Футбольная жизнь в зеркале СМИ

Интернет − нейтральные оценки

В подготовке к Чемпионату Европы по футболу 2012-го года Харьков обогнал столицу

Mediaport.info
23.01.08

В тройке лидеров. Харьков в подготовке к Чемпионату Европы по футболу 2012-го года опережает столицу, рассказал «МедиаПорту» вице-президент Федерации футбола Украины Сергей Стороженко. По его словам, первую столицу обогнали только Донецк и Днепропетровск, там уже в этом году сдают новые стадионы, построенные по всем стандартам УЕФА.

Масштабный «ЕВРОремонт» в Харькове начнется в этом году.

Без ям и кочек − до Днепропетровска. В начале февраля, рассказал Стороженко, откроется обновленная трасса, в народе ее называли «бетонкой», которая соединит два областных центра.

Восточную трибуну стадиона «Металлист» − ее зрительский комплекс − сдадут к первому мая, обещает вице-президент ФФУ. Чтобы к финалу Кубка Украины по футболу (в этом году он будет проходить в Харькове) на «Металлисте» могли разместиться 43 тысячи болельщиков.

Сразу после Кубка, на стадионе начнут реконструкцию крыши. Каркас весом три тысячи тонн и навес из стали и стекла закроют от дождя зрительские сиденья и беговые дорожки. Под открытым небом останется только футбольное поле.

В октябре начнет «большую стройку» Харьковский аэропорт. В конце весны, по данным Стороженко, бизнесмен Александр Ярославский представит проект нового терминала и реконструкции взлетно-посадочной полосы. Строительные работы в аэропорту стартуют осенью. Тогда же в стройплощадку превратится и район стадиона − там будет комплекс «Металлист-сити».

Эти масштабные планы, считает Стороженко, не позволяют называть Харьков «резервным городом». Тем более, что официально такую формулировку по отношению к городу не употребляют и в УЕФА. Футбольная ассоциация еще не прописывала регламент для чемпионата 2012-го года. Этот документ должен определить, каким будет формат соревнований и сколько городов примут европейский футбол.

Сергей Стороженко, вице-президент ФФУ: «Регламент змагань ЄВРО 2012 не те що не затверджений, він ще навіть не складений. Він буде складатися тільки після змагань 2008-го року. І за два роки ми будемо мати регламент змагань. Тобто зараз ми проводимо Чемпіонат Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, після цього будуть підведені підсумки, і фахівці УЄФА, з урахуванням досвіду, набутого в ході змагань в Австрії і Швейцарії, почнуть складати регламенту Євро-2012».

Все это время, утверждает Сергей Стороженко, Харьков намерен оставаться в тройке украинских лидеров. А значит, у города есть реальные шансы принять несколько матчей Евро-2012.

+++

Недобудований торговельно-розважальний центр на Троїцькій площі демонтують

Kreschatic.kiev.ua
23.01.08

Офісно-діловий та торговельно-розважальний центр «Троїцький», що поблизу Національного спортивного комплексу «Олімпійський» таки демонтують. Про це «Хрещатику» повідомив заступник голови КМДА Віталій Журавський.

Як стало відомо, наразі вже готовий проект Меморандуму щодо забезпечення демонтажу об’єкта незавершеного будівництва на Троїцькій площі в Києві та підготовки Національного спортивного комплексу «Олімпійський» до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Підписання Меморандуму планується між Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту, Київською міською державною адміністрацією, Федерацією футболу України та забудовником ТОВ «Юджин».

«Відповідно до Меморандуму, його учасники створять робочу групу для визначення обсягу витрат, пов’язаних із будівництвом та демонтажем на Троїцькій площі, а також подальшого використання підземної частини будівлі, інженерних мереж та комунікацій», − сказав Віталій Журавський.

Він зазначив, що на підставі прийнятих рішень, Київська міська державна адміністрація та ТОВ «Юджин» мають забезпечити демонтаж наземної частини торговельного центру, а Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту забезпечить проектування та реконструкцію НСК «Олімпійський», що буде введений в експлуатацію у 2010 році.

+++

Телепрограма «Майдан» з Павлом Кужеєвим, 5 канал, 20 січня 2008 року

Telekritika.ua
21.01.08

ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір. Недільний вечір на «П’ятому каналі». В ефірі «Майдан». Я Павло Кужеєв. І сьогодні ми опинилися в унікальній ситуації, оскільки зазвичай ми наприкінці тижня підбиваємо підсумок тих семи днів, що минають. Але сьогодні ми спробуємо прокласти місточок у тиждень наступний. Отже, за останні сім днів тема фіналу, проведення фіналу «Євро-2012», була дуже актуальною. І, скажімо, Прем’єрка Юлія Тимошенко очолила оргкомітет з проведення фіналу Єврочемпіонату. А тим часом Президент уже оновив і очолив координаційну раду з підготовки «Євро». Нагадаю, що свого часу комітетом встигли покерувати як Ющенко, так і колишній Прем’єр Янукович. Отже, завтра вже, у понеділок зранку, рада збирається на своє засідання. І сподіваємося, що і наш ефір буде якось, стане у пригоді майбутньому зібранню. А цьому нам сьогодні у цьому допоможуть, отже, Дмитро Андрієвський, депутат Київради. Добрий вечір.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Також Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту. Радий вітати Вас у нашій студії.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Віктор Корж, можливо, ваше альтерего у тіньовому або ж опозиційному Кабінеті Міністрів, теж міністр у справах сім’ї, молоді та спорту від Партії Регіонів. Ви, до речі, були і в складі делегації, коли було оголошено про перемогу України і Польщі у проведенні «Євро-2012».

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Дійсно, мав таку честь.

ВЕДУЧИЙ: І Володимир Яцуба, опозиційний міністр будівництва і регіонального розвитку від Партії Регіонів. Добрий вечір і Вам.

Володимир Яцуба, народний депутат України, Партія Регіонів: Добрый вечер.

ВЕДУЧИЙ: А також, панове, вам допоможуть Андрій Чеканов, Олександр Глевинський, Ігор Лобчук та Денис Богуш. А тих людей, які зараз на Хрещатику, ми разом вітаємо, і завдяки Яні Конотоп ми долучимо їх до розмови трохи пізніше. Дочекайтеся, пані та панове. А тих, хто зараз сидить біля своїх телеекранів, ми запитуємо: Хто «крайній» за фінал Чемпіонату Європи з футболу 2012 року? Якщо це Президент Ющенко − дзвоніть першим номером телефону; якщо це Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко − ваш номер телефону другий, якщо ж це місцева влада − голосуйте за номером третім. Отже, про підводні камені, застороги, а також чужий досвід у нашому вступному слові.

Сюжет: Рік 2012 може стати для України або роком фіналу «Євро-2012», або роком фіналу національної економіки. Заключну частину турніру все ще планується проводити в Києві, якщо Україна, котра виграла тендер у Хорватії, Угорщині та Італії, впорається за чотири роки із підготовкою належної бази. Тобто, відремонтує дороги, забезпечить їх відповідною інфраструктурою, побудує стадіони та готелі з належною кількістю зірочок. У проекті державного бюджету України на 2008 рік для фінансового забезпечення заходів, пов’язаних із підготовкою і проведенням в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу, передбачено 3,9 мільярдів гривень. Тоді як лише на будівництво нових транспортних розв’язок, станцій метрополітену та мостів, реконструкцію старих, оновлення рухомого складу наземного громадського транспорту і метро, за словами першого заступника голови КМДА Анатолія Голубченка, треба 37,8 мільярдів. З цієї суми дефіцит коштів складає близько 20 мільярдів на п’ять років. Але ситуація у Києві, якщо, звичайно, до 2012 року його по саму Банкову не завалить екологічно неоподаткованим невивезеним сміттям, катастрофічною у порівнянні з регіонам, не є, все-таки столиця, де й поза бюджетом інвесторів та меценатів не бракує. Генпрокуратура України нарешті винесла рішення, яким суд мусить зобов’язати власник недобудованого торгівельного комплексу «Троїцький» ТОВ «Юджин» передати НСК «Олімпійським» знести усі зведенні конструкції у зв’язку з тим, що будівництво ведеться з порушенням норм закону та будівельних нормативів: небезпечним для глядачів стадіону і ставить під загрозу функціонування НСК «Олімпійський», та в подальшому унеможливить проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Як довго триватиме демонтаж і скільки коштуватиме? Загалом по Києву реконструкції підлягають 12 стадіонів та стільки ж футбольних полів. Стадіони більш як десятилітнього віку перебудуванню не підлягають. Поляки вважають, що тільки вивезення старих будматеріалів з одного польського стадіону вимагатиме сотні вантажівок, які вивозитимуть демонтоване 24 години на добу протягом півроку, і це без урахування корків на варшавських вулицях. Новий стадіон «Уемблі» будували п’ять років, і, явно, не українськими методами. Звісно, ані в Одесі, ані у Харкові стадіони на дев’яносто тисяч людей не будуватимуть. Львову, з його прогнилими комунікаціями і вітхими архітектурними пам’ятками, також явно бракує стадіонного комплексу на 27 гектарів. Готелі, ресторани, торгово-розважальні комплекси, житло і паркинги коштуватимуть від 200 до 400 мільйонів євро. І, на відміну від самого стадіону, вартістю близько 100 тисяч євро все-таки можуть прислужити туристам і після турніру. На відміну від київського Труханового острова. Ситуація на пропускних пунктах спільного українсько-польського кордону демонструє один із методів майбутнього сприяння відвідування вболівальниками матчів. У Донецьку генеральний підрядник будівництва нового стадіону футбольного клубу «Шахтар» турецька компанія «Енка» нарікає на погодні умови, котрі заважають їй працювати за графіком. Але за чотири роки погодні умови навряд чи істотно зміняться. Ще півроку тому Уряд Януковича обговорював необхідність створення органу виконавчої влади, який безпосередньо займатиметься підготовкою до «Євро-2012». А також урядовий комітет, який координуватиме підготовку. Тільки зараз новий, затверджений Кабміном, оргкомітет очолила Прем’єрка Тимошенко. Її заступниками призначені міністр з питань сім’ї, молоді і спорту Павленко, голова федерації футболу України Григорій Суркіс і керівник національного агентства з питань підготовки і проведення «Євро-2012» Євген Червоненко, котрий планує взятися до справи не раніше наступного місяця. Мабуть, чотири роки, в його розумінні, термін досить тривалий, аби збудувати в України не один город-сад, а чотири-п’ять, і вирішити проблему зон спеціального економічного розвитку, позаяк інших проблем державного рівня у 2012-му вже не існуватиме.

ВЕДУЧИЙ: Отже, почнемо, панове. І, мабуть, питання до вас, пане Вікторе. Скажіть, будь ласка, чому от рік мовчали, а зараз такий великий ажіотаж, і знову так вголос заговорили всі про проведення фіналу?

