Олександр Головко: Хотів би подякувати своїм хлопцям за гру

Головний тренер юнацької збірна України U-18 Олександр Головко підвів підсумки матчу другого туру Меморіалу Гранаткіна, в якому його команда поділила очки з господарями − збірною Санкт-Петербургу, та відповів на запитання журналістів.
- Хочу подякувати своїм хлопцям, все, що могли, вони зробили, проте є одне АЛЕ. Для того, щоб вигравати, треба забивати голи. І якщо говорити про виконавчу майстерність, то вона сьогодні страждала, але сподіваюся, що в наступній грі ми свій гол заб'ємо.
- Чому Ви зробили так мало замін?
- У нас практично немає людей, які могли б пожвавити гру. Не хочу повторюватися, але скажу, що з хлопців, яким виповнилося 18 років, в основній обоймі всього людини чотири . Я вже говорив, що ми працюємо з цією командою два роки, і цей турнір розглядаємо і з точки зору селекції теж. Не всі хлопці готові перейти з дитячо-юнацького футболу - у дорослий. І ті хлопці, хто міг би вийти на заміну, повірте мені, не підсилили б нашу гру. Тому до заміни грали ті, хто зміг витримати хоча б 85 хвилин.
- Перш ніж поставити питання, я хотів би вас привітати з Днем народження (оплески). До заміни вашого опорника через травму Ви йому частіше інших підказували по ходу гри. Це пов'язано з тим, що таке амплуа вимагає підказок?
- Дякую за привітання! Хлопці грають так, як вони можуть на сьогоднішній момент. А тренер хоч, щоб опорна зона була надійною. Мені дуже шкода, що гравець отримав травму. Але в футбол по-іншому не грають, тільки на характері, тільки через «не можу». Не у всіх це сьогодні вийшло.
- Ваша команда завдала сьогодні космічну кількість ударів по воротах. Чи був у вас «План Б», крім дальніх ударів?
- «План А» був нанести максимальну кількість ударів, «План Б» - забити гол. Ми завдали багато ударів, але у ворота воріт не потрапили ні разу. У 14 квадратних метрів ми потрапити не змогли. Сподіваюся, в наступній грі це вийде.
- Сьогодні ваша команда грала з азартом. Була установка - грати жорсткіше?
- Якщо на поле діяти без юнацького азарту, то який сенс виходити на нього?! І ми, і суперник хотіли виграти. Тому все це можна пояснити.
Варто відзначити один момент, що стався на прес-конференції. Один з журналістів привітав Олександра Головка з Днем народження і подарував йому зенітовскій шарф під оплески присутніх у залі.