Футбольная жизнь в зеркале СМИ

31.01.2008 13:01

Интернет − нейтральные оценки

«Динамо» посвіжішало     

Vechirnij.kiev.ua
30.01.08

Так сталося, що у фіналі «Кубка Першого каналу» гратимуть два українські клуби.

Та ні для кого не секрет, що моя душа повністю належить рідному «Динамо». Проте зараз робити якісь прогнози на гру не зовсім доцільно. Бо у футболі все вирішується на полі, у постановці команд, настрої виконавців. Це буде принциповий поєдинок. Гра на виживання, де з'ясовуватимуть стосунки одвічні конкуренти. Я − не пророк.

Шанси на виграш вбачаю у відсотковому співвідношенні як 50:50. Неозброєним оком видно, що «Шахтар» краще зіграний, має стабільніший склад. Натомість динамівці через зміни в складі ще тільки-но приглядаються один до одного, знайомляться.

Мені імпонує тренерська наснага Юрія Сьоміна. Цей фахівець може багато чим допомогти розбитому в друзки київському колективу. Новий тренер з перших занять з командою вніс кардинальні корективи, яких так не вистачало «Динамо». Я підтримую зміни в постановці гри і тактичній схемі. Нова розстановка гравців на полі проявляє себе чудово. Мені до вподоби гра центральних захисників, зв'язка Михалик-Юссуф є багатообіцяючою.

З приходом Сьоміна гра динамівців набрала певної свіжості. Юрій кидає в дію нові сили, швидкісних виконавців, які біжать проти вітру і потрапляють у бажану ціль. Викликає підтримку й стратегія використання молодих гравців. Адже за Дем'яненка, Михайличенка та Сабо про це лише вели пусті балачки. А до справи не доходили руки. Тепер настав час змін. У бій піде нова генерація, яку вже зараз час підпускати до м'яча, давати накопичувати ігрову практику. Передусім нам потрібно думати про не таке вже й далеке Євро-2012. Може так статися − а я в це вірю, − що настане момент, коли у вітчизняних клубах буде не більше двох легіонерів, та й то для розбавлення команд чимось імпортним.

Щодо фіналу, то сюди потрапили ті команди, які це право свідомо вибороли й заслужили. Життя вкотре доводить, що гору завжди бере природний відбір. Українські клуби були краще готові в фізичному плані, бо в Росії чемпіонат уже завершився, а у нас лише триває перерва.

Стефан Решко, заслужений майстер спорту, спеціально для «Вечірки»

«Вечірка» поцікавилася «Хто переможе у фіналі?»

Григорій Суркіс, президент Федерації футболу України:

«Між «Динамо» та «Шахтарем» дуелі завжди дуже напружені. Два наші гранди намагаються довести перевагу один над одним з перших чемпіонатів країни. Водночас це буде поєдинок тренерів. Взагалі, очікую на матч двох рівних суперників. Сподіваюсь, що все пройде в рамках фейр-плей.

Володимир Мунтян, голова комітету федерації по роботі зі збірними:

«На мою думку, виграє «Динамо», хоч і не знаю з яким рахунком. Гра має бути хорошою та інтригуючою. Перш за все, у футболістів є відповідна мотивація в плані винагороди за перемогу. Як динамівець, вболіватиму серцем і душею за своїх. Щиро бажаю киянам перемоги!».

Михайло Коман, заслужений тренер України:

«Хотілося б, щоб перемогло «Динамо». Якщо не поважати суперника, то може статися лихо. Тому бажаю динамівцям успіху та переможної слави».

Володимир Лозинський, селекціонер ФК «Динамо»:

«Динамо» виграє з рахунком 1:0 або ж у серії післяматчевих пенальті. У цьому матчі все вирішиться завдяки силі волі та характеру».

Михайло Чемінава, дитячий тренер:

«Буде видовищний поєдинок. Сподіваюся, що динамівці порадують свого нового наставника. Перемога у цьому матчі для Сьоміна дуже важлива».

+++

Михайличенко − консерватор, а Мунтян − радикал?

Михайло Романяк
Wz.lviv.ua
30.01.08

6 лютого національна збірна України проведе на Кіпрі свій перший матч під керівництвом нового головного тренера − Олексія Михайличенка.        
Новачок − Олег Допілка

Попри попередні заяви щодо «вливання свіжої крові» в національну збірну, Олексій Михайличенко майже не вніс змін у список кандидатів. У збірній один новачок − захисник київського «Динамо» Олег Допілка, якого Михайличенко добре знає за виступами у різноманітних юніорських збірних. Знову викликали до табору збірної захисника «Шахтаря» В’ячеслава Шевчука, який у жовтні 2005-го зіграв один матч у команді Олега Блохіна проти албанців. Травми Максима Калиниченка і Андрія Вороніна обмежили «закордонний легіон» головної команди країни двома футболістами − Андрієм Шевченком із «Челсі» та Анатолієм Тимощуком із «Зеніта». Дивує також відсутність капітана «Дніпра» Олега Шелаєва, якого постійно викликав попередній наставник Олег Блохін.

На матч із Кіпром Олексій Михайличенко викликав 19 гравців: воротарів Олександра Шовковського («Динамо»), Андрія П’ятова («Шахтар»), захисників Дмитра Чигринського, Олександра Кучера, Володимира Єзерського, В’ячеслава Шевчука (всі − «Шахтар»), Олега Допілку, Андрія Несмачного (обидва − «Динамо»), Андрія Русола («Дніпро»), півзахисників Олексія Гая («Шахтар»), Олега Гусєва, Тараса Михалика («Динамо»), Сергія Назаренка, Руслана Ротаня («Дніпро»), Анатолія Тимощука («Зеніт», Росія), нападників Олександра Гладкого («Шахтар»), Артема Мілевського («Динамо»), Андрія Вороб’я («Дніпро») та Андрія Шевченка («Челсі», Англія).

Щодо Шевченка, то тренерський штаб вважає, що Андрій до 6 лютого має відновитися від травми.

Мунтян збирає молодь

Натомість молодіжна збірна України наразі не має тренера, тому нею опікується голова комітету збірних при ФФУ Володимир Мунтян. «Молодіжці» залишилося зіграти один відбірний поєдинок до чемпіонату світу-2009, але команда має лише теоретичні шанси потрапити до плей-оф. Відтак Мунтян логічно вирішив радикально омолодити команду, аби награти нове покоління гравців, які, згідно з віком, можуть зіграти у відбірному турнірі до Євро-2011.

Тренувальний збір молодіжної збірної України розпочнеться 3 лютого в Португалії. Окрім господарів, там зіграють також команди Швеції та Шотландії. 5 лютого у півфіналі українці зіграють зі шведами. У команді три легіонери − воротар Дмитро Непогодов з французького «Марселя», півзахисник Єгор Лугачов з московського «Спартака» та форвард Антон Макаренко з німецького «Аугсбурга».

Склад молодіжної збірної України: воротарі − Антон Каніболоцький («Дніпро»), Дмитро Непогодов («Марсель», Франція); захисники − Євген Баришников, Максим Пашаєв («Дніпро» Дніпропетровськ), Єгор Бідний, Дмитро Момотенко («Чорноморець»), Олексій Зоря, Володимир Чеснаков («Ворскла»), Олексій Курилов, Євген Селін («Металіст»); півзахисники − Володимир Бідловський, Олег Голодюк (обидва «Карпати»), Сергій Вовкодав («Ворскла»), Єгор Лугачов («Спартак» М, Росія), Дмитро Льопа, Максим Зайнчківський («Дніпро»), Артем Семененко, Тарас Степаненко («Металург» З); нападники − Володимир Лисенко, Олександр Степанишин, Юрій Шевель (усі − «Динамо» К), Антон Макаренко («Аугсбург», Німеччина).

