А біля керма нинішньої збірної він опинився в березні 2017 року.

— Вважаю, що в Тайбеї ми зіграли на своєму рівні, — відзначає наставник. — Підопічні порадували ігровою дисципліною, бажанням продемонструвати все, що вміють, але цього виявилося замало, аби зійти на п’єдестал пошани. На жаль, далися взнаки індивідуальні помилки деяких виконавців у ключові моменти, зокрема, в матчі з мексиканцями, де вирішувалося, хто потрапить до першого квартету. Варто врахувати і те, що буквально останнюї миті ми недорахувалися кількох досвідчених гравців, яких клуби не відпустили до збірної. Йдеться, передусім, про Дениса Фаворова («Десна»), Олександра Скляра («Ворскла») та Євгена Морозенка («Верес»). У підсумку вище сьомого місця піднятися не зуміли.

— А може, вразливих місць у збірній не вдалося позбутися через недостатню кількість спарингів у підготовчий період?

— Ні, все, що планували, виконали. Хіба що в травні в Івано-Франківську не відбувся міжнародний турнір, де ми збиралися виступити, але там ми хотіли переглянути гравців, які виступають у першості серед вищих навчальних закладів. Повторюю, нам забракло кількох досвідчених футболістів, які б у важку хвилину повели за собою.

— А чемпіони Універсіади, японці, чимось здивували?

— Кістяк цієї команди складали гравці молодіжної збірної своєї країни, і вони запам’яталися колективними діями. Японці чітко дотримувалися тренерських установок, діяли злагоджено і самовіддано. Однак це саме той випадок, коли порядок б’є клас, адже у складі іншого фіналіста, французької команди, було більше індивідуально сильних футболістів.