентом − і я про це скажу». Вони всі разом були, вони з однієї команди, вони вечеряли разом... Що, не можна розібратися за цей час в тому, що відбулося? Хіба сьогодні не можна розібратися в тому, що сьогодні відбувається?.. Коли одна і та ж сама «помаранчева» команда мордує всю Україну. Президент і уряд сьогодні мордують всю Україну. Я про це відверто кажу. І я не ховаю цього, тому що у нас страждає від цього простий громадянин. У стосунках, які сьогодні у нас складаються... Президент заявляє, що якщо удвічі газ буде дорожче, то Україна витримає. Такого не може бути... Тому я ще раз хочу повернутися до того, що ми повинні зрозуміти, що якраз ось у цій «помаранчевій» команді, яка приходила до влади... І не було тієї чесності, тієї порядності і моралі, про яку ми говоримо. А лікувати, якщо хвора людина, − хай цим займаються професіонали. І це буде правильно... Єдине − що ми повинні справді знати стан здоров’я особи, яка займає вищу посаду у державі. Для того, щоб розуміти, які він може прийняти рішення, які це буде мати наслідки для України. Тому, шановні, я все ж таки ще раз привертаю увагу до того, що тут проблема ще значно глибша. Тому що сьогодні ми говорили і торкалися проблеми, що Генеральна прокуратура не може цього всього завершити... Що навмисно все це так робиться. І про розслідування інших справ... У нас Служба безпеки України повинна була б давно вже сказати, що там відбулося. Тому що там був на той час той, кого звинувачували в отруєнні. Той же попередній голова Служби безпеки, заступник голови Служби безпеки, і таке інше. Тут немає проблем, які повинна була б давно справді вже висвітлити Служба безпеки України. І останнє... Я хотів би, щоб ми також розуміли, що коли ми говоримо про законність, то з самого початку − я думаю, Роман Михайлович зрозуміє, про що я кажу, − ми повинні всі дотримуватися законів України. В тому, хто і як отримує громадянство... Щоб потім не було того, що зараз відбувається. Бо насправді відбувається розправа над Жванією − і це очевидно.
Савік Шустер: Роман Зварич, последние 30 секунд на эту тему.
Роман Зварич: Так, я дійсно був би дуже радий, якби ми чітко виконували якраз закон «Про громадянство України», якби ми дивилися на те, як отримують громадянство України. Я переконаний в тому, що коли буде стояти питання по окремому народному депутату у сесійній залі... Після таких палких слів з вашого боку, Петро Миколайовичу, сподіваюся, ви проголосуєте за дострокове припинення повноважень цього народного депутата. Це раз... По-друге, Петро Миколайовичу, не наша команда переслідує Давида Жванію...
Савік Шустер: Я их не могу остановить... (до студії заходить Нестор Шуфрич) Это пример мэра Киева Черновецкого...
Роман Зварич: Переслідує Давида Жванію якраз прокурор, який був призначений вашою політичною командою. І тому після таких палких слів з вашого боку я не маю ні найменших сумнівів у тому, що ви приєднаєтеся до нашої принципової позиції, яка стосується того, що ми вимагаємо негайного зняття цього генерального прокурора із займаної ним посади. Я переконаний в тому, що ви це зробите. І тоді все буде гаразд...
Савік Шустер: Спасибо...
Ганна Герман: Я приєднаюся до того, що закон один для всіх. І ви всі повинні перед ним рівно відповідати.
Савік Шустер: Спасибо. (звертаючись до Нестора Шуфрича) Если Анна Герман вам передаёт своё слово, то...
Нестор Шуфрич: Буквально реплику... Я кое-что хочу показать. И я думаю, что после этого мы поставим точку в очень многих спорах.
Савік Шустер: Давайте, покажите тогда...
Нестор Шуфрич: Я извиняюсь, я ненадолго.
Савік Шустер: А у нас очень мало времени... Две минуты, пожалуйста...
Нестор Шуфрич: Я извиняюсь, что ворвался. Буквально две минуты... Я извиняюсь, что ворвался в этот спор. Я хочу поблагодарить своих коллег за то, что они в течение многих месяцев предоставили мне возможность бороться за жизнь очень близкого мне и нашей семье человека... И я хочу поблагодарить наших врачей, которые действительно уникальны, которые действительно показали, что Украина имеет будущее. Потому что у неё есть такие врачи... И мне сегодня в силу свои каких-то личных эмоций было очень тяжело наблюдать то враньё, которое прозвучало, к сожалению, в уважаемой мною программе «Свобода Савика Шустера». Я взял два документа, которые, я думаю, поставят точку − или многоточие, не знаю, − в 3.5-летнем споре... А был ли мальчик? А отравили ли Ющенко? Вы знаете, что касается гражданства... А вы не можете ещё человек 20 из вашей команды лишить гражданства, чтобы вас было всё меньше и меньше? Это такой вопрос к вам... А вообще разберитесь между собой. А теперь по поводу документов. Один документ был подписан седьмого октября 2004-го года профессором Викудиликом, который отвечает профессору доктору Цимферу на его запрос... Цимфер − это директор «Рудольф Иннерхаус», где лечился Виктор Андреевич Ющенко. «Щодо Ющенка Віктора... Дослідження виключили...»
Володимир Сівкович: Это всё в Интернете есть.
Савік Шустер: Так это ведь ваш человек... Что вы?
Нестор Шуфрич: «Дослідження виключили наявність наступних тисяч окремих компонентів, серед яких діоксин...» Это пишет один профессор другому. То есть диоксина не было. И это написал австрийский эксперт. Господин Зварич хорошо знает криминальное...
Савік Шустер: Но это уже было на украинском телевидении, по-моему... Да? Это уже было.
Володимир Сівкович: И сегодня это было в Интернете.
Савік Шустер: На ICTV, да? Да, это уже было...
Нестор Шуфрич: Господин Зварич хорошо знает о том, что если бы...
Савік Шустер: Да, это старый документ.
Нестор Шуфрич: Господин Зварич, вы знаете, что если за границей...
Савік Шустер: Я хотел эту тему закончить. Зачем вы её?..
Нестор Шуфрич: Савик, буквально одно слово... Вы прекрасно знаете, что если за границей есть подозрение в отравлении, то открывается уголовное дело. Австрийские власти этого не сделали. И ещё одна экспертиза, которая... Это уже материалы судебно-медицинской экспертизы Министерства здравоохранения Украины...
Ростислав Валіхновський: Пане Нестор, ви тут не були присутні, а він був присутній...
Нестор Шуфрич: Там чётко написано: «Надані медичні документи не дають підстави вважати, що погіршення стану здоров’я Ющенка пов’язане з наявністю в його організмі хімічних речовин...»
Савік Шустер: Нет, он не был «присутній»...
Ростислав Валіхновський: Пане Нестор, ви не чули нашої дискусії... Зупиніться, будь ласка... Я ще раз хочу сказати...
Нестор Шуфрич: Я хочу ещё раз сказать, что это официальная экспертиза. И давайте в этом деле поставим точку. Ющенко не имеет права обманывать народ. Безусловно, то, что он обманул нас, − это не преступление, но это недопустимо для президента. И в этом скандале должна быть поставлена точка...
Савік Шустер: Вот точка должна быть поставлена в этом деле, да...
Ростислав Валіхновський: Я хотів би сказати...
Володимир Сівкович: Надо было лучше сказать о свободе слова...
Ростислав Валіхновський: Ви знаєте, у нас сьогодні якась така цікава тенденція, що повторюється, по-перше, провокація, по-друге, повторюється Давид... Ось другий Давид вийшов, третій Давид... Я не хочу опускатися до такого примітивного і низького рівня, тому що це просто люди, які не поважають в першу чергу самого себе. Безумовно, мені боляче це визнавати, але вони не поважають і президента України. Дякую.
Савік Шустер: Но всё равно мы живём в таком мире... Этот мир нужно воспринимать таким, каким он есть, да? И с этим надо жить.
Ганна Герман: Давайте вже закінчимо цю тему про президента. Я вас прошу...
Савік Шустер: Господин Катеринчук, 30 секунд. И тогда Анна Герман к микрофону...
Микола Катеринчук: Я думаю, що некоректно так себе поводити... Ви дістаєте інформацію вибірково. Ви висунули з рукава ось, щось там зачитали і робите з цього свої ствердження. Я думаю, що ганьбою для України буде, якщо все ж таки не буде названо прізвище тих, хто його отруїв. Я був у лікарні «Рудольф Іннерхаус», я дуже довго спілкувався з Миколою Корпаном, який перший отримав його в такому стані, в якому він був після того, як його привезли з України уже в критичному стані... Я можу вам сказати... Я не знаю, що відбулося, але я впевнений, що ми знайдемо того потенційного вбивцю, який намагався разом з Ющенком вбити демократичне майбутнє. І ви будете відповідати за це.
Савік Шустер: Анна Герман... Хорошо, этими словами Николая Катеринчука мы заканчиваем эту тему. Переходим...
Володимир Сівкович: Я понял, что станет Жвания... Вот это мне страшно.
Савік Шустер: Переходим к следующему. Проект Конституции Партии регионов, да? Некоторые уже говорят, что это может быть на следующей неделе даже... Так что по сути? Внеблоковый статус, второй государственный русский язык, партия, победившая на выборах, получает 226 мандатов в парламент, правильно?.. То есть если даже у неё 15 процентов. Президент теряет право утверждать кандидатуру премьера, министра обороны и иностранных дел, а делает это коалиция. Существенно упрощена процедура импичмента президента. Вся вертикаль местной власти подчиняется специальным представительствам Кабинета Министров на местах... Так вот при такой Конституции Виктору Януковичу нечего баллотироваться в президенты.
Ганна Герман: Ми, Савік, не за посади завжди боролися. І якщо сьогодні є та сила чи та людина... Якщо Тимошенко чи Ющенко виконає ось цю нашу програму, якщо вони зроблять високий економічний рівень і добробут, життя людей, якщо вони зроблять Україну позаблоковою, якщо вони зроблять рівними всіх українців − як російськомовних, так і україномовних, − то... Я говорила про це сьогодні з Віктором Януковичем. Якщо вони це зроблять, то він не буде претендувати ні на посаду президента, ні на посаду прем’єра. Тому що нам не про посади йдеться. Нам йдеться про те, щоб зробити в Україні добре життя для усіх людей. І справедливе для усіх людей... Але я хотіла би скористатися тут цією можливістю останньою перед закриттям сезону вашої програми, щоб попросити сьогодні президента України про одну річ... Ми сьогодні багато говорили болісних для нього речей. І хай він нам пробачить. Я хочу його просити про амністію для 60-ти тисяч українських юнаків, які зараз розшукуються органами внутрішніх справ за ухиляння від призову до армії. Ті діти не винні... Пані Юлія Тимошенко пообіцяла, що весняного призову не буде. І сотні тисяч дітей будували якісь свої плани. В результаті через обман політиків вони повинні предстати перед кримінальними справами. Це біль матерів, це зруйноване майбутнє тих дітей... І я як мама двох синів прошу сьогодні президента оголосити до Дня незалежності амністію для 60-ти тисяч юнаків, які сьогодні переслідуються через те, що їх обдурили політики, сказавши, що не буде призову. Я скористалася цим моментом, а далі кажу, що якщо політики будуть робити Україні добро, то це не залежить від того, чи це Тимошенко, чи це Ющенко, чи це Янукович... Ми всіх будемо підтримувати, хто робить добро. Але ми ніколи не дозволимо гробити Україну. Тим людям, які не можуть між собою дати ради... Які спровокували страшний ріст цін, погіршили життя людей, через яких діти мають сидіти в криміналі, а вони сидять при владі... Ми цього не дозволимо. Тому наша Конституція, наш проект поправок до Конституції буде внесений в парламент вже цими днями. І той, хто хоче Україні добра, повинен нас підтримати.
Володимир Яворівський: Яка це стаття вашої Конституції, про яку ви нам розповідаєте? Вашої Конституції...
Ганна Герман: Наша Конституція... Основна її стаття − це та, що влада належить народу. І народ є основним джерелом влади... А не ті ваші злочинці, з якими ви не можете між собою розібратися. Народ є основним джерелом влади. Ось є основа Конституції.
Володимир Яворівський: Так це є і в цій Конституції. Пані Ганно, ви її не читали?