+++

Мэр Донецка предложил четырехлетнюю систему финансирования подготовки к Евро-2012

Rbc.ua
30.01.08

Мэр Донецка Александр Лукьянченко предложил четырехлетнюю систему финансирования подготовки к Евро-2012. Об этом он сообщил сегодня в Донецке, отметив, что с ним в этом плане солидарны мэры других городов, принимающих европейский чемпионат по футболу. По словам городского головы, система предусматривает временную схему отмены перечисления части налогов и изъятий из городского бюджета в госбюджет. Речь идет, прежде всего, о налоге на транспортные средства и экологический сбор в объеме 100%, 50% прибыли предприятий, а также временный мораторий на изъятия доходов из бюджета городов, занятых подготовкой к Евро. По словам мэра, это позволит значительно интенсифицировать процесс подготовки за счет собственных средств.

+++

Для киевских экологов Евро-2012 − как кость в горле!

Mignews.com.ua
30.01.08

Члены экологической комиссии Киевсовета раскритиковали Программу подготовки Киева к проведению финальной части чемпионата Европы по футбола 2012 года. Как сообщается на официальном веб-портале «5-го канала», экологи отмечают, что ради футбола власть столицы собирается пожертвовать несколькими десятками зеленых зон, в частности, и Трухановым островом.

На его территории чиновники намерены построить высотный Молодежный центр со стадионом и большим котеджным городком. А в парковой зоне планируют сделать тысячный палаточный городок. Сколько деревьев для этого будут срублены и какая часть острова застроена − в Программе не прописано.

Экологическая комиссия Киевсовета требует провести независимую экологическую экспертизу документа подготовки Киева к Евро-2012. Со своей стороны они будут предлагать Киевсовету перенести строительство молодежного центра в район Танкового завода, где также будет осуществляться строительство нового стадиона. Вместо этого на Трухановом острове экологи советуют отремонтировать все спортивные базы.

Программу подготовки к Евро-2012 депутаты будут голосовать завтра на сессии Киевсовета. На прошлом пленарном заседании, 24 января, депутаты приняли ее за основу с объемом финансирования 38,5 млрд. грн. и создали специальную временную депутатскую комиссию, которая в течение недели должна была доработать программу.

+++

УЄФА вкотре висловив своє бажання допомогти Польщі і Україні в процесі підготовки до фінальної стадії Євро-2012

УНІАН
30.01.08

УЄФА вкотре висловив своє бажання допомогти Польщі і Україні в процесі підготовки до фінальної стадії Євро-2012.
 
Як повідомляється на офіційному сайті УЄФА, основним питанням на порядку денному сьогоднішнього засідання Виконавчого комітету УЄФА в Загребі стало ознайомлення зі звітом про хід підготовки до фінальної стадії Євро-2012, яку навесні минулого року довірили Польщі і Україні. Документ, підготовлений експертами УЄФА і представниками двох асоціацій, розповів про досягнутий в даному відношенні прогрес.
 
«Зробивши вибір на користь Польщі і України, УЄФА озвучила свою політику відносно Центральної і Східної Європи. У 2007 році в обох державах спостерігалася політично нестабільна ситуація. Цей період вже позаду, і в кожній країні з'явився новий уряд, проте не можна заперечувати, що відсутність стабільності сильно вдарила по запуску важливих інвестиційних проектів, серед яких будівництво стадіонів, аеропортів і автомагістралей», − говориться в офіційній заяві футбольного союзу.
 
«Я вважаю, що наступні чотири-шість місяців стануть ключовими для того, щоб уникнути критичних помилок при реалізації проектів, пов'язаних з розвитком інфраструктури спортивного і суспільного характеру і гарантувати успішність проекту Євро в цілому», − заявив президент УЄФА Мішель ПЛАТІНІ.
 
«Виникла потреба в мобілізації сил урядів, що може бути досягнуто шляхом інформування органів федеральної влади про гостру необхідність створення чітких структур управління всіма проектами, що мають відношення до Євро-2012. Щоб гарантувати успішність проекту, УЄФА готовий найближчими місяцями надати футбольним асоціаціям Польщі і України будь-яку допомогу на консультаційно-адміністративному і політичному рівнях», − наголосив він.
 У свою чергу, генеральний секретар УЄФА Девід ТЕЙЛОР зазначив, що «політична ситуація в обох країнах, де в другій половині 2007 року змінилися уряди, зробила процес підготовки небагато складнішим, ніж ми спочатку припускали». «Прогрес є, але його потрібно прискорити», − сказав він.
 
«У найближчі шість місяців мають бути зроблені значні кроки в плані організації Євро-2012. УЄФА уважно стежитиме за розвитком ситуації в цей період. Якщо ми чекатимемо кінця Євро-2008, то буде надто пізно, враховуючи вимоги до стадіонів та інфраструктури, які мають бути виконані до 2012 року. Необхідні структури вже визначено. Тепер слід діяти, щоб підготовка йшла як потрібно», − додав він.
 
«Має бути активно задіяний уряд, оскільки дотепер спостерігається значний дефіцит інфраструктури. Дві основні сфери − це стадіони і такі більш широкі проекти, як аеропорти, готелі, залізниці і транспорт. Все це основні елементи, на які можна відчутно впливати державним фінансуванням», − заявив Д.ТЕЙЛОР.
 
«Ми стурбовані не тому, що не бачимо позитивних намірів, але тому, що часу дуже замало. Ми разом з двома асоціаціями розробили план дій і намітили кроки, які треба зробити в найближчі п'ять-шість місяців, щоб підготовка до турніру йшла за планом. Ми абсолютно точно не збираємося обговорювати або розглядати будь-які альтернативи. Ми повністю зосереджені на тому, щоб підтримувати обрані країни. Ми налаштовані робити все можливе, щоб допомогти їм провести турнір, який відповідав би очікуваним стандартам», − наголосив генсек УЄФА.

+++

Игорь Суркис: «Возможно, президенту ФФУ удастся сделать так, что игры Евро-2012 у нас будут проводиться не в 4, а в 5 городах»

Денис Васильєв
Vovremya.info
31.01.08

Мнение президента ФК «Динамо» (Киев) о достижениях и провалах в подготовке Украины и Польши чемпионату Европы по футболу 2012 года.

Как продвигается подготовка к Евро-2012 в Украине?

Украина отстает, и очень сильно. Нам надо ускорять темпы. Ходить разбираться, кто что должен делать, а после этого сконцентрировать все силы и внимание и начать работу, чтобы у нас не получилось так, что мы опозорились.

Сильно ли опережает Польша Украину по подготовке к Евро-2012?

Польша еще в худшем состоянии. Мы уже хоть организаторские вопросы начинаем урегулировать. Благодаря министрам, Премьеру и Президенту вопрос сейчас активизировался. Если эти силы будут работать в одном направлении, а не каждый тянуть одеяло в свою сторону, то у нас все получится. Есть все основания на достойном уровне провести Евро-2012.

Когда будет снесен торговый комплекс рядом с НСК «Олимпийский»? Стоит ли его вообще сносить или лучше построить новый стадион?

