Футбольная жизнь в зеркале СМИ

06.06.2008 09:06

Все могут короли! 

Pressing.net.ua

05.06.08

5 июня в столичном Доме футбола состоялась пресс-конференция, посвященная завоеванию игроком сборной Украины и капитаном питерского «Зенита» Анатолием Тимощуком Кубка УЕФА. На встрече с журналистами, кроме самого виновника торжества, присутствовали президент ФФУ Григорий Суркис и министр по делам семьи, молодежи и спорта Юрий Павленко.

Первым взял слово Григорий Суркис, который отметил, что сегодня не он является хозяин «площадки», на которой проходит встреча, а непосредственно Анатолий Тимощук. «В пресс-конференции берет участие, прежде всего, капитан «Зенита», а уже потом министр и я», − расставил приоритеты глава ФФУ.

«Человек, который в свое время переходил в стан питерского клуба с целью повысить свой уровень и вместе с новой командой завоевать один из европейских кубков, и. как видим, сдержал свое слово, заслуживает всеобщего уважения. Тяжело себе представить, что за такой небольшой период времени, Анатолий достиг того, к чему стремился. Между тем, сейчас много людей, которые утверждают, мол, да, мы верили и предвидели, что так будет. Но, наверное, больше всего в это верил сам Тимощук».

Тем не менее, по словам Григория Суркиса, сегодня присутствует и доля зависти: «Мы видим еврокубки в руках Андрея Шевченко, который в составе итальянского «Милана» выигрывал Лигу чемпионов, теперь Анатолия Тимощука, праздновавшего с российским «Зенитом» успех в финальном матче Кубка УЕФА. Завидуем мы? Наверное, да. Но, все равно, мы сегодня празднуем победу соотечественника, который, ко всему прочему, является еще и патриотом своей страны. Своим визитом в Киев, другие города, он продемонстрировал, что живет жизнью украинца. И я уверен, что уже в ближайшее время в составе сборной Украины Анатолий, вместе с командой, сделает все возможное, чтобы выйти в финальную часть ЧМ-2010. Я поздравляю Тимощука с этим Кубком, еще одним жизненным испытанием на верность ИГРЕ».

Поздравив триумфатора, Григорий Суркис вручил полузащитнику высшую награду ФФУ − медалью «За заслуги», а также символический подарок в виде сабли. «Козацькому роду нема переводу», − резюмировал президент Федерации футбола Украины.

Немало усилий для того, чтобы турне Кубка УЕФА состоялось в Украине, приложил и министр по делам семьи, молодежи и спорта Юрий Павленко. «Тимощук показал, что уже будучи выдающимся спортсменом, он не собирается отделяться от Украины, украинского спорта, тех проблем, которые есть на сегодняшний день. Мое общение с ним за последние два года в немалой степени было связано с просьбой о поддержке какой-либо маленькой команды. Я рад, что Анатолий принял решение привести к нам в страну Кубок УЕФА, утроить праздник для всех нас. Надеюсь, тот дух, который сопровождал этот вояж, послужит хорошим подспорьем к завоеванию престижных трофеев уже украинскими командами. Я благодарю Анатолия Тимощука за то, что он показал украинцам, как надо любить и уважать свою страну и соответствующе к ней относится», − сказал он.

Выслушав теплые слова и получив причитающиеся ему по праву награды, далее держал ответ уже сам виновник торжества, ответив на многочисленные вопросы журналистов, буквально до отказа заполнивших конференц-зал Дома футбола.

− Анатолий, оцените игру молодых футболистов в матче против Швеции. Смогут ли они создать конкуренцию старожилам команды?

− Считаю, что наша сборная провела очень хороший поединок. Мало того, что она контролировала игру, создавала хорошие моменты, так еще и одержала победу над участником Евро-2008. Наши молодые ребята доказывают, что у команды есть потенциал. Впрочем, нельзя назвать их такими уж и молодыми − им уже по 22-25 лет. Думаю, получив доверие со стороны тренера, они в ближайших поединках должны показать такую же игру, как и против шведов. Ну а нам, ветеранам, всегда нужно биться за место в «основе», которое не гарантировано никому. Каждая игра или тренировка − экзамен. А конкуренция со стороны новичков, пойдет только на пользу.

− Какие ассоциации у вас, человека, родившегося в 1977 году, вызывают такие понятия как «Валерий Лобановский», «киевское «Динамо», «донецкий «Шахтер»?

