Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет - нейтральные оценки
Ковєль хотів би перейти в сильніший клуб, аніж «Карпати»
Gazeta.lviv.ua
29.11.07
ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА
Розмова з Шандором Варгою, футбольним агентом.
Невдовзі настане період зимового міжсезоння. Традиційно, українські клуби розпочнуть трансферну роботу. Ще задовго до цього часу у футбольних колах розпочали жваве обговорення кандидатів на тренерський місток київського «Динамо». Називали багато прізвищ. Одним із потенційних претендентів на цю посаду вважають Олега Блохіна, хоча наразі Олег Володимирович залишається тренером національної збірної. Чи продовжить Федерація футболу України співпрацю з ним, стане відомо після засідання виконкому. Про це «Газеті» розповів агент наставника Шандор Варга. Футбольний агент також веде справи в. о. головного тренера «Динамо» Олега Лужного та «карпатівського» форварда Леоніда Ковєля.
− Настав час Олегові Блохіну вже визначатися з місцем роботи, − каже Шандор Варга. − Контракт із Федерацією футболу України завершився. Після жеребкування мав би відбутися виконком ФФУ, на якому поставлять оцінку наставникові збірної.
− А до чого більше тяжіє Олег Володимирович − до роботи у збірній чи в якомусь клубі?
− Поки що не зрозуміло. Потрібно зачекати декілька днів, тоді все стане на свої місця. Цього тижня буде відомо, де працюватиме Олег Блохін.
− Але в інтерв’ю одній всеукраїнській газеті ви сказали, мовляв, тривають перемовини про те, що Олег Блохін очолить ФК «Москва»?
− Ні, до переговорів не дійшло, нам самим спершу потрібно визначитися. Найперше слід зустрітися з керівництвом Федерації, а потім уже вирішувати, з ким вести перемовини про співпрацю. Інтерес до Олега Блохіна виявляє чимало клубів, але ще ні з ким ми не розпочинали переговорів. (...)
+++
Львов намерен утвердить условия конкурса на строительство евростадиона
Liga.net
30.11.07
Сегодня, 30 ноября, депутаты львовского горсовета намерены вынести на утверждение условия конкурса на строительство стадиона во Львове к Евро-2012.
«Поскольку во время выделения земли для стадиона депутаты изъявили желание утверждать инвестиционный договор, то мы решили условия конкурса утвердить на исполкоме», - отметил директор департамента «Евро-2012» совета Олег Засадный, слова которого цитирует пресс-служба горсовета.
По его словам, процесс объявления международного конкурса на строительство стадиона довольно сложен, ведь в Украине ни одна структура не имеет существенного опыта в этой сфере. «Для примера, в США есть только шесть контрактов, которые базируются на таком праве», - заметил О.Засадный.
«К участникам конкурса у нас нет никаких предубеждений - ими могут быть как компании, которые будут презентовать проекты стадионов на Экономическом форуме («Marazzi», OHL, «Implenia»), так и тот, кто заинтересуется конкурсом», - говорит директор департамента «Евро-2012».
Город и в дальнейшем считает, что инвестор должен полностью профинансировать проект строительства стадиона, поэтому это требование будет одним из первых обязательств инвестора. Среди других важных требований - предоставление права львовским командам, которые будут играть в Высшей лиге, бесплатно использовать стадион для игр чемпионата.
Будет фиксироваться в условиях конкурса и время выполнения строительных работ: завершение проектных работ до 1 июня 2008 года, а строительных работ по возведению стадиона - до 1 июня 2010 года.
+++
УСПП и Гостуризм объединят усилия ради Евро-2012
Liga.net
30.11.07
Украинские промышленники и предприниматели намерены сотрудничать с Государственной службой туризма и курортов в рамках подготовки к проведению в Украине Евро-2012. Соответствующее соглашение о сотрудничестве было подписано сегодня президентом УСПП Анатолием Кинахом и председателем Гостуризма Анатолием Пахлей.
Как передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ, согласно соглашению, УСПП и Гостуризм будут сотрудничать в плане беспрепятственного привлечения в Украину эффективного инвестора, способного выполнить задания государственной целевой программы, принять участие в развитии туристическо-рекреационной сферы, рынка туристических услуг. Кроме того, стороны намерены способствовать формированию системы консультативной и информационной поддержки предпринимателей при их привлечении к организации и проведению Евро-2012.
Напомним, ранее Украинский союз промышленников и предпринимателей и Польско-Украинская торговая палата договорились подписать соглашение относительно инвестиционных проектов, в частности, по вопросам проведения Чемпионата Европы по футболу 2012 года. При этом А.Кинах отметил прогресс в росте польских инвестиций в экономику Украины, объем которых за 2006 год увеличился на $106 млн.
+++
В 2008 году на развитие отечественного спорта предусмотрено более 1,5 млрд.грн.
Liga.net
30.11.07
ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА
В законопроекте «О Государственном бюджете Украины на 2008 год» расходы на развитие физической культуры и спорта возрастут более чем на 45% по сравнению с показателями 2007 года, и составят около 1,5 млрд.грн. (…)
(…) Для обеспечения подготовки и проведения в Украине финальной части чемпионата Европы 2012 года по футболу в проекте Госбюджета на 2008 год отдельно предусмотрено 3,9 млрд.грн. (…)
+++
В 2008 году на развитие отечественного спорта предусмотрено более 1,5 млрд.грн.
Liga.net
30.11.07
ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА
В законопроекте «О Государственном бюджете Украины на 2008 год» расходы на развитие физической культуры и спорта возрастут более чем на 45% по сравнению с показателями 2007 года, и составят около 1,5 млрд.грн.
Как сообщает Министерство финансов Украины, так, в частности, расходы общего фонда государственного бюджета предусмотрены в сумме 0,83 млрд.грн., что почти на 60% больше соответствующего показателя 2007 года. (…)
(…) Для обеспечения подготовки и проведения в Украине финальной части чемпионата Европы 2012 года по футболу в проекте Госбюджета на 2008 год отдельно предусмотрено 3,9 млрд.грн.