В Киеве можно построить новый стадион, но мы задекларировали, что у нас финал будет на «Олимпийском». Поймите, в главной презентации это прозвучало, как основная теза. Финал пройдет на главном реконструированном стадионе, который будет вмещать 80 тысяч зрителей. Построить сегодня стадион на 80 тысяч зрителей не так легко. Для начала его надо спроектировать, и я не думаю, что мы его успеем построить к Евро-2012. Вопрос по сносу ТЦ «Троицкий» уже решен, и поэтому нужно сейчас активизироваться и заняться реконструкцией центрального стадиона и не думать ни о чем другом. Получится построить еще один − еще лучше. Я не раз говорил и продолжаю говорить, что если мэрия пойдет мне навстречу и мне выделится участок земли под строительство стадиона (ФК «Арсенал» тоже хочет строить свою арену), то я за свои деньги построю «динамовский» стадион на 45-50 тысяч зрителей. Вот это будет дополнительное место для Евро-2012. Это не дом, который должен быть сдан к 2012 году. Самое главное − нам сегодня надо сделать спортивную инфраструктуру к 2012 году. Еще очень важно, вы тоже поймите, стадионы можно строить, прилизать и привести в порядок гостиницы, развязки, аэропорты, электрички, поезда, которые будут ходить из одного города в другой. Срочной реконструкции требуют автобаны, дороги, ведь это все звенья одной цепи. Надо, чтобы активнее работало правительство и та структура, которая создана во главе с Червоненко. Он создаст себе там офис и будет следить за всем. Он вообще парень инициативный и возьмется за это, и вместе с федерацией футбола у них все получится.

Какова, на ваш взгляд, готовность к принятию матчей Евро-2012 в 4 основных и 2 резервных городах Украины, выбранных для этой цели?

В резервных городах − Харькове и Одессе − также будут строиться стадионы. Будет реконструироваться «Ярославский». В Одессе уже работа идет полным ходом. Поэтому специально даются два резервных города − если один какой-то город проваливает подготовку, то тогда включается другой. Вполне возможно, что Григорию Михайловичу (Суркису, президенту Федерации футбола Украины − ред.) удастся сделать так, что игры у нас будут проводиться не в четырех, а в пяти городах. Я думаю, что это будет еще лучше, ведь чем больше будет захвачена территория Украины, тем это лучше. И вообще проведем месяц чемпионат Европы, но готовить будем его пять лет и после этого все это достояние, все что мы построили и вся эта инфраструктура и гостиницы останутся внутри Украины и люди будут этим пользоваться. Это также является плюсом, ведь мы декларируем, что хотим в Европу и тем быстрее мы сможем туда попасть, показав Европе, что мы можем проводить соревнования на самом высоком уровне, но для этого надо очень сильно всем поработать особенно я считаю, что власти такой, как правительство. Юлия Владимировна очень серьезно взялась за ЕВРО-2012, поэтому я верю, что все может получиться.

Существует ли вероятность переноса Евро-2012 в Италию? Кто будет отвечать за такой провал?

Такого варианта не существует. Вероятность, конечно, есть, ведь у нас может быть всякое. А кто будет отвечать за этот провал − подумайте сами, кто у нас отвечает и несет гарантии? Федерация футбола отвечать за этот провал не будет, потому что федерация футбола не имеет финансовых рычагов влияния на строительство дорог и, извините меня, за строительство аэропортов. Федерация футбола сделала все возможное, чтобы эта фантастика состоялась. Теперь надо всем ветвям власти подумать о том, чтобы мы не опозорились. Кроме всего прочего, Президент был на презентации и дал гарантии того, что у нас будет самый лучший чемпионат за последнее время. Слово Президента − это закон. Не могут же наши чиновники не сделать то, что сказал наш Президент. У нас все время идет борьба политическая и всем не до этого. Сейчас каждый должен подумать, что время теперь идет в обратном направлении и идет обратный отсчет.

+++

Футбольная беда: а «Троицкий» и ныне там

Юрий Онищенко
Liga.net
31.01.08

Меморандум о демонтаже ТРЦ «Троицкий» между Кабинетом Министров Украины, Министерством по делам семьи, молодежи и спорта, Киевской горгосадминистрацией, Федерацией футбола Украины и застройщиком центра − ООО «Юджин» − снова не подписан.

Подписание соглашения о сносе «полуфабрикатного» объекта было назначено еще на 23 января, но, поскольку документ, по информации пресс-службы Кабмина, оказался недоработанным, торжественный момент перенесли на неделю, то есть на 30 января. Министр по делам семьи, молодежи и спорта Юрий Павленко также обещал, что ситуация со строительством перед НСК «Олимпийский» будет урегулирована до 30 января.

И эти обещания казались вполне обоснованными. 21 января стало известно, что Хозяйственный суд Киева удовлетворил ходатайство Генеральной прокуратуры о принятии мер к обеспечению ее иска к ООО «Юджин» об обязательстве снести объект незавершенного строительства. Суд запретил ООО «Юджин» продолжать строительство торгово-делового комплекса возле НСК «Олимпийский».

В тот же день Президент Украины Виктор Ющенко поручил Кабмину определить сумму компенсации инвестору, который планировал построить торговый центр перед стадионом. Но по истечении недели вопрос так и остается нерешенным.

В свою очередь, руководители проекта строительства ТРЦ «Троицкий» выразили удивление по поводу решения суда, поскольку, по их словам, объект незавершенного строительства находится в частной собственности, а у собственника проекта есть вся законная разрешительная документация.

Представители компании «Юджин» видят два варианта развития событий: строительство 50-метрового коридора для прохода болельщиков под зданием ТРЦ «Троицкий» или компенсация правительством расходов фирме с демонтажом «Троицкого» за средства Кабмина (по оценкам экспертов сумма может достигнуть $200 млн.).

А тем временем решение по «Троицкому» отложено как минимум до 12 февраля. Именно в этот день суд рассмотрит дело по иску Генпрокурора в интересах Кабмина, Минсемьи, НСК «Олимпийский» и ФФУ к ООО «Юджин» об устранении препятствий в пользовании имуществом. Перенос судебного заседания объясняется тем, что «Юджин» продолжает переговоры с правительством. И это несмотря на то, что Президент потребовал до 1 февраля завершить все работы по планированию и перейти к реализации конкретных мер по подготовке к проведению Евро-2012.

Нельзя забывать и о другом нерешенном вопросе − строительстве в столице абсолютно новой арены. Ранее руководство Киева и Президент договорились о сооружении стадиона для проведения финала Евро-2012 на месте танкового завода в Дарницком районе. В связи с этой инициативой возникает ряд закономерных вопросов. Во-первых, неизвестно, хватит ли выделенных средств на реконструкцию «Олимпийского» и строительство новой арены. Во-вторых, не вполне понятно, зачем городу два огромных футбольных стадиона (при том, что есть еще и стадион «Динамо» имени Валерия Лобановского). Ну и, в-третьих, на сегодняшний день не существует даже утвержденного проекта этого самого строительства.

Многие чиновники, кстати, выступают против идеи строительства новой арены. В частности, Министр транспорта и связи Украины Иосиф Винский высказался против строительства нового стадиона и заявил, что рассматривает предлагаемые варианты размещения арены, как на правом берегу, так и на левом, только в качестве запасного стадиона. Президент ФФУ Григорий Суркис также не верит в возможность построить до 2010 года новый стадион в Киеве. «Невозможно новый стадион построить до июня 2010 года, что бы мы ни делали и какую бы площадку ни выбрали для строительства», − отметил он.

Как бы там ни было, пока чиновники всех рангов спорят между собой и пытаются успокоить футбольных болельщиков и общественность, времени для подготовки остается все меньше, а вопросов и беспокойства − все больше.

