Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
Криза українського футболу: неправильна мотивація та лінощі футболістів?
Роман Семко
Champion.com.ua
01.08.12
Невдачі українських футбольних клубів на Євроарені можуть бути спричинені недостатньою мотивацією грати на повну силу у внутрішньому чемпіонаті.
Чемпіонат України з футболу протягом останніх двох років посідає 7-8 місце в загальноєвропейському рейтингу (таблиця коефіцієнтів УЕФА), піднявшись з 15 позиції, яку він займав у 2009/2010 сезоні. Бюджет передових українських клубів часто не поступається кошторису іменитих європейських грандів.
Так, за підрахунками журналу «Форбс» найдорожчим футбольним клубом на теренах України є донецький «Шахтар» вартістю 193 млн. доларів та з розміром бюджету на 2011/2012 сезон 93 млн. Друге місце посідає київське «Динамо» з показниками 85 та 60 млн. дол. відповідно. Не пасуть задніх дніпропетровський «Дніпро» та харківський «Металіст».
Успіхи українських клубів в Лізі Чемпіонів
З іншої сторони власне футбольні клуби поки що не можуть похвалитися досягненнями, які б відповідали розміру вкладених в них коштів. Найбільшим успіхом останніх років є виграш у 2009 році «Шахтарем» Кубку УЕФА (зараз Кубок Ліги Європи). Тріумф гірників − це взагалі унікальна спортивна подія незалежної Української Держави.
Значно гірші результати команди показують у Лізі чемпіонів. Ліга Чемпіонів − це значно престижніший, ніж Ліга Європи, турнір. Так, у сезоні 2009/2010 років київське «Динамо» зайняло останнє місце в групі з п’ятьма очками (один виграш і дві нічиї). «Шахтар» вибила з третього кваліфікаційного раунду румунська «Тімішоара». У 2010/2011 сезоні гірники з першого місця групи «H» виходять у плей-оф. Здолавши «Рому», команда не змогла пройти блаугранатікос − іспанського гранда «Барселону».
«Динамо» вилетіло в Лігу Європи, поступившись амстердамському «Аяксу» в четвертому кваліфікаційному раунді Ліги Чемпіонів. Аналогічно до 2009/2010, сезон 2011/2012 був повністю провалений: «Шахтар» зайняв останнє місце в групі, а «Динамо» з кваліфікації вибуло в Лігу Європи, де показало третій результат в групі «E».
В чому ж причина таких невдач?
Багато аналітиків вважають первнем усіх проблем у єврокубках слабкість внутрішнього чемпіонату. І це дійсно так. Рушієм прогресу завжди є конкуренція. Ця істина справедлива не тільки для спорту, але вона також актуальна й для економіки, політики та інших сфер життя. Таким чином, здавалося б, що невтішні виступи українських грандів у Лізі чемпіонів за великим рахунком відбуваються через неконтрольований зовнішній фактор − слабкий чемпіонат. Тобто, логічно мислимо далі, критика на адресу «Динамо» і «Шахтаря» загалом не є виправданою.
Але це не так. Первень невдач − лінощі гравців та неправильна система мотивації, яка встановлена тренерами та керівництвом клубів! І на це, дуже ймовірно, вказують прості статистичні розрахунки.
Статистичний аналіз: «ходіння по полю»
Розпочнемо порівняльний аналіз української Прем’єр-ліги з іспанським чемпіонатом − Ла Лігою, де виступають два найсильніші клуби світу − «Барселона» та «Реал Мадрид». Думаю, що кожен погодиться з твердженням, що Ла Ліга також є слабким чемпіонатом для «Барселони» чи «Реала», але чомусь рівень гри цих команд є незрівнянно вищим за динамівський та гру гірників. Справа в тому, що гравці світових клубів у кожному поєдинку відпрацьовують всі 90 хвилин, а у нас, в українському чемпіонаті, команди, що ведуть у рахунку з перевагою вже навіть на один чи два голи починають «ходити по полю» − «для чого бігати, якщо ми і так виграємо».
В той же час Мессі чи Роналдо будуть активно працювати до фінального свистка і старатися забити якомога більше голів, незалежно від результату на табло. І коли «Барселона» чи «Реал» будуть грати, наприклад, з «Манчестер Юнайтед», їх виграші 4:0 у внутрішньому чемпіонаті можуть перетворитися на виграші від «МЮ» з рахунком 1:0. В аналогічній ситуації виграш «Динамо» чи «Шахтаря» 1:0 від середняка української Прем’єр-ліги перетвориться на поразку від червоних дияволів.