− Они вызывают только самые теплые чувства. Лобановский − это первый тренер, который пригласил меня в национальную сборную, у нас с ним были прекрасные отношения. Считаю, что за всю историю отечественного футбола, да и Советского Союза, Валерий Васильевич лучший тренер всех времен. «Шахтер» и «Динамо» − команды, проникающие в сердце нашей молодежи, которая готовится связать себя с футболом. Результаты клубов, которых они добивались, добиваются и будут добиваться, говорят сами за себя. Это великие команды не только отечественного уровня, а и международного значения.

− Что вы чувствовали, когда в ваши руки попал Кубок УЕФА? Как часто вы испытываете сильные эмоции и характерны ли они для вас?

− Стараюсь сдерживать себя и не проявлять особых эмоций, не выпускать их из-под контроля. Правда, когда поднял Кубок УЕФА, могу сказать, что да, чувства меня захлестнули − испытал такой душевный подъем, что готов был летать над полем. Кубок довольно тяжелый, его вес 15 килограммов, а я порядочно времени проносил его без передышки и не ощущал тяжести.

− В связи с успешным выступлением «Зенита» на европейской арене, есть ли интерес именитых клубов к игрокам команды? В частности к вам?

− Действительно, сейчас многие клубы интересуются питерскими игроками. Есть команды, которые хотят видеть и меня в своем составе. Они предлагают «Зениту» хорошие деньги, сумму больше той, которую питерцы заплатили «Шахтеру». Думаю, эти коллективы будут до последнего бороться, чтобы мой трансфер состоялся, но на данный момент я игрок «Зенита». Если клубы смогут договориться, тогда выбор останется за мной. Сейчас я не могу назвать эти команды, но, поверьте, они есть.

− «Зенит» выиграл чемпионат России, завоевал Кубок УЕФА. Какая вероятность того, что через год на этом же месте мы увидим и самый престижный клубный трофей?

− У нас через три месяца матч за Суперкубок УЕФА и про него также нельзя забывать. Что касается Лиги чемпионов, то «Зенит» дебютирует в этом турнире и должен ставить перед собой только самые высокие задачи. Команда, и я персонально, сделаем все возможное, чтоб продемонстрировать трофей перед нашими фанами.

− Если бы вы остались в «Шахтере», смогли бы достичь подобной вершины?

− Я хотел вместе с донецкой командой завоевать европейский кубок, не меньше чем с «Зенитом». Но нам всегда чего-то не хватало.

− Сборная России по хоккею выиграла чемпионат мира, «Зенит» − Кубок УЕФА. Скажите, с каким настроением отправляются ваши российские одноклубники − Аршавин, Малофеев, Зырянов, Анюков, Погребняк − на Евро-2008? Едут ли они туда побеждать? Ваш прогноз выступления сборной России.

− Думаю, что ребята едут с отличным настроением, победа в кубке УЕФА прибавила им уверенности в собственных силах. Сейчас многие команды в Европе демонстрируют очень хороший уровень. Россия не исключение. Думаю, они ставят задачу выйти из группы, а дальше достойно бороться за чемпионский титул. Что касается России в целом, то там сейчас все направлено на серьезные финансовые вливания в спорт, задаются максимальные цели, для достижения которых работают все.

− Вы лично посетите стадионы в Австрии и Швейцарии, за кого будете болеть?

− Нет, мне не удастся вживую понаблюдать за перипетиями чемпионата Европы − вместе с партнерами по «Зениту» будем проходить тренировочный сбор. Но с большим удовольствием посмотрел бы некоторые поединки вживую. Увы… Что касается фаворитов, то сейчас любая команда может бороться за первое место и определить сильнейшего на данный момент невозможно. Кто мог сказать, что сборная Швеции свой последний матч перед стартом европейского форума проведет так бледно? Да, здесь есть заслуга и нашей команды, но, считаю, что участник Евро-2008 не имеет права так играть. Поэтому, пока не знаю, за кого буду болеть. Определюсь после стартовых поединков.

− Анатолий, в мировой практике очень часто принято делать с трофеев копии, с которыми игроки затем и разъезжают по миру. Перед нами копия Кубка УЕФА или это тот самый трофей, который вы приняли из рук Мишеля Платини?

− (Смеется) Нет, это оригинал. Вы можете подойти и пощупать его. Здесь нет никакого обмана.

− Какие-то истории с Кубком уже случались?

− Никаких курьезных моментов не было. Есть люди, которые отвечают за этот Кубок и, можно сказать, не спускают с него глаз. Единственный забавный случай произошел вчера, когда летел на вертолете на встречу с Президентом Украины в Луцк, и пришлось совершать посадку посреди трассы.

− Анатолий, была ли у вас возможность посчитать, сколько литров шампанского помещается в Кубок?

