«Молодіжка» – у фіналі Меморіалу Лобановського

Україна (U-21) − Іран (U-21) − 2:1.

Голи: 1:0 Зозуля (30), 1:1 Хайсафі (38, з пенальті), 2:1 Лисенко (83).

Україна (U-21): Бойко, Фартушняк (Микицей, 56), Ракицький (Матвєєв, 64), Курилов, Селін (Родина, 72), Морозюк (Пашаєв, 56), Голодюк, Коноплянка (Федорчук, 64), Ярмоленко (Лисенко, 56), Зозуля (Чеснаков, 64), Васін (Касьян, 72).

У вівторок, 11 серпня, матчем між молодіжними командами України та Ірану стартував VII Міжнародний турнір пам’яті Валерія Лобановського. Завдяки голам Романа Зозулі та Володимира Лисенка наша збірна 21-річних переграла суперників та вперше пробилась до фіналу цих змагань. Там вона поміряється силами із турецькими однолітками, котрі напередодні здолали німців − 3:1. Нагадаємо, що вирішальний поєдинок відбудеться у середу, 12 серпня, на столичному стадіоні «Динамо». Початок − о 16.00.

Група атаки

Як і обіцяв наставник нашої «молодіжки» Павло Яковенко, на поле бородянського стадіону «Борекс» вийшли переважно футболісти, котрі мають не надто багато ігрової практики в матчах Прем’єр-ліги. Втім, вони були підсилені й цілою групою регулярних учасників поєдинків елітного дивізіону. Варта особливої уваги кількість гравців стартового складу, які зазвичай більше орієнтовані на атаку. Їх виявилось одразу п’ятеро − Андрій Ярмоленко, Микола Морозюк, Євген Коноплянка, Роман Зозуля і Денис Васін. Та й номінальний опорний півзахисник Олег Голодюк у рідних «Карпатах» теж зазвичай діє ближче до лінії нападу.

Обмін голами

Тим не менше, до перерви навіть такий креативний кадровий коктейль «синьо-жовтих» не забезпечив їм суттєву перевагу над опонентами. Небезпека біля воріт іранців виникала, відверто кажучи, лічені рази. Хоча й цього вистачило, щоб на 30-й хвилині відкрити рахунок. Після фірмового навісу Морозюка з правого флангу Ярмоленко відпасував на Зозулю, якому залишалося з півметра відправити м’яча у порожні ворота. На жаль, надовго зберегти гандикап українцям не вдалось. Не пройшло й десяти хвилин, як проти Ехсана Хайсафі порушили правила у карній зоні, і сам постраждалий вдало виконав пенальті.

Нещаслива перекладина

Інший «стандарт» − уже на користь українців − міг змінити рахунок вже одразу по перерві. Однак м’яч після штрафного удару Коноплянки влучив у поперечину воріт. Тим часом, характер гри обох команд не змінився: невисокі швидкості, чималий процент браку, мінімум небезпечних моментів. Очікувано не додали злагодженості діям «синьо-жовтих» численні заміни, проведені Яковенком у другому таймі. Все-таки досягти гарного взаєморозуміння, граючи таким експериментальним складом, надзвичайно складно.

Переможний постріл

За такого розвитку подій основна гострота з боку обох суперників йшла внаслідок розіграшів стандартних положень та ударів з далекої дистанції. Врешті-решт, перемогу українцям приніс саме черговий штрафний. Володимир Лисенко пробив, на перший погляд, не надто вдало, але рикошет дезорієнтував голкіпера іранців. М’яч по-зрадницьки промайнув біля його пальців і влетів до сітки. Надалі господарі не дали суперникам жодного шансу відновити статус-кво. Навіть більше − той же Лисенко міг завершити кілька перспективних атак, але йому не вистачило дещиці.

Результат понад усе

«Ми очікували саме на таку гру у виконанні суперників, знали наскільки буде важко здобути бажаний результат, − зазначив після матчу Павло Яковенко. − Перед нами постала складна дилема: ставити з перших хвилин досвідченніших, але втомлених після туру гравців, чи навпаки − свіжіших, але не таких бувалих. Урешті-решт, обрали другий варіант, і хлопці впоралися із поставленим завданням. Ми вийшли до фіналу − і це головне». 

Підписатися на новини