На тлі широкомасштабного вторгнення росії в Україну вітчизняний арбітр Марина Стрілецька була змушена переїхати у Швейцарію, де отримала можливість працювати на матчах третього місцевого дивізіону, а нещодавно була призначена й на поєдинок відбору жіночого ЧС-2023. Наша співвітчизниця розповіла про те, як виконує свою роботу нині.

«На дві години футбольного матчу я забуваю про все. Про те, що трапилося вдома. Я тільки бачу захисників, нападників і приймаю рішення. Це добре, що хоча б дві години я можу не думати про війну…

Чесно кажучи, коли збирала сумки, то дуже сильно плакала й не вірила, що треба виїжджати. Для мене це вже вдруге, тому що я з Донбасу. Коли ми виїхали 2014 року, то було складно. Місяць чи два було дуже важко морально. Проте в той період більш-менш усе було добре — я приїхала до Дніпра, розуміла, що це Україна. Знайшла там роботу, обслуговувала ігри в чемпіонаті України. Усе було відносно добре, лише батьки залишилися на Донбасі. А зараз я не хочу кидати свою країну. Я люблю її, хочу жити в Україні.

Моя бабуся по батьковій лінії з росії, із Сибіру. Можна сказати, що я наполовину росіянка. Але вони пробудили таке почуття ненависті, що я навіть не могла подумати, що зможу так когось ненавидіти.

Сестра намагалася допомогти мені із цими негативними емоціями, ненавистю, яка жила й пульсувала в моїй крові постійно. І вона дійсно мені допомогла, адже десь за тиждень я стала почуватися краще. Але я не відчувала жодних емоцій — просто ходить якесь порожнє тіло.

Лучано Лучі написав листа до Швейцарського футбольного союзу й попросив, щоб мене призначали на якісь ігри. У попередню суботу я мала поєдинок третього дивізіону. У Швейцарії трошки інша система — вони призначають арбітрів на цілий місяць. Тому кожного вік-енду я маю гру.

Катерині Монзуль зараз важко — я з нею розмовляю щодня, бачу, як їй непросто морально. Можливо, тому, що в неї там батьки. Можливо, тому, що Харків більше постраждав. Він зруйнований, я бачу на відео. Це жах.

Росіяни повинні відчути наш біль. Велика подяка УЄФА й ФІФА, що вони зробили так, що російські команди не можуть грати, а арбітри — судити. Вони говорять, що «поза політикою», але ж вибрали цього президента, вони — за нього. Так, вони не відчувають, що в них помирають рідні. Але вони мають усвідомити, що є вигнанцями.

Наш народ — незламний. Це я бачу вже більше місяця. Хочу, щоб усі ми трималися. Хочу, щоб одного дня ми зустрілися й випили по келиху шампанського за перемогу. Тримаймося, бо все буде Україна. Слава Україні!» — сказала Марина Стрілецька в ефірі телепрограми «Футбол NEWS».