Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет − нейтральные оценки
29-го жовтня відбулося засідання Дисциплінарного Комітету ПФЛ України
Pfl.com.ua
29.10.08
Рішенням ДК ПФЛ футболіста Блавацького А. («Рось» Біла Церква), вилученого з поля 25.10.2008 р. у матчі 16-го туру першості команд другої ліги «Буковина» Чернівці − «Рось» Біла Церква за небезпечний напад на суперника, який володіє м’ячем, з вірогідністю нанесення травми, відсторонено від участі у змаганнях на два матчі.
Футболіста Семенюка О. («Буковина» Чернівці), вилученого з поля 25.10.2008 р. у матчі 16-го туру першості команд другої ліги «Буковина» Чернівці − «Рось» Біла Церква за грубий поштовх суперника руками після зупинки гри, відсторонено від участі у змаганнях на два матчі.
+++
1 листопада Ющенкові назвуть того, хто будуватиме у Львові стадіон до Євро-2012
Zaxid.net
29.10.08
Не пізніше, ніж в суботу, 1 листопада, у Львові назвуть генпідрядника з будівництва стадіону до Євро-2012. Про це заявив сьогодні, 29 жовтня, голова Львівської ОДА Микола Кміть.
Губернатор Львівщини зазначив, що про визначення генпідрядника з будівництва стадіону 1 листопада він буде доповідати Президенту України Віктору Ющенку, який цього дня перебуватиме у Львові.
Зі слів М.Кмітя, генпідрядника вибиратимуть з-поміж трьох фірм: турецької, німецької та львівської. Обиратимуть генпідрядника співголови оргкомітету з проведення у Львові Євро-2012, якими є голова Львівської ОДА М.Кміть, голова Львівської облради М.Сеник, мер Львова А.Садовий.
Микола Кміть зазначив, що в разі необрання до 1 листопада генпідрядника, право проведення Євро-2012 може перейти до польського Хожув чи українських Харкова або Одеси.
+++
Ринат Ахметов считает, что помогать надо не ему и другим металлургам, а потребителям металла
Obkom.net.ua
29.10.08
Для преодоления кризисных явлений в ГМК Украине необходимо развивать внутренний рынок. Об этом заявил сегодня акционер компании «СКМ» Ринат Ахметов, выступая на Международном инвестиционном саммите в Донецке.
«Сегодня все спрашивают − как помочь металлургам? В условиях кризиса помогать надо не металлургам, а потребителям металла: строителям и машиностроению. Мы должны иметь строительный бум. От этого выиграют все», − отметил Р.Ахметов.
Он также отметил, что важным шансом для Украины в преодолении кризиса является подготовка к проведению Евро-2012.
В связи с этим государство должно увеличивать инвестиции в маcштабные инфраструктурные проекты − строительство мостов, дорог, аэропортов, считает Р.Ахметов.
+++
Мерія приховує деталі вчорашніх переговорів Садового з «Альпіною» у Відні щодо проекту стадіону до Євро
Presstime.com.ua
29.10.08
Львівська мерія приховує деталі візиту львівської делегації на чолі з міським головою Андрієм Садовим до Відня.
Прес-служба міської ради поінформувала, що міський голова Львова Андрій Садовий спільно з заступником голови Львівської ОДА з питань містобудування та інвестиційної політики Сергієм Таратутою побували з одноденним візитом в Австрії, де провели зустріч з головою правління компанії «Аlpine BAU Gmbh» Дейтмаром Алютою.
«Під час зустрічі сторони обговорили три питання: щодо уточнення деталей проекту стадіону, авторського супроводу проекту на стадії його реалізації та щодо механізмів та термінів оплати за проект», − сказано в повідомленні прес-служби.
Спроби агентства уточнити деталі візиту, зокрема, чи вдалося досягнути домовленостей щодо передачі проекту стадіону, термінів та суми оплати, закінчилися безрезультатно.
Керівник департаменту Євро-2012 ЛМР Олег Засадний сказав, що не може зараз про це говорити, бо перебуває у Києві, і порадив звернутись в очолюваний ним департамент або подзвонити до нього завтра. Натомість у департаменті Євро-2012 відповіли, що не уповноваженні коментувати візити міського голови і скерували у прес-службу.
У прес-службі міськради повідомили, що вже розсилали прес-реліз і більше інформації надати не можуть.
Як повідомляло агентство, вчора делегація Львівської міськради направилась в Відень на переговори з Alpine щодо передачі проекту стадіону для проведення Євро-2012.
+++
29 жовтня 2008 року
Mfa.gov.ua
29.10.08
ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА
29 жовтня ц.р. відбулася зустріч Генерального консула України у Гамбурзі А.Мельника з новопризначеним заступником міністра економіки та праці федеральної землі Гамбург, державним радником К.Фрігге.
Український дипломат детально поінформував німецького урядовця про актуальну політичну ситуацію в Україні у контексті проведення позачергових парламентських виборів та наголосив на незмінності європейського та євроатлантичного курсу України незалежно від результатів виборів.(…)
(…)Український дипломат поінформував також про нові інвестиційні можливості, які відкриваються у контексті підготовки України до Чемпіонату Європи з футболу «Євро −2012». Було домовлено опрацювати питання щодо організації у наступному році відповідного заходу, присвяченого згаданій тематиці.
+++
До Євро-2012 в Україні будуються стадіони обладнані новітніми технологіями − представник PHILIPS
Роман Сущенко
Укрінформ
29.10.08
До Євро-2012 в Україні будуються стадіони обладнані новітніми технологіями. Про це під час презентації досягнень 15-річної діяльності компанії PHILIPS на ринку України повідомив директор відділу маркетингу Світлотехніка Мачей Кроль.
Коментуючи кореспонденту УКРІНФОРМу участь компанії в обладнанні футбольних стадіонів у Дніпропетровську та Донецьку, він відзначив, що хоча ці проекти й передбачаються замовником для використання на Євро-2012, вони готуються індивідуально під футбольні клуби для проведення на них змагань різного класу. Говорячи про технічні деталі проекту «Дніпро-Арена», Мачей Кроль відзначив, що не зважаючи на архітектурні особливості стадіону, фахівці запропонували комплексне рішення. Було використано понад 200 метало-галогенних ламп, які забезпечили необхідний рівень освітлення футбольного майданчика. Проектом також передбачено комфортне освітлення усіх приміщень стадіону та майданчиків перед ним. PHILIPS запропонував лампи з поліпшеною світлопередачею і світильники з електронними баластами, що забезпечують миттєвий запуск освітлювальної системи без мерехтіння. Встановлене обладнання забезпечує резервне та автономне електроживлення на випадок непередбачуваних подій. «Освітлення також підсилило гармонію в загальному дизайні стадіону», − відзначив Мачей Кроль. За його словами, бюджет інсталяції освітлювальної системи стадіону становив до 5% від вартості всього проекту будівництва стадіону.