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Ну, справа в тому, що, на мій погляд, відбувається, відбулася, власне, зміна влади, і нова влада, безумовно, зараз намагається систематизувати ситуацію і зрозуміти, що є першочерговим. Але, на превеликий жаль, на мій погляд, замість того, щоб сконцентруватись на реальних діях, ідуть оцінки, і, на мій погляд, необ’єктивні, дій попередників і інші піар-заяви. Я хотів би сказати, що за період з 19 квітня, з 17 квітня, після перемоги в тендері, вже 19 квітня я мав честь з трибуни Верховної Ради доповідати Закон «Про підготовку до «Євро-2012», за який майже одноголосно проголосували. За цей період прийнято 18 нормативно-правових актів, з яких можна виділити і укази Президента, над якими ми також, урядовці працювали, кілька постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів і про створення оргкомітету, про план першочергових дій, про концепцію державної програми, а потім і постанова про національну державну програму з підготовки до «Євро-2012». Це колосальний за обсягом документ, над яким ми три місяці день і ніч працювали. 36 центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування були задіяні в цій роботі. Він узгоджений з комітетами Верховної Ради, з Секретаріатом Президента, з усіма зацікавленими, в тому числі з Федерацією з футболу. І в кінцевому рахунку, він отримав, цей документ, високу оцінку − жодного зауваження. Причому, в ньому ураховані всі 25 урядових гарантій, розставлені всі пріоритети, визначені виконавці, терміни, обсяги, фінансування, і таке інше. Я переконаний, що цей документ, який підготовлений Урядом Януковича, буде основним аж до дня відкриття «Євро-2012», який, я переконаний, стане святом, і ми все-таки не втратимо цього шансу.

ВЕДУЧИЙ: А документ стане базисом для нової влади. Отже, пане міністре, годі тоді говорити про те, що цілий рік нічого не робилося. Те, що ми почули щойно.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Я б не хотів, щоб Віктор Петрович ображався. В даному випадку нічого тут особистого не було. Просто в перші дні ми проаналізували стан виконання тих рішень, які приймалися Президентом, які приймалися Урядом. І побачили, що, на жаль, збилися строки. Тобто, ми сьогодні до 1 січня мили би мати вже план конкретних дій на рік, ми мали би мати і подати до Верховної Ради цілий ряд законодавчих актів, зокрема, змін до Закону «Про «Євро-2012», а також загальнодержавну цільову програму, яка б унормовувала позиції між центральною владою, регіональними владами, місцевими радами, і цілий ряд інших документів. Тому в даному випадку ми констатували, що ми вибилися з графіку і нам треба, не втрачаючи жодного дня, іти вперед. Я не хотів би, щоб сьогодні ми теж говорили, чого не зроблено. Бо для мене особисто теж тема «Євро-2012», вона не нова, і вона для мене почалася 4 лютого 2005 року. І вся нароблена робота тоді була передана Віктору Петровичу, як призначеному міністру з 1 грудня, який, власне, і довів її до перемоги в тендері. Сьогодні він передав далі мені цю палочку, і ми пішли далі реалізовувати все, що намічено. Тому в даному випадку першими документами було: а) дати можливість Національному агентству, яке з 1 січня почало працювати, дати можливість працювати. Тому перше рішення про розміщення, і тут деяка неточність була, уже буквально з 29 грудня Євген Червоненко, як голова Національного агентства, знаходиться в цілодобовому режимі роботи, і наша нарада сьогодні з ним закінчилась о 18-й годині, я змушений був їхати на програму. Це питання першочергових чи план першочергових невідкладних заходів, який враховує 20 пунктів, тих, які були не зроблені до 1 січня з тим, щоби до 1 березня ми вже ввійшли в системну роботу.

ВЕДУЧИЙ: А чому так довго розгойдувалося тоді?

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Чому? Уряду, якщо ви пам’ятаєте,…

ВЕДУЧИЙ: Попередньому…

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Всього-на-всього є місяць, місяць і один день.

ВЕДУЧИЙ: Я маю на увазі попередників ваших.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Попередники… Можна назвати багато причин, багато причин, чому не виконувались Урядом укази Президента і блокувалися, чому була створена конфронтація між гілками влади. Це були, всі знаєте, наслідки політичної кризи. Сьогодні ми її розрубали, сьогодні є Президент, є Уряд, є більшість у Верховній Раді, які виступають як одна команда. І я переконаний, що і опозиційний уряд чи тіньовий уряд, він теж повинен бути сьогодні частиною цієї команди. Тому з мого боку є простягнута рука Віктору Петровичу, як тіньовому міністру, як людині, яка в темі, з тим, щоби ми разом далі діяли. І кожному із міністрів, бо досвід і знання є у кожного. І нам вдалося саме головне з перших днів − це зняти, от, розбіжності: хто головніший, хто не головніший, хто за що відповідає. Сьогодні чітко зрозуміло: є Президент − Глава держави, який очолює координаційну раду. Завтра на засіданні буде розглянуто чотири основних пункти, зокрема, це стан фінансування, це міжурядова угода між Польщею і Україною, щоб ми не мали тих проблем на кордоні, які, на жаль, є ще до сьогоднішнього дня, це питання, пов’язанні з станом виконання, а також планом вже далі першочергових робіт, де були задіяні всі: центральна, місцева влада, і ми працюємо далі.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Ми проведемо розмови цих, цих питань.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Знову ж таки є оргкомітет… Я закінчу просто. Є оргкомітет, який очолила Юлія Тимошенко, а першим заступником є віце-Прем’єр Іван Васюник. Є сьогодні Національне агентство, яке, я переконаний, зараз через зміни і до закону, і до державної програми, як постанови Кабінету Міністрів, будуть внесені зміни, щоби він справді отримав повноваження бути державним замовником. Є міністерство спорту, яке має свій блок відповідальності, є міністерство економіки, яке має блок відповідальності щодо інвестицій, єдиного інвестиційного вікна і так далі, є міністерство фінансів, завдання якого є забезпечити фінансування, і інші органи влади: МНС, МВС, Мінтранс, і так далі.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Але, в цій черзі за відповідальністю чи не можемо ми заплутатися, тому що у нас є оргкомітет, і у нас є і Національне агентство, а також є і Кабінет Міністрів, де от…

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Я вам скажу, згідно оцього документу…

ВЕДУЧИЙ: де окремі міністерства відповідають…

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Плану невідкладних заходів, до 30 січня ми всі разом представимо і затвердимо на засіданні Кабінету Міністрів чіткий розподіл функціональних обов’язків кожного міністерства і відомства з персональною відповідальністю по кожному з напрямків.

ВЕДУЧИЙ: Але у перемоги багато героїв, а у поразки − лише один. На кого, як тут не заплутатися, пане Яцуба?

Володимир Яцуба, народний депутат України, Партія Регіонів: Можна мені два слова. Ну, по-перше, перед тим, як давати оцінки, що зроблено, треба зрозуміти, в якому стані літком була ситуація по підготовці до «Євро-12». Я скажу про те, що, чим займалось міністерство. Коли ми, за дорученням Прем’єра, звернули увагу, а як же спланувати і дороги, і аеропорти, і естакади, і розв’язки, і готелі, ми столкнулись з таким станом справ, що Україна сьогодні має 20% генеральних планів, це областей і міст. Але, розумієте, що якщо нема генерального плану, то розмістить ці об’єкти, і на одній мові розмовлять з інвестором просто неможливо. Тому зразу ж після тої наради, як провів Прем’єр-міністр Віктор Федорович Янукович, всі ті рішення були прийняті, і ми заклали в цей бюджет 87 мільйонів для того, щоб почати за рахунок центрального бюджету генеральні плани розвитку саме тих об’єктів, які стосуються підготовки «Євро-12». На жаль, ці гроші випали із бюджета. Тому я б хотів, щоб ми закінчили оцю розмову, хто винен. Сьогодні треба, перше, на мій погляд, мати єдиний штаб підготовки «Євро-12». Не два, не три, а єдиний штаб, єдину людину, яка буде відповідати за всю підготовку. Так, як Ви сказали, тому що героїв потів буде багато. А сьогодні потрібна людина, яка об’єднає зусилля всіх міністерств, в тому числі і фінансові можливості, тому що якщо ми за рахунок невиділених коштів в цьому бюджету згаємо час, ми вже його ніколи не догоним. І друге питання − це треба чітко зрозуміти ті об’єкти, які будуть фінансуватись за рахунок бюджету. Тому що інвестори − там проблем не буде. В міністерстві створена група, яка дасть дозволи на всі ті об’єкти, які ввійшли в перелік об’єктів підготовки до «Євро-12» по всім регіонам. А от те, що стосується дорог, аеропортів, де не вирішені питання ще стосунків бізнесу і держави…

ВЕДУЧИЙ: Скільки часу треба, щоб їх вирішити, ці питання?

Володимир Яцуба, народний депутат України, Партія Регіонів: Це буде залежить від організації, від участі тих людей, які розуміються в цій справі. А якщо цим питанням будуть займатися люди, які взагалі не знають, як за це браться, то, безумовно, ми згаємо час і загубимо все, що ми могли б сьогодні найти.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Я тут єдине можу сказати, да, от якщо ми говоримо про людей, які б могли взятися. Україна вперше має такий масштабний проект на своїй території. Тому, насправді, у нас немає жодної людини, яка має досвід проведення такого масштабного плану заходів. Тому вчаться всі. І тому коли ми говоримо, дискусія, хто винен, що робити. А робити − це насправді проект, який здатний об’єднати, об’єднати всіх заради цілі.

ВЕДУЧИЙ: Але якщо пристати, якщо пристати на думку, що має бути одна людина, яка об’єднає всіх до купи заради однієї мети, можливо, варто дати панові Червоненку статус віце-Прем’єра для того, щоби вже була у нас така відповідальна, дійсно, офіційна особа?
Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Це питання, скажімо, коаліційної угоди, воно має ряд своїх технологічних речей. Але насправді Національне агентство − це є орган центральної виконавчої влади, де в положенні чітко написано: контроль, координація. Єдине, я кажу, що необхідно внести зміни до закону, де законом визначено, що саме міністерство молоді і спорту є державним замовником, а в державній програмі ще додано міністерство економіки, як координатор і державний замовник, якщо ми говоримо про інвестиції. Тому оці зміни внести, дати можливість агентству повноцінно виконувати свої функції, координувати різні дії органів влади і персонально далі несуть відповідальність.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Можна ще одну…

ВЕДУЧИЙ: Пан Андрієвський, будь ласка.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Можна. Я хотів би додати ще одну грань, яка, на мій погляд, сьогодні залишається поза межами дискусії, але складає серйозну загрозу і небезпеку. Це позиція місцевих органів влади. Вже було сказано про інвестиційний клімат. Але давайте подивимось: питання врегулювання земельних відносин − раз, створення соціальної, транспортної, інженерної інфраструктури міста − все це відповідальність міської влади, в даному випадку в Києві. І на сьогоднішній день на фоні того, що існує більш-менш зрозуміла програма на національному рівні, де, до речі, є чіткі доручення міської влади, владі, а там є, записано про те, що тільки на першочергові заходи щодо транспортної інфраструктури треба витратити найближчим часом біля 1 мільярда євро, от на цьому фоні рельєфно і яскраво проступає, і ми можемо побачити, неспроможність і неадекватність сьогоднішньої київської влади тим викликам, які постають перед Києвом в розрізі підготовки до «Євро-2012». Тому це питання дуже серйозне, і якщо ми кажемо про координацію, то тут треба уважно подивитися на позицію місцевої влади.