Ганна Герман: Я зараз говорю про ту Конституцію, яка є. А поправки до Конституції − ми будемо про них говорити тоді, коли ми всі разом за них проголосуємо. І ми будемо шукати партнерів для того, щоб проголосували ті основні принципи і засади, які ми просимо підтримати для того, щоб людям в Україні жилося добре.
Володимир Яворівський: А де ці діти? Пішли в бандерівці?.. Я не знаю, куди вони поділися. Чому їх розшукують? Де зараз вони, ці діти?
Ганна Герман: Я вам поясню. Юлія Володимирівна... Я вам поясню ще раз, якщо ви не зрозуміли. Під час передвиборчої кампанії...
Володимир Яворівський: Їх не судили, а ви хочете амністії.
Ганна Герман: Пане Яворівський, ви письменник. Майте трошки культури... Вислухайте спочатку мене, а потім я − вас. Отже, Юлія Володимирівна під час виборчої кампанії пообіцяла, що цієї весни не буде призову до армії. І тим вона обнадіяла тих дітей. Зараз ті діти не пішли в призовні пункти. Тому проти них порушені кримінальні справи. Їх розшукують, за ними ходять до будинків, до їхніх квартир... Мені пишуть сотні матерів листи про те, щоб ми щось зробили. І я сьогодні попросила президента про амністію. І я буду просити про це дружину президента. Тобто щоб вона підтримала цю ініціативу. І я вірю, що Віктор Ющенко піде назустріч тим нещасним дітям і матерям, які стали жертвою брехливої політики.
Савік Шустер: Николай Катеринчук...
Микола Катеринчук: Я так зрозумів, що, за вашою логікою, 47 мільйонів громадян мають написати позови в суди, тому що ви не покращили їх життя вже сьогодні... Тому давайте ми не будемо в питаннях Конституції займатися цими питаннями. Я хотів би...
Ганна Герман: Пане Катеринчук, як ми порівняємо ціни, які були при нас, і ціни, які були при вас, то я не знаю, до кого позови треба давати...
Микола Катеринчук: Чому ж ви перебиваєте? Ви що, боїтеся правди?.. Послухайте, майте трошки честь. Ви вже новий лідер Партії регіонів. Ви вже раніше Януковича відправляли в Африку, там, а зараз ви вже лідер...
Ганна Герман: У нас місце лідера зайняте надовго. Я вам мушу сказати...
Микола Катеринчук: Послухайте, майте терпіння. Слухати теж трошки треба. Відносно змін до Конституції... А що ви запропонували для людей, які сидять тут? Ви все для себе, для Кабінету Міністрів, для Верховної Ради, для президента − для цих людей. Другий розділ Конституції який? Що ви для них зробили? Що ви їм пропонуєте? А нічого... Ви пропонуєте тільки одне: розколювати країну і вводити другу російську мову. Ось це вам і потрібно... На розколі ще раз іти. На трагедії цих людей зайти до влади, а потім продемонструвати, як ви покращуєте життя... Тільки для себе. До речі, у вас прекрасна...
Ганна Герман: Можна відповідати?
Савік Шустер: Госпожа Герман, можно?..
Ганна Герман: Я не прийшла тут для компліментів. Я можу вам інший комплімент сказати... На вашому передвиборчому гаслі на прекрасній українській мові було дві помилки. Тому я би вам радила не журитися про російську мову... Тому що я розумію, що ті люди, які говорять по-російськи, − вони для вас не люди. Для нас це є значна частина нашого суспільства. І ми повинні подбати... Поки ті люди говорять по-російськи, поки вони не мають можливості знати українську мову, то ми повинні подбати, щоб вони могли в судах, в ЖЕК, в міністерствах захищати свої інтереси тією мовою, яку вони вважають для себе рідною. І для того... І для того ми пропонуємо другу державну мову в Конституції України, пане Катеринчук. І тоді, можливо, коли будуть дві державні мови, ви в своїх передвиборчих гаслах помилок робити не будете.
Савік Шустер: Або буде чотири...
Ганна Герман: Або буде чотири, так...
Савік Шустер: Спасибо. После рекламы продолжим...
Ганна Герман: Дякую.
(РЕКЛАМА)
Свобода Савика Шустера
Савік Шустер: «Свобода», прямой эфир. Продолжаем... Прошу аудиторию работать. Владимир Литвин, пожалуйста, к микрофону... Раз мы уже затронули конституционную тему, то я бы уже её продолжил. Тем более если и вправду эта новая редакция Конституции будет поставлена на голосование уже в ближайшее время... Но я вам хочу сказать, что не только в Украине обсуждается Конституция. Она обсуждается во всей Европе, потому что все недовольны своей Конституцией. И европейской тоже... Вот вчера в газете La Repubblica − итальянской − появилась такая вот карикатура... Мальчик спрашивает у отца: «Италия − это республика?» Отец отвечает: «Нет, это полуостров». А если по-украински?..
Володимир Литвин: Ви знаєте, я хочу сказати, що нам би їхні проблеми... Я так розумію, що в нас Конституція перетворилася на інструмент політичної боротьби. Тому що якщо щось не виходить, то давайте писати Конституцію. Я вже не знаю, які Конституції читати... Президент пропонує свою Конституцію, БЮТ свою Конституцію пропонує, Партія регіонів пропонує... Всі мають свою Конституцію. Нема головного − життя. Ви знаєте, в Анни Ахматової є такі слова: «Если бы вы знали, из какого сора растут цветы, не ведая стыда...» Якби ми всі знали, із чого росте українська політика... Без будь-якого сорому. Не можна споживати українську політику і українську ковбасу, коли ти знаєш, як вони робляться. І ще один момент я хочу сказати... Ви знаєте, нещодавно італійський суд прийняв рішення. Ми ось за Італію якраз говорили... Що жінки можуть казати неправду щодо своїх справ поза межами сім’ї для того, щоб зберегти свою честь і честь сім’ї. Тобто дозволено брехати з таких мотивів. Але чого ми один одному брешемо? От виникає питання... Я ось сьогодні послухав і зрозумів, що наступного пленарного тижня роботи у Верховній Раді не буде. Тому що одні будуть захищати Жванію, потім ще інші проблеми з’являться... І закони про Євро-2012, які обіцяють подати у Верховну Раду... Я хочу це для Миколи Катеринчука сказати: обіцяють подати... Що їх просто не буде. Тому, розуміючи, що якщо буде реалізований той закон, що партія, яка набрала більше голосів, забирає всі місця... Я маю на увазі, що конституційний закон. То тоді у Верховній Раді буде всього дві партії. То ми хотіли б ось з Михайлом Сиротою залишити наш політичний заповіт... Що потрібно зробити? По-перше, провести всеукраїнську раду − це єдиний шанс − у вигляді спеціального засідання Верховної Ради... Тобто покликати туди всіх. І хай публічно на всю країну президент і прем’єр-міністр скажуть, що відбувається в країні. Не через паркан перегукуватися, як сусіди, а сказати про те, що відбувається в країні. По-друге, треба за результатами цього визначити, що ми будемо з цим робити. Я вважаю, що це чотири-п’ять завдань... Підписати це як суспільну угоду. Тобто президент, прем’єр, керівники фракцій. І прийняти цю угоду як закон. Як колись прийняли ось конституційний договір... Після того що треба зробити? Після того треба чітко визначити пріоритети внутрішньої та зовнішньої політики. Винести всі питання, які дискутивні, за дужки. Тобто ті, які розколюють, розвалюють суспільство і людей. Це питання НАТО, питання мови, питання релігії, питання оцінок нашого історичного минулого... Тому що ці та інші питання не дають нам можливості бути єдиними і відчувати себе нацією. По-друге, оскільки ми вже втратили рік економічного життя... І я переконаний, що зміни до бюджету, які ще пропонують, − вони нічого не дадуть. Треба принаймні на наступний рік чітко визначити пріоритети і сконцентрувати на них ресурси, кадри і таке інше. До таких пріоритетів треба віднести охорону здоров’я... І не треба говорити про національну ідею, а треба сказати, що збереження українського народу − це і є наша національна ідея. Друге питання, яке треба сюди віднести, − це питання житлово-комунальної сфери, проблеми сільських територій, людей, які живуть на селі, проблему освіти і науки, систему соціального забезпечення... Під це треба сформувати в Україні владу народної довіри. Треба розширити базу політичної відповідальності та участі у владі. Не так, що одні сказали, що у нас 226, − і поділили все, що поділили. Сьогодні треба чітко визначити те, що будемо робити, і сказати, хто буде це робити... І за що буде відповідати. І нарешті... Я не перелічую всі пункти, які ми запропонуємо як основу для розуміння. Тому що критикувати простіше. Ось що треба робити? Треба, щоб Україна, щоб люди почали працювати і жити. Тому що ми всі живемо невизначеністю. От ми не знаємо, яка ще завтра виникне проблема, яка призведе до того блокування. В тому числі і в Верховній Раді... Сьогодні проблема Жванії, так? Обговорює вся країна. А завтра кого будемо обговорювати? Я переконаний, що треба в країні в такий спосіб навести елементарний порядок. Починаючи з того, що треба, щоб влада мала совість... Скажіть, шановні колеги: як дивитися в вічі сьогодні людям, коли з однієї команди, з команди, яка складає коаліцію, з команди, яка підтримує президента... Сьогодні з цієї команди обгудили президента так, що далі нікуди. Скажіть, будь ласка: хіба це нормально? Хіба це по-людськи? Та люди такого собі не дозволяють... І розказують, що «у нас є коаліція». Скажіть, будь ласка: якщо гризуться, наче собаки, то яка може бути тут мова?.. Хто нас буде поважати? А тепер ще одне, що нас мало б консолідувати... Це Євро-2012. Савік, ця тема вас дуже цікавить, тому я завершу. Я переконаний, що говорити про те, що це консолідує український народ, що зараз всі бабки і матері наші в селі сидять і думають про те, як тільки провести Євро... Я хочу сказати, що якщо ми хочемо від Євро взяти щось для України, то треба цю програму підготовки до Євро довести до кожної людини. Треба сказати, що ми від цього отримаємо стільки-то робочих місць, стільки-то будуть податків платити, що ці кошти, які виділяються на Євро, відриваються від наших людей... Їх не будуть фінансувати зарубіжні фірми. І не будемо ми виступати для них інвесторами. І тоді це Україну змобілізує. А просто розповідають, що треба змобілізуватися... Але під таким кутом зору, що хто яку фірму протягне, щоб вона йому зробила відповідні відкати. Треба це зробити прозоро. Треба зробити це по-людськи. І я переконаний, що тоді буде результат... Тоді, можливо, це нас об’єднає.
Савік Шустер: Спасибо. Пётр Симоненко... Вы поддержите проект Партии регионов?
Петро Симоненко: Я буду отстаивать тот проект, который мы подготовили. И более года Украина уже имеет возможность его обсуждать. Потому что в нашем проекте как раз самый главный вопрос решается... То есть как вернуть народу Основной Закон. Потому что сегодня Конституции нет для народа Украины. Она сегодня для богатых − то есть Конституция. Потому что в этом проекте − вернее, в действующем законе, в основном законе − сегодня для простого человека... Специально для того, чтобы его обманывать, записано, что он имеет право. Имеет он право, да, но его частник не берёт на работу или говорит, что будет платить столько, но не больше... Имеешь право на здоровье, да? Иди, полечись тогда. Когда у тебя в кармане пусто, то кто тебя будет лечить? Имеет право на охрану жизни... Имей, когда все криминальные структуры сегодня при определённых олигархических группировках. Они, обслуживая их интересы, обеспечивают либо вышибалами, либо выбиванием то, что, скажем так, сегодня ни в коей мене не связано с Конституцией. Поэтому наш проект, о котором мы ведём разговор, сегодня, с одной стороны, прежде всего возвращает право нашим гражданам, чтобы государство гарантировало выполнение права... Если в действующей Конституции записано, что человек имеет право, то в нашем проекте Конституции записано, что государство гарантирует право реализации и на работу, и на зарплату, и на пенсию, и на обучение, и на охрану здоровья... Так же, как и на жильё. Поэтому мы принципиально поставили сегодня задачу... То есть не между ветвями власти надо баланс искать, потому что это самая примитивная схема, по которой сегодня пытаются увести людей от понимания того, кому служит Конституция. Сегодня надо сбалансировать ответственность власти перед теми, кто её избирает. То есть перед народом... И если сегодня народ раз в пять лет обманывается, потому что поговорили, поболтали, пришли во власть, но не выполняется то, что требуется... Поэтому мы предлагаем: давайте тогда пусть народ создаёт народный контроль. Пусть на основе закона контролирует тех, кто обещал. Если они не выполняет, то пусть привлекают к уголовной ответственности. Если сегодня проблема состоит в экономическом базисе, в соединении интересов государства и частного лица, частного капитала, то давайте сделаем так, чтобы сегодня и частный капитал был защищён, и акционерное общество, и государственная собственность... Давайте сделаем, чтобы земля у нас была защищена, а не чтобы разбазаривали её, как сегодня говорят. Поэтому вопросы, которые наши коллеги «регионалы» подняли... Я считаю, что безусловно, они должны быть сегодня разрешены. Поэтому мы, коммунисты, предлагаем: вначале демократическим путём − то есть проводя референдум − определить статус Украины в отношении внеблокового статуса... И вопрос о вступлении в НАТО пускай сегодня народ решит. Вопрос языка? Давайте вынесем его на референдум. И тогда Украина сама визнає, що ми поважаємо права кожної людини в незалежності від національності... І будемо вважати таким чином, що другою державною мовою тоді стане − за волею нашого народу − та ж сама російська мова. Тобто ми повинні сьогодні зробити все так, щоб Конституція справді стала законом для народу, а не законом для олігархів, як вона сьогодні виконує цю функцію.
