— Володимире Івановичу, цікаво працювати із 15-річними юнаками?

— Перш за все, це неоціненний досвід роботи. На дорослому рівні завдяки Мирону Маркевичу мені вже вдалося попрацювати, дійти до фіналу Ліги Європи. А зараз я розвиваюся разом із хлопцями, і ми спробуємо зробити з цієї збірної конкурентоспроможну за європейськими мірками команду.

Я хотів би подякувати федерації і тим людям, які організували для нас спаринги з Чехією, Італією, Бельгією і Португалією, що входять до числа кращих європейських збірних у плані розвитку молодих футболістів. На цьому тлі ми подивилися, де знаходиться збірна України.

— На збори у поточному році ви викликали 41-го футболіста. Це ще не остаточна цифра?

— Я даю можливість проявити себе багатьом гравцям, адже вони тільки починають свій професійний шлях, і період нестабільності неминучий. У цьому нинішня робота дуже подібна до селекційної, де потрібно знайти якомога більше талановитих юнаків.

— Зараз найкращим бомбардиром вашої команди із трьома м'ячами є нападник київського «Динамо» Владислав Ванат. У цього футболіста може бути велике майбутнє?

— У нього є непогані задатки. Дійсно, він зараз один із кращих, якщо не найкращий нападник у своєму році. Також ми звернули увагу на форварда німецького «Нюрнберга» Еріка Шуранова. Є перспективний український виконавець, лідер своєї команди, який виступає в Чехії. Прізвище я поки що не скажу, але ми будемо стежити за ним дуже пильно.

— Менш ніж за рік вашій збірній доведеться грати кваліфікаційні матчі чемпіонату Європи. На той час команда буде у повній бойовій готовності?

— Зараз ми затверджуємо план роботи на наступний рік. Хочеться, аби у ньому у нас виявилося якомога більше суперників. Це дасть нам змогу краще підготуватися до офіційних стартів.

— Боснія, Ісландія та Україна мають рівні шанси на успіх?

— Боснія — господар турніру, це вже невеличка, але перевага, оскільки зі свого досвіду знаю, що господарям завжди симпатизують. Щодо Ісландії, то ви самі розумієте, який зараз у цій країні футбольний бум. Державна програма розвитку футболу, яка почала там працювати 10 років тому, дає свої плоди. Про ще одного нашого суперника по групі, Гібралтар, поки що нічого сказати не можу, оскільки ще не володію інформацією про цю збірну. Але я впевнений, якщо нам вдасться якісно підготуватися, то українській збірній до снаги буде виконати поставлене завдання — вийти до еліт-раунду змагань.