Пропонуємо вашій увазі фрагменти інтерв’ю з головою Кіровоградської обласної федерації футболу та головою Комітету з атестації футбольних клубів Віктором Безсмертним виданню «Спортревю new».   

(…)

- Вікторе Анатолійовичу, нещодавно Вам довірили очолити Комітет з атестації футбольних клубів ФФУ. Будь ласка, розкажіть про шлях, який Ви пройшли до такої відповідальної посади.

- Буду відвертим, то дуже непростий тягар, але це призначення свідчить про те, що мені довіряють і сподіваються на мої знання та досвід. Якщо ж трохи повернутися в минуле, то ще в далекому 1993-му році я став членом Виконкому федерації футболу Кіровоградської області. Через чотири роки, в 1997 році, був призначений на посаду відповідального секретаря КОФФ. Знаєте, тоді б я не подумав, що зможу дорости до рівня голови Комітету з атестації футбольних клубів України. Я просто займався тим, що любив, люблю й буду любити: розвивав футбол у рідній області. Для мене немає і не було завдання боротися за якісь посади. Моє кредо: «доводити справу, за яку взявся, до логічного завершення».

- До речі, як складалася Ваша співпраця з ФФУ?

- Починаючи з 2000-го року, я входжу до  Виконавчого комітету федерації футболу України й не пропускав жодного засідання. Також обирався  до виконкому Асоціації аматорського футболу України й чотири роки очолював Контрольно-дисциплінарний комітет ААФУ. До недавнього часу був заступником голови комітету з розвитку футболу в регіонах, працюю на поєдинках Прем’єр-ліги в якості Директора матчів, а нещодавно отримав пропозицію очолити Комітет з атестації футбольних клубів України. Тобто, команд із Прем’єр-ліги України, першої та другої ліг ПФЛ. Це новий виклик і надзвичайно серйозне та складне випробування.

- У чому полягають Ваші функції?

- Є багато нюансів у характеристиці роботи футбольних клубів нашої держави. За результатами оцінювання, за п’ятьма критеріями, ми із членами Комітету повинні будемо вирішити, чи надавати ліцензію тому чи іншому клубові, чи ні. Всі прекрасно знають, що в нинішній час багато футбольних клубів є боржниками перед своїми гравцями та персоналом. Є такі, що не виконують норми УЄФА та ФІФА.

От, наприклад, образно кажучи, ми не надали певному «Пахтакору» дозвіл на участь у першості країни. А це, скажімо, єдина професіональна команда в області. Відтак, увесь футбол обертається саме тут. Це вболівальники, дитячі команди та стадіон. І ви уявляєте, що трапиться, якщо позбавити такий клуб ліцензії. Але з іншого боку, є такі моменти, коли потрібно це робити. Зазвичай, ми повинні йти на такі кроки, коли порушуються статутні норми, не виконуються вимоги федерації, не підготовлена арена до матчів або ж на стадіоні не дотримані заходи безпеки. І, для запобігання важких наслідків і навіть трагедії, іноді доведеться відмовляти не підготовленим клубам.

-  Декілька слів про структуру самого Комітету.

-  Комітет складається з голови, двох заступників та ще вісьмох осіб. Цікаво, що моїм заступником є легендарна футбольна особистість, чемпіон Радянського Союзу та Греції – Олег Протасов. Та й усі інші члени комітету – люди футбольні, а значить, кваліфіковані. В кожного є свої задачі. Дехто перевіряє питання трансферної політики, інший досліджує фінансову звітність клубів або ж дивиться на відповідність інфраструктури. Це все складно, а керувати такими процесами – ще важче. Але відмовлятися я не міг, адже це не в моїх принципах. Мені довіряють, а тому я намагаюся цю довіру виправдати і проявити себе якомога краще на будь-якій роботі.

Додам, що при Федерації футболу України створено два директивних органи. Перший із них – це Комітет із атестації футбольних клубів, а також допоміжний – адміністративний підрозділ при центрі ліцензування, яким керує відомий у минулому арбітр Сергій Задіран. Саме туди клуби і здають всі необхідні документи, починаючи з вересня й до 31-го березня. Після цієї дати керівник адміністративного підрозділу виносить на розгляд нашого Комітету всю отриману інформацію, а ми вже приймаємо відповідне рішення. Але якщо з нашими висновками клуб не згоден, то є другий директивний орган таостання інстанція – Апеляційний комітет, який може наше рішення відмінити або підтримати. Ось така система ліцензування українських клубів. Все відбувається згідно європейських нормативів.