На підтвердження того, що українські клуби різко сповільнюють свою гру після отримання гольової переваги над суперником у внутрішньому чемпіонаті може свідчити статистика забитих голів. За останні три сезони (2009/2010, 2010/2011 та 2011/2012) «Динамо» та «Шахтар» забивали по 2,0 та 2,2 голи за гру відповідно. В той же час для «Барселони» цей показник становив 2,7, а для «Реала» − 2,9. Тобто в середньому іспанські гранди у порівнянні з українськими забивають на один гол більше за одну-дві гри в місцевому чемпіонаті.
Ще яскравіше тенденцію українських лідерів до «ходіння по полю» можна спостерігати, якщо проаналізувати статистику перемог. За останні три сезони «Динамо» виграло 72% матчів, «Шахтар» − 80%, «Барселона» − 78%, а «Реал» − 81% ігор. Відмінність між українськими та іспанськими клубами за цим показником невелика. Але зовсім інша картина вимальовується, якщо поглянути глибше і проранжувати перемоги за різницею голів: перемога на один, два чи на три і більше.
На графіку чітко видно, що «Динамо» та «Шахтар» виграють, як, правило, з перевагою на один-два голи, в той час як «Барселона» і «Реал» не зупиняються на досягнутому і забивають більше: 47% виграшів з перевагою на три і більше голи.
Іспанські гранди чотири рази вразили ворота в 17% матчів, українські − тільки у 8%, п’ять голів іспанські клуби забивали в середньому у 9% ігор, українські − тільки у 4%, шість і більше голів «Барселона» і «Реал» забивали у 7% ігор, «Динамо» і «Шахтам» − лише у 2% матчів.
Отже, українські клуби, вийшовши вперед на один-два голи, зупиняються на досягнутому і зменшують оберти. В майбутньому це негативно позначається на результатах змагань з титулованішими суперниками з європейських чемпіонатів. Часто нашим командам не вистачає сил дограти матч на високих швидкостях до кінця, відчувається відсутність надмірної мотивації до перемоги тощо. І коріння цієї проблеми, як показано в цьому оглядовому аналізі, лежать на поверхні українського чемпіонату.
Натомість «Барселона» і «Реал» створюють штучно конкурентне середовище у слабкому порівняно з їх класом місцевому чемпіонаті. Виграш з розгромним рахунком від середняка Ла Ліги по складності гри може прирівнюватися, наприклад, до мінімального виграшу від іншого сильного європейського футбольного клубу.
Система стимулів
Описану проблему повинні вирішувати в першу чергу тренерські штаби та керівництво клубів. Система мотивації повинна бути змінена. Я припускаю (не володіючи достовірною інформацією), що команди та гравці преміюються по-різному залежно від того, чи футбольний клуб програв, зіграв у нічию чи виграв матч. Така система стимулів скоріше прийнятна для середняка українського чемпіонату, а не для його лідерів. Для останніх також потрібно встановити різні грошові надбавки залежно від виграшного рахунку на табло, щоби стимулювати забивати якомога більше голів. І ці матеріальні стимули повинні бути значимими (цінними) для футболістів, інакше вони не будуть ефективними.
Для прикладу, нещодавні перемоги «Динамо» над «Закарпаттям» 3:1 та «Шахтаря» над «Кривбасом» 1:0 не повинні розглядатися тренерськими штабами та керівництвом як перемоги, а принаймні − це повинні бути нічиї з позиції системи заохочення.
Маючи доступ до більшої кількості інформації (довжина подоланої дистанції за різні періоди гри, показники зміни активності футболістів протягом матчу та залежно від його результату тощо), тренери та керівництво команд можуть побудувати значно складніші та ефективніші мотиваційні системи.
В результаті українські гранди навіть у слабкому чемпіонаті − Прем’єр-лізі − зможуть штучно підвищити рівень конкуренції та відповідно свою майстерність та витривалість на єврокубкових аренах.
А нам, всім українським вболівальникам, це принесе більше приємних миттєвостей з футбольних полів Європи!