Раніше УКРІНФОРМ повідомляв, що загальна вартість проекту нового стадіону «Дніпро-Арена» становила 45 млн євро. Він розрахований на 31 003 місця, має стандартні розміри поля − 105х68 м. Журналістам у ложі преси відведено 219 місць, зона для VIP-персон може вмістити 292 особи. Є ресторан на 550 чоловік і два відеотабло розміром 60 кв м кожне.
Відповідаючи на запитання кореспондента УКРІНФОРМу щодо проекту в Донецьку, представник PHILIPS зазначив, що «Донбас-Арена» це буде найновіший у Східній Європі стадіон VIP-рівня. Для освітлення футбольного майданчика стадіону будуть використані лампи нового покоління − одноцокольні лампи, які належать до енергозберігаючих технологій. «Серед «родзинок» Hi-Tech на глядачів чекає електронна система «Vidіwall» (візуальна стіна), на великі проектори якої транслюватимуться найбільш драматичні моменти футбольного матчу», − розповів Мачей Кроль. За його словами, в комерційному контексті по периметру стадіону будуть встановлені нові рекламні електронні стенди з сотнями тисяч світодіодів. Рекламні заставки, на відміну від механічних попередників, спроможні збільшити кількість показів на порядок, що дозволить власникові стадіону залучити більшу кількість рекламодавців під час матчів. З урахуванням вартості інновацій, «освітлювальний бюджет» проекту в Донецьку набагато більший, ніж стадіону «Дніпро-Арена».
Представник компанії також повідомив, що компанія залишається відкритою до діалогу з іншими замовниками спортивного освітлення в Україні й утримався назвати конкретних клієнтів, посилаючись на комерційну таємницю. Він нагадав, що компанія PHILIPS влітку 2008 року переобладнала освітлювальну систему стадіону «Динамо», після чого улюблена українська команда не програла жодної міжнародної гри на домашньому полі. «Я далекий від забобонів, однак факт говорить сам за себе», − пожартував Мачей Крол.
+++
На подготовку Украины к Евро-2012 необходимо 7 млрд. грн. − Ющенко
Ostro.org
29.10.08
На подготовку Украины к проведению Чемпионата Европы по футболу 2012 года необходимы инвестиции в размере 7 млрд. гривен. Об этом заявил сегодня в Донецке Президент Украины Виктор Ющенко на закрытии IX Форума «Украина − Польша».
По словам президента, из этих 7 миллиардов 3/4 будут направлены на подготовку собственно спортивной инфраструктуры, остальные − на сферу обслуживания участников чемпионата.
«7 миллиардов гривен − такую сумму нужно реализовать для реализации финальной части Евро-2012. Когда мы говорим о том, что это за объекты, что это за проекты, они для нас начинаются с таможенно-пограничных…, дорог…, аэропортов, спортивной инфраструктуры и всей инфраструктуры, которая обслуживает чемпионат, который посетят, по разным оценкам, от миллиона до полутора миллионов человек, − сказал глава государства.
«Иными словами, это большой тест, как для власти, так, особенно, и для городов, которые принимают финальную часть. Города являются основными хозяевами этого спортивного мероприятия», − считает президент.
В. Ющенко напомнил, что УЕФА дало высокую оценку уровню подготовки Украины к Евро-2012, назвав при этом проблемы, с которыми столкнулась Украина при подготовке.
«Вместе с тем, я хочу сказать, что нас не устраивает состояние визового режима, нельзя сказать, что нас устраивает порядок малого пограничного движения, где миллионам людей есть, что сказать власти и потребовать лучшей организации. Я думаю, никто не будет гордиться цифрой, согласно которой количество украинцев, за 14 последних месяцев въехавших в Польшу, сократилось в 2,7 раза. Речь идет о миллионах людей, украинцев, которые не доехали до Польши. А желание такое было», − заключил президент.
+++
Німецькі фахівці у Києві діляться досвідом організації безпеки під час футбольних чемпіонатів
УНІАН
29.10.08
Німецькі фахівці, які брали участь в організації безпеки під час проведення Чемпіонату світу з футболу 2006 року у ФРН, представили українським колегам власну концепцію безпеки і висловили готовність надати необхідну методологічно-організаційну допомогу у підготовці до Євро-2012.
Як передає кореспондент УНІАН, безпекові питання Євро-2012 обговорюються сьогодні у Києві у рамках міжнародного семінару «Євро-2012 − організація безпеки», організованого Бюро Делегата німецької економіки в Україні та Федерацією футболу України.
«Було б нерозумно і небезпечно вчитися лише на власних помилках (організації безпеки під час масштабних спортивних заходів − УНІАН), ігноруючи вже набуту попередню практику», − сказав президент ФФУ Григорій СУРКІС.
Він зазначив, що в Україні сьогодні існують розбіжності між різними відомствами у розумінні та підходах до організації безпеки під час Євро-2012, «тому досвід господарів чемпіонату світу є для нас надзвичайно важливим».
Г.СУРКІС подякував Федеральному уряду Німеччини та Бюро Делегата німецької економіки в Україні за можливість отримати інформацію «з перших вуст» від людей, які безпосередньо займалися розробкою та реалізацією системи безпеки на Чемпіонаті світу 2006 року.
Зі свого боку, Делегат німецької економіки в Україні Каріна РАУ наголосила, що безпека спортивних заходів є найважливішим завданням під час їхнього проведення. За її словами, уряд ФРН постійно переймається цими питаннями і готовий сприяти обміну найкращими напрацюваннями з Україною як господарем Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Від німецької сторони у семінарі беруть участь Надзвичайний і Повноважний посол ФРН в Україні Ганс Юрген ГАЙМЗЬОТ, керівник Відділу профілактики правопорушень та безпеки, генеральний уповноважений FIFA на ЧС-2006 Гельмут ШПАН, радник поліції Кельна Андреас МОРБАХ, керівник відділу безпеки Сенату внутрішніх справ та спорту Берліна Йорг РОК.
З української сторони на заході присутні представники регіональних оргкомітетів Євро-2012, фахівці MBC, СБУ, Національного агентства з питань Євро-2012, Міністерства закордонних справ, Mінекономіки і Міністерства з питань сім`ї, молоді та спорту.
+++
Листкевич покидает свой пост
Football.ua
29.10.08
Президент польской Федерации футбола Михал Листкевич не собирается выставлять свою кандидатуру на очередных выборах руководства, которые состоятся в четверг.