Савік Шустер: Как по написанному. Спасибо.
Петро Симоненко: А чего садиться? Я ещё готов отвечать на вопросы ваши.
Савік Шустер: А вопросов к вам уже 70 с лишним лет как нет.
Петро Симоненко: Савик, я очень рад, что вас всё это время так, скажем, интересует наше прошлое, так же как надеюсь, что вы хорошо помните, что за 70 лет было создано. Я думаю, нас все уважали, когда говорили: «Это гражданин такой великой страны». Сегодня иногда приезжаю в другое государство, говоришь, что ты из Украины, а он спрашивает: «С какой стороны ты приехал? Из Африки или из Индии?» Вот этого я не хочу добиваться. Поэтому я считаю, что надо сегодня, уважая нашу историю, ценить то, что было сделано: ценить то, что у нас появился Патон, что у нас появился Амосов, что у нас появились благодаря этой системе власти выдающиеся деятели литературы и искусства, то, что у нас созданы сегодня все крупнейшие предприятия. И это создаём…
Савік Шустер: Господин Симоненко, я ошибся, я ошибся в реплике, честно. Спасибо. Яворивский. Так вот, ну, в проекте Партии регионов есть много схожего с вашим. Потому что Юлия Тимошенко говорила о парламентской республике, да, достаточно настойчиво. В принципе, вы можете найти общий язык. А если вы найдёте общий язык, то это уже… это уже всё.
Володимир Яворівський: Ну ви бачите, що ми общий язик не можемо найти через те, що вони за двоязичіє, − уже общого бути не може. Я хочу висловити одну парадоксальну думку от людям, які тут є присутні, і тим, хто ще не спить і нас у цю хвилину дивиться: у мене таке враження, що нова Конституція Україні не потрібна сьогодні, тому що навіть та, яка є, − її ніхто просто-напросто не виконує. Через те від того, що буде прийнята нова Конституція… Її ж все одно ніхто не буде виконувати. Через те відбувається певна така містифікація. І я скажу, що і Блок Юлії Тимошенко бере в цьому так само участь. Через те ніхто за цю Конституцію не проголосує: хіба ми зможемо проголосувати за Конституцію, в якій буде закладена, скажімо, двомовність, яка знову буде роздирати українську державу? Хіба ми можемо проголосувати за Конституцію, куди вони хочуть закласти нейтральний статус України − тобто залишити цю нашу − даруйте мені на слові, я це з болем кажу, але нещасну цю державу взагалі беззахисною? Під цим ховається оцей нейтралітет. Тим більше ніхто 300 голосів… Це все гра. Хай вносять свою Конституцію, хтось внесе ще одну. Ну наберуть 226 жалюгідних голосів, а далі що? Через те я переконаний: в нас перша Конституція була. Можливо, найкраща. І те, що ми одної ночі на коліні − в цьому брав участь і Олександр Олександрович, − в одному взривпакеті, як я називаю, в одному взривпакеті проголосували, де треба було 226 голосів і 300 голосів. От ми і маємо сьогодні оцей дисбаланс. І останнє, Савіку, що я хотів би сказати: сьогодні нас дивляться люди і бачать цей весь наш − даруйте мені, але політичний маразм. Україні упала зірка з неба: нам запропонували провести Євро-2012. А ми сидимо тут і чубимся. І ставлять навіть дуже розумні люди, яких я шаную глибоко, які тут присутні, і які кажуть: «Ми проголосуємо за те, щоб проводити, але якщо ви зробите те». Та Савік, тут повинно бути 450 голосів, вибивати, як з пушки, − як кажуть. Тому що це наш престиж. Якщо ми за три місяці нічого не зробимо − Україна буде відкинута назад, з нами ніхто розмовляти не захоче. Ми не то що країна третього світу − про нас на віки вічні забудуть. На залишках Майдану нам дали можливість провести цей… цю унікальну річ. Але з іншого боку, Савік, я переконаний, що оцих три місяці, які є, − їй-Богу, вони, по-моєму, консолідують все-таки українське суспільство. І останнє, що хочу сказати: я даю дуже конкретний рецепт для того, щоби в нас Євро-2012 відбулося. Давайте, якщо потрібно зібрати Майдан, зберемо маленький майдан і попросимо Балогу на три місяці піти у відпустку. І повірте, що все буде зроблено.
Савік Шустер: По 30 секунд: у нас всё…
Олександр Мороз: У мене не репліка, у мене уточнення і право висловитися коротенько з цього приводу. Володимир Олександрович, спасибі вам за те, що так… посил такий зробили.
Володимир Яворівський: У мене добра пам’ять, Сан Санич.
Олександр Мороз: Так. Тільки що я не брав участь, а вів це засідання, а ви брали участь. Це інша трошки іпостась. Але не про це мова. Коли йдеться… ведеться дискусія про Конституцію, то завжди приводять приклади, які країни не мають Конституції і живуть, мов, нормально. Часто посилаються на Британію, хоч це неправильно, некоректно. Є така країна, називається вона Україна. Мені про це соромно і прикро говорити, але в Україні Конституція мертва. Мертва тому, що вона знищується тими, хто за своїми обов’язками зобов’язаний дотримуватися, слідкувати за Конституцією. Це найперше − президент. Якщо віддається розпорядження про захоплення прокуратури, якщо блокується робота Конституційного суду, якщо руйнується парламентаризм − а ми бачимо сьогодні, що це таке, − то яка буде повага до Конституції, законів, до влади взагалі? Влада стає неефективною. Я вам приклад такий, майже комічний, приведу, щоб нікого не зачіпати. 30 секунд, правильно. Послухайте: керівник Служби безпеки. У бані у нього украли 400 доларів − я так розумію, останніх, тому що він звертається до міліції. Нічого не можуть з’ясувати. Ще більш комічний приклад: у адміністрації президента украли три лопати. І сьогодні весь Інтернет забитий тим, що три лопати вкрали − нема чим калину посадити. Послухайте, люди добрі: про що це говорить? Це говорить про те, що закон не працює, відповідальності за закони немає, дотримання Конституції не існує, тому не працюють суди, тому корупція, тому права людей упосліджені, тому те, що ми спостерігаємо в житті всіх людей, які не мають ніяким чином захистити свої права. Який вихід може бути? Вихід не в Конституції. Конституції треба дотримуватися, яка вона є. Треба дотримуватися − тоді буде порядок. А треба просто замінити владу, яка не дотримується Конституції, починаючи з президента. А тоді ті люди, які будуть суворо дотримуватися приписів Конституції, будуть боротися за вдосконалення її. Тоді можна на такій аудиторії, шановний, вести дискусію щодо норм Конституції.
Володимир Яворівський: Я з вами не можу сперечатися, Сан Санович. Ви дуже точно, дуже точно сказали. І останнє. Давайте, я хотів би маленький штрих щодо Жванії і отруєння президента. Люди добрі, зрозумійте: нас дивляться сьогодні люди. Що вони думають про цю владу? Одні люблять президента, інші люблять Жванію. А треба любити істину, врешті-решт. Тому що те, що влада доказала, що вона жорстока, що вона не дотримується з обох боків, − от що найгірше.
Савік Шустер: Дякую. Всё. Господа, всё, всё. Я с удовольствием продолжил бы до глубокого утра, но всё.
Володимир Сівкович: Одна реплика.
Савік Шустер: Всё. Нельзя, не могу.
Володимир Сівкович: Почему нужна Конституция?
Савік Шустер: Не знаю. Господин Сивкович, она очень нужна…
Володимир Сівкович: Мы не ответили на вопрос.
Савік Шустер: В сентябре ответим.
Володимир Сівкович: Не-не, мы не ответили.
Савік Шустер: Мы не можем: нас выбросят из эфира.
Володимир Сівкович: Ну смотрите…
Савік Шустер: Вот выключается эфир. Всё, нету.
Володимир Сівкович: Савик, в стране полный бардак. Выход из ситуации…
Савік Шустер: Значит, максимум сегодня… максимум сегодня… Какое…
Володимир Сівкович: Люди же не спорят, что полный бардак в стране? Не спорят. Мы предлагаем решение, как избежать этого бардака. А это изменение Конституции. Иначе ничего не будет.
Савік Шустер: Всё. Видите: и вы сказали, и мы показали.
Григорій Суркіс (фрагмент запису): Євро-2012 − це не тільки футбол. Це інші стандарти життя, як я сказав. Це інші стандарти життя, інші стандарти євроструктур − євростандарти сьогодні інфраструктур. Це можливість вийти якраз з того стану суспільного життя…
Савік Шустер: Эти слова Григория Суркиса получили максимальную поддержку аудитории сегодня в программе. Сегодня практически не было минусов. Сегодня почти каждый выступающий получал больше 50-ти процентов поддержки. Не знаю, может, это лето, может, ожидание каникул, но вот люди добрые. Итак, наш карикатурист-художник Василий Вознюк. (коментуючи карикатури) Что у нас получается? Это у нас кто? Кто у нас?.. Григорий Суркис призывает политиков объединяться вокруг футбольного мяча и Евро-2012. Дальше. Иван Васюник: «Надежда умрёт последней». Роман Зварыч: «Жвания − наш!» И дальше. «Украину мордуют». Итак, если ничего не придумают наши уважаемые народные депутаты, программа вернётся в эфир в начале сентября, а если придумают, то придётся выходить в июле. До свидания.
+++
Полтава предлагает к Евро-2012 400 номеров в 4-х звездочных гостиницах
Regionstime.info
05.07.08
Вчера Харьковский городской голова Михаил Добкин подписал письмо на имя вице-премьер-министра Ивана Васюника с предложением дать согласие на подготовку дополнительных гарантий согласно с требованиями УЕФА относительно привлечения гостиничной инфраструктуры г. Полтавы к участию в подготовке и проведении финальной части чемпионата Европы 2012 года по футболу в Украине и предоставить соответствующие поручения Министерству культуры и туризма Украины по включению Полтавского городского совета к реализации продвижения проекта Евро 2012 в Украине в части размещения участников и гостей чемпионата и обеспечения создания им атмосферы футбольного праздника.
Данный вопрос идет в продолжение выполнения Соглашения между Харьковским и Полтавскими городскими советами о сотрудничестве относительно привлечения дополнительных ресурсов имеющейся гостиничной инфраструктуры г. Полтавы, подписаннго 29 мая 2008 года.
Согласно с городской целевой программой для реализации заданий программы подготовки к Евро-2012 планируется задействовать 31 гостиницу, 8 общежитий, общим количеством 3091 номер. Требования УЕФА составляют 3437 номеров в гостиницах 5-ти, 4− х и 3-х звездной категории. Для покрытия существующего дефицита планируется вынести на рассмотрение очередной сессии Харьковского городского совета дополнительно 8 земельных участков под застройку новых гостиниц.
Учитывая задание программы относительно передвижения участников футбольного форума по маршрутам движения Киев-Харьков и выгодное территориальное расположение г. Полтавы, заключенное Соглашение дает возможность дополнительно привлечь 400 номеров в 4-х звездочных гостиницах г. Полтавы и обеспечить организацию и проведение культурно-туристических мероприятий на территории Полтавской области во время проведения чемпионата. В соответствии с подписанным Соглашением сторонами были проведены выездные семинары и консультации для сотрудников Полтавского городского совета и инвесторов г. Полтавы по организационным и правовым вопросам подготовки к Евро 2012 и требований, которые определены УЕФА к объектам инфраструктуры.
