Олег Шайтанов: «Побачив в очах дівчат велике бажання грати за збірну»

27.06.2018 12:01

Перемога та поразка, причому з однаковим рахунком (3:0 та 0:3) — такий підсумок короткострокового візиту до Італії жіночої збірної України з футзалу, яка 20—21 червня у Фонді провела два товариські матчі із суперницями зі «Скуадри Адзурри».

Ці матчі обидві команди проводили в рамках підготовки до відбірних поєдинків першого жіночого чемпіонату Європи, який відбудеться наступного року. Уже зовсім скоро, 5 липня, збірним України та Італії стануть відомі їхні суперниці у відбірних групах. 

Про підсумки зустрічей з італійками в інтерв’ю офіційному сайту Асоціації футзалу України розповів Олег Шайтанов, який саме в цих поєдинках дебютував у якості головного тренера жіночої збірної України.

— Олеже Миколайовичу, на жаль, про ці матчі навіть італійські ЗМІ надавали дуже мало інформації. Тому не могли б ви стисло розповісти про перебіг подій? Розпочнімо з першого поєдинку.

— Атакувальну гру ми поєднували з активним захистом, зустрічаючи суперниць на своїй половині, від середини майданчика. Попри це, небезпечні моменти біля наших воріт виникали, але до голу не дійшло. Незадовго до перерви за рахунок пресингу дівчата змусили суперниць помилитися біля своїх воріт, і після передачі Юлі Форсюк Олена Павленко відкрила рахунок. На початку другого тайму після контратаки Форсюк подвоїла нашу перевагу, а за три хвилини Таїсія Бабенко скористалася провалом італійок у захисті.

Згодом я помітив у дівчат бажання зіграти на збереження рахунку, тому запропонував їм більше пресингувати. Не знаю чому, але суперник не пробував діяти з п’ятим польовим гравцем, тому ми спокійно довели матч до перемоги.

— Як самі дівчата сприйняли її?

— Це була наша перша гра і перша перемога. Усім дуже хотілося перемогти, незважаючи ні на що. Звісно, дівчата дуже хотіли показати себе з найкращого боку. Так, ми дозволили італійкам дуже багато зробити біля наших воріт, але, мабуть, той наш настрій і жага до перемоги не дали «Скуадрі Адзуррі» забити хоча б один м’яч. Уся делегація була дуже задоволена сухою перемогою. 

— Тепер щодо другого поєдинку. Чи були якісь зміни у складі? Мова про голкіперів, експерименти в четвірках. І що сталося на початку зустрічі, коли були пропущені два швидкі м’ячі?

— У другому матчі ми зробили рокіровку воротарів та надали більше часу на майданчику дівчатам, які не брали участі в першій грі. Акцентую увагу на тому, що це не зробило нас слабкішими.

Ми провалили початок поєдинку, пропустивши два швидкі м’ячі. Однак я радий тому, що гравці дослухалися до порад, які почули під час тайм-ауту. Ініціатива була за господарями майданчику, і в нас було два шляхи: йти на ризик, нерозважливо атакувати й менше думати про оборону або грати більш зосереджено і чатувати на вдалий момент. Ми обрали другий варіант. Нам знадобився час, аби стабілізувати гру, і після цього біля воріт італійок усе частіше стали з’являтися моменти. Хочу зазначити, що кількість небезпечних моментів біля наших воріт у другому матчі була значно меншою, ніж у першому. На жаль, ми не скористалися своїми шансами, а згодом пропустили контратаку.

Незважаючи на те, що ми поступилися, я задоволений, що команда грала достатньо грамотно.

— Який досвід ви винесли із цих двох спарингів?

— Це дуже позитивний виїзд, який поклав початок новому етапу життя жіночої збірної України з футзалу. По-перше, це було моє знайомство з командою і знайомство команди зі мною. По-друге, я в очах дівчат побачив велике бажання грати за національну збірну.

Тренування, які нам у Броварах організувала Асоціація футзалу України, пройшли на одному диханні, а дві гри зі збірною Італії були різні за рахунком, але кожна з них мала свою цінність.