Девич: «У нас з Шевченком може вийти непоганий тандем»

Один із лідерів заліку бомбардирів українського чемпіонату Марко Девич повен снаги продовжити забивну серію у складі збірної.

На першому місці − клуб і збірна

7 голів і 4 результативних передачі − такий індивідуальний здобуток форварда харківського «Металіста» на старті сезону автоматично повернув його до складу збірної України: «Звісно, я радий, що знову отримав запрошення до національної команди. Однак свої інтереси хотілося б поставити на останнє місце, а завдання «Металіста» і збірної − на перше. Шкода, що у чемпіонаті ми не виграли кілька матчів, в яких вели в рахунку. «Ворсклі» й «Кривбасу» ми поступилися через невиконання тренерських установок щодо командної гри в обороні. Але ми виправимо ці помилки і, я вірю, що у нас все буде гаразд. А традиція програвати вдома відійде у минуле вже у найближчому турі».

Боротьба за Лігу Європи

Дві гри з кіпрською «Омонією» за вихід до групового турніру Ліги Європи Девич називає «матчами сезону», оскільки саме у них слід було вирішити одне із головним завдань, поставлених наставником і керівництвом клубу: «Після того, як ми пройшли в основний етап єврокубка, можна дозволити собі перевести подих: попереду 6 ігор на міжнародному рівні. Рік тому, коли ми не змогли пройти у раунді «плей-офф» австрійський «Штурм» певний час було важко змиритися з цією думкою, тому тепер прагнули будь-що залишитися в Європі. Зробити це зараз було складніше, ніж, скажімо, 2 роки тому, коли ми обіграли турецький «Бешикташ». Тоді мало хто очікував від нас перемоги і ми грали розкуто. А от коли стали фаворитами у парі і з‘явилася відповідальність за результат, автоматично почали відчувати психологічний тиск».

Невизначені перспективи

Загальна перемога над «Омонією» дозволила гравцям «Металіста» зняти внутрішню напругу й на певний час сконцентруватися на чемпіонаті України, де не все складається так добре, як хотілося б: «Буду відвертим, ми перемогли кіпріотів при немалій частці талану і тепер маємо грати краще. Це особливо важливо, зважаючи на рішення КДК ФФУ і апеляцію нашого клубу на винесене комітетом покарання. Не сказати, що ці події психологічно зламають нас, але невідомість стосовно того знімуть з нас ці 9 очок чи ні спричинює нерозуміння наших подальших перспектив: за що ми в результаті будемо боротися − за місце в євро кубках чи за виживання у Лізі? Тому вихід − лише один, добре грати на три фронти - в Європі, на Кубок і чемпіонаті, який у цьому сенсі є пріоритетним».

Зміна тренера − не проблема

Відставка Мирона Маркевича стала для Марко такою ж цілковитою несподіванкою, як і для решти гравців, однак зміна тренера − не причина для засмучення: «На нас гравців це не вплинуло. Звісно, важливо, хто є тренером збірної, але цей фактор не повинен нам заважати. Наша робота грати і викладатися на сто відсотків, доводячи своє право на виступ у головній команді. Після останнього матчу у чемпіонаті Мирон Богданович побажав нам з Сашком Романчуком успішного виступу у збірній і ми поїхали працювати з тренерським штабом, вимоги якого нам добре відомі»

Жага голу і командна гра

Марко Девич зіграв за збірну України 4 матчі, однак відзначитися голом форварду, який у сезоні 2007/2008 років став найкращим бомбардиром українського чемпіонату, поки не вдалося. «Не хочу бути псевдо скромним і казати, що це для мене неважливо, - зізнається бомбардир, - звісно, я хочу забити, але, все одно, буду більше задоволений, якщо збірна України показуватиме ту гру, яка подобається вболівальникам і здобуватиме при цьому перемоги». У «синьо-жовтих» підібралася непогана компанія форвардів - суперечка за місце в основному складі лише надихає Марко: «Конкуренція не дає нікому заспокоюватися, кожен бореться за місце у складі і це допомагає виявити свої найкращі якості. У нас всі форварди − високої кваліфікації, а хто використає свій шанс − побачимо».

Тандем із Шевченком

За стартових хвилин матчу проти Польщі Девич склав тандем нападників з Андрієм Шевченком: «Така нагода лише подвоїла мою мотивацію, адже грати з найвідомішим українським футболістом − за честь. Мабуть, енергетика Андрія передається його партнерам по команді. Працювати з Шевченком на тренуванні − справжнє задоволення: коли граєш з таким кваліфікованим майстром, розумієш його з півслова і водночас сам додаєш у майстерності. Це відчувається на кожному тренуванні: можу сказати, що певне взаєморозуміння між нами уже виникло і наш тандем міг би бути непоганим варіантом».

Принципові сусіди

Матч проти сусідів і співорганізаторів Євро-2012 форвард збірної України вважає принциповим: «Важко назвати його товариським, адже кожен хотів себе показати − обидві команди готуються до турніру. Перед своїми вболівальниками поляки прагнули  взяти реванш за поразку в Україні. Однак у нас теж був бойовий настрій на цю гру, можливо не все із задуманого вдалося, але нічия, на мій погляд − закономірний результат. У нас також були моменти, під кінець тайму я міг забивати, але добре зіграв голкіпер, а в контратаці вони забили. Що ж , це - футбол. Добре, що зуміли зрівняти рахунок, а те, що не вдалося прагнутимемо реалізувати у маті з Чилі».

Підтримка сербської родини

З успіхів Марко Девича в Україні тішаться його батьки у Сербії: «Крім тата й мами, мені з Белграда постійно телефонують бабуся й дядько. Вони завжди підтримують мене. Поки що рідні не приїздили цього сезону на мої матчі, можливо завітають на єврокубки. Чи приїдуть вболівати за збірну? Чому б ні, справа за мною: треба, щоб у них був родинний інтерес до «синьо-жовтих».
Підписатися на новини