+++

Олег Засадний: Проект стадіону «Дніпра» Львову не підходить

Zaxid.net
31.01.08

У Львові в останні місяці публічно висловлюється чимало закидів на адресу міської влади щодо темпів підготовки міста до Євро-2012. Аби з’ясувати реальну ситуацію з підготовкою Львова до єврочемпіонату, кореспондент ZAXID.NET розмовляла з директором департаменту «Євро-2012» Львівської міської ради Олегом Засадним.

− Пане Олеже, на якій стадії перебуває підготовка Львова до Євро-2012, багато львів'ян говорять, що не бачать реальної роботи?

− Ми розписуємо, скільки часу займатиме виконання, скільки потрібно коштів. Це великий об'єм роботи. Держава також дійшла до розуміння доцільності такого підготовчого періоду. Було найнято відому консалтингову компанію «Маккензі», яка спеціалізується на проектному менеджменті, вони дали методологію підготовки до єврочемпіонату, вона співпадає з тим, що ми робили.

УЄФА − єдиний орган, який на сьогодні може кваліфіковано оцінити стан підготовки міста. Вони позитивно оцінили нашу роботу. УЄФА напрями підготовки до чемпіонату поділяє так: спортивна інфраструктура, стадіон, як об'єкт номер один, авіаційний і наземний транспорт, розміщення в готелях та гуртожитках, безпека, у тому числі медична.

− Коли експерти УЄФА знову приїдуть до Львова?

− Чітких термінів немає. До Чемпіонату Європи в Австрії та Швейцарії активність УЄФА в наш бік буде поміркована. Зараз для них головне − це Євро-2008.

− Коли буде оголошено переможця конкурсу з будівництва стадіону? Була інформація, що цього тижня ви завершите роботу з учасниками конкурсу. Вони представили місту усі необхідні документи?

− Фактично ще перед оголошенням конкурсу у нас відбувався відбір учасників. З огляду на те, які є труднощі зі стадіонами в Донецьку, Дніпропетровську, ми ставили високі вимоги по досвіду роботи.

Ми вимагали від учасників показати джерела фінансування, які прив'язані до бізнес-плану. Західні компанії керуються прибутковістю об'єктів в зонах ризику, таких як Україна, де вартість грошей є вищою, ніж в Європі. Цей проект має принести прибутки вищі, ніж ті, що вони можуть отримати через розміщення коштів в акціях чи на депозиті в банку. Якщо депозити в євро в Україні коливаються у межах 8-10%, то зрозуміло, що ці компанії мають заробити більше, якщо вони покажуть такі можливості своїм потенційним інвесторам, то знайти кошти не буде складно. Джерела фінансування, які вони показали, є досить надійними. Австрійська компанія «Alpine BAU GmbH» показала документи від Райффазенінвест, швейцарська «Implenia Global Solution LTD» − від німецьких та англійських інвестиційних фондів.

Щодо бізнес-плану, то поки що немає проектно-кошторисної документації на стадіон, тому дуже важко оцінити його вартість. Стадіон може коштувати від 100 до 150 млн євро.

Компанії представили нам ліквідні проекти − концепцію забудови території і проводять передпроектну підготовку. Зараз компанії не мають чітких даних щодо стану ґрунту у місці посадки стадіону. Геодезична зйомка території є, але вибіркова. Вона показує, що ґрунти добрі, і на цій території можна будувати. Все решта вимагає додаткової роботи.

− Все-таки, коли будуть результати конкурсу?

− У нас є дві пропозиції. Дві компанії, що мають досвід. Більш-менш є зрозумілими джерела фінансування. Є питання до бізнес-планів, тому що 25 гектарів не зможуть покрити вартості стадіону. Ми ведемо переговори щодо їх зауважень до договорів, які ми надали.

− Компанії просили ще 8 га землі біля стадіону?

− Власне, але виконавча влада не має права додати землю, ми повинні представити депутатам якесь обґрунтування − чому треба додавати ці гектари, чи треба вкладати у бюджет якість кошти на дофінансування цих об'єктів чи ні. Для того, щоб це представити, треба мати чіткий кошторис, для цього потрібен проект.

Коли ми виберемо цікавіший проект, поки компанія його розроблятиме, ми визначимо, яким чином місто допомагатиме його реалізувати. Для нас основне − почати проектні роботи, вони займають багато часу. Цього тижня до Львова приїжджають архітектори, які визначать об'єм робіт. Місто також має виконати ряд робіт − провести геодезичну зйомку в місці посадки стадіону, зробити проби ґрунту. І це основна проблема, бо виходячи від проб ґрунту можна розраховувати вартість фундаменту.

Щоб комісія визначила переможця, архітектори повинні сказати чітко, скільки може коштувати проект стадіону. Коли проекти будуть представлені, обумовлено їх вартість, комісія визначить переможця.

− Чи розглядається в мерії можливість будівництва стадіону містом?

− Стадіон − це достатньо дорогий проект, але всі компанії дають можливість будувати його в кредит. Насправді, це можливо. У цьому випадку ми виходитимемо на державний рівень щодо надання фінансових гарантій чи асигнувань такого об'єкта. Польща, Австрія отримували 50% фінансування на такі об'єкти від держави.

− Нещодавно губернатор заявив про пропозицію щодо стадіону від Коломойського?

− Треба припинити будувати ілюзії. Ніхто нічого безкоштовно в світі не робить. Перед конкурсом ми відсилали запрошення щодо участі у цьому інвестиційному проекті групі «Привату». Вони сказали, що це їм не цікаво. Звідки взялася така інформація... У нас немає жодного письмового повідомлення. Це заява губернатора, я не можу її коментувати. Вчора до нас приїжджали архітектори, які проектували стадіон у Дніпропетровську, авторські права на стадіон закріплені за їх фірмою. Окрім того, цей проект не придатний для Львова за сейсмологічними показниками. Зараз ці архітектори розглядають пропозицію можливого партнерства у проектуванні стадіону у Львові.

Всі реальні пропозиції ми розглядали. До нас зверталося багато компаній. Всі компанії розраховували на державне фінансування, вони міркують західними стандартами, де стадіон будує держава. Вони очікували, що приїдуть сюди, буде державне фінансування, вони братимуть участь у тендері на будівництво, будуватимуть і отримують гроші з Держбюджету.

− В якому випадку місто таки візьметься за будівництво стадіону?

− Якщо ми побачимо, що компанії не представлять чіткого інвестиційного плану, будуть завеликі очікування щодо прибутків або завищена вартість об'єктів.

− Номер два у списку пріоритетності об'єктів − аеропорт. Ситуація із формою власності ще не вирішена, а Мінтранс заявляє, що аеропорт і надалі повинен належати державі?

− Я би сказав, що у нас на одному рівні пріоритетності є аеропорт і стадіон. Ні без стадіону, ні без аеропорту чемпіонат не відбудеться Віддалі між містами, що приймають чемпіонат, великі. Якщо брати Австрію і Швейцарію, то там відстані між містами близько 300 км. Якщо брати Вроцлав і Донецьк, то це понад 2 000 км.

Ситуація відносно аеропорту не змінилася. Цей об'єкт має 5 територіальних власників. Щоб його зробити, потрібен один. Зі сторони міста вже було зроблено багато. Зокрема, концепція розвитку аеропорту до 2027 року. Експерти УЄФА її схвалили. На сьогодні ключовим є питання передачі аеропорту у комунальну власність. Тільки після цього можна приступити до реалізації наступних кроків його розвитку. Зі зміною уряду це питання відкладається, відміняється, щось постійно змінюється.