+++
Вадим Шебанов: «Лично я представляю в «Список губернатора» только те проекты, реализация которых поможет провести Евро-2012 на высоком уровне»
Тимур Хаджинов
New-most.info
05.07.08
Начальник управления по подготовке к Евро-2012 Днепропетровской облгосадминистрации Вадим Шебанов заявил, что жилые комплексы, попавшие в «Список губернатора» помогут провести Евро-2012 на высоком уровне.
Об этом журналисту ИА «НОВЫЙ МОСТ» сообщил Начальник управления по подготовке к Евро-2012 Днепропетровской облгосадминистрации Вадим Шебанов.
«Я сам представил к включению в «Список губернатора» жилой комплекс на ж/м «Фрунзенский». Бизнесмены несколько лет назад купили на аукционе участок земли в 12 га, заплатив за это 20 млн. грн. в городскую казну. Из-за согласовательных мытарств строительство жилого комплекса со всей необходимой инфраструктурой никак не может начаться. Мы договорились, что предприниматели строят неподалеку от Донецкого шоссе трехзвездочную гостиницу и оборудуют ее всем необходимым. Думаю, за время проведения чемпионата, предприниматели смогут «отбить» средства, затраченные на приобретение мебели. А после отъезда болельщиков целевое назначение здания можно будет и изменить», − сказал Вадим Шебанов.
Напомним, что представление на включение в «Список губернатора» того или иного объекта подает один из 3 человек: заместитель председателя Днепропетровской облгосадминистрации Виктор Сергеев, начальник главного управления строительства и архитектуры Петр Декальчук или Начальник управления по подготовке к Евро-2012 Днепропетровской облгосадминистрации Вадим Шебанов.
+++
Тимошенко обещает дорожный прорыв к Евро-2012
Liga.net
05.07.08
В случае принятия Верховной Радой проекта изменений в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2008 год и о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины», подготовленного правительством, 24,3 млрд. гривен будет направлено в дорожную отрасль на реконструкцию и строительство дорог к Чемпионату по футболу Евро-2012. Об этом сегодня на заседании правительства заявила Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко.
По ее словам, именно этот год станет переломным в системе ремонта и строительства новых автомобильных дорог. «Это рекордная за все годы независимости Украины сумма государственных гарантий на привлечение инвестиций, кредитных ресурсов в систему дорожного строительства», − сказал Премьер-министр.
+++
Кабмин утверждает группу по реконструкции НСК «Олимпийский»
Liga.net
05.07.08
Кабинет Министров Украины сегодня намерен утвердить состав рабочей группы, которая будет заниматься вопросами реконструкции НСК «Олимпийский». Об этом журналистам сообщил Министр по делам семьи, молодежи и спорта Юрий Павленко.
По его словам, планируется, что группу возглавит Вице-премьер-министр Иван Васюник. Министерство по делам семьи, молодежи и спорта будет представлять заместитель Министра по делам семьи, молодежи и спорта Ростислав Карандеев, Министерство строительства и регионального развития − заместитель Министра строительства и регионального развития Украины Анатолий Беркута, Киевскую горгосадминистрацию − Анатолий Голубченко.
Напомним, что ранее проблемная реконструкция НСК «Олимпийский» в Киеве называлась одной из причин, по которым Украина может потерять право на проведение финальной части Чемпионата Европы по футболу 2012 года.
+++
24,3 млрд.грн. − на ремонт дорог к Евро-2012
Liga.net
05.07.08
Проектом изменений в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2008 год и о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины», который сегодня на своем заседании утвердил Кабинет Министров Украины, дополнительно предусмотрены 5 млрд.грн. в качестве государственных гарантий «Укравтодору» для реконструкции дорог накануне проведения Чемпионата по футболу Евро-2012. Об этом сообщил в интервью журналистам Вице-премьер Иван Васюник.
Также, по его словам, около 1 млрд.грн. предусмотрено на финансирование коммунальных дорог в городах, принимающих Евро-2012. Он также отметил, что эти средства добавляются к 4,5 млрд.грн., которые ранее были предусмотрены в Госбюджете-2008 на финансирование программы подготовки Евро-2012.
В то же время Министр транспорта Иосиф Винский сообщил журналистам, что Кабинет Министров Украины утвердил в проекте изменений Госбюджета-2008 сумму в размере 24,3 млрд.грн. в качестве государственных гарантий на приведение в порядок украинских дорог. В частности, сумму 24,3 млрд.грн. КМУ планирует использовать как государственные гарантии для привлечения кредитных ресурсов в систему дорожного строительства.
+++
Кабмин выделил 50 млн.грн. на реконструкцию «Олимпийского»
Liga.net
05.07.08
Кабинет Министров Украины сделал первые шаги, согласно согласованному с УЕФА планом подготовки к чемпионату Евро-2012, − выделил 50 млн. гривен на реконструкцию НСК «Олимпийский». Об этом сообщил Министр по делам семьи, молодежи и спорта Юрий Павленко.
Как передает «5 канал», данные средства из собственного резервного фонда правительства пойдут на неотложные работы по обновлению столичного стадиона. Также, правительство решило создать специальный штаб, который будет согласовывать все работы на территории «Олимпийского». Возглавит его Вице-премьер-министр Иван Васюник.
Напомним, Украина получила от UEFA план мероприятий, которые необходимо провести в ходе подготовки к генеральному собранию UEFA, запланированному на сентябрь.
+++
Украина получила от УЕФА антикризисный план действий по подготовке к Евро-2012.
Rbc.ua
05.07.08
Украина получила подготовленный УЕФА антикризисный план действий по подготовке к проведению Евро-2012. Об этом журналистам сообщил министр по вопросам семьи, молодежи и спорта Юрий Павленко, передает корреспондент РБК-Украина. По его словам, документ был получен сегодня ночью. «Он во многом совпадает с нашим планом действий, с нашим виденьем, только в нем указываются более точные даты», − сказал министр.
+++
Первый отчет по подготовке к Евро-2012 Украина должна представить УЕФА 11 июля, − Ю.Павленко.
Rbc.ua
05.07.08
Согласно с антикризисным планом действий УЕФА, первый отчет по проделанной работе по подготовке к проведению Евро-2012 украинская сторона должна представить 11 июля. Об этом журналистам сообщил министр по вопросам семьи, молодежи и спорта Юрий Павленко, передает корреспондент РБК-Украина. «Но мы поставили себе такое задание, чтобы давать этот отчет на два дня раньше, чем это требует УЕФА», − подчеркнул министр. Он также отметил, что считает урегулирование вопросов, связанных с реконструкцией НСК «Олимпийский», наиболее важным моментом при подготовке к проведению Евро-2012 в Украине. «Тем, как мы решим этот вопрос, мы или полностью утратим доверие УЕФА, или поднимем это доверие на новый, более высокий уровень», − отметил министр.
+++
23 липня Ющенко проінспектує на Волині розбудову доріг до Євро-2012
Zaxid.net
05.07.08
4 липня на прес-конференції в Луцьку голова обласної організації партії «Єдиний Центр» Володимир Бондар щодо області підготовки до Євро-2012 заявив: «23 липня планується приїзд Президента України Віктора Ющенка на Волинь. Питання розбудови інфраструктури буде розглядатися як одне з ключових. Планується у Володимир-Волинському робоча нарада і виїзд у Ягодин з розбудови інфраструктури доріг та інфраструктури переходу. Безперечно, що партія буде приймати участь у цих заходах, ставити ці питання і вирішувати на всіх рівнях». Про це повідомляє власкор ZAXID.NET на Волині.
Володимир Бондар також додав: «Я вважаю, що обласні кошти повинні працювати на інфраструктуру доріг, бо через наші дороги буде багато їхати туристів в напрямках Києва і Львова. Так само вони повинні працювати на інфраструктуру переходів, бо це нам потрібно».
Щодо інших напрямків підготовки до Євро-2012, радник Президента України сказав: «Ми не є приймаюча сторона. І до 2012 року інфраструктуру готелів, які є в Луцьку, ми навряд чи розширимо».
+++
У Турківському районі розпочато будівництво реабілітаційно-спортивного комплексу до «Євро-2012» − за 150 млн грн
Zik.com.ua
06.07.08
У Турківському районі Львівської області розпочалися будівельні роботи на майданчику майбутнього Західного реабілітаційно-спортивного центру, який відповідатиме всім сучасним стандартам. Об’єкт споруджується на території Верхнянської сільської ради Турківського району Львівської області − згідно з Указом Президента України. Він належатиме Національному параолімпійському комітетові і є включеним до переліку об’єктів, які внесені до Програми з підготовки до «Євро-2012». Про це сьогодні, 6 червня, повідомив кореспондент ЗІКу.
На цей час виробничу діяльність розгорнули дві організації − ТзОВ «Київспортсервіс», яке займається встановленням підвісної канатної дороги, та будівельна організація, що споруджує котеджі для спортсменів. Вона ж розпочала будувати під’їзну дорогу, а ЗАТ «Електро» − тягнути лінію електропередач.
За словами авторів проекту, до наприкінці року тут мають бути канатна дорога, біатлонний комплекс, дорога.
Загальна кошторисна вартість Західного реабілітаційно-спортивного центру, як сказав голова районної ради Юрій Лило, понад 150 мільйонів гривень. Будівництво фінансується з Державного бюджету. Під цей важливий для Турківщини об’єкт вибрано зручне місце − неподалік залізничної станції Сянки та кордонів з Польщею і Словаччиною.
+++
Львовский облсовет выделил 3 млн грн на создание современных систем безопасности к Евро-2012.
Rbc.ua
06.07.08
Львовский областной совет выделил 3 млн грн на создание современных систем безопасности к Евро-2012. Об этом РБК-Украина сообщил представитель облсовета. По его словам, средства выделены из областного бюджета и будут освоены в 2008 г. Всего Львовская область намерена привлечь около 25 млрд грн на подготовку к Евро-2012.
+++
Львівські бютівці порозуміються з мером Львова. Тимошенко накаже
Zaxid.net
06.07.08
«Юлія Тимошенко невдовзі покличе фракцію БЮТ Львівської міської рад до себе на нараду, де буде говорити про те, що слід забути про протиріччя між мером та депутатським корпусом», − заявив сьогодні, 6 липня, під час зустрічі з виборцями у Львові радник прем’єр-міністра України з енергетичних питань, народний депутат від БЮТ Олекса Гудима.
Причина такої наради, на думку нардепа, полягає у проведенні Євро-2012.
«У Львові з Євро не все добре. І це відбувається тому, що мер з депутатами не можуть визначитися, хто більше на цьому заробить», − наголосив Олекса Гудима, додавши, що «коли у Львова заберуть Євро-2012, кожен мешканець міста втратить по 5 тисяч доларів можливих іноземних інвестицій».
+++
Главой ЕЦ на Закарпатье стал недавний руководитель НУ-НС
Unian.net
05.07.08
Председателем Закарпатской областной организации партии «Единый Центр» избран первый заместитель председателя Закарпатской облгосадминистрации Иван БАЛОГА. Такое решение принято на собрании 5 июля в Мукачево.
Как сообщили УНИАН в пресс-службе «Единого Центра», до недавна И.БАЛОГА возглавлял областную организацию блока «Наша Украина − Народная самооборона».
По словам И.БАЛОГИ, «в настоящее время обществу нужна политическая сила, которая способна объединить Украину, разрушить двоизмерение жизни, способствовать перестройке зажиточного, сильного, европейского государства». Такой силой, по его убеждению, станет «Единый Центр», «вокруг которого сплотились наиболее авторитетные, ответственные и патриотические граждане, которые исповедуют идеологию правды и прагматизма».
«Закарпатье, где мирно сосуществуют представители 70 национальностей, станет образцом объединительных процессов, − подчеркнул И.БАЛОГА. − Сегодня мы готовы к диалогу со всеми партиями и политическими силами края ради благосостояния каждого закарпатца. Мы избираем политику не конфликтности, а консенсуса и компромиссов. Наша задача построить Европу в Украине».
Он отметил, что «Мукачево заняло 6 место в рейтинге городов Украины, и будет сделано все, чтобы гармонично развивались все населении пункты области».
И.БАЛОГА заверил, что его команда и в дальнейшем будет работать «над утверждением в области европейских стандартов жизни».
