З першої ж секунди протистояння стало очевидно, що колективи сповідують абсолютно різні тактико-схематичні напрацювання. Якщо дівчата з Коцюбинського яскраво діяли та долали захисні редути за допомогою короткого пасу, технічного ведення, неймовірного командного пересування та виведення до вірного на забивну позицію гравця, то їхні суперниці з Полтави − кардинально по-іншому. Землячки Котляревського переходили центр поля за допомогою індивідуальних дій та бомбардували ворота опонента потужними пострілами із дальньої дистанції. І якщо порахувати небезпечні моменти, то одних тільки перекладин у виконанні «богинь перемоги» було три.

Додати до цього ще штангу, то виходить досить вражаюча картина. Однак і «Біличанка» не використала з півдюжини забійних моментів. То підводила точність, то бездоганно у рамці діяла голкіпер. «Ніка» програла красиво. Дівчата не жаліли себе і було видно неозброєним оком, що для них цей фінал − найголовніший матч сезону. І якщо після пропущеного голу, зусиллями капітана команди та її дивовижної катапульти в дев’ятку, полтавчанкам вдалося зрівняти рахунок і піти на перерву за нічийного рахунку, то в другому таймі, попри шалені зусилля, наздогнати суперниць було годі.

Тож 3:1, і черговий трофей у скарбничці «Біличанки», фани якої влаштували у залі справжню «Пісню року», головним шлягером якої стало виконання «Червоної рути». А луцькі шанувальники футзалу й, звісно, чарівної краси футзалісток, довго скандували обом командам, фотографувалися, брали автографи (а можливо й номери телефонів). Словом, фестиваль футзалу вдався на всі 200% зі 100% можливих!

«Біличанка НПУ» (Коцюбинське) - «Ніка-ПНПУ» (Полтава) - 3:1

Голи: Павленко 9, Шульга 43,64 — Лясковська, 12

«Біличанка НПУ»: Мельничук, Бесідовська, Скрипленко - Павленко, Марченко, Ігнатенко, Малишко (к), Шеремет, Личко, Шульга, Прокопенко, Дубицька, Сидоренко А, Мартинюк

«Ніка-ПНПУ»: Узол, Івасенко - Шаповал, Пасько, Лясковська (к), Бабенко, Карпенко, Єрмоленко, Деркач, Дударчук, Мочалова, Підклада, Слисенко, Гайдук