ВЕДУЧИЙ: Ну, отже, можу зацитувати також приблизно і Президента, який на нараді з губернаторами сказав, що підготовка до «Євро» стане одним із критеріїв ефективності місцевої влади. Дуже стисло, панове, чи не стане тема проведення фіналу Чемпіонату прикриттям для певних політичних розборок? Хто має відповідь? Прошу.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Я думаю, що це треба абсолютно виключити. Я невипадково почав свою сьогоднішню розмову з того, щоб ми якомога скоріше закінчили конфронтаційні оці вектори. Вони абсолютно ні до чого не призведуть. Бо цей проект надпартійний. Це загальнодержавний проект. І, дійсно, я погоджуюся з Юрієм Павленко, що ми починали з нуля. І ми все літо провели в консультаціях з закордонними нашими партнерами, які організовували Чемпіонати в Португалії, зараз працюють над Чемпіонатом в Австрії, в Швейцарії. Чемпіонат світу по футболу в Германії ми вивчали. Тобто, велика робота. Ми залучили найбільш відому, одну з всесвітньовідомих компаній «Маккінзі» для супроводження цього проекту, яка на зустрічі наших двох президентів в Гуті, польського, я маю на увазі, і нашого, зробила презентацію концепції генерального плану, плану заходів. Ми намагались зробити все якомога якісніше.

ВЕДУЧИЙ: А мова про політичне прикриття своїх політичних платформ?

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Ну, ви знаєте…

ВЕДУЧИЙ: Тому що щоб не перекидали камінчики з городу на город.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Ви знаєте, це призведе до дуже печальних наслідків. Ви розумієте, сьогодні тенденція до звільнень, яка сьогодні має, на превеликий жаль, в тому числі і в нашій галузі, ні до чого хорошого не призведе. Сьогодні в це агентство, до речі, положення про яке і постанова були 31 серпня готова, це і структура, і, власне, положення, кошторис, місце розташування − все було уже 31 серпня готове.

ВЕДУЧИЙ: Давайте все ж таки відповідати більше на запитання.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Але за незалежних від нас обставин воно не запрацювало досі. І, я скажу, що ці речі…

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Я уже скажу, Віктор Петрович, уже запрацювало. Уже… На жаль, приміщення не було.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Туди треба підібрати 80 фахівців.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Я не хотів би дискутувати, але запрацювало.

ВЕДУЧИЙ: Та ми же для цього і зібралися, щоб подискутувати.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Наявність керівника і повноцінна праця агенції − це дві різні речі.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Ми ставимо так… Запрацювало. Найближчі два уряди будуть затверджені відповідні заступники апарату.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: 80 фахівців. Я не можу сьогодні, пропрацювавши в цій галузі все своє життя, назвати десять прізвищ людей, які б закрили зараз головні питання. Тобто, треба дуже бережливо відноситися до тих фахівців, які збереглись, і які є.

ВЕДУЧИЙ: Буквально по репліці, панове. І…

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Давайте, по репліці.

Володимир Яцуба, народний депутат України, Партія Регіонів: Місяць тому я мав честь бути на презентації програми Дніпропетровська за участю представників дирекції «Євро-12». І там все чітко, там нема ніякої політики, там запитали: де кошти на виконання робіт, які зв’язані будуть бюджетом, а друге − хто буде займатись в Україні питаннями підготовки «Євро-12». Все. Інших питань нема. Нам треба вирішить: у нас два ресурси є фінансових, як я розумію, із того бюджету, який прийнятий, або це земля, в тому числі і у місцевих органів влади, який сьогодні займаються зрозуміло чим, іде відвертий грабьож, в том числі і в Дніпропетровську. Або держава приймає рішення: беремо кредити, тому що суми, вони для бюджету просто непідйомні. Ну, називають цифру для того, щоб ми кожного місяця, кожного року вкладали і освоїли ті кошти для підготовки «Євро-12», ну, порядку 30 мільярдів надо освоювати на дороги, на аеропорти, на розв’язки, і таке інше.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Буквально двадцять секунд на репліку.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Я хотів би погодитись з колегами про те, що це, мабуть, найбільш масштабний загальнонаціональний проект. Але при цьому хотів би сказати, що Україна і столиця може отримати як чудовий, унікальний шанс для стрімкого розвитку, так і влада, відповідно, має здати іспит, тест щодо спроможності і адекватності цим завданням. А вже відповідно до того, яким буде ця відповідь, буде прийматися, мабуть, рішення, в першу чергу виборцями, щодо подальшої судьби, долі цієї влади.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Панове, зараз у нас невеличкий рекламний тайм-аут. А вже другий тайм продовжимо вже після рекламного блоку (реклама). Продовжуємо «Майдан». Запитуємо глядачів: хто крайній за фінал чемпіонату Європи 2012 року − Президент, Прем’єр чи органи місцевої влади. Відносно застережень була репліка наприкінці минулого блоку.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: З урахуванням того, що всі ми переживаємо і хочемо виглядати достойно в 2012 році, я хотів би звернути увагу всіх присутніх і наших глядачів на ті застереження, які мені удаються сьогодні найважливішими. Ну, по-перше, дійсно, я погоджуюсь з Юрієм Павленко, він це розуміє, треба термінового доопрацьовувати загальнодержавну програму по «Євро-2012», додавати до того, що ми зробили, галузеві, закінчувати роботу над галузевими програмами, і, як мінімум, десять законів доопрацювати, і цей податковий кодекс, і земельний, про захист інтелектуальної власності і багато інших, частина з яких мають бути опрацьованими відповідно до прикінцевих положень Закону «Про «Євро-2012», а певні закони для того, щоб створити відповідний інвестиційний клімат і все, що з цим пов’язано. Друге − ми маємо з поляками скоординувати систему управління. Ми майже закінчили над нею роботу, хоча треба ще структурні підрозділи завершити в міністерствах і відомствах. І я тут не погоджуюсь, за моєю останньою інформацією це планується сьогоднішнім Урядом зробити за рахунок граничної чисельності. Це неможливо зробити, бо всі міністерства сьогодні, їх підрозділи на нижній планці знаходяться, там нема, за рахунок чого створювати. Це друге. Третє − та міжурядова угода, яку ми передали в Польщу ще два з половиною місяці тому, не повернута нам назад і не підписана. А в Польщі система управління цим процесом абсолютно інша і, на мій погляд, не сама краща.

ВЕДУЧИЙ: Панове, давайте до казуїстики ми повернемося трохи згодом. Зараз така довга прострільна передача на Хрещатик в Києві. Там Яна Конотом і наші глядачі. Давайте послухаємо, що вони кажуть.

Яна Конотоп, журналіст: Вітаємо присутніх в студії гостей, вітаємо глядачів «П’ятого каналу», передачу приймаємо, спробуємо атакувати, і наразі готові висловитись наші шановні гості. Є і питання, є і репліки. Пан Олександр почне. Будь ласка.

Пан Олександр: У меня вопрос: как вы планируете упростить процедуру прохождения таможни, которая сейчас, не секрет, не справляется таможня, которая сейчас имеется, с тем наплывом туристов и коммерсантов, которая сейчас имеется. А как дальше будет, я просто-напросто, я представляю, они задохнутся просто на этой таможне.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую. Дякую за питання. По суті, ще одне питання, а, можливо, репліка від пана Олександра, правильно, будь ласка. Пан Микола, Микола, перепрошую, будь ласка.

Пан Микола: Добрий вечір, кияни, добрий вечір, Україна. Користуючись нагодою хочу привітати всіх з великим святом Водохрещення. Побажати удачі, процвітання. А по поводу репліки і питання, яке стоїть. Раз Богом благословенна Україна на проведення Чемпіонату «Євро-2012», значить, він відбудеться. Крайніх не потрібно шукати, потрібно поєднатись всім і благословіння в Бога попросити. І все пройде. Буде Чемпіонат в Україні.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую, дякую за оптимізм. Але скажіть, будь ласка, Ви особисто вірите в те, що насправді всі об’єднаються навколо цього, абсолютно для всіх українців важливого, важливої події? Чи, як спостерігаємо, постійно у нас знаходяться приводи для суперечок?

Пан Микола: Я віруюча людина і вірую, і твердо знаю, що так буде.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую, дякую. Пані Єлізавета, будь ласка. Ваша думка щодо того, як проводиться зараз підготовка, і чи вірите Ви в те, що вона буде доведена до логічного і правильного завершення?

Пані Єлізавета Добрый вечер Украина. Я считаю, что «Евро-2012», конечно, будет, но виноваты в этом, конечно, местная власть. Потому что строительство торгового центра возле такого шикарного «Олимпийского» стадиона − это нонсенс, это просто тревога. И вообще я считаю, что надо сделать инвентаризацию земли, особенно в Киеве, потому что полный беспредел. Это примером даже может быть даже строительство высокоэтажного дома «Поздняками жилстрой» по улице Саксаганского, 37, и Горького, 34 − это центр города. И решить эти вопросы невозможно в течение пяти лет. Ну, и я желаю, конечно, правительству, которое было, к оппозиции, действующей коалиции, действующему Правительству объединиться и не быть позором на весь мир. Я считаю, что у нас единая Украина и единый народ.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую, дякую. Ще одну репліку має пан Володимир, будь ласка.

Пан Володимир: Безумовно, проведення такого роду соревнованій в Україні − це величезний шанс. «Євро-2012» − це наш євроінтеграційний шанс, інвестиційний шанс. Але ми бачимо, що на загрозі цих проектів стоять позиції місцевої влади, зокрема в Києві. Безвідповідальна позиція київського міського голови може призвести до зриву взагалі проведення Чемпіонату Європи в Україні. Мені здається, що треба призвати до відповідальності міського голову, і довести до кінця всі роботи, які необхідні для того, щоб в Україні провівся, був проведений Чемпіонат Європи.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую за Вашу думку. Маємо такі думки тут на Хрещатику. Обов’язково слідкуємо за продовженням розмови в студії.

ВЕДУЧИЙ: Дякуємо, Яно. Ми продовжуємо. Панове, а хто готовий дати відповідь на питання про процедуру проходження митниці спрощену?

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Дозволите, так? Я декілька реплік на запитання наших глядачів, людей з Майдану, що стосується місцевої влади. От, мій досвід роботи в місцевій владі справді показує, що сьогодні є, ну, фактично, три центри: це обласна адміністрація, це обласна рада і це місто обласного підпорядкування, які живуть кожен по своїм законам і кожен вважає, що вони головніші. І отут є завдання сьогодні центральної влади чітко законом, а це загальнодержавна цільова програма по «Євро-2012»…

ВЕДУЧИЙ: Цікаву штуку кажете, у нас же ж все-таки не федерація.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Врегулювати всі питання, пов’язані з відповідальністю кожної, кожного рівня влади. Це сьогодні завдання номер один з тим, щоб у нас не було такої дискусії чи такого слабкого сьогодні, найслабшого, можливо, місця в підготовці до «Євро», як місто Київ, і відповідальність саме київської влади в питаннях підготовки. Я думаю, що ми це зробимо в найближчий, найближчий тиждень.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Але треба провокувати, що Київ ще більше збалансована система, тому що тут діє ще закон «Про Київ − столицю України», теж треба туди подивитися.

ВЕДУЧИЙ: Спеціальний статус.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Тому очевидно. Друге питання. І от, знову ж таки, повертаючись до співпраці сьогодні з опозицією, Донецьк, Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, фактично, голова адміністрації представляє одну політичну силу, більшість в обласній раді − це є інша політична сила, яка на рівні держави знаходиться в опозиції, у нас нема іншого виходу, як разом сідати і разом працювати над реалізацією цього проекту. Що стосується митниці, то це, очевидно, воно передбачено в плані і серед основних завдань в тій угоді, яка відпрацьовуються з Польщею, зокрема, є і позиції збільшення митних переходів, проходів через кордон, очевидно, будуть врегламентовані цілий ряд питань переходу наших громадян через митні кордони. Я ще раз скажу, «Євро-2012» буде не в 2008-му році, воно буде в 2012-му році, до 2012-го року, очевидно, це питання буде, зобов’язані ми його врегулювати так…

ВЕДУЧИЙ: Але ж воза готуємо влітку, а санчата…

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: …щоб кожен громадянин інших держав, які будуть їхати в Україну, а планується по різних оцінках мінімальні розрахунки − це 600-800 тисяч буде туристів в Україні на час проведення Чемпіонату Європи в 2012 році, очевидно, це найголовніше завдання сьогодні зробити.

