Георгій Судаков: «Для мене кожен виклик до збірної — особливий ковток повітря»

Півзахисник збірної України Георгій Судаков відповів на запитання журналістів напередодні матчу Ліги націй проти Грузії.

Георгій Судаков: «Для мене кожен виклик до збірної — особливий ковток повітря»

Фото: Дан Балашов

— Збірна України програє три матчі поспіль і загалом не перемагає вже чотири поєдинки. Як команда реагує на цю невдалу серію та які бачить шляхи виходу із ситуації?

— Звичайно, зараз непростий період. Після першої перемоги та хорошої гри проти Угорщини в нас були, напевно, зовсім інші плани. Але це частина футболу. Такі ситуації трапляються в кожній команді. Зараз ми насамперед зберігаємо спокій, розуміємо все, що відбувається, і зосереджені на наступній грі. Думаємо тільки про Грузію.

— Чи спілкувалися ви перед матчем зі своїм другом зі збірної Грузії Іраклієм Азарові? Чого очікуєте від завтрашньої зустрічі?

— Якщо чесно, спілкувався з ним приблизно годину тому. Він дуже веселий хлопець, мені він дуже подобається. Сказав, що завтра вони нас обіграють, але я відповів: «Поговоримо після матчу». Бажаю їм удачі, але, як уже казав, я на 100% зосереджений на грі й поговорю з ним уже після матчу.

 

— Уже досить тривалий час, майже два роки, ти змушений грати у збірній не на своїй улюбленій позиції, а на лівому фланзі. Наскільки тобі комфортно там грати? І наскільки змінилися вимоги до твоєї гри на цій позиції після зміни тренерського штабу?

— Насамперед я допомагаю команді. Не має значення, на якій позиції граю. Я віддаюся на 100%.

Під кожен склад, під кожну гру ми маємо певну стратегію. Якщо подивитися на нашу схему, наприклад, на Flashscore, то я можу виглядати як лівий нападник. Але насправді постійно змінюю позицію, рухаюся футбольним полем. Ми часто міняємося позиціями з Миколенком, так само відбуваються ротації в центрі поля.

Тому, якщо чесно, останнім часом я маю, напевно, більше свободи дій на цій позиції. У мене немає жодних проблем із тим, щоб там грати. І я не можу сказати, що це моя улюблена чи неулюблена позиція. Просто виконую установку тренера й намагаюся бути якомога ефективнішим для нашої збірної.

— Після останнього матчу було дуже багато критики. Що хотіли б сказати українським уболівальникам, які завтра приїдуть підтримувати збірну, незважаючи на останні результати?

— Якщо чесно, головний тренер усе сказав, і я з ним повністю погоджуюся. Мені особливо нічого додати. Звичайно, я вже казав, що ми не розраховували на такий результат. Ми всі розчаровані й розуміємо критику з боку вболівальників, тому що у збірній граємо насамперед заради них. Тому все залежить тільки від нас. Ми маємо виправити ситуацію.

 

— Останнім часом твоя ситуація в клубі дещо покращилася: з'явилися голи та результативні передачі. Чи додає це впевненості в таборі збірної, зокрема перед вирішальним матчем проти Грузії?

— Якщо чесно, я взагалі не хочу порівнювати клуб і збірну. Це зовсім інше життя. Для мене кожен виклик до збірної — це якийсь особливий ковток повітря. Навіть не знаю, як це пояснити.

Мені здається, коли переходиш до європейської команди, то починаєш зовсім по-іншому ставитися до збірної, якось по-особливому. Тому що приїжджаєш сюди і можеш поспілкуватися з хлопцями. Я відчув це після переходу до «Бенфіки».

Тому для мене немає різниці, як я граю в клубі. Коли приїжджаю до збірної, це зовсім інше. І немає сенсу навіть порівнювати.