Про початок нового сезону ось вже вдев'яте Україні сповістить матч за Суперкубок, який раніше вигравали тільки дві команди − київське «Динамо» (5 перемог) і донецький «Шахтар» (3). Гірники, чинні чемпіони та володарі Кубка країни, можуть поповнити колекцію трофеїв 2012-го третім призом − якщо знову покладуть на лопатки земляків із «Металурга». Утім, срібна чаша за будь-яких обставин дістанеться представникам Донбасу.

На початку травня претенденти на Суперкубок зустрічалися між собою у фіналі кубкового розіграшу, і тоді «Шахтар» вирвав перемогу лише в додатковий час − 2:1. На користь підопічних Мірчі Луческу доволі красномовно свідчить і загальна статистика їхніх зустрічей із «металургами»: у 34 очних поєдинках суперник здобув лише 2 нічиїх (у чемпіонаті) та стільки ж перемог (у Кубку) при загальному співвідношенні забитих і пропущених м'ячів 77:22.

Проте румунський наставник «Шахтаря» не схильний вважати результат суперкубкового протистояння вирішеним заздалегідь. «Якщо ми вирішимо, що вже виграли завдяки тому, що стали чемпіонами та володарями Кубка, то може статися те саме, що і в минулому році в грі з «Динамо» [1:3], − нагадує своїм підлеглим Луческу. − Тоді ми були розслабленими, а суперник мотивованим. Не можна повторювати ту ж помилку. Нам необхідна перемога. Вона дозволить на мажорній ноті розпочати сезон».

Для 66-річного Луческу гра в Луганську буде вже восьмою пробою сил у Суперкубку України, чотири з яких завершилися для «Шахтаря» невдало. Досягнення «Металурга» і його 37-річного наставника Володимира П'ятенка виглядають куди скромніше, хоча навесні 1992-го вихованець кримського футболу виграв у складі »Таврії» перший чемпіонат країни. Найбільшими ж успіхами другого за рангом донецького клубу поки залишаються участь у кубкових фіналах (2010 і 2012) та бронза (2002, 2003, 2005).

Підготовку до сезону-2012/13, в якому на команду П'ятенка 19 липня очікує також старт у Лізі Європи УЄФА, «Металург» проводив в Австрії, де за три тижні зборів встиг зіграв 7 спарингів. Отже, ігровою практикою команда не була обділена. «Я задоволений тим, що всі наші футболісти вже можуть тримати високий темп протягом матчу. Багато чого мене радує ще, ми добре комбінуємо, створюємо моменти, проте замало забиваємо», − нарікає П'ятенко.

«За всіма новинами з табору «Шахтаря» ми стежили уважно, − продовжує він. − Знаємо, що після ЄВРО-2012 його збірники лише нещодавно приєдналися до загальної групи, і на збори до Швейцарії Луческу брав багато молоді. Проте суперник все одно дуже сильний. Але й ми ціну суперкубкового двобою розуміємо. Всі гравці, тренерський штаб, вболівальники мріють про завоювання першого трофея в історії нашого клубу».

Нові вершини, втім, ваблять не лише гравців і тренерів «Металурга». Зокрема, голодний на успіхи й новобранець їхнього суперника Марко Девіча. «Вперше в житті я нарешті отримав шанс зіграти у матчі за трофей, − зізнається він. − Ось чому гра в Луганську матиме для мене величезне значення. Суперкубок може стати моєю першою великою перемогою, і саме заради цього я перейшов з «Металіста» в «Шахтар».

Нинішній суперкубковий трофей − срібна чаша заввишки 60 см − вручається переможцю матчу за участю лауреатів попереднього сезону з 2010 року. Приз, виготовлений у майстерні відомого українського геральдиста Олекси Руденко, набагато легше свого попередника - 6 кг замість 16-ти. Він стилізований під чашу часів Стародавньої Русі − братину, основу якої прикрашає національний орнамент із позолоти.