+++
Виталий Лисицкий: «В подобной ситуации игрока Шахтера не удалили бы»
Вадим Момотюк
Footballnews.com.ua
01.08.12
Прошедший матч 3-го тура между Шахтером и Кривбассом еще свеж в памяти, а спорные удаления и вовсе еще долго будут обсуждаться на страницах спортивных изданий. Оставшись вдевятером, криворожане не пали духом и до последнего удерживали ничью в Донецке, однако пропустили решающий гол за секунды до финального свистка. Журналист Football News пообщался с одной из «жертв» главного арбитра встречи Сергея Бойко, дабы немного пролить свет на спорные эпизоды. Лидер Кривбасса Виталий Лисицкий в своих выражениях был весьма откровенен.
Виталий, какие эмоции у Вас остались после игры на Донбасс Арене?
Даже не знаю, как комментировать этот поединок, ведь сказать, по сути, можно не так много. Очень хотели дать бой Шахтеру в его родных стенах, и, считаю, у нас это получилось. Обидно, что пропустили решающий гол в компенсированное время. Мы были в шаге от того, чтобы отобрать очки у «горняков», но, как видите, секундная расслабленность стоила нам ничьи.
Шахтер впечатлил своей игрой?
Команда Луческу играла в свой привычный футбол, и каких-то сюрпризов от них мы не дождались. Шахтер играет сам и дает играть другим. Самое главное, что мы были готовы к такой игре донетчан, а потому и матч получился интригующим и довольно интересным.
Прокомментируйте Ваше удаление в начале второго тайма…
Лично для меня оно стало неожиданным. Мое мнение таково: такую вторую желтую карточку, которая трансформировалась в красную, арбитр мог бы и не давать. В том эпизоде я уходил от столкновения, но рефери посчитал, что такое нарушение достойно удаления. Я уверен, что если бы игрок Шахтера оказался в подобной ситуации, то его бы не удалили.
Показалось, что арбитр, удалив на старте поединка Кучера, искал повод, дабы уравнять составы…
Мне тоже так показалось, я даже уверен в этом. Видимо, после удаления Кучера арбитр испугался и чувствовал какой-то должок перед Шахтером, а потому во втором тайме решил на нас «отыграться». Больше комментировать судейство в этом матче я не хочу…
В прошлом сезоне Вы были одним из самых грубых игроков Премьер-лиги, и вот снова первый матч − первое удаление…
Да, такая не очень положительная статистика просматривается, но я сам не знаю, почему так происходит. Грубияном на поле я себя уж точно не считаю, хотя не мне об этом судить (смеется). И не так обидно было бы, если бы меня удалили за грубый подкат или же другое серьезное нарушение. Получил второе предупреждение, можно сказать, на ровном месте, но что уж сейчас об этом говорить. Да и тренеры в перерыве акцентировали наше внимание на уже имеющихся карточках, но, увы, получилось так, как получилось.
Что сказал Олег Таран в раздевалке после игры?
Любой тренер после такой игры зашел бы в раздевалку и поблагодарил бы своих ребят. Олег Анатольевич так и поступил.
Как вообще оцените старт Кривбасса в этом чемпионате?
Считаю, что стартовали хорошо. Добыли две победы в первых двух матчах и едва не увезли очко с Донбасс Арены − такое начало весьма приемлемое.
Такой победный рывок в первых турах − это заслуга хороших сборов Виталия Кварцяного, или же влияние нового наставника Олега Анатольевича?
Я думаю, это заслуга обоих наставников. Мы прошли хорошие сборы с Кварцяным, а затем получили весьма квалифицированный тренерский штаб уже перед стартом чемпионата. В сумме это и вылилось в такой результат для Кривбасса.
Как команда переживала неожиданные перемены на тренерском мостике перед началом сезона?
Да никак не переживала. Мы футболисты, и наше дело − выходить на поле и показывать свой максимум. Конечно, получилась неприятная история, даже в чем-то неожиданная, но в команде никто паники по этому поводу не делал. Мы даже особо не думали об этом. Главное, просто сделать выводы после этого и двигаться дальше.
Виталий Кварцяный прошел с командой все летние сборы. Какие впечатления остались у Вас после работы с этим тренером?
Хороший специалист, под руководством которого мы провели хорошие сборы. Кварцяный неплохо поработал с Кривбассом в летнее межсезонье, за что ему отдельная благодарность.
Сумел ли Виталий Владимирович как-то изменить Кривбасс за это время?