− Мне такие вопросы часто задают, но пока не удалось этого сделать. После игры, как выяснилось, шампанского не было даже в раздевалке. А когда ребята наполняли его пивом, я в тот момент был на допинг-контроле. Думаю, приеду в Санкт-Петербург и померяю.

− Другие игроки «Зенита» тоже возят трофей по своим родным городам, или такая честь выпала только вам?

− Это зависит от самих ребят. У нас сейчас отпуск, и когда другие загорают, я делаю все возможное, чтобы для своих родных болельщиков, людей, которые за меня переживают, привезти и показать этот Кубок. Я хочу разделить со всеми ту частичку радости, которую ощутил при завоевании трофея. Повторюсь, все остальное зависит только от самых игроков.

− Вы вчера получили почетное звание от президента Украины. Оно теперь, очевидно, обязывает вас стать или директором клуба, или хотя бы вице-президентом Федерации. А после футбольной карьеры кем вы планируете стать?

− Иногда я задумываюсь об этом. Уверен, свое будущее свяжу со спортом, футболом. Буду стараться стать, как говорят, подрастающим молодым тренером.

− Вас не удручают все эти переезды, конференции, или вы купаетесь в лучах славы?

− Я все делаю от чистого сердца. Мне это не тяжело. Если бы вы увидели мой маршрут за последние три дня, мало кто поверил бы, что такое возможно. Но я с таким удовольствием это делаю! У меня переезды не вызывают большого напряжения, и я стараюсь быть в форме каждый день, чтобы продолжать свой маршрут и дальше.

− Анатолий, чтобы вы пожелали тем мальчишкам, которые сегодня вами восхищаются?

− Я хочу пожелать подрастающему поколению, чтобы они никогда не сдавались. Чтобы работали всегда с максимальной самоотдачей. У нас есть талантливые ребята, но этого мало. Ведь не зря говорят, что для успеха нужно 10% таланта и 90% работы. В моем случае это так и было.

− Можете сказать, в чем секрет Дика Адвоката?

− Адвокат − хороший специалист. Я не могу сказать, что у него есть какая-то изюминка. Самое главное, что он работает с игроками в полном доверии. У него хорошие отношения со всеми футболистами. С ним можно спокойно пообщаться, он всегда искренен. Немаловажно и то, что в принципиальных моментах он остается справедливым. Игроки чувствуют себя раскованно, и поэтому показывают качественный футбол.

− К примеру, какие слова Адвоката вам заполнились перед матчем с «Баварией»?

− Никакие! Он сказал, что на выезде сыграли достойно (1:1). Теперь нужно дома доказать, что мы можем претендовать на победу в еврокубке.

− Григорий Михайлович, известно, что Анатолий в юности учился в киевском спортинтернате. Вы не жалеете, что будучи почетным президентом «Динамо», не заметили талантливого полузащитника?

− Скажу откровенно, что это была не моя функция подбирать игроков. Такими вопросами занимаются тренеры. Я могу только сожалеть о том, что, когда был президентом «Динамо», Анатолий Тимощук, как талант, был замечен тренерским штабом не нашего клуба, а донецкого «Шахтера». Но в этом есть своя изюминка. Он ведь стал основным игроком горняков, потом капитаном команды, начал получать приглашения в национальную сборную при Валерии Лобановском. Сейчас он герой. Я бы сказал так: «Все могут короли». Вот тогда, когда его мы не заметили, он еще не был королем. Для этого нужно много работать и быть уверенным в своих силах. Сейчас он стал таким, каким есть. Поэтому, сожалеть не о чем. Каждый человек испытывает свою судьбу именно в вызовах, которые сам на себя берет.

Хочу сказать, что Анатолий Тимощук не единственный человек, которого не заметили наши тренеры. Я был инициатором, чтобы в «Динамо» привезли Александра Глеба. Бывший тренер белорусской сборной по моей просьбе прислал его на неделю в Киев. Лобановскому сказали, что у игрока повышенное давление. Вот и все. Все могло произойти. Возможно, попади Анатолий в «Динамо», он бы не стал тем, кем есть сейчас. Негативный момент для «Динамо» стал счастливым для «Шахтера», сборной Украины и «Зенита». Это главное. Все остальное уже не имеет никакого значения.

− Анатолий, в прессе часто появлялась информация и ваших конфликтах с Аршавиным? Какие у вас отношения на самом деле?

− Довольно хорошие. А откуда взялась такая информация в прессе, я вообще не знаю. Даже никаких намеков не было на скандал. Разные ситуации случаются на футбольном поле, во время тренировок, но именно с Аршавиным у меня никаких предпосылок для конфликта не было. Да и вообще в команде между игроками хорошие отношения.

− С кем из бывших одноклубников по «Шахтеру» вы поддерживаете связь?

