Валерій Паламарчук: «У Нідерландах нашим дівчатам банально забракло міжнародного досвіду»

11.10.2019 14:01

Фото Павла Кубанова

Молодіжна жіноча збірна України WU-19 повернулася з Нідерландів, де брала участь у кваліфікаційному турнірі чемпіонату Європи 2020 року, не зумівши пробитися до наступного раунду.

— Банально забракло міжнародного досвіду, — сказав головний тренер команди Валерій Паламарчук про виступ своїх підопічних у коментарі офіційному сайту УАФ. — Двох спарингів із румунками виявилося замало, аби наші футболістки були психологічно готові кинути виклик провідним збірним континенту.

Узяти хоча б стартовий матч, з ірландками. Ми володіли інформацією, що суперниці намагаються атакувати великими силами, із підключенням флангових захисників, ось чому вирішили з допомогою довгих передач використовувати вільні зони в обороні суперниць. Але під натиском ірландок мої підопічні знітилися, не дотримувалися ігрової дисципліни й лише в другому таймі зуміли зіграти на рівних зі своїми візаві, щоправда, на той час рахунок уже був 0:2…

— На думку експертів, свій другий поєдинок наші дівчата провели значно краще, хоча їхні суперниці, нідерландки, вважалися явними фаворитами. Досить сказати, що за рахунку 2:1 на їхню користь господарки забили ще два м'ячі тільки наприкінці матчу…

— Дійсно, цього разу моїм підопічним тривалий час вдавалося виконувати установку, чітко діючи від оборони, і чинити гідний опір. Прикро тільки, що не дотерпіли до кінця, адже, як з’ясувалося пізніше, у випадку поразки з мінімальним рахунком ми реально претендували б на путівку до еліт-раунду. Але, знаєте, я завжди був прибічником того, що бажаного слід досягати своїми силами, а не розраховувати на осічку конкурентів чи посмішку Фортуни.

— У заключному матчі збірна України взяла гору над чорногорками. Цей поєдинок запам’ятається ще й тим, що в першому таймі був призупинений…

— Річ у тім, що за рахунку 1:1 виникли проблеми з освітленням на арені, де проходила гра. Нам запропонували дограти матч ввечері наступного дня. Але тоді треба було б переносити наше й чорногорок повернення додому, і тому довелося шукати інший варіант. Зрештою, вирішили продовжити поєдинок на сусідньому полі, яке, щоправда, було не з натуральним, а зі штучним газоном. Для нас усе закінчилося добре, ми забили на один м’яч більше за опонентів.

— Що ви сказали підопічним після повернення додому?

— Подякував їм, адже кожна з них намагалася продемонструвати все, що вміє. В одних це виходило краще, в інших — гірше, але всі старалися — це факт. Хочу побажати їм не зупинятися, наполегливо тренуватися і сподіваюся, що з часом хтось із них обов’язково голосно постукає у двері національної жіночої збірної.