Володимир Яцуба, народний депутат України, Партія Регіонів: Можна продовжити тему місцевої влади? Ну, ради того, щоб об’єктивно дати оцінку, що сьогодні ми маємо в регіонах, то я б сказав про те, що Донецька область і Донецьк найбільш підготовлені на сьогодні до підготовки до «Євро-12». По футбольним питанням у них взагалі питань нема. От вони закінчать добудову стадіону достойного і практично багато питань вони знімають.

ВЕДУЧИЙ: А дороги, готелі?

Володимир Яцуба, народний депутат України, Партія Регіонів: Оце питання бюджетів, фінансування. Я ж ще про це вже казав. На другому місці я б поставив Київ. При всіх проблемах, які є з «Олімпійським» і таке інше, сама столиця, вона в такому стані, що зможе приймати «Євро-12», окрім оцього питання дискусійного, проблемного, наболілого, це те, що стосується торгового центра цього і потрібності його знесення. На третьому місці я б поставив Дніпропетровськ, тому що ви знаєте стадіон там, практично, достойний стадіон готовий. Що стосується Харкова, Одеси і Львова, то там ми іще ми не починали, і місцевій владі, в тому в тому числі за рахунок земельних ресурсів, в тому числі за рахунок інших питань треба вирішувати питання створення умов для інвестора, щоб вони прийшли. Поки одні розмови. Я не маю на руках сьогодні, не знаю, може, мої колеги мають на руках перелік об’єктів, які вже заключені договори, де будівельна інспекція дала дозволи, де відведені земельні ділянки, і таке інше. То біш, робота почалась, не розмови, не тяганина. Люди, ви чуєте, що кажуть люди? Людям набридло. Вони добре розуміють, що чотири роки, і будівельники це добре розуміють, що треба освоїть буде по 20-30 мільйонів на одному об’єкті. Ким ми це зробимо, де ми найдемо таких фахівців? Нам треба буде повертати людей з-за кордону, тих фахівців, які сьогодні заробляють гроші і везуть в Україну.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Мільярдів.

ВЕДУЧИЙ: І, до речі, не дуже-то і хочуть повертатися. Буквально від Вас репліка, прошу, пан Віктор.

Володимир Яцуба, народний депутат України, Партія Регіонів: Вони повернуться, якщо ми їм будемо платить 800 доларів.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Я також хотів нагадати по суті, продовжити своє застереження. Одне з головних пов’язане все-таки з головною спортивною ареною НСК «Олімпійським», яку треба терміново реконструйовувати. І я хотів би зазначити, що 1 грудня минулого року нами була повністю опрацьована ця угода, з фірмою «Хохтів-констракшен», яку ми обрали спільно, провівши перед цим перемовини майже з 26 відомими компаніями. І всі процедури містобудівної ради, антимонопольного комітету, і таке інше, були пройдені, і 300 мільйонів, які мають бути реалізовані в 2008 році, ми чекали, тому що не могли почати по відомим причинам в кінці 2007-го. Але сьогодні ми знаємо, яке число і, на превеликий жаль, ці кошти не реалізовуються і контракт не підписаний. Більше того, кошти передані в виді субвенції, як мені пояснили, місту Києву на виконання функцій столиці, які жодним чином не пов’язані з проблемами мінсім’ї та загальнодержавного об’єкту НСК, який у державній власності знаходиться.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, корінь проблеми − на місцевому рівні?

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Тобто, уже 1 грудня, обговорюючи у всіх деталях цей контракт, ми уже мали графіки, крім інших документів, графіки, надані фірмою, де вже відставання складало три місяці від термінів, визначених УЄФА. Тобто, якщо навіть 1 квітня почати, це я так от сьогодні передбачаю, в кращому випадку почнеться ця реальна робота після підписання контракту, то відставання буде вже, складе мінімум півроку і щомісяця треба бути освоювати приблизно 70 мільйонів гривень. Це залізницю треба проводити в центр Києва, щоб подавати будівельні матеріали. Тому я хочу звернути увагу моїх колег на тому, що це питання номер один. І останнє системне питання, питання управління, я…

ВЕДУЧИЙ: Давайте ми до нього трошки згодом повернемося, тому що це був погляд зсередини, давайте зовнішній погляд від наших шановних експертів, панове.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Будь ласка, це я щодо репліки.

ВЕДУЧИЙ: Час ще не закінчено.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Може, простенько, щоб воно не відійшло. Тому що я був дуже здивований оцінкою підготовки Києва. Ми бачимо і по опитуванню, що дуже багато питань до місцевої влади. Я хотів би нагадати, транспортна система міста в критичному стані, інженерна підготовка території, мається на увазі каналізації і інші мережі, вони в критичному стані, п’ять тисяч номерів, де розміщати людей, які приїдуть, будуть приїжджати. За оцінками спеціалістів, 600 тисяч туристів буде тільки в Києві. І мова йде не про п’ятизіркові готелі, які будуються зараз, і в планах їх будувати, дві-три зірки, цього немає взагалі, ні землі немає, ні проектів, ні коштів на це.

ВЕДУЧИЙ: Поки що три крапки поставимо. Прошу, Андрій Чеканов.

Андрій Чеканов, експерт: Я хотів сказати, що «Євро-2012» дає Україні унікальний шанс, унікальний шанс знайти спільну національну ідею і об’єднатися. А зараз що ми бачимо? Ми бачимо абсолютну відсутність оцих об’єднуючих тенденцій. Знаєте, нагадує оту знамениту байку про лебедя, рака і щуку. Треба, дійсно, об’єднуватися і радісно, що дуже тішить те, що всі це розуміють. Але найголовніша проблема, як на мене, проблема на місцевому, саме на місцевому рівні. Тому що, якщо переносити, як є пропозиції НСК «Олімпійський» кудись там на танковий завод, то, за словами Гриценка, півтора роки треба тільки для того, щоб вивезти все те, що там є на тому місці, а друге − треба побудувати принаймні два мости, тому що зараз Київ стає в часи пік. А як будуть доставатися до того місця люди, які приїдуть, а це півмільйона, 600 тисяч людей принаймні. І ще один момент, який стосується підготовки саме Києва. В Києві нема, де розташувати велику кількість людей. Я нагадаю, що в 2005 році проводився музичний фестиваль. Так? І приїхало сюди, ну, на порядок менше людей. Всі абсолютно місця в готелях, в приватному секторі були зайняті. Я не думаю, що ті, хто приїде в Україну подивитись на Україну з далеких країн і подивитись «Євро-2012», і буде розташований у наметовому містечку на Трухановому острові, повернуться додому и скажуть: «Ви знаєте, їжджайте в Україну і везіть туди кошти».

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Олександр Глевинський, прошу.

Олександр Глевинський, експерт: Насправді ми спостерігаємо в ситуації з «Євро-2012» в Україні ситуацію, як, мабуть, в будь-якій сфері української діяльності. Уявляється, що всі все роблять правильно, але справа стоїть на місці чомусь. Отака унікальність нашої нації: ми все ніби робимо, а нічого не йде. Просто річ в тім, панове, щоби говорити там про наявні генеральні плани чи законопроекти − все це правильно. Але реально для того, щоб за чотири роки підготувати «Євро-2012», нам треба зробити більше, ніж усі ми робили до того. Тому що, не співаючи ніякі дифірамби, а просто віддаючи належне, Григорій Суркіс виграв, і це не перебільшення, для нас «Євро-2012». Може, зарано, ніж ми були до цього готові. Але реально команда, яка працювала з ним, і яку він об’єднав, в тому числі і Президента України і Польщі, показали, що можна на рівні стратегічних планів довести, що ми це можемо зробити. Насправді це складне завдання для усіх. Але для того, щоби щось зробити…

ВЕДУЧИЙ: Можемо виграти, а ресурсів…

Олександр Глевинський, експерт: Ну, власне, але що стосується НСК «Олімпійський», моя думка, його не треба нікуди переносити, власне, місце проведення фінальної арени, тому що, по-перше, «Олімпійський» на місці Республіканського стадіону − це історичне, взагалі футбольне місце. І якщо проводити десь фінал, я гадаю, що це там треба зробити. Тим більше, остання новина, наскільки я знаю, що Генпрокуратура уже подаватиме позов на «Юджина» в Господарський суд для того, щоби зносити це будівництво, яке давно вже там є. В Донецьку, мабуть, найшвидше побудують, без сумніву, стадіон. Але що робити туристам у Донецьку, як взагалі туди дістатися. Бо якщо уявити собі, що зараз приїдуть туристи, їх чекає тут жах і колапс в нашій країні, де залізниця уже не може перевезти пасажирів перед різдвяними чи великодніми святами. А там буде маса туристів. От, наприклад, на Чемпіонаті світу в Німеччині в 2006-му році були завжди заповнені поїзди, але вони їздять щогодини, а то й частіше. У нас один поїзд на один день всього-на-всього. Лише на Харків і на Дніпропетровськ ходять експреси. Ще є до Львова один експрес, але ходить не щодня туди і назад, і взагалі по окремих годинах. Тобто, звичайно, роботи купа. А як Київ готовий? Щодня ми їздимо по київських автомобільних шляхах і підстрибуємо на люках, яких у нас мільйон на дорогах. Та ми ніяк не готові. Просто дев’ять місяців ми зволікли.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: То моральна відповідальність. Тут одна буквально фраза.

Олександр Глевинський, експерт: Тут уже волосся дибом. Мало часу вже лишилося.

ВЕДУЧИЙ: Тут вже треба також викликати Олексія Кучеренка, мабуть, міністра ЖКГ, щоби… Зрозуміло. Давайте дамо…

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Невеличка, невеличка ремарка. Давайте, шановні колеги, не забувати ще про одне. Ми казали про спортивних функціонерів, про політиків, і з великою шаною ми до них всіх відносимось.
ВЕДУЧИЙ: Прошу.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Але давайте пам’ятати про людей, які створили спортивне обличчя України, які зробили те, що Україна сьогодні сприймається світом. Це Віталій Клічко, і Бубка, і Андрій Шевченко, і Яна Клочкова. Ці люди несуть в тому числі і моральну відповідальність. Це, до речі, перекликається і з питанням опитування. Це і вони несуть і моральну відповідальність. І завдяки роботі цих людей, роботі не протягом там місяця-двох, а на протязі всього життя, Україна отримала унікальний шанс для свого розвитку.

ВЕДУЧИЙ: Давайте зараз перервемося буквально на одну-дві хвилинки. Потім продовжимо далі з вами, панове. У нас реклама (реклама). Думаємо, як не сісти в калюжу із проведенням фіналу «Євро-2012», і запитуємо наших глядачів. Нагадуємо наш інтерактив: хто «крайній» за фінал Чемпіонату Європи, який буде проводитися в Україні: Президент, Прем’єр або ж місцева влада. Дзвоніть за тими номерами телефонів, які бачите на своїх екранах. Ми продовжуємо розмову. Слово нашим експертам. Отже прошу, Ігор Лобчук.