− Я часто общаюсь с Богданом Шустом, Алексеем Беликом, помощником Мирчи Луческу − Александром Спиридоном. Со многими игроками у меня теплые отношения, мы часто созваниваемся. В частности, с Дарио Срной. Думаю, если команда выбрала его капитаном, он будет достойно выполнять доверенную ему миссию.

− Григорий Михайлович, по вашему мнению, где командам украинской высшей лиги, пребывающим за экватором турнирной таблицы, взять средства для своего развития? В России, например, у клубов есть необходимая финансовая стабильность, позволяющая им ставить перед собой серьезные задачи. Может ли возникнуть подобная ситуация и у нас?

− Очень резонный вопрос. Государственная политика России показывает, что они понимают социальный статус футбола и помогают тем командам, которые находятся в регионах. Это также очень способствует пропаганде здорового образа жизни, поскольку футбол − действо, которое интересно и взрослым и детям. Возьмите «Крылья Советов», которые щедро спонсируются «Росвооружением», «Сатурн», которому лично содействует и создает комфортные условия для работы губернатор Громов, у «Рубина» в качестве мецената − «ТатНафта». Список можно продолжать. Кроме этого, правильность выбранного направления государством мы видим на примере Премьер-лиги.

На сегодняшний день государственный банк ВТБ является ее спонсором. Вы все прекрасно помните, каким образом президент России прокомментировал продажу прав на телевизионную трансляцию матчей российского чемпионата каналу НТВ. Он сказал, что «Мутко что-то намутил». А причиной этих слов послужило подписание договора про продажу трансляций коммерческому каналу. Сумма сделки составила 20 миллионов долларов. Я уверен в том, что на самом деле это была договоренность, по условиям которой телекомпания НТВ предоставляет спонсорскую помощь при проведении трансляций, платит указанное в договоре количество денег, но матчи первенства имеют возможность увидеть все жители России в независимости от того есть ли у них спутниковая антенна или нет.

Предвестником всего этого была государственная телекомпания РТР, которая семь лет назад купила первые права на показ поединков национального чемпионата под эгидой Премьер-лиги и это обошлось ей в пять миллионов долларов. «Росгосстрах» тоже поддерживает проведение турнира своими спонсорскими деньгами. Из этого можно сделать вывод, что украинским властям нужно брать пример с России и не пренебрегать футболом. Ведь подобная политика развития спорта номер один дает результат, и у наших соседей уровень каждого середняка таков, что он способен отбирать очки у лидеров турнирной таблицы, в этом и заключается конкуренция.

У нас же внутренняя борьба часто сменяется стремлением команды чего-то добиться конкретно в двух матчах с «Шахтером» и «Динамо». Клубы нередко спонсируют другие команды, дабы те отбирали очки у горняков или динамовцев. Им наконец-то нужно понять, что в футбол надо играть по правилам фэйр-плей. То же касается и наших судей. Понятное дело, что от ошибок никуда не уйдешь, но почему тогда у российских рефери их наблюдается все меньше?

Возможно, президенты команд договорились между собой о том, чтобы не вмешиваться в театральное действо под названием «Футбол». У нас же часто стоит задача достичь результата любой ценой, поэтому и пренебрегают правилами все кому не лень. Но я надеюсь, что футбольные боссы, которые сейчас стоят на пороге создания новой структуры, Премьер-лиги, осознают, что нужно быть прозрачными и с точки зрения финансов, и создания мощной современной инфраструктуры, и менеджмента, и административных вопросов.

Возможно, тогда наше первенство станет конкурентоспособным. Есть много нюансов, среди них − наше телевидение. Его уровень нельзя сравнить с российским. Например, нам надо прождать минут двадцать, чтобы посмотреть повтор. Большая проблема с комментаторами. У нас специалистов в этом деле очень мало. Нужно решить ряд вопросов, чтобы встать в один ряд с Премьер-лигой России, а потом уже тянуться к большим вершинам.

− Анатолий, как вам, игроку национальной сборной Украины, видится на сегодняшний день ситуация с Евро-2012?

− В Донецке и Днепропетровске подходит к завершению строительство новых арен. В донецком аэропорту сооружают новые взлетные полосы… Вы знаете, я не во всех городах побывал, но по большому счету пока еще толком ничего не сделано. Будем надеяться на то, что такое грандиозное событие, как европейское первенство, пройдет именно у нас, и все люди, которые живут в Украине, всячески будут этому способствовать.

+++

Віктор Корж: Я категорично наполягаю на тому, що продовження вакцинації без перевірки якості вакцини і проведення всіх випробувань просто неприпустимо

Partyofregions.org.ua

05.06.08

ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА

Народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів Віктор Корж відповів на запитання кореспондента Era fm.