Человек, организовавший для Польши победу в тендере за Евро-2012, в интервью польскому каналу TVN24 заявил, что после четверга не будет выполнять никаких обязанностей в Федерации.
«Думаю, что пришло время дать дорогу молодым. Я не буду баллотироваться на этот пост», − отметил Листкевич, занимающий пост президента Федерации футбола с июня 1999 года.
«мне жаль, что моя эра закончилась таким образом − со скандалами, упреками и угрозами. Чувствую себя обиженным. Политики, опомнитесь!», − призвал пан Листкевич.
+++
Євро-2012 є можливістю модернізувати Україну, і цей шанс не можна втратити − Посол Німеччини
УНІАН
29.10.08
Проведення в Україні Чемпіонату Європи з футболу 2012 року є надзвичайною можливістю модернізувати країну, і втрачати такий шанс ні в якому разі не можна.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні у Києві заявив Надзвичайний і Повноважний посол ФРН в Україні Ганс Юрген ГАЙМЗЬОТ під час міжнародного семінару «Євро-2012 − організація безпеки», організованого Бюро Делегата німецької економіки в Україні та Федерацією футболу України.
«Чемпіонат Європи 2012 року пропонує Україні можливості модернізації, і такий шанс не можна втратити. Він дає можливість Україні інтегруватися у свідомість європейців і викликати у них симпатію», − сказав Г.Ю.ГАЙМЗЬОТ.
За його словами, це унікальна нагода для країни здійснити сучасні перетворення практично в усіх сферах і підняти життя громадян на якісно новий рівень.
Щодо негативного впливу світової економічної кризи посол висловив переконання, що вона не заважатиме підготовці турніру. На його думку, з економічними викликами держава зможе впоратися, якщо влада об’єднається навколо ідеї Євро-2012.
«Закликаю українських політиків визначити підготовку Євро-2012 своїм політичним пріоритетом, але не політизувати цей процес − не використовувати його для досягнення своїх політичних цілей», − підкреслив Г.Ю.ГАЙМЗЬОТ.
На його думку, українські політичні сили здатні зробити такий крок і об’єднати зусилля для реалізації національних інтересів.
«Бажаю у 2012 році літню казку в Україні», − завершив виступ посол.
+++
Естонія хоче інвестувати у розбудову туристичної інфраструктури Закарпаття
Zik.com.ua
29.10.08
Сьогодні, 29 жовтня, Закарпаття відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Яан Хейн. Про це власкора ЗІКу повідомили в Управлінні інформації та зв’язків із громадськістю ЗОДА.
Естонський посол зустрівся з головою Закарпатської ОДА Олегом Гаваші. Йшлося про налагодження партнерських та ділових взаємин між областю та балтійською країною.
Спільною рисою Закарпаття та Естонії Яан Хейн назвав туристичний потенціал. Посол Естонської Республіки зазначив, що на сьогодні естонські компанії вже мають успішний досвід з будівництва туристичних об’єктів у Західній Україні. «У зв’язку з проведенням Євро-2012 в Україні з’явиться потреба у розбудові туристичної інфраструктури, тому ми можемо запропонувати власні проекти, які зацікавлять і вашу область», − вважає Яан Хейн.
Голова облдержадміністрації Олег Гаваші зазначив, що область зацікавлена в естонських інвестиціях. «Ми можемо запропонувати для естонського бізнесу кілька потужних інвестиційних проектів, що стосуються розвитку гірськолижного туризму краю. Також чимало є пропозицій, які стосуються розбудови готельної інфраструктури Закарпаття», − сказав керівник краю.
Довідка ЗІКу.
На сьогодні в області працює п’ять україно-естонських підприємств, які інвестували в економіку краю понад 1,5 млн доларів. Це в основному підприємства переробної галузі.
+++
У Львові розпочалася реалізація програми з підготовки електромереж до Євро-2012
Георгій Маценко
Укрінформ
29.10.08
Капітальною реконструкцією електропідстанції 110/35/10кВ у приміському селі Солонка, що забезпечить надійне електропостачання майбутнього стадіону, розпочалась реалізація «Програми заходів з підготовки електромереж Львова до проведення матчів Євро-2012», розробленої ВАТ «Львівобленерго». Про це йшлося на сьогоднішній прес-конференції у Львівському регіональному прес-центрі УКРІНФОРМу, присвяченій перспективам розвитку електромереж міста до майбутнього футбольного чемпіонату.
Як зазначив технічний директор ВАТ «Львівобленерго» Володимир Романишин, програма передбачає будівництво нових та реконструкцію діючих підстанцій напругою 6,35-110 кВ та ліній передач для забезпечення електропостачання об'єктів Євро-2012, а також заходи для загального поліпшення надійності та якості обслуговування споживачів й створення резерву потужності для майбутнього розвитку міста.
Загалом ВАТ «Львівобленерго» у поточному році передбачає освоєння близько 13 мільйонів гривень, наступного року − ще понад 20 мільйонів. У найближчих планах львівських енергетиків − заміна 10 кілометрів дефектних кабельних ліній, будівництво нової підстанції «Цитадель» у центрі міста, реконструкція ще двох. Після виділення міською владою відповідних земельних ділянок розпочнеться спорудження підстанцій у приміському селі Березівка для забезпечення електропостачання реконструйованого аеропорту, а також «Л-31» для оновленого залізничного вокзалу.
+++
Проведение таких форумов, как форум «Украина − Польша», должно проходить во взаимодействии центральных и региональных властей, а также бизнеса
Сергей Абуков, Николай Столяров
Укринформ
29.10.08
Проведение таких форумов, как форум «Украина − Польша» в Донецке, должно проходить во взаимодействии региональных и центральных властей, и бизнеса. Об этом сказал сегодня на пресс-конференции в Донецке Президент Украины Виктор Ющенко.
По его словам, в настоящее время две трети совместного сотрудничества между Украиной и Польшей приходится на западные области Украины. Поэтому особенно важно включить в такое сотрудничество восточную часть Украины. Этот регион требует сотен миллионов инвестиций, сотен совместных проектов.
Глава государства отметил успешную совместную работу по подготовке к Евро-2012. Он подчеркнул, что Евро-2012 имеет не только спортивный аспект. Три четверти инвестиций направляется на развитие инфраструктуры, которая в дальнейшем станет локомотивом развития регионов, где пройдут игры европейского чемпионата.
По мнению Главы государства, Донецк один из наиболее важных участков в плане подготовки к финальной части к Евро-2012. Поэтому, как отметил Президент, сегодня вместе с Президентом Польши Лехом Качиньским они намерены познакомится с ходом строительства в Донецке 50-тысячного стадиона «Донбасс-Арена».
