— Олександре, чому матч із Чехією вийшов таким емоційним і тримав в напрузі до самого фінального свистка?

— Головне те, що ми добилися перемоги. На мій погляд, ми могли раніше забити переможний м'яч, щоб не відтягувати це питання до останніх хвилин. Ми могли забити набагато більше, ніж два м'ячі.

— Про що просив вас Шевченко під час виходу на заміну?

— Установка була одна: грати більше на атаку. Грати так, щоб команда досягла позитивного результату. На щастя, все вийшло.

— Андрій Шевченко неодноразово по ходу другого тайму вносив корективи у ваші дії…

— Це були суто ігрові, робочі моменти. Марлос трохи підсів, і треба було допомагати в цій зоні партнерам в обороні.

— Згадайте переможний м'яч у ворота чехів.

— Опинився в потрібний час у потрібному місці. Циганков зробив передачу до штрафного, воротар не розібрався із захисниками, і мені залишалося поставити крапку.

— У роздягальні вас привітали з голом?

— Так, але це перемога всієї нашої команди.

— Наступний матч вже незабаром, і грати доведеться проти збірної Словаччини без уболівальників. Як знайти емоції?

— Так, це важко. Це наш 12-й гравець, якого буде не вистачати. Але доведеться змиритися. У нас вже є досвід таких матчів. Грали з порожніми трибунами з Ісландією. Сподіваюся, на цей раз ми впораємося. І велике спасибі сьогодні нашим уболівальникам, тому що було таке відчуття, що ми граємо не в Чехії, а в Україні. Ми добре вивчили чехів, створили багато моментів, але треба працювати над реалізацією, щоб не доводити розв'язку до останніх хвилин.

— Одне питання про ваші клубні справи. Було багато розмов про ваш перехід із «Манчестер Сіті» в це міжсезоння...

— Обговорювати більше нічого: я залишаюся гравцем «Манчестер Сіті» й продовжую працювати, щоб отримати свій шанс.