Валерій Лобановський — найтитулованіший український тренер і один з найтитулованіших у світовій історії футболу. З-поміж його 33 трофеїв, здобутих як тренер, виділимо успіхи із головним клубом його життя — київським «Динамо»: 13 чемпіонських титулів СРСР та України, 9 Кубків СРСР та України.

Лобановський — єдиний український тренер, якому підкорилися міжнародні трофеї: Кубок володарів кубків у 1975 і 1986 роках, а також Суперкубок Європи 1975 року. Йому єдиному вдавалося виводити український клуб у півфінал Кубка і Ліги чемпіонів — Лобановський робив це тричі.

Зі збірною СРСР, кістяк якої складали українські футболісти, Лобановський став срібним призером чемпіонату Європи 1988 року.

Лобановський до останнього залишався у тренерській професії. 7 травня 2002 року йому стало погано під час чергової гри чемпіонату у Запоріжжі. 13 травня Лобановський помер у віці 63 років.

Делегація Української асоціації футболу (генеральний секретар Ігор Грищенко, технічний директор Ігор Дедишин і тренер збірної України U-19 Володимир Єзерський) вшанувала пам’ять Лобановського, поклавши квіти до пам’ятника Валерію Васильовичу у Києві біля стадіону «Динамо», який також названо на честь видатного тренера.