Напомним, 20 ноября Кабмин утвердил доработанный законопроект «О Государственном бюджете Украины на 2008 год» с учетом уточненных прогнозных макроэкономических показателей. Предыдущий вариант законопроекта был утвержден 11 сентября.
+++
Интернет - негативные оценки
Голова ПФЛ Равіль Сафіуллін: «Суркісу треба очолити всі футбольні органи відразу»
Іван Вербицький
Glavred.info
30.11.07
Президент ПФЛ розповів «Главреду» про перепони, які можуть виникнути на шляху створення української прем’єр-ліги, про те, що не вірить у радикальність заяв УЄФА щодо ТРЦ «Троїцький», про те, як помирити уболівальників з клубним керівництвом.
Нашу розмову з головою професійної футбольної Ліги України Равілем Сафіулліним розпочали з теми створення прем’єр-ліги…
Равіле Сафовичу, на останньому виконкомі Федерації футболу України його представники підтримали ідею створення прем’єр-ліги, однак з висловлювань відчувалося, що ФФУ хоче контролювати новостворену лігу. Це насправді так і чи погодяться власники клубів на такий варіант?
На цьому виконкомі я взагалі не почув підтвердження, що прем’єр-ліга буде. Зачитали листа наглядової ради, де йдеться про рішення власників елітних українських клубів. Але судячи з заяв, які лунали на засіданні, бажання створення прем’єр-ліги не викликало особливого ентузіазму у членів виконкому. Маю на увазі тих окремих членів виконавчого комітету ФФУ, котрі завжди висловлюються. Інші стараються відмовчуватися, щоб не сказати чогось зайвого і сумлінно підіймають руку за те рішення, яке підтримують певні люди. Ми почули, що прем’єр-ліга може бути створена тільки зі згоди ФФУ, а остаточне рішення повинен винести виконком. Вплив ФФУ на прем’єр-лігу визначать умови договору, який укладуть сторони.
Згідно уставів ФІФА і УЄФА саме національні федерації є організаторами внутрішніх змагань на відповідній території…
Правильно. Тому у даному випадку, якщо вдасться домовитися, ФФУ має передати право проведення змагань прем’єр-лізі. На даний момент змагання у вищій, першій і другій лігах проводить ПФЛ.
Ви допускаєте, що у разі, якщо з ФФУ не буде знайдено спільної мови, власники клубів відмовляться від ідеї створення прем’єр-ліги?
Ніхто своїх рішень відміняти не буде. А федерації треба добре подумати перед тим, як сказати «ні». Не думаю, що у них є хоч маленький шанс сказати «ні».Вважаю, що такий крок ФФУ буде важко обґрунтувати. У нас є яскравий приклад − 11 років тому усі клуби на чолі з Григорієм Суркісом вирішили створити Професіональну футбольну лігу. Зараз частина цих клубів вирішили виокремитися в прем’єр-лігу. Вони мають на це повне право. Так, вони мають зареєструватися у ФФУ, так, вони мають дотримуватися уставів ФІФА і УЄФА.
Згідно норм цих органів, для прикладу, за суддівство відповідають національні асоціації. Однак, наскільки вдалося зрозуміти з висловлювань власників клубів, прем’єр-ліга сама найматиме арбітрів на роботу…
Розумні люди завжди сідають за стіл і домовляються. Ось ви кажете, що згідно статутів ФІФА і УЄФА, суддівство контролює федерація. Завжди можна знайти такий шлях, який би влаштовував усіх. До того ж, цитуючи ці норми, дайте мені відповідь на запитання: у якій ще національній асоціації її президент є власником одного з клубів? Такого нема ніде. Так ось, виходячи з цього, Григорій Михайлович має будувати стосунки з клубами вищої ліги. За ним же спостерігаються дивні речі. Для прикладу, був він керівником ПФЛ − цей орган контролював суддівство. Тоді ніхто не знав, що, виявляється, не можна професіональним лігам здійснювати контроль за суддівством. Але коли Григорій Михайлович очолив ФФУ, як у 2000 році з’явився документ, датований 1992 роком.
Ви, мабуть, слідкуєте за певними виданнями. Днями я прочитав в одному з них, що федерації під керівництвом Банникова і Пустовойтенка не справлялися зі своїми функціями, зате ПФЛ Суркіса працювала чудово. Сьогодні усе навпаки. Бо Професіональну лігу очолює Сафіуллін, а Григорій Михайлович − федерацію. У мене таке враження, що голові ФФУ треба очолити всі футбольні органи відразу, включно з міністерством спорту. Лише тоді б робота цих інстанцій влаштувала Григорія Михайловича і окремі ЗМІ, які є рупором ФФУ.
Невже цих непорозумінь не можна уникнути шляхом відкритої чи закритої дискусії?
У тому й річ, що Григорій Михайлович не дуже прислухається до інших думок. Для прикладу, на останньому виконкомі ФФУ хотів висловитись виконавчий директор ПФЛ Анатолій Попов. Але слова Анатолію Володимировичу не надали. Усе тому, що Попов не з його табору, як і я, врешті, також. До речі, я щось не бачив відповідної реакції «незалежних» ЗМІ на такі дії президента ФФУ. Складається враження, що в федерації футболу людина не може мислити самостійно. Вона повинна вміти підіймати руку, коли і за що потрібно. Іншого не дано, інакше потрапляєш до розряду ворогів. Візьміть арбітра Сергія Шебека, який в інтерв’ю дозволив собі висловити свою думку щодо стану справ в українському суддівстві. І що? Публічно проголошено, що ці заяви треба детально розібрати, а поки що Шебека відсторонили від суддівства. Мене ось так вже сім років «розбирають» і поливають брудом у двох «підконтрольних» виданнях. Що ж, оцінка цим газетам була дана, коли відразу шість клубів торік відмовилися з ними співпрацювати.
Тим не менш, хочемо ми цього чи ні, формується суспільна думка, наприклад, стосовно будівництва торгово-розважального центру біля НСК «Олімпійський». Ваша позиція, що до необхідності знесення «Троїцького»?