Видимо, он пытался это сделать, но неожиданно для нас всех покинул команду перед стартом чемпионата.
С чего начал свою работу в команде Олег Таран?
Олег Анатольевич первым делом вернул в команду те шесть человек, которые были выставлены на трансфер. Также он сказал, что мы все хорошие футболисты, что он верит в команду, и что вместе мы будем добиваться побед.
Помните предыдущий период работы в клубе этого специалиста (с 2007 по 2009 год − авт. прим.)?
Помню, конечно! С того периода у меня остались только положительные воспоминания. Это очень сильный специалист, и как раз время его работы в Кривбассе стало определяющим в моей карьере. Под руководством Олега Анатольевича я обрел уверенность и смог снова заиграть в Днепре.
Олег Анатольевич работает с приставкой «и.о.» и пока не желает комментировать свое будущее в Кривбассе. Как такая неопределенность влияет на микроклимат в команде?
Если бы Вы не сказали, что он работает с приставкой «и.о.», я бы даже и не знал (смеется). А если даже так, то Олег Анатольевич пришел в команду с серьезными намерениями, он же не делает свою работу спустя рукава. В нашей ситуации приставка «и.о.» никоим образом не влияет на команду, и с микроклиматом у нас все в порядке.
В пятницу вы принимаете дома Динамо. За счет чего можно отобрать очки у киевлян?
Чтобы добиться успеха в матче с Динамо, нужно, прежде всего, показать хорошую командную игру, быть дисциплинированными на поле. Каждый игрок Кривбасса должен быть готов в любой момент прийти на помощь своему партнеру. Командная взаимовыручка и огромное желание могут стать залогом успеха против киевлян. Ну и, конечно же, должно быть везение. С таким соперником без этого никак…
За матчем против киевлян, как и против Черноморца, Вы будете наблюдать с трибуны. Каково это начинать сезон в роли зрителя?
Ничего приятного в этом уж точно нет (смеется). Так получается, что на старте сезона мало чем могу помочь команде, но что поделаешь. Буду всем сердцем болеть за Кривбасс с трибуны!
Не боитесь, что за это время Вас из основы вытеснит новичок клуба Богдан Шершун?
Нет, не боюсь. Главное, чтобы команда выигрывала! А здоровая конкуренция еще никому никогда не мешала.
У Кривбасса очень непростой календарь на старте сезона. После игры с Динамо команду ждет выезд в Луганск, а затем матчи с Днепром и Металлистом. Такой график − это плюс или минус?
Я уже как-то говорил о том, что для нас не имеет значения календарь. Мы не придаем особого внимания тому, с кем нам играть сегодня, а с кем завтра. На каждую игру Кривбасс выходит так, как будто она решающая, и в каждом поединке мы пытаемся добывать очки.
+++
Ігор ЯВОРСЬКИЙ: «На своєму довгому футбольному віку бачив багато випадків несправедливого суддівства, але щоб такого…»
Galsports.com
01.08.12
У центральному матчі першого кола чемпіонату України серед команд другої ліги у групі «А» тернопільська «Нива» в Чернігові поступилася місцевій «Десні» з розгромним рахунком − 3:0.
Про перебіг подій на футбольному полі, причини поразки та чи будуть зроблені висновки з цієї гри журналісти «Номер один» попросили розповісти головного тренера «Ниви» Ігоря Яворського.
Коуч одразу зазначив, що хоча було багато зауважень до суддівського корпусу, який обслуговував гру в Чернігові, однак відповідальності з футболістів ніхто не знімає.
− Погано зіграли практично всі футболісти, хоча всі розуміють ту велику відповідальність, яку на них покладено. Кожному дається шанс показати себе, але не всі його використовують, − зазначив Ігор Яворський і додав: − «Своєю грою не ми повинні були дати арбітру можливості для упередженого суддівства».
Що ж власне стосується перебігу поєдинку то тренер зупинився на його ключових моментах.
− При нічийному рахунку (0:0) оборонець «Ниви» Олег Лівіцький скидкою головою віддавав м’яча на воротаря Андрія Новака. Суперник вдаряється Олегу в спину і арбітр несподівано трактує це як фол останньої надії, вилучаючи Лівіцького з поля, хоча фолу і близько не було. Гру фактично було зіпсовано. «Деснянці» незадовго змогли скористатися перевагою зайвого гравця. Юрій Фурта пройшов по центру і завдав потужного і, що головне, влучного удару (1:0), − емоційно мовив коуч.