Присутствовавший на собрании народный депутат Украины, член «Единого Центра» Василий ПЕТЕВКА призвал политические силы не «раскручивать ради собственного рейтинга вопросы, которые разъединяют украинское общество, а сконцентрировать свою деятельность вокруг объединительных идей и проектов».
Одной из таких тем, по убеждению В.ПЕТЕВКИ, является подготовка к Евро-2012. «Эту тему поддерживают и на Востоке, и на Западе, на Севере и Юге Украины. Ее реализация позволит привлечь в нашу страну 200 миллиардов инвестиций. Наступило время действовать, чтобы изменить жизнь на лучшее, а не постоянно жаловаться, как кто-то кому-то мешает работать», − подчеркнул В.ПЕТЕВКА.
+++
Гречка для Платини
Dynamomania.com
05.07.08
Давным-давно жил-был легендарный арабский халиф Гарун-аль-Рашид. Каждую ночь он переодевался в простую одежду и выходил в Багдад − узнать настроения подданных.
Пятьсот лет спустя толкался в очередях французский король Филипп Красивый, прислушиваясь к росказням черни о его расправах над тамплиерами.
Ими двигало желание знать реальный порядок вещей − чего не наговорят советники с визирями, дабы не смущать монарший покой?
Мишель Платини, конечно, не аль-Рашид. И даже не король Филипп. Но он тоже легенда. И ему есть кого инспектировать.
Отпраздновав на днях 53-ий день рождения, бывший капитан сборной Франции в режиме блиц-крига посетил Варшаву и Киев.
Понять Платини можно: отдав право провести ЕВРО-2012 Украине и Польше, он здорово рискнул.
Крупнейшее соревнование должна провести страна, где, по состоянию на сегодняшний день, нет НИ ОДНОГО стадиона европейского уровня.
Оптимизм оптимизмом, но в УЕФА своя политика. Если ЕВРО-2012 провалится, вторично избраться на пост президента УЕФА Платини не сможет.
Что увидел ревизор? ВИП-зал «Борисполя», хлеб-соль, красивых украинок, президентский номер в «Хайятте» за почти 5 тысяч евро, трапезу в «Анабеле», Тимошенко, Ющенко и ужин в «Марио»...
Эх, был бы Платини аль-Рашидом, прилетел бы обычным рейсом. В «Борисполе» его встретила бы долгая, хамовитая очередь паспортного контроля и толкотня за багажем. В холле − беззастенчивые таксисты, вместо президенсткого люкса − бесконечный поиск приличной гостиницы. А у нас все либо заоблачно дорого, либо − с приветом из Советского Союза.
Плюс кириллица, язык жестов, если судьба сведет с милицией или понадобится помощь гиппократов.
При жалобе на аппендицит, гланды не рвут, но уровень украинской медицины в глазах среднего европейца, скажем прямо, пещерный.
Ждало бы его, как любого иностранца, ходжение по мукам.
Впрочем, даже из «Анабели» видно, что пятнадцать месяцев после Кардиффа прошли даром. Воз «Троицкий» и ныне там.
Неужели есть наивные, думающие, что, дав встретить себя с помпой и почтом, Платини закрыл глаза на нашу безалаберность? На то, что бетонные блоки возле «Олимпийского» начинают сносить уже третий (!!!) раз?
На то, что за срыв сроков демонтажных работ никому даже ай-я-яй не сделали, не говоря уже о выговорах с занесением в трудовую и грудную клетку? На то, что в бюджетах городов нет реальных средств на подготовку в чемпионату?
Платини снова выслушал нас, опять «поверил» и дал сто дней на работу над ошибками.
15 сентября он и президия УЕФА встретятся в швейцарском Неоне и подготовят своему исполкому рекомендации. А 26-27 сентября в Бордо будет решение.
Мы радуемся, как дети, что добрый Платини не пожурил нас и не стал выезжать на объекты.
Мы не хотим признаваться, что всему миру до лампады, что происходит в Украине. Что отряхивать и вытирать нам нос никто не будет. А вот утереть − желающих предостаточно.
Несмотря на титаническую работу, которую провел Суркис, Платини за нас не голосовал.
Сердце президента УЕФА принадлежит Италии, в которой он и стал мировой звездой.
Генсек Дэвид Тэйлор спит и видит, что раз такая свадьба, − родная Шотландия тоже могла бы претендовать на праздник футбола.
И далее по списку.
Прецеденты были. И Платини был частью тех событий. На мундиале в 1986 году он и Марадонна блистали в Мехико и Гвадалахаре, как боги. А ведь изначально команды собирались в Колумбию. Но за три года до события Богота официально отказалась, сославшись на финансовые трудности.
И тогда экстренное заседание ФИФА во второй раз оказало высокое доверие Мексике. С чем страна, вопреки серии разрушительных землетрясений, унесших десятки тысяч жизней, справилась.
Менталитет у этих ацтеков, видимо, не наш, не славянский.
Мы вот Платини торт выкатили с него ростом и выжидающе замерли − неужели не видно, Україна − унікальна нація?
Ну, не Мыхайло Платынчук приехал! Тортом его не поразить, очки розовые не втереть.
Это народу можно раздать на выборах по пакету гречки и светофору.
Платини же сколько не корми − он все в сторону Италии смотрит.
А куда ему еще смотреть? От многочисленных гарантов, из встречи во встречу повторяющих мантры, что «все будет хорошо», мельтешит в глазах.
Главная претензия-просьба к Украине − выделите ОДНОГО ответственного. Дайте мальчика (можно девочку) для битья и решения насущных вопросов. Тридцать три оргкомитета и координационных совета не надо.
Но разве в чехарде перманентных выборов до этого?
+++
Євро-2012: час перейти від балачок до конкретних дій
Віталій Портников
Radiosvoboda.org
06.07.08
Гість передачі − президент Федерації футболу України Григорій Суркіс.
Віталій Портников: Ми Вас запросили, тому що вся Україна цими днями стежила за перебуванням у Києві президента УЄФА Мішеля Платіні. До речі, Ви тепер не жалкуєте, що не голосували за нього?
Григорій Суркіс: На сьогодні, напевне, недоречно наголошувати на тому, що існує демократична процедура, яка обирає президента чи членів виконкому в рамках свого бачення. Я вирішив, що я з великою повагою ставлюся до пана Платіні, і не має значення, що на той час я був командною людиною, людиною, яка є не моралістом, а тим, хто поважає стосунки. Я відверто сказав панові Платіні, що мені потрібно підтримати Йохансена.
Але сьогодні я можу висловити переконання, що ті голоси, які були віддані за Мішеля Платіні на конгресі в січні минулого року, дали можливість мені пересвідчитися через більш як рік, що Платіні спростував тенденцію (а було багато думок), що це людина, яка каже, але нічого не буде робити, не є фаховою, не є професійною, що не має певного досвіду, знань.
Сьогодні я пересвідчився, що обрання президента Платіні було черговим еволюційним кроком з погляду сучасного футболу. Саме в тих питаннях, які багато років турбували європейську спільноту, європейську футбольну сім’ю. Зокрема, було вирішене питання пр розформування групи G14. Це була потужна група європейських клубів, які, без перебільшення, впливали на розвиток світового футболу.
І сьогодні немає проблем спілкування президента УЄФА чи президента ФІФА з цими власниками клубів, які і дають можливість пересвідчитися в тому, що можливо налагодити діалог, зруйнувати бар’єри, які б заважали революційному розвиткові футболу.
Віталій Портников: А Ви, до речі, бачили підбірку фотографій, яку зробив російський часопис, що коли Платіні відвідував матчі чемпіонату-2008, − поруч з політичним діячем якої країни він сидів, та країна і перемагала. Тобто він є ніби талісманом. Тут виникає питання, чи він буде для України талісманом?
Григорій Суркіс: Це питання, яке перебуває в площині не зовсім об’єктивній з боку тих, хто зробив таку підбірку, тому що Платіні, як правило, перебуває між двома людьми.
Віталій Портников: Тобто вони когось відрізали просто?
Григорій Суркіс: Якщо праворуч перебував король чи особа, наближена до престолу Іспанії, то ліворуч була особа, яка представляла іншу країну, чи то прем’єр, чи президент. Щонайменше, це були президенти двох асоціацій, команди яких грали на полі.
Може, це перекручені факти, але Платіні, між іншим, виявився людиною, яка жодного разу не продемонструвала, що вона якимсь чином, навіть вболіваючи за свою країну, за Францію, може впливати на результат.
Віталій Портников: Ну, вони й не думали про це. Вони мали на увазі талісман, як олімпійський ведмедик. Кудись посадили − і щастя вам.
Григорій Суркіс: Я також перебував з (презідентом ФІФА Йозефом (Зеппом)) Блаттером під час Чемпіонату світу, коли грали Іспанія та Україна, але мені це не допомогло.
Віталій Портников: Так, на жаль.
Григорій Суркіс: Тому що тоді команда не грала в той футбол, який міг би чимось протистояти супротивникові. І перемогла Іспанія, тому що вона була кращою. І коли мене після матчу запитували про суддівство, яке, можливо, було трохи кращим для сприйняття іспанською стороною, а не українською − йшлося про пенальті, вилучення Ващука. Я тоді запитав: суддя ухвалив рішення щодо вилучення Ващука на момент рахунку у грі на користь України чи Іспанії?
Потрібно припинити чутки, що навіть вища посадова особа, президент ФІФА чи УЄФА, може вплинути на кінцевий результат. Тому що в кінці кінців Арагонес довів, що здатні на щось лише ті команди, які можуть тримати м’яч в ногах своїх, тримати ритм, тримати аритмію в грі, мати блискучий підбір кадрів, навіть не залучаючи Рауля до гри команди, найкращого гравця за всі минулі роки іспанського чемпіонату. Це сьогодні спростовує думку, що посадова особа може на щось вплинути.
Віталій Портников: А скажіть все ж таки, як пройшла ця подорож від Варшави до Києва? Я розумію, що підсумків ще не може бути, але ж у Вас є враження.
Григорій Суркіс: Сьогодні у мене немає повною мірою впевненості, що почуте Мішелем Платіні від польської і української влади справило враження. А почув він багато сентенцій про те, що ми будемо наздоганяти, ми виконаємо гарантії, ми виконаємо зобов’язання тощо. А так воно так і було, іншого не могло бути.
В нашій країні і прем’єр-міністр, і всі ключові міністри, заступники міністрів, національні експерти по напрямках (а це і аеропорти, і наземний транспорт, і стадіони, тобто спортивна інфраструктура) дуже фахово, з конкретними таблицями презентували країну, який вона матиме вигляд по мірі наближення до третього по значимості турніру в світі.
Але ми повинні відверто сказати один одному, що нам потрібно перейти від балачок до конкретних дій, тому що вже 26−27 вересня, як наголошував Платіні, буде ухвалюватися остаточне рішення.
Тобто воно буде остаточним не з погляду того, що хтось хоче залишити Україну чи Польщу за бортом такого важливого заходу. Ні! Будуть підбиватися підсумки, де конкретно скажуть вже не передумови того, що нам не вірять, а конкретно експерти доведуть на стратегічній нараді, а потім і на виконкомі УЄФА.
Я є членом виконкому УЄФА, у мене дуже складна ситуація. Навіть вчора, з одного боку, я був на протилежному боці столу, навпроти моїх колег, я є частиною 14 членів виконкому, які сьогодні керують європейським футболом. Тобто я сьогодні у двоякій позиції.
Одна позиція − президент асоціації, яка приймає чемпіонат. Я на сьогоднішній день є людиною, яка все зробила для того, щоб провести цей турнір. Я на сьогодні є людиною, яка прискіпливо не тільки спостерігає, а бажає все зробити для того, щоб у нас все було гаразд, щоб ми у 2012 році отримали цей турнір, цей шанс стати частиною європейської спільноти, яка долучилась до цього еволюційного процесу, коли із Заходу цей турнір прийшов до нас, на Схід.
Нам дали карт-бланш, нам дали амбітний проект для того, щоб ми стали частиною європейської спільноти, цивілізованої, стандартизованої до сучасної інфраструктури, до сучасних стандартів життя наших співгромадян європейських.
Між іншим, я повною мірою поділяю думку: якщо нам цього не вдасться зробити, то всі наші намагання найближчим часом потрапити до європейської спільноти, до ЄС, чи стати на початку асоційованими членами ЄС − це просто балачки, це мрії, які ніколи не зможуть бути здійсненими. Принаймні, при моєму житті точно ні.