- А часто задають питання про стан процесу ліцензування клубів?

- Якщо мені починають телефонувати з різних ЗМІ, намагаючись дізнатися якусь інформацію з певного питання, то я просто відмовляю. Одразу хочу сказати, що всі ми підписали документ про конфіденційність, а тому не маємо права розголошувати будь-яку інформацію. Ви ж самі розумієте, що деякі аспекти не хочуть розголошувати ні клуби, ні ми. Єдине, що можу додати: це найсерйозніший комітет з усіх, які є в національній федерації футболу. До прикладу, якщо в Комітеті арбітрів виникають певні питання до роботи якогось судді, то його можна легко усунути від обслуговування матчів. А у нас із клубами так не вийде, адже я вже говорив, що вирішується доля багатьох людей. Ми не «душогуби» й «шашками махати не будемо». Ми завжди будемо намагатися знайти оптимальне для всіх рішення.

- А не позначиться така Ваша зайнятість на роботі обласної федерації?

- Ні, звичайно. КОФФ буде працювати в тому ж руслі, що й раніше. Мене радує, що зараз у нас все працює, як один добре налагоджений механізм і це відзначають усі футбольні керівники України. І це не дивно, адже у нас – єдина команда, яка складається з багатьох ланок. Це, перш за все, мої заступники – Андрій Скрипка та Ярослав Пилипенко. Також у цьому списку значяться й голови районних федерацій. А ще – тренери команд та директори ДЮСШ, які дослухаються та виконують наші настанови. На даний час, у нас 13 районних федерацій отримують фінансування з обласної федерації. Й ми готові співпрацювати з іншими, якщо побачимо, що вони хочуть розвиватися. Зараз це помітно в Новгородці. В Олександрійському районі теж нещодавно перереєстровано в органах юстиції районну федерацію. От наприклад, чому наші команди часто виграють всеукраїнські фінали «Шкіряного м’яча» та інших дитячо-юнацьких турнірів?  Все просто. Ми  не проводимо змагання на «папері», а організовуємо серйозні чемпіонати з нагородженням та підбиттям певних підсумків. Тому на Всеукраїнських першостях нас завжди представляють найкращі. На жаль, є певні недоліки, але з кожним роком їх стає все менше й ми прагнемо до досконалості, а це головне.

- І на завершення – про останні важливі футбольні події в Україні та області.

- Перш за все, я взяв участь у Конгресі ФФУ, де було прийнято декілька важливих рішень. Головне те, що ми переформатуємо ФФУ у громадську спілку згідно вимог діючого законодавства. Це потребує нових виборів керівних органів, що й буде зроблено на найближчому Конгресі.

А ще, як і обіцяв, поставив перед колегами питання про нагородження нашого «Металурга» заслуженими бронзовими нагородами, здобутими на Елітному фіналі АФЛУ. Як результат: на нашому Виконкомі, що відбувся минулої суботи, свою бронзу отримали керівництво та гравці соколівської команди. До речі, на засіданні обласного виконавчого комітету ми нагородили за гарну роботу федерації футболу Олександрівського, Знам’янського, Долинського та Кіровоградського районів. Там же ми також обрали делегатів на наступний Конгрес ФФУ, який відбудеться 16 червня. Ними стали заступник голови КОФФ Андрій Скрипка, перший віце-президент ФФУ Вадим Костюченко та Віктор Безсмертний як голова КОФФ. І одноголосно було висунуто кандидатуру Андрія Павелка на посаду президента ФФУ. Як на мене, ця людина заслуговує на те, щоб продовжити керувати українським футболом. Адже за той період, що Андрій Васильович керує національною федерацією, було зроблено більше, ніж за каденції деяких інших очільників. Ми отримали право на проведення фіналу Ліги чемпіонів 2018 року. Налагоджено прекрасну взаємодію федерації з усіма збірними командами України.  Зараз обласним федераціям постійно надається фінансування й половина цих коштів направляється на потреби районних осередків. За хорошу роботу, як ви знаєте, нам, як і  іншим найкращим федераціям, виділили автомобіль «Ford Kuga». Нині вже працює завод із виготовлення штучного покриття, що сприяє збільшенню футбольних полів та майданчиків у державі. Нещодавно передали всього по країні - 26000 м’ячів, із якиходну тисячу отримала КОФФ для розвитку футболу в регіонах і це нам також дуже допомагає в роботі.

Тому, підсумовуючи, хочу сказати, що вже зроблено багато, але досконалості немає меж, а тому, доки стане сил, буду працювати задля розвитку улюбленої гри.