Півзахисник «Шахтаря» і збірної України Євген Коноплянка взяв участь у дебютному випуску проекту #GOnline на офіційній сторінці УАФ в Instagram, де у прямому ефірі відповів на запитання вболівальників, розповів про свій карантин та Євро-2020 і пояснив, чому вболіває за «Манчестер Сіті».

Про карантин

— На карантині мені не нудно. Чим можна зайнятися вдома? Перше — грати з дітьми. Треба вигадувати, чим їх зайняти, інакше вони будуть сидіти в тебе на голові.

Друге — займатися спортом. Третє — прибирати у квартирі. Четверте — готувати їжу. Раніше це рідко робив, але в мене виходить. І п'яте — беру ноутбук і дивлюся фільми та серіали. Або граю в Playstation. Хоча все це мені теж потім набридає, хочеться поїхати кудись, але необхідно дотримуватися карантину.

Про Євро і збірну

— Віддав би все, щоб Україна виграла Євро. Це мрія будь-якого футболіста. Хотів би відчути ці емоції. Якщо ти не віриш у дива, то тобі тут немає місця. Усе реально.

Коли грали відбір, спочатку в себе вірили тільки ми, потім у нас почали вірити всі. Коли всі вірять — нас важко зламати. Мауро Тассотті й Андреа Малдера, помічники Андрія Шевченка, хоч і не знають мови, але як свої. Вони розмовляють англійською. У нас у збірній дуже тепла атмосфера, словами не передати.

Про Зінченка

— Уболіваю за Зінченка. Коли його не було в «Сіті», то, звичайно, я підтримував «Ліверпуль». Коли я був із цим клубом на зв'язку, його представники приїжджали, залишили дуже позитивне враження. Після цього я почав ще сильніше вболівати за «Червоних». Вони людяні. Боролися за те, щоб мій трансфер у «Ліверпуль» відбувся. Респект їм. Це неймовірні емоції. Я був уже однією ногою там, в Англії. Тому за цю команду вболіваю. Вона мені завжди імпонувала. Правда, коли Зінченко перейшов у «Сіті», став підтримувати цю команду.

Про батька-агента

— Під час кар'єри було багато дзвінків від різних агентів, тому в підсумку я попросив батька допомогти й дав йому всі ці номери, щоб дзвонили йому, а він усе це фільтрував і мені повідомляв, із ким можна розмовляти. Довгий час я був сам собі агент, але потім зрозумів, що це важкувато.