Але якщо ми опікуємось майбутнім наших дітей, наших онуків, то ми всі повинні згуртуватися навколо ідеї, яка на майбутні 4 роки має стати національною ідеєю. Тому що я на сьогодні не бачу іншої об’єднавчої ідеї.
Віталій Портников: У росіян футбол став національною ідеєю?
Григорій Суркіс: Я взагалі вважаю, що росіяни випереджають нас у цьому сенсі. Тобто футбол став об’єднавчою ідеєю в Росії, це винесено на певний щабель державної політики, коли державна політика дає можливості, поштовхи, дає певні преференції, зокрема, бюджетні кошти на те, щоб була створена сучасна інфраструктура всіх сегментів спорту. Недаремно сьогодні баскетбол − перші, хокей − перші, футбол − у півфіналі. І за останні три роки − два кубки європейських чемпіонів.
Віталій Портников: Перепрошую, але там на чолі всіх спортивних асоціацій стоять високопосадовці, досить серйозні люди, як можуть гроші знаходити для своїх федерацій, забезпечувати їхню підтримку на регіональному рівні, відшукувати людей, правда? Це такий симбіоз влади і спортивних асоціацій.
Григорій Суркіс: Я вважаю, що це дійсно державницька політика. Ми багато сперечаємось, що є національною ідеєю чи частково патріотичними відчуттями свідомості політиків, державних діячів, взагалі всієї спільноти, починаючи з пересічного громадянина, закінчуючи Президентом, Прем’єр-міністром, міністрами тощо.
На сьогодні навіть мери, керівники деяких областей не зважають на те, що команди вищої чи першої ліги (я зараз кажу про футбол) знімаються зі змагань, тому що у них не вистачає коштів. Я вважаю, що це непатріотично до регіону, до міста, до селищної ради. Я впевнений, що незначні кошти потрібні для того, щоб ми уявили собі, чи взагалі існує така річ, як регіональна еліта, місцева еліта. На рівні підготовки до Євро-2012 у нас відбудеться перевірка, чи є в нас взагалі політична еліта.
Віталій Портников: Може, не політична, а державницька.
Григорій Суркіс: Політична еліта, яка повинна демонструвати державницьку позицію стосовно заходу, який є об’єднавчим і дає нам future, тобто майбутнє нам і нашим дітлахам, онукам. Я іноді здивований, що у нас певні деформації проходять у владі, тобто опозиція приходить до влади чи влада йде в опозицію, і стосовно такого потужного заходу, який є нашим майбутнім, до нього не можна перебувати в опозиції чи владі, чи опозиції. На мій погляд, це не природно.
Треба поєднати зусилля всіх гілок влади, від Президента, парламенту та Кабміну, щоб вони запрацювали нарешті синхронно − а ми це відчували при підготовці до Євро-2012 в рамках тих двох тендерів, які ми пройшли героїчними зусиллями. І ніхто не вірив, було дуже багато скептиків і дуже мало оптимістів.
Ми не думаємо, що УЄФА буде чекати, що ми лише балачки демонструватимемо і не більше того. Я не хочу сьогодні нікого звинувачувати. Я впевнений, що ми повинні зараз сконцентрувати свою увагу не на тому, хто винен, а що робити − щоб наступні два місяці пройшли в нашій спільній стурбованості про те, що може трапитися. Я навіть не хочу казати, що може трапитися, хоча ми розуміємо.
Я не хочу на цьому наголошувати, тому що вірю в те, що цього не станеться. Адже ми все ж таки люди, які спроможні зробити певні висновки з тих помилок, які були в минулому році і існують ще й у сьогоднішньому розумінні.
Чому? Тому, що навіть сьогодні, коли ми перебуваємо за один крок від прірви, деякі люди не розуміють цього і намагаються, будучи при владі, демонструвати іншу позицію, а не державницьку чи патріотичну, до цього заходу. І кажуть, що цього ми не будемо робити, бо цій людині в рамках її амбітності, честолюбства, чи навіть, не будемо приховувати, персональних благ, зокрема фінансових, вигідніше, щоб не відбувся турнір, а щоб було досконало зроблено багато іншого.
Сьогодні взагалі не існує такого чинника, як контроль за виконавською дисципліною. Я був людиною, яка працювала в радянській системі, і знаю, що на сьогодні рішення можна обговорювати в тимчасовому режимі, коли йде обговорення питання. А коли вже ухвалене рішення, це є предметом виконання і правилом демократичного централізму. Навіть якщо ти не погоджуєшся, будь ласка, виконуй, а не хочеш, йди з посади.
Віталій Портников: Що конкретно потрібно зробити за цей час? Він короткий.
Григорій Суркіс: По-перше, систематизувати всі наші спільні дії. Чим сьогодні стурбоване УЄФА, це станом речей, пов’язаних з такими сегментами підготовки до Євро-2012, як спортивна інфраструктура. Зокрема, це стадіон «Олімпійський» у Києві.
Безглуздо сьогодні казати, що ми майже рік після того, як був підписаний указ Президента, не намагалися зруйнувати те, що повинні зробити були ще рік тому. «Троїцький» взагалі не повинен був існувати.
Віталій Портников: Для мене, до речі, це величезне питання, як він там з’явився.
Григорій Суркіс: Це потрібно спитати у пана (Олександра) Омельченка (на той час мера Києва). Але якщо казати відверто, то, знаєте, бувають помилки. Ніхто не розраховував 5−6 років тому, нам могло тільки в мріях бути бачення, що ми очікуватимемо Євро-2012. Тому я не хочу сьогодні дорікати нікому. Була зроблена помилка.
Віталій Портников: Навіть якби не було Євро-2012, чи може бути торговельний центр поруч з таким стадіоном? Він же все одно стадіон.
Григорій Суркіс: Не може, тому що повинна бути так звана зона накопичення людей, яка виконує роль зони накопичення, безпеки, правопорядку тощо. Тобто кордони пересування глядачів до стадіону мають бути безпечними.
Віталій Портников: Якщо б навіть не було Євро, там матчі все одно відбуваються, стадіон великий, є європейський досвід…
Григорій Суркіс: Безумовно, ви маєте рацію, і я вас підтримую. Але щоб жодним чином не перераховувати все, що ми знаємо, ми кажемо, що «Карфаген має бути зруйнований», і «Троїцький» зараз демонтується. Це перша перемога.
Наступна перемога повинна у нас бути − ми повинні в стислі терміни (2−3 тижні) зробити з помилок висновки і визнати, що ми за цей час маємо отримати проектанта, який має досвід, знання, професійні якості − європейську фірму, яка знається на таких проектах.
Припустимо, сьогодні каже пан (Юрій) Павленко (міністр сім’ї, молоді та спорту) і фахівці Міністерства сім’ї, молоді та спорту, що переможцями етапу конкурсу були такі компанії, як англійська «Норман Фостер і партнери» (Foster + Partners). Що це за компанія? Вона будувала фактично новий «Уемблі» (стадіон у Лондоні, збудований заново в 2003−2007 роках). Скажіть, у неї достатньо досвіду? Достатньо.
Або німецька фірма GMP (gmp Architekten; Gerkan, Marg und Partner), яка за участі всесвітньо відомої фірми Hochtief реконструювала і будувала стадіони для проведення Чемпіонату світу в Німеччині в 2006 році і реконструювала Олімпійський стадіон в Берліні. Тобто це порівнянні і споріднені речі.
Тобто ми повинні залишити одну з цих потужних фірм, яка буде викликати вже у самого виконкому УЄФА і експертів УЄФА довіру. Тобто є досвід і всі передумови. Якщо та чи інша фірма буде залучена до цього проекту, і експерти будуть знати, що це одна з цих фірм, вони будуть вірити їй більше, ніж якійсь невідомій, яка намалює креслення, яке гарно виглядатиме. Тобто там є репутація. І вони жодним чином не будуть нехтувати цим чинником.
Третє. Етапи складання нами цього екзамену на предмет того, що сьогодні немає фахової олімпійської команди: там повинна працювати фахова команда, повинен бути знайдений західний експерт, який буде консультувати цю команду, потрібно знайти під проектанта фірму, яка буде переможцем, адаптера, проектну організацію в Україні, яка має певні стандарти мислення в рамках цього проекту просування. І підрядник, який спроможний за короткий проміжок часу, а це 24−28 місяців, виконати цей проект.
Тобто ми повинні максимум до 1 вересня конкретно дати відповіді на всі ці питання, плюс Кабмін чітко і ясно повинна здійснити процедуру надання коштів для першому етапі 2008 року, тобто вступу в етап реконструкції, і подальші надання коштів у 2009−2010 роках.
Віталій Портников: Чи можемо ми чесно сказати: якщо ці умови не будуть виконані, Чемпіонату Європи 2012 року в Україні не буде?
Григорій Суркіс: Я б сказав дещо інакше…
Віталій Портников: Ви можете сказати дипломатично. Бо ж сам Платіні сказав: Не буде стадіонів − не буде Чемпіонату.
Григорій Суркіс: Я дещо інакше скажу, тому що я можу передавати позицію і виконкому УЄФА, і позицію президента Федерації футболу. Втрачає сенс, якщо не буде турніру на «Олімпійському» − я щодо фінального матчу; я вже не кажу про матчі групового турніру. Якщо в Києві не буде турніру, втрачає сенс для нашої країни проводити Чемпіонат Європи. Тому що свідченням про державу є перш за все стан її інфраструктури в столиці, у місті Києві.
Якщо казати про всі інші складові нашого майбутнього успіху в підготовці, то Київ чи не найбільше готовий реалізувати проекти, пов’язані з аеропортами (Бориспіль, Жуляни) і готелями класу 4−5 зірок, це для сім’ї УЄФА (спонсори, технічні партнери, команди, гості, а також керівництво УЄФА, судді, інспектори, тощо).
Віталій Портников: Я був свідком матчу у Москві між «Челсі» та «Манчестером». Не знаю, як Москва це витримала з інфраструктурного погляду. Думаю, якби дійство тривало не два дні, а п’ять, то місто б не витримало, у нього не вистачало інфраструктури на таку кількість людей, які повністю заповнили центр.
Я про вболівальників − вони всюди, вони в пабах, в ресторанах… Я вперше бачив російську столицю, яка розмовляла всюди англійською мовою. Я бачив, що у них вже майже не вистачає ресурсів. Я не уявляю собі сьогоднішній Київ, який приймає таку кількість іншомовних людей, які шукають для себе місце відпочинку − цього всього немає сьогодні.
Григорій Суркіс: Віталію, може це звучатиме для вас дещо образливим, але для того, щоб ви в цьому почали розбиратися, нам потрібно помінятися місцями. Тобто я повинен стати журналістом.
Віталій Портников: Не проблема, я готовий помінятися з Вами місцями.
Григорій Суркіс: Але я буду дуже поганим журналістом.
Віталій Портников: Ні, не будете поганим журналістом, бо Ви говорите спокійно, без питань. Ви хотіли сказати, що я буду значно гіршим головою Федерації футболу, ніж ви журналістом. От що Ви хотіли сказати.
Григорій Суркіс: Нам потрібен буде певний проміжок часу для того, щоб ви освоїли мою спеціальність, а я − вашу. Тому що ви − талановита людина, я впевнений, що ви фахово змогли б розібратися в тому, в чому я зараз спробую спростувати вашу думку. Я спробую конкретно сказати, про що думає сьогодні пересічний громадянин, зокрема ви, людина інтелігентна, досвідчена, з багажем знань.
Віталій Портников: Я вмію рахувати кількість готелів…
Григорій Суркіс: Давайте не на пальцях рахувати. По-перше, матчі фінальної частини Ліги чемпіонів чим відрізняються від проведення фінальної частини Чемпіонату Європи і світу? По-перше, більшість місць на стадіоні у Москві займали, вболівальники цих двох команд-учасниць. Їх потрібно було прийняти, забезпечити пропускну спроможність аеропортів.
Віталій Портников: А там їх є 5.
Григорій Суркіс: Потрібно було прийняти цих людей в певних фан-зонах, не розміщуючи їх в готелях чи інших місцях розміщення. Потрібно було забезпечити їх транспортом, пересуванням тощо. Тобто це армія вболівальників, майже 50 тисяч людей, які приїхали в країну, дехто з них на 2 дні, а дехто на один день. Декому вистачало коштів, щоб знайти собі пристойний відпочинок, а хто бажав, той пересидів і десь на траві, поклали покривало і відпочивали.