Мене в усій цій історії дивує одне: скільки років керівники федерації мовчки спостерігали за будівництвом. Лише три тижні тому права рука Григорія Михайловича Сергій Стороженко гнівно запитав: «Заборонено! Хто давав дозвіл? Будівництво незаконне!» У мене в цьому контексті виникають зустрічні запитання: Дім футболу зведений законно? Є відвід земельної ділянки? Чи прийнята ця споруда? Можу вам впевнено сказати − нема.
Ще один приклад − база в Гореничах. Ще шість років тому, коли про це зайшла мова, Суркіс звернувся до футбольних клубів ПФЛ, котрі щорічно за програмою УЄФА «Солідарність» отримують суму в межах 500 тисяч доларів. Григорій Михайлович запропонував перерахувати ці гроші у федерацію на будівництво бази в Гореничах. Усі погодилися і ПФЛ роки чотири щорічно перечислювала гроші. Виявилося, що там нема ні відводу земельної ділянки, ні іншої потрібної документації. А перераховано ж сумарно близько 12 млн. гривень. Тепер ось вже кілька років пропонують цю споруду НОК, щоб зробити там базу ігрових видів спорту.
Але що Дім футболу, що база в Гореничах − своє, його чіпати не можна. Інша річ − ТРЦ. Скільки вже комісій приїздило. Щойно вони поїдуть, як з’являються висловлювання: «Комісія визнала незадовільним…» Так зведіть ви цю комісію з забудовниками, посадіть їх за круглий стіл і вирішіть це питання раз і назавжди! Якщо дійсно нема іншого варіанту, крім як розвалити конструкції «Троїцького», то так і треба робити. Але ж представники «Юджину» запевняють, що існує кілька проектів, які передбачають шляхи для евакуації глядачів згідно вимог УЄФА. Знаєте, у що я не вірю? Не може УЄФА висловлюватися так категорично. Для них головне − безпека людей. А що там за споруди навколо стадіону, нікого не цікавить.
В цьому контексті згадалися недавно прочитані на одному з сайтів слова про те, що Сафіуллін і міністр спорту Корж так захищають інтереси забудовника, бо хочуть, щоб фінал Євро-2012 відбувся у Донецьку.
Я звик до брехні, яка ллється з певних ЗМІ. До чого тут Донецьк? До чого тут Корж? Тому що він у фракції Партії регіонів? Маячня. Сядьте з забудовником за стіл переговорів і все буде очевидно.
На мій погляд, без третейського судді зустріч зацікавлених сторін неможлива.
Третейським суддею повинна виступити УЄФА. Вона організатор Євро. Думаю, представники вищого футбольного органу континенту зацікавлені в проведенні чемпіонату у тому місці, якому вони довірили.
До речі, чому так слабо задіяна у підготовці до Євро ПФЛ?
Тому що функції розподіляє голова федерації. Запитайте, скільки у різноманітних комітетах УЄФА представників ФФУ, а скільки від ПФЛ. Можу вам сказати: від очолюваної мною організації − жодного. А для чого? (іронічно посміхається). Для чого підпускати туди чужих? Ось ви згадали листи, які приходять у ФФУ з УЄФА. До нас не доходив жоден. Втім, не дивно.
Вам вже з цього приводу закидали: ПФЛ підконтрольна ФФУ і ще хоче її контролювати…
Надати документи структурі, котра проводить змагання і які стосуються цих змагань − зовсім не свідчення того, що ця структура намагається встановити контроль. Вона повинна керуватися цими документами, але їх нам ніхто не надає.
Фактично, те, про що ви говорите, можна назвати диктатурою? Наша держава називається демократичною, а ви у цій країні − депутат Верховної Ради. Не намагалися зробити схему стосунків у нашому футболі прозорішою на державному рівні?
Країна у нас демократична, а керівна футбольна структура − ні. Тут хотів би знову повернутися до створення прем’єр-ліги. Кілька років тому я сам виступав проти її створення. Бо не бачив особливої різниці між прем’єр-лігою і виділеною у ПФЛ Радою вищої ліги. У Росії такої ради не було. З кожним роком «обійми» ФФУ стають все тіснішими. По суті професіональний футбол у нас під тотальним контролем ФФУ. А клуби хочуть хоча б якоїсь самостійності. Рік тому власники зібралися вперше і вперше висловили бажання створити прем’єр-лігу. За рік багато що змінилося. Були традиційні скандали, серед яких виділяється допінговий. Мені цікаво, яку відповідь ФФУ відправила в УЄФА стосовно допінгового скандалу? Пригадую, як представники федерації викручувалися, проводили виконком, обманули всю футбольну спільноту. Це питання планувалося заслухати на засіданні комітету Верховної Ради. Але, на жаль, через відомі події діяльність парламенту призупинилася і ми не довели справу до кінця.
Вас знову обрали у парламент. Продовжите розпочате?
Подивимося… Так ось, повернуся до вашого попереднього запитання. Я хочу, щоб прем’єр-лігу створили. Щоб прийшли господарі клубів, котрі вкладають великі, а дехто величезні гроші у футбол і поспілкувалися з виконкомом ФФУ. Адже побутує думка, що Сафіуллін хоче забрати собі футбольну владу, він вічно чимось незадоволений, а в ФФУ − демократичне суспільство. 28 осіб голосує за і один проти. Ось коли поспілкуються з цими «демократами» власники клубів, тоді й зроблять висновок, Сафіуллін всьому виною чи хтось інший.
Не можливий такий варіант, що власників клубів можуть звинуватити в узурпації влади?