+++
На площади Свободы в Харькове к Евро-2012 появится МФК
Etag.com.ua
29.10.08
На третьей по величине в Европе площади Свободы в Харькове возведут многофункциональный комплекс (МФК) с торгово-офисным центром, гостиницей, административными помещениями и подземным паркингом. Девелопером проекта выступает компания «XXI Век».
Эскизный проект МФК разработает международная проектная компания «Seifert Architects» вместе с ООО «Институт «Харьковпроект».
Данный проект является одним из шагов компании «XXI Век» по реализации планов развития проектов коммерческой недвижимости в Украине к ЕВРО-2012, сообщает пресс-служба девелоперской компании.
В состав МФК общей площадью более 83 тыс кв. м войдут офисный центр класса А, торговый центр формата fashion center, гостиница 5* и подземный паркинг. Управление гостиницей будет осуществляться совместно с международным оператором. Строительство комплекса запланировано на 2009 год. Завершить реализацию проекта планируется в 2011 году.
+++
2009 рік стане роком визначення 7 чудесних туристичних маршрутів для Євро-2012
УНІАН
29.10.08
2009 рік стане роком визначення 7 чудесних туристичних маршрутів для Євро-2012.
Як повідомили УНІАН у прес-службі заступника голови Верховної Ради Миколи ТОМЕНКА, саме таке рішення було прийняте під час сьогоднішнього засідання Оргкомітету всеукраїнської акції «7 чудес України». Акція «7 чудесних туристичних маршрутів України» стартує з 1 листопада.
За словами ініціатора проекту та голови оргкомітету М.ТОМЕНКА, на першому етапі акції обласні управління туризму, а також туристичні компанії та фахівці у галузі туризму запропонують можливі туристичні маршрути, розраховані на 1-2 дні (так звані «маршрути вихідного дня»), які були би цікавими як для українців, так і для закордонних туристів під час проведення в Україні фіналу Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
На другому етапі акції оргкомітет спільно з експертами у галузі туризму серед запропонованих пропозицій визначить 21 кращий маршрут, серед яких потім шляхом експертного та Інтернет-голосування буде обрано 7 чудесних туристичних маршрутів України. Оголошення переможців має відбутися 27 вересня 2009 року, у Всесвітній день туризму та День туризму в Україні.
Про деталі проведення акції буде повідомлено під час презентації проекту 10 листопада.
+++
Містобудівна рада Києва схвалила концептуальний проект реконструкції НСК «Олімпійський»
УНІАН
29.10.08
Архітектурно-містобудівна рада Києва схвалила техніко-економічне обгрунтування реконструкції існуючих і будівництво нових об'єктів спорткомплексу «Олімпійський» по вулиці Червоноармійській, 55 в Печерському районі столиці.
Як передає кореспондент УНІАН, таке рішення було ухвалене сьогодні на засіданні містобудівної ради.
Проект виконано німецьким архітектурним бюро GMP von Gerkan, Marg und Partner Architekten і ПТАБ «Ю.Серьогін» на замовлення НСК «Олімпійський».
За словами головного архітектора проекту Романа Хепп ХОФФМАННА, проект передбачає збереження верхнього ярусу стадіону. Архітектурне вирішення чаші стадіону передбачає перекриття з металу і скла, яке закриватиме всі сидячі місця.
У підземному рівні адміністративних приміщень передбачається розташувати паркінг для vip-гостей на 400 машиномісць, на цокольному рівні − комерційні зони, приміщення для преси, на наступному рівні − vip-ложа і бізнес-клуб.
Для створення vip-ложі планується демонтувати частину верхнього ярусу з подальшим відновленням.
Також пропонується італійський дворик реконструювати в vip-фоє.
Планується, що на верхньому ярусі стадіону буде облаштована ще одна галерея для входу глядачів паралельно з нижньою існуючою галереєю.
Р. Хепп ХОФФМАНН також відзначив, що загальна місткість стадіону становить 72 тисячі місць, а чиста місткість − 52 тисячі, що задовольняє вимоги УЄФА.
Він додав, що якщо перенести рекламу, чисту місткість можна збільшити до 62 тисяч місць.
У свою чергу, архітектор Юрій СЕРЬОГІН відзначив, що проблемним моментом проекту є необхідність перенести з території стадіону інженерні комунікації (вартість винесення − близько 230 млн. грн.), зокрема, Прозоровській колектор, протяжністю 400 м, а також ухвалити рішення щодо Троїцької площі, аби вона забезпечувала безпеку евакуації глядачів із стадіону.
Також планується, що глядачі проходитимуть триступінчатий контроль: перший на вході − на наявність квитків, другий (жорсткий) − через турнікети на наявність заборонених предметів, третій − на вході в сектори (чотири сектори і віп-зона).
Евакуацію глядачів із стадіону планується здійснювати на схили, зокрема, у напрямку вулиць Дімітрова, Червоноармійської, бульвару Лесі Українки, Лабораторного провулку.
Проектні роботи планується здійснити в три стадії: перша частина була представлена на Містобудівні раді, друга (стадія проекту) займе 180 днів, третя − розробка будівельної документації. Щоб укластися в терміни, планується стадію проекту вести паралельно з підготовкою робочої документації.
Рецензент проекту Євген ЛІШАНСЬКИЙ відзначив, що необхідно пропрацювати варіант підвищення рівня розташування паркінгу, оскільки можуть виникнути проблеми з підтопленням. Він також акцентував увагу на тому, що територія стадіону становить 37 га, а проектувальники працюють над ділянкою в 17 га. На думку рецензента, розташовані навколо стадіону будівлі повинні вирішуватись в єдиній архітектурній концепції.
Є.ЛІШАНСЬКИЙ наголосив, що переконливого вирішення питання евакуації в проекті немає. Зокрема, час розсередження людей з трибун, за вимогами УЄФА, має займати 8-10 хвилин, а в проекті він становить 20 хвилин. При цьому час евакуації людей на вулицю (25 хвилин) відповідає нормативам.
На думку рецензента, спорудити необхідну кількість місць на автостоянках, розташованих в радіусі 1,5 км від стадіону (за вимогами УЄФА) нереально, тому він запропонував звільнити прилеглі існуючі стоянки на час проведення чемпіонату.
У свою чергу член Містобудівної ради Валентин ЄЖОВ відзначив, що авторам проекту потрібно попрацювати над естетикою споруди, тому що зараз це «суха геометрична конструкція».
Під час обговорення проекту в.о. генерального директора НСК «Олімпійський» Дмитро ЧЕРНЯВСЬКИЙ повідомив, що після проведення Євро-2012 розглядаються варіанти максимально використовувати територію стадіону. Зокрема, передбачається розташування ресторанів і великого кінотеатру, торговельної частини, розширення паркінгу.
