Павло Люсін: «Ми довели, що Україна здатна грати у футбол першим номером»

— Євро для збірної України закінчено. Чи є відчуття недосказаності? 

— Гадаю, ми могли вийти до фіналу, перемігши Німеччину. Якщо б ми втримали їх у першому таймі, по перерві вони б поступово ставали слабкішими і ми б їх дотиснули. 

— Ти пишаєшся цим турніром? 

— Дуже пишаюся собою, командою. Ми пройшли довгий шлях і у фінальній частині довели, що Україна здатна грати у футбол першим номером. 

— Що змінилося в тобі особисто порівняно з початком турніру? 

— Я мало грав на тій позиції, де мене використовували тренери, які дуже допомагали: куди бігти, де і в яку мить відкриватися. Це нова позиція для мене, і я дуже радий, що мені вдалося проявити себе — віддати три гольові передачі й відзначитися забитим м’ячем. 

— Як оцінюєш підтримку наших вболівальників? 

— Їх було дуже багато! Дякуємо за підтримку, за те, що приходили на наші матчі. Це додавало мотивації здобувати перемоги для них і для всієї України.

Дмитро Богданов: «Дуже важко пропускати на останніх хвилинах першого та другого таймів»

— Які перші думки після вильоту? Гордість за команду чи нереалізований шанс вийти до фіналу? 

— Звісно, хотілося б вийти до фіналу. Виграти цей матч. Але водночас я дуже гордий за команду. За ту тренувальну роботу, яку ми реалізовували на полі, за самовіддачу. 

— Є відчуття несправедливості результату матчу з Німеччиною, адже обидва м’ячі пропустили на останніх хвилинах? 

— Це дуже важко — пропускати на останніх хвилинах першого та другого таймів. Але це футбол, і ми робили все, що було в наших силах. 

— Що було сьогодні найважче? 

— Захищатися. 

— При цьому і моменти в тебе були. Як на них реагував? 

— Гадаю, більше нефарту було. В мене не було таких чудових нагод, аби забити м’яч. Але команда робила все можливе, аби забити перший гол і потім зібратися. Але, на жаль, ми трішки втратили концентрацію і пропустили швидко у відповідь. Це на нас трішки вплинуло. 

— Яким ти їдеш після цього турніру? Ким ти став? 

— Я став сильнішим і набрався досвіду.

Віталій Глют: «Все відбулося дуже швидко, але я радий, як усе сталося»

— Сьогодні був дуже бойовий матч і, напевно, прикро програвати його на останніх хвилинах. Але що у тебе всередині? 

— Ми хотіли дійти до кінця, але це футбол. Я дуже радий за команду. Ми потрапили до четвірки найсильніших на цьому Євро. Це дуже хороший результат. 

— Як особисто для себе ти оцінюєш цей турнір? Адже ти не одразу потрапив до складу. Тебе довикликали… У першому матчі вийшов на заміну, а потім відзначився трьома забитими м’ячами. 

— Я буду дуже довго пам’ятати цей турнір. Я приїхав до табору збірної з Хорватії, де брав участь в іншому змаганні. Все відбулося дуже швидко, але я радий, як усе сталося. 

— У сьогоднішньому матчі команда грала у свій футбол чи більше терпіла? 

— Гадаю, у першому таймі мы трохи терпіли. Потім діяли на м’ячі, але трохи втратили концентрацію, що нас і згубило. 

— Твій гол виник майже з нічого… 

— Я просто побачив, що Калюжний проходив з м’ячем і збирався подавати… Захисник мене не бачив, і я дуже радий, що все вийшло. 

— При своєму зрості ти багато забиваєш головою? 

— Ні. Іноді влучаю, але не дуже часто. 

— Що би ти хотів сказати команді? 

— Я радий за всіх, радий за нашу спільну роботу. З чотирьох матчів ми виграли три. Я просто всім дякую і зауважую, що в нас усе попереду і ми маємо великі перспективи.