Уперше це зробила команда Миколи Павлова — тоді ще маріупольский «Металург». У 2001 році у півфіналі доля звела азовців із «Шахтарем», який виявився сильнішим у поєдинку в Маріуполі — 2:1. У першому таймі в підопічних Віктора Прокопенка голом відзначився Джуліус Агахова, по перерві рахунок збільшив Андрій Воробей, а у господарів результативний удар зробив Степан Молокуцько.

За п’ять років перейменований в «Іллічівець» маріупольський клуб мав чудовий шанс на вихід до фіналу, але не встояв проти запорізького «Металурга». У Запоріжжі господарі під керівництвом В’ячеслава Грозного виграли — 2:1, незважаючи на те, що рахунок на початку другого тайму відкрили саме гості (Андрій Конюшенко). Невдовзі Олександр Алієв, що поїхав до «Металурга» за ігровою практикою, відновив рівновагу, а потім Руслан Любарський поставив переможну крапку. У Маріуполі сценарій майже повторився: першими забили гості (Іраклій Модебадзе), господарі відігралися (Олексій Гай), але вирвати перемогу й перевести гру в овертайм команді Івана Балана не вдалося. За підсумком двох матчів сильнішим виявився «Металург» (2:1, 1:1).

А у 2018-му вже «Маріуполь» знову зустрівся в півфіналі із «Шахтарем» (цього разу в Харкові) та без варіантів програв — 1:5. Хоча Ігор Тищенко на 22-й хвилині і зробив рахунок 1:1, у команди Олександра Бабича шансів не було. А в переможців (тренер — Паулу Фонсека) дублем відзначився Тайсон, по голу забили Марлос, Оларенважу Кайоде та Іван Петряк.

Кубок України. Полтавська «Ворскла» в півфіналах турніру: як це було