Ігор Лобчук, журнал «Експерт»: Ну, щоб не сісти в калюжу, треба пам’ятати три речі. Перша річ полягає в тому, що, як кажуть бухгалтери, що найкращий спосіб списати гроші − це затіяти ремонт. «Євро-2012» − це національний ремонт величезний. І це найкраща можливість списати або вкрасти гроші. Це треба пам’ятати. В умовах слабкої влади, якщо таке буде, ці гроші безслідно зникнуть, і ніхто не буде бачити кінця, куди вони поділися. Друге питання полягає в тому, що якщо ми подивимося на оцінки державних мужів, експертів, скільки буде коштувати для України «Євро-2012», вони різняться в рази. Перше, якщо ми подивимося навіть на транспортну інфраструктуру, то побачимо, що 80% затрат всіх, які будуть, які потрібно буде понести на «Євро-2012», вони полягають саме в будівництві доріг. Так от, якщо ми порівняємо, що в 2006-му році в Англії, в Німеччині, у Франції на один кілометр доріг виділялося 650 тисяч доларів, якщо ми порівняємо скільки проектні документації по нашим дорогам, то ми побачимо, що ці вартості вони завищені в чотири, в п’ять, в шість разів. Тому, якщо це буде тривати і далі, то ми просто отримаємо ті ж самі об’єкти, але по завищеним цінам. Друге питання це полягає зі стадіонами. Якщо ми подивимось на той же самий стадіон «Шахтар», який є, безсумнівно, найуспішнішим проектом в Україні, він побудується за 2,5 роки, два роки безпосередньо будівельних робіт і півроку підготовка проектної документації. В червні 2010 року всі спортивні об’єкти мають бути побудовані. До червня 2010 року залишилося два з половиною роки. Якщо ми в Києві не зможемо зараз прийти до спільного рішення про реконструкцію НСК «Олімпійський», і почнемо будувати де завгодно новий стадіон, велика загроза, що ми просто не встигнемо, а якщо ми не встигнемо, не буде де просто грати. Варіантів багато: або Київ втратить можливість приймати фінал, або Україна взагалі втратить можливість приймати «Євро». І третє питання − це головне питання, яке полягає в приватно-державному партнерстві, про яке багато говориться, але мало що робиться зараз. Воно полягає в тому, що і готелі, і інфраструктуру приватний бізнес може побудувати. Але для цього потрібні державні гарантії. Якщо ці гарантії будуть створені, так звані, проекти «під ключ», так зване єдине вікно, коли буде вся документація готова, коли буде інвестору лише завдання опрацювати і вкласти гроші, тоді, дійсно, і готелі будуть побудовані, і заклади, там, розваг…

ВЕДУЧИЙ: Знов-таки райдужні умови дуже і такі тепличні. Так?

Ігор Лобчук, журнал «Експерт»: Якщо ми не зробимо ці ключові речі зараз, якщо ми не встигнемо, то велика загроза є в тому, що ми просто не отримаємо «Євро-2012».

ВЕДУЧИЙ: Ну, будемо сподіватися, що зрештою отримаємо. Прошу, Денис Богуш.

Денис Богуш, агентство «Богуш-комьюнікейшен»: Да. Ну, я би хотів сказати, що ми обговорюємо, скільки ми побудуємо місць на стадіонах, а взагалі потрібно стільки людей, скільки забронює місць в готелях. Тобто, я хочу нагадати, що в Києві зараз є чотири тисячі готельних номерів, чотири тисячі. А ми чекаємо по приїзду 400 тисяч. Тобто, ну, тут взагалі фантастичні потрібно зробити перебудови. Потім пробки, потім медицина, медичне страхування. Ну, тобто, всі люди приїдуть, якщо з ними щось трапиться, з цими людьми, ну, куди вони підуть? Вони підуть у лікарню. І куди вони із своєю медичною страховкою? Або якщо вона не діє на території України, яку допомогу їм будуть надавати? Далі аеропорт Бориспіль. Багато років в аеропорту Бориспіль вирішують проблему кількості пасажирів − ну, дуже великий трафік. Що з цим робити? будувати ще один, ну, термінал потрібно за ці роки. Тобто, іншого виходу нема. Якщо на сайті УЕФА стоїть цифра 400 тисяч гостей іноземних, тоді ми потрібні, нам потрібно цю кількість людей якимось чином прийняти. І я вважаю, що якщо це не буде національним пріоритетом, із пріоритетів, або головним національним інтересом на ці чотири роки, ми взагалі не зможемо прийняти. І ще дуже великий фактор як інформаційні війни, які вже починаються. Тобто, от була заява пана Колоскова про те, що Україна вже на вісім місяців спізнилася. Тобто, це буде нарастати, і до 2009 року нам ще, тобто, ще можуть в нас забрати це право. Після 2009 року вже неможливо, тобто, передати іншій країні, щоб вона готувалась. І в нас є до 2009 року, а в нас в 2009 році президентські вибори. І якщо влада зміниться ще раз, то ми побачимо, які виводи будуть.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, ходимо по грані зараз ми взагалі.

Денис Богуш, агентство «Богуш-комьюнікейшен»: Ні, ми… Взагалі, поки це фантастика. «Євро-2012» в Україні − це фантастика. 400 тисяч іноземних гостей в Україні − це фантастика, які приїдуть, можливо, хтось на своїх автомобілях, десь потрібно їм припаркуватись, оселитись, піти в ресторан. Хто мав роботу з іноземними гостями, вони знають, що навіть в Києві не у всіх ресторанах є меню на англійській мові, навіть не у всіх.

ВЕДУЧИЙ: Але почали хоча б міліціонерів вчити англійській мові, наскільки мені відомо.

Денис Богуш, агентство «Богуш-комьюнікейшен»: А якщо вони захотять піти в супермаркет, наприклад, а якщо вони поїдуть, наприклад, із Києва в Дніпропетровськ по трасі і захочуть зайти, там, в якийсь магазин чи в кафе? Що вони будуть робити? Тобто, це взагалі дуже великі зміни зробити…

ВЕДУЧИЙ: Давайте звернемо наші погляди на Хрещатик у Києві. Що скажуть люди. Отже, Яно, зараз м’яч на твоїй половині поля. Слово Хрещатику.

Яна Конотоп, журналіст: Ми продовжуємо уважно слідкувати за грою, принаймні тою, що відбувається зараз у студії. І наразі готові висловитись. Будь ласка, пані Олена, отут щойно сказали, що поки все, всі ці перспективи наші з «Євро-2012» виглядають фантастикою. Особисто Ваші враження які? Чи відбудеться Чемпіонат, і чи відбудеться він на належному рівні?

Пані Олена: Ну, дуже хотілося, щоб він відбувся все-таки. І я живу в Києві, і в мене в зв’язку з цим таке питання: що конкретно потрібно зробити Києву, щоб не осоромитися із проведенням «Євро»? Тому що за дев’ять місяців не видно, щоб була б зроблена якась конкретна робота. І тому хочеться запитати в шановних експертів, що, які кроки повинні бути зроблені саме в столиці для проведення «Євро», і щоб фінальний матч теж відбувся в столиці?

Яна Конотоп, журналіст: Дякую. Аби заспокоїти киян, ще раз по пунктах ці питання. Пан Олег, будь ласка, Ваші враження від розмови і від підготовки.

Пан Олег: Ну, у мене таке питання: чому б не вирішити конфлікт навколо Республіканського стадіону і торгового центру «Троїцький» слідуючим образом: добудувати естакаду Майдан до «Троїцького», укріпити дах йому і сходи Республіканського стадіону перенести за «Троїцький» перед метро. І це б дозволило масам уболівальників виходити з Республіканського стадіону, переходити по цьому Майдану широкому і входити в метро, і цей «Троїцький» тільки треба було б реконструювати всю документацію, укріпити його, і під цим естакадою і Майданом можна було б зробити навіть багатоповерхові паркінги для автомобілів. І весь конфлікт вирішився би. Зробити з «Троїцького» «Глобус», на зразок «Глобуса».

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміла така распропозиція. Ну, що ж, можливо, вона буде взята до уваги. Пан В’ячеслав, будь ласка, приєднуйтесь до розмови.

Пан В’ячеслав: Добрый вечер. Я хочу обратить внимание не только на стадион, а на весь Киев. Значит, у нас, по сути, катастрофа. Майдан, руины на Майдане, улица Михайловская. Каждый день по ней хожу и вижу руины иностранцев, которые снимают эти руины на камеру и говорят: «Швайн». Что вы говорите о красивых словах, там, чтоб не опозориться. Вы уже опозорили нас. Вы людей вышвыриваете на улицы. Делаете дома аварийными, вселяете в ихние подвалы воров из Шевченковской рады. Я хотел бы спросить у Виктора Пилипишина, Вы украли весь город. Куда вы гребете это все? Перестаньте издеваться над людьми. Поймите, лопнет этот пузырь когда-то народного негодования. И тогда Вас, как в Румынии везде погонят, несмотря на Ваши миллионы, миллиарды. Кличко, мы поддерживаем тебя. Луценко, мы тебя поддерживаем.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. Дякуємо. Отак від «Євро» до особистостей. І ще одне питання, а точніше репліка від пана В’ячеслава, який, до речі, приїхав з міста, яке також приймає, пан Володимир, я перепрошую., з міста, яке також приймає матчі Чемпіоната. Будь ласка.

Пан Володимир: Добрий вечір. Мене цікавить таке питання. Я от сам мешканець Львова, я знаю, яка ситуація взагалі, ну, у Львові, в Києві, тому що зараз тут проживаю. Мене цікавить таке питання, от зараз ми приймемо цей Чемпіонат, набудуємо там готелів, того всьо, приймемо, все воно відбудеться. Що буде потім, що буде з тими готелями, з тим всім, куди це все буде? Тому що, як я знаю, що ситуація зараз, ну, саме у Львові, там наполовину ці всі гостиниці, вони пусті. І там, ну, можна сказати, що через них, якось своїми механізмами, політичні чи які сили відмивають гроші. І тут буде то саме. Тому що прийняти ми то зможемо, но дальше використати то, там, чи передати в Київраду на баланс, чи ще, ну, незрозуміло. Такі же питання і з дорогами. Львів, ну, так якби вважається приграничним містом, але дороги там, гірших нема, ну, взагалі от, будь ласка.

Яна Конотоп, журналіст: Ну, з дорогами, я думаю, що все добре буде. А з приводу далекоглядності наших громадян − то справді питання: що справді буде відбуватися з тими самими готелями, які ніби-то можуть залишитися порожніми. Отже, такі питання маємо тут. Обов’язково слідкуємо за розмовою далі.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, Яно. Скажу тільки, що Віктора Пилипишина в цій студії зараз немає, тому нікому і відповісти шановному пану на його закиди. Але ми можемо дати ефірний час для голови Шевченківської райради в місті Києві для того, щоб, і народному депутату для того, щоб він, можливо, є що йому сказати у відповідь. Це, по-перше. По-друге, панове, що буде з готелями, ну, можливо, варто спочатку щоб вони були, а потім вже будемо по факту вирішувати, що з ними відбудеться. Але те, що ми згадували протягом всієї розмови, відносно того, що мають прийти інвестори, так, і ви згадували про це, що мають прийти інвестор, тому що бюджет сам не витягне. Болівар не витягне двох. Мають бути інвестори. Але в черзі ми не бачимо поки що їх.

Володимир Яцуба, народний депутат України, Партія Регіонів: Можна по готелях відповісти?

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Я скажу по інвестиціям, з вашого дозволу потім.

ВЕДУЧИЙ: По готелям, по інвестиціям. І далі поговоримо.