На цьому суддівські помилки не завершилися. Як додає Ігор Петрович, в одному з епізодів під час атаки «Ниви» арбітр не побачив фолу на його підопічному, одразу ж пішла швидка контратака, яку після навісної передачі, перегравши у повітрі оборонця «Ниви», замкнув Дмитро Бровкін (2:0).
Після такої несправедливості вже не стримався Ігор Яворський, котрий спересердя вибіг на поле виясняти стосунки з суддею, а той взяв і вилучив його на… трибуни.
− Я не стримався, бо не зміг витерпіти такої несправедливості по відношенню до моїх гравців. На своєму довгому футбольному віку бачив багато випадків несправедливого суддівства, але щоб такого… Натомість вже після матчу мене заспокоювали чернігівські тренери, які сказали»: «Ігорю Петровичу, ти все життя тренував команди вищої і першої ліги, тому не знаєш, що відбувається і як судять у другій лізі».
Після цього футболу на полі вже не було, гравці «Ниви» пішли відіграватися, натомість господарі здебільшого відбивалися, але і за такої гри «деснянці» спіймали тернополян на ще одній контратаці. Пішла навісна передача, Євген Чепуренко зігравши на випередження, переправив м’яча у ворота (3:0).
Незважаючи на велику поразку, Ігор Петрович заявив, що цей матч і його результат мають стати хороший уроком для його підопічних, будуть зроблені правильні висновки і в наступних поєдинках футболісти обов’язково потішать своїх шанувальників.
− Програна гра, але не програний бій! − заявив наприкінці розмови Ігор Яворський.
+++
ЕВРО-2012
Йоанна Муха: Євро-2012 принесе велику користь Польщі та Україні
Ukraine2012.gov.ua
01.08.12
Успішна організація Євро-2012 дала полякам можливість пережити гордість за країну і розвіяла «чорні хмари» над Польщею. Про це заявила міністр спорту і туризму Польщі Джоанна Муха на засіданні парламентського комітету з фізичної культури, спорту і туризму, підбиваючи підсумки чемпіонату Європи з футболу.
«На мій погляд, турнір пройшов так добре, тому що ми були добре до нього підготовлені. Ми добилися того, що ми вже відбулося. Було відчуття повної готовності проведення турніру. Така висока організації дала привід гордитися за країну і розвіяла «чорні хмари», такі, як протести або можливі загострення», − сказала міністр. Вона також переконана, що успішне проведення Євро у Польщі та Україні принесе відчутну користь у майбутньому обом приймаючим країнам.
«Важливо, що турнір пройшов з високими показниками безпеки в Польщі і Україні У нас, наприклад, було лише 132 повідомлень про випадки порушення громадського порядку. З іншого боку наші гості високо оцінили рівень безпеки − на 85%. А 79% з них запевнили, що приїдуть повторно до Польщі. Такі результати перевищили наші очікування», − наголосив президент спілки PL.2012 Марчін Герра. Водночас він додав, що до Польщі приїхало менше вболівальників, ніж очікувалося.
«Нашу країну відвідало близько 600 000 фанів. Це люди з 110 країн світу. Ми очікували більшої кількості відвідувачів. Тим не менш, їхні витрати перевищили наші сподівання, оскільки вони залишили в нашій країні загалом близько 900 млн. злотих. Найбільше тратили гості турніру у фан-зонах, де протягом днів Євро відпочивало близько трьох мільйонів фанів. Ми розуміємо, що не всі інвестиції були зроблені, але більшість з них вдалося закінчити. Не варто забувати, що протягом трьох тижнів по всьому світу було сказано безліч позитивної інформації про Польщу», − додав він.
Вкотре висловив слова вдячності від УЄФА і директор турніру Адам Олькович. За його словами, Євро встановив чимало рекордів, головний з яких − кількість відвідуваності стадіонів (1,44 млн. фанів), які, до речі, були спеціально побудовані до ЧЄ. Як відомо, найбільше шанувальників футболу під час турніру зібрав матч Швеція − Англія на НСК «Олімпійський» у Києві (64640 осіб). У Польщі рекорд був побитий на Національному стадіоні у Варшаві під час відкриття матчу Польща − Греція (59 070 відвідувачів), повідомляє Польська агенція преси.