Маркку Канерва: «І Фінляндія, і Україна досягли прогресу, про що свідчать результати у відборі Євро-2020»

26.03.2021 17:07

Головний тренер збірної Фінляндії Маркку Канерва вже бував в Одесі та Донецьку й добре знайомий із кадровим потенціалом та можливостями командної гри збірної України, з якою його підопічним належить зустрітися в матчі відбору ЧС-2022 в неділю, 28 березня.

— Пане Канерва, Фінляндія вийшла на перший великий турнір серед національних команд, пробившись до фінальної частини чемпіонату Європи-2020. Що це означає для вас як для тренера, команди та всієї країни?

— Це означає, що мрія поколінь, як ми її називали, нарешті здійснилася. Перша в історії фінського футболу кваліфікація на великий турнір була метою збірної впродовж десятиліть, і було неймовірно її досягти. Я пишаюся тим, що нам це вдалося, незважаючи на те, що кілька досвідчених ключових гравців завершили виступи 2017 року.

Команда стала більш упевненою у своїх силах, зріс статус футболу у країні — ми зробили фінів справді гордими за наших футболістів. Особисто я мав честь отримати нагороду «Тренер року у Фінляндії».

— Назвіть трьох ключових виконавців збірної Фінляндії, завдяки грі яких мрія потрапити на Євро-2020 стала реальністю.

— Кожен гравець команди повинен бути вшанований, бо ми зробили це разом. Але, забивши 10 голів, Теему Пуккі, безумовно, відіграв вирішальну роль, як і наш воротар Лукас Градецький. Глен Камара виявився важливим для нас у півзахисті, відігравши практично в усіх матчах відбірного циклу.

— УЄФА переніс чемпіонат Європи на рік через пандемію COVID-19. Як команда сприйняла цю новину і як ви взаємодіяли з гравцями під час вимушеної перерви в європейському футболі?

— Спочатку всі сприйняли цю новину з прикрістю, адже ми були готові зіграти матчі того літа. Але додатковий рік дозволив нам досягти прогресу у грі, особливо в поєдинках Ліги націй восени. Під час перерви я активно спілкувався з гравцями телефоном і ретельно стежив за їхніми клубними матчами, коли футбол повернувся після карантину.

— У кваліфікації чемпіонату світу 2022 року Фінляндія отримала в суперники Францію, Україну, Боснію і Герцеговину та Казахстан. Чи задоволені ви результатами жеребкування? Що можете сказати про своїх опонентів?

— Завдяки добре проведеній Лізі націй ми змогли піднятися до третього кошика, але водночас у нашій групі опинилася Боснія і Герцеговина — найкраща команда із четвертого кошика. Тож у цьому сенсі нам не надто пощастило.

Я думаю, що в нас складна група, але насправді у кваліфікації відсутні легкі групи. Звичайно, Франція як чинний чемпіон світу є безумовним фаворитом.

— Які очікування у Футбольної асоціації Фінляндії у кваліфікації ЧС-2022?

— Керівництво асоціації поки що не ставило конкретних цілей, але очевидно, що, незважаючи на жорстку кваліфікаційну групу, ми прагнемо вийти до фінального турніру. Це буде складно, але ми віримо в себе й завжди намагаємося робити все можливе.

— Ви вже зустрічалися з Україною у кваліфікації ЧС-2018. Фінляндія у двох матчах програла команді Шевченка — 1:2 вдома та 0:1 у гостях. Наскільки, на вашу думку, змінилися обидві збірні за ці роки?

— Наша команда справді сильно змінилася. Більше того, змінилося близько половини гравців зі стартових складів тих матчів. Побільшало молодих виконавців. Обидві збірні досягли певного прогресу, і про це свідчать їхні результати у кваліфікації Євро-2020. Особливо яскравим прикладом покращення якості гри збірної України є її безпрограшна серія у групі з Португалією й Сербією, а також перемога над Іспанією в Лізі націй.

— Кого б ви відзначили зі складу нинішньої збірної України?

— Україна — це хороша зіграна команда з великою кількістю висококласних виконавців. Якщо виділяти конкретних гравців, то це півзахисники Олександр Зінченко з «Манчестер Сіті» та Руслан Маліновський з «Аталанти», нападник Роман Яремчук із «Гента» та вінгер Андрій Ярмоленко з «Вест Гему».

— У листопаді 2016 року ви вже були в Україні під час матчу в Одесі. Чи була у вас можливість відвідати місце наступного двобою — Київ?

— На жаль, я ніколи не був у Києві. Однак я знаю, що НСК «Олімпійський» проводив фінал Євро-2012. Коли я працював помічником тренера, ми з Міксу Паателайненом їздили до Донецька, щоб подивитися на нашого майбутнього на той час суперника у кваліфікації чемпіонату світу, Францію, у поєдинку проти Англії.