Від ФФУ всього можна очікувати. Але, найвірогідніше, на такий крок вона не зважиться. Адже на цих людях тримається професіональний футбол. Вони утримують клуби, готують футболістів для збірних, будують бази і стадіони, готують молодь. Керівники клубів часто звертаються до мене, коли виникають скандали, пов'язані з необ’єктивним суддівством. Просять про допомогу. Але як можна допомогти, коли ФФУ практично ні на що не реагує? На останньому виконкомі ФФУ підіймалося близько 15 питань. Десь по восьми я давав свої пропозиції. По одному питанню виступив ще хтось. Все. Решта голосувалося без обговорення. Тому що обговорюй не обговорюй, все одно, все вирішено заздалегідь.
Відколи Григорій Михайлович став президентом федерації, у нас бувало всяке. Скажімо, забивалися «комп’ютером» голи. Четверте місце займав «Металіст», а п’яте − запорізький «Металург», однак виконком вирішував поміняти їх місцями. На попередньому виконкомі глава експертної комісії Вихров ініціює відставку експертної комісії. Голосують «за», чотирьох представників без їхнього відома прибирають, а Вихрова залишають. Позитивна проба на допінг у нас називається «тестуванням». При цьому у зв’язку з допінговим скандалом при ФФУ була створена відповідна комісія, котру очолив Стороженко. Але ж він сам відповідальний у федерації за допінг-контроль! Виходить, він сам себе й перевіряв.
Допінговий скандал дійсно дивним чином затих. У світі дискваліфікують найвидатніших атлетів, у нас же не доведена до кінця навіть банальна справа…
Ви ж пам’ятаєте, як стосовно цієї справи висловлювалися представники федерації? Вони щодня змінювали свою думку! Ви правильно сказали, що у світі можуть дискваліфікувати Едгара Давідса і Маріон Джонс, а в українському футболі все приховується. У нас все має бути добре.
Давайте трохи змінимо тему. Сьогодні ПФЛ часто критикують за недосконалість календаря. Зокрема, колишній відповідальний секретар ПФЛ Валерій Мирський невдоволений тим, що нема резервних днів…
Валерію Ісайовичу завжди подобалися календарі, які він складав. Коли він працював у ПФЛ, резервних днів було дійсно багато. Але тоді календар складався повністю під команду «Динамо» (Київ). Тому що вони були учасниками єврокубків і всі їхні матчі переносилися. Доходило до абсурду: запорізький «Металург» змушений був чекати зустрічі з «Динамо» 45 днів. При цьому команда була вже у відпустці. Це нормальне явище? Тепер ми практично усунули перенос поєдинків. Дати поєдинків мають зміщатися лише через форс-мажорні обставини.
Крім того, я б хотів донести до уболівальників саму процедуру створення календаря. Перед тим як його затвердити, ми розсилаємо проект календаря всім командам. Протягом двох-трьох місяців йде обговорення. У ньому беруть участь і представники ФФУ. Потім ми його погоджуємо з тренерами збірних, на даний час, Блохіним і Михайличенком. Кінцевий варіант затверджує виконком федерації. Тому мені й соромно читати висловлювання колишнього головного тренера «Динамо» Сабо, котрий запитує: «Хто складав цей календар?» Відповідаю: усі клуби. І київське «Динамо» в тому числі. І Йожеф Йожефович як віце-президент також. При цьому динамівці, до речі, не мали жодних претензій до календаря.
І все ж, останній матч «Динамо» й «Шахтаря» змусив задуматися. Може, варто міняти систему чемпіонату або скорочувати кількість команд?
Цей поєдинок відбувався 6 листопада. Наступний тур грався 24-25 листопада. На початку місяця був сніг і мороз, в кінці − нормальна осіння погода. Хто може вгадати, що так буде? З системою «весна − осінь», від якої ми свого часу відмовилися, ми не встигнемо до початку листопада провести всі матчі чемпіонату, національного кубка, єврокубків, та ще й враховуючи відбірковий цикл збірної з участю семи команд. Навіть якщо їх розпочати у лютому. Це неможливо з урахуванням наших кліматичних умов. У нас нема критих стадіонів. Той же матч «Динамо» - «Шахтар» уболівальники дивилися стоячи. Запитують, чому ПФЛ не перенесло той матч? Тому що це рішення − в компетенції арбітра поєдинку. Данський рефері вирішив, що матч можна проводити.
Коли буде створено прем’єр-лігу, перед клубами поставлять умову, щоб глядацькі місця були під накриттям?
Я не можу говорити за тих, хто буде за кермом прем’єр-ліги. Можу висловити свою думку. По цьому шляху пішли в усіх країнах. Думаю, і ми з часом повинні встановити накриття над трибунами. Як швидко це буде зроблено, сказати важко. Це досить важке завдання, адже іноді легше збудувати новий стадіон, ніж його переобладнати.
Стосовно інфраструктури. У бік ПФЛ якось було зроблено закид, що та приймає у професіонали клуби, які не в змозі забезпечити необхідні для цього рівня умови.
Здається, це сказав перший віце-президент федерації. Мабуть, він забув, що саме він очолює комітет з ліцензування клубів. Так ось йому не треба було ці клуби приймати. Але ж він їх прийняв. ПФЛ клуби не приймає, останнє слово за ФФУ. Але, певно, перебуваючи у Харкові, забуваєш, які посади займаєш у столиці. На останньому виконкомі перший віце-президент заявив, що клуби створюють прем’єр-лігу, бо більше не можуть співпрацювати з ПФЛ. І лише після того, як я зазначив, що клуби хочуть відділитися, бо їм не подобається, що за їхні ж гроші ними керує, як того хоче ФФУ, як їх обмежує федерація. Дискусію було припинено. Наші клуби не хочуть бути сторонніми спостерігачами того, що відбувається, ось і все.
Наставник збірної Блохін жалівся, що його не запросили на зібрання клубів…
Знаєте, туди попередньо нікого не запрошували, навіть представників федерації. Власники клубів хотіли зібратися самі. Я пропонував, щоб і президент ПФЛ не був там присутній, але отримав запрошення. Думаю, коли питання з прем’єр-лігою визначиться, Олега Володимировича запросять, щоб узгодити відповідні деталі.
Тренера, мабуть, найбільше турбує те, чи вчасно гравців у збірну відпускатимуть і чи збережеться ліміт на легіонерів.
