— Денисе, який матч був для вас найскладнішим на мундіалі?

— Напевно, фінал, тому що я був на трибуні й не міг вийти на поле, хоча дуже хотів зіграти.

— Який із ваших трьох м'ячів ви б виділили?

— Перший, у поєдинку проти збірної США. Були великі емоції. Дякувати Богу, що ми виграли й пішли далі по турнірній сітці.

— Утома відчувалася в кінці турніру?

— Звичайно, вона була. Але велике спасибі нашим масажистам і лікарям, які відновлювали нас, готували до кожного наступного матчу. Як результат, ми виходили й обігрували наших суперників. Отже, витримали.

— Коли ви зрозуміли, що можете виграти медалі чемпіонату світу?

— Насправді ми думали про кожну найближчу гру. Першою метою було вийти з групи, а далі вже думали конкретно про кожного майбутнього суперника.

— Чи відчували підтримку наших уболівальників у Польщі?

— Вони молодці, велике їм спасибі. Ми відчували, як вони переживають за нашу команду.

— Які тепер плани на відпустку? Що скажете про свою подальшу кар'єру?

— Важко прогнозувати. У першу чергу буду намагатися потрапити до складу свого рідного клубу, щоб радувати вболівальників, представляючи «Динамо».