Тобто існують певні відмінності від Чемпіонату Європи. Там є пересування країною, там щодня, коли є матчі групового турніру, люди переміщуються в рамках трансферних переміщень по різних містах. Вони беруть собі хтось 4 матчі, хтось 5 матчів, одні від’їжджають, другі приїжджають і таке інше.
А кількість вболівальників, які були під час матчу Голландія − Росія? Я це бачив на власні очі, коли у голландців квитків було значно більше, ніж у росіян, я вже не кажу, що менша кількість росіян поводила себе активнішо, ніж голландці. Але на вулицях було навпаки, на вулицях були десятки тисяч людей саме в помаранчевій формі.
Віталій Портников: Тому що голландці приїхали, але на стадіон не пішли.
Григорій Суркіс: Вони не змогли пройти, бо не було квитків, але були фан-зони, були екрани, бари і таке інше.
Віталій Портников: Це те, що ми маємо побудувати в місті, правильно?
Григорій Суркіс: З чого починається Батьківщина? Зі стадіону, якщо говоримо про фінальну частину. Ось є стадіон, потрібно мати певну кількість готелів певної категорії, пристойний наземний транспорт, пропускну спроможність в аеропортах, волонтери, медицина, багато інших речей, але все це додатково.
Давайте казати відверто, у нас сьогодні інфраструктура технологічна − чи вона повною мірою відповідає такому заходові? Безумовно, ні. Але ви як журналіст знаєте, що це дуже велика для нас проблема. Тобто ми еволюційно за 4 роки зробимо конкретний поштовх для такого розвитку, якого в інакшому разі не мали б навіть за 40 років.
Віталій Портников: Я так розумію, що Ваші ідеї і пана Платіні, що треба будувати стадіон, а навколо нього все це має вирости…
Григорій Суркіс: Вирости як універсальний набір інструментів, які дають можливість провести турнір не гірше, ніж наші попередники. Маю на увазі Австрію та Швейцарію.
Віталій Портников: Але в Австрії та Швейцарії все було побудовано, там лише потрібно було реконструювати стадіон, це було легше.
Григорій Суркіс: Насправді і в Австрії, і в Швейцарії потрібно було зробити єдине: це адаптувати наявну інфраструктуру до такого свята, як Євро-2008. А нам потрібно побудувати нову Україну, нові сучасні об’єкти, а при цьому модернізувати наявну інфраструктуру.
Але ж ми всі жили в Радянському Союзі, і багато хто каже, що було недоречно це чи негарно при радянській владі, але ж − п’ятирічки…
Віталій Портников: А Ви були на футбольних матчах, коли була Олімпіада-80 в Києві?
Григорій Суркіс: Безумовно, і в Москві я був. Олімпіада-80 була останнім заходом, який був в східній Європі. Це демонстративно, що наступного заходу ми чекали 28 років, а нашій незалежності − 17.
Скажіть, який ще захід може об’єднати країну, як не національна ідея, якщо ми спроможні це сприймати? Нам потрібен якийсь поштовх. От Ющенко подав тезу «Кохаймося!», мені він подобається тим, щоб сьогодні ми один одного любили в цьому заході, щоб ми обійнялися, закохалися в цей захід. Може, буде у нас і демографічний поштовх у тому числі. От я сьогодні їду, а по радіо кажуть, що нас уже трохи більше, ніж 46 мільйонів.
Віталій Портников: Це тому, що у нас зменшується народжуваність, а збільшується смертність.
Григорій Суркіс: А що ми зробили для того, щоб народжуваність була не на словах, а на конкретних справах? Всі політики намагаються сьогодні сказати, що ось наше майбутнє в соціальному захисті. А я вважаю, що наше майбутнє − в руках конкретно кожної людини.
А Євро-2012 дає спроможність кожній людині визначати своє майбутнє, як стати середнім класом, як сьогодні відкрити свій бізнес, яким чином сьогодні скористатися спрощенням процедур відкриття бізнесу, спрощенням процедур отримання права на те, щоб будувати чи то внутрішньому, чи зовнішньому інвесторові готель чи щось інше. Це демонстрація того, що у нас буде дуже багато практичних передумов, щоб кожна людина обирала свою фахову справу.
Тобто щоб студенти вивчали мови, щоб міліція стала кваліфікованішою, щоб була мораль із погляду поводження на стадіоні. Я можу до вечора з вами розмовляти про виклики, які інструменти нам надає проведення Євро у нашій країні. Часу для цього не буде достатньо.
Віталій Портников: А кому вигідно говорити про те, що Чемпіонату Європи-2012 в Україні не буде? Ця тема активно мусується в ЗМІ, іноді здається, що це частина політичної спрямованості.
Григорій Суркіс: Я сьогодні не хочу нікого звинувачувати з політиків, хоча міг би це робити. На сьогодні хтось намагається штучно зіштовхнути Президента з Прем’єр-міністром, хто конкретно з них буде в певний проміжок часу впевненіше виглядати. Чому? Тому що ми всі готуємося і всі розуміємо.
Я багато років був у політиці, сьогодні я щасливий, що я − аполітичний. На сьогодні я готовий працювати чи з Президентом, чи з прем’єром, чи з президентом-прем’єром, чи з опозицією. Тому що швидко все змінюється, змінюються декорації, засинаєш при владі, а прокидаєшся в опозиції.
Але ми не про це говоримо. Ми говоримо про патріотизм, про майбутнє країни. Наближаються президентські вибори. Ми багато втратили в рамках нестабільної політичної ситуації, яка обумовлена тим, що в нас були призначені дострокові вибори. З квітня ніхто нічого не робив.
Дуже погано і для уряду, і для Президента, і для Секретаріату Президента, і для опозиції, якщо ми втратимо цей щасливий момент удачі. Мрія залишиться мрією, ми не зможемо взагалі вважати, що ми є цивілізованою державою. Державою, яка спроможна увірватися в європейську спільноту, не футбольну.
Футбол − це лише захід, інструмент, щоб, залучивши його, отримати для України інший стан душі і тіла, це спроможність продемонструвати Європі, що ми такі ж рівні, як і ви. Що ми сьогодні можемо зробити все те, що ви гарно робите, а ще й краще в рамках нашої гостинності, нашої культури, мистецтва, ми можемо продемонструвати наші історичні пам’ятки.
Але як ми можемо сьогодні на цьому наголошувати, якщо навіть навколо нашої спортивної, історичної і культурної Мекки, я маю на увазі Національний стадіон, ми не можемо знайти порозуміння у владі. Коли один чиновник, який сьогодні намагається щось заховати від усіх, каже про необхідність будувати стадіон саме певної фірми, а влада каже (я маю на увазі найвищу владу), що ні, потрібно навести порядок і зробити висновки, побудувати сучасний стадіон в рамках бюджету. Це ж бюджетні кошти, всі намагалися казати, що повинна бути прозорість.
Я зараз не хочу нікого критикувати, я просто роблю наголос на тому, що ми втратимо значно більше, кожен політик, кожен свідомий громадянин, кожна налаштована патріотично людина в цій країні втратить майбутнє наших дітлахів і онуків, якщо ми в рамках своєї недбалості втратимо цю можливість. А ми її втратимо, якщо впродовж двох з половиною місяців не зможемо конкретно досягти порозуміння між собою. Скажіть, а що, Платіні цей захід необхідніший чи членам виконкому?
Віталій Портников: Платіні цей захід також необхідний, щоб проводити чемпіонат, вони для цього й існують. Просто вони можуть його провести в іншій країні.
Григорій Суркіс: Вони навіть можуть його провести в Польщі і Німеччині, в Італії, Іспанії. Є певна сьогодні черга, хто бажає отримати цей приз, який буде отриманий вже недемократичним шляхом. Ми отримали його демократичним шляхом, тому що таємним голосуванням мої колеги, 12 членів виконкому, я б сказав фантастичне журі з 12 апостолів, ухвалили рішення, що ось, візьміть, будь ласка. А ми тоді всі святкували, і, напевне, це свято затягнулося. Потрібно закотити рукава і братися за роботу.
Віталій Портников: В Україні взагалі свята затягуються, Георгію Михайловичу. Але от хочу у Вас запитати про українську футбольну збірну, тому що ясно: якщо у нас буде Чемпіонат, вона братиме у ньому участь, якщо не буде Чемпіонату, це також питання її стану.
Коли росіяни запросили Гууса Хіддінка, це була дивовижна інвестиція Романа Абрамовича. Всі до цього ставилися також з певним скепсисом, як це − олігарх, який сплачує зарплату тренерові? Але ця інвестиція, можна сказати, виправдалася.
Чи можна придбати дуже дорогого відомого тренера, який був би здатний сформувати команду, можливо, відступаючи від принципів, за якими будувалися збірні у колишньому Радянському Союзі?
Григорій Суркіс: У мене немає відповіді, яка б вас задовольнила чи повною мірою відповіла на це питання. Скажіть, а що було б, якби Хорватія на 83-й хвилині матчу в Лондоні не обіграла англійців? Де був би Хіддінк? Які критичні стріли були б випущені в мого колегу пана Віталія Мутка (президента Російського футбольного союзу, від травня також міністра спорту, туризму і молоді Росії) при рішенні російської федерації футболу − Російського футбольного союзу − про призначення Хіддінка?
Це питання, яке балансує на межі реалії. Я не граю в ігри «любиш − не любиш». Я вірю, що вітчизняні наші тренери, які були великими гравцями, є інтелігентними вихованими людьми, отримали освіту, досвід гри за команди старого світу. Зараз керує збірною (Олексій) Михайличенко. Я вважаю, що наша молодіжна збірна зайняла в 2006 році друге місце на Чемпіонаті Європи завдяки, в тому числі, талановитій молоді, яка в нас є і яка ніколи не переводилась.
Нам тільки трохи потрібно змінити своє ставлення до новорощених гравців. Тому що я сподіваюся на розуміння. Я не є людиною, яка каже, що легіонери не потрібні в українському чемпіонаті. Вони потрібні, але які легіонери? Це питання для мене однозначне: це легіонери, які можуть своєю грою, технічною озброєністю, поведінкою на футбольному полі дати нашим молодим гравцям період становлення.
А коли ми кажемо, що легіонерів має бути 7 на полі, а українців − 4, а такий ліміт сьогодні є, − ми кажемо, що це ліміт не на легіонерів, це ліміт на українців. Якщо ми будемо відповідати, що нас очікує в майбутньому, а це не є чинником, який сприймають президенти клубів, тому що їм потрібен результат сьогодні. І кожна країна по-різному вирішує проблему того, щоб свій футбольний ринок якимсь чином захистити.
Тобто в Англії, якщо людина не має 75% ігор за національну збірну, вона не може отримати робочу візу. В Італії, Іспанії, Німеччині тільки громадяни країн ЄС не є легіонерами. Тобто в Італії тільки три можуть бути на полі легіонери.
Віталій Портников: Але поза квотою Євросоюзу.
Григорій Суркіс: Це також певний захист. Більше того, Італія коли ухвалювала рішення, ще не було Євросоюзу, коли їхній футбол був там дещо не up, а down, тобто не вверху, а десь внизу, вони також захищали свій футбольний ринок.
Тобто ми кажемо, що так, це останній рік, коли в українському чемпіонаті, в Прем’єр-лізі можливо, щоб грали на полі 7 легіонерів. В наступні два роки це буде 6 легіонерів, а з 2011−2012 років їх буде 5. Це намагання президента ФІФА Блаттера і президента УЄФА Платіні, це наше спільне рішення.
Віталій Портников: Тобто це означає, що ми до 2016 року можемо мати ефективну збірну?
Григорій Суркіс: Ні, я скажу, що більш талановитої молоді, яка сьогодні є, тобто в таких роках, як з 80-х − 90-х, я давно не бачив. Я за цим спостерігаю. Це гравці клубів «Дніпро», «Шахтар», «Динамо», інших клубів, де росте молодь. Цій молоді потрібно дати довіру, місце на футбольному полі, щоб вони довели свою спроможність конкурувати навіть з найкращими легіонерами.
Нам потрібно зробити це, навіть якщо ми трохи відступимо назад, а потім зробимо багато кроків вперед. Чому? Тому що ми зупинилися у вашому запитані на російському прикладі.
Віталій Портников: Це не тільки російський приклад, це конкуренція систем.