− Але роботи необхідно починати вже цього року...

− Ми планували, що передача відбудеться до кінця 2007 року. Далі йшло оголошення архітектурного конкурсу на будівництво нового терміналу, на літо мали виходити на початок робіт. Планувалося збудувати два термінали. Один − проміжний, на наступні два роки він мав виконувати функцію основного терміналу, до того, як буде збудовано великий термінал.

− Якщо аеропорт таки залишиться у державній власності?

− Ситуація виглядає так. У Держбюджет закладено гроші на реконструкцію − понад 300 млн грн. На злітну смугу потрібно 100 млн грн, відносно неї розглядається два варіанти − реконструкція існуючої смуги і продовження. Літаки європейського класу можуть сідати у Львові і при існуючій довжині смуги, продовження смуги дає два плюси − до нас зможуть літати трансконтинентальні літаки і зменшиться рівень шуму. Оскільки аеропорт в місті, то питання продовження рано чи пізно підніматиметься.

Ми бачимо місто, як туристичний і бізнес центр, а це неможливо без хорошого аеропорту. Офіси великих іноземних компаній розташовано у Києві лише через те, що там є аеропорт. Міністерство транспорту звичайно наполягатиме, щоб залишити його собі, але це є не найкращий випадок для аеропорту, бо за роки незалежності в аеропорт не вкладали грошей. Це була політика Мінтрансу. Ми наголошуватимемо на тому, що аеропорт повинен бути у комунальній власності.

− Яким буде розвиток залізничного транспорту?

− Наше бачення − треба паралельно з існуючими будувати колії швидкого руху та євроколію. Інакше залізниця втрачає свій зміст, як транспортний засіб для Євро-2012. Чотири години стояти на кордоні і чекати, поки переставлять колії − західним туристам це неможливо пояснити. Єдиним виходом є продовження євроколії. І залізниця має погодитися на цей проект. Для них він не є цікавим, бо вимагає великих капіталовкладень.

− Але директор Львівської залізниці підтримує цю ідею, заявляв про це на економічному форумі минулого року...

− Вони піднімають це питання в такому ракурсі − ми погоджуємося, але не за наші гроші. Залізниця є монополією, і це трошки дивно виглядає, що вона не хоче робити це за власні кошти. А хто це має робити − місто чи область? Організація залізничного сполучення не є характерною діяльністю для міста чи області.

Крім того, є питання приміського вокзалу. Кошти на його реконструкцію залізниця хоче залучити за рахунок інвестора, який хоче збудувати супермаркет біля вокзалу. Таке будівництво повністю заблокує рух на Городоцькій, про паркінги, дорожні розв'язки вони не говорять.

− Як буде організовуватися рух у місті під час єврочемпіонату?

− Ми виходимо з того, що 50-60% туристів прилетить літаками, тому говоримо про чотири основні маршрути. Це залізничний вокзал − стадіон, аеропорт − стадіон, центр міста − стадіон, фанзона − стадіон.

− Скільки на це потрібно коштів?

− Ніхто не фінансуватиме будівництво доріг у місті, окрім міста. Як знайти кошти? Це інвестиційні внески від підприємств, які будуються. Тобто великі супермаркети на Кульпарківській, Сихові. Інвестиційні внески спрямовуються на розбудову інфраструктури. Наприклад, гіпермаркет «Леополіс» має збудувати розв'язку Наукова-Ряшівська, як інвестиційний внесок.

У бюджеті розвитку на цей рік ми внесли виконання проектних робіт по чотирьох напрямкам руху. Якщо брати всі дороги, які треба зробити, − це 2 млрд грн і ще 1 млрд − заміна рухомого складу трамваїв, тролейбусів. Це можливо зробити, якщо 50% податків залишатимуться в місті.

Готелі − 100% інвестиційні кошти. Для того, щоб інвестор прийшов, він повинен мати чітке уявлення, що буде в місті після Євро. Ніхто не будуватиме на тиждень. Вимоги УЄФА − це п'ять п'ятизіркових готелів для розміщення команд, суддів, допінг-контролю і гостей УЄФА. Все, що буде збудовано додатково, − це заробіток міста. Є готелі, люди приїжджають, витрачають кошти... Коли немає готелів, то прилітають чартерами на матчі і назад. Місто повинно забезпечити проживання і повідомити, що ці місця є.

Для нас важливо забезпечити достатню кількість місць, щоб люди могли залишитися. Львів має чим похвалитися. Ми хочемо бути туристичним містом. Це шанс себе показати.

− Зазначалося, що відвідувачів міста під час Євро-2012 поселятимуть в гуртожитки?

− Кожен ректор подав кількість гуртожитків, які він може віддати під реконструкцію. Всі гуртожитки не можна забрати, там живуть люди, їх треба кудись розмітити на час ремонту. Є гуртожитки у поганому стані, порожні. Ректорат має можливість отримати державне фінансування, це включено в державну цільову програму. Основна маса людей приїжджає без квитків. Люди, що приїжджають з квитками, житимуть в готелях.

− Наскільки налагодженою є співпраця міста з областю в межах підготовки до Євро?

− Основним партнером для УЄФА є Федерація футболу. Через неї вони працюють з приймаючими містами. Львівська область має більше значення, ніж Донецька і Дніпропетровська, де, в принципі, сама область значення не відіграє. Бо всі прилітають літаком у місто і летять назад. Оскільки ми близько до кордону, то велика кількість фанів з Польщі їхатиме автомобілями.

Зрозуміло, що для нас є важливими питання митних переходів, доріг до Львова. В цьому напрямку відбувається співпраця з областю. З точки зору роботи з міністерствами, область має більше досвіду. В даному випадку область грає першу роль.

− У багатьох виникає питання, навіщо Львову два великих стадіони − «Україна» і той, що збудують до Євро-2012?

− Стадіони будуються для футболу. Місто Цюріх має 300 тисяч населення, футбол не є у них популярним видом спорту, але там є три стадіони. Так чи інакше, якщо би ми хотіли реконструювати стадіон «Україна», то на два роки реконструкції ФК «Карпати» не мали би де грати. Крім того, у нас є два клуби − ФК «Карпати» і ФК «Львів», який на сьогоднішній день грає поза Львовом, хоча це нелогічно, коли футбольний клуб «Львів» грає у Добромилі.

Це насправді штучне питання про два стадіони.

− До чемпіонату мають збудувати багато об'єктів. Хто їх будуватиме, скільки і яких фахівців нам потрібно?

− Поки немає проектів, важко сказати. Насправді в Україні є чотири приймаючих міста, а областей 25. Я думаю, що Україна має достатньо ресурсів, щоб забезпечити будівництво. Просто якісь об'єкти, які на сьогодні будуються в Україні, можуть завершуватися після чемпіонату. Тут потрібно піднімати питання використання робочої сили. У вересні на полях море людей з мотикою, я не вважаю, що це правильне використання людських ресурсів, ці люди можуть зробити більше. Інше джерело − це іноземні фахівці. Ми бачимо, як турки будують київську трасу. Зарплати для фахівців в Україні не є низькі. Середня зарплати в Туреччині, Єгипті − 250-300 євро. Ці люди з великим задоволенням до нас приїдуть, як і працівники з Китаю. Але моя позиція, що ми повинні залучити і навчити українських фахівців.

− Місту закидають втрату часу в підготовці...

