Як голова товариства українсько-китайської дружби, з особливою приємністю вітаю дорогих гостей під дахом Національного футбольного дому.

Ви знаходитесь у штаб-квартирі Федерації футболу України яка, продовжуючи традиції «дипломатії шкіряного м’яча», виконує посередницьку місію між діловими колами зарубіжних країн і представниками української влади, що безпосередньо опікуються підготовкою до проведення Євро-2012.

Це місце має хорошу ауру та позитивну енергетику. Принаймні, попередні зустрічі у цих стінах з бізнесменами Німеччини, Іспанії, Голландії, Бельгії, керівництвом Світового банку довели реальну ефективність таких контактів. Сподіваюсь, що і нинішнє знайомство з можливостями будівельних корпорацій Китаю сприятиме виникненню тісних партнерських стосунків з приймаючими Євро-2012 територіями.

Ми уважно стежимо за підготовкою Пекіна до проведення літніх Олімпійських ігор, оскільки як і ви донедавна − знаходимося нині в жорсткому графіку планування та виконання широкого комплексу робіт з будівництва та реконструкції. Тому для української сторони буде вкрай повчальним і корисним ще зовсім свіжий досвід китайських фахівців зі створення спортивної і соціальної інфраструктури за світовими стандартами. Треба додати − у максимально стислі терміни, що для нас на сьогодні є дуже актуальним. Адже планка дефіциту часу для підготовки об’єктів Євро-2012 знаходиться вже на критичному рівні.

Працюючи над створенням майстер-плану інфраструктури, що має бути поданий до штаб-квартири УЄФА уже в травні, ми ідентифікували об’єктивний лімітуючий фактор нашого успішного просування вперед. На жаль, в Україні спостерігається брак будівельних організацій, які могли б взяти на себе функції генерального підрядника з реалізації проектів в рамках Євро-2012. Адже окрім цих об’єктів в державі ведеться поточне будівництво комерційної та житлової нерухомості, що робить цей фактор ще більш вразливим.

Отже ми змушені шукати варіанти розв’язання нагальної проблеми поза межами України. У цьому зв’язку китайські компанії дійсно могли б надати нам суттєву допомогу, оскільки вони мають і досвід, і значні людські та матеріальні ресурси, в тому числі фінансові. Це при тому, що китайські та українські будівельники отримують у нас практично однакову заробітну платню.

Не секрет, що міські бюджети самотужки не в змозі профінансувати усі проекти. Більше того, Державною цільовою програмою передбачається, що з центрального бюджету буде оплачено лише 25 із запланованих 126 млрд. гривень видатків на підготовку до Євро-2012. Тому наш ситуативний прагматизм полягає в тому, щоб шукати не просто відомі будівельні компанії для монтажних робіт, а системного інвестора, який окрім суто технічних видів діяльності зможе самостійно організувати і залучення фінансових  потоків.

Таким чином, висока ділова репутація однієї сторони і амбіційний статусний проект, завойований іншою, цілком можуть бути предметом для переговорів про взаємовигідну співпрацю. Бажаю учасникам цих перемовин досягти хороших результатів.

Дякую за увагу!