Підбиваючи підсумки розгляду проекту, головний архітектор Києва Василь ПРИСЯЖНЮК схвалив концептуальний проект для подальшої розробки. Він рекомендував замовнику і КМДА завершити коректування реконструкції стадіону і використання прилеглих територій.
В.ПРИСЯЖНЮК відзначив, що територія стадіону повинна використовуватись для спортивних об'єктів і змагань. Він порадив авторам пропрацювати питання поліпшення архітектурного вирішення об'єкту, врахувати гідрогеологічні умови території і забезпечити безпеку експлуатації об'єкту, раціонально використати комерційні площі для цілодобової експлуатації стадіону, а також чітко визначити остаточну місткість стадіону.
За його словами, після проходження Містобудівної ради ТЕО буде направлено на розгляд Кабінету Міністрів для затвердження проектної вартості.
+++
Интернет − негативные оценки
Віталій Кварцяний: «У нас, як в казці: «Ты виноват лишь в том, что хочется нам кушать!»
Fc.volyn.net
29.10.08
І наголошує, що ніколи не зможе змиритися з таким принципом української футбольної реальності. Головного тренера луцької «Волині» і поважають, і недолюблюють. По-різному сприймають його емоції післяматчевих прес-конференцій та своєрідний норов. Але, у будь-якому випадку, ця людина є чи не найбільш харизматичною особистістю волинського футболу. Наше інтерв’ю з паном Віталієм почалося у присутності його онучки. В малечі − канікули, от і навідалася у тренерські апартаменти діда. Правду кажучи, Кварцяному пасує спокій щасливого дідуся…
− Ми з дружиною її дуже любимо. Цікавимось абсолютно всім: і оцінками в школі, і відносинами з ровесниками у дворі. Намагаємось допомагати їй. Наша дівчинка ходить до басейну і займається танцями − за цим також слідкуємо. Хочеться, щоб дитина розвивалася в різних напрямках, але, водночас, щоб мала багато щирих друзів, це − також дуже важливо. Вона їздить до школи з подружкою. Я вранці даю машину: їх забирають з дому та везуть до школи, а з занять − також. Ми не змушуємо вчити того, що їй не подобається, але допомагаємо в усьому. Треба, щоб дитина сама зрозуміла, що вчитися потрібно для того, щоб бути інтелектуально багатою особистістю, а тому варто все знати: і історію, і географію, і т.д. Завзято вчимо мови, особливо англійську...
− Віталію Володимировичу, поговорімо про справи футбольні. Чи задоволені Ви грою своєї команди в цьому сезоні? Четверте місце у турнірній таблиці Першої ліги відповідає тим завданням, які ставились перед клубом на початку кола?
− В цілому я більше задоволений командою, аніж ні. Хоча ми не завжди показуємо стабільну гру. Не з усіма командами нам вдається нав’язати свій футбол, більше атакувати. Коли ми виходили у вищу лігу в 2001 році, то майже впродовж усієї гри атакували та пресингували. Зараз ми не маємо таких виконавців, а тому граємо обережніше. Не все виходить. У цьому році наші футболісти перенесли 8 операцій, 3 червоних картки. Багато пропусків і через інші причини, що заважає нам стабільно грати. Якби хоча б 80% складу могли стабільно грати, думаю, ми б набрали ще 6-7 очок, а, відповідно, були б на першому чи другому місці. Але ми ставимо завдання − грати добре та шукати резерви для посилення гри. Якщо не в цьому, то в наступному році будемо ставити максимальні завдання.
− Тобто вихід до Прем’єр-ліги?
− Так. Ми цього хочемо. Але потрібні більш стабільні можливості, насамперед, фінансові. Ми повинні відповідати всім нормам і критеріям Прем’єр-ліги.
− В одному з інтерв’ю Ви дали зрозуміти, що вихід до Прем’єр-ліги додасть проблем клубу, бо на сьогодні він не має змоги забезпечити відповідної для вищого дивізіону інфраструктури. При цьому Ви відверто звинуватили владу в тому, що вона заважає Вам здійснити задумане. Хто конкретно з представників влади гальмує поступ «Волині»?
− На щастя, ми зараз не маємо вагомих проблем із силовими структурами, а у свій час подібне було (хоча ми прекрасно знаємо, що окремі силовики пресували нас через те, що влада наказувала їм це робити).
Є проблеми з місцевою владою. Там не розуміють, що футболом треба займатися вчора і сьогодні, і набагато років вперед. Не буде нас, але треба щось залишити на перспективу, а не жити сьогоднішнім днем. Ми вже знову відстали в розвитку від тих вимог, які ставлять перед клубами. Правда, ми випередили команди з Рівного, Житомира, Тернополя і підрівнялися під той же Львів. Адже коли ми грали з «Карпатами» у вищій лізі, то принаймні майже не зазнавали поразок.
Але сьогодні футбол вищого дивізіону пішов набагато вперед. Скажімо, команди створюють дитячі широкомасштабні футбольні академії. Там діти проживають, харчуються і тренуються. Мають працювати кваліфіковані тренери. Вони шукають талановитих дітей. Такі академії є в Донецьку, Одесі, Дніпропетровську, Полтаві. Ми відстали в цьому. Хоча й у нас є школа, яка працює непогано і продуктивно, але це не те, чого вимагає сьогодення. Так, наші хлопці грають у фіналах, ми здобуваємо перемогу в зональних змаганнях − це нормально, але треба поліпшувати ситуацію в дитячо-юнацькому футболі загалом.
− Український футбол сьогодні − це приватний бізнес. Тому все ж таки хотілося б зрозуміти, чому Ви маєте претензії до влади. Вона заважає Вам створити дитячу футбольну академію?
− Функціонування дитячих футбольних шкіл чи академій в усіх цивілізованих країнах здійснюється за бюджетні кошти. У нас, якщо проаналізувати бюджет області чи міста, то ми побачимо там видатки на оздоровлення чи культуру, а на спорт − мало коштів. Професійний футбол на 95% фінансується спонсорами і дійсно є приватним бізнесом. Але ж дитячий спорт, у тому числі й футбол − це спорт любительський, а тому фінансування має бути бюджетним. Ініціатива повинна виходити з обласного чи міського спорткомітетів, але ж там − люди не футбольні. Можна провести якусь там першість із тенісу, а розписати, що провели в області мало не олімпійські ігри! Надувають собі ціну. Незначні змагання забезпечують великими коштами, а толку ж немає.