Володимир Яцуба, народний депутат України, Партія Регіонів: Донецьк вирішує дуже просто. Вищі навчальні заклади мають величезну кількість гуртожитків, які находяться в жалюгідному стані. Вони внесли пропозиції привести їх в порядок і розмістити на певний час там тих, хто приїде. Тим паче, що приїдуть на «Євро-2012» не всі ті, хто будуть навіть в трьохзіркових готелях по сумам розміщені. А от на репліку, яку зараз кияни там вносили, от я в Дніпропетровську задавав це питання на мітингу, назвіть хоч одного керівника міста чи області, якого ви згадуєте добрим словом. Ніхто не може сказати. От те, що стосується вокзалів, аеропортів. От була в Україні така людина, як Кирпа. Про нього можна все, що хочеш, казати. Але я пам’ятаю, як обговорювались ці питання, коли треба було поставить на ноги вокзали, Кирпа нікого не просив. Він залишив після себе Київський вокзал, він залишив три десятка вокзалів в Україні при рівних умовах законодавства, бюджету, стосунків, кадрів, він взяв і зробив. От такі люди сьогодні потрібні Україні, і тільки ці люди об’єднають Україну на підготовці «Євро-2012».

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Але відомо, що ніде так не крадуть, як на будівництві. Можливо, тому інвестори сюди не йдуть? Як подолати цю корупцію?

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Ну, я хотів…

ВЕДУЧИЙ: Стосовно інвестицій, інвестиційних вливань.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Я хотів би додати, що, дійсно, ми в державній програмі урахували ідею розміщення вболівальників в гуртожитках. І у всіх регіонах, де будуть відбуватись матчі «Євро-2012», є наші галузеві інститути з гуртожитками і, відповідно, стадіонами. Ми вирішимо дві проблеми: і розміщення вболівальників, надання тренувальних баз, і удосконалення їх матеріально-технічної бази. Те, що стосується інвестицій, я хотів би звернути увагу глядачів і присутніх на те, що в програмі, про яку я уже кілька разів говорив, передбачено залучити інвестиції. Загальна сума коштів, передбачених програмою, 127 мільярдів, кошти позабюджетні, кошти інвесторів, − 102 мільярди. Це невипадкова пропорція, це пропорція, яка відповідає світовій практиці при проведенні і організації подібного роду заходів. Але залучення...

ВЕДУЧИЙ: А тут питання: а чи дадуть? Який клімат?

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Але залучення цих 102 мільярдів можливо тільки за умов, це всі розуміють, стабільної політичної ситуації і передбачуваної економічної політики. Коли сьогодні ми бачимо, що уряд намагається понад вісім мільярдів планових отримати ще 12 мільярдів позапланових від приватизації, то нічим іншим, як реприватизацією, це бути не може. Тому всі інвестори на це зреагують. Я думаю, що це ще одне застереження. Я думаю, що на такі речі треба і…

ВЕДУЧИЙ: Зреагують і будуть триматися за кишені.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: І, ви знаєте, все-таки закінчуючи з застереженням, я хотів би сказати, при всіх рівних умовах, тільки досконала система управління. І я не можу не звернути увагу на цей чудо-документ, який називається «Програма діяльності уряду «Український прорив», я не буду її багато коментувати, я тільки…

ВЕДУЧИЙ: Там понад сто сторінок, ми не встигнемо.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Я тільки відкрив одну сторінку «Фізична культура і спорт». Сьогодні у нашій галузі діючих є чотири державних програми. В цьому документі згадується лише одна, і, до речі, програма «Державна підготовки до «Євро-2012» тут не згадується взагалі. Вона одна з чотирьох, які сьогодні діють. І в розрізі 2012 перед міністерством, який очолює мій колега Юрій Павленко, поставлено завдання − забезпечення залучення інвестицій у будівництво транспортних комунікацій та створення нових робочих місць. Ну, користуючись цією логікою, мінтранс має готуватись до Олімпійських ігор та до «Євро», на якого, до речі, 80% обсягів всіх полягає.

ВЕДУЧИЙ: А ми от зараз у пана Павленка і спитаємо.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Тому це терміново треба міняти, доопрацьовувати. Я вже не кажу, що тут немає жодного терміну, відповідальних, обсягів коштів, і таке інше. Тому це просто мене шокує.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, прошу, пан міністр.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Тут дуже коротко. Ми говоримо про одне, да, а коментуємо інше. Я хотів би що це відійшло в минуле. Що ми займаємося критикою.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Це документ, який буде навколо…

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Що стосується програми, то Віктор Петрович, як народний депутат, як президент Федерації гімнастики, був запрошений на громадське обговорення, яке відбувалось в міністерстві, і міг висловити будь-які свої застереження і зауваження до програми. Більше того він цитує сьогодні той документ, який був першим проектом, який уже доопрацьований, а не той документ, який урядом надісланий до Верховної Ради. Тому що ці формулювання є зміненими, і вони були змінені в результаті громадського обговорення і в міністерстві, яке проводилось під головуванням Прем’єр-міністра України.

ВЕДУЧИЙ: Ближче до того, про що говорили.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Але я хотів би… Ми ж, почекайте…

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: «Євро-2008» студентське, «Євро-2009» юніорське, як складові цього процесу…

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Віктор Петрович. Ми ж не про програму дискутуємо. Да? Ми дискутуємо сьогодні про «Євро-2012», де програмою уряду визначено як один із пріоритетів державної політики на найближчі роки до 2012-го.

ВЕДУЧИЙ: І, зокрема, реагуємо на ті репліки, які почули.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Що стосується і реплік експертів, і реплік наших глядачів, то мені дуже б не хотілося, щоб ми, як завжди, посипали собі голови пеплом і казали: ми нічого неспроможні, це фантастика. Я в 2005-му році, коли ми починали цей проект, казав: ми спроможні виграти в тендері і забезпечити проведення в Україні «Євро-2012». Ми виграли перший етап. Зараз наше завдання − виграти другий етап і підготувати країну до «Євро-12». Я ще раз заявляю, ми спроможні підготувати країну і провести на найвищому рівні Чемпіонат Європи в 2012 році. Що стосується НСК. То я хотів би тут теж акцентувати на достатньо динамічній сьогодні позиції Президента і Уряду в підготовці до «Євро». 10 січня − нарада у Президента з Прем’єр-міністром, 11 січня − нарада Прем’єр-міністра, де приймають це рішення, 16 січня вони вже затверджені урядом, 21 січня − координаційна рада, цілий ряд позицій будуть прийняті з відповідними термінами, терміни, які будуть не більше тижня-двох, 23 січня − спостережна рада НСК «Олімпійського», де буде розглянутий той проект, який був 1 грудня затверджений, будуть прийняті по ньому рішення з тим, щоб в уже лютому місяці ми приступили до реконструкції НСК «Олімпійського», і реалізація не на словах, не в питаннях боротьби за повноваження чи розподілу повноважень, а уже конкретної роботи, починаючи з лютого місяця, як це поставив завдання сьогодні Президент України.

ВЕДУЧИЙ: А як бути з тими двомастами мільйонами, які вимагають власники Троїцького розважального центру?

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: В мене нема сумніву, що і це питання буде врегульовано. Врегульовано дуже швидко і в інтересах, в першу чергу, країни і проведення Чемпіонату Європи. Механізми, як це вирішити, вони є, вони є. Що стосується тих запитань, які ставились, ось я хотів би доповнити своїх колег, стосовно того, що буде збудовано. В першу чергу, якщо ми говоримо про те, де будуть проживати, то, крім гуртожитків, а це один з надзвичайних проектів, які ми ставили, як найголовніше завдання, бо під «Євро» ми можемо сьогодні відремонтувати всі гуртожитки, які, на жаль, довгий час не ремонтуються. І вони далі будуть служити нашим українським студентам після проведення Чемпіонату Європи, який відбувається в час літніх канікул. Наступне питання: будівництво трьохзіркових, скажімо, таких місць проживання, чи трьохзіркових готелів. Очевидно, нам така кількість їх не буде потрібна після Чемпіонату Європи, але що ми можемо зробити далі: ми можемо продати, чи залишити, як соціальне житло, і надати тим людям, які його потребують, для проживання. Воно якраз буде нормальне, пристойне. Як це робиться, скажімо, після Олімпійських ігор, коли будуються великі містечка, а потім вони передаються тим, хто потребує.

ВЕДУЧИЙ: Олімпійські селища? Так.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Да. Соціальне житло. І…

ВЕДУЧИЙ: Давайте зробимо три крапки. Трошки передихнемо на рекламі, а потім повернемося знову до нашої розмови (реклама). Нагадую інтерактив: хто «крайній» за фінал Чемпіонату Європи з футболу: Президент, Прем’єр або ж органи місцевого самоврядування? І зараз, виходячи на підсумки нашої розмови, ми вперлися у питання власності, розбудови, інвестицій і потім що з цим перерозподілом робити. І вже от Прем’єр Тимошенко сказала, що збирається перевірити, хто і як приватизував об’єкти довкола НСК «Олімпійський». І знову ж таки питання − де взяти ті 200 мільйонів, які треба компенсувати власникам торгівельно-розважального комплексу?

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Ну, ми закінчили розмову по розміщенню людей. Я хотів би, до речі, додати, тут лунала цифра 400 тисяч, якщо ми подивимось на досвід Ліссабону, а то більш, ніж мільйон, людей відвідало Португалію, тому я впевнений, що цифра буде набагато більша. Це, до речі, створює широке поле до інвестицій, тому що кожна людина за приблизними підрахунками залишить близько тисячі євро в місті, саме тут можна по прорахунках експертів, 600 мільйонів…

ВЕДУЧИЙ: Але ми зараз вийшли на поле для розкрадання цих коштів.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Ну… Далі. Коли ми кажемо про реконструкцію гуртожитків, дійсно, це дуже серйозна ідея, і чудова ідея, коли реконструкція гуртожитків відбувається, люди живуть там під час проведення «Євро», а потім це передається студентам. Але давайте можемо подивитися на це більш масштабно. В свій час було закладено студентське містечко, де планувалося побудувати сотні тисяч метрів гуртожитків, от до цього проекту треба повертатися і це треба будувати. Далі по НСК «Олімпійський». Впевнений, що саме площина, в якій вирішується ця проблема, це знову ж таки ми виходимо на питання неадекватності міської влади, тому що міська влада давала відповідні дозволи, і повністю в її повноваженнях вирішити цю проблему.

ВЕДУЧИЙ: Влада до Черновецького?

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Мова не йде про владу Черновецького. Я кажу про місцеву владу. Так, дозвіл давався ще при, до Черновецького, але Черновецький нічого не зробив для того, щоб це питання вирішити. А вирішення цього питання полягає в тому числі в компенсаційному наданні, наприклад, земельних ділянок. Я впевнений, що девелоперська компанія, яка розвиває цей проект, з задоволенням отримає замість коштів землю, це на сьогоднішній день більш корисно.

ВЕДУЧИЙ: Давайте звернемо свої погляди е-е на Хрещатик у Києві. Яно, пас тобі. Слухаємо також твоїх співрозмовників.

Яна Конотоп, журналіст: Ну, власне, матч наш сьогоднішній добігає завершення, тому будемо вже певні висновки робити. Пане Георгій, будь ласка.

Пан Георгій: Перш за все, я хочу привітати від імені справжніх киян Юрія Луценка і сказати йому, що кожен з нас хотів би зробити те, що зробили ви.