Не відпускати гравців у збірну клуби не можуть. Це чітко прописано правилами ФІФА. Якщо це товариська гра, то футболіст має з’явитися за 48 годин до її початку, якщо офіційний матч − на чотири доби, включаючи день матчу. І сьогодні, складаючи календар, ми це враховуємо. Стосовно ж ліміту на легіонерів, то це предмет дискусії власників клубів і федерації. ФФУ потрібно зрозуміти, що то не забаганка клубів − усе робиться для уболівальників. Зараз очевидно, що на євроарені з одними вітчизняними футболістами ми будемо неконкурентоспроможними.
Результати збірних України теж свідчать про те, що ліміт на легіонерів не спрацьовує.
Тут також палиця в двох кінцях: у 90-х, коли наша молодіжка показувала хороший футбол, всі гравці грали у складах команд вищої ліги. В той же час Мірча Луческу говорить, що Кастільо, за якого заплачено 19 мільйонів євро, не хоче грати у «Шахтарі»…
Якщо ситуація дійсно така, то наступного року керівництво донецького клубу добре подумає перед тим, як заплатити за гравця 19 мільйонів. Стосовно ж нашої молоді, то її конкурентноздатність проявляється навіть не в іграх серед юнаків до 21 року, а в змаганнях 16-17 річних. Там легіонери вже не заважають. Я дивився недавній матч Україна − Чехія (0:2). Наскільки осмислено грають чехи! Іншими словами, треба міняти підхід до підготовки юних гравців. Тому ФФУ не з ПФЛ треба воювати, а зайнятися дитячо-юнацьким футболом.
На завершення поговоримо на ще одну гарячу тему. Останнім часом посилилася уболівальницька проблема. Керівники «Карпат» і «Зорі» ініціюють створення прем’єр-ліги, яка, мовляв, має повернути глядача на трибуни, однак поряд з тим, заплативши штрафи за використання своїми фанами піротехнічних засобів, заявляють: «Нам такі уболівальники не потрібні». Львів’яни пішли ще далі, надавши міліції інформацію про своїх недисциплінованих прихильників…
Піротехніку заборонено використовувати будь-де, будь то Рим, Мілан, Львів, Луганськ, Київ чи Донецьк. Кожен вівторок засідання бюро ПФЛ не обходиться без обговорення теми запалених файєрів чи кинутих на поле пляшок, образливих скандувань. Бюро ПФЛ і надалі реагуватиме відповідним чином, якщо уболівальники порушуватимуть загальноприйняті норми. Інша річ, що клубні керівники повинні знаходити спільну мову зі своїми уболівальниками.
Виходить, що палять файєри і у Києві, і в Донецьку, однак власники клубів спокійно сплачують штрафи у ПФЛ і не ображають своїх уболівальників.
Тут не можу з вами не погодитися. Однак відразу зазначу, що власники клубів платять не в казну ПФЛ, а собі. Це відомі всім видання пишуть, що Сафіуллін з Поповим, наче ДАІшники, знімають з усіх штрафи. Але ж ми всього лиш робимо те, що колись робив на посаді президента ПФЛ такий великий футбольний діяч, як Суркіс. І штрафи тоді були нічим не менші. Якщо ж прислухатися до нинішніх його рекомендацій і нікого не штрафувати, то я б подивився, на що перетворився наш футбол. А повертаючись до стягнених коштів, то їх ми кладемо не собі в кишеню, а на окремий рахунок. А в кінці сезону керівники клубів приймуть рішення, яким чином їх використати.
Прокоментуйте останні події на стадіоні «Динамо» у Києві. На трибунах ледь не відбулося сутички уболівальників двох столичних команд…
На щастя, все закінчилося без негативних наслідків, але можна собі лише уявити, що було б, якби уболівальників «Арсенала» було б більше. До нас у ПФЛ часто приходять фани «Динамо» і пропонують взагалі не залучати на стадіоні міліцію. Ми проти. І вочевидь маємо рацію.
P.S. Підкреслюємо, що Равіль Сафіуллін висловив свою особисту − суб’єктивну - думку. Тому, тут є багато неоднозначних моментів. Редакція «Главреда» зацікавлена почути та розмістити на своїх шпальтах думки інших сторін, зокрема, ФФУ.
+++
MIGsport: Французы слегка ФРЕЙернулись
Mignews.com
30.11.07
Выступление сборной Украины в отборе к Евро-2008 оказалось однозначно провальным. Это не я так утверждаю, а Григорий Суркис.
Впрочем, согласиться с ним вполне можно. Но как же так получилось, что всего за год наша главная команда с довольно высокой вершины, покоренной на мировом чемпионате, скатилась в болотные низины? Проще всего сказать, что тренеры и игроки почили на лаврах, а также посетовать на плохой жребий, давший нам в соперники сразу чемпионов и вице-чемпионов мира.
Все это, конечно, имело место. Однако главная проблема, думается, в другом. В последнее время не только среди фанатов, но и у журналистской братии как-то стало принято с одним и тем же запалом и с использованием смачных и крепких выражений излишне эмоционально оценивать как успехи, так и неудачи украинского футбола. Наверное, кому-то из читателей и телезрителей это нравится.
Однако истинных причин удач и поражений отнюдь не раскрывает. Так что давайте попробуем разобраться в случившемся спокойно и без цветистых фраз вроде того, что украинская сборная кого-то «поставила на колени», а ее в свою очередь «деклассировали» гранды.
Начну с того, о чем уже писал. То, что сборная Украины вошла на чемпионате мира-2006 в восьмерку лучших, несомненно, делает ей честь. И вовсе не грех лишний раз отдать ей за это должное. Однако уже тогда, прошлым летом, сквозь радость от успеха, занозой пробивалась мысль о том, что по классу игры наша команда не занимает столь высокого места в мировом футболе. Свидетельством тому были и ее сокрушительные поражения в Германии от по-настоящему высококлассных соперников - Испании (0:4) и Италии (0:3).