В якості позитивного прикладу можу навести Володимир-Волинський. Там є напівприватний футбольний клуб, на його полях займаються вихованці ДЮСШ, якій допомагає місцева влада. Є порозумінням з Саганюком (Петро Саганюк − Володимир-Волинський міський голова − «ВН»). Ми підписали угоду і кращих гравців із Володимира забираємо у свою команду. Тобто, там йдуть назустріч. А в Луцьку про дитячо-юнацький футбол зовсім не турбуються. Це ж саме можу сказати і про область.
− А Ви приходили до луцьких і волинських спортивних чиновників зі своїми ініціативами?
− Наші ініціативи не підтримуються, то для чого ходити? Ми зверталися, щоб дали землю для будівництва майданчиків, або вносили пропозицію, щоб на якіснішому рівні проводилися змагання «Шкіряний м’яч»… Тонконог (Володимир Тонконог − голова комітету з фізичної культури і спорту Луцької міськради − «ВН») каже, що він все добре організував, а в результаті, виходить, що ніхто не бачив, де вони грали і в що вони грали. Діти бігають на пустирях. Найкращі поля − в нас, але на них ніяких ігор такого рівня не відбувається. Я маю на увазі «Феміду», «Підшипник» і в Дачному. Зараз Чорнуха побудував у Піддубцях непогане поле (Віктор Чорнуха − директор приватного будівельного підприємства − «ВН»).
− Яким чином вирішується конфлікт між клубом та муніципальною владою Луцька, який виник навколо стадіону «Авангард»? Відомо, що Ваша позиція полягає в тому, що стадіон має належати клубу, тим часом міський голова Богдан Шиба не проти, щоб на головній спортивній арені області відбувалися й легкоатлетичні змагання. Якось на емоціях Ви заявили, що легкої атлетики як такої на Волині немає...
− Я не казав такого. Взагалі − з повагою ставлюся до цього виду спорту. На Волині він розвивається, але не так професійно, як 10 років тому. Багато хороших волинських тренерів вже не працюють у спорті, бо розчарувалися через відсутність умов для тренувань (при цьому треба визнати, що вони готували хороших легкоатлетів). Ми не проти бігових доріжок. Якщо їх зроблять, то буде всім добре: і їм, і нам. Це підніме імідж волинського спорту.
Конфлікт виник через інше. Питання стояло про добудову фасаду. Клуб не має свого стадіону, але Василь Андрійович Столяр потратив багато коштів на стадіон «Авангард». Всі це знають. Так само всі знають, що ще при Французові (Анатолій Француз − голова волинської ОДА з 2002 до 2005 років − «ВН») ми хотіли на стадіоні багато чого побудувати, але нам не дали цього зробити. Для вищої ліги ми мусимо мати базу, землю для цих потреб нам виділили в Ківерцівському районі. Зараз виробляються документи, бо ми не хочемо такого казусу, як зі стадіоном. Там будуть футбольні поля для дітей, база, озеро для футболістів, сауна, реабілітаційний центр − все там буде. В нас порядок із дитячою школою. Там займається 400 дітей, працює 25 тренерів. Все нормально. А от стадіон…
Ми кинулися оформляти документи, щоб там багато чого доробити, а влада: «Нє! Стадіон − наш!» Нам сказали: «Ви нічого не робили!» Як це нічого не робили? Може, це влада все зробила? Нас морально принизили: і працівників клубу, й акціонерів, і засновників. Була один раз підтримка облради − 300 тисяч на реконструкцію даху і з міського бюджету дали 70 тисяч на плитку при в’їзді. Ще Кривицький виділив. А пішли ж десятки мільйонів. Я не рахував, на це є відповідні служби. Добре, що ми контролювали виробництво і реконструкцію. Ви знаєте, що таке будівництво і які туди потрібно кошти? В нас є відеозапис цього всього процесу. Ми показували його в судах і судді стали лояльнішими.
Ми ж планували зробити шикарний спорткомплекс. Знайшли інвесторів, які готові були вкласти 30-40 мільйонів євро (я точно не пам’ятаю, бо минуло кілька років відтоді). Я був у Богдана Павловича Шиби і запропонував цю ідею. Луцьк мав би Палац спорту! Такого закладу нема на Волині! Були би платні стоянки для автомобілів, бо життя цього потребує. Нам обіцяли виділити під такі потреби землю. Плюс планувалася добудова до стадіону і спортивно-розважальний комплекс.
Все було серйозно заплановано, а потім міська рада різко поміняла позиції і рішення. Будуватися ж, повторюю, все мало не за кошти бюджету, а за рахунок інвестицій. Потім же і кошти до бюджету поступали би з прибутку, а частина грошей йшла б на розвиток футболу. Міській раді − тільки вигода: податки, цивілізований розвиток спортивних споруд і слава, бо такого палацу спорту нема ні в Рівному, ні в Тернополі. Діти могли б займатися і хокеєм, і кататися тут. Це − не руйнація, а розбудова. В планах було і чисто футбольний стадіон побудувати в Луцьку. Будувати, а не руйнувати! Але спільної мови знайти не можемо...
− Чому так відбувається, з Вашої точки зору?
− Тема будівництва взагалі закрита зараз. Думають, що ми хочемо якісь будинки зводити, але це − неправда. Все пов’язано зі специфікою спорту. Може, хтось щось і хоче «відтяпати», а на нас все звалюють. Дорікають, що ми огорожу хочемо будувати… Але ж це − вимоги FIFA і UEFA, щоб стадіон був ізольований. Так зроблено в Києві, Донецьку, Дніпропетровську... В нас все допотопно. А ми повинні виконувати вимоги, бо приїздить комісія і приймає стадіон.
Щоб мати стадіон і вкладати в нього кошти, треба мати на нього документи. Ми 8 років користувалися стадіоном разом із міською радою. Вона повинна була платити компослуги, а ми зарплату працівникам стадіону та його обслуговувати. Але, крім цього, ми платили і за газ, і за воду. Заплатили штраф за електроенергію, бо там пеня наросла. На наші плечі лягало 75% видатків, а решта, а то й менше − на міський бюджет. Ми за 8 років заплатили більш ніж 2 мільйони гривень. То хто не виконував обов’язків?
Коли ми сказали: «Давайте, ми будемо за все відповідати, мати стадіон і документи на нього. Добудуємо його»,− то міська рада відразу почала платити за компослуги і людям зарплату. Бігові доріжки навіть почали робити. Думаю, якби не було конфлікту, то вони нічого б не робили. Я вважаю, що стадіон повинен бути в господарстві футбольного клубу. Він не мені потрібен, і не Столяру, а для порядку. Якщо власність державна чи комунальна, то нічого не контролюється, не підпитується, не охороняється і все воно «на ляпу-цапу», але рахується у власності громади… Якби не ми − усе давно б розсипалося. Витрати − великі, прибутки… Є надія, що колись держава буде економічно-стабільною, то, може, й врегулюються прибутки.