− Вікторе Петровичу, у вівторок коаліція продемонструвала єдність в голосуванні за закон щодо формування прибуткової частини держбюджету, було приведено до присяги трьох суддів Конституційного Суду за квотою Президента, а також Верховна Рада ухвалила в першому читанні держпрограму приватизації на 2008-2012 роки. Як ви гадаєте, чи можна стверджувати, що коаліція дієздатна? Чи зникли, на вашу думку, всі перепони для подальшої роботи коаліції і Парламенту?

− Ви знаєте, в мене немає ілюзій, що за один день всі проблемні питання знялися. Я думаю, що це голосування − поодинокий постріл, тим більше, що вплив на цей постріл, безумовно, створив Президент нашої держави, і його пропозиції щодо змін до цього закону, я думаю, носили все-таки конструктивний характер, і з ними погодилися всі члени коаліції.

Зокрема я задоволений тим, що скасована норма, яка дозволяла безперешкодно продавати землі сільськогосподарського та комунального підпорядкування задля створення якогось невідомого фонду фінансування „Євро-2012”. Я можу сказати однозначно, що ніякі змагання ні європейського, ні світового рівня, ні навіть Олімпійські ігри не варті того, щоб задля їх якісного проведення розпродавати народне багатство, і найголовніше, землю. Це вже абсурд.

− Чи суттєво вплине на підготовку до „Євро-2012” цей пункт щодо того, щоб не продавати землю?

− Справа у тому, що ідеологія цього проекту абсолютно інша: всі країни Європи борються за право проведення міжнародних змагань не для того, щоб продавати останнє майно, а для того, щоб залучити інвестиції, вдосконалити, відповідно, нормативно-правову базу, зробити поштовх для розвитку національної економіки і на цьому тлі вже проводити на високому міжнародному рівні змагання і заробити на цьому.

Тому запропоновані законодавчі зміни щодо продажу землі абсолютно не відповідають ні державній програмі підготовки до „Євро-2012”, ні земельному законодавству, ні тим законопроектам, які ми у Верховній Раді чекаємо вже з січня цього року, але досі не дочекалися.(…)

(…)− Пане Вікторе, якою є Ваша оцінка стану підготовки до „Євро-2012”?

− Хотів би почати з того, що за час урядування Кабінету Міністрів Віктора Януковича було прийнято цілу низку нормативно-правових актів, була зроблена аналітика, вивчений досвід, створена система управління і прийнята програма підготовки до „Євро-2012”. В грудні, коли я передавав символічний портфель моєму наступнику Юрію Павленку, я йому сказав, що ми відпрацювали декілька питань, які, я вважаю, можна спокійно взяти до відома і продовжувати цю роботу.

На превеликий жаль, послідовності в політиці не відбулося, і ми, на жаль, продовжуємо керуватися відомою фразою, що треба все „разрушить до основания, а затем…” До чого це призвело? Це призвело, насамперед, до абсолютно, на мій погляд, незрозумілої відмови від контракту з фірмою „Хохтіф констракшн”, над яким починала працювати ще команда Павленка минулого скликання. Рекомендована ця фірма була федерацією футболу як офіційний партнер УЄФА, вона є однією з найбільших у світі будівельних компаній. Був готовий повністю контракт, було закладено 300 мільйонів гривень в бюджеті України для початку робіт за участю цієї фірми.

Уряд Тимошенко вилучив 300 мільйонів і анулював контракт. Причому, знаєте, не юридично, а от просто де-факто. Проведений у квітні конкурс ескізів, як ми бачимо, ні до чого не призвів. Фірма не затверджена, УЄФА розкритикований цей проект за те, що він не відповідає певним вимогам, генпідрядника немає, і навіть за наявності всіх цих складових керівництво міністерства не має ніякого права підписати жодного контракту, бо нема бюджетних призначень. Це те, що стосується НСК „Олімпійський”. До речі, ви знаєте, моя позиція, як опозиційного міністра, не є критиканською. Ми і на засіданнях Опозиційного уряду даємо конкретні рекомендації нашим колегам з коаліції, і в особистих розмовах десятки разів нагадували і просили, благали звернути увагу на певні речі.

Зокрема, я говорив, що якщо вже сьогодні навіть приступити до реконструкції, то вже щомісяця треба освоювати три мільйони гривень на дільниці цієї роботи. Але як сьогодні можна реалізувати такі фантастичні обсягти робіт, якщо в бюджеті України на це не передбачено грошей? Тому, на мій погляд, це − непрофесіоналізм, несерйозність, і я вважаю, що на сьогодні керівництво міністерства повинно нести персональну відповідальність за подібні речі.

