Із 12-го по 15 січня збірна України брала участь у львівському турнірі, який загалом зібрав шість команд. Під час групового етапу синьо-жовті перемогли Угорщину (5:1) та Фінляндію (5:2), однак у фінальній дуелі поступилися Італії (2:4). Після завершення Lviv Freedom Cup ми поспілкувалися з головним тренером нашої збірної Олегом Шайтановим.

— Стартовий матч проти Угорщини був для збірної України принциповим?

— Це була перша гра, відкриття турніру. Ми серйозно готувалися до неї, адже Угорщина нам ледь не перекрила дорогу на Євро-2019, коли ми під час відбору зіграли з нею внічию й обійшли її тільки завдяки різниці м’ячів. Хотілося зустрітися із цією командою в рідних стінах та довести, що ми сильніші. У принципі, таке налаштування дозволило нам завершити матч із комфортним рахунком.

— У поєдинку з фінками перший тайм був досить напруженим…

— Фінляндія була для нас загадкою. Тамтешні дівчата грають і у футбол, і у футзал. Вони фізично міцні, грають дуже щиро. Можливо, у першому таймі було певне недоналаштування з нашого боку, тому фінкам вдавалося грати на рівних. Вони забивали голи, двічі виходили вперед. Та все ж у другому таймі ми заспокоїлися, заграли трохи швидше, прибрали зайвий брак і зрештою завершили матч на свою користь.

— Неймовірний четвертий гол у матчі з Фінляндією — домашня заготовка?

— Так, ця комбінація не була спонтанною.

— Прокоментуйте результат фінальної зустрічі з італійками.

— На сто відсотків досягти поставлених на турнір цілей нам не вдалося, оскільки ми розуміли, що у фіналі виходимо на Італію, і хотілося обіграти цю команду, тим більше, що я вважаю її рівним суперником для України. Перемогти ми не змогли, але я радий, що у фіналі дівчата зіграли без остраху, агресивно, багато атакували, мали моменти. Мінусом є те, що ми не здобули результат. Плюс у тому, що гра нашої команди була достатньо хорошою. Звичайно, Італія була найсильнішим нашим суперником на турнірі.

— Як загалом оціните організацію Lviv Freedom Cup?

— Щодо організації взагалі претензій немає. Якщо чесно, в Європі таких турнірів, мабуть, і не було. Так, чотири команди збиралися, але я навіть не згадаю, щоб національних збірних було одразу шість. Судячи з відгуків усіх учасників львівських змагань, вони з радістю приїдуть до нас ще раз наступного року. Усім сподобалося, негативу від турніру не залишилося. Усі виконали свої завдання.

— Які найближчі плани жіночої збірної України з футзалу?

— У березні в нас заплановано виїзд до Португалії на товариські матчі з місцевою збірною. Надалі вже є певні домовленості, є пропозиції, будемо їх розглядати.