− Щось не складається у Вас з мерами. І з Кривицьким не дружили, і з Шибою не виходить…
− Я нормально дружив із Кривицьким. Ну як? Ми зустрічаємось, здороваємось. Те ж саме з Шибою. Він мене привітав з днем народження в липні. Є відносини людські, а є відносини робочі. Ми ж не вороги, а просто з’ясовуємо ситуацію. Я підтримую позицію президента клубу та акціонерів і буду з ними до кінця. Хочу, щоб міська влада зрозуміла, що ми − нормальні люди і не дамо себе затоптати. Ми не крадемо, а будуємо.
− Віталію Володимировичу, влітку Вас запрошували в Охтирку тренувати футбольний клуб «Нафтовик-Укрнафта». Ви спочатку поїхали, а потім відмовилися. З якої причини? Чи є бажання залишити Луцьк і тренувати іншу команду, яка виступає у Прем’єр-лізі?
− До речі, до Охтирки в мене були інші цікаві запрошення і в українські клуби, і в інші країни СНД. Я не хочу цього перераховувати. Столяр знає − якщо треба, то в нього спитайте. І йому телефонували, і мені. Я йому казав, а він мені: «Ну, ты подумай». − «Андреевич, если я тебе не нужен…» − «Нет, нужен». − «Я хочу работать в Луцке».
Тут весь час складно, є багато напруги, проблем, які треба вирішувати. Але мені це подобається. Я хочу дожити до того часу, коли всі негативи зникнуть. Все налагодиться: відносини з журналістами, з владою. Мені цікаво тут. Ці бізнесмени, друзі Столяра, розуміють, куди рухається економіка, політика. Ці люди швидко і грамотно реагують на зміни.
Тепер про Охтирку. Була дійсно серйозна пропозиція. Серйозні люди просили, щоб я попрацював рік. Василя Андрійовича просили. Я не дуже хотів. Він просив: «Попрацюй, может, что-то удастся помочь». Я поїхав, подивився і відмовився.
− Ходили чутки і, зрештою, преса про це писала, що Ви не дійшли згоди стосовно трансферної політики.
− Ні − це не так. Я подивився, де команда тренується, де живуть. Жили в готелі прямо біля стадіону. Там − прохідний двір. Сидять люди, пиво п’ють... Хоча футболісти зараз не п’ють, не курять, бо хочуть гроші заробляти. Мені пообіцяли багато питань повирішувати… Я культурно відмовився. Сказав Столяру, що не можу там бути, хоча різниця в зарплаті була просто «сумасшедша». Побув три тижні в Луцьку − знов дзвінки.
Я поїхав в управління «Укрнафти», переговорив з людьми. Сказали, щоб не переживав, якщо щось не вийде, але щоб хоч рік попрацював. Вони хотіли зробити команду конкурентноспроможною. Зарплату таку обіцяли, що навіть і говорити не можна! Але ж я не такий бідний, в мене на кусок хліба завжди вистачало. В Луцьку − сім’я... і не 40 років ж мені. Я побув там 4 дні, придивлявся. Президент клубу Саша Ярощук − також із Луцька. Він − дуже серйозна і відповідальна людина. Але мені не сподобалося там. І справа не в трансферній політиці, хоча теж були нюанси, бо я казав, кого треба взяти. Хотів Васю Сачка забрати з «Кривбасу», Піщура з «Волині», Нефьодова (він і залишився)…
Там була непогана команда, можна було й багато чого змінити. Але мене так потягнуло додому! Через 4 дні мені здалося, що я на Волині не був зо три місяці. Я сказав Саші, що від’їздитиму. Там ще якісь проблеми були з мікроавтобусами для футболістів. Не могли оформити, але коли я сказав, що поїду, то оформили за три години. Багато проблем повирішували, але я не зміг там бути − сів і поїхав. Василь Андрійович тиждень був сердитий, але потім відійшов, і ті люди також зрозуміли.
− А що, в Столяра був свій інтерес у тому, щоб Ви працювали в Охтирці?
− Ні. До нього звернулися як до солідного керівника, бізнесмена.
− То, кажете, навіть солідна зарплата Вас не переконала залишити «Волинь». А що можете сказати про заробітки Ваших підопічних? І ще одне. Коли праця футболістів, які виступали в регіональних клубах, оцінювалася достойніше: в радянські часи чи в нинішні?
− Футболісти ніколи не були поза увагою. Навіть у партійні часи. Нас викликали, вимагали зайняти якесь місце, виграти обов’язково в Ровно. Напруга була серйозна. Але квартири давали по черзі. Цим займалися профспілки. Футболісти грали по три-п’ять років за квартиру. Колись я Федюкова забрав із Дніпропетровська. Він там залишив житло і з вагітною дружиною приїхав до Луцька, бо повірив мені. Я тут оббивав пороги, щоб йому дали квартиру. Ми вирішили питання, хоча й було не просто. Партійні органи тоді все рішали. З машинами було важче. Зараз футбол − це професійний вид спорту, а раніше ж вважався любительським. У трудовій книжці значилося: інструктор по спорту. Такої професії як футболіст не було. Зараз все по-іншому, є контракти, де вказані умови.
− У нинішній «Волині» достойні преміальні?
− Думаю, так. Але зараз будь-який підприємець теж може заробити такі гроші і навіть більші. В Прем’єр-лізі − інші бюджети. В кого нема грошей, у цьому дивізіоні не грають. Вже у ФК «Харків» бюджет мінімум 8 мільйонів доларів, у «Карпат» − 10, в донецького «Металурга» − за 30, в «Шахтарі» − понад 80 мільйонів. Для «Волині» 10 мільйонів доларів − це серйозні гроші. Щоб йти у Прем’єр-лігу, треба мати можливості платити високі зарплати футболістам, бо як інакше грати з «Шахтарем»? У Брандау зарплата 100 тисяч доларів в місяць, а в нас футболіст буде отримувати тисячу. Та йому ж той Брандау сам заплатить, щоб наш погано грав. Це − жарт, звичайно.
− Часто штрафуєте футболістів?
− Штрафую, а потім пробачаю. Я небезпечний на момент ситуації, а потім «відходжу» і мені їх стає жаль. Зараз футболісти режиму не порушують. Так, дехто курить за кутками, тут не встережеш, але решта дорожить контрактом.
− Вас часто називають скандальним тренером. Вас ображає це? Хотілось би мати дещо іншу репутацію?
