У середу, 21 грудня, на 70-му році життя зупинилося серце легендарного футболіста, чудового тренера та просто Людини з великої літери − Євгена Рудакова.

З персоною Євгена Васильовича пов’язані найбільші успіхи київського «Динамо» в 1960-70-х роках. Перші футбольні кроки Рудаков робив у дитячій школі московського «Торпедо», грав за миколаївський «Суднобудівник», а з 1963-го, протягом півтора десятиріччя, захищав ворота біло-синіх.

Надійна гра голкіпера вселяла впевненість в його партнерів, ставши вагомим складником успіхів української команди. Разом із «Динамо» Рудаков шість разів становився чемпіоном Радянського Союзу (1966, 67, 68, 71, 74, 75), тричі виборював Кубок СРСР (1964, 66, 74), завойовував Кубок володарів кубків та Суперкубок УЄФА (1975).

Динамівця тричі визнавали найкращим воротарем (1969, 71, 72) та найкращим футболістом (1971) СРСР. За національну та олімпійську збірні Союзу Рудаков провів 48 матчів, у 1972 році виборовши «срібло» чемпіонату Європи в Бельгії та «бронзу» Ігор у Мюнхені.

Повісивши бутси на цвях, очолював івано-франківський «Спартак» і кременчуцький «Кремінь», після чого вирішив сконцентруватися на роботі з юними футболістами. Протягом 35 років Євген Васильович передавав свій безцінний досвід вихованцям дитячо-юнацької школи київського «Динамо».

Майже все своє життя Євген Рудаков присвятив улюбленій справі − футболу, і мільйони шанувальників найпопулярнішої гри навіки збережуть в душі світлий образ цієї мудрої, доброї, самовідданої, приязної та справедливої людини.

Федерація футболу України та вся спортивна громадськість країни щиро співчувають рідним та близьким Євгена Васильовича в зв’язку з непоправною втратою.