Денис Дедечко: «Бразилія – це реально»
26-річний півзахисник полтавської «Ворскли» вже втретє поспіль отримав виклик до лав національної команди. Під час першого приїзду до табору «синьо-жовтих» Денису Дедечку, котрий щойно завершив виступи у криворізькому «Кривбасі», завадила дебютувати травма. Однак у грі з Ізраїлем Михайло Фоменко дав новачку шанс, випустивши його на поле одразу по перерві. Дедечко каші не зіпсував: українці забили вдруге і у свої ворота не пропустили. Тож цілком можна говорити про гарний початок кар’єри у збірній.
- Денисе, в першу чергу вітаємо з дебютом у національній команді. Чи був момент хвилювання перед виходом на поле?
- Дякую за привітання. Особливого переживання не було: я просто не встиг похвилюватися, оскільки рішення Михайла Івановича випустити мене на поле одразу після перерви стало для мене цілковитою несподіванкою. Я не очікував, що вийду із початком другого тайму. Зрештою, я спокійно увійшов у гру. Аби не розбурхуватися, подумав: це ж та сама гра, лише партнери інші (усміхається).
- Чи приємно було тобі, як киянину, дебютувати саме на «Олімпійському»?
- Звісно, це приємний факт, хоч за київське «Динамо» мені не довелося зіграти на цьому стадіоні. Я більше м’ячі тут подавав, ніж виступав як гравець. (усміхається).
- Що ж, у цьому є певний символізм! Чи привітали тебе із дебютом у клубі?
- Звичайно, багато друзів телефонували, і у «Ворсклі» привітали. Бажали, щоб не востаннє вийшов у складі національної команди. Хлопці у клубі дивляться матчі збірної, переживають. Для клубу це престижно. Для тренера − теж приємно й важливо, адже не щодня підопічного викликають до табору головної команди.
- Як би ти оцінив гру з Ізраїлем: взаємодію ланок, взаєморозуміння хлопців, рівень виконання - в контексті майбутніх вересневих матчів?
- На п’ять з плюсом. Особисто я не зауважив якихось проблем й провалів у грі. Ми тримали гру під контролем і якихось відвертих помилок чи непорозуміння між хлопцями не було. В усякому разі я не побачив. Вважаю, збірна рухається у правильному напрямку і все має бути добре.
- Однак Англія не дозволить нам робити так багато на полі, як це дозволив Ізраїль…
- Згідний, можна не сумніватися, що буде зовсім інша гра, ніж з Ізраїлем. Але як показують міжнародні матчі - і на рівні клубів, і на рівні збірних − кожна команда може програти, а може й перемогти. Іншими словами, обіграти можна будь-якого суперника. Гра на гру не випадає. Тому тут нічого боятися, Нам треба налаштуватися і показати своє найкраще виконання, тоді не буде ніяких проблем. Наша команда дуже добре виглядала на виїзді - у першому матчі з британцями, хоч цього ніхто й не очікував. Без сумніву, з англійцями можна грати на рівних. Ми ставимося до суперника з повагою, але завмирання серця перед ним не відчуваємо.
- Сан-Марино − визнаний аутсайдер свого футболу. Чи означає це, що три очки вже у нас в кишені?
- До матчу рахувати бали не будемо. Звичайно, складно уявити собі, що ця команда з себе представляє. Тренерський штаб і наш аналітичний відділ розберуть стиль гри цієї команди і донесуть всю необхідну інформацію до нас. У будь-якому разі, треба налаштовуватися серйозно, адже це − офіційний матч, в якому необхідно набирати три очки. Неважливо з ким грати, треба налаштовуватися на 101 відсоток.
- Під час третього збору як почуваєшся у команді?
- Можу сказати коротко, але точно: почуваюся добре (усміхається). Багатьох хлопців я знав раніше, грали разом на юнацькому й молодіжному рівнях, з багатьма познайомився. Одне слово, почуваю себе комфортно у цьому колективі.
- Чи навідують Тебе часом мрії про Бразилію?
- Я більшою мірою прагматик і намагаюся не фантазувати. Але, думаю, що у цієї команди є всі шанси поїхати до Бразилії. Це − реально.