Головний тренер київського «Динамо» Олексій Михайличенко прокоментував перемогу своєї команди у фінальному поєдинку Кубку України-2019/2020, в якому біло-сині здолали полтавську «Ворсклу», взявши гору в серії пенальті:

— Не думаю, що такі матчі варто аналізувати. Це справжня кубкова гра, де були інтрига, нерви, невикористані моменти, помилки — усе разом. Додатковий час, серія пенальті... Справжній фінал Кубку. Хочу подякувати Юрію Максимову і його команді, оскільки вони ще раз показали, що неважливе місце в таблиці — за Кубок мають право боротися всі, і кожен має шанс перемогти.

— Попова не було навіть у заявці. У чому причина його відсутності? Наскільки Сирота виправдав ваші очікування?

— Попов іще не повернувся до загальної групи, тому й не зіграв у фіналі. Він працює за індивідуальним планом. Але він не міг не приїхати сюди, як і Піварич, як і гравці, які не потрапили до заявки. Усі вони входять до нашої обойми. Сподіваюся, Попов скоро повернеться на поле. Що стосується Сироти, то ми знаємо його як футболіста з хорошою психікою. Він отримав свій шанс, непогано провів матч. Попередня гра чемпіонату дала нам можливість подивитися на нього. На мій погляд, у кубковому поєдинку ми не помилилися з вибором. Звичайно ж, були помилки, але вони були в усіх. У цілому ж Олександр зіграв доволі непогано — особливо як для свого першого фіналу Кубку.

— Наскільки ви задоволені суддівством?

— Мені краще оцінювати гру своєї команди, ніж суддівство. Я розумію, що це кубковий матч, напруга, ми швидко пропустили гол. Однак мені здається, що ми могли вирішити долю зустрічі, не доводячи справу до пенальті. Так, у «Ворскли» також були моменти. Але таких шансів, як у нас, у суперників не було.

— Вербич провів поєдинок на позиції центрфорварда. Беньямін уже не вперше грає на вістрі атаки. Чи це означає, що він влаштовує вас на цій позиції більше, ніж наявні в команді номінальні нападники?

— Ми вважали, що Вербич наразі буде більш ефективним. Наступні матчі — інша розмова. У нас немає можливості будувати тривалу стратегію, адже в нас кожні три-чотири дні гра. Тому роботи вистачить для всіх. Найголовніше — реалізовувати ті моменти, які в нас є.