− КМДА має наміри відновити демонтаж ТРК „Троїцький” перед НСК „Олімпійський” до 25 червня цього року. Чи це реальні терміни?

− Це вже мабуть п'ятнадцятий переніс оцього терміну, але я нагадаю, що указ Президента щодо цього питання датований серпнем минулого року. Влада чинна, указ обов'язковий, і абсолютно незрозуміло відношення і отаке ігнорування такого важливого проекту. Я думаю, що якщо ми будемо так далі працювати, то реально ми вже будемо в кроці від скандалу з УЄФА. Я відповідально заявляю, в Парламенті жодного робочого законопроекту стосовно „Євро-2012” немає. Скажіть, будь ласка, як за таких умов можна серйозно захистити наші позиції перед інспекторами УЄФА, які все прекрасно знають?

− Вікторе Петровичу, Ви сказали, що у Львові та Києві провалюють підготовку до „Євро-2012”. Наразі ця тенденція зберігається?

− На жаль, вона зберігається. По Києву ми можемо сказати, що ми в страшенному цейтноті стосовно НСК „Олімпійський”, і зусиллями міністерства робота з його реконструкції завалена. Моя думка полягає в тому, що треба терміново повернутися до контракту з фірмою „Хохтіф”, яка влаштувала Німеччину при проведенні чемпіонату світу, яка влаштувала Росію, де зараз будується два стадіони, вона влаштувала Дніпропетровськ, влаштувала Китай, який готується до Олімпійських ігор. Якщо ми переконаємо їх в нашій підтримці, то, може, ще вдасться їх залучити, хоча моя остання розмова з представниками цієї дуже солідної фірми засвідчила, що вони знаходяться в колосальних сумнівах щодо співпраці з Україною, розуміючи відповідальність за кінцевий результат.

Я не бачу, щоб реалізовувалась регіональна програма підготовки до „Євро-2012” в більш широкому розумінні по Києву. З неї випали важливі київські об'єкти − національний антидопінговий центр і український центр спортивної медицини, без яких просто неможливо буде провести „Євро-2012”.

Що стосується Львова, то, на жаль, питання аеропорту в цілому та його військової складової не вирішено, як, до речі, і по всіх інших аеропортах. Мене дивує позиція міністра транспорту, який в жодній нараді з таких важливих питань, які проводились в уряді, особисто не прийняв участь. Також я з минулого року говорив, що зробити адекватним і своєчасним проект реконструкції стадіону у Львові, не залучивши клуб „Карпати”, не залучивши обласну федерацію футболу, буде неможливо. Але ми сьогодні бачимо, що віз стоїть на місці, і Львів просто мене дивує.

− І щодо стану підготовки об'єктів транспортної інфраструктури до „Євро-2012”. Цей стан перевірила робоча група і зазначила, що у сфері дорожнього господарства основною проблемою залишається недостатнє фінансове забезпечення. Скажіть, будь ласка, що заважає вирішити це питання?

− Проблеми транспорту в контексті підготовки до „Євро-2012” є найактуальнішими: це і залізниця, і автошляхи, і аеропорти. Питома вага їх в державній програмі щодо підготовки до „Євро-2012” колосальна − майже 80%. Ми всі розуміли, що якщо ми не створимо відповідне законодавство, то залучити інвестиції буде неможливо. Так от, на превеликий жаль, це все не зроблено. Ні Мінтранс, ні уряд не зможуть нічого зробити, якщо не прийняти нові закони про концесію, державне і приватне партнерство, захист інвестицій. Тому оце, на превеликий жаль, сьогодні головне гальмо на шляху вирішення цієї проблеми.

− Тобто інвесторів в Україні стримують хабарі і податки?

− Так. Я звернув би увагу на те, що якщо проаналізувати нову держпрограму, яку зробили замість нашої, то кількість інвестицій там зменшена, а кількість бюджетного фінансування збільшена. Це був перший крок діючого уряду щодо визнання своєї неспроможності залучити інвестиції і своєчасно розробити відповідне законодавство.

+++

До Євро-2012 держава повинна реанімувати злітні смуги та інфраструктуру аеропортів − перший замміністра транспорту

Nuns.com.ua

05.06.08

«Україна може забезпечити безпеку польотів на Євро-2012 у випадку реконструкції та подальшого утримання в належному стані злітно-посадкових  смуг  та аеронавігаційної інфраструктури аеропортів. І зробити це реально, адже кошти з держбюджету вже виділено».

