Зустріч за два тижні
Перший матч, що проходив 1 квітня в Харкові, підопічні Геннадія Лисенчука виграли − 3:1, провівши такий потрібний третій гол на останніх секундах зустрічі. Тож зустріч-відповідь аж ніяк не виглядала формальністю, зважаючи на те, що угорський футзал останнім часом стрімко прогресує. До того ж за господарів «грали» рідні стіни спортивного комплексу в Дьондьоші (місто за 60 км на схід від Будапешта), на яких зібралося 2000 глядачів.

Справу розпочав капітан
Головною дійовою особою першої чверті гри став капітан нашої збірної Федір Пилипів, котрий спочатку ударом здалеку відкрив рахунок, а за хвилину зіграв рукою у власному карному майданчику. Модораш чітко виконав вирок судді − 1:1. Пропущений гол змусив зайве нервувати гостей − інакше чим пояснити дитячу помилку Замятіна, котрий заходився обігравати суперника біля своїх воріт і втратив м’яч, «привізши» своїй команді другий гол.

За крок від сенсації
Гол, який відновив рівновагу за сумою двох матчів, угорці провели після розіграшу кутового. Пас на Дюрчані, удар низом, рикошет від Хурсова − і 3:1. А за сім хвилин у повітрі запахло сенсацією. Баранаї, отримавши пас на правій бровці, пройшов до лінії воріт і практично з нульового кута пробив Лисенка. Якби згодом досяг мети хоча б один із двох ударів Модораша, наша мрія про світовий фінал, напевно, розвіялася б у порох.

Перевірка характеру
Та Лисенко свою місію виконав, відбивши обидва «постріли». А партнери Владислава стали до облоги воріт суперника. 32-а хвилина − Тот переводить на кутовий небезпечний удар Рогачова. 34-а − Макаєв влучає у поперечину. 36-а − Пилипів перевіряє на міцність штангу. 37-а − головний тренер збірної України Геннадій Лисенчук бере тайм-аут і замінює голкіпера п’ятим польовим гравцем.

«Зайвий» зайвим не був
Варіант гри із «зайвим» наші хлопці ретельно відпрацьовували на тренуваннях. У цьому матчі це була остання надія, і вона справдилася. Блискавична триходівка, що завершилася прострілом Макаєва з лівого флангу й ударом упритул Сильченка датована 38-ю хвилиною. Рахунок 2:4 влаштовує вже українців, і вже суперник міняє голкіпера. Однак крок відчаю зиску угорцям не приніс. Рогачов із Пилипівим запресингували Модораша, й Федір поставив переможну крапку.

Жеребкування фіналу − 6 липня
Важка, нервова перемога дозволила збірній України приєднатися до кола фіналістів чемпіонату світу, вирішальна частина якого пройде з 1 по 19 жовтня в Бразилії. Від європейської зони фінальні путівки здобули Росія, Іспанія, Чехія й Португалія (останній повпред визначиться у середу в парі Італія − Хорватія), від африканської − Єгипет і Лівія. Кваліфікаційні змаганні в решті регіонів пройдуть у травні-червні, а жеребкування фінального етапу призначене на 6 липня.

Чемпіонів поки лише двоє
Жовтневий турнір − шостий за ліком фінал світових першостей з футзалу. Тричі поспіль − у 1989-му році в Нідерландах, у 1992-му в Гонконзі та в 1996-му в Іспанії − переможцями ставали бразильці. Їх на троні змінили іспанці, котрі здобували першість у 2000-му році в Гватемалі та у 2004-му на Тайвані. Збірна України − третій призер ЧС-96 та учасник фінального турніру останнього світового форуму.

Угорщина − Україна − 4:3 (2:1).
Голи: 0:1 Пилипів (6), 1:1 Модораш (7, з пенальті), 2:1 Лоді (12), 3:1 Дюрчані (22), 4:1 Баранаї (29), 4:2 Сильченко (38), 4:3 Пилипів (39).
Угорщина: Д.Тот; Ш.Тот, Лоді, Модораш, Дюрчані − Немет, Сенте, Т.Надь, Баранаї, І.Надь, Сабо.
Україна: Лисенко; Пилипів, Задорожний, Хурсов, Замятін − Рогачов, Сильченко, Макаєв, Вахула − Іванов, Романов.

Судді: Марін, Лумбререа (Іспанія).
Попередження: Лоді (12), Дюрчані (38) − Пилипів (6), Макаєв (8).