Яна Конотоп, журналіст: Пане Георгію, про «Євро-2012».

Пан Георгій: Да. Про «Євро». Я хочу сказати, коли на цьому тижні Верховна Рада приймала закон про реадмісію, вона явно забула про майбутній Чемпіонат 2012. Уже зараз в Україні кілька мільйонів емігрантів нелегальних. Якщо ми приймемо цей закон, мільйони нелегальних емігрантів, весь бруд, вся гадость з Європи буде, хлине в Україну.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. В контексті «Євро-2012» Ви бачите в цьому загрозу також? Так?

Пан Георгій: Я бачу велику загрозу. Вся нечисть сконцентрується в Україні.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. Дякую. Дякую за Вашу думку. Пане Миколо, будь ласка, Ваші враження від розмови і Ваші застереження щодо підготовки до «Євро-2012».

Пан Микола: Мої враження від розмови і застереження, я переконаний, що «Євро-2012» відбудеться, але користі з того для народу не буде абсолютно ніякої. Тому що сказав Табачник, що вкладений долар у це міроприємство дасть нам 10 доларів. І воно їм дасть 10 доларів. А народові цього нічого, ні готелі оті йому не потрібні, бо там ніхто не житиме. І мене…

Яна Конотоп, журналіст: Ви бачите, сказали будуть гуртожитки, буде соціальне житло.

Пан Микола: Та то балачки такі. От, 200 мільйонів за те, щоб розвалить оту споруду, спочатку отдали її за великого хабаря, а тепер 200 мільйонів заплатять і поділяться тими грішми.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. «Євро-2012» непотрібно, на Вашу думку?

Пан Микола: Ні. Потрібне. Хай воно відбудеться. Але, я ж кажу, вся внутрішня політика така. От мене вражає, наприклад, те: Суркіс, Ахметов платять по сім мільйонів за одного футболіста. А якщо вкласти сім мільйонів у розвиток спорту якогось міста, то чи не можна виховати цілу футбольну команду, витренірувати? Оце була користь для народу і для розвитку спорту в Україні.

Яна Конотоп, журналіст: Дякую.

Пан Микола: І ще відносно України я хочу сказати. Насправді Україна, як така, як народ, об’єднані. Вони всі пограбовані: що східні, що західні, що південні, що той. А їх би об’єднало не оцей спорт, цей спорт об’єднає їх на один відсоток, а ще на 99% об’єднало б їх те, якби нинішня влада, поки вона ще не замішана у геноциді проти України, створила народний трибунал, який би притягнув…

Яна Конотоп, журналіст: Пане Миколо, якщо можна, трішечки по суті давайте говорити. В принципі, Ви встигли сказати по-суті і далі трішечки вже відходите від неї. З Вашого дозволу, надамо слово ще людям, які ще не встигли висловитись. Пані Світлана, будь ласка.

Пані Світлана: Доброго дня. Всіх вітаю. Дуже приємно, що ми говоримо про події наступного тижня. Я хочу приєднатися до попереднього оратора. Я впевнена, «Євро» відбудеться в Києві і в Україні, і українці докладуть усіх зусиль, аби виглядати достойно. Але при умові, якщо при владі у нас будуть моральні люди, фахівці, моє покоління має чудових інженерів, винахідників, які зможуть організувати і побудувати. А якщо наші депутати і подалі будуть тільки дискутувати, то нас, боронь Боже, хай мине, участь Москви 1980-го року, коли вона була порожня, і коли я з неї поверталася в Київ у майже порожньому вагоні.

Яна Конотоп, журналіст: Зрозуміло. Дякую за Вашу думку. Такі ми мали думки тут на Хрещатику. Дякуємо, що вислухали. Остаточні висновки зі студії.

ВЕДУЧИЙ: Дякуємо, Яно. І, підбиваючи підсумки нашої сьогоднішньої розмови, надаємо слово нашим експертам. Прошу Денис Богуш, агентство «Богуш-комьюнікейшен».

Денис Богуш, агентство «Богуш-комьюнікейшен»: Дякую. Ну, я думаю, що, звичайно, «Євро-2012» в Україні відбудеться, але як відбудеться. Є досвід «Євробачення», на яке завжди приїжджає десь 50 тисяч людей. В нас там, ну, от повинно було чотири, три з половиною тисяч місць, і, ну, хотіли, щоб на Трухановому острові в наметовому містечку жили. І якщо, я просто не був причетний до цього містечка. Там жив один німець, одна людина, і десь 15 наших, які приїхали з регіонів. Тобто люди, які будуть бронювати готелі, а вони бронювати будуть десь за півроку, десь за рік, вони повинні знати, що вони будуть жити в якихось пристойних умовах. Гуртожиток, ми знаємо, що там туалет не в номері.
ВЕДУЧИЙ: Тіпа сортір.

Денис Богуш, агентство «Богуш-комьюнікейшен»: Да-да. Тобто ми, потрібно знати, що ці люди приїдуть в гуртожитки. Ми чекали в наметовому містечку. Вони не приїхали в наметове. Просто на «Євробачення» приїхало не 50 тисяч, а 7-10 тисяч іноземців. І користі від цих, цих людей було менше, як і туристичні потоки, і фінансові. Далі. Я хочу сказати, що це дуже важлива подія для іміджу України. Вона може бути як зі знаком «плюс», так і зі знаком «мінус». І нам потрібно зробити цю подію пріоритетом національних інтересів на ці чотири роки − це єдиний варіант для того, щоб цю подію для України використати зі знаком «плюс».

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Ігор Лобчук, журнал «Експерт». Прошу.

Ігор Лобчук, журнал «Експерт»: Я би хотів наголосити на двох речах. По-перше, треба, щоб у будь-якого процесу був відповідальний за нього − голова. Щоб ця голова не змінювалася через рік, через два, через півтора, щоб вона була у цього процесу до часу проведення «Євро». Треба визначитися, хто буде, власне, відповідати за всі роботи, які зараз будуть проводитися. І друге питання полягає в тому, що зараз лунають оцінки від 13 до 24 мільярдів євро, доларів, перепрошую, це потребуватиме від України як приватних коштів, так і державних. Я закликаю ще раз сісти і прорахувати. По-перше, ми ще не знаємо багато того, що потрібно зробити, по-друге, це стільки не коштує. Олімпіада в Китаї 2008 року − 50 мільярдів євро, олімпіада в Афінах − 14,6 мільярдів євро, олімпіада в Лондоні, яка планується 2012 року, − 9,6 мільярдів фунтів, 18 мільярдів євро, але там чотири мільярди резервні, які взагалі поки що ніяк не використані. Якщо подивитися на єврочемпіонати, то Португалія − 2,4 мільярди, Швейцарія, Австрія − 700 мільйонів, зрозуміло, там інфраструктура більш розвинена, але не коштує наше «Євро» 25 мільярдів доларів. Ми маємо про це пам’ятати, і маємо зрозуміти, що зараз ми маємо визначити найбільш критичні для нас точки, це, дійсно, інфраструктурні об’єкти, це, дійсно, можливо, треба звернути увагу на аеропорти, тому що це найбільш швидкий, найбільш зручний спосіб перекинути багато людей в певну точку. Подивіться на Туреччину, подивіться на Єгипет, там мільйони відпочивальників, всі користуються переважно авіаційним транспортом. Якщо ми зараз визначимо пріоритетність у всіх проектах, поставимо найбільш пріоритетні, найменш пріоритетні, і будемо знати, що робити в першу чергу, що − в другу, що − в третю, я думаю, що ми встигнемо. Час ще є.

ВЕДУЧИЙ: Можливо, Ваші зауваження врахують і ті, хто завтра зберуться у Президента, якщо вони зараз нас дивляться. Прошу, Олександр Глевинський.

Олександр Глевинський, експерт: Насправді я думаю, що не треба боятися великого звіра. Що стосується тих семи гуртожитків, чи великого переживання стосовно того, як же європейські туристи будуть жити. Я вам наведу приклад − Чемпіонат світу в Німеччині. Там величезний павільйон був перегороджений пластиковими стінками і стояли двоповерхові ліжка, а туалети були біо на вулиці. Нормально, ніхто не вмер. Тому що люди приїжджають насправді заради єднання з фанами, дуже багато людей. В нас бракує готелів, звичайно, і тризіркових, і, там, чотиризіркових, це потрібно набудувати. Але гуртожитки, як варіант, дуже класні. Не буде вистачати гуртожитків, треба мати такі павільйони, треба просто бути готовими, і багато чого не боятися. Найважливіше просто треба для себе усвідомити, що треба працювати, працювати і ще раз працювати. Тобто, ми уже давно обговорюємо, дев’ять місяців обговорюємо, кажемо, якого величезного кабана ми маємо завалити, реально це великий кабан, питань немає. Але треба уже ніж наточити і йти на того кабана, а не дискутувати, тому що ми поринаємо трохи в дискусії. І що стосується голови, я згідний, мабуть, повинна насправді бути відповідальна людина, яка очолить оргкомітет. Але у нас уже тут поза ефіром виникла дискусія, а чи ефективний там керівник? То я гадаю, якщо видно, що керівник не буде справлятися по ходу, то треба його поміняти. Чи від Президента, чи від Прем’єрки…

ВЕДУЧИЙ: Але так можна до безкінечності міняти одного, він неефективний, ще дев’ять місяців…

Олександр Глевинський, експерт: Людину має бути видно по ефективності. Якщо вона тріпає язиком, а не працює, то її звільнити. А якщо людина працює, то це ж видно результати, правда. Просто нам треба прилаштуватися на інший рівень менеджменту. Ми багато дискутуємо, багато переживаємо, багатьох речей боїмося. Треба просто почати робити це. Що стосується тої ж самої Португалії, вона добудовувала об’єкти перед стартовим свистком, і Греція − Олімпіаду так само. Не треба боятися, треба працювати. І ми будемо добудовувати.

ВЕДУЧИЙ: Будемо вчитися на чужому досвіді. Так, Андрій Чеканов, прошу, дуже стисло.

Андрій Чеканов, експерт: «Євро-2012» повинно відбутися і ми повинні зрозуміти, які пріоритети і які шанси дає це Україні. Я нагадаю, що після олімпіади 1980 року в Москві було побудовано Останкінський телецентр, в Москві було побудовано велотрек в Крилацком, в Києві було побудовано мікрорайон Теремки-2. Що вони зараз зайві в інфраструктурі Москви чи Києва? Те ж саме і з «Євро-2012» Все те, що буде побудовано до «Євро-2012», залишиться Україні, залишиться містам, і, зрештою, буде, покращить інфраструктуру наших міст. Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Панове, у нас менше п’яти хвилин залишається в ефірі. Давайте, ви назвете одну, на вашу думку, пріоритетнішу проблему, яку потрібно в першу чергу вирішити вже зараз. Прошу, пане Яцуба.

Володимир Яцуба, народний депутат України, Партія Регіонів: Ну, я слухав киян і ще раз переконався, що ми дуже багато наробили з того приводу, що моє стало ближче, чим наше. Як мені здається, завдання всіх політиків − і не шукати винного, а зробити все, щоб українське було ближче, чим моє, і це завдання влади. Якщо ми це зробимо, тоді буде і штаб працювати, і оргкомітет, і гроші ми найдемо. Допоки ми цій політичної, політичне завдання не вирішимо, ми не вирішимо питання. «Євро-2012»

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Віктор Корж.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Продовжуючи…

ВЕДУЧИЙ: Що насамперед? Одну проблему.