Вот почему, как только схлынула волна всеобщего ликования, и тренерский штаб сборной, и руководство украинского футбола каждый на собственном месте и в рамках своей компетенции должны были делать все, чтобы в дальнейшем никто не мог утверждать, что успехи к украинской сборной приходят из-за фарта, а не благодаря классу.
Возможно, что-то для этого делалось. Но далеко не все. Вот почему не без грусти можем согласиться с искренним мнением Андрея Воронина, высказанным им после окончания евроотбора: «Нам не хватило чуточку класса и везения. Но если быть откровенным, то французы на две головы сильнее нас».
Хочу заметить, это сказал отнюдь не слабый игрок, а мастер, не без успеха выступающий в одном из самых именитых клубов Европы. И, как это ни грустно сознавать, он говорит правду. Между тем, именно матч с французами, пожалуй, оказался самым лучшим для команды Блохина в этом в целом провальном турнире.
В нем она на деле, а не на словах проявила те самые качества, которые позволили ей добиваться успехов в предыдущие годы. Предельная самоотдача, игровая дисциплина и, главное, вера в то, что не так страшен черт, как его малюют - все это привело к тому, что сборная Украины, если и не хлопнула громко дверью, покидая европейское ристалище, то, во всяком случае, не ударила в грязь лицом. И даже заслужила удивленно-похвальную оценку своей игры от тренера маститых соперников.
Да, конечно французы несколько ФРЕЙернулись. Имел место курьезный гол. Вратарь гостей потерял ориентацию и, прокрутившись вокруг штанги, словно стриптизерша у шеста, сам забросил мяч в сетку. Тем не менее, шансов на победу у украинцев в этом поединке было отнюдь не меньше, чем у вице-чемпионов мира.
Но, повторю, к глубокому сожалению матч с галлами был нетипичным для нашей команды в этом евроотборе. И главная причина неудач видится в отсутствии свежей крови в рядах команды и новых тактических схем и разработок. Говоря проще, соперники практически всегда знали, что можно ожидать от подопечных Блохина. А раз тебе нечем удивить противника, то как ты можешь его победить? Да никак!
И, говоря откровенно, странно слышать от наставника сборной слова, обращенные к журналистам: «Назовите мне кого-нибудь, кто еще мог бы играть в команде». Не репортерское это дело - искать новые таланты. Для этого и существует штаб сборной, селекционные службы и соответствующие подразделения федерации футбола.
Не знаю, будет ли продолжен контракт с такой яркой футбольной личностью, как Олег Блохин. Но, думается, в любом случае руководство федерации должно признать, что провал в евроотборе произошел, в том числе, и из-за благодушия ФФУ и ее невмешательства в дела сборной в момент, когда уже было ясно, что они идут не лучшим образом.
А что теперь? Позорное поражение в поединке с литовцами, перед которым тренеры так и не смогли настроить игроков на борьбу и победу, отбросило Украину в рейтинге ФИФА на 29-е место. Поэтому из второй наша команда вылетела в третью «корзину» отбора к мировому чемпионату-2010. И, как оказалось, фортуна в данном случае не простила тех, кто не желал отчаянно биться за ее внимание. Во время жеребьевки состоявшейся в минувшее воскресенье в южноафриканском Дурбане, в компанию к нашей команде именно из второй «корзины» вывалилась сборная Англии - соперник, которого никто не хотел получить.
А полный состав нашей группы таков: Хорватия, Англия, Украина, Белоруссия, Казахстан, Андорра.
Есть здесь, конечно, один нюанс. А вдруг англичане и хорваты сосредоточатся на продолжении сведения счетов, начавшихся на евроотборе, и прозевают рывок украинцев на вершину. Остановка за «малым» - рывок все-таки нужно будет совершить!
+++
Прощание с «народным клубом»
Александр ТИХОНОВ
Versii.com.ua
30.11.07
27 ноября произошло событие, на которое мало кто обратил внимание. ФК «Динамо» Киев» окончательно превратился в клуб одного человека — Григория Суркиса. Да-да, именно одного. Давний деловой партнер и родоначальник так называемой «великолепной эсдековской семерки» Валентин Згурский — и тот, похоже, оказался вне игры. Что уж говорить о миллионах болельщиков, которым еще в 2005 году пообещали, что «Динамо» (цитирую) больше «не принадлежит Суркисам, этот брэнд принадлежит Украине», и пригласили стать акционерами. Еще меньше можно позавидовать миноритарным акционерам, которых лишили даже минимальных прав…
Историю ФК «Динамо» Киев» большая часть людей знают как хронику побед и поражений, появление новых звезд и дальнейших трансфертов этих звезд в зарубежные клубы. Однако кроме собственно спортивной стороны деятельности (к сожалению, в последние годы не слишком блестящей) у столичного «Динамо» есть и хозяйственная. Или коммерческая. Кому как больше нравится. Потому что футбол — это не только забитые мячи и восторженные болельщики, но еще и стадион «Динамо» с административными корпусами и служебными помещениями, тренировочные базы «Конча-Заспа», «Нивки», одноименный плавательный бассейн, движимое и недвижимое имущество, огромные финансовые средства и многое другое.
Если оглянуться на десятилетия назад, то становится очевидно, что значительная часть активов создана за счет отчислений из госбюджета и членских взносов простых граждан. То есть команда в самом деле была «народной». То, что произошло потом, многократно описано в статьях и специальных изданиях: Союз распался, «Динамо» разорилось и в тяжелый период начала 90-х перешло под управление нескольких частных лиц. Не будем дискутировать вокруг тезиса, чего больше было в этой метаморфозе: любви к спорту и сострадания к голодающим футболистам (как говорят одни) или холодного бизнесового расчета, как утверждают другие. Как, впрочем, и вспоминать историю того, как Коммерческий центр при Государственном предприятии «Динамо» Киев» мутировал вначале в СП «Динамо-Атлантик», а затем — в ЗАО «Футбольный клуб «Динамо» Киев» (хотя история прелюбопытнейшая: достаточно вспомнить резонансное убийство одного из совладельцев «Динамо-Атлантик» Джефа Островски). Заметим лишь, что доля государства в момент формирования первого хозяйственного общества в виде ЗАО «Футбольный клуб «Динамо» Киев» была автоматически ужата до 10%.