Григорій Суркіс: Сьогодні в російській збірній тільки один футболіст грав за кордоном − це Саєнко, це в клубі «Нюрнберг», грав у прем’єр-лізі і вилетів у вищий дивізіон. Всі інші гравці були конкретно спроможні конкурувати між собою за право бути в збірній.
Віталій Портников: Там були гравці, які грали в «Зеніті», що отримав кубок. Так чи інакше, це були російські клуби, але які здатні боротися з клубами світового рівня.
Григорій Суркіс: Там були гравці з клубів «Динамо» (Москва), «Рубін», «ЦСКА», «Спартак», «Сатурн», там було об’єднання людей, спроможних на певному рівні сприймати ті стандарти, які їм доводив головний тренер Хіддінк.
Я не кажу, що Хіддінк − поганий тренер, я кажу, що Хіддінк − це також певний ризик тих людей, які ухвалювали рішення. Сьогодні я впевнено можу сказати, що я в захоплені від деяких ігор російської збірної, в захопленні від майстерності гравців, а це аритмія в грі, це сучасні заходи, фахова діяльність Хіддінка.
Віталій Портников: Тобто в цій конкуренції систем − закордонний тренер на чолі збірної або вітчизняний тренер на чолі збірної − Ви поки віддаєте перевагу вітчизняному тренерові, правильно?
Григорій Суркіс: У нас же демократична держава, я ж тільки маю перевагу в один голос. Так, я − президент.
Віталій Портников: Це не питання виборів парламентських, вибачте, це питання професійного рішення.
Григорій Суркіс: Професійне рішення виконкому Федерації футболу, який очолюю я, було таке, що ми поки що не йдемо шляхом експерименту. Навіть якщо буде сьогодні Ліппі, Капелло чи інший тренер, це буде експеримент. Поки що я персонально як президент Асоціації не готовий до експериментів. Буває, що людина не дозріла.
Віталій Портников: Безумовно, буває. Це факт вашого випадку.
Григорій Суркіс: Є ще така річ, як інтуїція.
Віталій Портников: Інтуїція у футболі − це велика річ, не сперечаюсь. У Мутка була одна, у Вас − інша.
Григорій Суркіс: У Мутка здійснилась інтуїція, і він призначив Хіддінка за гроші, як Ви сказали, Абрамовича. Сьогодні ми не кажемо, скільки коштів потрібно іноземному спеціалістові.
Віталій Портников: Дуже багато, так.
Григорій Суркіс: Коли я наголосив на тому, що (Олег) Блохін тренуватиме збірну в 2003 році, дехто казав, що ні, нам потрібен лише легіонер. А коли він заходив до зали, я сказав, що зараз зайде людина зі слов’янським нашим корінням, але це західний тренер, тому що він жодного дня не тренував українську команду. Це був Блохін, який мав на той час тільки можливість і досвід, який він отримав на чолі західних команд у Греції.
Багато було скептиків, але наша команда була восьма у світі за результатами виступу на Чемпіонаті світу. І з першого місця, коли Блохін сказав, що наша збірна вийде у фінальну частину, ще не знаючи, хто буде у нас в групі, всі казали, що в нього шизофренія. Але він вивів команду, довів, що наша команда спроможна отримувати перемоги, і стала вона восьмою. В це хтось вірив? Ні.
Сьогодні ми не експериментуємо, ми кажемо, що ми надали людині, яка є володарем срібних медалей молодіжного Чемпіонату Європи, шанс сформувати таку збірну, яка б надалі нас радувала успіхами. Ця збірна, яка була не представлена жодним ветераном, обіграла збірну Швеції, яка брала участь в змаганнях фінальної частини Чемпіонату Європи.
+++
Европейские СМИ: Платини доволен Польшей и рассержен Украиной
Segodnya.ua
06.07.08
Польские СМИ уделили много внимания визиту президента УЕФА Мишеля Платини в Варшаву и Киев. При этом за ходом вояжа Платини в столицу Украины польская пресса следила не менее пристально, чем за пребыванием главы УЕФА в Варшаве.
Gazeta Wyborcza (Польша)
Euro 2012. Nie zabiorą, bo UEFA chce zarobić
Gazeta Wyborcza, ссылаясь на свои источники в УЕФА, утверждает, что Евро-2012 у Украины и Польши никто забирать не будет. Замена хозяев ЧЕ могла бы стать огромным ударом по репутации Платини и УЕФА. Также это могло бы насторожить и отвернуть от УЕФА многочисленных спонсоров, которые сейчас видят в этой организации надежного партнера. УЕФА хочет заработать на новом для себя рынке. Ожидается, что Евро-2012 принесет больше доходов, чем последний турнир в Австрии и Швейцарии. Евро-2008 позволило УЕФА заработать 1,3 миллиарда евро.
Однако те же источники издания утверждают, что в УЕФА есть реальный альтернативный план, в случае плохой подготовки Украины к турниру. В таком случае в Польше будут проведены матчи трех групп. И лишь поединки одной группы будут проведены в Днепропетровске и Донецке. Полуфиналы и финал пройдут в Польше. Для этого полякам предстоит построить не шесть, а восемь стадионов. Кроме Варшавы, Вроцлава, Гданьска и Познани, Кракова и Хожува надо будет построить еще одну арену в Варшаве и одну в Забже.
Rzeczpospolita (Польша)
Мирослав Джевецкий: «Это украино-польский проект»
Министр спорта Польши не подтверждает информацию о планах по проведению в Украине лишь шести матчей одной группы. Мирослав Джевецкий подчеркивает, что Евро-2012 − это украино-польский проект, а Польша − надежный партнер. В то же время министр отметил, что промедление Киева может поставить большой вопросительный знак в ходе реализации проекта.
Tages Anzeiger (Швейцария)
Платини бьет тревогу в Киеве
Президент УЕФА очень недоволен ходом подготовки Украины к Евро-2012. Обеспокоены и в Европе. Так Дания готова оказать Киеву максимальную помощь. «Мы ждем только сигнал», − заявил министр иностранных дел Дании Пер Штиг Мэллер. В то же время Мишель Платини остался доволен польской стороной проекта.
Следует отметить, что СМИ стран, которые выразили желание провести Евро-2012 вместо Украины и Польши − Италии, Шотландии, Испании − практически не уделили внимания визиту президента УЕФА в Варшаву и Киев.
+++
У Польши по Евро-2012 есть план Б
Олег Задерновский
Sport.com.ua
06.07.08
Поляки ходят свести к минимуму участие Украины в организации чемпионата Европы.
Оказывается, как мало надо сделать, чтобы убедить общественные и деловые круги в положительном решении проблем, связанным с организацией чемпионата Европы в Украине. Для этого надо много улыбаться и обещать, обещать, обещать. Да, и не забыть сводить ревизора вкусно и много поесть и попить, преимущественно в местах недоступных простым украинцам. То есть быть той страной, в которой хорошо жить тем, кто не видит измученных постоянными проблемами людей, катастрофически плохими дорогами, дороговизной жизни, грязными дворами и постоянным произволом чиновников, которые тоже обещают, обещают и обещают.
С тем же полным набором обещаний и заверений, называемых в народе просто навешиванием лапши на уши, уехал в свою сытую Европу и романтически настроенный в отношении нашей державы президент УЕФА и лучший друг Григория Суркиса Мишель Платини. Однако, едва сойдя с трапа самолета в Женеве, с него словно в сказке слетела наносная пыль словоохотливых украинских чиновников и вернула к действительной оценке ситуации в стране, не сделавшей НИЧЕГО в плане организации настоящего праздника футбола, впервые планируемого в странах восточной Европы. Платини довольно высоко оценил изменение мировоззрения, и подход Польши к реализации планов по подготовке к Евро-2012, а в отношении Украины отметил, что получил всего лишь УСТНЫЕ ЗАВЕРЕНИЯ и ничего более.
На основании последних визитов УЕФА поляки сделали довольно логичный, и выгодный для себя вывод − они могут прибрать к рукам практически весь Евро 2012, оставив Украину (в лучшем случае) в качестве какого-то придатка, в виде проведения на территории нашей страны минимального количества матчей, а то и вовсе всего одного.
Польша готовится построить в стране не четыре, а шесть футбольных арен, если Украина продолжит подготовку, точнее бездействие, которому уже пошел второй год. Ну как, скажите, оценивать открытое заявление министра спорта Польши Мирослава Држевицкого, который заявил, что Евро-2012 пройдет в Польше и Украине как планировалось, но «учитывая появившийся риск, необходимо быть готовыми к резервному плану». По его словам, план заключается в том, что Польша будет иметь возможность построить шесть арен и спать спокойно независимо от того, что может случиться в Украине. Поляки действительно могут спать спокойно, а мы?
+++
Интернет − негативные оценки
Польща готується перебрати в України частину Євро-2012?
Сергій Драчук
Radiosvoboda.org
06.07.08
Польські спортивні урядовці заявили, що їхня країна готова підготувати для чемпіонату Європи з футболу 2012 року шість стадіонів, а не чотири, щоб у разі потреби прийняти в себе змагання трьох із чотирьох груп, а можливо, й фінал. Водночас вони заявляють, що Польща підтримає Україну з Євро-2012.
У Союзі європейських футбольних асоціацій сумніваються, що Україна зможе виконати всі вимоги, і хочуть, щоб Польща приготувала на цей випадок аварійний план, стверджує в суботу польська «Ґазета виборча», посилаючись на власне «джерело в УЄФА».
За твердженнями цього джерела, Польща мала б підготувати всі вісім стадіонів, щоб бути в змозі провести весь чемпіонат у себе.
Польські спортивні урядовці відкидають думку про те, щоб залишити Україну взагалі без Євро-2012, але підтверджують, що резервні плани справді є.
«Ми сподіваємося, що Євро-2012 Польща і Україна приймуть разом, як і планувалося. Але треба взяти до уваги чинник ризику і підготувати аварійний резерв», − заявив у суботу міністр спорту Польщі Мірослав Джев’єцький.
Альтернативні плани ніби таки є
За його словами, не передбачається, щоб Польща перебрала собі проведення всього чемпіонату. Але згаданий резерв, сказав міністр, полягає в тому, що Польща робить більше, ніж повинна, і дійсно будує не чотири, а шість стадіонів.
Отож, сказав Джев’єцький, «ми можемо спати спокійно, що б не сталося». А якби таки сталося щось несподіваного, «тоді ми будемо міркувати, що робити, разом із Україною, а не самі», − додав він.
«Це польсько-український проект, … і ми − солідний партнер, і в важкі хвилі ми допомагатимемо одне одному», − наголосив міністр.
І президент Польського футбольного союзу Міхал Лісткевич підтвердив, що в УЄФА розглядають можливі альтернативи нинішнім планам, за якими і в Польщі, і в Україні мали б змагатися по дві групи чемпіонату, на чотирьох стадіонах у кожній країні, а його фінал мав би відбутися в Києві.
І Лісткевич каже, що був би «свинтусом», якби думав про те, щоб перебрати весь чемпіонат. Але й він підтвердив, що вже існує інша концепція його проведення.
Як пише «Ґазета виборча», йдеться саме про можливість, що Польща прийняла б у себе три групи, а не дві, а Україні залишила змагання лише однієї, і фінал чемпіонату теж міг би відбутися в Польщі, а не в Україні.
У Польщі й Україні різне становище
У Польщі звертають увагу на різницю в змісті і тоні заяв УЄФА після нещодавніх відвідин делегації Союзу європейських футбольних асоціацій на чолі з його президентом Мішелем Платіні обох країн.
Коли Польщу оцінили загалом позитивно, то в заяві щодо України такого позитиву бракує − лише сухі слова про те, що візит був «корисний і інформативний».
УЄФА просто бере до уваги, що влада України пообіцяла зробити все можливе, щоб досягти відповідності умовам проведення добре організованого чемпіонату, і висловлює задоволення тим, що має від української влади «нову інформацію».
Водночас, зауважують у Польщі, теоретично Україна ніби й у кращому стані, ніж їхня країна, бо стадіони в Донецьку й Дніпропетровську вже майже готові, а в Харкові скоро добудують. Київський стадіон, щоправда, ще не відомо, хто буде реконструювати, але в Варшаві стадіон для Євро-2012 ще й не починали будувати.
Але УЄФА непокоїть у першу чергу інфраструктура, а саме готелі, дороги й перш за все аеропорти.
Остаточне рішення щодо чемпіонату Європи з футболу 2012 року виконавчий комітет Союзу європейських футбольних асоціацій має ухвалити 23−24 вересня.