Стародавня Глибока, що на Буковині, з розмахом відзначила 580-річчя! На площах та вулиця селища відбулися різноманітні ярмарки та виступи музичних колективів, а на стадіоні — грандіозне футбольне свято, дружній матч між місцевою командою та збірною України серед ветеранів. Гра завершилася внічию — 2:2, а в серії пенальті перемогли гості.

Візит легенд футболу до розташованого в лічених кілометрах від кордону з Румунією селища викликав неймовірний ажіотаж. Як згадав у слові-зверненні селищний голова Григорій Ванзуряк, востаннє найсильніші гравці України приїжджали на Буковину у 1987 році, і той матч у Глибоці пам’ятають до сьогоднішнього дня: «Для нас це головна подія року. Місцеві мешканці, а на матч з’їхалися вболівальники з усіх навколишніх районів, вдячні Федерації футболу України та нашим легендам футболу за чудовий подарунок до дня народження Глибоки. Такі матчі об’єднують людей, дарують надію на світлі часи. Ми довго думали, як відсвяткувати ювілей і, здається, обрали найліпший варіант».

І справді, свято у мальовничій Глибоці вдалося! У першому таймі збірна України зусиллями В’ячеслава Свідерського та Богдана Шершуна двічі святкувала успіх, а по перерві господарі показали характер і зуміли зрівняти рахунок. У підсумку в основний час — 2:2. Для більшої інтриги переможця вирішили визначити у серії пенальті, і тут зірки футболу свого не віддали, впевнено перемігши.

«Результат матчу має значення, бо від збірної України вболівальники завжди чекають перемог, — розповів організатор збірної ветеранів, віце-президент ФФУ Олег Собуцький. — Цього дня було свято і у Глибоки, з чим ми це чудове селище щиро вітаємо, і у нашої збірної, яка провела свій 100-й матч. За ці непові два з половиною роки ми об’їздили всю Україну, більше двадцяти матчів провели у зоні АТО, а також гідно представили Україну в світі — відвідали, Іспанію та Францію, США та Канаду, Аргентину та Бразилію, запрошували до себе в гості збірні Грузії, Угорщини, Ізраїлю. В цей знаковий для нашої збірної день хочу сказати слова подяки за підтримку і допомогу Федерації футболу України та її президенту Андрію Павелку, «хресному батьку» команди Василю Орлецькому, уславленим Анатолію Дем’яненку та Мирону Маркевичу, всім гравцям, а це близько сотні особистостей, які зодягали синьо-жовту ветеранську форму. Збірна відбулася, має своїх прихильників, виконує високу соціальну функцію з популяризації футболу та спортивного способу життя, а найголовніше — підтримує військових у зоні АТО та сприяє якнайшвидшому встановленню в країні миру та єдності. На кожному нашому матчі присутні учасники АТО, ми їм вручаємо подарунки, кажемо слова подяки. Лише впродовж наступного місяця у нас буде два виїзди на схід. 19 липня зіграємо у Краматорську проти збірної десантно-штурмових військ, а 2 серпня, на день ВДВ — в одному з наближених до лінії розмежування міст».

Після гри футбольні вболівальники з півгодини не відпускали знаменитих футболістів, робили фото на пам’ять та ставили цікаві запитання. До речі, на прохання одного з глядачів назвати найцікавіший матч із сотні проведених ветеранською збірною, її гравці всі як один відзначили ігри у зоні АТО — Маріуполь, Попасну, Старобільськ, Сєвєродонецьк, Волноваху та інші.

«Збірна ветеранів є феноменом нашого футболу, — відзначив перший радник президента ФФУ, голова Федерації футболу Чернівецької області Василь Орлецький. — Два роки тому було багато скептиків, дехто вважав, що це все несерйозно, у збірної немає майбутнього. А виявилося все навпаки, і сто проведених матчів у різних куточках планети — найкраще тому свідчення. Олег Собуцький зумів створити справжній футбольний діамант, бажаючі запросити команду на дружній матч уже стають в чергу. Мені ж особисто приємно, що ювілейну гру збірна провела на рідній мені Буковині, за присутності тисяч глядачів».