Ювілейний юнацький фінал

Фальшивий Секкі
У 1987 році збірна Італії знову виборола титул, однак згодом трофей у неї відібрали. З'ясувалося, що документи одного з футболістів апеннінської команди − Роберто Секкі − були підроблені: хлопцю змінили рік народження. Італійцям, які здолали у фіналі збірну СРСР (у команді, очолюваній Олександром Пискарьовим, виступали, зокрема, українці Сергій Беженар, Олег Матвєєв, Юрій Мороз, Анатолій Мущинка, Юрій Никифоров, Юрій Мокрицький), присудили поразку, а от «золото» так ніхто й не отримав.
Успіх Костилєва
Радянська команда лише одного разу сходила на верхній щабель п'єдесталу. Відбулося це у 1985 році в Угорщині. Підопічні Геннадія Костилєва тоді у фіналі не залишили жодних шансів грекам − 4:0 (двічі відзначився Мамука Панцулая, по голу провели Андрій Кобелєв і Велі Касумов, який у ту пору захищав кольори друголігового харківського «Маяка»). Окрім того, в активі збірної СРСР − дві срібні (1984, 1987 рр.) і одна бронзова (1986) нагороди.
Зміни в регламенті
На початку XXI сторіччя в регламенті юнацьких чемпіонатів Європи запроваджені дві істотних зміни. Із сезону-2001/02 вікові рамки розширили до 17 років, а в наступному розіграші вдвічі скоротили кількість учасників фінального турніру: тепер безпосередню боротьбу за трофей ведуть не 16, а вісім команд.
Дюжина переможців
Найбільших успіхів у даній віковій категорії досягли збірні Піренейського півострова: іспанці та португальці вигравали континентальні першості по шість разів. В активі німців та турків − по два юнацьких титули. По разу на вершині опинялися Італія, СРСР, Чехословаччина, Польща, Ірландія, Швейцарія, Франція та Росія.
Конвеєр талантів
Хоча далеко не кожній зірочці вдається вирости у справжню зірку, юнацькі чемпіонати Європи все ж відкрили шлях у великий футбол чималій кількості нинішніх знаменитостей. Це й француз Тьєррі Анрі, й швейцарець Філіпп Сендерос, чех Патрік Бергер, англієць Уейн Руні, португальці Фігу й Криштіану Роналду, іспанці Фернандо Торрес, Франсеск Фабрегас і Джузеппе Рейна.
Чемпіони Європи (U16/U17)
1980/82 Італія
1982/84 ФРН
1984/85 СРСР
1985/86 Іспанія
1986/87 −
1987/88 Іспанія
1988/89 Португалія
1989/90 Чехословаччина
1990/91 Іспанія
1991/92 Німеччина
1992/93 Польща
1993/94 Туреччина
1994/95 Португалія
1995/96 Португалія
1996/97 Іспанія
1997/98 Ірландія
1998/99 Іспанія
1999/00 Португалія
2000/01 Іспанія
2001/02 Швейцарія
2002/03 Португалія
2003/04 Франція
2004/05 Туреччина
2005/06 Росія