Олександр Зінченко: «Приємно дивитися на турнірну таблицю. Звичайно, хотілося б на цій позиції й залишитися»

04.09.2020 18:30

Фото Павла Кубанова

Півзахисник національної збірної України Олександр Зінченко прокоментував перемогу своєї команди над Швейцарією.

У першому турі групового етапу Ліги націй збірна України на «Арені Львів» обіграла команду Швейцарії. Олександр Зінченко оформив підсумковий рахунок зустрічі — 2:1, забивши класний м'яч у другому таймі. Після гри хавбек прокоментував цей момент.

— Ти вирішив присвятити свій забитий м’яч Ашоту Худаєву. Це було спонтанне рішення?

— Ні, ще до гри я знав, як святкуватиму забитий м'яч. Хотів присвятити його Ашоту, якого нам дуже не вистачатиме. Насамперед він — професіонал із великої літери, який завжди приходив на допомогу. Щодо людських якостей я взагалі мовчу, адже це найдобріша людина. 

— У першій половині зустрічі швейцарці мало що нам дозволяли зробити…

— Так, вони діяли дуже агресивно в першому таймі, коли в них були сили. Вони пресингували настільки високо, наскільки це було можливо, можна сказати, навіть нахабно. Їхні крайні захисники діяли так, ніби грали на позиціях нападників. У нас були проблеми з виходом із оборони. Мабуть, варто було швидше доставляти м’яч уперед, де наші нападники грали один в один. Тоді б у нас виникало більше вільного простору й ми могли би перемістити гру на чужу половину поля.

— Але нам усе ж таки вдалося вийти із цієї ситуації та створювати моменти. Ми показали, що своєю грою здатні долати такого складного суперника?

— Коли ми виходили з оборони, то отримували зони й чисельну перевагу попереду. Звичайно, більше таких моментів виникало у другому таймі, ніж у першому. Якби нам краще вдавалися завершальні паси та реалізація, то підсумкова різниця в рахунку могла бути набагато більшою.

— Як ти зорієнтувався в ситуації із забитим голом?

— Багато хто говорить, що в таких моментах я навіть не дивлюся на ворота. Але скажу, що нападнику відповідного рівня навіть не потрібно дивитися на ворота — він їх відчуває. До удару я оцінив положення голкіпера та попросив Михайліченка скинути м’яч мені під ліву ногу. Він це чудово зробив, а я влучив.

— Це той компонент гри, над яким ти працюєш? Адже в матчі зі Швейцарією ти міг забити ще, коли трішки забракло точності...

— Так, епізод дозволяв, мене здорово вивели на ударну позицію. Просто трохи не влучив.

— Прислухаєшся до порад Кевіна де Брюйне стосовно ударів?

— Я навчаюся в багатьох футболістів, у нього в тому числі. Серед тих, кого я знаю, у де Брюйне та Маліновського найбільш поставлений удар.

— Буде доволі непросто відновитися перед матчем з Іспанією?

— Ми всі професіонали, це не вперше для нас. Найголовніше в такі моменти — добре їсти, спати та пити багато води.

— До речі, ми їдемо до Мадрида, перебуваючи на першій сходинці у групі.

— Приємно дивитися на турнірну таблицю. Звичайно, хотілося би там залишитися. Але грати проти таких суперників — незабутній досвід для футболіста. У таких іграх можна перевірити свій рівень.

Олександр Гливинський, прес-аташе національної збірної України