− Завжди можна зробити більше. Я не скажу, що не було втрати часу, але всі знають, чому це було. Були вибори, зміна в усіх міністерствах, ми відправляли в міністерства інформацію і протягом двох місяців не отримували жодної відповіді, бо люди були зайняті іншим.

− До Львова приїжджало багато потенційних інвесторів з різних країн. Є якісь конкретні результати?

− Для іноземних інвесторів ключовим буде рішення Міністерства економіки. Рішення про єдине інвестиційне вікно, представлення всіх проектів. Було проведено зустрічі Федерації футболу з іспанськими, німецькими інвесторами.

− На одній з нарад Президент дав вказівку, що будівництво об'єктів треба розпочати в лютому...

− Президент повинен часом подивитися на законодавство, скільки треба часу на отримання дозволів. Росія зробила так − об'єкти, які будуються до олімпіади, можуть будуватися, базуючись на європейських будівельних вимогах. На сьогодні ми матимемо проекти, зроблені на найвищому європейському рівні, ми мусимо привести їх у відповідність до українських будівельних норм і знову ж провести експертизу, яка коштує 1% від вартості проекту.

+++

Днепропетровский облсовет решил выделить 666 млн. гривен на подготовку к ЧЕ-2012

Ukranews.com
31.01.08

Днепропетровский областной совет 29 января принял программу подготовки и проведения матчей финальной части чемпионата Европы по футболу 2012 года, которая предполагает финансирование из областного бюджета в сумме 666,2 млн. гривен.

Об этом говорится в решении облсовета, текстом которого располагают Українські Новини.

Кроме того, облсовет намерен привлечь для реализации этой программы 565,9 млн. гривен из госбюджета и 4 500 млн. гривен инвестиций.

Программой предусмотрено строительство и реконструкция 5 дорог общего пользования в направлениях на Харьков, Донецк, Запорожье, Кировоград, Полтаву; строительство днепропетровского метрополитена; завершение строительства стадиона «Днепр» и реконструкция 5 днепропетровских стадионов; приведение днепропетровского аэропорта к международным стандартам; строительство 13 гостиниц, еще 13 должны быть реконструированы.

Как сообщало агентство, Днепропетровский горсовет 26 декабря 2007 года принял программу подготовки и проведения матчей финального этапа чемпионата Европы по футболу 2012 года, которая предполагает финансирование из городского бюджета в сумме 68 млн. гривен.

Принимать ЧЕ-2012 по футболу будут украинские Киев, Львов, Донецк, Днепропетровск, и польские Варшава, Гданьск, Вроцлав и Познань.

+++

«Футбольный пресс-клуб». Часть ІV

Pressing.net.ua
31.01.08

В пятницу, 25 января, в Доме футбола состоялось премьерное заседание «Футбольного пресс-клуба». На предложение президента ФФУ Григория Суркиса организовать своеобразный «круглый стол», в ходе которого можно подискутировать в непринужденной атмосфере друг с другом на актуальные темы футбольной жизни, откликнулись многие журналисты.

Темой для обсуждения на дебютном собрании представителей СМИ, состоявшемся в зале, где проходят заседания Президиума и Исполкома ФФУ, стало назначение на пост главного тренера национальной сборной Украины Алексея Михайличенко.

Игорь ЛИННИК:

− Во время монолога Валерия Мирского, прозвучала мысль о том, что мы положили багаж Лобановского куда-то на антресоль. Это жуткая ошибка. Не спорю, все самое умное рассказано библеистами и теми, кто был до них. Ничего нового уже не скажешь. Я не могу говорить, что все умное, что есть в футболе, сказал Лобановский. Это было бы тоже неправдой. Но, во всяком случае, в теоретической мысли и ее практической реализации, со своей наработанной теорией очень мало кто из действующих футболистов ушел за эту грань. Там же не рецепты для приготовления блинчиков или борща. Там заложены скрижали, на которых написаны важнейшие идеи. Подобно Библии, там все изложено самыми простыми формулировками. Их просто надо понимать, переварить внутри себя и прожить этими формулировками, чтобы в дальнейшем их реализовать.

Так и в случае с генеральной чисткой рядов. Считаю, что вопрос о коренной реконструкции вообще надуманный. Как может здравомыслящий тренер отказываться от людей, которые еще не исчерпали себя, проявляют желание. Если Шевченко способен играть − кто от него откажется. Я не считаю, что в свое время Жакэ отказался от Жинола и Кантона только потому, что они являлись ветеранами сборной. У них были свои планы к тому времени, они были зрелыми и достаточно взрослыми людьми. Жакэ они просто не подходили, и он поступил так, как посчитал необходимым. Я не думаю что мы сейчас в такой ситуации. Если зашла речь о том, что Михайличенко в свое время отказался от России, так давайте вспомним, как ведет себя тот же Шева. Он взрослый человек, который имеет право на ту жизнь, которой он хочет жить. Если эта жизнь совпадает с жизнью сборной, он будет сюда приезжать. Если не совпадает, то Андрей сам это почувствует, и тренер это почувствует. В этом никакой трагедии нет. Не надо вместо них решать эту проблему, они, я думаю, разберутся гораздо лучше нас.

Юрий МАЛЫШЕВ:

− В продолжение темы Лобановского. Мне вспомнился разговор с одним нашим специалистом, который приехал в Италию, в знаменитый центр подготовки тренеров в Коверчано, где должен был читать лекцию Капелло. Так вот, когда Дон Фабио узнал, что тот из Украины, сказал следующее: «Чего вы сюда приехали, у вас же Лобановский есть!». Это говорит о том, что его лекция фактически была построена на тех идеях и принципах, которые пропагандировал Лабоновский. Я могу согласиться только в том, что идея Лобановского в общем актуальная. Другое дело, что по творческому наследству судят на основании тех людей, которые в свое время играли у Васильича. Если проанализировать 86-й год, состав киевского «Динамо», кто из тех футболистов, которые выигрывали кубки, не стал тренером?

Юрий КОРЗАЧЕНКО:

− Иван Яремчук.

Юрий МАЛЫШЕВ:

− Да, Иван Яремчук. Говоря же про остальных, вы что, хотели, чтобы, скажем, из 15-ти футболистов, игравших под началом Лобановского, все стали такими же великими тренерами? Наивно так считать.

Виктор ВАЦКО:

− Буквально недавно наш канал («Спорт-1») показывал ретроматчи Лиги чемпионов 1998, 1999 годов: «Динамо» − «Реал» и «Динамо» − «Бавария». Когда я их смотрел и комментировал, я себя поймал на мысли, что в абсолютно такой же футбол, идеологически, играла сборная Украины Олега Блохина в отборочном цикле ЧМ-2006. У меня сразу же возникли параллели с первым поединком в Дании, когда команда организованно сыграла в защите, терпела, совершала быстрые переходы от обороны к атаке. То же и во встрече с Турцией, которую считают лучшим матчем в тренерской карьере Блохина. Идеи практически идентичные. Конечно, просматривались свои нюансы − у каждого тренера должен присутствовать элемент собственного творчества − но основы остались прежними.

Чтобы играть по-другому, нужны иные футболисты. Где нам их брать? Все игроки сборной Украины, за исключением Шевченко, Воронина, Тимощука и Калиниченко, играют в национальном чемпионате. Посмотрите пару игр отечественного первенства, и станет понятно, что зрелищный футбол в исполнении «сине-желтых» если и будет, то не скоро. Украина никогда не станет Бразилией, вот и все. Потому, надо отвечать своему стилю, пусть его и называют в мире и Европе антифутболом. Ведь он довел нас до четвертьфинала ЧМ-2006. Антифутбол позволил нам пробиться чуть ли не до финала Лиги чемпионов, выиграть два Кубка Кубков и Суперкубок. Я не против этого, я не хочу зрелища, для меня важен результат.

