Ще до приїзду національної збірної до Белфаста в УАФ надійшов лист від Іріс МакКлерг з Північної Ірландії. Вона звернулася з дуже особистим проханням і розповіла історію свого земляка Лі Джонстона.

Лі поїхав до України, щоб стати на її захист від російської агресії. Він загинув, і його тіло досі не знайшли.

Під час попереднього матчу між Україною та Північною Ірландією українські вболівальники розгорнули на трибуні банер на честь Лі. З цього жесту й почалося листування. Іріс хотіла, щоб мати Лі, Долорес, змогла зустрітися з українською збірною, з людьми з країни, за яку її син віддав життя.

Залишити це прохання без відповіді ми не могли.

13 листопада Долорес приїхала до готелю збірної України. Гравці та тренерський штаб поспілкувалися з нею, подякували за сина та сказали слова підтримки. На згадку команда подарувала їй футболку національної збірної з автографами всіх гравців.

У таких моментах важко знайти правильні слова. Жодна футболка, жоден підпис і жодна зустріч не повернуть людину. Але ми можемо пам'ятати і дякувати.

Дякуємо, Лі. Пам'ятаємо.

І дякуємо кожному, хто став на захист України: нашим воїнам і добровольцям з усього світу, які пліч-о-пліч з українцями боронять нашу свободу. Ми пам'ятаємо кожного, хто віддав за неї життя.