− Інколи я ображаюсь. А інколи розумію, що все не зовсім правильно трактується. Справа в тому, що багато моїх колег та підструктур Федерації футболу чи ПФЛ не говорять того, що могли би говорити або стати на захист того чи іншого тренера, − а тут відразу ховається ситуація. От треба покарати Кварцяного, чи того футболіста, чи створити ситуацію, щоб клуб сплатив штраф, але в жодному разі не постраждає ні ПФЛ, ні Федерація, ні суддівський, ані інспекторський корпус. Там − страшна криша. У нас, як у казці: «Ты виноват лишь в том, что хочется нам кушать!»
Я у багатьох ситуаціях не погоджуюсь, іноді при цьому вживаю нецензурну лексику, але я − за справедливість. Змінитися мені важко і міняти свій характер також. Знаю, що деякі журналісти стараються на прес-конференціях по замовленню задавати каверзні питання. Я відповідаю так, як є. Мені важко схитрувати. Інколи хочеться відійти в сторону, але тоді згадуєш, що це нечесно стосовно тієї чи іншої ситуації. А от політики в нас всі розумні: говорять одне, а роблять інше, за те всі вважають їх культурними і ввічливими. А мені закидають, що я неправильний. А що, коли говориш правду, то це − безкультур’я? Або якщо людина − мурло, то що: вона не заслуговує цього слова? Ну іншого ж слова не підбереш! «Из песни слов не выкинешь». Я говорю так, як є, але ніколи першим ні в кого каменя не кинув.
− Чи слідкуєте за іграми Ліги чемпіонів? За українські клуби вболіваєте?
− Все передивитися важко. Але я маю таку можливість. Вдома передивляюся всі матчі, поки не засну. Вболіваю за «Манчестер-Юнайтед» вже 30 років. Там грало багато нестандартних футболістів. Це − мій улюблений клуб. Також подобається «Барселона», «Реал», лондонський «Арсенал», московський ЦСКА і, звісно, київске «Динамо».
− Свого часу «Динамо» виграло в «Барселони» 4:0. Тоді за кого вболівали?
− Вболівав за «Динамо». Але тоді у воротах стояв Байя, португальський голкіпер, який був у поганій формі і вся «Барселона» була в розібраному стані… Хоча «Динамо» показало непоганий футбол. Це була історична перемога.
− Що би Ви змінили в іграх збірної України, якби були у тренерському складі?
− Я вже про свою думку розповідав газеті «Спорт-експрес». Тоді багато хто стримався. Не хочуть плювати проти вітру, так би мовити… А навіщо прикидатися? Збірна не грає в атакуючий футбол вдома. Це можна зрозуміти, коли гра проходить на виїзді і треба берегти результат. Якщо футбол нудний, нешвидкий, а триває монотонне катання м’яча, то нема перспектив. Не завжди щастить, як із білорусами, щоб на останній секунді дали пенальті. Таке рідко буває.
− Є в Україні тренери рівня Лобановського?
− Є багато хороших тренерів. Із Лобановським важко порівнювати, бо у Валерія Васильовича були всі умови і можливості запрошувати найкращих футболістів України. Але йому потрібно віддати належне за те, що він створив унікальну методику підготовки футболістів. Він шукав резерви у функціональному стані футболіста. Зараз інші критерії спрацьовують. Футбол стає дедалі більше захисним. Навіть ці клуби, які я називав, постійно змінюють тактику. «Манчестер» виграв у Барселоні, але 70 хвилин оборонявся. Мені це не сподобалося.
Важко сказати, що Маркевич чи Павлов знають менше, але в них − інші можливості. Є багато нюансів. Напевно, такого, як Лобановський, в Україні ніколи не буде . Він − унікум. До речі, він сам як футболіст не любив фізично працювати, а коли став тренером, то зробив ставку на максимальні фізичні можливості футболістів і мав результати на міжнародній арені.
− Чи підтримуєте стосунки з колишніми гравцями луцького клубу Олегом Лужним та Анатолієм Тимощуком, які стали відомими в Європі як футболісти? Чи є зараз у клубі люди, яким до снаги досягти таких же вершин?
− З Лужним спілкувався буквально кілька днів тому. Ми посилали в «Динамо» на стажування нашого тренера. Він спостерігав за тренуваннями, фізичними вправами. Цікавився режимом дня футболістів, їхнім харчуванням, які вітаміни вони приймають. Олег абсолютно в усьому допомагав нашому тренеру, нічого не приховував. Ми співпрацюємо з «Динамо» в цьому плані. Тимощук також спілкується нормально, зустрічаємось, коли приїздить до Луцька. Він не соромиться, що з Волині. Бо є такий футболіст Шевчук, який всім розказує, що починав із Запоріжжя, хоча він народився в Луцьку, ми з ним багато працювали, поки він вийшов на певний рівень… Це на його совісті.
Лужний і Тимощук − порядні люди, вони були і є одержимі футболом. Їх не треба було нічого заставляти робити. Було видно, що вони вийдуть на міжнародний рівень. Зараз таких гравців і людей знайти не так просто.
− Ви маєте звання Заслужений тренер України. Що це означає для Вас особисто? Не секрет, що досить часто подібних почестей удостоюють людей, які не заслуговують на них. Вас не ображає така реальність?
− Я повинен був отримати звання Заслуженного тренера ще у 89-му році. Тоді виграв другу лігу (це був серйозний чемпіонат − 27 команд), двох гравців із команди запрошували до збірних. Лужний взагалі грав у складі збірної СРСР. Його, по суті, вкрали в нас у 88 році. Забрали в «Динамо». Це все влада вирішувала. Так от, тоді, у 89-му, я й не знав, що деякі спеціалісти з Волині поїхали в Москву і повирішували питання присвоєння звання Заслуженого тренера, поприписувавши собі здобутки та вихованців.
Я не називатиму цих людей. Мені було всього 36 років, і я тоді не надав цьому значення, та й дізнався про все те випадково. У 90-х роках (тоді працював у Хмельницькому) знову в честь якогось свята роздавали звання, але мені натякнули, що треба щось дати. Я навідріз відмовився. Сказав: «Якщо я заслуговую, то хай присвоюють». Так і сталося. Мені це звання за просто так не дали, тому я ним дуже дорожу.
− Ви не задумувалися над тим, щоб написати мемуари?
− Колись хотів написати книжку. В мене вже є замітки, багато матеріалу. Але зараз немає часу, багато футболів. А писати по ночах, напевно, не вийде, бо нема стільки творчих сил. Іноді дивлюся футбол і засинаю (сміється). Може, колись я й повернуся до цієї ідеї. Як доживу і буду мати здоров’я, то обов’язково допишу книжку.