У черговій прес-конференції, що відбулася сьогодні в Українському медіацентрі в Бухаресті, узяли участь гравці національної збірної Олександр Зінченко та Руслан Маліновський.

Наводимо відповіді на запитання Руслана Маліновського.

— Після перемоги над Північною Македонією Георгій Бущан казав, що від любові до ненависті один крок. Чи відчули ви це на собі зараз?

— Я вважаю, що у футболі завжди так — після вдалих ігор йдуть невдалі матчі. Таке ставлення з боку вболівальників є природнім. Ми хотіли зіграти по-іншому, але, можливо, не показали свого найкращого футболу. Я впевнений, що ми могли зіграти в цих трьох матчах набагато сильніше.

— Наскільки важкий сезон міг вплинути на те, що збірна продемонструвала не найкращий свій футбол?

— Із приводу сезону — я ніколи не ставлю на один рівень збірну та клуб, ці команди сповідують різний футбол. Щодо фізичного стану — ми пробігли на полі навіть більше, ніж Австрія, за 90 хвилин. Треба брати в комплексі — ми багато помилялися, приймали неправильні рішення. Суперники були кращими в тих моментах, де робиться різниця, зокрема, на стандартах. 

Але в нас ще є шанси, будемо сподіватися на краще. Зробимо висновки та рухатимемося далі.

— Якщо хочеш дізнатися, який у тебе друг, треба з ним пройти важку ситуацію. Ви дивитеся один одному в очі, чи можна зараз сказати, що у нас є справжня команда?

— Так, у нас є команда, незважаючи ні на що. Усі хлопці засмучені, усі самокритично оцінюють власну гру. Але команда є, ніхто ні на кого не ображається, ми тримаємося разом.

— У конкурсі третіх місць збірна Фінляндії вже позаду вас. Можливо, вам доведеться зіграти із Францією в Бухаресті. Як ви дивитеся на таку можливість?

— Якщо доведеться грати з Францією — значить із Францією. Ми вже зустрічалися із цією збірною, це фантастична команда. Але найперше треба зачекати на результати сьогоднішніх та завтрашніх матчів.

— У збірної України зараз молода команда, можливо, на наступних турнірах вона вистрілить?

— Напевно, з вами можна посперечатися після нашого вчорашнього виступу… Так, у нас молода команда, яка має дуже великий потенціал. Якою буде збірна за кілька років — ніхто не знає.

Повторюся, потенціал у нашої молоді дуже потужний, є й досвідчені хлопці. Такий сплав зазвичай гарно взаємодіє на полі.

— Як вам спалося цієї ночі та чи ставили ви самі собі запитання, що я зробив не так на полі?

— Спалося важко. Думаю, такі думки були в кожного, але треба говорити про команду. Усі хлопці віддали багато сил. Я відчуваю спустошеність, але водночас є відчуття, що міг зробити більше. Але треба говорити за команду, ми як команда вчора могли зробити більше.

— Ви виступаєте за потужний клуб, із вами пов’язані високі очікування вболівальників. Як ви оцінюєте свій власний виступ на цьому чемпіонаті?

— Звісно, як я вже казав, футбол у збірній та в «Аталанті» відрізняється. У мене були великі очікування від цього Євро. Але я не показав свій максимум на турнірі, відчуваю, що можу дати більше команді. Знаю, що вся Україна переживала за нас.

Щодо вчорашнього матчу — питання самовіддачі, фізичної готовності, вважаю, не треба обговорювати,  ми програли через інші причини. Сподіваюся, у нас буде шанс реабілітуватися ще на цьому турнірі.