Наталія Рачинська: «Для розвитку жіночого арбітражу необхідний розвиток жіночого футболу»
Одна із найвідоміших українських асистентів арбітра Наталія Рачинська завершила професіональну кар’єру і на нинішні збори рефері у Туреччині приїхала в новій для себе ролі - інструктора та спостерігача арбітражу. Про зміну статусу і те, як працювати у новому для себе амплуа, вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю Прес-службі ФФУ.
- Я тут вперше в ролі інструктора і це абсолютно новий етап у моєму житті, нова діяльність у футболі, все зовсім по-іншому. Чому інакше? Тому що треба забути все, що робила до цього: раніше ти думав, як правильно все зробити на футбольному полі, а зараз це вже треба доносити до інших.
- У футболі говорять, що аби стати гарним тренером, треба вбити у собі футболіста і дивитися на процес під іншим кутом. Чи так само це відбувається в арбітражі?
- Так, я думаю, що так само. Як правило, коли ти на полі, то дивишся на те, як би ти зробив, а тут треба дивитися з точки зору - як ту чи іншу ситуацію донести до інших людей, щоб вони не повторювали цих помилок. Треба пояснити, як правильно зрозуміти цей момент.
- Ви читали лекцію для асистентів під час зборів, розкажіть, про що вона була?
- Я вперше читала лекцію для асистентів арбітра. Темою цього теоретичного заняття були ситуації, в яких асистент арбітра потребує допомоги арбітра. Тому що трапляються ситуації, коли нам, асистентам, складно побачити той чи інший момент. Лекція була побудована на основі відеокліпів, підібраних Джованні Стеванато і пов’язаних з ситуаціями на полі, в яких слухачі повинні були розібратися.
- Чи хвилювалися перед лекцією?
- Звичайно! Це ж вперше в житті я читала лекцію. Було складно, до того ж аудиторія була дуже серйозною: люди, які добре розуміють гру.
- Що сказали асистенти після лекції?
- Джованні дав хорошу оцінку, але зазначив, що є речі над якими треба працювати, зокрема потрібно більше впевненості, чітко апелювати до Правил гри, давати конкретне пояснення тій чи іншій ситуації: не просто казати, як треба вчинити в тому чи іншому епізоді, а конкретно пояснити - чому. Хлопці та дівчата підтримали мій дебют, після лекції підходили - дякували, деякі написали повідомлення. Було дуже приємно.
- Інші інструктори допомагали?
- Так, перш за все, мені хотілося б подякувати П’єрлуїджі Колліні та голові Комітету арбітрів ФФУ Лучано Лучі за ту довіру, яку вони мені висловили. Також хотілося б подякувати усім інструкторам. Раніше, коли я була в ролі асистента, я слухала їхні лекції. Зараз вони мені дуже допомагали, підказували, тому хочу подякувати їм за це.
- Крім дебюту в якості лектора, Ви також дебютували і в якості спостерігача арбітражу…
- Так, зовсім по іншому дивишся на ситуацію. Треба зрозуміти, побачити, відзначити головні моменти, на які потрібно звернути увагу, повністю контролювати хід гри. Дивишся на свою колишню роботу з іншого боку, дуже цікаво. Сподобався матч за участі збірної Білорусі U-17 - «Віборг», на якому працювали наші дівчата. Зрозуміло, що треба все в собі перебудовувати, треба дивитися не футбол, не за положенням «поза грою», а за усіма - арбітрами, асистентами. Думаєш, на які моменти треба буде звернути увагу, що їм потім допоможе в майбутньому краще проводити матчі.
- Незвично бути в такій ролі?
- Так, багато хто запитує - чи сумуєте за роботою в якості асистента арбітра? А чому сумувати? В мене зараз новий етап, незвично, по-іншому, але мені подобається. Це насправді цікаво.
- Ви зараз увійшли до Комітету арбітрів ФФУ. За що Ви відповідаєте?
- В комітеті я буду відповідати за жіночий арбітраж, починаючи від наймолодших і закінчуючи арбітрами ФІФА. Ми будемо прагнути вести дівчат на такому ж рівні, як і хлопців. Звичайно, це трохи складніше, тому що, в першу чергу, треба розвивати жіночий футбол, а коли буде розвиватися жіночий футбол, відповідно, буде розвиватися і арбітраж.
- Чи задоволені Ви роботою дівчат на цих зборах?
- Так, загалом я задоволена. Звичайно були питання, у нас 2 арбітра та 2 асистента були включені до списків ФІФА. Загалом, є чимало моментів, над якими треба працювати, тому що навіть коли ти арбітр ФІФА, ти все одно молодий арбітр. Мені, в свою чергу, в цій ролі треба допомагати, звертати увагу на важливі речі, десь підказувати. Крім того, це дівчата - їх треба і підтримати в певний момент, а в іншому випадку - і трошки налякати. Треба донести до них, що бейдж ФІФА - це почесно, але щоб втримати його, треба також чимало працювати, навіть не на максимумі, а вище максимуму.
- Чи не складно було тим, з ким Ви ще вчора судили, перелаштуватися на інший лад?
- Загалом, не складно, як спілкувалися, так і спілкуємось. Ну, звичайно, статус трохи інший, вже не Наташа називають, а Наталія Володимирівна або просто Володимирівна (посміхається). Буду звикати до нової ролі, мені вона подобається.