Несмотря на это, государство в разных формах продолжало субсидировать клуб. Даже в самые трудные времена (так называемые лихие 90-е) выделялась значительная по объемам помощь в виде льготных кредитов и уменьшения фискальных платежей. Что делало очень выгодным импорт товаров в Украину через «околодинамовские фирмы». В большинстве своем — оффшорные.
Важно отметить, что за многие годы широкой общественности так и не удалось узнать полную сумму инвестиций, вложенных собственниками в футбольный клуб, а также причины, по которым (если верить финансовым отчетам) «Динамо» оставалось убыточным предприятием. Более-менее достоверно можно подсчитать только суммы доходов от трансфертов футболистов — они могли достигать $50 млн.
В 2000 году 20% акций ЗАО «Футбольный клуб «Динамо» Киев» приобрела компания Pacific, которую связывают с российским бизнесменом Константином Григоришиным. В одном из своих интервью Григоришин рассказал, что акции клуба достались ему в результате обмена рыночных активов, сумма которых составляет сейчас сотни миллионов долларов.
Дальше с компанией Pacific произошло то, что обычно происходит с миноритарным акционером, от которого хотят избавиться (как от лишнего «рта») мажоритарии: его долю размыли в результате увеличения уставного фонда через допэмиссию. По такой формуле в Украине сегодня работает большинство крупных финансово-промышленных групп, лишая прав либо мелких портфельных инвесторов, либо государство.
Юридическое отступление. При допэмиссии, направленной на умышленное размывание пакета акций миноритарного акционера, последний, даже располагая большими деньгами и страстным желанием участвовать в увеличении уставного фонда, может не сохранить свою долю. Дело в том, что наше законодательство, как известно, напоминающее дышло, содержит весьма расплывчатые формулировки самого механизма подписки на акции дополнительной эмиссии. Это позволяет мажоритарному акционеру манипулировать эмиссионными инструментами по своему усмотрению.
Скажем, согласно закону, существуют два вида подписки на акции — привилегированная (для действующих акционеров пропорционально их долям в уставном фонде) и открытая — в случае если нынешние собственники отказались от своего права на выкуп акций. Но при желании, «играя» документами, датами, сроками или местом проведения подписки, используя влияние на менеджмент, владелец контрольного пакета имеет обширные возможности воспрепятствовать миноритарному акционеру осуществить привилегированную подписку.
Тут многое зависит от бдительности Государственной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку (ГКЦБФР), которая имеет достаточно прав, чтобы остановить эмиссию, если при ее проведении отмечены нарушения законодательства. Но в ситуации с «Динамо» в середине 2004 года Госкомиссия упустила целый ряд существенных моментов. В частности, она не проверила законность действий должностных лиц ФК «Динамо» в том плане, что в ходе проведения эмиссии акций практически весь ее объем (169 млн. грн.) был передан оффшорным компаниям, обслуживающим интересы двух должностных лиц ЗАО «Динамо» — Суркиса и Згурского. Далее буквально в течение недели после регистрации допэмиссии в ГКЦБФР оффшорные компании вернули все акции упомянутым должностным лицам. Такие действия свидетельствуют об очевидном нарушении преимущественного права на приобретение акций акционерами компании, что и оспаривает в судебном порядке с начала 2005 года компания Pacific, и о чем неоднократно писалось в прессе.
Дальше — больше. Несмотря на запрет суда, пару лет назад ЗАО «Футбольный клуб «Динамо» Киев» превратился в ОАО. Причем, по мнению специалистов, наблюдавших за сделкой, этот процесс также был небезупречен. Выдавая свидетельство о регистрации акций ОАО, ГКЦБФР не проверила обстоятельства правонарушения со стороны двух должностных лиц ЗАО в части приобретения ими акций в объеме 98,71% уставного фонда общества. К рассмотрению было принято аудиторское заключение, в котором содержались, скажем так, не совсем проверенные факты об оплате акций денежными средствами в размере свыше 171 млн. грн. У многих, в том числе и у Григоришина, есть подозрение, что акции были переписаны на новых-старых собственников бесплатно. А это явное нарушение, поскольку дискредитируется само понятие эмиссии — увеличение числа акций с целью удовлетворить потребность предприятия в финансовых вливаниях, необходимых для его развития.
Впрочем, если внимательно изучить хронику судебных баталий между Pacific и ФК «Динамо», становится ясна суть всех этих преобразований: все они — это попытка избавиться от неугодного миноритария любым способом. Некоторое время назад мажоритарными акционерами ФК была предпринята попытка посредством судебных решений доказать, что Pacific является незаконным акционером ЗАО, в результате чего Pacific следует лишить даже права на участие во вновь созданном ОАО. Но судебная палата по гражданским делам Верховного суда Украины с этим не согласилась. Правда, пока дела канителились по судам, акции «растеклись». И реальной угрозы для собственников ФК Pacific уже не представлял, так как его пакет уменьшился с 18% акций (2% были якобы подарены бывшему лидеру державы) до 0,1%.
С таким пакетом трудно пользоваться даже теми ограниченными правами, которые законодательство предоставляет миноритарному акционеру. Например, затребовать доступ к финансовым документам, или, как это возможно при наличии 10% акций, потребовать проведения собрания акционеров либо, наоборот, препятствовать его проведению.
Тем не менее у любого акционера есть важный козырь: он может продать свой пакет кому захочет или претендовать на первоочередную покупку акций «родного» ОАО. Более того, по словам г-на Григоришина, ранее со стороны его оппонентов было выдвинуто официальное предложение о продаже более 90% акций «Динамо». На него было дано согласие и предоставлены финансовые гарантии. Видимо, теперь мажоритарные собственники «Динамо» этого опасаются, поэтому решили отрубить голову, чтобы она не болела. И тут мы возвращаемся к началу нашего повествования и главной его теме: превращению госпредприятия «Динамо» Киев» в частный клуб одного лица.