Про це в інтерв’ю Офіційному сайту блоку розповів перший заступник Міністра транспорту та зв'язку України Василь Шевченко.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів вирішив перерахувати бюджетні кошти для комунальних аеропортів  після передачі їх злітно-посадкових смуг та аеронавігаційної інфраструктури  у державну власність.

Відповідно до урядової постанови, в 2008 році для ремонту й реконструкції аеропортів передбачається виділення з держбюджету 1 008,43 млн. гривень, з них 733,3 млн. гривень − для аеропорту "Донецьк" (комунальна форма власності), 143,22 млн. гривень − для аеропорту "Бориспіль" (державна форма власності), 68,35 млн. гривень − для аеропорту "Львів" (державна форма власності), 63,56 млн. гривень − для аеропорту "Київ" (комунальна форма власності).

“Мова йде про передачу у державну власність злітних-посадкових  смуг, аеронавігаційного обладнання та служб. Це необхідно здійснити, аби забезпечити комплексну безпеку польотів в нашій державі. Відповідальність за виконання міжнародних вимог,  зокрема,  Міжнародної авіаційної організації ІСАО  несе уряд України, тому ініційована ним передача  злітно-посадкових смуг та  аеронавігаційної інфраструктури  в державну форму власності виглядає логічною”, − вважає Василь Шевченко.

Перший замміністра вважає, що таке рішення «дозволить забезпечити пасажиропотоки в період, коли в країні будуть працювати і основні, і допоміжні аеропорти − під час Євро-2012».

«Ми виходимо з того, що до 2012 року в Україні потрібно створити резервні аеропорти», − зазначив Василь Шевченко. «Вкладати ж бюджетні гроші в побудову нового − можливе, проте дорогий проект", − зауважив він.

«Для того, щоб аеропорт функціонував, потрібна інфраструктура міжнародного рівня,  тобто − смуги, на які можуть сідати сучасні «Боїнги», − зазначив Василь Шевченко, − Та  пасажиропотік, який сьогодні втрачено.  І  Україна як співорганізатор Євро-2012 повинна це забезпечити, що в подальшому дасть поштовх для розвитку авіаційного транспорту».

+++

Не можна вакцину змішувати з політикою − Карпук

Nuns.com.ua

05.06.08

«Ми згадуємо про лікарів у двох випадках: або коли у людини біда, або коли в медицині біда. Однак я − як один із співавторів постанови, застерігаю проти політизації цього питання. Мова йде про помилки не тільки на організаційному рівні, а й помилки, допущені при наданні невідкладної медичної допомоги». Про це сьогодні на сесійному засіданні парламенту сказав народний депутат від фракції «Наша Україна − Народна Самооборона», член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Володимир Карпук.

Як відомо, Верховна Рада вирішила створити тимчасову слідчу комісію парламенту для розслідування причин смерті учня із Краматорська (Донецька область) і госпіталізації населення після проведення вакцинації від кору й краснухи в Донецькій області.

«В таких питаннях завжди потрібно покладатися на оцінку фахівців, а не політиків, не можна створювати політичні комісії, − переконаний Карпук, − А я, на жаль, вже бачу певну упередженість в роботі створюваної комісії. Ми повинні розуміти, що, приймаючи суто політичне рішення, ми ставимо під загрозу національну безпеку України. Ми підриваємо основи вакцинації і втрачаємо імідж перед такими міжнародними організаціями як ВООЗ і ЮНІСЕФ».

«До речі, ми ставимо під питання проведення чемпіонату Європи по футболу у 2012 році, − переконаний депутат, − Адже, за оцінками фахівців, наступний спалах згадуваних захворювань буде припадати саме на період проведення чемпіонату».

+++

Интернет − негативные оценки

Кому потрібен такий футбол?

Fc.obolon.ua

05.06.08

Те, що поїздка в Сімферополь на матч проти місцевого «Ігросервісу» буде непростою для «Оболоні» розуміли всі. Брати в Криму очки дуже важко. А особливо ще тоді, коли на шальках терезів стоїть головне завдання чемпіонату і закулісні ігри набувають вирішального значення.

Брати в Криму очки дуже важко. А особливо ще тоді, коли на шальках терезів стоїть головне завдання чемпіонату і закулісні ігри набувають вирішального значення.

Тому ніхто не тішився тим, що кияни в першому колі на власному полі просто розгромили суперника з рахунком 5:1, тепер мала бути зовсім інша гра. Тим паче, що й наша команда останнім часом не демонструє феєричний футбол, а просто-таки «на жилах» здобуває так необхідні турнірні очки.

