Спілкуючись з журналістами після перемоги збірної України над американцями, наставник «синьо-жовтих» Олександр Петраков дав зрозуміти: все, що сталося на полі стадіону в Окленді, відповідало його планам.

– Хороша гра вийшла. На жаль, матчів такого рівня, з такими суперниками, як збірна США, нам дуже не вистачало в процесі підготовки до чемпіонату світу. Американці сподобалися – кваліфіковані, технічні футболісти. Щоправда, здивувати чимось нас вони сьогодні не змогли. Ми ретельно їх вивчили, переглянули купу відеоматеріалів і відповідним чином збудували нашу гру. Хлопці молодці – виконали все, про що ми домовлялися. Від початку і до кінця.

Завдяки тому, що Україна посіла перше місце в групі, ми зможемо затриматися в Окленді ще на п'ять днів і зіграти тут матч 1/8 фіналу. Нам дуже подобається це місто, подобається, як нас тут приймають. Не хотілося їхати звідси занадто рано.

– У перерві ви якимось чином коректували гру команди?
– Я лише попросив футболістів не зупинятися – діяти так само, як і в першому таймі. Щільно, злагоджено, компактно. Результат, як бачите, прийшов. У мене немає претензій до підопічних.

– Як і в матчі проти М'янми, Україна знову здобула велику перемогу, забивши всі м'ячі у другому таймі.
– На мій погляд, насамперед це свідчить про хорошу фізичну готовність команди, що дозволяє їй не тільки не скидати оберти після перерви, але десь навіть і додавати.

– Чи стала сюрпризом для вас гольова феєрія Віктора Коваленка?
– Ні, не стала. Я знаю, на що здатний цей хлопець, і вірю в нього. Як ілюстрація: він зробив дубль у півфіналі і забив гол у фіналі Юнацької ліги УЄФА. Вітя в цьому році переніс стресовий перелом, місяць не грав, і ми не знали, чи встигне він набрати форму до чемпіонату світу. Однак все обійшлося. Коваленко пройшов з нами всі підготовчі збори і вийшов на свій рівень. Сьогодні всі в цьому переконалися. На його рахунку вже п'ять м'ячів. Не сумніваюся, у Новій Зеландії Вітя стане кращим бомбардиром.

– Ваша збірна дуже мало пропускає. Вона закінчила «на нуль» еліт-раунд ЧЄ-2014 (U-19) і тепер на чемпіонаті світу залишається однією з двох команд, які, як і раніше, тримають свої ворота на замку.
– Я сам – колишній захисник і приділяю оборонним дії багато уваги. Ну і не варто забувати, що всі хлопці з лінії оборони грають у мене давно, більшість, включаючи голкіпера, вже п'ять років. Я знаю їхні можливості, вони знайомі з моїми вимогами. На жаль, скоро нам доведеться розлучитися. Цьогорічна першість – останній турнір для цієї збірної. Що ж, постараємося по максимуму продовжити наше на ньому виступ...