Из официального сообщения, опубликованного на сайте ГКЦБФР:
20.11.2007 г. общим собранием акционеров Открытого акционерного общества «Футбольный клуб «Динамо» Киев» (в дальнейшем — ОАО «ФК «Динамо» Киев») было принято решение о прекращении деятельности ОАО «ФК «Динамо» Киев» путем преобразования. Веским основанием для принятия такого решения стали трудности в организации проведения собраний акционеров, отсутствие возможности оперативно управлять акционерным обществом через его высший орган управления — собрание акционеров. Такая организационно-правовая форма, как общество с ограниченной ответственностью, позволяет гибко и оперативно планировать собрания потому, что законодательство разрешает обществу с ограниченной ответственностью самостоятельно регулировать сроки проведения собраний. А высшему органу общества собраться в удобное время для оперативного решения всех вопросов, которые вносятся в повестку дня.
За принятие выше отмеченного решения по принципу «одна акция — один голос» проголосовали 149 453 членов общества, что составляет 100% общего количества зарегистрированных среди присутствующих на общих собраниях (отметим, что 149 453 акции составляет 86,9% общего количества акций ОАО «ФК «Динамо» Киев»), против — нет.
Уставный капитал вновь созданного ООО будет составлять 171 млн. 990 тыс. грн. ООО «ФК «Динамо» Киев» выступает правопреемником имущественных и неимущественных прав и обязанностей реорганизованного путем превращения ОАО «ФК «Динамо» Киев» с момента его государственной регистрации.
Право на обмен акций ОАО «ФК «Динамо» Киев» на части в уставном фонде общества, которое создается в результате реорганизации, имеют все акционеры, владеющие акциями ОАО «ФК «Динамо» Киев» на дату принятия решения о реорганизации (то есть по состоянию на 20.11.2007 г.). Акционеры имеют право обменять принадлежащий им процент акций в уставном фонде ОАО «ФК «Динамо» Киев» на соответствующую долю в уставном фонде ООО «ФК «Динамо» Киев».
Выкуп акций осуществляется с целью защиты прав акционеров ОАО «ФК «Динамо» Киев», которые этого требуют, в случае, если эти акционеры не голосовали за принятие общим собранием решения о реорганизации путем превращения и обратились в общество с письменным заявлением. Дата начала выкупа — 21.11.2007 г. Дата окончания выкупа — 27.11.2007 г. включительно. Номинальная стоимость акции ОАО «ФК «Динамо» Киев» составляет 1000 грн. Выкуп акций осуществляется по цене, которая определяется по договоренности сторон, но не ниже номинальной стоимости акции.
Прокомментируем данную цитату. Что собственно произошло? ОАО превратилось в ООО. Акций больше нет. Их заменили на паи. Продать паи «внешнему участнику» можно только при условии, что остальные учредители ООО официально откажутся покупать акции. А они не откажутся — им легче навязать миноритарному пайщику цену в пять копеек и потешаться над ним неограниченное время, чем что-либо разрешать.
Еще одна важная деталь. Судя по тому, что решение о преобразовании ОАО «Футбольный клуб «Динамо» Киев» в ООО было принято владельцами 86,9% акций, можно предположить, что г-н Згурский не участвовал в данном мероприятии. То есть его, возможно, тоже «кинули». Вопрос, почему патриарх «великолепной эсдековской семерки», человек-легенда, которому остальные обязаны своим восхождением к самым высоким орбитам власти и бизнеса, не проголосовал за преобразование ОАО в ООО, остается наиболее интригующей загадкой. Некоторые злые языки допускают, что от экс-мэра столицы собственники футбольного клуба аккуратно избавляются: Валентину Арсентьевичу как-никак 80 лет (исполнилось 9 февраля этого года), время, когда он помогал становлению бизнеса и решал многие вопросы «наверху», прошло. Пора, как говорится, на заслуженный отдых.
Что же касается миноритарного акционера (теперь уже пайщика) — компании Pacific, которая находится в состоянии перманентного судебного спора с «ФК «Динамо» Киев», то он и вовсе ограничен в праве контролировать деятельность клуба и защищать свои интересы, потому что за ООО, в отличие от ОАО, нет контроля со стороны фондового регулятора (ГКЦБФР) и никто не проверяет, действительно ли прошло собрание акционеров (теперь уже пайщиков), или главный мажоритарий обо всем договорился сам с собой, не выходя из служебного кабинета.
А спросить было бы о чем. Так, согласно официальным данным, по итогам прошлого года дивиденды на акции ОАО «ФК «Динамо» Киев» не выплачивались. Прибыль на акции ОАО «ФК «Динамо» Киев» не начислялась. И сколько стоит столичный динамовский футбол, никто не знает, кроме людей, окончательно его «приватизировавших».
Тем более насмешкой выглядят сказанные в сентябре 2005 года слова Григория Суркиса о том, что «брэнд «Динамо» Киев» не принадлежит сегодня Суркисам, этот брэнд принадлежит Украине». Тогда же всех фанатов клуба пригласили стать его акционерами, и они были абсолютно не против финансово поучаствовать в судьбе команды, возможно, предоставив ей почти бесплатные инвестиции. Однако впоследствии никаких шагов по превращению ФК «Динамо «Киев» в «народное ОАО сделано не было. Теперь же после преобразования клуба в ООО этой мечте динамовских болельщиков уже не суждено сбыться. Да и ждать инвестиций неоткуда — кто будет вкладывать деньги в частное предприятие с одним фактическим собственником, не имея возможности контролировать свои капиталовложения, влиять на проводимую экономическую политику и участвовать в разделе прибыли? Думаю, что никто…
P. S.
27 ноября «Динамо» с разгромным счетом проиграло на своем поле итальянской «Роме» — 1:4, потеряв всякие шансы на продолжение борьбы в еврокубках весной 2008 года.
+++