Розповідати про гру у першій половині особливо нічого. Складалося враження, що обом колективам мало що потрібно було в цьому матчі. Швидкості на полі були нижче середніх, м’яч подеколи ледве долітав після передач партнерів. Гострі моменти? Таких практично не було. Зате було кілька напівмоментів, котрі можна було порахувати на руках. Але ж «напівмомент» на табло не повісиш, в протокол не запишеш. Тому нулі до перерви можна вважати закономірними.

А ось після відпочинку розпочалося найцікавіше. Отримавши прочухана від в.о. головного тренера Ігоря Артимовича, кияни суттєво додали в активності. І як результат, дуже швидко забили. Євген Кармаліта подав зліва зі штрафного, а Костянтин Коваленко, на мить випередивши голкіпера, головою переправив м’яч у сітку воріт. Ось як про цей епізод пише офіційний сайт «Ігросервісу» (подаємо мовою оригіналу): «Чего стоит только эпизод, после которого мяч побывал в сетке ворот южан, но арбитр матча Вадим Нестеренко совершенно справедливо не засчитал его, так как было нападение на вратаря».

Вибачте, панове, але ви мабуть не дивилися гру. Мені ж разів десять вдалося переглянути відеозапис цього моменту і може зі стовідсотковою впевненістю констатувати: Коваленко навіть не торкнувся вашого голкіпера!!! Так, він завадив йому піймати м’яч, але зробив це за всіма футбольними канонами. Тільки після дотику об голову київського захисника шкіряний снаряд, черкнувши долоню Єрещенко, влетів у сітку. В той момент ні голкіпер, ні захисники «Ігросервісу» не висловили жодних (!!!) претензій щодо цього епізоду. Вони стояли немов укопані й, нічого не розуміючи, дивилися один на одного. Та й боковий арбітр вважав все правильним, миттєво кинувшись до центру поля. І тільки після кілька секундної паузи головний рефері показав, що було порушення.

Що тут почалося! Гравці обох команд кинулися до Вадима Нестеренка. Одні аби захищати, інші − доводити справедливість. Але донецький арбітр (котрий схоже був заздалегідь готовий аби ось так «правильно» вчинити в подібний момент), показав, що потрібно бити від воріт. Навіть після консультації з боковим асистентом він не змінив свого рішення.

Знаєте, подібні вчинки викликають багато питань і зауважень. Особливо, коли ще знаєш про деякі довкола футбольні речі. Як то, наприклад, дивний приліт на гру до Сімферополя людини, котра має дуже близьке відношення до керівництва ФК «Львів». А ще коли вже після завершення матчу дізнаєшся, що саме в цей час у Добромилі, де проходив матч між ФК «Львовом» та харківським «Геліосом» арбітр зустрічі Володимир Топіха (так саме той, котрий фактично «похоронив» пивоварів у поєдинку з «Динамо-2», організувавши несправедливе вилучення і не отримавши ніякого покарання), призначає два пенальті у ворота гостей. Один на останній хвилині першого тайму (його господарі не забили), другий на п’ятій (!!!) доданій хвилині другого тайму (на цей раз львів’яни не схибили). Факти, безумовно, опосередковані, але той, хто розбирається в підводних течіях українського футболу, чудово розуміє про що це свідчить. Хочеться також, додати, що всі останні матчі львівської команди обслуговують київські арбітри. І як тут не згадати про те, хто є причетним до спонсорування нашої національної команди і хто, напевно ж, очікує від цього не тільки рекламних дивідендів… Що ж, нехай Бог буде їм суддя. Але схоже футбольний Бог вже третій рік підряд не хоче бачити київську «Оболонь» у вищій лізі.

Скажіть мені, що потрібно футболістам, коли їм не зараховують справедливий гол? Залишається тільки одне грати до кінця і забити ще один. Підопічні Ігоря Артемовича продовжили гру. Та забити вони не змогли більше. Хоча моментами старалися і мали нагоди. Натомість пропустили м’яч у власні ворота після чергового стандарту, котрий був призначений за 27-28 метрів від воріт.

А скажіть мені, що робити керівництву клубу, коли ти бачиш, що твою команду відверто «плавлять»? Є два виходи: або знімати команду зі змагань, або ж шукати правди. Перший варіант дуже кардинальний і зважаючи на те, що генеральний спонсор столичної команди − ЗАТ «Оболонь» − вже вклав чималі кошти в будівництво бази, стадіону, кидати все напівдорозі ніхто не хоче. Хіба що чиновники від футболу змусять це зробити. Тому на даний момент вибрано другий шлях. І нехай це візьмуть до уваги керманичі нашого футболу: «Оболонь» грати в закулісні ігри не буде і мовчати також не буде! Тим паче, що кримський матч став вже черговим фактом, котрий свідчить про те, що «Оболонь» «плавлять»…

+++