Игорь МИРОШНИЧЕНКО:

− Замечу, что игра в исполнении сборной стала все же более зрелищной. Если же говорить об антифутболе, прагматизме, приносящем результат, то тренер национальной команды, любой клубный наставник, который исповедует эту философию, должен быть готов к прессингу со стороны прессы. Он должен мужественно выдерживать и неудовлетворение болельщиков, быть психологически стойким, готовым к отпору.

Я, после нашей дискуссии, уже не знаю, будет ли лучше создать кредит доверия Михайличенко в прессе, оградить от нападок болельщиков. Хотя, до заседания, я свято верил, что ему действительно сейчас необходимо дать спокойно поработать. Полагаю, что общественное мнение не расхолодит Алексея, поскольку у него есть амбиции. Я помню, как горели его глаза после назначения, он понимал, что должен делать, знает к чему стремиться. Ему попросту нужно гнуть свою линию и не реагировать на упреки, в том числе и со стороны СМИ.

Сергей ВАСИЛЬЕВ:

− Насколько я понимаю, это относиться к моей реплике о журналистской работе. Постановка вопроса, с моей стороны, заключается не в том, чтобы пресса замолчала и внимательно наблюдала за тем, как Михайличенко будет что-то производить, а мы будем сидеть и ждать, когда у него появится первый результат. Я совершенно не это имел в виду. В психологии есть такое выражение: «если ребенка постоянно называть свиньей, то он начнет хрюкать». И именно в этом контексте я прошу меня правильно понять.

Тренер с первых шагов должен ощущать моральную поддержку этого «двенадцатого игрока», о котором так много сказано. Его философию никто не задвигает на второй план. «Двенадцатый игрок» наоборот, может помочь в самые ответственные минуты, дать возможность открыться второму, третьему, пятому дыханию. Я лишь призываю проявлять уважение к человеку, у которого хватило смелости и энтузиазма взять на себя ответственность за эту команду, вести ее, добиваться результата.

И я отнюдь не подвергаю сомнению право респондентов на сайте «sport.com.ua» высказываться «за» или «против» кандидатуры тренера. Я за то, чтобы эта информация была интерпретирована корректно. Если, например, из трех с половиной тысяч соотношение 1100 и 1400, то, наверное, нужно заголовок ставить не «Болельщики против Михайличенко», а интерпретировать его более адекватно. Вот что я имел в виду. Мы ведь формируем общественное мнение. Я согласен с Игорем Линником в том, что нельзя доверять большинству. Если большинство против, то это не означает, что за ним правда. И если мы − заинтересованные лица, которые имеют возможность влиять на общественное мнение, тогда давайте изберем немножко другую философию в освещении деятельности Михайличенко, его поведения, работы тренерского штаба и т. д.

Действительно чувствуется наша хохляцкая ментальность. Презумпция невиновности не присуща нам в большей степени, чем желание сначала забросать камнями, а затем подбрасывать до небес, заглядывая в каждое место, лебезить перед человеком, который достиг результата.

Должно быть все-таки более ровное, более философское, профессиональное отношение, анализ шагов. Перед нами есть факт. Давайте его разложим на составляющие и будем каждую из них анализировать на профессиональном языке, таким образом, показывая пример болельщикам. Чтобы они не подвергались порыву толпы. Мол, все взяли камень, бросили! − бросили. Потом, мол, стоп, ребята, не туда бросили. Почему? Да он же выиграл! − Е-мое! Все взяли цветы! Побежали! − побежали. Ура! − ура. Это выглядит примитивно. Я только против этого. Спасибо.

Александр ВЛАСЕНКО:

− Я за то, чтобы мы, журналисты, вели какие-то предметные дискуссии о работе Михайличенко со сборной после того как он сыграет первый матч. Причем, даже не товарищеский, а официальный поединок. Спарринг − это всего лишь тренировка с повышенной нагрузкой. А что касается нынешних разговоров, то «на каждый роток, не накинешь платок». Они не прекратятся, потому что пока мы имеем дело лишь с чистой гипотетикой: как бы сыграл Михайличенко, как бы на его месте повел себя другой. Это все беспредметные дискуссии.

Такая уж специфика футбольного бизнеса. Есть ФФУ, которая нанимает менеджера на должность главного тренера сборной Украины. Он должен обладать определенными качествами, в том числе и умением, не смотря ни на что, гнуть свою линию и показать конкретный результат через определенный срок, на который его наняли. Если он не может заглядывать на четыре года вперед, то надо идти в строительный бизнес. Там все на четырнадцать лет вперед можно просчитать. То есть эта работа, безусловно, связана с определенными рисками. Каждый раз, когда ты будешь спотыкаться, будет так, как, например, в матче с Уэльсом, когда трибуны скандировали «позор».

Нельзя заставить болельщиков молчать. Толпа будет реагировать так, как она реагировала всегда. Стадион на каждую игру будет заполняться, каждый раз он будет желать победы сборной. Если же наступит момент постоянных неудач − публика будет реагировать адекватно. А что касается нас, то предметную дискуссию мы сможем вести, когда уже будут какие-то конкретные результаты. Сейчас я согласен, надо дать Михайличенко карт-бланш, поверить, что человек знает как поступать. Тем паче, что он сам говорит, что знает.

Николай ВАСИЛЬКОВ:

− Пресса только пощупала Михайличенко. Будет матч на Кипре, после которого наверняка возникнет масса и одобрительных и недоброжелательных возгласов. Но сможет ли он выдержать такой прессинг, как в свое время пришлось выдержать Блохину? Нынешний тренер «Москвы» тогда провел целую серию товарищеских матчей, и все они вышли неудачными. Он сильно получил и за Ливию, и за Македонию, и за то, что Шевченко ушел с поля с разбитым носом, не спросив разрешения и бросив футболку и т. д. Будет ли Лесик столь же стойким психологически? С другой стороны может и хорошо, что Блохина так критиковали. Он пережил все это, но хорошей прессы у него не было изначально.

Юрий МАЛЫШЕВ:

− Я думаю, что Михайличенко в любом случае окажется под давлением. Слушая вас, я понял, что сборную каждый будет оценивать с тех позиций, которые он для себя выбрал. Кому-то нравится сам процесс, как, к примеру, Валерию Мирскому, другие хотят видеть качественную игру сборной, третьим и первое, и второе − до одного места, им главное − результат. Поэтому, уже после матча на Кипре, Михайличенко будет чувствовать определенное давление. И не имеет значения, с каким результатом закончится игра. По поводу болельщиков − я думаю, что вообще никто из нас не может толком сказать об их отношении к Лесику. Делать какие-то выводы на основании опросов, проведенных на сайтах, несерьезно. Хотя бы с той позиции, что аудитория интернета − это, в основном, люди от 15 до 35 лет. И на основании мы просто не имеем возможности сделать так называемый «срез». Необходимо выдержать паузу, чтобы понять, как на самом деле болельщицкие круги воспримут Михайличенко.

