Півзахисник «Андерлехту» і збірної України Євген Макаренко розповів про свої враження від заключних матчів синьо-жовтих у 2018 році й атмосферу, яка панує в розташуванні команди Андрія Шевченка.

— Євгене, які у вас залишилися враження від приїзду до збірної на матчі зі Словаччиною та Туреччиною?

— Виклик і приїзд до збірної — це дуже позитивні емоції. Це честь — перебувати в головній команді країни. Коли викликають, приїжджаю в хорошому настрої й націлений на роботу, щоб викластися на 120 відсотків.

Ще мені дуже подобається, що у збірній є можливість «надерти вуха» Зінченку й Ярмоленку, коли ми граємо з ними у два дотики. Це для мене подвійна мотивація (сміється).

— Ви брали участь у поєдинку з Туреччиною. Якою була установка тренера, про що він просив вас?

— До цього ми програли словакам, на жаль, із результатом не склалося. Будемо робити висновки. Напевно, вплинуло, що завдання вже було вирішено, і трохи не вистачило настрою.

У матчі з Туреччиною була пристойна гра — особливо в першому таймі. Ми показали цікавий футбол. Шкода тільки, що не забили м'яч. Після перерви турки трохи перехопили ініціативу, перебудувалися і стали грати агресивніше.

— Що сказав Андрій Шевченко на прощання, коли футболісти роз'їжджалися по своїх клубах після поєдинку з Туреччиною?

— Андрій Миколайович подякував за футбольний рік, привітав команду з виходом із групи Ліги націй і прийдешніми святами. Побажав удачі у своїх клубах, а також — щоб не отримували травм. Ми тепло попрощалися й чекаємо нових матчів у 2019 році.

— Нещодавно відбулося жеребкування Євро-2020. Як вам наші суперники по групі — збірні Португалії, Сербії, Литви та Люксембургу?

— Однозначно можна сказати, що зараз усі команди навчилися грати у футбол. Усі вміють оборонятися, усі вміють атакувати. У цих збірних є багато хороших футболістів, які грають по всій Європі. Тому про недооцінку суперників не може бути й мови. Такий підхід загрожує поганими наслідками.

— Україна зможе поборотися з Португалією за перше місце у групі?

— Звичайно, чемпіони Європи є фаворитами. Із цієї збірною будуть надскладні матчі, та треба намагатися чіплятися за очки. Так само треба показувати свій футбол і вигравати в поєдинках з іншими суперниками.

— Євгене, завершується 2018 рік. Як у вас складаються справи в «Андерлехті»? Повністю адаптувалися в цій команді?

— Я вже освоївся в «Андерлехті», обтерся, труднощів немає. Єдине — в нас багато травмованих гравців. Це головна проблема. Травми та ротація складу не дозволяють нам налагодити чітке взаєморозуміння на полі. У підсумку ми втрачаємо очки. Звичайно, нинішнє місце в турнірній таблиці нас не влаштовує. Для «Андерлехту» це незвичне місце. Це клуб із великими амбіціями, з історією. Команда повинна боротися тільки за чемпіонство. Це стосується й Ліги Європи. Ми хотіли виступити краще. Шкода, що не порадували наших уболівальників.

— У Бельгії у вас є можливість бачитися з іншими нашими легіонерами?

— Так, ми добре товаришуємо. Бачилися після матчів збірної з Маліновським, Безусом. Скоро поїдемо в гості до Яремчука і Пластуна. Так що ми часто контактуємо із земляками.