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Продовжуючи думку експерта, я хотів би висловити надію і мрію, щоб ефективність, професіоналізм стали в нашій країні при кадрових призначеннях. Тоді у нас би тем для розмов було уже трошки менше. По-друге, я, як і всі, ще раз переконуюсь в тому, що спорт, і зокрема футбол, об’єднують Україну, і про це свідчать одноголосні голосування і депутатського корпусу по всіх питаннях спорту, про це свідчать думки людей в усіх регіонах, де мені довелось побувати. Тому я думаю, що ми не можемо не використати цю ідею, цей проект для об’єднання України, для налагодження кращих стосунків в нашому суспільстві.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, Дмитро Андрієвський.

Дмитро Андрієвський, депутат Київради: Впевнений, що дуже велика відповідальність покладається на місцеві органи влади. Місцева влада має бути адекватна тим завданням, які стоять. І підкуплюючи тему полювання, яку вже експерти порушували, я впевнений, що полюванням треба дуже серйозно підготувати, подивитися, хто ж заважає цього кабана величезного завалити. Впевнений, що влада, та яка сьогодні існує в місті, вона ставить під велике питання проведення, в крайньому випадку, в Києві «Євро-2012».

ВЕДУЧИЙ: І на завершення, пане міністре, Вам слово.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту: Знаєте, от в цій дискусії про гроші, які називаються мільярди, про розподіл повноважень між органами влади і найвищими посадовими особами, про те, як ми зустрінемо іноземців, насправді забули одну ключову річ поговорити, про яку наш глядач сказав: яка ж користь для народу України, для конкретного українця? Бо поки кожен українець не зрозуміє, що це його проект, що цей проект для нього, що перший, хто виграє від проведення «Євро-2012», буде кожен українець, який отримає дороги, отримає готелі, отримає відреставровану житлово-комунальну систему, отримає транспорту нову систему, отримає нормальні і в достатній кількості робочі місця, з нормальною заробітною платою, нам буде дуже важко це реалізувати в терміни. Тому найперше моє звернення до кожного українця − це ваш проект, це не проект влади, і коли ви будете його контролювати, то ніхто із влади його не вкраде. А перший реальний крок, от я з нього би хотів почати, і от моя простягнута рука, я готовий далі працювати з тіньовим міністром заради реалізації цього проекту (потиснув руку Віктору Коржу).

Віктор Корж, народний депутат України, Партія Регіонів: Опозиційним, з Вашого дозволу (аплодисменти).

ВЕДУЧИЙ: Нарешті, можливо, отримаємо гру в одні, правильні, ворота, да? Не бесарабські, а, можливо, в інші. Ми запитували наших глядачів, хто має бути «крайній», хто зараз «крайній» за фінал Чемпіонату з футболу. Бачимо, що Президент Ющенко, його відповідальність оцінюють 32% глядачів, Прем’єр Юлія Тимошенко − 20% відповідальності, а також органи місцевої влади − 48%. Отже, маємо з чого робити висновки. Панове, я вам дуже вдячний за сьогоднішню розмову. Вона перша з того, що нам пропонується ще обговорити і що ще зробити. Я вам дуже вдячний. Наснаги усім нам, щоби не зганьбитися на весь світ, щоби все ж таки все у нас було добре. Слава Україні! Це був «Майдан».

+++

Анатолій Романюк, політолог: «Причини виходу Сеника − поза межами діяльності оргкомітету»

Portal.lviv.ua
23.01.08

«Я не настільки добре обізнаний з роботою оргкомітету з підготовки до Євро-2012, щоби визначити, наскільки він ефективно чи неефективно працював, дійсно приймав чи не приймав рішення. Тому я боюся давати якийсь коментар з приводу того, що саме лежить в основі виходу Сеника з цього комітету. Єдине, про що можна говорити, то це публічна заява, що матиме публічні наслідки і перш з все, ці наслідки розраховані на перспективу.

Ця перспектива розрахована на те, що він прораховує якісь події, які будуть в області і для того створює собі ширший простір для маневру або розраховує на якусь іншу пропозицію.

Я думаю, що є інші механізми конфлікту чи боротьби з Олійником, а не Євро-2012. Тим більше, що скоріш за все оргкомітет справді не надто активно працював − багато рішень відкладалися на майбутнє, а зараз вже має розпочатися активніша робота. Безумовно, що є причини, які перебувають поза межами оргкомітету, але його обрали як спосіб, бо до нього прикута увага. Може, саме тому Сеник обрав оргкомітет як об’єкт, на якому він продемонстрував би свою позицію.

Конфлікти можуть виникнути з бюджету, із заяв, які стосуватимуться ширшого кола питань. Зокрема, соціальної сфери, оскільки сама тема Євро-2012 цікавить всіх, але не є такою, що предметно зачіпає людей, принаймні, поки що. Якби йшлося про якісь фінансові справи, то можна було б говорити про якусь стадію конфронтації. Я не думаю, що тут є якась підстава для конфронтації, тим більше, що раніше таких кроків не було. Хоча життя покаже, можливо, це перша ластівка, а далі буде видно».

+++

Куйбида создаст к Евро-2012 специальную рабочую группу

Komitet12.org.ua
23.01.08

Министр регионального развития и строительства Украины Василий Куйбида проинформировал, что в Минрегионстрое создана специальная рабочая группа, которая будет работать по принципу «единого окна» и будет заниматься исключительно вопросами подготовки к Евро-2012, которые будут принадлежать к компетенции Минрегионстроя.

Министр также сообщил, что в ближайшее время будет завершена разработка отраслевой программы, проведено оценку существующих мощностей, а также оценку объема работ, которые необходимо будет выполнить во время подготовки к еврочемпионату.
«Понятно, что работы в этом направлении очень много. Поэтому мы будем пытаться создать такие условия в строительстве, при которых рядом с малыми и средними, могли бы функционировать мощные украинские, а также иностранные строительные компании. А это означает, что мы должны адаптировать отечественные строительные нормы к европейским», − отметил В.Куйбида.
Он также прибавил, что Минрегионстрой будет работать над упрощением разрешительной системы в строительстве, будет заботиться о внедрении новых строительных технологий, будет создавать условия для модернизации отечественных проектных институтов. Кроме этого, как было сказано, строительство каждого объекта жестко будет контролироваться Госархстройконтролем. Наибольшее внимание будет уделяться проблемным сооружениям. В планах Минрегионстроя относительно подготовки к Евро-2012 − согласовать вместе с Минкультуры перечень достопримечательностей архитектуры и исторических сооружений, которые будут включены в туристические маршруты для их реставрации.
Рядом с этими заданиями, по словам министра, будет проводиться работа по коррекции генеральных планов населенных пунктов и схем застройки территорий, в первую очередь тех городов, где будут проходить футбольные матчи финальной части чемпионата, также будет идти подготовка местных правил застройки этих территорий, то есть градостроительной документации. Василий Куйбида прогнозирует, что на коррекцию генпланов пойдет несколько месяцев. Города, которые нуждаются в новых генпланах, смогут их получить до октября 2008 года.

+++

Конкурента «Олімпійського» зруйнують

Rpl.net.ua
23.01.08
 
Можна багато сперечатися про те, чи бив Леоніда Черновецького Юрій Луценко, чи роздавав київський мер столичну землю та скільки саме шкоди він завдав. Проте фактом залишається слабкість Черновецького як мера.

Вже майже рік як Україну облетіла радісна звістка − у 2012 році ми разом з Польшею прийматимемо Чемпіонат Європи з футболу. Разом з тим, ложкою дьогтю залишалося будівництво біля основного українського стадіону − НСК «Олімпійський»− торгово-розважального центру «Троїцький», яке належить ТОВ «Юджин». Вже рік, як пан Черновецький знає, що будівництво торгового центру прямо перед головною футбольною ареною країни потрібно припинити. Та попри це київський градоначальник не поспішав діяти. «Мер усіх киян» також забував про тисячі вболівальників, які змушені добиратися на матч і назад минаючи по дорозі будмайданчик.

Дочекавшись втручання в цю справу керівництва держави, Леонід Черновецький вкотре довів свою політичну неповноцінність. Окрім того, така «діяльність» мера ледь не коштувала Україні фінального матчу чемпіонату, адже УЄФА вже неодноразово заявляла про те, що якщо будівлю не знесуть, то фінальний матч, котрий має відбутися на київському «Олімпійському» перенесуть.

Ще наприкінці минулого тижня Леонід Черновецький ходив до Віктора Ющенка з питанням «Що робити?». На початку ж цього, Господарський суд Києва задовольнив клопотання Генеральної прокуратури і заборонив будівництво торговельно-ділового комплексу біля стадіону. Разом з тим, власники будови виступили з заявою, в котрій, зокрема, йшлося про те, що вони протестуватимуть проти рішення суду, якщо сума компенсації за знос їх не вдовольнить, і при цьому натякали, що хочуть не менше ста тисяч доларів.

Тим часом «Реальна політика» вирішила на місці подивитися, як просувається справа зі знесенням. Як видно з фотографій, торгівельно-розважальний центр наглухо закриває частину виходів зі стадіону. Виникає питання: як же дозволили будувати ТРЦ взагалі? Також видно, що будівництвом ніхто не займається, недобудована споруда стоїть порожньою, а навколо розкидане сміття. До того ж, обійшовши навколо будмайданчика, «Реальна політика» так і не знайшла щит, на якому б містилася інформація про об’єкт, який будують на цій території.

Ймовірно, найближчими днями «торги» скінчаться. Скільки заплатять за знос «Троїцького» ТОВ «Юджин» київська влада обіцяє розповісти вже завтра, 24 січня. Проте довше залишаться ще багато питань, як наприклад чому торгівельно-розважальний центр дозволили будувати, якщо було відомо (а це було відомо), що він перекриватиме виходи зі стадіону? Або таке: чому Черновецький не поспішав розбиратися з будівництвом?

+++

Во Львове готовы открыть частную таможню к «Евро 2012»

Zik.com.ua
23.01.08

Коллегия Львовской ОГА сегодня, 23 января, приняла Региональную программу по подготовке Львова к «Евро-2012». Советник министра молодежи и спорта Ростислав Ратеев назвал ее «слабой». В свою очередь председатель Львовской ОГА Петр Олийнык посоветовал ему писать статьи в газеты.

«Мы имеем чрезвычайную несовершенную государственную программу по подготовке к «Евро-2012», слабые региональные программы, в том числе и львовскую. Не нужно пытаться записать в региональную программу затраты на функции, которые не принадлежат к компетенции органов местного самоуправления и облгосадминистрации. Стоит отказаться от проекта построения европейской колеи во Львове. Это нецелесообразно, ибо страны Шенгенской зоны не позволяют осуществлять таможенный контроль вне своей территории», − отметил присутствующий на коллегии советник министра молодежи и спорта Ростислав Ратеев, комментируя Региональную программу по подготовке Львова к «Евро-2012».

Губернатор Львовщины Петр Олийнык призвал представителя Кабмина сбалансировать права и ответственность Кабмина и регионов. «Выходит так, что все права имеет правительство, а власть на местах должна нести всю полноту ответственности, не имея никаких прав», − отметил Петр Олийнык.

Губернатор иронизировал, если государство будет выделять недостаточно средств на строительство новых таможенных переходов для «Евро-2012», то нужно будет создавать частную таможню. Также, по словам Петра Олийныка, поэтому тому, кто не понимает значения строительства на Львовщине европейской колеи, нужно заниматься не организацией «Евро-2012», а писать статьи в газеты.

+++
Підписатися на новини