Игорь МИРОШНИЧЕНКО:

− Есть критика, а есть критиканство. Мы понимаем, почему появляются подобного рода статьи. Есть люди, которые хотят заработать себе имя или обратить внимание на свое творчество. И это нормально, это журналистская работа. Тема Михайличенко актуальна. Понятно, что нужно писать материалы, которые будут интересными. Уже не имеет смысла говорить о том, как его назначили, необходимо постоянно подбрасывать какие-то горячие темы. Поэтому, думаю, в первую очередь самому Михайличенко следует осознать, что такие статьи будут всегда. Мы же, как профессиональные журналисты, должны понимать последствия своей работы. То есть, если мы что-то пишем, кого-то критикуем, то должны всегда осознавать, зачем мы это делаем.

Если мы хотим подкинуть какие-то новые идеи тренеру − принимается. Если мы хотим проанализировать игру или его работу − нормально. Но если мы хотим заработать себе имя за счет какой-то скандальной новости − получится хорошо только для нас. Для игроков сборной такой материал вполне может стать психологическим ударом. Футболисты точно также читают прессу, и не зря Блохин говорил: «Что вы пишете? Ребята же читают и расстраиваются». И хотя игроки должны быть устойчивы к таким вещам, мы, тем не менее, обязаны нести ответственность за то, что пишем или говорим. Вот и все.

Алексей МАРГИЕВ:

− По поводу психологической стойкости Михайличенко особо сомневаться не стоит. Человек поварился в итальянском футболе, где пресса очень жестко реагирует на любую оплошность, вне зависимости от имен и статуса. Давление СМИ может быть для него неприятным, где-то несправедливым, ведь на сегодняшний день объективно никто не знает, какой тренер Михайличенко. В последнее время он работал с «молодежкой», перед которой, исходя из набора исполнителей, не ставились какие-то сверхзадачи. Все это прекрасно понимали. В национальной сборной другой уровень ответственности, другая аудитория, цели, амбиции.

Я думаю, что Михайличенко все прекрасно понимает и желает не просто получить запись в трудовой книжке «главный тренер сборной Украины», а действительно верит, что сможет поднять команду. Он осознает, в какой стране работает, что на протяжении одного матча мнение болельщиков может от «ганьба!» измениться на «ура!». Опять же таки от камней до цветов расстояние может быть в десять минут и три забитых мяча. Как ни крути, позиция болельщиков по отношению к Михайличенко будет зависеть от результатов сборной Украины.

На сегодняшний день именно позиция фанов ориентирует многие СМИ, которые, в свою очередь, придерживаются и сами ориентируются на мнение толпы, пытаясь ей угодить. Сегодня скептическое отношение к сборной складывается по результатам последнего отборочного цикла. И никуда мы от этого не уйдем. Получилось, что Блохина подняли на такой уровень, глядя на который мнение общественности складывается в его адрес позитивно, а в сторону сборной − негативно. Блохина убрали, и каждый нашел свою причину, почему он ушел. Убрали святого человека, а материала нет. Поэтому Михайличенко и досталось наследство в виде негатива к сборной, не квалифицировавшейся на Евро-2008. И пока результаты не изменятся, этот негатив будет существовать.

+++

Украина и Польша могут потерять право на Евро-2012

Алексей Козин
Interfax.ru
31.01.08

Москва. 31 января. Interfax.ru − На вчерашнем заседании исполкома Союза европейских футбольных ассоциаций (УЕФА) в Загребе, посвященном проведению чемпионата Европы по футболу 2012-го года, президент организации Мишель Платини заявил, что следующие полгода станут определяющими для будущих хозяев Евро-2012 − Украины и Польши.

УЕФА выразил поддержку обеим странам и предложил им помощь в подготовке крупнейшего европейского футбольного форума. В то же время, если украинцы и поляки в течение ближайших шести месяцев не улучшат свою инфраструктуру, право на проведение Евро-2012 может быть передано другой стране.

Черепашьи темпы

После того, как 18-го апреля прошлого года Украина и Польша выиграли организованный УЕФА тендер на проведение Евро-2012, прошло уже девять месяцев, но многие проблемы, связанные с проведением турнира остаются нерешенными. Руководитель Федерации футбола Украины Григорий Суркис не раз высказывал недоумение в прессе относительно крайне низких темпов подготовки страны к соревнованиям, в которых примут участие лучшие национальные команды Старого Света: «На бумаге наши планы давно готовы, в реальности же ни один город, включая Киев, не продвинулся к Евро-2012 ни на шаг. Если и впредь мы будем вести подготовку к чемпионату такими черепашьими темпами, а украинские политики вместо обещанной поддержки будут заниматься своими собственными вопросами, у нас не останется ни малейшего шанса сохранить этот турнир для нашей страны и для Польши».

Победа Украины в конкурсе на проведение чемпионата Европы вызвала энтузиазм и ликование не только у большей части населения, но и у правительства страны. Похоже, однако, что конкретизацией масштабного проекта и рутинной проработкой мельчайших деталей, связанных с его реализацией, пока заниматься некому. Грандиозные планы остаются таковыми пока только на бумаге.

Шестимесячная экзаменационная сессия для Украины

Для того, чтобы провести турнир такого уровня, необходима совместная, «командная» работа всех структур, имеющих отношение к организации соревнований. В Украине же длительное время боролись между собой различные политические силы, что отнюдь не способствовало стабильности и порядку в стране. Впрочем, понимает это и президент УЕФА Мишель Платини: «Очевидно, что в 2007 г. и на Украине, и в Польше была определенная политическая нестабильность. Сейчас эта нестабильность, как кажется, преодолена, и в обеих странах к власти пришли новые правительства. Нет, однако, никакого сомнения, что старт важных инвестиционных проектов (строительство стадионов, аэропортов, дорог) был отложен из-за происходивших в Украине и Польши событий. Ближайшие 4-6 месяцев станут решающими для предотвращения просчетов, связанных с развитием спортивной инфраструктуры и инфраструктуры общественного назначения».

Президент УЕФА по-прежнему, надеется, что предстоящий футбольный форум пройдет на высочайшем уровне и выражает поддержку Украине и Польше, в то же время, призывая их активизировать подготовку к Евро-2012: «Крайне необходимо, чтобы государство «мобилизовалось» и, наконец, определило структуры, которые будут отвечать за реализацию всех проектов, имеющих отношение к организации чемпионата Европы. В свою очередь, УЕФА в течение следующих нескольких месяцев готов сделать все возможное, чтобы оказать помощь и поддержать обе ассоциации на всех возможных уровнях, с целью обеспечить успех турниру».

Таким образом, Украина получила кредит доверия и всестороннюю поддержку от УЕФА. Но это именно кредит доверия, а не карт-бланш. По сути, Украине вновь, как и год назад, нужно будет доказать, что она достойна принять у себя чемпионат Европы по футболу. Только теперь доказывать ей это придется не на словах, а на деле. Время у Украины есть, осталось им грамотно распорядиться.

+++

Киевсовет сегодня рассмотрит целевую программу подготовки Киева к Евро-2012, − О.Довгый.

Rbc.ua
31.01.08

Киевсовет на сегодняшнем заседании рассмотрит целевую программу подготовки Киева к Евро-2012. Об этом сегодня на брифинге сообщил секретарь Киевсовета Олесь Довгый. По его словам, в течение этой недели были рассмотрены все замечания к этой программе, и было внесено больше 40 поправок. «Я считаю, что не может быть никакой оппозиции в Киевсовете к этому вопросу», − сказал он.

О.Довгый напомнил, что в течение четырех лет согласно программы в Киеве планируется открытие около десяти 5-звездочных гостиниц, несколько десятков 4-х и 3-звездочных гостиниц, открытие системы вертолетных площадок и т.д.

+++