Де живе кіровоградський футбол?

У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Кіровоградську область.

Стадіон «Зірка» у Кіровограді, що входить до двадцяти найбільших в країні, понад сім десятків років залишається центром футбольного життя області. Хоча час від часу своїм провідним статусом єдина в регіоні арена першої категорії поступалася олександрійській «Ніці», котра зараз приймає матчі Прем’єр-ліги.

Англійська ініціатива

Перше більш-менш облаштоване поле в Єлисаветграді (нині − Кіровоград), за припущенням історика місцевого футболу Миколи Ковальова, з’явилось біля міського саду приблизно між 1907 та 1910 роками. Збудували його англійські працівники заводу Ельворті, котрі власне й почали культивувати нову гру в місті. Паралельно свої матчі на плацу кавалерійського училища проводив «Гурток футболу» земського реального училища. А в лютому 1911 року педрада та батьки студентів класичної гімназії звернулись до міської управи з проханням виділити біля ринка та Ярмаркової площі майданчик розміром 60 на 60 сажнів для гри в футбол. Клопотання було задоволене, а згодом майданчик розширили з 3096 до 5445 кв. сажнів.

Дефіцит арен

Узимку 1914 року управа передала «Єлисаветградському футбольному гуртку» в оренду на 15 років майданчик в центрі міста, біля саду, з правом «огородити парканом… і стягувати з публіки за вхід певну плату». До слова, саме на цьому місці згодом виросте стадіон «Зірка». Та все ж таки нормальних футбольних полів не вистачало, а в наступні неспокійні роки їх будувати було дуже непросто. Втім, у 1925-му робітники заводу «Червона зірка» спорудили в районі під назвою Новомиколаївка черговий майданчик, окопавши його рівчаком, аби не забрідали телята. До середини 1930-х саме тут точилися основні баталії в місті.

Перший справжній стадіон

У 1934-му представники товариства «Динамо» виступили ініціаторами побудови в місті «справжнього» стадіону. У квітні відбувся перший суботник, на який вийшли майже всі динамівці, а вже у вересні були проведені прем’єрні матчі. «Поле було трохи менше за стандарт, навколо нього були бігові доріжки. Трибуни могли прийняти значно більшу кількість глядачів, ніж на попередній «арені», яку оточували два чи три ряди дерев’яних лавок. Та й зручне розташування в центрі міста сприяло відвідуваності поєдинків», − згадував у інтерв’ю місцевій газеті «Спортревю» ветеран кіровоградського футболу Яків Маловицький.

Від «Зірки» до «Ніки»

З того часу стадіон, що нині носить ім’я «Зірка», перебудовувався п’ять разів і нині є одним із двадцяти найбільших в Україні, вміщуючи 14628 глядачів. Однак до сих пір не вирішена найболючіша проблема головної арени області − відсутність електропідігріву поля. Та й взагалі, на Кіровоградщині немає жодного стадіону з підігрівом, в тому числі й в Олександрії, де наразі базується єдина в області команда Прем’єр-ліги. Хоча тамтешня «Ніка» − справді дуже затишна суто футбольна арена на сім тисяч місць, більшість із котрих розміщується під дахом. Поруч знаходиться гарний стадіон із штучним газоном останнього покоління, відкритий у серпні цього року.

Головківка, Гайворон та інші

Щодо інших примітних об’єктів інфраструктури краю, то обов’язково слід згадати мальовничий стадіончик на 500 місць у селі Головківка, де проводить свої домашні матчі в другій лізі «Украгроком». На його відкриття в 2008 році, до слова, приїжджала команда ветеранів київського «Динамо», а перший символічний удар зробив знаменитий Андрій Біба. Є ще кілька пристойних арен у Кіровограді («Ікар», «Ятрань»), Олександрії («Олімп»). Не так давно були реконструйовані стадіони у Гайвороні («Прибужець»), Новоархангельську («Колос»), Добровеличківці («Колос»), Долинській («Колос»).

Фото: Стадіон «Зірка» у Кіровограді з висоти пташиного польоту.

Підписатися на новини