Сергій Сидорчук: «Завтра буде вже нова історія, новий турнір. Тому всі думки — тільки про наступний матч»

07.06.2022 22:31

Фото прес-служби УАФ

Півзахисник національної збірної України Сергій Сидорчук поділився очікуваннями від поєдинку Ліги націй проти Ірландії.

Перший матч Ліги націй-2022/2023 збірна України проведе проти Ірландії в Дубліні. Поєдинок відбудеться 8 червня (початок — о 21.45 за київським часом). Напередодні гри участь у прес-конференції разом із головним тренером синьо-жовтих Олександром Петраковим узяв півзахисник Сергій Сидорчук.

— Наскільки для вас важливо зараз грати за збірну України?

— Насамперед, це головна команда країни. Я вже десь казав, що коли ти тільки починаєш займатися футболом у сім-вісім років, для тебе існує лише одна команда — національна збірна. Тим паче зараз є змога привертати увагу до тих подій, які відбуваються в Україні. Зараз це найважливіше.

— Як війна торкнулася вас персонально?

— Ми із сім’єю виїхали з Києва, з України. Коли почалися бойові дії, моя жінка була на восьмому місяці вагітності. Нам потрібно було шукати пологовий будинок.

— Ви родом із Запоріжжя. Що відчуваєте, коли бачите, що відбувається навколо вашого міста?

— Насамперед я хочу відзначити, що до Запоріжжя вони не дійшли, вони тільки в області, за 50—60 км від міста. У Запоріжжі зараз знаходяться мої рідні — мати, батько, бабуся, батьки моєї дружини. Там усе зараз відносно спокійно, там майорить прапор України.

— Як ви провели вечір після недільної поразки? Чи важко тепер налаштовуватися на новий турнір?

— Ми повернулися до готелю. Одразу після гри була тиша. Як я вже казав, такої тиші за всю мою професійну кар’єру не було ніколи. Десь годину після цього ніхто навіть не виходив із номерів — хотілося побути на самоті. Потім уже почали спілкуватися.

Що стосується самопочуття, то Олександр Васильович наступного дня сказав, що чоловіки повинні залишатися чоловіками. Нам потрібно перегорнути сторінку, якою б важкою вона для нас не була. Можливо, для когось це був останній шанс потрапити на чемпіонат світу. Але завтра буде вже нова історія, новий турнір. Тому всі думки — тільки про наступний матч.

— Чи складно налаштуватися на гру, беручи до уваги те, що відбувається у вашій країні?

— Я думаю, що нескладно, тому що коли ми виїжджали клубами на перші поєдинки за кордон, було трохи важче. А потім ми побачили, який іде фідбек з України, побачили, як військові дивляться на передовій наші матчі… Тобто це все проходить не так складно, як на початку.

— Гравці команди мали дилему, продовжувати грати у футбол чи взяти до рук зброю й піти воювати?

— Я не можу відповідати за всіх футболістів, але є багато спортсменів, які взяли до рук зброю. Коли це все почалося, була дуже велика прірва — ти не знав, що робити, куди йти... Потім президент Володимир Зеленський сказав, що кожна людина в Україні має допомагати армії на своєму місці. Я вважаю, що ми зараз на своєму місці й допомагаємо Україні.

— Ви брали участь в обох попередніх поєдинках. Як почуваєтеся напередодні матчу з Ірландією?

— Якщо ви запитуєте про мій фізичний стан, то він добрий.